CC BY
9
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
lar, there has been fount out the relationship between COPD and destabilization of atherosclerotic plaques and the development of unstable angina. A special feature of the microflora of the respiratory tract in the patients with COPD and concomitant unstable angina is the predominance of Gram-positive flora, especially p-hemolytic streptococci, an increased ability to form a biofilm that predetermines more pronounced antibiotic resistance.
УДК 616.74-009.17-036.4 Кальбус О. I.
1МУНОЛОГ1ЧН1 П1ДТИПИ М1АСТЕНП СЕРЕД ДОРОСЛИХ ХВОРИХ В УКРА1Н1
ДЗ «Днтропетровська медична акаде1^я МОЗ Украши», м. Дыпро
Метою дано)' роботи стало вивчення ¡мунолог'много пдтипу у хворих на м'астен'ю. Об'ектом дос-л1дження був ¡мунолог1чний п1дтип у хворих на м'астен'ю шляхом виявлення антитл до рецептор'т ацетилхолну та/або антитл до м'язово-специф'чно)' тирозин-юнази у плазм1 методом ¡мунофер-ментного анал'зу. Було проведено визначення антитл до рецептор'т ацетилхолну та м'язово-специф'чно)' тирозин-юнази у 96 хворих на м'астен'ю (71 - з генерал'зованою, 25 - з очною формою). Антитла до рецептор'т ацетилхолну було виявлено у 57 (80,3%) з 71 хворих з генерал1зованою та у 13 (52,0%) з 25-ти хворих з очною формою м1астени. У 6 (8,5%) пац1ент1в з генерал'зованою м'ас-тен1ею були виявлен антитла до м'язово-специф'чно)'тирозин-юнази. При очнй форм!' ц антитла виявлено не було. У 8 (11,3%) хворих з генерал1зованою м'астен'ею та у 12 (48,0%) хворих на очну форму м'астени антитл виявлено не було.
Ключов1 слова: м1астен1я, антитта, рецептори ацетилхол1ну, м'язово-специф1чна тирозин-к1наза.
Досл1дження виконано у рамках науково-досл1дно)' роботи «Кл1нко-нейроф1з1олог1чн1 особливост/' формування нейромед1ато-рних порушень в кл1нЦ1 нервових хвороб», № держ. реестрацп 0114и000929. Прикладна (¡н1ц1ативна).
Вступ
1^астеыя е актуальною проблемою сучасноТ неврологи через зростаючу захворюванють та поширенють з одного боку, а також через потен-цшну курабельнють па^енпв - з шшого [2;3;4;6;7;8;9;10].
Запропонован рашше пщходи до дiагностики мiастенiТ включали ктычне обстеження, прове-дення прозериновоТ проби, використання елект-ронейромюграфи [5;10]. В той же час, дан щодо спе^альних iмунологiчних обстежень, як основ-них в дiагностицi та прогнозуванн переб^у мiас-тенп, в УкраТн представлен в поодиноких роботах та невiдомi широкому загалу лiкарiв [6]. Етн олопя мiастенiТ на даний час не встановлена, в™ доведена аутамунна природа захворюван-ня [1;6;7;8]. Втрата (блокування) близько 60% рецепторiв ацетилхолшу призводить до розвитку м'язовоТ слабкостi [1;10].
За даними закордонноТ лiтератури, приблиз-но у 80-85% па^ен^в з генералiзованою i у близько 50% хворих очноТ форм мiастенiТ виявля-ються антитта до рецепторiв ацетилхолiну [9;10]. Серед «серонегативних» пацiентiв можна визначити тих, що мають антитта до м'язово-специфiчноТ тирозин-кiнази [2;3;5]. В УкраТш частота виявлення антитт до рецепторiв ацетилхо-лiну та м'язово-специфiчноТ тирозин-кiнази ви-вчена недостатньо та потребуе подальшого нау-кового вивчення.
Мета роботи
Вивчення iмунологiчного пщтипу у хворих на мiастенiю.
Матерiал i методи дослiдження
Об'ектом дослiдження був iмунологiчний пщ-тип у хворих на мiастенiю шляхом виявлення антитт до рецепторiв ацетилхолiну та/або антитт до м'язово-специфiчноТ тирозин-кшази у пла-змi методом iмуноферментного аналiзу. Оброб-ка даних проводилася за допомогою методiв па-раметричноТ та непараметричноТ статистики. Було проведено визначення антитт до рецепто-рiв ацетилхолiну та м'язово-специфiчноТ тиро-зин-кшази у 96 хворих (56 жшок та 40 чоловiкiв) на мiастенiю (71 - з генералiзованою, 25 - з очною формою вщповщно), що надходили до вщ-дтення неврологiТ №1 КЗ «Днтропетровська обласна кл^чна лiкарня iменi 1.1. Мечникова» протягом 2014-2016 рош. Середнш вiк хворих складав 50,5±12,4 рош, середня тривалiсть за-хворювання 4,4±1,2 роки.
Результати дослiдження та 1х обговорення
При аналiзi тривалостi переб^у хвороби було виявлено 2 шки захворюваностi: раннiй (першi прояви хвороби у вiцi до 40 рош) - у 49 хворих, та шзнш (першi прояви хвороби у вiцi понад 60 рокiв) - 47 хворих. Так, у груп па^етчв з раннiм початком домшували жiнки (37 ж1нок та 12 чоло-вiкiв), а в груш з шзым початком захворювання домшували чоловки (40 чоловiкiв та 12 жшок вн дповiдно). Антитiла до рецепторiв ацетилхолiну було виявлено у 57 з 71 хворих з генералiзова-ною формою (80,3%) та у 13 з 25-ти хворих з очною формою мiастенiТ (52%).
За даними нашого дослщження, у 6 (8,5%) па^етчв з генералiзованою мiастенiею були ви-явлен антитiла до м'язово-специфiчноТ тирозин-
АктуальН проблеми сучасно! медицины
кжази. При очнш формi у жодного патента цi антитiла виявлено не було.
У 8 (11,3%) хворих з генералiзованою формою MiacTeHii та у 12 (48,0%) хворих на очну форму мiастенil антитт виявлено не було. Цих
хворих можна вщнести до серонегативного типу мiастенil.
Нами було проаналiзовано iмунологiчнi данi в залежност вiд ктшчноТ форми мiастенil та вiку дебюту захворювання (табл. 1).
Таблиця 1.
1мунолоа1чш пдтипи у хворих на мастеню (n=96)
Форма мiастенN Частота реестрацп серед шших форм Вш дебюту
Очна форма (з наявнютю антитт до AchR) 13 (14%)* 15-65
Очна форма (без антитт) 12 (13%)* 18-67
Генералiзована з раншм початком (з наявнютю антитт до AchR) 26 (27%)** 18-39
Генералiзована з шзшм початком (з наявнютю антитт до AchR) 31 (32%)** 40-70
Генералiзована форма (з наявнютю антитт до М^К) 6 (6%) 18-70
«Серонегативна» мiастенiя: очна та генералiзована 20 (21%) 18-70
Прим1тки: * - p>0,05, ** - p>0,05
У хворих на очну форму мiастенiю частота виявлення антитт до рецепторiв ацетилхолшу складае 52% (антитта виявлено у 13 з 25 хворих з очною формою). Не визначено достовiрно''' рiзницi мiж виявленням антитт до рецепторiв ацетилхолiну у хворих на генералiзовану мiас-тенiю в залежност вiд вiку дебюту захворювання (раннiй та пiзнiй початок захворювання).
Серонегативна форма мiастенil вщзначаеть-ся у 21% хворих, що пщтверджуе необхщнють подальшого вивчення iнших iмунологiчних меха-нiзмiв розвитку мiастенil.
