CC BY
18
УДК 616.24-002.:577.27
Пилипенко Н.О., Н'шоленко €.Я, Вовк К.В.
1МУНОЛОГ1ЧН1 ПОРУШЕННЯ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧН1 ОБСТРУКТИВН1 ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕН1В ТА ПНЕВМОКОН1ОЗИ ПРОФЕС1ЙНОГО ГЕНЕЗУ
Харкiвський нацiональний унiверситет iменi В. Н. Каразина
Найважлившою яюсною характеристикою суспльства е здоров'я населення, що розглядаеться як нтегральний показник складноТ взаемоди соцiально-економiчних, еколог'чних, медико-бiологiчних / демографiчних чинник/'в. При цьому особливого значення набувають розробка / використання су-часних адекватних метод'т о^нки впливу фактор'т виробничого середовища i трудового процесу на стан здоров'я населення. Динамка iмунологiчних порушень при ХОЗЛ та ПК мае чтку законом-рнсть: а саме, у хворих обох груп на в1'дм1'ну в'д здорових працюючих спостергаеться в'рог'дне зниження р'тня Т-л'шфоцит'т та дисбалансування В-л'шфоцит'т. Ключов1 слова: 1мунолог1чн1 порушення, Т-л1мфоцити, В-л1мфоцити.
Робота була виконана на базi НД1 гiгiени труда i професюнальних захворювань у рамках НДР «Клiнiко-епiдемiологiчнi досл-дження стану здоров'я та умов прац з впровадженням концепцИ'управлння ризиками профеайно)'та виробничо-обумовленоТ захворюванот у пра^вниюв машинобудування, як працюють у шюдливих та небезпечних умовах», № державноТ реестрацп 01080005245.
Вступ
Найважлившою якюною характеристикою су-сптьства е здоров'я населення, що розглядаеться як штегральний показник складноТ взаемоди соцiально-економiчних, еколопчних, меди-ко-бюлопчних i демографiчних чинниш. При цьому особливого значення набувають розробка i використання сучасних адекватних методiв оцiнки впливу факторiв виробничого середовища i трудового процесу на стан здоров'я населення. Пиловi ураження легень вщносяться до поширеноТ формi професiйноТ патологи, займа-ють значне мiсце в загальнш структурi пульмонологiчноТ захворюваностi i призводять до значних соцiально-економiчних втрат [1,2,3].
Незворотнють прогресування захворювань легешв професiйноТ етiологiТ i практично повна вщсутнють патогенетичних методiв лкування роблять особливо актуальними завдання Тх ран-нього виявлення та прогнозування переб^у [4,5]. До теперiшнього часу дiагностичноТ основою в професiйнiй пульмонологи залишаеться стандартна рентгенографiя оргашв грудноТ клiтини (ВООЗ, 1988), що призводить до тзньоТ дiагнос-тики, так як численними морфолопчними дослн дженнями доведено випереджаючий розвиток патолопчного процесу в легеневiй тканинi в по-рiвняннi з даними рентгенографи. Ранiше про-веденi дослiдження показали, що визначення параметрiв пневмотахограмми не дозволяе дос-товiрно дiагностувати на раншх стадiях i прогно-зувати переб^ пилових захворювань легень [6,7].
Це виправдовуе пошук i застосування нових технологш в пульмонологiчнiй дiагностицi. До таких можна вiднести iмунологiчнi дослiдження. 1мунна система, беручи участь в шдтримц го-меостазу, багато в чому визначае стшкють оргашзму до дiТ рiзних професiйних i екологiчних факторiв [8,9].
Мета дослщження
З'ясувати наскiльки виявленi тенденцiТ iмуно-логiчних зрушень можуть мати несприятливi на-слiдки для здоров'я працюючих, шляхом порiв-няння показникiв кл^инного iмунiтету здорових осiб з аналопчними показниками хворих ХОЗЛ i ПК.
Об'ект i методи дослiдження
Дослiдження проводилося на клiнiчнiй базi НД1 гтени працi та професiйних захворювань ХНМУ (НД1 ГП та ПЗ ХНМУ). У дослiдженнi брали участь особи, як пiд час огляду лкарем-профпатологом були признанi практично здоро-вими (107 осiб) i хворi з встановленим дiагнозом хронiчного обструктивного захворювання легенiв (ХОЗЛ) (101 хворий) професшного ^енеза та пневмоконюзи (ПК) (41 хворий), що було пщтве-рджено даними професiйного маршруту, та умо-вами працi, описаних у саытарно-гтеычнш ха-рактеристицi робочого мюця.
Результати дослiджень та 1х обговорення
Динамiка названих показникiв у групах здорових працюючих, хворих ХОЗЛ i хворих ПК представлена у (табл. 1).
Як видно з представлених даних, спектр зрушень штинноТ ланки у хворих досить значно вн дрiзняеться вщ такого здорових працюючих. Найбтьш часпше достовiрнi вiдхилення спосте-рiгалися в групi хворих на ХОЗЛ. Приведет дат свщчать, що у оаб цiеТ групи спрямованють вщ-хилень Т-ланки була односпрямованоТ як в цн лому по популяци CD3 + (64,53 ± 1,72)%, так в субпопуляцiТ Т-хелперiв CD4 + (31,13 ± 1,2) - на 18,5%, так ^ бiльш виражено, Т-супресорiв CD8 + (25,56 ± 1,34) - на 35,9%. Вщповщно, в хворих на ХОЗЛ достовiрно знижувався i коефiцiент 1Р1 до (0,84 ± 0,04) в порiвняннi з групою здорових працюючих (0,98 ± 0,01), що вказуе на ознаки iмунодефiцитного стану при цьому захворюван-нi.
Таблиця 1
Показники клimинно¡¡ланки 'шуштету здорових працюючих та хворих на ХОЗЛ i ПК
Показники Здорс^ працюючi Хво^ на ХОЗЛ Хво^ на ПК
п 107 101 41
CD3+, % 73,8±0,65 64,53±1,72* 62,68±2,58*
CD4+, % 38,8±1,37 31,13±1,2* 38,1±2,59
CD8+, % 39,0±1,1 25,56±1,34* 38,44±2,29
CD16+, % 14,1±0,94 12,30±1,24 16,65±1,84
CD22+, % 8,5±0,61 11,1±0,63* 11,5±0,91*
1Р1 (хелп/супр) 0,98±0,01 0,84 ± 0,04* 1,04±0,06
РГМЛ з ФГА 0,63±0,02 0,54±0,04* 0,60±0,03
Примiтка: *- зрушення достовiрнi в порiвняннi з групою контролю (Р <0,05).
Що стосуеться показника функцюнальноТ' активное^ кл^ини iмунноТ системи хворих на ХОЗЛ - РГМЛ з ФГА (0,54±0,04), то збiльшення його активностi (на 15,2 %) може свiдчить про компенсаторну вщповщь на кiлькiсну недостат-нiсть лiмфоцитiв.
Таким чином, одним з вщмшних рис iмунного статусу хворих обох груп вщ здорових працюючих е достовiрне зниження у хворих рiвня Т-лiмфоцитiв. Це, очевидно, е характерною озна-кою наявностi патологiчних порушень в легенях. Враховуючи, що виявлення популяци загальних Т-лiмфоцитiв передбачае наявнiсть на цих клн тинах CD-2 рецепторiв, якi е молекулами адгезiТ, можна припустити наявнють зниження певною мiрою адгезивних властивостей лiмфоцитiв у хворих з патолопею дихальноТ системи.
Другою характерною ознакою загальною для обох груп хворих е i те, що у них рееструеться достовiрне пщвищення рiвня В-лiмфоцитiв. У цьому випадку цифри також дуже близью ^ оче-
Вмст iмуноглобулiнiв
видно, свщчать про характернi ознаки супутшх патологiй легень.
У той же час, бтьш значнi вiдхилення вщ по-казникiв групи здорових працюючих були характеры для хворих на ХОЗЛ, зокрема дисбаланс хелперiв i супресорiв в поеднаннi з напруженю-тю функцiональноТ активностi лiмфоцитiв, що може свiдчити про спрямованють зрушень Т-системи iмунiтету у бк iмунодефiцитного стану.
Динамiка спрямованосл i ступiнь виразностi зрушень у змют В-лiмфоцитiв (CD22+) - основ-них продуцентiв iмуноглобулiнiв, характеризува-лось, як вказувалося вище, рiзноспрямованiстю по стажевим групам i стiйким пщвищенням у осiб з бронхолегеневоТ патолопею, тому становило штерес детальнiше проаналiзувати змiни показ-никiв гуморального iмунiтету обстежуваних.
Рiвень iмуноглобулiнiв основних клаав (1дА, 1дМ, IgG) в залежност вiд термiну працi у шкщ-ливих умовах здорових працюючих в порiвняннi з контрольноТ групою представлено в табл. 2.
Таблиця 2
в сироватц кров'1 та р'вень коефiцieнта ^I у обстежуваних
Показники Контроль Здоровi працюючi (стаж)
до 10 роюв 11-20 рокiв 21-30 рокiв бтьше 30 роюв
п 30 16 27 42 22
1дА 2,15±0,06 1,93±0,09* 2,02±0,06 2,14±0,09 2,15±0,08
1дМ 1,16±0,04 0,84±0,07* 0,88±0,03* 0,87±0,03* 0,86±0,04*
lgG 10,64±0,31 9,22±0,50* 9,53±0,30* 10,35±0,40 10,65±0,49
20,79±0,89 22,43±2,36 22,74±1,14 26,02±1,61* 26,85±1,64*
Примiтка: *- зрушення достовiрнi в порiвняннi з групою конп
Як видно з наведених даних, загальна тенде-н^я в динамiцi вмюту iмуноглобулiнiв у вах ста-жевих групах - зниження в порiвняннi з цифрами контрольноТ групи. Найбтьш виражено така спрямованють простежуеться по 1дМ (контрольнi значення - 1,16±0,04), рiвень цього показника достовiрно знижений у вах обстежених групах: при стаж до 10 рош (0,84±0,07) на 27,5 %, 1120 рокiв (0,88±0,03) - на 24,1 %, 21-30 рокiв (0,87±0,03) - на 25,0 %, бiльше 30 рош (0,86±0,03) - на 25,8 %.
Крiм того, в стажевш групi до 10 рокiв реест-рувалося достовiрне зниження рiвня 1дА (1,93±0,09) на 10,2 % при контрольних значен-нях - (2,15±0,06). Така ж спрямованiсть зберка-лася i за змiстом IgG (контрольнi значення -(10,64±0,31)), в цьому випадку вiрогiднiсть ре-еструвалася в стажевих групах до 10 рош i 11-
з (Р <0,05).
20 рош, зрушення вiдповiдно склали 23,3 % (9,22±0,50) i 10,5 % (9,53±0,30).
Збалансованiсть мiж класами iмуноглобулiнiв в залежностi вiд стажу наочно простежуеться за величиною показника сшввщношення окремих клаав iмуноглобулiнiв - штегрального показника активностi гуморального iмунiтету (KGI). Як видно з таблица збiльшення стажу роботи в шкщли-вих умовах супроводжуеться поступовим збть-шенням вiдхилення KGI вщ контрольних значень (20,79±0,89), якi у оаб зi стажем понад 20 рош досягають достовiрних значень: при стажi 21-30 рокiв (26,02 ±1,61) вщхилення склали 25,2 %, а бтьше 30 рокiв - 29,1 %.
Можна припустити, що при нетривалому кон-тактi з шкщливими чинниками виробництва В-система достатньо ефективно запобкае розвит-ку аутамунних процесiв, навпаки, тривалий кон-
такт з шкщливим виробничим фактором може призводити до розбалансування В-системи на що вказуе величина штегрального показника активное^ гуморального iмунiтету KGI.
Бтьш ч^ке уявлення про те який з клаав iмуноглобулiнiв чутливий до дiючого фактору може дати зютавлення даних здорових працюю-чих i хворих на ХОЗЛ i ПК (табл. 3). Як видно з представлених в таблиц даних у хворих обох груп спостеркалися односпрямоваш змiни щодо
Вмст iмуноглобулiнiв в сироватц Kpoei та piet
групи здорових працюючих: зниження рiвня IgA, пiдвищення рiвня IgM i стабiльнiсть рiвня IgG. Однак, достовiрнi зрушення рееструвалися тть-ки у хворих на ХОЗЛ, так рiвень IgA знизився на 16,2 %, (2,18±0,06), при цьому значно, на 58,1 %, збiльшився вмiст IgM (1,36 ± 0,03).
Як результат - значне розбалансування по класах iмуноглобулiнiв, про що свщчить достовн рне зниження KGI (15,65±0,57) на 29,7 %.
Таблиця 3
коефiцieнmа KGI здорових працюючих та хворих на ХОЗЛ i ПК
Показники Здоровi працюк^ Хворi на ХОЗЛ Хворi на ПК
n 107 101 41
IgA 2,6±0,04 2,18±0,06* 2,01±0,11
IgM 0,86±0,03 1,36±0,03* 0,95±0,08
IgG 9,94±0,23 9,61±0,20 10,20±0,36
KGI 24,51±0,84 15,65±0,57* 24,36±1,85
Примтка: *- зрушення docmoeipHi в пор'внянш з групою контролю (Р <0,05).
Виявлен змши показниш гуморально'Т ланки вказували на ознаки послаблення адаптацшних реакцш i свiдчили про те, що збтьшення трива-лост стажу роботи в умовах запиленост може стати однiею з причин появи i розвитку аутаму-нно'Т реакцп.
Лiтература
Висновок
На пiдставi отриманих результатiв слiд ви-значити, що виявлений спектр зрушень у кл^ин-нiй ланцi iмунного статусу хворих може вказува-ти, на ослаблення кштинноТ' ланки iмунiтету та штенсифкаци аутоiмунних процесiв - одних з основних ланок патогенезу пилових захворю-вань дихально'Т системи.
Перспективи подальших дослiджень
Наступними етапом ^е'Т роботи буде аналiз iмунологiчних зрушень у даних хворих через де-який термш та створення прогностичного макету змш iмунного статусу.
Антонов Н.С. Хронические обструктивные заболевания лёгких: распространенность, диагностика, лечение и профилактика : автореф. дис. на соискание научной степени доктора мед. наук : спец. 14.00.43 «Пульмонология» / Н.С. Антонов. - Москва, 2002. - 46 с.
Авдеев С.Н. Хроническая обструктивная болезнь легких как системное заболевание / С.Н. Авдеев // Пульмонология. - 2007. -№ 2. - С. 104-112.
Васильева О.С. Воздействие факторов окружающей среды и хроническая обструктивная болезнь легких / О.С. Васильева // Пульмонология: избран. вопр. - 2003. - № 6. - С. 1-4. Воробьев A.A. Иммунология и алергология / A.A. Воробьев, A.C. Быков, A.B. Караулов // Атлас. Москва. - 2006. - С. 17-80. Измеров Н.Ф. Иммунологические аспекты современных форм пневмокониозов / Н.Ф. Измеров, Л.А. Дуева, В.В. Милишникова // Медицина труда и промышленная экология. - 2000. - № 6. - С. 1 - 6.
Татарский А.Р. Хроническая обструктивная болезнь легких / А.Р. Татарский, С.Л. Бабак, А.В. Кирюхин, А.В. Баскаков // Concilium medicum. - 2004. - Т. 6, № 4. - С. 259 - 263. Ноников В.Е. Хроническая обструктивная болезнь легких (ХОБЛ): диагностика и лечение / В.Е. Ноников // Consilium medicum. - 2004. - Т. 6, № 5. - С. 633-638.
Косов А.И. Клинические и иммунологические проявления хронической обструктивной болезни легких и пылевых заболеваний органов дыхания : дис. ... доктора мед. наук : спец. 14.00.43 «Пульмонология» / А.И. Косов. - Самара, 2008. - 217 с.
Жестков A.B. Иммунологические изменения при пылевой патологии легких / A.B. Жестков // Гигиена и санитария. - 2000. - № 6. - С. 30-33.
Реферат
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМИ ОБСТРУКТИВНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ЛЕГКИХ И ПНЕВМОКОНИОЗАМИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ГЕНЕЗА Пилипенко Н.О., Николенко Е.Я., Вовк К.В.
Ключевые слова: иммунологические нарушения, Т-лимфоциты, В-лимфоциты.
Важнейшей качественной характеристикой общества является здоровье населения, которое рассматривается как интегральный показатель сложного взаимодействия социально-экономических, экологических, медико-биологических и демографических факторов. При этом особое значение приобретают разработка и использование современных адекватных методов оценки воздействия факторов производственной среды и трудового процесса на состояние здоровья населения. Динамика иммунологических нарушений при ХОЗЛ и ПК имеет четкую закономерность: в частности, у больных обеих групп в отличие от здоровых работающих наблюдается достоверное снижение уровня Т-лимфоцитов и дисбаланс В-лимфоцитов.
3
4
5
6
7
8
9
Summary
IMMUNOLOGICAL CHANGES IN PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE AND OCCUPATIONAL PNEUMOCONIOSIS
Pylypenko N.O., Nikolenko E.Ya., Vovk K.V.
Key words: immunological disorders, T-lymphocytes, B-lymphocytes.
The most important quality characteristic of society is the health of the population that is regarded as an integral component of a complex interaction of social, economic, environmental, medical, biological and demographic factors. Here are particularly important to develop and to apply modern methods of adequate assessment of the impacts produced by environment and labour process on the state of population health. The dynamics of immunological disorders in COPD and the OP has a clear pattern: in particular, in both groups, in contrast to healthy employees we observed a significant decrease in the level of T-lymphocytes and imbalance of B-lymphocytes. Detected changes of humoral signs pointed to weakening of adaptive responses and showed that increasing the length of seniority in dusty may be a cause of the emergence and development of auto immune response. Based on these results, we have determined that the detected range of changes in the cellular link of immune status of patients may indicate the weakening of cellular immunity and intensification of autoimmune processes, which are known as one of the main pathogenetic factors of dust-induced diseases of the respiratory system.
УДК 340.6:616-001: 629.1131.115 Плевiнскiс П.В.
ОСОБЛИВОСТ1 ТРАВМУВАННЯ П1ШОХОДА ЗАДНЬОЮ ЧАСТИ НОЮ АВТОМОБ1ЛЯ У СУДОВО-МЕДИЧН1Й ПРАКТИЦ1
Одеський нацюнальний медичний уыверситет
Не дивлячись на зовншню вивченсть такого судово-медичного напрямку, як транспортна травма, питання д'агностики контакту задньоТ частини автомобля з пшоходом вивчене вкрай недостат-ньо. Мета роботи - вивчити особливост/ контакту задньоТ частини автомобля, що рухаеться, з тлом пшохода на основ/ даних та виявити особливост/ морфологи та механзму утворення тле-сних ушкоджень у постраждалих. Були проаналiзованi матерiали 17 комплексних судово-медичних та транспортно-трасологiчних експертиз (живих осб) за даними арх'ту Одеського обласного бюро судово-медичноТ експертизи за 2010-2015 р.р. Встановлено, що сам механiзм контакту задньоТ частини автомобля з тлом пшохода мае своТ особливост'!: контакт задньоТ частини автомобля з тлом пшохода часто не мае характеру удару, а скорiше, поштовху; внасл'док такого поштовху класичного «забросу» тла на автомобль не в'дбуваеться; це призводить до втрати специф'чно-ст'! тлесних ушкоджень у постраждалих. В результатi досл'джень встановлено, що у випадках контакту задньоТ частини автомобля з тлом пшохода специф/'чн/' та характернi для ДТП тЛеснi ушкодження не зустр'чаються. ТЛеснi ушкодження, що формуються, не е iнформативними. В такш ситуац 'ТТ зробити в 'рн'! експертнi висновки можна тльки з урахуванням даних досл'дження одягу та транспортного засобу.
Ключов1 слова: ДТП, глшохщ, автомобть, ттесн1 ушкодження, мехажзм контакту. Дана робота являеться само^йним дослiдженням.
Вступ
Варто зазначити, що у даний час до питань контакту автомобтю, що рухаеться, з проходом, та до судово-медичнш дiагностицi ттесних ушкоджень, що утворюються при цьому, судовi медики пщходять досить стандартно.
Цьому сприяе досить велика ктькють робп", що присвячен як судово-медичнш дiагностицi автомобтьноТ травми у цтому [1,2], так ^ зок-рема, саме питанням контакту автомобтя, що рухаеться, з проходом [3,4,5,6 ].
Наряду з «класичними», описан i казуТстичн випадки при данш травмi [7]. Так, О.1. Муханов розподтяе ттесш ушкодження, що утворюються пщ час контакту автомобтя з шшоходом, на специфiчнi та характеры, вказуючи, що «Спе-цифiчними ознаками наТзду е слщи, ушкодження, яю вщображають форму частини машини,
що вдарила, наприклад, гака, кшця болта, гайки, фари, облицювання радiатора та ш. Вони бува-ють у виглядi саден, син^в, ран i т.д. Характеры ознаки наТзду: 1. Ушкодження м'яких тканин вщ бампера - садна, синф, рани на гомтках (вщ бампера легкового автомобтя) чи стегнах (вщ бампера вантажного автомобтя) [8].
Без перебтьшення, можна говорити, що даний пщхщ (оснований саме на оцш^ характеру ттесних ушкоджень, що отримав постраждалий внаслщок ДТП) став традицшним, i саме на ньо-го орiентований практичний судово-медичний експерт. Безсумывно, що даний пщхщ е цтком вiрним для цтого ряду випадюв, а саме, для си-туацп, коли автомобть контактуе з шшоходом своею передньою частиною. Тод^ дшсно, на ос-новi характеру ттесних ушкоджень у постраж-далого можна встановити цшш обставини отри-мання ушкоджень, зокрема, висловитися як про
