CC BY
57
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.61-002.3-02-053.2-055.1/.3 БЕЗРУК В.В.
Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернвц
¡НФЕКЦП СЕЧОВОТ СИСТЕМИ У Д|ТЕЙ: етюлопчна структура, BiKOBi та гендерн особливост
Резюме. Мета. Вивчити етюлoгiчну структуру Ыфекцп сечовоЧ системи (1СС), динамжу, ii гендерну i вжову залежтсть у дитячого населения ЧершвецьKoi областi. Пащенти i методи. Протягом 2009— 2013рр. проведено бактерioлoгiчне до^дження 2432 зразшв сечi дтей — пацieнтiв лкувальних уста-нов Чершвецько1'oбластi з метою верифкаци дiагнoзу «тфекщя сечово'1'системи». Видлено 655 штамiв бактерш i грибiв в етioлoгiчнo значущих клькостях. Результати. Виявлено залежтсть етюлoгiчнoi структури 1СС i складу резидентноi мтрофлори сечi вгд статi i вку. Показана прoвiдна етюлoгiчна роль родини Enterobacteriaceae в цлому. Якзбудник 1ССу пацieнтiв жточо1'статi частше видШеться E.coli (р < 0,05), а у пацieнтiв чoлoвiчoi статi — бактерп роду протей (р < 0,01). Упацieнтiв жiнoчoi статi частше видляються штами E.coli (р < 0,05) як складова резидентноiмтрофлори сечi. Висновок. Про-ведене до^дження дозволить провести аргументоват лжувально-реабштацшш заходи на вах етапах надання спецiалiзoванoi медично'1' допомоги дтям з 1СС iрозробити програми, спрямоват на полтшення показнишвздоров'я та профиактику цeiпатологи. Ключовi слова: шфекщя сечово'1'системи, дти, мжрофлора сечi.
Вступ
Зпдно з офщшними статистичними даними Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни, у структу-pi первинно! захворюваност населення в державi вiдмiчаeться негативна динамжа збшьшення пи-томо! ваги хвороб сечостатево! системи — 6,60 % (2013 р.) проти 6,48 % (2009 р.); серед детей 0-17 роюв найбшьш поширеними е мжробно-запальш захворювання сечостатево! системи — шфекцп се-чово! системи (1СС) [6].
Ключова ознака шфжованосп сечово! системи — бактеpiуpiя, в якш провщну роль вщграють ентеробактерп [5]. Актуальним питанням у нефрологи е вивчення особливостей спектра збуд-ниюв 1СС залежно ввд стат^ вiку, пеpебiгу захво-рювань, клiмато-геогpафiчних умов проживання пацiента тощо [1, 2, 7].
Метою досЛдження було вивчення етюлопчно! структури 1СС, 11 динамiки, гендерно! та вжово! за-лежностi у дитячого населення Чершвецько! областi.
МaтeрiaAи та методи досл^ження
З метою верифжацп дiагнозу 1СС впродовж 2009-2013 pp. проведено бактерюлопчне до-слiдження 2432 зpазкiв сечi дiтей — пацiентiв ль
кувальних закладiв Чершвецько! областi на базi сектора мiкробiологiчних дослiджень вщдшу ме-дико-екологiчних проблем 1нституту екогiгieни i токсикологи iм. Л.1. Медведя, м. Чершвщ.
Родову та видову щентифжацш видiлених штамiв проводили загальноприйнятими в клжч-нiй мжробюлоп! методами. До етюлопчно зна-чимих вiдносили штами, кшьюсть яких в 1 мл сечi перевищувала або була близькою до 1 • 103 колонieутворюючих одиниць (КУО) у випадку видiлення ентеробактерiй. При видшенш псевдомонад, золотистого стафшокока 1х вiдносили до етiологiчно значимих, якщо 1х кiлькiсть становила щонайменше 1 • 102 КУО в 1 мл. У випадку видь лення дрiжджеподiбних грибiв штам ввдносили до етiологiчно значимих, якщо його кшьюсть перевищувала 2-4 • 102 КУО в 1 мл [3].
Адреса для листування з автором: Безрук В.В.
E-mail: vladimyrbezruk@yandex.ru
© Безрук В.В., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Статистична обробка отриманих результатiв проводилася загальноприйнятими в медицинi методами, статистичний аналГз — за допомо-гою програм SPSS for Windows 8.0.0 (SPSS Inc., 1989-1997) та Statistica for Windows 5.1 (©StatSoft Inc., 1984-1996). Для даних, що вщповщали нормальному розподшу, визначали середню ариф-метичну вибiрки (М), величину стандартного вщхилення (s) та стандартно! похибки (m), мак-симальне та мжмальне значення. При оцiнцi вiрогiдностi рiзницi показникiв вираховували коефiцieнт Стьюдента (t). За вiрогiдну приймали рiзницю при p < 0,05 [9].