Висновки
Основним iмунологiчним пiдтипом мiастенil незалежно вщ вiку дебюту хвороби е мiастенiя, асоцiйована з антитiлами до рецепторiв ацетил-холiну та вщзначаеться у 80,3% хворих. Мiасте-жя, асоцiйована з антитiлами до м'язово-специфiчноl тирозин-кiнази зустрiчаеться вщно-сно нечасто (8,5% хворих на генералiзовану мь астенiю) та також не залежить вщ вiку дебюту хворих. У хворих на очну форму мiастенiю виявлено виключно антитта до м'язово-специфiчноl тирозин-кiнази (52%) хворих. У 21% хворих не виявлено антитт ж до рецепторiв ацетилхолшу, ж до м'язово-специфiчно''' тирозин-кiнази.
Перспективи подальших дослiджень
Враховуючи значну кiлькiсть хворих з сероне-гативною формою мiастенil, перспективним е подальше вивчення iмунологiчних механiзмiв
Реферат
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДТИПЫ МИАСТЕНИИ СРЕДИ ВЗРОСЛЫХ БОЛЬНЫХ В УКРАИНЕ Кальбус А. И.
Целью данной работы стало изучение иммунологического подтипа у больных миастенией.
Ключевые слова: миастения, антитела, рецепторы ацетилхолина, мышечно-специфическая тирозин-киназа.
Объектом исследования стал иммунологический подтип у больных миастенией путем выявления антител к рецепторам ацетилхолина и / или антител к мышечно-специфической тирозин-киназе в плазме методом иммуноферментного анализа. Было проведено определение антител к рецепторам ацетилхолина и мышечно-специфической тирозин-киназе у 96 больных миастенией (71 - с генерализованной, 25 - с глазной формой). Антитела к рецепторам ацетилхолина были выявлены у 57 (80,3%) из 71 больных с генерализованной и у 13 (52,0%) из 25-ти больных с глазной формой миастении. У 6 (8,5%) пациентов с генерализованной миастенией были обнаружены антитела к мышечно-специфической тирозин-киназе. При глазной форме эти антитела обнаружены не были. У 8 (11,3%) больных с генерализованной и у 12 (48,0%) больных с глазной формой миастении антител обнаружено не было.
розвитку мiастенil з метою встановлення нових (додаткових) маркерiв захворювання.
Лтература
1. Куликова С. Л. Антитела к ацетилхолиновым рецепторам в диагностике различных форм миастении / С. Л. Куликова // Неврология и нейрохирургия Восточная Европа. - 2014. - № 1 (21). - С. 73 - 82.
2. Лихачев С. А. Особенности назначения медикаментозной терапии сопутствующих заболеваний при миастении / С. А. Лихачев, С. Л. Куликова, А. В. Астапенко и др. / Неврология и нейрохирургия Восточная Европа. - 2014. - № 1 (21). - С. 63 -72.
3. Лихачев С. А. Клинические особенности течения миастении при сочетанной аутоиммунной патологии / С. А. Лихачев, С. Л. Куликова // Неврология и нейрохирургия Восточная Европа. -2014. - № 1 (21). - С. 83 - 94.
4. Товажнянська О. Л. Клiнiко-нейрофiзiологiчнi особливост у хворих на мiастенiю залежно вщ структурних змш тимуса / О. Л. Товажнянська, Г. П. Самойлова // М^жнародний невролопч-ний журнал. - 2016. - № 4 (82). - С. 49 - 53.
5. Товажнянская Е. Л. Клинико-иммунологические особенности у пациентов с миастенией в зависимости от структуры тимуса / Е. Л. Товажнянская, Е. М. Климова, А. П. Самойлова // Неврология и нейрохирургия Восточная Европа. - 2015. - № 4 (28). -С. 15 - 23.
6. Школьник В. М. Миастения: современные подходы к диагностике и лечению / В. М. Школьник, А. И. Кальбус, А. Н. Баране-нко, А. В. Погорелов // Укр. неврол. журнал. - 2014. - № 2. - С. 12 - 17.
7. Школьник В. М. Миастения: что нам известно сегодня? / В. М. Школьник, А. И. Кальбус, О. Д. Шульга // Здоров'я Укра'ши (не-вролопя, психiатрiя, психотерашя). - 2010. - № 3 (14). - С. 10 -11.
8. Шульга О. Д. Миастения / О. Д. Шульга, А. И. Кальбус, Л. А. Шульга // Нейрон Ревю. - 2010. - № 2. - С. 13 - 20.
9. Skeiea G. O. Guidelines for treatment of autoimmune neuromuscular transmission disorders / G. O. Skeiea, S. Apostolskib, A. Evolic [et al.] // Eur. J. Neur. - 2010. - Vol. 17. - P. 1-10.
Wolfe G. I. Randomized Trial of Thymectomy in Myasthenia Gravis / G. I. Wolfe, H. J. Kaminski, I. B. Aban // The New England Journal of Medicine. - 2016. - Vol. 375, № 6. - P. 511 - 522.
10.
Том 18, Випуск 1 (61)
45
BICHHK BflH3y «yKpaincbKa Medunna стомaтоnогiннa aKadeMin»
Summary
IMMUNOLOGICAL SUBTYPES OF MYASTHENIA GRAVIS AMONG ADULT PATIENTS IN UKRAINE Kalbus O. I.
Key words: myasthenia gravis, antibodies, acetylcholine receptors, muscle-specific tyrosine kinase.
The approaches to the diagnosis of myasthenia gravis that have been proposed before include a clinical examination, a proserin test, and electroneuromyography. At the same time, data on specific immunological tests as ones of the most relevant in the diagnosis and prognosis of the myasthenia gravis course are not commonly accepted in Ukraine. According to foreign literature, antibodies to acetylcholine receptors are detected in about 80-85% of patients with generalized form and in about 50% of patients with ocular form of myasthenia gravis. Among the "seronegative" patients, antibodies to muscle-specific tyrosine kinase can be detected in some patients. In Ukraine, the frequency of antibodies to acetylcholine receptors and muscle-specific tyrosine-kinase is not well studied and requires further in-depth investigation. The aim of this work was to study the immunological subtypes in adult patients with myasthenia gravis. Methods. Antibodies to acetylcholine receptors and/or antibodies to muscle-specific tyrosine-kinase in plasma in patients with myasthenia gravis were detected with ELISA tests. Results. 96 patients (56 women and 40 men) with myasthenia gravis were involved into the study during 2014 - 2016. 71 patients were diagnosed to have generalized and 25 were diagnosed to have ocular form of myasthenia gravis. The average age of patients was 50.5 ± 12.4 years; the mean duration of the disease was 4.4 ± 1.2 years. When analyzing the duration of the disease, 2 peaks of disease onset were detected: early onset (the first manifestations of the disease before the age of 40) was registered in 49 patients, and the late onset (the first manifestations of the disease at the age of over 60 years) was registered in 47 patients. In the group of patients with early onset, women dominated (37 women over 12 men), while in the late-onset group, men dominated (40 men over 12 women respectively). Antibodies to acetylcholine receptors were detected in 57 (80.3%) out of 71 patients with generalized form and in 13 (52%) out of 25 patients with ocular form of myasthenia gravis. According to our study, 6 (8.5%) patients with generalized myasthenia gravis were found out to have antibodies to muscle-specific tyrosine-kinase. In the case of an ocular form, these antibodies were not detected at all. In 8 (11.3%) patients with a generalized form of myasthenia and in 12 (48%) patients with ocular form of myasthenia antibodies were not detected. These patients can be attributed to the seronegative type of myasthenia. Conclusions. The main immunological subtype of myasthenia gravis, regardless of age, is myasthenia associated with antibodies to acetylcholine receptors and is observed in 80.3% of patients. Myasthenia associated with antibodies to muscle-specific tyrosine-kinase is relatively uncommon (8.5% of patients with myasthenia) and also does not depend on the age of disease onset. Patients with an ocular form of myasthenia gravis were revealed to have exclusively antibodies to muscle-specific tyrosine-kinase. In 21% of patients, antibodies were not detected either to acetylcholine receptors or to muscle-specific tyrosine kinase.
