CC BY
14
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
УДК 347.72.047 doi: 10.21564/2225-6555.2018.14.149271
МАЙНОВ1 ПРАВА КРЕДИТОР1В ЮРИДИЧНО1 ОСОБИ, ЯКА ПЕРЕБУВАе В ПРОЦЕС1 ПРИПИНЕННЯ
Сурженко Ольга Анатоливна,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри цивыьного права, Нацюнальний юридичний утверситет ¡мет Ярослава Мудрого e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-9/32-9797
Досл1джено проблему охорони права кредитор1в при припиненн1 юридичног особи шляхом гг реоргангзацгг. Оскгльки договгрнг в1дносини е зобов 'язанням, майновим правом кредитора е право вимоги до боржника про виконання ним свого майнового обов'язку. З прийняттям юридичною особою або судом ршення про припинення з правонаступництвом, гг кредитори набувають додаткових майнових прав у поргвняннг з тими, що вони мали на тдстав1 договор1в, укладених з юридичною особою.
Ключов1 слова: припинення; юридична особа; правонаступництво; комiсiя; належне виконання; забезпечення.
I ü 1 I Irl I/ \ \\ Vs^B^^^^P ш Г.\ Iii
Постановка проблеми. Юридична особа може припинятися за власним
\ \ 1 ft : \\\ \ ' /// Г I
ршенням (що приймаеться И вищим органом) або примусово. У будь-якому
випадку це торкнеться майново! сфери тих ошб, як перебувають i3 нею у
цившьних правовiдносинах. Адже юридична особа мае виконувати сво!
зобов'язання належним чином. У цьому зацiкавленi И кредитори. Однак, якщо
юридична особа реорганiзуеться, то кредиторам не вщомо, наскiльки
правонаступники будуть у змозi виконати зобов'язання. Тому законодавець !х
надiляе рiзними правовими можливостями, завдяки яким !х майновi права
будуть убезпеченi.
З огляду на це метою статт1 е визначення майнових прав кредиторiв юридично! особи, яка перебувае в процес припинення. Разом iз тим значний науковий i практичний iнтерес становлять питання щодо того, якi права мають кредитори i як вони !х реалiзують. Не завжди вiдповiдь на них можна отримати з нормативно-правового регулювання припинення юридичних ошб.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
Аналiз останшх публжацш. Проблеми припинення юридичних oci6 розглядали у cboix публiкацiях TaKi B^OMi украiнськi вченi-цивiлiсти, як В. I. Борисова, А. П. Cфiменко, Д. В. Жеков, О. Р. Юбенко, В. М. Кравчук, Л. В. Сщук, I. В. Спасибо-Фатеева, Ю. М. Юркевич та iн., проте зазначеш питання залишилися поза ix увагою, що i визначило актуальшсть теми дано1' стaттi.
Виклад основного матерiалу. Мaйновi права кредиторiв виникли ще до прийняття рiшення про припинення юридичноi особи. Тобто щ права iснують вiдповiдно до тих правовщносин, в яких кредитори перебувають з юридичною особою. Як правило це договiрнi прaвовiдносини, змiст яких обумовлюе вiдповiднi мaйновi права кредиторiв, зокрема вимагати проведення розрaxункiв у встановлений час, здшснення певних дш щодо поставки продукцп, надання послуг, виконання робгг.
Якщо строк належного виконання з боку юридичноi особи, яка
/ /л V ХгНзД \\ )) I L^aQI' /А \
припиняеться, ще не настав, кредитор за загальним правилом ще не здшснюе свое майнове право вимоги. Адже виконання зобов'язань мае бути належним, а
1 I I I I 4\ \ \
вiдтaк - вiдповiдно до строку, визначеного в договора
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй \ / / '/ LY^S
Коли ж юридичною особою (ii вищим органом) або судом прийнято рiшення про припинення, правова ситуaцiя для кредиторiв принципово змiнюеться i залежить вщ виду припинення юридично!' особи - з правонаступництвом або без правонаступництва.