Результати досл1дження та Тх анал1з
Видiлено 655 штaмiв бактерiй i грибiв в етю-логiчно значимих кглькостях. У переважному числi випaдкiв з одного зразка сечi видiляли тшьки один етiологiчно значимий штам. Етюло-гiчний спектр видiлених збудникiв 1СС включав у себе штами родини Enterobacteriaceae (E.coli, K.pneumoniae, C.freundii, P.mirabilis, P.rettgery), псевдомонади (P.aeruginisa), стафглококи (S. aureus, S.epidermidis), ентерококи (E.faecalis), стрептококи (S.pyogenes), дрiжджеподiбнi гриби (C.albicans); на основi таксономГчно! близькостi всi штами були роздшеш на 5 груп: I — ентеро-бактерп, за винятком протея; II — протей; III — псевдомонади; IV — грампозитивш коки; V — дрiжджеподiбнi гриби.
Серед обстежених частка дгтей до 3 роюв ста-новила 26,0 %, 4-6 роюв — 24,8 %, 7-14 роюв — 36,5 % i 15-18 рокiв — 12,7 %. Прослщковуеться чiткa гендерна залежнють: у всiх вiкових групах обстежених дггей кiлькiсть пaцieнтiв жшочо! стaтi перевищувала кшькють пaцieнтiв чоловГчо! стaтi в 1,6-2,7 раза (рис. 1).
При вивченш динaмiки видшення етюлопч-но значимих штaмiв бактерш i грибГв Гз сечi обстежених також виявлено !! залежнють вщ вжу i стат та певш особливосл. Незважаючи на те, що
700
600
I 500 I 400 § 300
I 200
100
До 3 рошв 4-6 рошв 7-14 рошв 15-18 рошв BiKOBi групи обстежених дiтей
- Чоловiча стать
-Жшоча стать
Рисунок 1. Вковий та статевий розподл проведених бактеролопчних дослджень сеч'1 серед обстежених дтей
кшькють пащентгв жгночо! статг перевищувала кшькють пащеш1в чоловГчо! статГ, у вжовш гру-m дгтей до 3 роюв вщсоток видшення збудниюв ICC серед хлопчиюв виявився вищим, шж серед дГвчаток. У всГх шших вжових групах обстежених вщсоток видшення збудниюв у пащенлв жь ночо! стат був вищим.
У цглому для обох статей дгтей спостерпалось поступове зниження вщсотка видшення збудни-юв ICC вщ наймолодшо! вжово! групи обстежених (до 3 роюв) до 15-18 роюв включно. У той же час слщ вщзначити суттевий розрив частоти видшення збудниюв у пащеш1в жшочо! стат шдлгткового вжу над !х однолГтками (рис. 2).
Серед збудниюв ICC перше мюце за частотою видшення впродовж дослщження серед дь тей-пащеш1в обох статей займали представники родини Enterobacteriaceae (без урахування протея) — вщ 46,8 до 81,5 % вщ загального числа випадюв видшення етюлопчно значимо! мжро-флори. На другому мющ були бактерГ! роду протей — вщ 7,7 до 35,6%. Псевдомонади, грампозитивш коки та дрГжджеподГбш гриби видшялись з
44,9
38,1
26,32
9,57
• 6,72
До 3 рошв 4-6 рошв 7-14 рошв 15-18 рокiв
-Чоловiча стать
-Жшоча стать
Рисунок 2. В/ковий i статевий розподл видлення кл1н1чно значимих штамiв бактерй i грибiв серед рiзних вкових груп обстежених дтей (%)
Рисунок 3. Ет1олопчна структура iнфекцiй сечово/ системи серед обстежених дтей Черн1вецько/ област чолов 'мо/ стат (%)
0
0
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
сечi обстежених з однаковою частотою: псевдо-монади — 3,4-12,9 %, коки — 1,0-12,5 %, гри-би — 0,0-17,3 % (рис. 3, 4). Отримаш результата узгоджуються з даними дослщниюв [5, 7, 8], проте питання репональних особливостей, гендерно! та вжово! залежносп етюлопчно! структури 1СС у детей в науковiй лiтеpатуpi висветлене недостатньо.
