CC BY
188
^rrepaTypa
1. Oßwald W.F.1987. Vergdeichende Untersuchungen der Fichtenerkrankungen in den ba-yerishen Mittelgebirgen. In: Algemeine Forst Zeitschriff. 27/28/29. - P. 693-723.
2. Tamm C. 1989. Comparative and Experimental Approoaches to the Study of Acid Deposition Effects on Soils as Substrate for Forest Growth. Ambio. XVII. 3. 184-191.
3. Ulrich B. 1982. Lässt sich Schädigung beweisen. Sonderheft der LOLF. Mitteilungen 1982. Recklinghausen. 9-11.
4. Prusinkiewicz Z., Kwiatkowska A., Pokojska U. 1987. Wst^pne wyniki badan nad warunkami rozwoju sadzonek sosny, d^bu i brzozy na trzech röznych glebach poddanych dzialaniu symulowanych kwasnych deszczöw. B: Wplyw przemyslowego zanieczyszczenia powietrza I in-nech polutantöw na las. Warszawa. SGGW-AR. 153-170.
5. Smith R.A. 1872. Air and rain; The beginning of chemical climatology. Longmans, Green, London.
УДК 630*44:632.4:630*:582.475[477.41] Acnip. Н.В Максимчук*-
Нащональний аграрный умверситет
1НФЕКЦШШ ЦИКЛИ РОЗВИТКУ ЗБУДНИК1В ДИТЯЧО1 ХВОРОБИ С1ЯНЦ1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ В1Д НИХ У ТИМЧАСОВИХ РОЗСАДНИКАХ КИЮСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Висвiтлено бюлопчно особливостi збудникiв дитячо'1 хвороби аянщв сосни звичайно'', розвиток хвороби та наслщки зараження. Обгрунтовано необхiднiсть про-ведення профiлактичних та винищувальних заходiв захисту.
Ключов1 слова: Збудники дитячо'1 хвороби, сiянцi сосни звичайно'1, ураже-нiсть, шкiдливiсть, заходи захисту, тимчасовi розсадники.
Doctorate N.V. Maksimchuk - National Agricultural University
Infectious cycles of development of exciters fusarium disease of seedlings of Scots pine, measures of protect from it in temporary nurseries of Kiev Polissya
In the article the biological features of exciters of consisting of seedlings of Scots pine are showed, and development of illness and consequences of infection. It is resulted to the ground necessity of conducting of prophylactic and destructive measures of protect.
Keywords: Exciters of consisting, seedlings of Scots pine, staggered, harmfulness, measures of protect, temporary nurseries.
Молод1 рослини, як вирощуються в розсадниках, дуже чутлив1 до ди несприятливих умов навколишнього середовища i сприйнятлив1 до шфек-цшних збудниюв хвороб, незначне 1х уражання може призвести до 1х усихан-ня, зниження стшкосп до шюдниюв i непаразитарних факторiв та вщмиран-ня. Нешфекцшш хвороби сiянцiв принципово вiдрiзняються вiд iнфекцiйних, характеризуються вщсутшстю збудника i викликаються абiотичними факторами навколишнього середовища (несприятливих грунтових умов, нерiвно-мiрного внесення добрив тощо). Досить часто спостер^аеться обмежешсть несприятливого фактору i хвороба не поширюеться за межi його впливу [8]. До шфекцшних вiдносять хвороби спроможш передаватися вiд рослини до
* Наук. кер1вник: проф. А.В. Цилюрик, д-р бюл. наук - НАУ
рослини, в ix 0CH0Bi лежить паразитизм, тобто спроможнiсть одного оргашз-му задовольняти потребу в джерелах енерги за рахунок рослини.
При вирощуванш стандартних Ыянщв хвойних порiд у поЫвних вщдь леннях лiсовиx розсадникiв юнуе велика проблема, яка пов'язана з дитячою хворобою сiянцiв [2]. Джерелом шфекцшно'' дитячо'' хвороби е, як правило, грунт, iнодi - насшня тощо. Рослини гинуть внаслiдок негативно'' ди токсинiв грибiв, закупорення провщно'' системи видiленнями грибiв, що знижуе посту-пання поживних речовин у верхш частини рослини. Неiнфекцiйне полягання рослин спричиняеться несприятливими факторами навколишнього середови-ща, надлишком або недостачею вологи в грунт тощо.