Сама процедура припинення юридично1' особи являе собою сукупшсть законодавчо визначених дш, спрямованих на це [1, с. 6]. При прийнятт ршення про припинення юридично1' особи з правонаступництвом створюеться комiсiя, на яку покладаеться чимало функцш щодо проведення припинення. Серед них - застосування зaxодiв щодо виявлення кредиторiв та !х повiдомлення.
Отже, кредитори мають повщомлятися про припинення юридично1' особи. На саме прийняття ршення про це вони жодним чином не впливають. Хоча юнують пропозицп щодо введення процедури узгодження зобов'язань з кредитором у випадках реоргашзацп юридично1' особи, а також введення
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
процедури отримання згоди на перехщ прав та обов'язюв у р^ реоргашзацп юридично! особи з боку кредитора [2, с. 5]. На наш погляд, для цього не вбачаеться шдстав, оскшьки правовi мехашзми, передбачеш чинним законодавством, здатш забезпечити майновi права кредиторiв належним чином, що буде доведено дай.
Повiдомлення кредиторiв е важливим юридичним фактом, вщ якого залежить здшснення !х майнового права вимоги. У ведомостях Державного реестру юридичних ошб, фiзичних осiб-пiдприемцiв та громадських формувань (дай - Державний реестр) мютяться вiдомостi про перебування юридично! особи в процес припинення, в тому чи^ данi про рiшення щодо припинення юридично! особи, вiдомостi про комiсiю з припинення (лiквiдатора, лшвщацшну комiсiю тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридично! особи, судом або органом, що прийняв ршення про
/ II / \ v» \
припинення юридично! особи, для заявлення кредиторами сво!х вимог (п. 26 ч. 2 ст. 9 Закону Укра!ни «Про державну реестрацш юридичних ошб, фiзичних осiб-пiдприемцiв та громадських формувань» [3]). Цим встановлюеться
7 г. I I , Д \\ //Ж 'у \ ^ \
правовий механiзм, завдяки якому кредитори не лише мають повщомлятися про
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ I /// ' f' I ¿/"ч
прийняття рiшення щодо припинення юридично! особи, з якою вони
перебувають у правовiдносинах, а й е публiчно доступна iнформацiя про це.
Ще однiею важливою складовою мехашзму реалiзацi!' прав кредиторiв на
здшснення майново! вимоги до юридично! особи, яка перебувае у процес
припинення, е строк, протягом якого вони можуть звернутися з такою вимогою.
^/7/П{7ПГ1
Вш вказуеться у лисп, що направляеться комiсiею з припинення юридично! особи, але не може становити менше двох i бшьше шести мiсяцiв з дня оприлюднення повщомлення про рiшення щодо припинення юридично! особи (ч. 5 ст. 105 ЦК Укра!ни). За своею природою це пришчний строк, оскшьки майнове право кредитора юнуе лише протягом встановленого перюду часу [4].
Нарешт необхiдно з'ясувати, якi саме майновi права набувають кредитори юридично! особи, що перебувае в процес припинення, i чим вони вiдрiзняються вiд !х прав, якi вони мали як сторони зобов'язальних
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
правовщносин, що склалися до прийняття ршення про припинення юридично1' особи.
Як вказувалося вище, кредитори мають майновi права по вщношенню до юридично!' особи, як визначаються договором мiж ними. Виходячи з того, що договiрнi вщносини е зобов'язанням, майновим правом кредитора е право вимоги до боржника про виконання ним свого майнового обов'язку. В контекст проблематики, що розглядаеться, вкажемо, що це право ще «не дозрше», тобто вимога кредитором ще не могла би заявлятися.
