CC BY
24
constituent of the free PSA which is secreted mainly by prostatic epithelial tissue after malignant transformation. In view of this its specificity for cancer emerging is anticipated. A research was devoted to studying prognostic patterns of [-2]proPSA for the discrimination of benign and malignant tumors of prostate in human males in the age interval of 49-79 years. [-2]proPSA was identified in the blood sera of 246 patients by the aid of immunochemical analyzer Chem Well (USA) using ELISA kits of DL Develop with double antibodies against the analyte. Tumor aggressiveness was classified by Gleason grading of biopsies. Statisical evaluation of raw data was done by the non-parametric methods of Mann-Whitney and Kruskal-Wallis.
The determination of [-2]proPSA blood contents in three groups of patients with malignant tumors of prostate (PCa) (107 patients), with benign hyperplasia of prostate (BPH) (71 patients) and without any evidence of prostate pathology (EPP) - 68 persons was executed. The statistically meaningful differences in [-2]proPSA contents were elucidated between all three groups of patients for the wide range of total prostate specific antigen (tPSA) concentrations (0-20 ng/ml). Incidentally mean value of [-2]proPSA was shown to be dependent of tPSA concentration and prostate pathology. Thus, in EPP group blood contents of [-2]proPSA equaled 5 pg/ml, BPH - 9 pg/ml and PCa - 10,5 pg/ml in 0-2 ng/ml tPSA range whereas the elevation of tPSA in the blood simultaneously increased [-2]proPSA mean values for all three groups of patients. In this connection, for tPSA range 4-10 ng/ml [-2] proPSA mean achieved 14 pg/ml, 21 pg/ml and 23,5 pg/ml in EPP, BPH and PCa patients, respectively. In the last diapason of tPSA (10,1-20,0 ng/ml) [-2]proPSA mean was 28 pg/ml for BPH and 43 pg/ml for PCa. Furthermore, analysis of discriminative qualities of [-2]proPSA as to the differential diagnostics between malignant and non-malignant states revealed a high prognostic potential of the substance under investigation in prostate tumor risk assessment. Apart from this, [-2]proPSA contents in the blood of PCa patients was shown to correlate highly with Gleason score. In PCA patients having malignancies with Gleason score >7 [-2]proPSA mean values significantly surpassed this index in PCa patients with indolent tumors (Gleason score 6 or less). Moreover, in the Gleason score span 5-9 [-2]proPSA exponentially increased from 10 pg/ml at Gleason score 5 to 72 pg/ml at Gleason score 9. Thus, [-2]proPSA may be proposed for further application in medical practice as independent biomarker or in conjunction with PSA test for strengthening its specificity, the latter being warranted by the peculiarities of [-2] proPSA, a stable component of free PSA (fPSA), which is directly related to malignant transformation of prostate.
Further investigations will be dealt with the evaluation of prognostic qualities of [-2]proPSA derivatives, namely % [-2]proPSA and prostate health index, the former being the percentage ratio of [-2]proPSA to fPSA and the latter - the product of ratio [-2]proPSA to fPSA and VtPSA. The prognostic characteristics of aforementioned indices will be compared and assessed.
Keywords: prostate cancer, benign prostatic hyperplasia, prognostic biomarkers, total PSA, [-2]proPSA.
Рецензент — проф. Саричев Л. П.
Стаття надшшла 07.02.2017 року
© Кузьменко Т. С., Воротинцев С. I. УДК 617.55-06-084:616.24-085.816 Кузьменко Т. С., Воротинцев С. I.
1НДИВ1ДУАЛ1ЗОВАНА ПРОТЕКТИВНА ВЕНТИЛЯЦ1Я ЯК ФАКТОР ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ РОЗВИТКУ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИХ ЛЕГЕНЕВИХ УСКЛАДНЕНЬ В АБДОМШАЛЬНШ Х1РУРГП
Запор1зький державний медичний ушверситет (м. Запор1жжя)
До^дження е фрагментом науково-дослщно! роботи кафедри медицини катастроф, вмськово! ме-дицини, анестезюлогп та реаыматологп Запорiзько-го державного медичного уыверситету: «Комплек-сне л^вання множинних i поеднаних ушкоджень та 1х наслщмв», № державно! реестрацп 0111U005858.