Аналiз pезультатiв дослiдження виявив вжову та гендерну залежтсть з етюлопчною структурою 1СС (перший етап дослщження): частота видГлен-ня пpедставникiв родини Enterobacteriaceae (без урахування протея) була ютотно вища при обсте-женш пацiентiв жшочо! статi, для двох вжових груп обстежених ця piзниця була статистично вь pогiдною: для дггей 4-6 pокiв (n = 105, t-критерш Стьюдента 2,20; р < 0,05) та для детей 7-14 роюв (n = 113, t-критерш Стьюдента 2,36; р < 0,05). Частота видглення ентеpобактеpiй у межах одше! статi мало залежала вщ вжу обстежених (рис. 5).
Для видглених Гз сечi обстежених детей бактерш роду протей вжова та гендерна залежнють мае сво! особливостг вщсоток видшення протея
Рисунок 4. Етюлопчна структура шфек^й сечово/ системи серед обстежених дтей Чершвецько)' област жНочоУ стат (%)
е вищим серед хворих чолов1чо1 стап, статистично в!рогщним для детей 4—6 роюв (n = 34, t-критерш Стьюдента 2,80; р < 0,01) (рис. 6).
Будь-яких законом1рностей у частот! видь лення псевдомонад i3 сеч! обстежених хворих дь тей обох статей не було виявлено, р!зниця в ус!х в!кових групах була статистично нев!рогщною (мала к!льк!сть випадк!в вид!лення даного збуд-ника серед хворих). Для грампозитивних коюв i др!жджепод!бних гриб!в роду Candida ч!тких взаемозв'язк!в м!ж в!ком, статтю та частотою !х вид!лення як збудник!в 1СС за результатами дослщження також не встановлено.
За результатами дослщження було висунуто припущення (другий етап дослщження): якщо етюлопчний спектр збудниюв 1СС серед хворих дитячого вжу мае гендерш та в!ков! особливост!, то i резидентна мжрофлора сеч! може проявля-ти под!бш законом!рност!; беручи до уваги, що саме резидентна мжрофлора за наявност! пев-них зовншшх та внутр!шн!х чинник!в (знижен-ня р!вня м!сцевого або загального протшнфек-ц!йного захисту, порушення уродинамжи) може провокувати розвиток 1СС.
У випадках видшення тшьки резидентно! мжрофлори з одного зразка сеч! видшяли в!д одного до чотирьох вид!в бактер!й ! гриб!в; у середньому на один анал!з у р!зш роки спосте-режень (2009—2013 рр.) — вщ 1,6 до 1,8. Пейзаж резидентно! мжрофлори в обстежених детей з 1СС нал!чуе штами коагулазонегативних стафь локок!в, на другому мющ за частотою вид!лення знаходяться коринебактери, на третьому — енте-рококи.
Коагулазонегативш стаф!лококи в!рог!дно част!ше видшялись в!д пац!ент!в чолов!чо! стат! у вжовш груп! 7—14 рок!в (n = 405, t-критерш Стьюдента 4,10; р < 0,001). Частота видшення коринебактерш як складово! резидентно! мжрофлори сеч! у детей трьох вжових груп обстежених (дети до 14 роюв) виявилась дуже близькою м!ж
Рисунок 5. Динамка видшення ентеробактерШ (окр1м протея) з сеч'1 хворих з ¡нфекц1ею сечовоï системи рiзних вкових груп обстежених дтей (%)
Рисунок 6. Динамка видшення протея з сечi хворих з нфек^ею сечовоï системи рiзних вкових груп обстежених дтей (%)
KAiHiHHa пeдiaтрiя / Clinical Pediatrics
обома статями. У пщлГтюв (15-18 роюв) кори-небактерГ! видшялись ¡з сечГ пащенив чоловГчо! стат майже у двГчГ частше, шж у !х однолгток (n = 104, t-критерш Стьюдента 4,10; р < 0,001). Чгтких гендерних вщмшностей у частой ви-дшення ентерокоюв серед хворих дгтей не ви-явлено, тшьки у груп пащенив вшом до 3 ро-юв ентерококи вГрогщно частше видшялись ¡з сечГ дГвчат (n = 109, t-критерш Стьюдента 2,12; р < 0,05). ЛактобактерГ! видшялись тшьки у сечГ дГвчат — резидентна мшрофлора жшочих стате-вих шляхГв.
Упродовж дослщження нами зафшсоваш по-одиною випадки видшення з сечГ хворих на ГСС дгтей штамГв Micrococcus spp., S.viridans, Bacillus spp. та непатогенних штамГв Neisseria spp. Частота видшення дршджеподГбних грибГв роду Candida як складово! резидентно! мшрофлори коливалась у межах 0-0,7 % у рГзш роки спосте-режень; гендерних вщмшностей не виявлено.