Однак склалися обставини, як впливають на майнове право кредитора, стимулюючи настання його реаизацп попри ненастання строку для цього. Такими обставинами е припинення боржника, що може потягнути для кредитора негативш майновi наслщки. Задля упередження ïx настання законодавець встановлюе спещальний правовий мехашзм реагування
III \у\X* \
кредитором на прийняття боржником рiшення про припинення.
/ УДгНзД \\ )) )) IIi?I АУ vi \
З цього приводу слiд вказати на те, що закон надае варiанти обрання
кредитором права майновоï вимоги з-помiж таких: а) припинення;
1 I и I I 4\ \ \
б) дострокового виконання зобов'язання; в) забезпечення виконання
^^ и \ 1\ н" \ \\ \ j / ££ / / /
зобов'язання, крiм випадкiв, передбачених законом (ч. 1 ст. 107 ЦК Украши). При цьому обрати один iз варiантiв майновоï вимоги кредитор може лише в раз^ якщо виконання зобов'язання юридичноï особи, що припиняеться, не було забезпечено.
Слщ зазначити, що ч. 1 ст. 107 ЦК Украши, якою регулюеться право кредиторiв на вимогу вщ юридичноï особи, що припиняеться, зазнавала змш Так, якщо первюною редакцiею цiеï стати передбачалося необмежене право кредиторiв юридично!' особи, що припиняеться, вимагати вщ не!' припинення або дострокового виконання зобов'язання, то з 2009 р. таке право кредитора могло бути обмежено законом [4]. А з вересня 2011 р. [5] вже права кредитора звужуються до обсягу зазначених вище вимог лише в разi незабезпечення ïx зобов'язань.
Останне слщ розумгги таким чином, що договором не передбачеш © Surzhenko O. A., 2018 4
Теopiя i практика npaвoзнaвсmвa. — 2018. — Bun. 2 (14) ISSN 2225-6555
способи забезпечення виконання зобов'язань (застава, ropy^ або шш^ що мютяться y гл. 49 ЦК Укpaïни).
Зaслyгoвye на yвaгy те, що в обох випадках внесення змш до ч. 1 ст. 107 ЦК У^аши вiдбyвaлoся на пiдстaвi зaкoнiв, що стосуються фшансових послуг, тобто пеpедyсiм не пpивaтнo-пpaвoвиx за свoeю пpиpoдoю. З цього можна зpoбити деякi умовиводи.
Пo-пеpше, наявне звуження пpaв кpедитopiв щодо ново! майново! вимоги в пopiвняннi з тieю, яка мала мюце за зобов'язанням. Водночас це пoзицioнyeться як посилення законодавчого захисту ^ав кpедитopiв [6]. Наявна нелoгiчнiсть цього твеpдження. З iншoгo боку, пpийняття змiн до ст. 107 ЦК У^аши вказаними законами вiдбyвaлoся з метою зниження piвня pизикiв фшансовоИ системи, пpo що також зазначалося в Пoяснювaльнiй зaписцi до законо^оекту [V]. Видaeться, що пеpевaжae саме ця тдстава, яка покликана стpимaти пoтiк майнових вимог кpедитopiв у тих випадках, коли к майновому стану це не загрожуватиме. Такий тдхщ був покликаний зняти зaгoстpення немoжливoстi виконати мaйнoвi вимоги, що ^иводило до
/ fW I/ X \\ V ■ •"•j^fiy /#/Г\1 I M
кpизoвoгo стану в кpaïнi (звичайно, далеко не пов'язаних з ^ипиненням
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ i /// ' f' I ¿/'s
юpидичниx oсiб).
Пo-дpyге, законодавець демoнстpye зaцiкaвленiсть збеpеження пpaвoвiднoсин мiж кpедитopoм та пpaвoнaстyпникaми юpидичнoï особи, яка пpипиняeться. Цей висновок можна зpoбити з того, що ^ипинення цих
пpaвoвiднoсин або ïx змiнa e остаточним ^оком в pasi вiдсyтнoстi забезпечення
^/7/П{7ПГ1 lui*
зобов'язань та неможливост такого забезпечення з piзниx пpичин пiсля ^ийняття piшення пpo пpипинення юpидичнoï особи.