Вступ. В абдомЫальнм хiрургiI кшькють пюля-операцмних легеневих ускладнень (ПЛУ) складае вщ 20% до 60% [7]. За результатами дослщження Canet та ствавт. [3] у пащенпв з ризиком розвитку ПЛУ за шкалою ARISCAT вщ 26 до 44 балiв вони виникають у 6,3% хворих (95% Д1 3,5-9,1), а у пащетчв з ARISCAT оцЫкою бтыше 44 балiв вщсоток ПЛУ збтышуеться до 44,9% (95% Д1 35,1-54,7). Розвиток ПЛУ призводить до зростання рiвня летальности термов госпiталiзацiI хворих, а також вартост !хнього л^вання [9].
Штучна вентиля^я легеыв (ШВЛ) е стратепею порятунку пащен^в з дихальною недостатнютю, а
також майже обов'язковим компонентом загального знеболення па^енпв, що потребують оперативного втручання на органах черевно! порожнини. Проте ШВЛ сама по собi може Ыщювати порушення вентиляцп, викликаючи так зван вентилятор-асоцмоваы пошкодження легеыв ^А_1) [10], пов'язан в основному з перерозтягненням та ателектазуванням альвеол. Тому вважаеться, що попередити VA_I можливо, застосовуючи стратепю протективно! вентиляцп, яка поеднуе в собi використання низького дихального об'ему (ДО) та рiзних величин позитивного тиску в юнц видиху (ПТКВ), що може доповнюватись виконанням маневрiв рекрутування альвеол (РМ) [15]. Доведено, що протективна вентиля^я знижуе летальнють хворих як з пошкодженими, так i з штактними легенями [5,14], а також при проведены короткостроково! Ытраоперацмно! ШВЛ [6]. Проте
результати дослщжень р1зних автор1в В1др1зняються míx собою, що може бути пов'язане Í3 застосуванням р1зних píbhíb ПТКВ та величин ДО.
Пщб1р 1ндив1дуальних параметр1в вентиляцИ в основному використовуеться для пац1ент1в з гострим респ1раторним дистрес синдромом (ГРДС). Стратепя 1ндив1дуал1зацИ базуеться на визначенн оптимально! величини ДО та пщбор1 ПТКВ для покращення газообм1ну в пошкоджених легенях. Щодо використання 1ндив1дуал1зовано1 рестраторно! п1дтримки у пац1ент1в з 1нтактними легенями пщ час операц1й на органах черевно! порожнини, на сьогодн1 проводяться кл1н1чн1 досл1дження, проте результат1в дос1 немае [4].
Мета дослщження: оц1нка ефективност1 1ндив1дуал1зовано1 протективно! вентиляцИ у пац1ент1в з пом1рним або високим ризиком розвитку п1сляоперац1йних легеневих ускладнень в абдом1нальн1й х1рург1!.
Об'ект i методи дослщження. У проспективне рандом1зоване досл1дження були включен! 50 пац1ент1в, котрим пщ загальним знеболенням було проведене вщкрите оперативне втручання на органах черевно! порожнини в перюд з травня 2015 року по с1чень 2016 року. Критер1ями включення були: вк старше 18 рок1в, ризик розвитку ПЛУ за шкалою ARISCAT>26 бал1в, операцп на верхньому поверс1 черевно! порожнини, оч1кувана тривал1сть операци б1льше 2 годин. Критер1ями виключення були: в1к молодше 18 роюв, ваг1тн1сть, ГРДС, серцева недостатн1сть клас IV за класиф1кац1ею NYHA, нестабтьнють гемодинам1ки (серцевий 1ндекс менше 2,5 л/хв./м2, та/або потреба у Ыотропнм п1дтримц1), внутр1шньочерепн1 ураження або пухлина головного мозку, проведення ШВЛ в анамнез! за останн1 два тижн1, наявн1сть пневмотораксу, наявн1сть легеневих булл на рентгенограм1 орган1в грудно! кл1тки чи комп'ютерн1й томограм1, необх1дн1сть в штраоперацмнм зм1н1 положення або в однолегеневм вентиляц1!, наявн1сть в анамнез! операц1й на легенях, хрон1чних обструктивних (ХОЗЛ) та 1нших захворювань легень будь-яко! ет1олог1!.
Передоперац1йне обстеження хворих включало реестрац1ю демограф1чних даних, росту, ваги, Ыдек-су маси тта (1МТ), супутньо! патолог!!, функцюналь-ного стану за класифкац1ею ASA.
