CC BY
13
S. Малжов М. В., Богданов a» Ka Я, В. Оссблнвосп функционального стану ергашзму юнаюв та дшчат рвних кл шато гео г р аф i1 щих perioHÍB СНД // Ыауков! записки Тер-нопшьского педущверситету ím. 13. Гнатюка. - Тсрношль, 2001, -ífe 1 (12). - С. 80-84, 9. Петров В, И., Квартов|^на Л. К., Оливина Л. П. Влияние нестандартной экологической ситуации на состояние здоровья детей (натуральный эксперимент) // Поволжский экологический вестник. - 1997. -.Ха 4. - С. 119-123.
На&штла до реоколеги 25.05.04
УДК 597:591.5. 502.74
Д. Л. Бондарев Дп>прпаеько-Ор¡льський природнкй зйШвгдтк
ФАУНА РИБ ПРМБЕРЕЖНО! ЗОВИ ДШПРОВСЬКО-ОР1ЛЬСЬКОГО ЗАПОВ1ДНИКА НА ОУЧ АО НОМУ ЕТАПТ РОЗВИТКУ ШтОЦЕНОЗУ
Розгяянуто стан угруповянь рнб прибережной зони в о до им заповщниьга, динамку галька-иннх та якгсних параметр ¡в. Вщниченс реакии ттоценоз1в на змнш, яю вшбуваються в заплае-иих озерах, га вазначенв в пли в фактор1в, то IX обумовлюють. Рекомсндо ваш заходи щодо п¡д-тримки гомеостязу ше'Г групи вод них срганЬмгв та оптнмЬяцГмх вщвовяеннй [ вщтворенви.
Вступ
Роль залов ¡днях територш у розвитку прЕфодоокороино'!1 егтразя к сучаотих умовах. юнування провделових агломерацЩ не внкликае сумшву. Сбережении бю-|йзномашття в одних акваторш с невщ'емною склад о вою ньего пронесу Досль дження фаун и риб, як вищоУ ланки пдроб/оценозу водойм. у гому чнел] Дшпровсь-ко -О р! лъ с ь ко г о заповедника, внкликае особливий ¡нтерес, Обумовлено це низьким в;дсотком запоБ1дання водних екосистем Придншров'я \ високим ргенем преса людськоУ лояльность якого зазнають представники ¡хтюфауни в наш ому регюш. Очевидно, що зашшдн! територн е найважлишшим ланцюгощ у систем! заходов по втшенню в життя ¡деУ глобального збереження сучасного тварипного с в ¡ту.
У даному аспект] вщетеження реакцш фауни риб заповщних територш, яю включають значш акваторн, е в к рай актуальним. Дшнровсько-Оршъський природной заповедник е од ¡-нею з небагатьох при р од о охор о и н и х територш у межах УкраУ-ни, що включас: в себе залишки запдавних систем Дшпра. Утнкалынсть Дншровсь-ко'-Оршьського природного заповедника саме 1 пол я гаг в тому, що вш вклгачае в себе значш (у вщеотку до загальноУ територпЦ по плоил акватори. шел в1Д1грають важливу роль у збереженш генофонду ¡ххюфауни як Дшпровсъкого водосховища, так ( вс ь о го каскаду, а та кож з приток Дшпра [2; 9; ] I].
Шдстеження стану ¡хтшценозш прибережних (найбшьш продуктивних) зон дав змогу не тшьки констатувати змши. що в1д6уваютьсл в цих екосистемах. але ! запропонувати заходи щодо подалыиоУ оптим]за)дУ кнування 1хт1оценоз.ш \ екосистем акваторй заповедника в ц1лому [4].
Заповщник було створено в 1990 роц! теля багатор!чних детгин.них досяь джень р1вня Ц1НН0СТ! компонент ¡в водних > сум!жних екосистем. Розташований в!Н у верхшл Дн¡провського (Запор)зького) водосховища при впад!нш у нього нового русла р. Оргль М1ж мктами Дншродзержинськ \ Дн!пропетровськ.
pCR/T,......- - BicHHK ^HinponeTpoBCLKoro yHiBepcHTeTy. Bionoria, eKonoria.
Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia
Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. /
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 12(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
Материал i методика дослщжень
Щор1ЧШ мотто РИНГОВ! Д0СЛ]ДЖ6'»НЯ, ЩО ПрОБОДЯТЬСЯ науковим ВЩДШОМ заповедника, передбачаютъ вщстеження станУ компонентов екосистеми. Серед них велика увага, враховуючи ¿начну П-тощу акваторШ, придшясться досл:дженню ¡хпофауни та угруповань ряб прибере^ноУ зони, як найбшьш динашчщй i чутливш до зм1Н части Hi ixTi о ценозу. Матер ¡алА шо смани ос лову роботи, були з!браш на акваторн заповедника в лггнш перiод ¿001-2003 рок1в. 36ip матер ¡ал ¡в проводився д р ¡(5 н о в i ч ко вою мальковою волокушей довжиною 15 м_, з взчком у крилах 7,5 мм: у мапй -3 мм, в и сотою 2 м. Biqoip проб проводився в перюд максимально!* конце-нтрацп молод! риб у прибережнш зон| наприюнщ липня - початку серпня. За доследований перюд (2001-2003 pp.) було ведбраио 94 штегральш ароби, яю вщо-бразили основн! тип и прибережних oioToniB водойм заповедника. Усл. роботи, ткж'я-заш з вилученням риб i3 природних во.ВДЙм заповедника, проводились згщно з /цю-чн\ш нормативами та шструкщями [5-^J- Для в становления змш, що вщбуваються в npoueci роз витку ¡лтюцетк.хнв прибережноТ зони водой м, було доел Цщено видо-ъш ъщшмщ^ чтгжшта та ф^-изь чг^лншлвна, tyviMv,
види, а також проаналЬовано стан шдтворстш риб ресурсно']' групп на су час ному стап! функцюнування заповедника. Анал1з та с б робка проб проведет на баз1 лабо-paTOpii' бюмон¡торингу НД1 бюдогЙ ДИУ■ Статистичту обробку матер1алу проведено за до по мо го ю статистичиого пакета «Statistic а 6.0».
Результата та Vx обговорешш
3 моменту створення заповедника шоргчно проводяться мон1торингов1 досль дженкя фаун и риб прибережно'Г зони його водойм. Публишт, присвячен: стану угруповань риб па а кватерн запозшника до i теля його створення, були досить етиолими i в бшьшост! мат и тезовий характер [i; 3; 9-11].
В вдовий склад ¡хтюфаули $одо!ш Дншровсыда-Оршьського природного заповедника згщно з швентаршацшним списком нараховуе 47 вид ¡в риб Щ. На су-часпому еташ (за данями доашджень, проведених протягом 200 i—20-03 pp.) у склад! ¡хпофауни прибереЖноГ зони водойм заповедника ведм!чено 28 вид ¡в риб (8 родин), що складае 60% вщ загальйШо списку'- Щортна клльхшть виду», я и вщм!чадиеь у йрибережнш зон), коливалась в межа> 25-27, а таю вндй як тюлька, в'юн, судак, бичок-кругля к> бичок-головань та б ио к-кнут зарееогроваш лише в окремз роки. Дналвуючи характер переоуваиня риб б окремих б ¡ото пах. установлено перед ¡к фонових вид ¡в риб для при бережно!* зони водойм заповедника в перюд доеледжень щука, плггка, бобирець дшпровський, красноперка, верховодка, плоскирка, прчак, карась ер1блястищ щипавка, голка-риба чорномореька, окунь, бичок-гонець та би-чок-цуцик. Вони рееструвалися в абсо^ютнШ бшьшосп вщ1брапих проб.
Чиеельш параметра риб у прибеРеж'"й зон) малн значний д1апазон коливань у пер ¡од дослщжень - вщ 1631,26 екз/ЮО м7 у 2003 poui до 4031,23 екз./100 Щ У 2002 pout (табл. 1). За показняками чж'ельност; в1ДМ1ЧСНо значне дом1нування лише одного виду - прчака 33,43% (200! р-) i 73,87% (2002 р.) В1Д загальноТ чисельио-cri риб, що мешкаютв у прибережжях. Субдомшуючий статус тут займають: шптка, бобирець днтровський, красношрка, серховодка та бичок-цуцик, а в окрем! роки ще й швеянка, карась срюлястий, гол кариба чорнолюрська та бичок-п!сковик. 1иш! в иди належать до печисленпих, a i'x доля в прибережнш зон! р!дко перевишу е 1% виг загально!' чнсельносп.
Показники бюмаск риб прибережпо'!' зони також характеризуются значним д1апазоном коливань по роках. MiniM^bni параметри шдлпчен! в 2003 рощ 3063,73 г/100 м2. максималып - в 2002 - 5959,36 г/100 м2.
Вюник Днiпропетровського унiверситету. Бiологiя, еколопя.
Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia g Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol.
2005. 12(1).
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
Таблица 1
Кшькшний, яккний склад, вщносна чисел ьнвсть та Щомаеа pis б при бережно! jo ни водойм заповедника. JliTo, 200(1—2003 piic
Видя риб X Ю 2001 2002 | 2003
х 1 % V X % У х % У
7 .-олька 0,89 I 0,04 1,51 - - - ! 0,68 0,04 2,58
к-а 0+ 14,08 0,65 228,56 8,36 0,21 164,23 0,28 0,02 5,11
1+ 0,1 0,01 5,62 1,53 0,04 85,01 1,75 0,11 400,26
Пдггка 0+ ' 163,71 7,58 82,35 Сй,08 1,64 55,19 127,58 7,82 73,31
1+ ISO,31 8.36 1347,84 68,86 1,71 899,68 100,05 6,13 628,64
Головень 04- 55,16 2,55 38,76 3,82 0,09 3,29 2,67 0,15 t,0S
1 + 24,16 1,12 375,94 8,39 0,21 136,86 4,99 0,31 80,2
¡>ооирещ> ШШрОЬСЫШЙ 104,09 4,82 2.01.S4 46,3 1,15 91,02 55,47 3,41 70,71
KpaCHoiiiptcs 0+ 86,84 4,02 29.05 59,97 1.49 20.31 16,16 0,99 4,8
1+ 106,57 4.94 811,53 237,09 5,88 1375,74 54,59 3,35 336,67
В [Бсяикй 10,49 0,49 3,76 24,31 0,6 14,08 43,19 2,65 20,64
Лин Of 1,96 0,09 0,58 4,23 0,1 1,48 0,73 0,04 0,26
1+ 1,69 0,08 51,18 0,59 0.01 20,05 1,22 0,07 47,57
Чеоачок амурський 0,3 0,04 1,75 49,92 1,24 159,95 6.39 0,39 10,16
Верховодка 2S4.97 13,21 504,69 41,08 1,02 119,22 81,34 4,99 269,46
Клоскирка 0+ Ш,9| 0:88 4,4 88,0 2.18 26,63 12.33 0,76 4,39
1 + 45 Л S 2,09 152,14 6,76 0,17 47,46 15.99 0,98 79,63
Ляш СИ- - - - 7,76 0,19 10,09 6,] 0,37 3,25
1+ 4,22 0,19 104,24 1,91 0,05 334,75 3.6 0.22 61,27
ПрчШ 721,46 33,43 710,03 2977.8 73,87 ¡1358,38 889,29 54,52 630,99
Карась ср1блястии сн- 34.S 1,61 I 28.91 51.47 i,2S 52,12 17.19 1.05 19.56
1 + 4,22 0,19 | 39,58 37,02 0,92 162,63 ' 7,01 0,43 56,18 3,6
В'юн - - - - 0,04 0.01
Щипавка 13,54 0,63 ; 36-37 0,47 0,01 2,05 5,78 0,35 23,55
Кйлючка мала вшденна 34,0 1,58 10,87 35,17 0,87 10,3 26,28 j 61 | 7,77
Колючка грш'олкова 9,55 0,4-4 2,7 34,43 0,85 11,07 us OfOS j ■ 0,44
Гояка-риба 121,7 5,64 45,73 66 2 1,64 24,27 26,67 1,63 ] 6.02
Атерщи чорноморська 0,07 0,01 0.05 2,03 0,05 0,36 0,82 0,05 ! 1,53
Судак 0+ - - - 0.27 0,01 ¡,72 - • 1 "
0+- 4.36 | 0,2 Ш 1 0,03 3,58 10,79 0,66 28,23
: 1+ 0.36 0,02 6,93 : 0,58 0,01 21,09 1,22 0,07 37,67
Ни чо к-кругля к - - 1,67 0,04 2.47 2,62 0,16 2,44
0и то к- [ оловань - - - 0,3 0,01 0,71 0,43 OXG 1,03
Внчок-гасковик ■ 32,9 1,52 50,8 32,43 0,8 117,01 56,26 3,45 106,02
БвЧОК-ГОНШь 9,34 0,43 12,94 3,95 0,1 738 12,05 0,74 24,56
КиЧОК-КПуТ 0.07 0,01 3,39 - - - 0,47 0,03 0,61
Бпчок-цуци« 67,44 3,13 34,39 61,36 1,53 119,18 37,85 2,32 13,54
Всього 2158,0 100 4940,93 4031,23 100 5959,36 631,26 100 3063,73
Ресурсн( niHHi 4.22 0,14 104,24 9,94 0,25 346,56 9,7 0.59 64,52
Pecypcni 742,47 34,39 i215,87 643,87 15,97 ',075,35 74,55 22,95 1803,56
Р ее. v реи i малоцшш 285,86 13,25 506,2 41,08 1,02 119,22 82,02 5,03 272,04
'Itl'ffli 1125,45 52.17 111432 3336,94 82.76 ¡2418,23 ! 64,99 71,43 923,61
Цьогор1чки 379,88 17,58 425,01 283,05 7,22 ¡326,83 193,82 11,87 139,99
HpuMimKu: x - iiuceftfaH-icfEv CK3./100 m2, y -oioMaca, r/100 m~
BicHHK ^mnponeTpoBctKoro yHiBepcHTeTy. Eionorn, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia
Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. 9
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 12(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
За показникамя 6 i ом ас и важно вядшити домшуючмй вид. Пщ час досл!-джень фстшно висоса показники мяли roiinta (701,95-1430,19 г/100 м у 2003 та 2001 роках в!дпов!дно), красноп1рка (341,47-1396,05 г/100 м2 у 2003 та 2002 роках), верховодка (119,22-504,69 г/100 м2 у 2002 та 2001 роках) та прчак (630,99-1858,38 г/100 м2 у 2003 та 2002 роках). След вадзначити, що на ведмшУ вед чисельноеп, за 6i ома сою ведм!чено загзлше дохннування риб саме ресурс-них |йтегорш, але формуеться воно за рахунок дволггок та жших старт obi Kofi их груп.
Основним показняком, я кий доз вол яе о шн го ваш стан вщтеорення риб нй окремих акватор!Ях, е юлыиеш параметр и цьогорнюк (риб першого року життя)-що належать до ресурсно? групп. За перюд дослщжень вщмЁчено зжмш коливанн^ чиселъносгп цьогорнгок у водой мах заповедника - 193,82 екз./iOO м2 (2003 р.) --379;88 екз./100 м" (2001 р.). Даш показники формуклъся пере важно за рахунок плгткй та красно шрки i можуть свщчити про загальний етиженкй ргвень вщтворення б# льшост) вид!в риб ресурсно']' групп на акватсдпях заповедника. Це може бути наслед-' ком як функшонувнння пед впливом умов в од ос хо в ища, так i значного антропогенного тиску на иеиекэмплекс на су мок них заповеднику акваториях, Крш того, веди-кий впдив мають загалып природн! процеси, як! ведбуваготься у в одой мах заповедника на сучасному erani "ix ¡сну Ванн aj Бюмаса пьем ориюк також невисока; 139,99 г/100 м" (2003 р.) - 425,01 г/100 м2 (2005 р.). Тому иожна вважатй, щс? цьогор1чки не ведкракль значно! po.ii у форм у в аз-mi бюмаси ¡хтюценозу прибереж--ноТ зонм, Таким чином, аналгзуючи отриман! дан! гцодо кшьк|ених параметр]'^ цьогор!чок можна зробити в нековок про з ниже ний разень ведтеорення риб щел гру:" пи i несприятлив! умови нагулу молод! (за виняткоМ шнтки та краснотрки) у перюд доследжень.
Параметри видового складу, чисельност! та бюмаси риб р!зних дшянок заповедника нос ять внражений вар!абельний характер. Найбшьша кшькють видш ведмк часгься в русловш частин! р. Дншро - 22-23 види, найменша - у водоймах Микола-' Твеького уступу та гирл! р. Орть — 12—19 вид)в. У водоймах Таромеького уступу т4 06y\iBCbKo'i зад лав и в!дм1Чаетьея 13-21 вид. Максимально показники чисельност) та бюмаси вщм(чаються в русловШ частин! р. Дншро, м:н!малвн! — в МиколаУвсь-" кому ycryiii та гирл! р. Орзль. Крш пього след шдзиачити значний розмах коливant них параметров по роках, 'йх виняток след ведмпити в о до им и "Т аром с ь к о г о уетупуз де показники чисельносл й б! ома ей пр о тягом трьох рок!в буди доеить стабгльвими-Формування ¡хтгопенозу прибережно'Г зони маюке Bcix дшяпок (за кипятком русло-' во! чаешни р. Дншро) вщбуваеться за рахунок злачного домшувания прчака, дол$ «кого на деяких дпншках в окреш роки досягае 75-80%, На цьому фон! значно ви--д]ляеться руслова частина р, Дншро, де шдмгчаеться домтнуванпя риб ресурсно'! групи. Кр!м того, саме тут рлдзшчено максимальш показники чисельност! цъогорн чок В1Д загальноТ - 9,84% - 27,13% (2001 та 2003 pp. вед нов ¡дно) та пост ниш ведмк чаютьея види з категори ресурсна цшних.
Таким чипом, стан угруиовакь риб приоережно! зони у роки д0сл1джень ели! вважати иесзабзльним та нез баланс об ан и м. KpiM цього, в 2001—2003 pp. у водоймах заповедника в!дм!чено значне зростанпя чисельносп ф|ункц!онально небезнечногб виду прчака., яшй е троф!чним конкурентом молод! бьчьшост! вид!в риб ресурсно'^ категорй', пор;вияно з попередгпми роками. Це може бути ;шел¡дком як неефектнв'
. Вiсник Дтпропетровського унiверситету. Бiологiя, екологiя.
Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol.
2005. 12(1).
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
кого вщтворення oijibmocri видж ресурсно*! групп, так i нас л ¡д ком тих негати в них природиих nponeciB, ли гидбуваються у в одой мах заповщника в остант роки, а са-ме: ггерекриття пригирлових дшянок запяавних водойм гшцапими косами та надшр-ним розвитком жорстшУ шштряно-ВодиоУ рослинн octí, а також значнйм антропо-генним тиском на ¡хтюкомнлекс на сум ¡жни х до заповедника делянках. Усе це в подал ьшому може призвести до знатного спрощення юнуючих ¡хтюценозш прибережноУ зон и водойм заповщника та Ух деградацп.
Висновки
Ан-алЬ стану i хтю ценозу прибережноУ зони водойм выявив наступне.
1. V склад! |хт1офауни прибережноУ зони водойм Д н i пр о в сь к о- О р i л ь с ь ко го заповедника за доел i дни й период вгДОпчено 28 вид! в риб, що складае 60% в:д завального швентаризашйного списку риб. При незпачпому p¡bhí коливанъ видового складу но роках вщ\пчаеться значний розмах видового складу риб на окремих дн лянках заповедника, Максимальней видовий склад установлено в русловш частиhí р. Дтпро, м1й1мальнйй — у водоймах МиколаУвського уступу та гирл! р. Оршь.
2. Параметра чнеельноет) та бюмаси риб мають значний щоргчний .дкншон коливань по роках. Лише у водойм ах Таромського уступу ц; показники за час до-с.щджень були стабшьщ. Можливо основним формуючим фактором цих по казн и кш е ефектнвнють вщтворення бшыпот риб на акваторÍT запов1Дйика, особливо фонових.
3. Уперще за час 1снування заповедника в перюд 2001-2003 pp. шдоичевр значне домшування непромисловнх вид i в на bcíx дшянках заповздника, серед яких видшяеться прчак — основной троф1чний конкурент молод! риб ресурсноУ групп, доля якого на окремих дншнках досягае 80% вш загальноУ чнеельноет! риб. Це меже бути наслщком тих негативних природиих прпцеенв, як i в!дбуиаюткся у 6íotí заповедника в останш роки, а також загалы-шми умовами функцюпування водосхо-вишд як штучно'/ екосистедш, особливо в нерсетовии перюд.
4. КтькЬш пара метр и цьогор1чок у доел i д км й перюд були невисокими. Лише в рус лов i Й частиш р. Дтпро Тх показники вЫгравали з начну роль у форму ванн! ¡хгюценозу прибережноУ зонн, Це може евздчити як про неспрнятлш! умови для нагулу молод: бУльшоетт в ид i в риб у заплавних водоймах заповедника в 20012003 pp., так i про загальний недостатньо ефективний р i ве н ь в ¡л творения риб ре-
грушл.
5. Враховуючи отриманз результата та характер тих негативних природиих пронес ¡в, що вщбуваються у водоймах заповедника, необхщно розробити та впро-вадити певний комплекс мел¡оратрвних заход i в, як! були б спрямоваж на вщнов-лення лдролопчного режиму заплавних водойм та зменшешя рзвня заростання щи-ководь заповщника жорсткога водною росл инн ¡стю. Але сл1ц зазначити, що знач-ний щорнший динам1зм показ ник i в чисельносп й бюмаен риб прибережноУ зони водойм заповщника, а також йог о окремих дшянок, евщчить не стшьки про початок необоротноУ деградацй' i хт i о комплексу, ск!лькп про його неетабщьнють шд впли-ROM Еищезгаданих факторов,
6. ПортБняння залежност! чисельних показ никл в мол од i з равней води у вес-няни й перюд 2001-2003 pokíb показало, що водн¡сть року суттево впливае на р1вень вщтеё рения риб ресурсно']' групи, але нервинну роль у деетабишзцм процесу В1Д-творення бшьшоСт1 вид1в риб в щ! грае не с кальки ртень води, ек!лькй значи! його коливання, особливо в пер ¡од нересту i подальшого нагулу молод] (в найзпачшшш MÍpi це стосуеться водойм Миколашського уступу). Саме тому в дослщиий перюд
Вiсник Дтпропетровського унiверситету. Бiологiя, eKonorÍH.
Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seriä Biologiä, ekologiä Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol.
2005. 12(1).
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
вщмкено вадчутне зростання дол1 функшонально небе:?печного для ixTioценозу прибережних зон виду — прчака.
7. Таким чином, отримат дан! евщчать про Бщсутшстъ можливостей прибе-режно'У зон и водойм заповедника самостийно забезпечувати шортний ефективний стан вщтворення бшьщоелл вид!в риб та зберегти той [лвенъ Шарзвомашття, завдя-ки я кошу було створено запоШДник. Повна саморегулящя запоищних екосистем. зокрема прибережних ¡хтюценозгв водойм Дшпровсько-Оршьеькйщ природного заповедника, неможлива, Це в значшй Mipi обумовлено ¡снуванням пдробюценоз1в в умовах значного антропогенного тиску на сумзжних акваториях i його формуючим впливом на складов! компонента ixri о ценозу.
Б]блюграфгчт посиланнзг
1. Бондарев Д, Л, Ихтиофауна Д не 11 р о в ско - О ре л ь с ко го заповедника как составная часта биоты Днепровского водохранилища // Вода; Проблемы и решения. — Д., 1999. -С. 190—Л 92.
2. Бондарев Д. л.. Христов О. А., Кочет В, Н. Ихтиофауна водоемов Днепровско-Орешсшго заповедника: ретроспективный анализ и современное состояние// BicmiK ДНУ, БЫогй, Еколопя. - 2003. - Вин. 1!. Т 1.-С. 13-20.
3. Бондарев Д. Л., Христов Ö. А., Кочет В. II. Фауна рыб Дне провс ко-Оре льскош заповедника на современном этапе функционирования Днепровского водохранилища // Биологические исследования на природоохранных территориях и биологических стационарах. - Харьков, 1999. - С. 31.
4. Кочет В. Н„ Христов О. А,, Бондарей Д. Д. О возможности антропогенного регулирования водных экосистем заповедных территорий (на примере Д не про в с ко - Орель с к о гс заповедника) // Биосфера и человек. - Майкоп, 200.1. - С. 359-361.
5. Кузнецов Б. Л, Количественный учет молоди в водохранилищах и озерах (методиче--с кие подходы и возможности) // В сборнике «Типовые методики исследования продук-швности видов рыб в пределах их ареалов»-.Часть.У,^ Вильнюс, 1985.
6. Л ¡то пне при роди для ззпоЕоник1в УкраУни (методичний пособник) // Мпквшомча комплексна яаборатор|я науке вих основ заповедно! справ л HAH УкраУни та Мщприроди УкраУни, - К., 2002.
7. Методики збсру i обрдбки ¿хтголопчнпх i пдробюлопчних материл ¡в,,,. Украшстжа акадеьйя аграриях наук, 1 нет и тут риб но го госгтодарства. - К"., 1998. 1
S. Пах ору ко в А. М. Изучение распределения молоди рыб В водохранилищах и озерах. Методическая разработка. —*М,; Паука, 1980,
9. Тарасенко С. Н., Христов О. А,, Ермилов С. Н. Заповедные акватории как репродуктивная основа оптимизации водохранилищам х экосистем.!! В кн.: Актуальные проблемы охраны окружающей природной среды. - Запорожье, 1983. - С. 1 61-115.
10. Христов О. А., Бондарев Д, Л., Кочет В. Н, Ихтиокомплекс Днепровско-Орельекого заповедника и факторы, определяющие его состояние // Паука i ocEira. — Т. 2, ! 998. — С. 74.
1 I Христов О. А„ Ермилов С. Ff. Организация природоохранных акваторий и их роль в восстановлении ихтиокомплексов в о дохранил ишных экосистем степного Приднепровья. // В кн.: Круговорот веществ и энергии в водоемах. - Иркутск, 1985. - С. 147-178.
Мадп/'мяо доЩдкоЯегй 26.0! 04
BicHHK ^HinponeTpoBCLKoro yHiBepcHTeTy. Eionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Sena Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 12(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