Пo-тpетe, сеpед майнових вимог кpедитopiв e piзнi за свoïм ^авовим походженням - пopяд iз тими, що обумовлеш цивiльнo-пpaвoвими зобов'язаннями, e ri, що зaснoвaнi на вщносинах, якi pегyлюються пyблiчним пpaвoм. Це нaсaмпеpед стoсyeться податкових пpaвoвiднoсин, здшснення шших обов'язкових плaтежiв, що вимагаються законом. Вщповщно кpедитopaми тут виступають opгaни деpжaвнoï влади. Цi opгaни також
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
направляють комiсiï з припинення юридично1' особи вимоги майнового характеру, зокрема щодо сплати податюв, зборiв, единого внеску на загальнообов'язкове державне сощальне страхування, страхових кошпв до Пенсiйного фонду Украши, фондiв соцiального страхування. Як зазначаеться в ч. 6 ст. 105 ЦК Украши, кожна з цих вимог розглядаеться комiсiею, шсля чого приймаеться вщповщне рiшення, яке надсилаеться кредитору у встановлеш в цiй статл строки.
При цьому ясно, що таю вимоги не забезпечеш вщповщними засобами 1'х належного виконання, а тому, скорш за все, вони мають задовольнятися комiсiею з припинення юридично1' особи.
Окресленi вище шдходи самi по собi свiдчать про те, що завдяки 1'м встановлюеться прюритет для розраxункiв з кредиторами по сплал обов'язкових платежiв до державного бюджету юридичною особою, що припиняеться. Решта ж кредиторiв опиняеться в сташ прийняття рiшення ними i комiсiею з припинення юридично1' особи щодо змiни зобов'язань або 1'х дострокового припинення.
1 I и I I AW
Те, яким чином цi рiшення приймаються та як реалiзуються, мае
^^ и \ 1\ н" \ \\ \ j //£ / i f
випливати iз закону. Однак аналiз ст. 107 ЦК Украши свщчить про неоднозначнють у правових меxанiзмаx ïx реаизацп.
З одного боку, це ршення мае прийматися кредитором, тобто його право обрати один iз варiантiв, що пропонуються ч. 1 ст. 107 ЦК Украши. Якщо так, то кредитор це здшснюе на власний розсуд. Варiантiв у нього три: або вимагати припинення зобов'язання, або його дострокового виконання, або забезпечення.
Видаеться, що такий ряд не цшком лопчний, адже дострокове виконання е одним iз способiв припинення зобов'язання. В такому разi те, в який спошб ще може вщбуватися його припинення, не зрозумшо. Навряд чи це буде прощення боргу (ст. 605 ЦК Украши) або неможливють виконання (ст. 607 ЦК Украши). Не може бути загальним правилом i шдстава припинення зобов'язання, передбачена ст. 606 ЦК Украши, оскшьки поеднання боржника i кредитора в однш особi е окремим випадком, зб^у суб'ектного складу
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
зобов'язання. Не слщ виключати зарахування та вщступне (статп 600-601 ЦК Укра!ни), а також домовленють сторiн (ст. 604 ЦК Укра!ни), хоча Bei цi пiдстави припинення зобов'язань недоречш у випадку припинення юридично! особи. Адже само по ^6i прийняття рiшення про таке припинення не е тим стимулом, який би вимагав припинення зобов'язання у щ способи.
У раз^ якщо зобов'язання, яке виконуе юридична особа, що припиняеться, полягае у здшсненш певних дш (у виконанш робiт, наданнi послуг), кредитор може вимагати припинення такого виконання. Однак при цьому мають бути проведет розрахунки за оплату вже здшсненого за цим договором.
