Індикаторні показники екологічного стану популяцій риб Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 597.08 : 639.12

H. Б. Gcinoea, О. В. Федоненко Днтропетровсъкий нацюналъний утверситет

1НДИКАТОРН1 ПОКАЗНИКИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ

ПОПУЛЯЦ1Й РИБ

На гидстав1 дослщжень морфоф)Зюлог1чних показниш плггки, що мешкас в р!зних за еколопею зонах Днтровського (Запорпького) водосховища, остановлен! ¡ндикаторш показники екололчного неблагополучия популяцш рнб.

Indicator indexes of ecological unhappiness of fish populations were found from researches of morphological-physiological showings of Rutilus rutilus, inhabiting zones of Dnieprovske (Zaporizke) reservoir distinguished for their ecology.

В умовах антропогенного забруднення водойм все актуальнее стають питания еколого-({изюлопчного мошторингу природних популяцш риб. Особливо це стосуеться рибогосподарських водойм, що розташоваш в шдустр!альних густонаселених районах степового Придншров'я. Тут, поряд з еколопчними проблемами, мають Micne проблеми збереження та збшынення рибних запаяв, оскшьки риба е незамщний ф!зюлопчно необхщний д1етичний продукт для населения в еколопчно небезпечних perioHax. Тому виявлення найбшьш чутливих ¡ндикатор1в eкoлoгiчнoгo неблагополуччя популяцш риб представляе не тшьки науковий, але й практичний штерес.

Серед водойм ДтпропегровськоУ облает i найбшьш вагоме народно-господарське значения мае Дншровське (Запор1зьке) водосховище. У сучасний перюд на водоймище дк цша низка антропогенних чинникш: забруднення шк1дливими речовинами, ргзке коливання р1вня води (особливо в нерестовий перюд), засвоення шд буд'вництво прибережних зон та ш., що негативно вщбиваються на сташ б юти [2].

У пор!внянш з 1980-ми роками ¡хтюфауна Дшпровського (Запор^зького) водосховища зазнала коршних змш як у якюному сташ, так i в показниках чисельнос™ окремих в шив. Помггно знизились улови цшних*проми£лових вид^в риб: майже в 5-6 раз!в, а перше мюце в сучасному промжш Miiwo займае шптка (36,5-56,5%).

Метою нашем роботи було пор!Вняльне вивчення особливостей морфо-ф1зюлоп'чного стану шитки р1зних еколопчних бютотв Днтровського (Запор1зького) водосховища. Для досягнення мети були поставлен! наступи) завдання: а) дослщити морфометричш показники шнтки р1зних еколопчних угруповань; б) провести пор1Вняльний аншиз фЫолопчних показниюв шптки, що мешкае в ргзних еколопчних умовах; в) виявити ¡ндикаторш показники екололчного стану популяцш риб.

Матер1али та метода дослщження

Hami дослщження проводились у двох, ргзних за еколопею, частинах Днтровського (Запор1зького) водосховища - його центральнш дшянщ та Самарськш затощ.

За даними багаторгчних дослщжень НД1 Gio.Torii ДНУ, Самарська затока належить до еколопчно кризовоТ зони. Пдрох1м1чний режим Самарсько: затоки

© GcinoBa H. B., cDeaoHeHKO O. B., 2005 56

BicHHK ^HinponeTpoBCfcKoro ymBepcrneTy. Eionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua

формуеться гид впливом скидних вод Донецького вупльного басейну та побутових вод м. Павлограда 1 характеризуеться високим вмютом мшеральних речовин, важких метал1в, штри-пв, амоншного азоту та дефщитом розчиненого у вод! кисню [1]. На вщм1ну вщ СамарськоУ затоки, головнп гщрох1м1чш показники центральноУ дшянки водосховища знаходяться у межах рибоводних норм (ОСТ 15-372-87).

Вщб1р проб риби для дослщжень проводили в л ¡тку та восени. У дослщах використовув'али самиць шптки одного вшу (4+).

Дослщження проводили загальноприйнятими в гхтюлопУ та рибництв1 методами. У риб визначались: середня маса та довжина тша [5], коефщкнт вгодованост1 за Фультоном (процентне вщношення маси риби до кубу и довжини), жиpнicть - за шестибальною шкалою ПрозоровськоУ, вщносна маса печшки. селезшки, серця та гонад (процентне вщношення маси органа до маси тша). Статистична обробка результатов здшснювалась загальноприйнятим у бюлогп методом [4].

Результати та и обговорення

При проведенш промислових та контрольних лов1в зустр1чались самищ шптки в1ком вщ трьох до шести рок1в. У процентному сшввщношенш домшували риби трьох та чотирьох рок(в. риби вжом шести рок1в зустр1чались рщко (табл. 1).

Таблиц 1

Вжовий стан пл1тки з промислових та контрольних ловйв

BiKOBi групи 3+ 4+ 5+ 6+

Доля в уловах, % 28 46 18 | 7

Результати морфометричних дослщжень свщчили, що середня маса шптки у Самарськш затощ в л ¡тку та восени була нижче в пор^внянш з плиткою центрально!' дшянки водосховища (рис). Р1зниця у показниках складала 23-28% i була BiporiflHOfO. Довжина пл1тки СамарськоУ затоки також була меншою.

За показниками вгодованост! шптка СамарськоУ затоки поступалася гонтщ центрально! дшянки водосховища. Про це свщчили i коефщ1ент вгодованосп, i жирнють риб (табл. 2), але статистична ргзниця м^ж даними показниками у риб з двох дшянок не була в1рогщною (Р > 0,05).