Загальна анестез1я вс1м пац1ентам проводилась за наступною схемою: премедикац1я -метоклопрамщ 10 мг, атроп1н 0,6-1,0 мг, димедрол 10 мг, дексаметазон 4 мг, фентант 1-1,5 мкг/кг, сибазон 2,5 мг; шдукц1я - фентант 2-3 мкг/кг, пропофол 2 мг/ кг, кетамш 0,15 мг/кг; мюплепя - атракурм 0,4 мг/ кг; пщтримання анестезп - пропофол 3-4 мг/кг/год, фентант 10/5/3 мкг/кг/год в першу, другу i третю годину вщповщно, атракурм 0,2-0,4 мг/кг кожн 30-40 хвилин. Базовi параметри ШВЛ були однаковими у вЫх хворих: режим - вентиля^я з контролем по об'ему; Fi02>40% для пщтримання SpO2>96%; вщно-шення вдих/видих - 1:2; частота дихання (ЧД) визна-чалась рiвнем СО2 наприюнщ видиху (EtC02) 33-35 мм рт. ст. Однак, в залежност вщ iнтраоперацiйно! стратеги вентиляци пацiенти були подтен на 2 групи. До першо! групи (n=25) увiйшли хвор^ яким
проводилась «стандартна» ШВЛ з ДО 8-10 мл/кг в розрахунку на загальну масу тта. Патентам друга! групи (n=25) проводили «протективну» ШВЛ з ДО 7 мл/кг в розрахунку на щеальну масу тта (1дМТ) за формулою Devine [8], використанням маневрiв ре-крутування альвеол та пiдбором iндивiдуальних зна-чень ПТКВ.
Рекрутуючий маневр в груп 2 проводили одразу пюля iнтубацi! трахе! та iнтраоперацiйно при зниженн легеневого комплайнсу (Cdyn) бть-ше нiж на 10% вщ оптимального (50 мл/см вод. ст.) [1]. Спочатку на дихальному апарат виставляли рiвень максимального тиску на вдиху 35 см вод. ст., вщношення вдих/видих 1:1 та рiвень ПТКВ 10 см вод. ст. По™ проводили покрокове збтышення ДО на 4 мл/кг 1дМТ до досягнення рiвня тиску плато (Pplat) 30 см вод. ст., пщтримували його на цьому рiвнi протягом трьох вдихiв, пiсля чого параметри вентиляци повертали до базових величин. Одразу пюля проведення РМ виставляли шдивщуальне значення ПТКВ, яке визначали, поступово збтьшуючи тиск на видиху вщ початкового рiвня 0 см вод. ст. до досягнення величини, при яюй Cdyn дорiвнював 50 мл/см вод. ст. До цього рiвня ПТКВ додавали 2 см вод. ст. i вважали отримане значення iндивiдуалiзованим.
Пюля завершення оперативного втручання вс хворi переводились до палати штенсивно! терапп, де !м продовжували вентиляцiю легень за вищезазначеними принципами згiдно розподiлу на групи до моменту екстубацп трахе!.
Юнцевими крапками дослiдження були зафiксованi ПЛУ, що розвинулися протягом перших 7 пюляоперацмних дiб. До них вщносили: наявнiсть ателектазiв легенево! тканини, ппоксемга, пневмо-нiю, пневмоторакс та плевральний випт Наявнiсть ателектазiв визначали за допомогою тако! клiнiчно! ознаки, як зниження SpO2<96% при диханнi юмнат-ним повiтрям протягом 5 хвилин. Якщо рiвень SpO2 був нижчим, ыж 92% - цей випадок фксували як гiпоксемiю. Для дiагностики пневмонi!, окрiм кл^ч-них проявiв, завжди використовували рентгеногра-фiю оргаыв грудно! клiтки. Пневмоторакс виклю-чали по заюнченню операцi! також за допомогою ключного обстеження (аускультацiя та перкуЫя областi легенiв) та, при необхщност^ виконуючи рентгенографiю ОГК. Плевральний витт визначався при наявностi рентгенолопчних або ультразвукових ознак скупчення рщини в плевральнiй порожнинi.
Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою пакету програми «Microsoft Excel 2013» та «Statistica for Windows 6.0». В залежност вщ розподiлу даних, вони були представлен для ктькю-них показникiв у виглядi середнього та стандартного в^илення (М±ст) або медiани та iнтерквартильного розмаху (Ме [25-й, 75-й перцентт^), а для якюних показникiв - як абсолюты цифри. При порiвняннi даних використовували методи непараметрично! статистики, а саме 1_1-критерм Манна-Уiтнi. При порiвняннi груп за кгмычним результатом визначали вщносний ризик (ВР), вiдношення шансiв (ВШ), для яких розраховували довiрчi штервали (95% Д1). Рiзницю величин вважали значущою при p<0,05.
Результати дослщження та Ух обговорення.
Характеристика демографiчних i клiнiчних даних пацiентiв представлена в таблиц 1.
Як видно з таблиц 1, вихщт дан патен^в iз обох груп не вiдрiзнялися мiж собою за наведеними показниками, та всi мали близький до високого ризик розвитку ПЛУ. 1м були проведет рiзнi вщкрит оперативнi втручання на органах черевно! порожнини, характеристика котрих наведена в таблиц 2.
З таблиц 2 видно, що за видами оперативних втручань, тривалютю операцп' та ШВЛ хворi також не вiдрiзнялись мiж собою, що пiдтверджувало нашу ппотезу про репрезентативнiсть груп порiвняння.
Протягом перших 7 дыв пiсля операцп, в грут «стандартно!» ШВЛ (група 1) ПЛУ розвинулися у 9 патен^в (36%), з них у 100% хворих -ателектази легенево! тканини, у 8 па^ен^в (89%) - пневмоыя, у 4 хворих (44%) - плевральний витт та гiпоксемiя (рис.). В грут «протективно!» ШВЛ з iндивiдуалiзацiею респiраторно! пщтримки (група 2) ПЛУ було зафксовано у 3 пацiентiв (12%), з них тшьки у одного хворого (33%) - ателектази легенево! тканини, пневмотя та гiпоксемiя, але у вах 3 пацiентiв (100%) був наявний плевральтй випiт. Стосовно такого ПЛУ, як пневмоторакс, в обох групах не було зафксовано жодного випадку.
Аналiз порiвняння клiнiчних результа^в показав, що пацiенти з групи 2 мали достовiрно нижчий ВР розвитку ателектазiв в перший тиждень тсля операцi!, нiж пацiенти з групи 1: ВР=0,11 (95% Д1 0,01-0,85, р<0,05), ВШ=0,07 (95% Д1 0,01-0,67, р<0,05). Така ж тенден^я спостерiгалась i вiдносно пiсляоперацiйних пневмотй: ВР=0,13 (95% Д1 0,020,97, р<0,05), ВШ=0,09 (95% Д1 0,01-0,81, р<0,05). Але ризик розвитку плеврального випоту i гiпоксемi! в грут «проективно!» ШВЛ не зменшувався в порiвняннi з групою «стандартно!» ШВЛ протягом перших 7 тсляоперацмних дiб (плевральний випiт: ВР=0,75 (95% Д1 0,15-3,86, р>0,05) та ВШ=0,72 (95% Д1 0,14-3,71, р>0,05); гiпоксемiя: ВР=0,25
група 1
Таблиця 1.
Характеристика пащен^в
Показники Група 1 (п=25) Група 2 (п=25) Р
Вк, роки 72±10 68±11
Стать, ч/ж 13/12 15/10
Зрют, см 177,3±5,9 174,1±6,6
Вага, кг 76,8±9,9 79,4±9,1 >0,05
1МТ, кг/м2 24,3±2,2 26,1±2,3
1дМТ, кг 70,6±7,7 68,4±7,6
АтБСАТ, бали 43±4 42±5
АБА 1/11/11 I/IV, п 4/13/7/1 3/16/6/0
Таблиця 2.
Види оперативних втручань, Ух тривалють та час ШВЛ
Види оперативних втручань Група 1 (п=25) Група 2 (п=25) Р
Резекц1я шлунку 8 10 >0,05
Панкреато- дуоденальна резекц1я 1 2
Холецистектом1я з дренуванням холедоху 9 5
Резекц1я д1лянки тонкого кишюв-ника 5 4
Гем1колектом1я 2 4
Тривал1сть операцп, хв 150 [130; 160] 140 [125; 155]
Тривалють ШВЛ, хв 185 [165; 220] 170 [150; 215]
(95% Д1 0,03-1,03, р>0,05), ВШ=0,22 (95% Д1 0,021,02, р>0,05).