Що стосуеться третього варiанта, який може обрати кредитор, тобто вимоги забезпечення, то в цьому разi зобов'язання, в якому вш перебував з юридичною особою, що припиняеться, тдлягае змт, тобто «шдсилюеться» забезпеченням його надежного виконання. Для цього обираеться один або кшька способiв забезпечення виконання iз виршенням питання про те, яким чином буде оформлятися домовленють про !х запровадження. Це може
7 г. I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
вiдбуватися шляхом внесення змiн до договору, який укладено кредитором з
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ ' /// '' I
юридичною особою, що припиняеться, та/або укладення вiдповiдного договору
на його забезпечення (поруки, гарант^', застави). З вiдомих причин завдаток для
таких випадюв не тдходить, а умови про неустойку зазвичай i так включенi до
умов договору. Звюно, що розмiр неустойки може бути збiльшений, але
видаеться, що сенс у такому способi забезпечення зобов'язань не вщповщае тiй
^/7/П{7ПГ1 метi, яка ставиться у ст. 107 ЦК Укра!ни.
Якщо кредитор мае намiр забезпечити виконання з боку юридично! особи, що припиняеться, шляхом застави, то вш висловлюе вщповщну пропозицiю (оферту), яка мае розглядатися комiсiею з припинення. Прийняття ще! пропозиц^' приводить до укладання договору застави, в якому визначатиметься майно, що буде предметом застави, про що сторони мають домовлятися. У разi укладення договору застави, яким забезпечуеться основний договiр, правонаступникам по обох цих договорах виступатиме одна з тих
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
юридичних ошб, як створено внаслщок реоргашзацп юридично1' особи, що припиняеться. 1й же переходить i майно, що буде предметом застави.
Крiм того, слiд враховувати, що попри те, що шщатива в обранш шляxiв реагування на шформащю про припинення юридично1' особи виходить вщ кредитора, остаточне ршення з прийняття його пропозицiй належить комiсii з припинення. Це слщуе з того, що праву вимоги кредитора (ч. 1 ст. 107 ЦК Украши) не кореспондуе обов'язок цю вимогу задовольнити. Вщповщно до ч. 5 ст. 105 ЦК Украши кожна окрема вимога кредитора розглядаеться комiсiею, шсля чого нею приймаеться вщповщне ршення, яке надсилаеться кредитору не шзшше тридцяти дшв з дня отримання юридичною особою, що припиняеться, вщповщно1' вимоги кредитора. I хоча в цш нормi наводяться передусiм вимоги з проведення обов'язкових виплат (зокрема подaткiв, зборiв тощо), це стосуеться й договiрниx вимог.
/ £гД/ 1 / \ ' / V III ^Д X» \
1з цього слiдуе, що акцепт щодо змши або припинення договору виходить
/ / (АГНЖА \\ )) / I Lrdi^i Л \
вщ комiсii, яка законом не зв'язана певними умовами, що мали б при цьому
враховуватися. Отже, комiсiя може прийняти таку вимогу або вщхилити ii.
1 1 I ' ! 7\ \\
Саме такими термшами оперуе законодавець у ст. 107 ЦК Украши.
^^ u \ 1\ н" \ \\ \ j //£ / i f
Разом iз тим цi термiни не мiстять остаточних дш комiсii з припинення, оскшьки прийняття пропозиц^' може обумовлювати й iншi д^', що мають правове значення. Так, якщо кредитор пропонуе встановити у виглядi забезпечення виконання договору заставу, то вш не може знати те, яке майно юридично1' особи буде предметом застави. Цей вибiр мае здшснювати комiсiя.
Таким чином, комiсiя з припинення, отримавши подiбну пропозицш вiд кредитора, мае визначитися з деякими обставинами для змши договору та укладення договору забезпечення. Другою ii можливютю е припинення договору, в тому чи^ шляхом проведення за ним розрахунюв з кредитором, а третьою - вщмова в цьому.
В першому випадку оскшьки договiр зазнав змш ще до припинення юридично! особи, то в такому виглядi вш потрапляе до правового мехашзму правонаступництва. Правонаступник юридично! особи, що припиняеться,
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
заступае мюце юридично! особи, що припиняеться, вщ iменi яко! комiсiею вже були внесет змши до договору.
В останньому випадку договiрне зобов'язання, стороною якого була юридична особа, що припиняеться, продовжуеться на таких само умовах, але його стороною вже буде правонаступник/и те! юридично! особи.
Отже, в обох випадках мае мюце правонаступництво майново! вимоги кредитора. Але в першому ця вимога шдкршлюватиметься ще й способом забезпечення виконання зобов'язання, який було додано до основного договору.
Нарешп, що стосуеться правонаступництва, то воно, по-перше, певним чином фшсуеться; по-друге, мають бути визначет його суб'екти i, по-трете, види вщповщальноси. Взагадi питання оформлення правонаступництва е важливими [8, с. 64].
Г /\у III / 1\ / \ II \у\ v» \
Фiксацiя правонаступництва вiдбуваеться або в передавальному актi або в розподшьчому бадансi залежно вiд виду реоргатзацп. Якщо юридична особа припиняеться шляхом злиття та приеднання, складаеться передавальний акт,
7 г- I 1, Д \\ /ШЯ \ \л\\
якщо шляхом подiлу - розподiльчий баланс. Стосовно перетворення юридично!
1\ \ 1 г : \\\ \ ' /// f' I
особи вiдповiдних вказiвок ст. 108 ЦК Укра!ни не мiстить, але логiчно
припустити, що в цьому разi також складатиметься передавальний акт. При
видiлi, який не е видом реоргатзацп юридично! особи, але процедура якого
максимально наближена до подшу (ст. 109 ЦК Укра!ни), також складаеться
розподшьчий баланс. В лiтературi висловлювалися наршання щодо змiсту
^/7/П{7ПГ1
передавального акту та його впливу на правонаступництво [9, с. 31], але з шших шдстав.
Щодо суб'еклв, яю заступають мiсце юридично! особи, яка припинилася, то !х коло визначаеться в передавальному акл або розподшьчому баланса Кiлькiсть цих суб'ектiв може бути рiзною. Правонаступником за кожним конкретним договором стае кожна конкретна юридична особа, створена внаслщок припинення юридично! особи, що була його стороною. Вщомосп про це мютяться в передавальному акл або розподiльчому балансi.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
Деяк непорозумшня викликае ч. 5 ст. 107 ЦК Украши, де зазначаеться про юридичну особу як правонаступника, що утворилася внаслщок подiлу. Разом i3 тим при подш юридично!' особи завжди виникае не менше двох юридичних осiб, що знов створюються. А вщповщно до цiеï статтi виходить, що або е один правонаступник, або бшьше двох. Це видаеться невiрним i потребуе виправлення.
Тобто, якщо припинення юридичноï особи мало мiсце шляхом подшу, то ïï правонаступниками е вс цi юридичнi особи, як несуть субсидiарну вiдповiдальнiсть за зобов'язаннями юридичноï особи, що припинилася, та солщарну мiж собою. Це слщ розумiти таким чином, що борг переходить до них як правонаступниюв в тому розмiрi, який ще не було сплачено юридичною особою, яка припинилася, в тому чи^ комiсiею з ïï припинення.
Солидарна ж вiдповiдальнiсть правонаступникiв юридичноï особи, що
припинилася, означае, що вщомосл розподшьчого балансу про ïï борги, не
/ /v Y \\ JJ / / {Утй \
можуть формуватися таким чином, щоб за певними правонаступниками
визначати певну частину боргу. Виходить, що у будь-якому разi борг
1 i 11 i 1А \ \
залишаеться «один на вшх» i сплал пiдлягае солiдарно.