Головною причиною дитячо'' хвороби сiянцiв е гриби з родiв Fusarium spp., Alternaria spp., Botrytis spp., Pythium spp. та шш^ як знаходяться в грунт на рослинних рештках або на поверxнi висiяного насшня. Хвороба прояв-ляеться на насшш, проростках, сходах i корiнцяx i мае ряд ознак, а саме - заг-нивання насiння i проросткiв у грунтi, полягання сxодiв у вiцi 1-3 тижнiв i молодих сiянцiв у вiцi 1-2 мюящ, загнивання корiнцiв i верxiвок сxодiв. Для хвойних порiд специфiчноi ознакою ураження поляганням е поява поблизу коренево'' шийки перетяжки, як наслщок вiдмирання тканини, загнивання бо-кових корiнцiв. Сiянець валиться на землю i поступово засихае знизу вверх, при висмикуванш уражено'' рослинки з грунту залишаеться тiльки осьовий цилшдр згнилого корiнця.
Гриби роду Fusarium spp. в сиру теплу погоду на уражених Ыянцях у коренево'' шийки утворюють яскраво-рожеву пухнасту грибницю. Конадаль-не спороношення характеризуеться утворенням макрокошдш, мiкроконiдiй, якi серповидно вигнуть Зимуе гриб xламiдоспорами, iнодi склероцiями.
Для роду Alternaria spp. характеры булавовиднi, оливково-бурi кошди в ланцюжках i утворення мiцелiю темного або оливково-бурого кольору. Кошди i мiцелiй зимують у грунт на уражених рослинних рештках, насшш тощо. Гриби роду Botrytis spp. утворюють у мюцях ураження рясш скупчення мщелш сiрого кольору. Конаденосщ у грибiв дерево видно розгалужеш, кошди елiптичнi [8]. Ураження вщбуваеться конiдiями у вологу погоду.
Гриби роду Pythium spp. мають сильно розгалужену грибницю, яка ут-ворюе бший тонкий павутинистий налгг [10]. Статевий процес проходить по типу оогами, тобто злиття оогонiя i антеридiя з наступним утворенням зиму-ючо'' ооспори, яка навесш проростае у iнкрустовану зооспору, якою i вщбу-ваеться ураження [8].
Розвиток грибiв починаеться навесш при температурi грунту +6.. .8 °С i достатнiй кiлькостi вологостi пов^я (85 %). Розвиток мiцелiю вщбуваеться ще до початку проростання насшня, мщелш легко переходить на молодi сходи. Хвороба поширюеться досить швидко i носить осередковий характер, особливо сприяе и розвитку дощова погода в травш-червш, а також глибоке загортання насшня, утворення юрки на поверхш грунту, внесення непроде-зинфжованих компостiв, створення загущених посiвiв. Досить часто хвороба в розсадниках набувае розмiрiв ешфгготн.
68
Стан i тенденци розвитку лiсiвничоТ освгги, науки та лiсового господарства в УкраТш
Для правильно: i своечасно1 боротьби Ï3 шкiдниками та збудниками хвороби у тимчасових розсадниках необхщний постiйний нагляд за 1хшм станом, проведення фггопатолопчних обстежень. Пiд час рекогносцирувального обстеження проводиться огляд уражених посiвiв у кожному розсаднику, встановлюеться приблизна частка ураження або пошкодження i характер роз-мiщення осередкiв хвороби: поодинокий, груповий, куртинний та сущльний, визначаеться видовий склад патогенiв, у разi потреби беруться зразки для проведення лабораторних аналiзiв.
Якщо за результатами рекогносцирувального обстеження уражешсть Ыянщв патогенами становить понад 10 %, проводять детальне обстеження, шд час якого в уражених мюцях закладають облiковi дiлянки розмiром 1 пог. м рядка або с^чки. На облжових дiлянках пiдраховують рослини з розподшом на здоровi, ураженi, всохлi окремо по кожнiй хворобi. Якщо виникае потреба визначення, вщбирають зразки по 10 шт. для кожного типу хвороби.
Обстеження проводили весною (квггень, травень) в перюд масово1 появи сходав. Нами було видшено 2 форми прояву дитячо1 хвороби: досходову (загнивання насшня i проростюв у грунп) та тслясходову - полягання сходав i оянщв. Симптоми захворювання сiянцiв аналогiчнi лггературним даним [6, 8, 10]. Дослщ-ження показують, що полягання починаеться одразу пiсля масово1 появи сходав i швидко поширюеться, досягаючи максимуму протягом 2-3 тижнiв. Пот1м стутнь вiдпаду знижуеться i до кшця вегетацiйного перiоду майже припиняеться.