ЕнтеробактерГ! як складова резидентно! мь крофлори сечГ у дгтей ¡з IСС за частотою видь лення у нашому дослщженш займали четверте мюце. Частота видшення ентеробактерш для хворих обох статей мала тенденщю до зниження ¡з зростанням вшу обстежених. ЕнтеробактерГ! частше видшялись у дГвчат, для трьох вшових груп ця рГзниця була статистично вГрогщною: для дгтей до 3 роюв (n = 86, t-критерш Стьюдента 3,14; р < 0,01), для дгтей 7-14 роюв (n = 63, t-критерш Стьюдента 5,05; р < 0,001) i пщлГтюв (n = 21, t-критерш Стьюдента 2,70; р < 0,05). Вщмшносл мГж статями в частой видшення ентеробактерш як складово! резидентно! мшро-флори лежать в основГ гендерно! вщмшносл як етюлопчного агента IСС.
ЕнтеробактерГ! та ентерококи належать до резидентно! облпатно! мшрофлори кишечника, частота !х видшення ¡з сечГ обстежених дгтей мае схожу тенденшю: ¡з збшьшенням вшу — змен-шення частоти видшення. Зменшення частоти !х видшення з сечГ ¡з зростанням вшу дитини, на нашу думку, пояснюеться закршленням ri-пешчних навичок у дгтей з вшом. У той же час частота видшення ентерокоюв на вщмшу вщ ентеробактерш була майже однаковою у дгтей обох статей. Причина виявлених вщмшностей може бути обумовлена рГзними мехашзмами взаемодГ! ентеробактерш та ентерокоюв з уроеттелГем жь ночих i чоловГчих сечовидшьних шляхГв [4].
Висновки
1. За результатами дослщжень, у дитячого на-селення Чершвецько! област пщтверджено за-гальш етюлопчш й епщемюлопчш особливост шфекцш сечово! системи: кшькють пашенлв жшочо! стат переважае в усГх вшових групах дь тей; серед дгтей вшом до 3 роюв вщсоток видь лення етюлопчно значимо! мшрофлори ¡з сечГ вищий серед хлопчиюв, в шших вшових групах
дитячого населення частше видшяеться вщ па-цieнтiв жшочо! CTaTi; домшуючим етiологiчним збудником шфекцп ce40B0i системи е представ-ники родини Enterobacteriaceae.
2. Виявлено гендерш вiдмiнностi у видовому складi збудникiв шфекцп сечовоi системи серед дiтей Чершвецькоi области у дiтей дошкшьно-го та шкшьного вiку (4—14 рокiв) жшочо! ста-тi частiше видiляються представники родини Enterobacteriaceae (р < 0,05); у дгтей дошкшьного вiку (4—6 роюв) чоловiчоi статi — бактерп роду протей (р < 0,01).
3. Виявлено вiковi та гендерш вщмшносл у складi резидентно! мшрофлори сечi дiтей Чер-нiвецькоi области у хлопчикiв шкiльного вiку (7—14 роюв) домiнують коагулазонегативнi ста-фшококи (р < 0,001), у пщлгтюв чоловiчоi ста-тi (15—18 роюв) — коринебактер^ (р < 0,001), у дiвчат раннього вiку (до 3 роюв) — ентерококи (р < 0,05).
4. Ентеробактерп як складова резидентноi мi-крофлори сечi частiше видiлялись у дiвчат раннього вшу (р < 0,01), шкшьного вшу (р < 0,001) та пщлгтюв (р < 0,05), що е передумовою провщ-ного мюця даного збудника в етюлогп iнфекцl! сечовоi системи у населення жшочо! статi.
Список AiTepaTypn
1. Вялкова А.А. Инфекция мочевой системы у детей — новые решения старой проблемы [Текст]/A.A. Вялкова, В.А. Гриценко, Л.М. Гордиенко//Нефрология. — 2010. — № 14(4). — С. 63-75.
2. Малкоч А.В. Инфекция мочевой системы у детей [Электронный ресурс] / А.В. Малкоч // Лечащий врач. — 2009. — № 1. — Режим доступа к журналу: http://www.lvrach. ru/2009/01/5897519/. (06.05.15).