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ //£ / / '/
На наш погляд, це дещо суперечить самому розумiнню правонаступництва, яким мае визначатися пропорцшнють активiв та пасивiв, що переходять до правонаступниюв. При чому кожна зi створених юридичних осiб разом iз майном та майновими правами, як переходять до неï, набувае й частину боргу, який мае сплатити. Слщ також застерегти, що ця частина боргу не може обмежуватися майном, яке перейшло до таких юридичних ошб в порядку правонаступництва, на вщмшу вщ спадкування (ст. 1282 ЦК Украши). Борг мае бути погашений вшм майном юридичноï особи, яка несе повну майнову вщповщальшсть за його сплату вшм своïм майном, у тому чи^ набутим згодом внаслщок своеï дiяльностi чи з шших джерел.
Тим не менш законодавець пiдсилюе гарантiï для кредиторiв встановленням солiдарноï вiдповiдальностi правонаступникiв, що надае змогу кредиторам вимагати вщ них разом погашення боргу незалежно вiд його
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
розподшу в розподшьчому баланса Напевно, це матиме мюце в раз^ якщо таю юридичш особи-правонаступники не погасять борг належним виконанням у тш частиш, яка до них перейшла за розподiльчим балансом.
Висновки. Таким чином, кредитори юридично! особи, яка припиняеться, набувають додаткових майнових прав у порiвняннi з тими, як вони мали по вщношенню до ще! юридично! особи. Це право: а) вимоги дострокового виконання зобов'язання; б) припинення зобов'язання; в) змши зобов'язання шляхом його належного забезпечення. Цю вимогу вони висувають по вщношенню до юридично! особи, яка припиняеться, а !! задоволення чи вщхилення здшснюеться комiсiею з припинення юридично! особи, до яко! переходять функцп управлшня !! справами. Такi правовi мехашзми здатнi забезпечити майновi права кредиторiв належним чином.
Пiсля припинення юридично! особи та створення шших юридичних ошб-правонаступникiв в раз^ коли вимога кредиторiв полягала в додатковому забезпеченш виконання, вони набувають прав вимоги по вщношенню до тих юридичних ошб, до яких ця вимога перейшла за передавальним актом або
7 г- I I, Д \\ /Ш Я \ ' \ л\\
розподiльчим балансом. Якщо в якост способу забезпечення виконання було
\ \ 1 г : \\\ \ ' /// (' I
обрано заставу, то майнове право звернути стягнення на предмет застави
переходить до того правонаступника, до якого перейшло майно, що е
предметом застави.
Список л1тератури:
1. Дяченко С. В. Правове забезпечення припинення юридично! особи : дис. ... канд. юрид. наук. Ки!в, 2012. 252 с.
2. Жеков Д. В. Припинення юридичних ос1б за цившьним законодавством Укра!ни : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Одеса, 2015. 22 с.
3. Про державну реестращю юридичних ос1б, ф1зичних ос1б-тдприемщв та громадських формувань : Закон Укра!ни вщ 15.05.2003 р. № 755-IV. В1домост1 Верховноi Ради Украти. 2003. № 31-32. Ст. 263.
4. Марщ Д. О. Преклюзивш строки в цившьному прав1. Держава та регюни. Сергя: Право. 2013. № 3. С. 67-71.
5. Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо особливостей проведення заход1в з ф1нансового оздоровлення банюв : Закон Укра!ни в1д 24.07.2009 р. № 1617-VI. В1домост1 ВерховноiРади Украши. 2010. № 2-3. Ст. 11.
6. Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо врегулювання вщносин м1ж кредиторами та споживачами фшансових послуг : Закон Укра!ни вщ 22.09.2011 р. № 3795-VI. Вгдомостг Верховноi Ради Украти. 2012. № 21. Ст. 197.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14)
ISSN 2225-6555
7. Пояснювальна записка до проекту Закону Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо врегулювання вiдносин мiж кредиторами та споживачами фшансових послуг». URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=38992 (дата звернення: 17.10.2018).