Для виявлення осередюв полягання на пробних площадках залежно вiд прояву хвороби роздшяли ïx на досходову та тслясходову форми. Досхо-дова - пустоти в посiвниx стрiчкаx, шслясходова - поява в посiвниx стрiчкаx куртинок виляглих, всихаючих i всохлих сxодiв та сiянцiв. Для облшу ураже-ностi у вiльному порядку обстежували у Тетерiвському ДВЛГ 300 Ыянщв у 3-кратнш повторностi, у Клавдивському ДЛГ - 250 Ыянщв сосни звичайноь
Результати фiтопатологiчного обстеження тимчасових розсадниюв наведено в табл. 1.
Середня уражешсть обрахована на 5 %о рiвнi значущостi. Як видно з да-них табл. 1 частка ураженост посiвiв сосни звичайно1 становить вщ 12,6 (Код-рянське лiсництво, Тетерiвський досвiдно-виробничий держлiсгосп) до 39,3 % (Здвиж1вське лiсництво, Клавднвський держлiсгосп). Уражешсть залежить вiд клiматичниx факторiв, типу умов мюцезростання та агротеxнiки вирощування сiянцiв у тимчасових розсадниках. Значну частку уражання сiянцiв сосни зви-чайно1 можна пояснити несприятливими умовами початку вегетацшного перь оду 2003 року. Затяжна весна та тривала спека у травш, коли середня температура перевищувала оптимальне значення, призвела до ослаблення молодих рос-лин, створюючи сприятливий фон для розвитку i поширення патогену. Можна вщзначити, що уражання мало куртинний характер у Шибенському лiсництвi (коефщент варiацiï 25,37), що i обумовило помилку вибiркового середнього 14,65. Досходова форма хвороби, що проявлялась у загниванш насшня у грунп, була виявлена в 4 розсадниках, ïï значення коливалося в межах вщ 5 % (Кома-рiвське люництво, Тетерiвський дослiдно-виробничий держлiсгосп) до 15 % (Шибенське лiсництво, Тетерiвський досвщно-виробничий держлiсгосп).
Табл. 1. Уражешсть с'шнц'ш сосни ншчашин дитячою хворобою
Досходова форма Статистичш показники
Люництво Уражешсть, % Точшсть Коефщент
досл1ду вартцп
Тетер1вський досвщно-виробничий держлюгосп
Кухарське 15,0±9,74 - 6,54 11,33
Блщчанське 21,2±4,61 - 5,05 8,75
Тетер1вське 20,1±2,12 - 2,45 4,25
Мирчанське 38,8±14,83 - 8,89 15,40
Поташнянське 34,7±М5 10 % поав1в 4,19 7,26
Пюювське 32,7±9,30 - 6,62 11,46
Мигальське 25,7±М5 - 5,66 9,80
Комар1вське 28,0±6;/0 5 % пос1в1в 5,57 9,64
Шибенське 12,6±7,91 15 % поав1в 14,65 25,37
Кодрянське 15,0±9,74 - 6,54 11,33
Клавдпвський держлюгосп
Д1бровське 14,6 - 7,33 12,7
Клавдпвське 21,4±2,76 - 3,00 5,20
Луб'янське - 10 % поав1в - -
Здвиж1вське 39,3±1,74 - 1,03 1,76
Плахтянське 31,2±5,25 - 3,92 6,78
Висока агротехшка вирощування Ыянщв охоплюе протруювання на-сiння, дотримання сiвозмiн, внесення комплексу добрив, позакореневе шд-живлення, своечаснi догляди за поЫвами тощо. Для боротьби з дитячою хворобою рекомендуеться застосовувати передпоЫвний обробiток насiння i веге-тацiйний обробiток сiянцiв кремнiйорганiчними сполуками й мжроелемента-ми, якi дають значний позитивний ефект [4, 7, 9].
Протруювання насшня застосовуеться для знищення спор шкiдливих збудникiв хвороб [5]. Протруювачi знищують iнфекцiю на поверхш насiння, знезаражують зону навколо сходiв i мають захисну дда щодо проростаючого насiння i проростка, на 1,0-1,5 мюящ затримують розвиток збудниюв, тобто протруювання е не тшьки методом захисту вiд шфекцшних захворювань, а й прийомом для покращення пошвно! якостi насiння [3]. Залежно вiд консис-тенци фунгщиду та бiологiчних властивостей збудникiв хвороб протруювання може бути мокре й сухе [6].
Мокре протруювання проводять розчином формалшу (СН2О), концен-тращею 0,15 % протягом 1-2 години, 0,5 %-им КМп04, в якому насшня вит-римують 2 години, фунгщид пригнiчуе збудникiв хвороб, а марганець як мж-роелемент стимулюе рют рослин [1].