3. Приказ МЗ СССР от 22.04.1985№ 535«Обунификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений» [Электронный ресурс] — Режим доступа: http://www.alppp.ru/law/zdravoohranenie-fizicheskaja-kultura-i-sport-turizm/zdravoohranenie/64/prikaz-minzdrava-sssr-ot-22-04-1985-535.pdf
4. Романенко О.А. Особливостi мжробного спектру сечостатевог системи жшок з рецидивуючим телонефритом [Текст] / О.А. Романенко, Н.М. Степанова, А.В. Руден-ко [та т.] // Укр. журнал нефрологи та дiалiзу. — 2013. — № 1(37). — С. 25-31.
5. Характеристика изолированной бактериурии у детей [Текст]/Л.С. Зыкова, А.А. Вялкова, О.В. Бухарин [и др.]//Нефрология. — 2012. — № 3(16), вып. 2. — С. 85-89.
6. Щорiчна доповiдь про стан здоров 'я населення, саттарно-епiдемiчну ситуацю тарезультати дiяльностi системи охорони здоров'я Украгни, 2013рж / За ред. О.С. Муая. — К., 2014. — 201 с. [Электронный ресурс] — Режим доступа: http://www. uiph.kiev.ua/dawnload/Vidavnictvo/Shchorichna%20dopovid/ Щорiчна%20доповiдь.2013.pdf
7. Юшко Е.И. Инфекция мочевыводящих путей у детей: эпидемиология, этиопатогенез, клиника, исходы и профилактика [Текст]/Е.И. Юшко//Урология. — 2008. — № 2. — С. 57-64.
8. Guidelines on urological infections / M. Grabe (Chairman), V.C. Bishop, T.E. Bjerklund-Johansen et al. / European Association of Urology. — 2012. — 109p.
9. Rosner B. Fundamentals of biostatistics. — 6th ed./B. Rosner. — Belmont: Duxbury Press, 2003. — 682p.
Отримано 30.10.15 ■
KAiHi4Ha пeдiaтрiя / Clinical Pediatrics
Безрук В.В.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ИНФЕКЦИИ МОЧЕВОЙ СИСТЕМЫ У ДЕТЕЙ: этиологичесгая структурa, вoзрaстныe и гендерные особенности
Резюме. Цель. Изучить этиологическую структуру инфекции мочевой системы (ИМС), динамику, ее тендерную и возрастную зависимость у детского населения Черновицкой области. Пациенты и методы. На протяжении 2009-2013 гг. проведено бактериологическое исследование 2432 образцов мочи детей — пациентов лечебных учреждений Черновицкой области с целью верификации диагноза «инфекция мочевой системы». Выделено 655 штаммов бактерий и грибов в этиологически значимых количествах. Результаты. Выявлена зависимость этиологической структуры ИМС и состава резидентной микрофлоры мочи от пола и возраста. Показана ведущая этиологическая роль семейства Enterobacteriaceae в целом. Как возбудитель ИМС у пациентов женского пола чаще выделяется E.coli (р < 0,05), а у пациентов мужского пола — бактерии рода протей (р < 0,01). У пациентов женского пола чаще выделяются штаммы E.coli (р < 0,05) как составная резидентной микрофлоры мочи. Вывод. Проведенное исследование позволит провести аргументированные лечебно-реабилитационные мероприятия на всех этапах оказания специализированной медицинской помощи детям с ИМС и разработать программы, направленные на улучшение показателей здоровья и профилактику данной патологии.
Ключевые слова: инфекция мочевой системы, дети, микрофлора мочи.
Bezruk V.V.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
URINARY TRACT INFECTION IN CHILDREN:
Etiological Structure, Age and Gender Characteristics
Summary. Objective. To study the etiological structure of urinary tract infections, dynamics, gender and age dependence in the child population of Chernivtsi region. Patients and methods. During 2009—2013 2432 urine samples of the children treated in health care centers of Chernivtss region were investigated by bacteriological method with purpose of verification of the diagnosis urinary tract infections. Six hundred and fifty five strains of bacteria and fungi were isolated as etiological agents. Results. The patient's gender was found to correlate with etiological structure of the urinary tract infections and the content of the residential urine microflora. The main etiological role of the Enterobacteriaceae family in general was demonstrated. As a causative agent of the urinary tract infection E.coli has been isolated more frequently in the urine samples of female patients (p < 0.05). In contrary, Proteus spp. has been isolated in male patients (p < 0.01). As a part of the urine resident microflora E.coli strains were more frequently isolated in the female urine samples (p < 0.05). Conclusion. The research will allow to hold the correct and reasoned medical and rehabilitation events on all stages of rendering of specialized medical care for children and to develop the programs directed on the improvement of indicators of health and prevention of disability in children.
Key words: urinary tract infection, children, urine microflora.