В нашiй роботi показано значт клiнiчнi переваги використання iндивiдуалiзовано!
ресгпраторно! пщтримки група 2 над «стандартною» ШВЛ
у пац1ент1в з середтм та високим ризиком розвитку ПЛУ за шкалою А^БСАТ, а саме -триразове зменшення загально! кшькост ПЛУ та достовiрне зниження ризику розвитку кшькост ателектазiв i пневмонiй. Цi данi спiвпадають з результатами Беуегдтт та спiвавт. [11], як показали, що в порiвняннi зi стандартною вентиляцiею (ДО 9 мл/кг без ПТКВ), ви-користання протективно! вентиляцп (ДО 7 мл/ кг, ПТКВ 10 см вод. ст. та РМ), при проведент
Рис. Порiвняння ктькост ПЛУ в групах дослщження.
■геневих ускла дмемь а2(%)
ускладнения група 1 (%) ускладнеммя група 2 (%)
05
абдомiнальних операцм тривалiстю бiльше двох годин, покращуе легеневi показники у першi п'ять дыв пiсляоперацiйного перiоду, знижуе оцшку по модифiкованiй клiнiчнiй шкалi легеневих шфекцм (mCPIS), знижуе piBeHb пюляоперацмних легеневих ускладнень та покращуе оксигенацю В дослщжен-нi Futier та ствавт. [7] IMPROVE було виявлено, що тяжкi легеневi та позалегеневi ускладнення у першi 7 дыв пiсля оперативних втручань на органах черевно! порожнини спостерiгались у 10,5% пащенпв в групi протективно! вентиляци (ДО 6 мл/кг, ПТКВ 6 см вод. ст. i РМ), у порiвняннi з 27,5% пащенпв i3 групи «стандартно!» ШВЛ (ДО 10-12 мл/кг без ПТКВ). Бтыше того, дослщники виявили, що у пащенпв з протективною вентиляцiею скорочувався перюд перебування у лiкарнi в порiвняннi з пацiентами, котрим застосовували «стандартну» ШВЛ. Однак Treschan та ствавт. [13] з'ясували, що використан-ня ДО 6 мл/кг та ПТКВ 5 см вод. ст. при проведены об'емних оперативних втручань на органах черевно! порожнини не покращуе функцга легены у пюляоперацмному перюд^ в порiвняннi з групою пацiентiв з ДО 12 мл/кг з аналопчним значенням ПТКВ. Таю розбiжностi в результатах, на нашу думку, можуть бути пов'язанi з рiзними, а головне -абсолютними величинами ДО та ПТКВ.
Вщомо, що розрахунок ДО вiд 1дМТ е бiлыш правильним, бо, в першу чергу, виключае надлишок
ваги, обумовлений ожирЫням, i не призводить до перерозтягнення альвеол - волюмотравми. Однак, застосовуючи низький ДО, завжди е ризик розвитку гiповентиляцiI i гiпоксемiI за рахунок формування ателектазiв в недорозтягнених альвеолах - так звано! ателектотравми. Оа1 та ствавт. [2] показали, що при використанн ДО 6 мл/кг площа ателектазування достовiрно не вiдрiзнялася вщ тако!, коли застосовують ДО 10 мл/кг. Тому ттьки ПТКВ може зменшити кiлькiсть ателектазiв [11], а використання ПТКВ i РМ - виршити проблему ателектузування легенево! тканини взагалк Така протективна вентиляцiя покращуе легеневу механку, газообмiн, та знижуе частоту пюляоперацмних легеневих ускладнень [7,11,12].
Висновки. Використання iндивiдуалiзованоI протективно! вентиляци у пащен^в з помiрним або високим ризиком розвитку пюляоперацмних легеневих ускладнень достовiрно знижуе кiлькiсть ателектазiв та пневмонiй пiсля оперативних втручань на органах черевно! порожнини.
Перспективи подальших дослiджень. Вважаеться, що завдяки iндивiдуальному пiдбору параметрiв вентиляцiI можливо попередити бiотравмування легень. Даний напрямок е перспективним в сучаснiй рестраторнм медицинi i потребуе подальших до^джень.
Лiтература
1. Конторович М.Б. Мониторинг параметров механики дыхания при искусственной вентиляции легких / М.Б. Конторович, Б.Д. Зислин // Интенсивная терапия. - 2008. - № 2. - Access mode: http://icj.ru/journal/number-2-2008/162-monitoring-parametrov-mehaniki-dyhaniya-pri-iskusstvennoy-ventilyacii-legkih.html.
2. Cai H. Effect of low tidal volume ventilation on atelectasis in patients during general anesthesia: a computed tomographic scan / H. Cai, H. Gong, L. Zhang [et al.] // Journal of Clinical Anesthesia. - 2007. - Vol. 19, № 2. - P. 125-129.
3. Canet J. Prediction of postoperative pulmonary complications in a population-based surgical cohort / J. Canet, L. Gallart, C. Gomar [et al.] // Anesthesiology. - 2010. - Vol. 113, № 6. - P. 1338-1350.
4. Clinicaltrials.gov. Individualized Perioperative Open Lung Ventilatory Strategy. - 2016. - Access mode: https://clinicaltrials.gov/ ct2/show/NCT02158923 (accessed 7.09.2016).
5. Determann R. Ventilation with lower tidal volumes as compared with conventional tidal volumes for patients without acute lung injury: a preventive randomized controlled trial / R. Determann, A. Royakkers, E. Wolthuis [et al.] // Critical Care. - 2010. - Vol. 14, № 1. - Р. 1.
6. Futier E. A Trial of Intraoperative Low-Tidal-Volume Ventilation in Abdominal Surgery / E. Futier, J. Constantin, C. Paugam-Burtz [et al.] // New England Journal of Medicine. - 2013. - Vol. 369, № 5. - P. 428-437.
7. Licker M. Impact of intraoperative lung-protective interventions in patients undergoing lung cancer surgery / M. Licker, J. Diaper, Y Villiger [et al.] // Critical Care. - 2009. - Vol. 13, № 2. - Р. 41.
8. medicalc.ru/devine.
9. Pileggi C. Prevention of ventilator-associated pneumonia, mortality and all intensive care unit acquired infections by topically applied antimicrobial or antiseptic agents: a meta-analysis of randomized controlled trials in intensive care units / C. Pileggi, A. Bianco, D. Flotta [et al.] // Critical Care. - 2011. - Vol. 15, № 3. - Р. 155.
10. Rocco P. Pathophysiology of ventilator-associated lung injury / P. Rocco, C. Dos Santos, P. Pelosi // Current Opinion in Anaesthesiology. - 2012. - Vol. 25, № 2. - P. 123-130.
11. Severgnini P. Protective mechanical ventilation during general anesthesia for open abdominal surgery improves postoperative pulmonary function / P. Severgnini, G. Selmo, C. Lanza [et al.] // Anesthesiology. - 2013. - Vol. 118, № 6. - P. 1307-1321.
12. Sundar S. Influence of low tidal volume ventilation on time to extubation in cardiac surgical patients / S. Sundar, V. Novack, K. Jervis [et al.] // Anesthesiology. - 2011. - Vol. 114, № 5. - P. 1102-1110.
13. Treschan T.A. Ventilation with low tidal volumes during upper abdominal surgery does not improve postoperative lung function / T.A. Treschan, W. Kaisers, M.S. Schaefer [et al.] // British Journal of Anaesthesia. - 2012. - Vol. 109, № 2. - P. 263-271.
14. Villar J. A high positive end-expiratory pressure, low tidal volume ventilatory strategy improves outcome in persistent acute respiratory distress syndrome: a randomized, controlled trial / J. Villar, R. Kacmarek, L. Pйrez-Mйndez, A. Aguirre-Jaime // Critical Care Medicine. - 2006. - Vol. 34, № 5. - P. 1311-1318.
15. Wiedemann H.P. Ventilation with lower tidal volumes as compared with traditional tidal volumes for acute lung injury and the acute respiratory distress syndrome. The Acute Respiratory Distress Syndrome Network / H.P. Wiedemann, A.C. Arroliga, C.J. Fisher [et al.] // The New England Journal of Medicine. - 2000. - Vol. 342, № 18. - P. 1301-1308.
УДК 617.55-06-084:616.24-085.816
1НДИВ1ДУАЛ1ЗОВАНА ПРОТЕКТИВНА ВЕНТИЛЯЦ1Я ЯК ФАКТОР ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ РОЗВИТКУ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИХ ЛЕГЕНЕВИХ УСКЛАДНЕНЬ В АБДОМ1НАЛЬН1Й Х1РУРГП
Кузьменко Т. С., Воротинцев С. I.
Резюме. В роботi проведена оцшка iндивiдуалiзовано! рестраторно! пiдтримки у 50 пащенпв з помiрним або високим за шкалою ARISCAT ризиком розвитку пюляоперацмних легеневих ускладнень (ПЛУ), що були прооперованi на органах черевно! порожнини. Показано, що проведення протективно! вентиляци з ДО 7 мл/кг 1дМТ, iндивiдуалiзованим ПТКВ та РМ з досягненням рiвня тиску плато (Pplat) 30 см вод. ст. при лапаротомних опера^ях тривалiстю >2 годин дозволяе в 3 рази зменшити загальну кiлыкiсты ПЛУ та досто-вiрно знизити ризик розвитку ателектазiв легенево! тканини i пневмонй
Ключовi слова: iндивiдуалiзацiя респiраторно! пщтримки, пiсляоперацiйнi легеневi ускладнення, про-тективна вентиляцiя легень.
УДК 617.55-06-084:616.24-085.816
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ ПРОТЕКТИВНАЯ ВЕНТИЛЯЦИЯ КАК ФАКТОР СНИЖЕНИЯ РИСКА РАЗВИТИЯ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ЛЕГОЧНЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ В АБДОМИНАЛЬНОЙ ХИРУРГИИ
Кузьменко Т. С., Воротынцев С. И.
Резюме. В работе проведена оценка индивидуализированной респираторной поддержки у 50 пациентов с умеренным или высоким по шкале ARISCAT риском развития послеоперационных легочных осложнений (ПЛО), которые были прооперированы на органах брюшной полости. Показано, что проведение протективной вентляции с ДО 7 мл/кг 1дМТ, индивидуализированным ПДКВ и РМ с достижением уровня давления плато ^plat) 30 см вод. ст. при лапаратомных операциях длительностью >2 часов, позволяет в 3 раза уменьшить общее количество ПЛО и достоверно снизить риск развития ателектазов легочной ткани и пневмонии.
Ключевые слова: индивидуализация респираторной поддержки, послеоперационные легочные осложнения, протективная вентиляция легких.
UDC 617.55-06-084:616.24-085.816
INDIVIDUALIZED RESPIRATORY SUPPORT AS A FACTOR OF REDUCING THE DEVELOPMENT OF POSTOPERATIVE PULMONARY COMPLICATIONS IN ABDOMINAL SURGERY
Kuzmenko T. S., Vorotyntsev S. I.
Abstract. Aim is to evaluate the effectiveness of individualized respiratory support in patients with moderate or high risk of postoperative pulmonary complications (PPCs) in abdominal surgery.
Materials and methods. In a prospective randomized study included 50 patients with an estimate on the scale ARISCAT>26 points, which was conducted by open surgery on the abdominal organs. Patients of group 1 (n=25) during an operation conducted «standard» mechanical ventilation (MV), the patient group 2 (n=25) - protective ventilation of the maneuver recruiting alveoli and use individual values of positive pressure at the end of exhalation (PEEP). In the postoperative period tracked the incidence atelectasis of lung tissue, pneumonia, pneumothorax, pleural effusion and hypoxemia. For the statistical analysis used the program Statistica for Windows 6.0.
Results. In group 1 PPCs developed in 9 patients (36%), of which 100% - atelectasis lung tissue in 89% - pneumonia, 44% - pleural effusion and hypoxemia. In group 2 PPCs observed in 3 patients (12%), of which 33% - atelectasis lung tissue, pneumonia and hypoxemia, 100% was available pleural effusion. The relative risk (RR) and odds ratio (OR) of atelectasis in group 2 patients were significantly lower than in group 1 patients (RR=0.11, 95% CI 0.01-0.85 (p<0.05), OR=0.07, 95% CI 0.01-0.67, (p<0.05)). RR and OR development of pneumonia in patients of group 2 were significantly lower than in group 1 patients too (RR=0.13, 95% CI 0.02-0.97, (p<0.05); OR=0.09, 95% CI 0.01-0.81, (p<0.05)).
Conclusion. The use of individualized respiratory support significantly reduces the risk of atelectasis lung tissue and postoperative pneumonia in patients with an estimate on the scale ARISCAT>26 points in abdominal surgery.
Keywords: individualization of respiratory support, postoperative pulmonary complications, protective lung ventilation.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 04.02.2017 року