Сухе протруювання полягае в тому, що насшня вкриваеться тонким шаром сухого фунгщиду. З щею метою використовують гранозан iз розра-хунку 2-3 г на 1 кг насшня. При протруюванш потрiбно добре перемшати насiння з препаратом. Сухе протруювання можна робити за 4-5 мюящв до виЫву. Крiм гранозану можна використовувати фундазол, 50 %-ий з.п. (змо-чуваний порошок) або бенлат, 50 %-ий з.п, ТМТД, каротан, цинеб, тобто не ртутш препарати, як при сухому протруюванш ефективнiшi за ртутш [3]. Протруювання насшня суспензiею препарату проводять iз розрахунку 3 г/кг.
70
Стан i тенденци розвитку лitiвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш
Часто перед висiвом насiння у тимчасових розсадниках при небезпещ уражання проростюв i сxодiв збудниками дитячо'' хвороби проводять дезин-фекцiю (протруювання) грунту [5]. З щею метою найчастше використовують
3 2
40 %-ий розчин формалiну в кiлькостi 100-150 см на 1 м для осшньо'' та 503 2
60 см на 1 м для весняно'' дезинфекци, дезинфекщя проводиться за 10 дшв до висiву. Гарнi результати дае Ырчана кислота (60 мл), соляна кислота (60 мл) i марганцевокислий калш (30-40 г) на 1 м .
Для обеззаражування грунту можуть використовуватись грунтовi фу-мшгати. Цi препарати досить ефективш, вони мають нематоднi, фунгiциднi, шсектицидш та гербiциднi властивостi. Карбатiон i тiазон застосовуеться проти таких збудниюв дитячо'' хвороби сiянцiв як Fusarium spp., Rhizoctonia spp., Botrytis spp.тощо. Рекомендована доза - 500 кг/га дшчо'' речовини (д.р.), пiд час фумтаци грунт повинен бути пухким, температура не нижче +8...10 °С i вологiсть у межах 30-80 % вщ повно'' польово'' вологость Реакцiя сiянцiв на фумiгацiю визначаеться позитивним впливом зменшення конку-ренци бур,янiв, знищення шкiдникiв i збудниюв хвороб, змшою мiнерального живлення, збшьшенням вмiсту рухомого азоту.
Лiтература
1. Бобрынев В.П. Ускоренное выращивание древесных пород. - Новосибирск, 1987. - 191 с.
2. Бохтенков Ю.О. Новий зас1б боротьби з виляганням с1янщв сосни у теплицях та розсадниках Укра'ни// Лю1вництво i агрох1м1я. - К.: Урожай, 1999, вип. 89. - С. 35-37.
3. Ведерников Н.М., Игонин Ю.А. Применение ТМТД для борьбы с фузариозом всходов хвойных пород// Лесохозяйственная информация. - М., 1969, вып. 8. - С.
4. Дебринюк Ю.М., Калшш М.1., Гузь М.М., Шаблш 1.В. Люове насшницгво. -Льв1в: Св1т, 1998. - 432 с.
5. Гуляев В.В. Протравливание почвы и семян древесных и кустарниковых пород: В кн.: "40 лет лесного опытного дела в Татарии". Труды по лесному хозяйству. - Казань, 1952, вып. 10. - С. 169-200.
6. Журавлев Н.Н., Софян Л.А. Практические указания по борьбе с полеганием сеянцев в питомниках. - Ереван: Изд. АН Армянской ССР, 1954. - 48 с.
7. Зеленский М.А., Сидорова В.М. Выращивание сеянцев сосны обыкновенной с применением микроэлементов// Лесной журнал. - М., 1973, вып. 5. - С. 234-242.
8. Попкова К.В. Общая фитопатология. - М.: ВО Агропромиздат, 1989. - 400 с.
9. Цилюрик А.В., Русш Г.Г., Маурер В.М. Ефективнють кремншоргашчного поль шкроелементного препарату КО - 64 при вирощуванш с1янщв сосни звичайно'' в розсаднику// Наук. в! сник НАУ. - К.: 1998, вип.8. - С. 93-98.
10. Шевченко С.В., Цилюрик А.В. Лесная фитопатология. - К.: Вища шк., 1986. - 382 с.
УДК 599.472.4+591.53 Доц. А.В. Михеев1, канд. бюл. наук -
Дмпропетровський НУ
СЕЗОННА ТРАНСФОРМАЦ1Я СТРУКТУРИ РАЦ1ОНУ КУНИЦЬ РОДИНИ MARTES В ЛСОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ СТЕПОВО1 УКРАШИ
Дано матерiали, що характеризують змши структури рацюну куниць кам'яно'1 i люово'1 на фош послщовно! змши сезошв року у люових екосистемах степово'1 зони
1 НД1 б1ологИ Дн1пропетровського НУ