8. Гаврилюк В. Механiзм здiйснення ушверсального правонаступництва при реоргашзацп юридичних оаб. В1сник Кигвського нацюнального утверситету 1м. Т. Г. Шевченка. Юридичт науки. 2013. № 4. С. 60-64.
9. Коверзнев М., Коверзнева Г. Правовий аспект реоргашзацп юридичних оаб. Шдприемництво, господарство i право. 2017. № 6. С. 29-31.
References:
1. Diachenko, S.V. (2012). Pravove zabezpechennia prypynennia yurydychnoi osoby. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
2. Zhekov, D.V. (2015). Prypynennia yurydychnykh osib za tsyvilnym zakonodavstvom Ukrainy. Extended abstract of candidate's thesis. Odesa [in Ukrainian].
3. Pro derzhavnu reiestratsiiu yurydychnykh osib, fizychnykh osib-pidpryiemtsiv ta hromadskykh formuvan: Zakon Ukrainy vid 15.05.2003 r. № 755-IV. (2003). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 31-32, art. 263.
4. Marits, D.O. (2013). Prekliuzyvni stroky v tsyvilnomu pravi. Derzhava ta rehiony. Seriia: Pravo, 3, 67-71 [in Ukrainian].
5. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo osoblyvostei provedennia zakhodiv z finansovoho ozdorovlennia bankiv: Zakon Ukrainy vid 24.07.2009 r. № 1617-VI. (2010). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 2-3, art. 11.
6. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo vrehuliuvannia vidnosyn mizh kredytoramy ta spozhyvachamy finansovykh posluh: Zakon Ukrainy vid 22.09.2011 r. 3795-VI. (2012). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 21, art. 197.
7. Poiasniuvalna zapyska do proektu Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo vrehuliuvannia vidnosyn mizh kredytoramy ta spozhyvachamy finansovykh posluh». URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=38992.
8. Havryliuk, V. (2013). Mekhanizm zdiisnennia universalnoho pravonastupnytstva pry reorhanizatsii yurydychnykh osib. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. T. H. Shevchenka. Yurydychni nauky, 4, 60-64 [in Ukrainian].
9. Koverzniev, M., Koverznieva, H. (2017). Pravovyi aspekt reorhanizatsii yurydychnykh osib. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo ipravo, 6, 29-31 [in Ukrainian].
Сурженко О. А. Имущественные права кредиторов юридического лица, которое находится в процессе прекращения.
В статье исследуется проблема охраны прав кредиторов при прекращении юридического лица путем его реорганизации. Поскольку договорные отношения являются обязательством, имущественным правом кредитора становится право требовать от должника выполнения им своего имущественного долга. Созданные в процессе реорганизации юридические лица несут солидарную ответственность по долгам своего правопредшественника, чем обеспечивается надлежащее выполнение обязательств с кредиторами.
Ключевые слова: прекращение; юридическое лицо; правопреемство; комиссия; надлежащее исполнение; обеспечение.
Surzhenko O. A. Property rights of creditors of a legal entity that is in the process of termination.
The article reveals the problem of protection of the rights of creditors upon termination of a legal entity through its reorganization. Since the contractual relationship is an obligation, the
Teopia i npaKmuKa npaeo3naecmea. — 2018. - Bun. 2 (14)
ISSN 2225-6555
property right of the creditor is the right to demand from the debtor to fulfill the property debt. In the context of the issues discussed in the article, this right has not 'matured' yet, that is, the creditor has not yet to make this claim. The legal entities created in the process of reorganization are jointly and severally liable for the debts of their predecessor, which ensures proper fulfillment of obligations.
Keywords: termination; legal entity; succession; commission; proper fulfillment; ensuring.
Hadiurnrn dopedKoneziï 22.11.2018 p.