Вщносна маса печшки у шптки СамарськоУ затоки була помггно нижчою в nopiBHHHHi з гонткою центральноУ дшянки. Р1зниця м1ж показниками досягала 19% i була в^ропдною (Р < 0,05). Вщомо, що печшка у риб, як i у теплокровних тварин, е головним органом, де вщбуваються Bci процеси синтезу й обмшу пластичних речовин [6]. Тому знижeнi ¡ндекси печшки у шптки СамарськоУ затоки вказують на пригшчення метабо!пчних процеЫв у оргашзм1 риб, наслщком чого е гальмування Ух росту.

Вщносна маса селезшки у шптки СамарськоУ затоки була також помпно нижче. Р1зниця в показниках була в1рогщною i досягала 46-49%. У лггератур1 е вщомосп про зниження ¡ндекЫв селезшки у риб за Д1~ею стресових чинниюв [3]. Очевидно, що в наших дослщженнях знижеш шдекси селезшки у шптки СамарськоУ затоки були наслщком впливу на риб негативних еколопчних умов.

Навпаки, вщносна маса серця у щитки СамарськоУ затоки була в1рогщно вищою (Р < 0,05). Р1зниця у даному показнику риб з двох дшянок досягала 4649%. Вщомо, що збшьшення маси серця пов'язано 3i збшьшенням об'ему Kpoei, яку переганяе цей орган. Тобто збшьшення маси серця у шптки СамарськоУ затоки

57

Вкник Дтпропетровського утверситету. Бюлопя, еколопя.

Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology.

Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol.

2005. 13(1).

ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua

може бути вщповщною реакщею оргашзму на дно несприятливих чинштав навколишнього середовища.

Лгго

OciHb

Рис. Лшшно-вагов! показники плетки р1зних дкпянок Днтровського (ЗапорЬького) водосховища:

1 - центральна д1лянка, 2 - Самарська затока

Морфоф|зюлопчш показники самиць плпки р1зних еколопчних oioTonie Днтровського (Запорвького) водосховища (М±т, п=30)

Таблиця 2

Л ¡то Осшь

Показники центральна дщянка затока р1зниця, % центральна д1лянка *"" затока* Р13НИЦЯ, %

Коефппгнт 2,36 + 0,2 2,32 ±0,1 2 2,38 ± 0,2 2,36 ±0,2 1

вгодованост!

Жиршсть, бали 3-4 2-3 3 2-3

1ндекси

органт:

печшка 1,19±0,09 1,12+0,10 6 0,97+0,07 0,79±0,06* 19

селезшка 0,51 ±0,10 0,26±0,0 6* 49 0,35+0,05 0,19±0,05* 46

серце 0,11±0,10 0,21+0,13* 48 0,11±0,01 0,20±0,10* 45

гонади 0,48+0,09 0,43±0,12 10 8,02+0,78 7,38±0,11 8

* - р1зниця м1ж показниками в1ропдна (Р < 0,05)

Вщносна маса гонад у самиць шптки Самарсько'1 затоки була на 8-10% нижче при пор1внянн1 з самицями шптки Днтровського (Запор1зького) водосховища. Хоча р1зниця не досягала р1вня BiporiflHOCTi (Р > 0,05), але стшю знижеш показники шдекав гонад можуть вказувати на уповшьнення nponeciB дозр!вання статевих продукпв у шптки Самарсько'1 затоки.

BicHUK ^HinponeTpoBCfcKoro ymBepcm"eTy. Eionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua

Висновки

Таким чином, проведен! дослщження дозволяють зробити таю висновки.

1. Популящя шитки, що мешкае в еколопчно кризовш Самарсьюй затощ, вщр1знялась вщ одновжовоУ популяцп шитки, яка мешкае у вщносно благополучнш за еколопею центральшй частиш Дншровського (Запор1зького) водосховища, зниженими лшшно-ваговими показниками.

2. Ф1зюлопчний стан шитки СамарськоУ затоки характеризувався зниженими показниками вгодованост!, вщносно'У маси печшки, селезшки, гонад \ пом1тно збшьшеними значениями вщносноУ маси серця в пор1внянш з плиткою центрально'У дшянки водосховища.

3. Серед дослщжених ф1зюлопчних показюшв найбитьш чутливими до змш еколопчних умов навколишнього середовища були: вщносна маса печшки, селезшки 1 сердя.

Б1блшграф1чш посилання

1. Варенко Н. И. Изменения химического состава воды реки Самары (Днепровской) под влиянием хозяйственной деятельности / Н. И. Варенко, Т. Н. Ковтун, Т. Д. Мурзина // Гидробиол. журн. - 1992. - Т. 28, № 5. - С. 93-97.

2. Дворецкий А. И. Запорожское водохранилище / А. И. Дворецкий, Ф. П. Рябов, Г. П. Емец и др. - Д., 2000. - С. 149.

3. Лиманский В. В. Инструкция по физиолого-биохимическим анализам рыбы / В. В. Лиманский, А. А. Яржомбек, Е. Н. Бекина, С. Б. Андронников. - М.: ВНИИПРХ, 1984.-60 с.

4. Лакин Г. Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1990. - 352 с.

5. Романенко В. Д. Печень и регуляция межуточного обмена. - К.: Наук, думка, 1978. -184 с.

6. Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб. - М.: Наука, 1966. - 376 с. Надшила до редколеги 17.03.05

BicHHK ^HinponeTpoBCLKoro ymBepcureTy. Eionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Sena Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua