CC BY
21
УДК 622.691.4
БОТ: 10.15587/2312-8372.2019.170074
ВДОСКОНАЛЕННЯ СМНОСТ1 ДЛЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ ГАЗУ В СТИСНУТОМУ СТАН1 ТА КРИТЕР1Ю ПОР1ВНЯЛЬНО1 ОЦ1НКИ
Джус А. П., Юрич А. Р.
1. Вступ
При видобуванш газу на шельфi актуальним е питання створення системи його транспортування до берега, що може здшснюватися трубопровiдним транспортом або спецiальними суднами в зрiдженому (ЬКО) чи стиснутому (СКО) станi. З врахуванням невелико!' вартост берегово! iнфраструктури, можливостi змши маршрутiв та вiдносно невисоких транспортних тарифiв доцiльним е використання технологи СКО. Результатами технiко-економiчного аналiзу вказують на ефективнiсть транспортування з шельфових родовищ до 1 млрд. куб. м газу на рш в стиснутому сташ самох^дними або несамохщними баржами [1, 2]. Для реаизацп технологи необхiдною умовою е наявшсть емностей для транспортування газу. При цьому вони повинш характеризуватися невисокими масо-габаритними показниками та бути працездатними за визначених умов експлуатацп.
2. Об'ект досл1дження та його технолог1чний аудит
Об'ектом дослгдження е конструктивш особливост емностей для транспортування газу в стиснутому сташ та критерп !х порiвняльноi оцiнки.
На сьогоднi вщсутнш единий пiдхiд до неекономiчноi оцшки ефективностi перевезення стиснутого газу в емностях високого тиску. Це зумовлено рiзноманiтнiстю варiантiв конструкцiй емностей, пропонованих виробниками, та вимагае розроблення ново! або вдосконалення вже юнуючих методик.
Для облшу газу, який видобуваеться iз свердловин i транспортуеться до споживача, прийнято використовувати нормальш або стандартш метри кубiчнi. Тому доцшьно ввести новий критерiй, який би встановлював зв'язок саме мiж кшьюстю газу в емностi та одним iз 11 основних параметрiв. При цьому необхщною умовою е його ушверсальшсть.
3. Мета та задач1 досл1дження
Метою дослгдження е створення можливост оцiнки масо-габаритно! досконалостi емностей, що характеризуются рiзними робочими тисками та конструктивним виконанням.
Для досягнення поставлено! мети необхщно виконати таю задача
1. Провести анаиз конструктивних рiшень та критерпв порiвняльноi оцiнки емностей високого тиску, придатних для формування вантажних систем морських транспортних засобiв.
2. Запропонувати ушверсальний критерш порiвняльноï ощнки та перевiрити можливiсть його використання для вже iснуючих та розроблюваних конструкцiй емностей високого тиску.
4. Дослщження 1снуючих р1шень проблеми
В останш роки роботи в r^^i створення систем морського транспорту стиснутого природного газу найбшьш цiлеспрямовано ведуть компанп EnerSea Transport LLC (США) [3] та Sea NG Management Corporation (Канада) [4]. Проектоваш компашями транспортш засоби розрахованi на транспортування вiд 3 до 33 млн. м3 природного газу. Щодо транспорту газу в менших обсягах, то окремi рiшення пропонуе компанiя TransCanada Pipeline Ltd. (Канада) [5].
За результатами подальшого аналiзу пропонованих провщними компанiями галузi технiчних рiшень встановлено, що для формування вантажних систем морських транспортних засобiв, i зокрема барж, можливим е використання спещальних модулiв з композитними емностями типу CNG-4 [6]. Основною перевагою таких емностей в бшьшост випадюв е порiвняно низька ïx маса. Лейнер композитноï емностi е формоутворюючим, а основне навантаження сприймае обмотка, просочена зв'язуючим матерiалом. Використання пластикового лейнера у поеднанш з вуглецевим волокном дозволяе максимально зменшити масу емносп, що за умови забезпечення необxiдноï мiцностi е вiдчутною конкурентною перевагою. Також до переваг композитних емностей необхщно вiднести високий рiвень ïx безпеки. Так, при дiï внутрiшнього тиску руйнування балонiв вiдбуваеться без утворення уламюв. Сдиним суттевим недолшом будь-якоï композитноï емностi е ïï низька стiйкiсть до ударних навантажень.
Не зважаючи на те, що виробництво композитних емностей е високовартюним, ïx характеристики визначають основнi сфери застосування. Доцшьно застосовувати такi емност для зберiгання стиснутих газiв тд високим тиском в експлуатацiйниx умовах, що передбачають часте ïx перемщення. З мiркувань зниження вимог щодо шдготовки газу оптимальним е варiант вертикального розташування емностей, що створюе можливiсть видалення, за необxiдностi, сконденсованоï iз природного газу рiдини. Однак, при монтаж! таких емностей на баржах своï корективи вносять обмеження щодо ïx допустимоï висоти. З огляду на це, альтернативою може бути використання емностей комбшованого типу (CNG-2) як у модульному виконанш [1], так i у вигляд! довгомiрноï труби [7]. Щодо суцшьнометалевих цилшдричних посудин високого тиску, i зокрема балошв типу CNG-1, то загальним недолiком е ïx велика маса, зумовлена значною товщиною стшки, та, як наслiдок, неефективне використання мщшсних властивостей матерiалу.
окр!м багатошарових, якими е емностi типу CNG-2, CNG-3, CNG-4, з метою зменшення габарипв при транспортуваннi газу (зокрема баржами) можуть бути використаш i багатопорожнинш емностi. На сьогодш вщом! багатопорожниннi емностi (резервуари, балони тощо) високого тиску, в основу
конструкцп яких покладено принцип розвантаження оболонки вщ високого тиску з одного боку за допомогою протитиску з шшого [8].
Всi зазначенi вище типи емностей характеризуються певними перевагами та недолжами. Тому, з метою порiвняння та вибору вантажних емностей вводять спещальш критерii !х оцшки.
При вщомш масi емностей для транспортування стиснутого природного газу i масi транспортованого в них газу використовують загальновiдомi критерii. Найбiльш поширеними е вiдношення маси вантажу у вантажнш емностi до маси порожньо! вантажно! емностi (G) та вщношення маси вантажу у вантажнiй емност до маси заповнено! вантажно! емност (п) [9].
Також вiдомий критерш, що називаеться «коефщентом досконалосп» або «коефщентом тари», який визначаеться вщношенням маси емностi до !! корисного внутршнього об'ему, вимiряного у лпрах води. Чим важча емнiсть, тим вищий !! коефiцiент тари. Наприклад, коефiцiент тари становить для балошв:
- СКО-1 (вуглецева сталь) - вщ 0,9 до 1,2 кг/л;
- СКО-2 (легована сталь i кiльцева обмотка) - вiд 0,65 до 0,85 кг/л;
- СКО-3 (алюмтевий лейнер i обмотка з композитного матерiалу) - вiд 0,3 до 0,5 кг/л;
- СКО-4 (композитний матерiал) - вiд 0,25 до 0,55 кг/л [10].
Варто зазначити, що щ коефщенти коректно порiвнювати за умов рiвностi робочих тисюв балонiв рiзних типiв (для прикладу, 20 МПа).
Конструктивно-масову або масову досконашсть емностей високого тиску i балонiв також прийнято оцшювати за параметром конструктивно! досконалостi (ПКД), який е бiльш унiверсальним енергетичним показником, що дае змогу порiвнювати мiж собою емностi будь-яко! форми [11]:
'пвт- м
1У1ПВТ
(1)
де Рроз ■ Уо6 - проектний (конструктивний) параметр; Рроз - руйшвний тиск; Уоб - внутрппнш об'ем оболонки; Мпвт - маса вше! конструкцп емноеп в цшому. Параметр масово! досконалосп ~№пвт мае розм1ршсть питомо! мщносп
матер1алу —, кДж/кг. Загальна маса емноеп включае масу силово! \
Рм
герметизуючо! оболонок, маси штуцер1в, флашцв, покритпв \ шших елеменпв конструкцп. При цьому сам параметр \УПВТ не залежить вщ форми { геометричних розмiрiв емностi (балона). Тому вираз (1) може бути використаний для порiвняння не тшьки всiеi конструкцii, але й силових оболонок, виконаних з металiв i композицiйних матерiалiв. Однак, вказаний параметр враховуе значення не робочого тиску, а руйшвного, що не дозволяе визначати кшьюсть транспортованого в емносп газу, за вщомими масо-габаритними показниками.
5. Методи дослщжень
Зважаючи на недолжи, зумовленi використанням для виготовлення емностей рiзномодульних матерiалiв та ортотропнiстю основних показникiв мiцностi композитiв, одним iз шляхiв вирiшення низки проблемних питань е 1х перетворення iз багатошарових оболонок у багатопорожниннi. Це досягаеться за рахунок вiдокремлення оболонок та, як наслщок, утворення мiж ними кшьцевого простору. За таких умов абсолютно герметичною повинна бути як внутршня, так i зовнiшня оболонки. Наявнiсть протитиску в кiльцевому просторi зменшуе навантаження на внутрiшню оболонку i, вiдповiдно, и товщину.
Варiантом багатопорожнинно! посудини високого тиску е конструкщя, утворена шляхом концентричного розмщення сталевих та композитних труб з довжиною, що обмежуеться особливостями !х закрiплення або розмiрами транспортного засобу. Конструктивна схема багатопорожнинно! посудини високого тиску запропонована в [12] та мае вигляд, зображений на рис. 1.
Рис. 1. Схема конструкцп багатопорожнинно!' посудини високого тиску, утворено!' з використанням композитно!' i сталево! труби: 1 - сталева труба з натвсферичним днищем; 2 - композитна труба; 3 - сталева натвмуфта; 4 - ущшьнюючий елемент; 5 - вставний фжсуючий елемент; 6 - мультиклапан
На сьогодш вiдповiдно до стандартiв ISO 2001, ISO 14692, DIN, ANSI, DNV, API, ASTM з епоксидно! смоли армовано! скловолокном (GRE) виготовляються труби дiаметром вiд 50 до 1000 мм зi стандартною довжиною 6 i 12 м. Ц труби розраховаш на тиск до 24,5 МПа. Для формування трубопроводiв використовуються як клейовi, так i мехашчш з'еднання [13]. Однак, саме вони е обмежуючим чинником щодо максимальних робочих тискiв. Отриманi авторами роботи [14] результати дослщжень пiдтверджують
6
можливють розширення област використання склопластикових труб шляхом введення в конструкщю з'еднання спецiальних вставних фiксуючих елементiв.
З метою порiвняння запропонованого варiанту конструкцп емностi для транспортування стиснутого природного газу iз аналогами при вщомш масi газу можуть бути використаш згаданi вище критерп G та п. «Коефщент досконалостЬ) для емностей з робочим тиском, вщмшним вщ 20 МПа, i для багатопорожнинних е невикористовуваним.
Зважаючи на те, що, як уже зазначалося, облiк газу здiйснюеться в нормальних або стандартних метрах кубiчних, новим, бiльш унiверсальним критерiем е вщношення маси емностi до об'ему транспортованого в нш газу, приведеного до нормальних умов:
(2)
-2
де те - маса емносп, кг; У0 - об'ем газу, н. м .
Для визначення маси емносп необхщно встановити и основнi конструктивнi параметри. В базовому варiантi зовнiшня оболонка виконана iз склопластиково! труби дiаметром 600 мм з робочим внутршшм тиском 10 МПа, а внутршня - з труби дiаметром 530 мм iз сталi групи мiцностi Х80. Тиск у внутршнш оболонцi приймемо рiвним 20 МПа.
Згiдно з ASTM D2992 [15] для обчислення кшьцевих напружень в трубопроводi, виготовленому iз композитних труб, якi розглядаються як товстостшш конструкцп, використовуеться формула:
в-г
а
(3)
де сг - кшьцев1 напруження, Па; I) - зовшшнш д1аметр, м; р - внутршнш тиск, Па; Ьг - товщина стшки, м.
Тодi необхiдна товщина стшки становить:
2 [сг] + р
(4)
де [а] - допустиме значення кiльцевих напружень, Па.
Допустимi напруження визначаються з врахуванням властивостей матерiалу та коефщента запасу мiцностi:
1 1 К
(5)
де <ув - границя мщност! композитного матер1алу в кодовому напрямку; К -коефiцiент запасу мiцностi.
Зпдно [13] властивостi матерiалу труби i фiксуючого елемента наведенi в табл. 1. Густина матерiалу при цьому становить 1920 кг/м . За вказаних умов розрахункова товщина стшки зовшшньо! оболонки при коефщенл запасу мщност 2,5 становить 24 мм.
Таблиця 1
Властивост матерiалу труби i фiксуючого елемента_
Властивостi матерiалу Труба та елементи з'еднання . iксуючий елемент
радiальнi осьовi коловi
Границя мiцностi, МПа 65 65 300 48
Модуль Юнга, МПа 2000 10000 25300 350
Коефщент Пуассона 0,35 0,4 0,9 0,4
Модуль зсуву, МПа 741 3471 8 90 1250
Що стосуеться внутршньо! оболонки, то слщ зазначити, що для балошв типу CNG-2 руйнiвний тиск металевого лейнера повинен бути не меншим 26 МПа [16]. В зазначенш конструкцп цилшдрична частина i сферичш днища е тонкостiнними оболонками. Зпдно з рiвнянням Лапласа [17] для сферичних тонкостшних оболонок, частинами яких е днища металевого лейнера балона, коловi та меридiальнi напруження рiвнi мiж собою i визначаються як:
а а 2-й' (6)
де Я - рад1ус серединно! поверхш оболонки; к - товщина стшки оболонки.
Для цилiндричних тонкостiнних оболонок меридiальнi (осьовi) напруження визначаються за аналопчною залежнiстю, а коловi е вдвiчi бiльшими. При цьому, оскшьки оболонка е тонкостiнною, радiус серединно! поверхнi може бути замiнено радiусом зовнiшньо! поверхнi оболонки. Таким чином, для балошв типу CNG-2, мщнють яких в осьовому напрямку визначаеться саме металевим лейнером, коефiцiент запасу мщносл в цьому напрямку при робочому тиску 20 МПа буде рiвним 2,6.
За умов виготовлення внутршньо! оболонки вантажних емностей з труб зi сталi групи мщност Х80, для яких границя плинност основного металу становить не менше 555 МПа, допустимi напруження будуть рiвними:
<7п 555
де <7п - границ! плинностц К - коефпцента запасу мщностг
Необхщна товщина стiнки внутрiшньоi оболонки з врахуванням виразу (5) визначаеться як:
(8)
i становить 12,4 мм.
Прийнявши для сталево! оболонки товщину стшки рiвну 13 мм, коловi напруження в нш за тиску в кшьцевому просторi, рiвному 10 МПа, а безпосередньо в оболонцi - 20 МПа, складатимуть 203,8 МПа. За вщсутност тиску в кшьцевому просторi коловi напруження можуть сягати 407,7 МПа. При цьому коефщент запасу мщност буде рiвним 1,3.
З огляду на наявнють зони з'еднання сферично! i цилiндричноi частин сталево! оболонки, якш характерний так званий краевий ефект, кршлення склопластиково! труби до металево! здiйснюеться з використанням напiвмуфти iз спецiальною рiзьбою зi вставним фiксуючим елементом, що монтуеться саме в цiй зош i виконуе роль кiльця жорсткостг
З мiркувань безпеки, приймаемо остаточно товщину стшки зовшшньо! оболонки рiвною 25 мм. При цьому маса одного метра труби 600х25
становитиме 86,7 кг, а труби 530х13 - 165,7 кг. Площа поперечного перерiзу
2 * 2 внутршньо! труби становить 0,1994 м , а кшьцевого простору - 0,0169 м .
Вщповщно i об'ем одного метра порожнини внутршньо! труби рiвний
-5 . "5
0,1994 м , а кшьцевого простору - 0,0169 м .
Зменшити масу емностей запропоновано! конструкцii можливо шляхом використання матерiалiв з кращими мiцнiсними характеристиками. Так, згщно з [18] розглядаються варiанти виконання елеменпв емностей комбiнованого типу, i балонш СНС-2 зокрема, зi сталi Х80 та 30ХГСА. Механiчнi властивост металу зварних з'еднань iз сталi 30ХГСА е значно вищими. Мiнiмальне значення границi мiцностi складае 1100 МПа, а границ плинностi - 1000 МПа. Тодi для внутрiшньоi оболонки вантажних емностей труб зi стал 30ХГСА допустимi напруження будуть рiвними 384,62 МПа, а необхщна товщина стшки внутршньо! оболонки за осьовими навантаженнями становитиме 6,9 мм. Для труби зi стандартною товщиною стшки 7 мм маса одного метра складае 90,3 кг, а внутршнш об'ем - 0,2091 м .
6. Результати дослщження
Повертаючись до виразу (2), необхщно зазначити, що об'ем газу У0 в емносгп, приведений до нормальних умов за вщомою його масою т, визначаеться як:
де р{) - густина газу за нормальних умов.
При врахуванш стисливосп газу, а саме, вщношення добутку PV для метану за вказаних умов до PV при О °С i 760 мм рт. ст., що авторами роботи [6] позначено як S (p, t), вираз для визначення його маси у вантажнш емност набуде вигляду:
т_ P-V-ju (10)
де V - внутршнш об'ем вантажно! емностц Р - робочий тиск у вантажнш gmhoctí при транспортуванн1; ¡и - молярна маса транспортованого газу; R -ушверсальна газова стала, R =8314,41 Дж/кмоль'град; Г0 - температура за нормальних умов (273,15 К).
Так як природний газ за нормальних умов можна розглядати як щеальний газ, то його густина iз формули Менделеева-Клапейрона для идеального газу може бути визначена як:
,0=^ (11)
де Р0 - тиск за нормальних умов (101325 Па).
Поставивши вирази (10) i (11) в (9), отримаемо:
PVju
R-S(p,t).T(] р.у
пл ~ s(P,t)-p{;
R-T()
Для багатопорожнинних емностей отримана вище залежнiсть набуде вигляду:
(13)
де п - кшькють окремих порожнин в емносп; Í) - робочий тиск в /-ш порожниш;
V¡ - об'ем i-i порожнини; S¡ ( р, /) - стисливють метану для умов ы порожнини.
Для запропоновано! конструкцп емностi введений критерiй залежатиме вщ довжини емностi. З метою порiвняння визначено його значення для емносп зi склопластиковою трубою довжиною 6 i 12 м та конструкцп у виглядi довгомiрноi труби. Маса емносп довжиною 6 i 12 м включае в себе масу цилшдричних частин внутршньо! та зовнiшньоi оболонок, масу сферичних днищ внутршньо! оболонки та масу двох нашвмуфт. Для довгомiрноi труби маса днищ i нашвмуфт не врахована. При цьому для емносп довжиною 6 м
3*3*
/ =6,727 кг/н. м , а 12 м - /=6,241 кг/н. м . Для довгтпрно! конструкцп' в базовому BapiaHTi /=5,544 кг/н. м . При виготовленш внутршньо! оболонки довгтпрно! конструкцп' 3i CTani ЗОХГСА запропонований критерш суттево покрашу еться. Для емностей довжиною 6 та 12 м зниження критерш / е менш вщчутним через значну масу напiвмуфт.
Таким чином, оптимальним е виконання багатопорожнинно1' eMHOCTi у вигляд1 довгом1рно! конструкцп, обмежено! параметрами морського транспортного засобу, для яко! введений критерш становить / =3,63 кг/н. м3. Для порiвняння балони типу CNG-4 виробництва компанп HEXAGON Lincoln USA, що входять до складу модул1в TITAN 4, характеризуются параметром /'=1,042 кг/н. м , а балони типу CNG-1
"5
виробництва NK СО LTD Korea - / =5,634 кг/н. м .
7. SWOT-аналiз результат дослщжень
Strengths. Використання запропонованого критерш масо-габаритно! досконалостi створюе передумови для порiвняльноi оцiнки емностей, що характеризуются рiзними робочими тисми та конструктивним виконанням. За вказаним критерieм багатопорожниннi eмностi е конкурентоздатними за умов !х виконання у виглядi довгомiрноi конструкцii.
Weaknesses. Слщ зазначити, що проектування та використання багатопорожнинних емностей довжиною 6 та 12 м е недоцшьним як у порiвняннi з емностями типу CNG-2, так i CNG-1.
Opportunities. Для сприйняття виробниками та споживачами введеного критерш ощнки досконалостi емностей високого тиску необхщним е проведення його порiвняльного аналiзу iз використовуваними на сьогодш при просуваннi продукцп в рiзних галузях.
Threats. Зважаючи на те, що облiк газу у нормальних метрах кубiчних здшснюеться при видобуваннi, транспортуваннi та споживанш природного газу, використання запропонованого критерш може обмежитись об'ектами саме вказаних галузей.
8. Висновки
1. За результатами дослщжень створено багатопорожнинну емнють високого тиску пiдвищеноi працездатностi з використанням склопластикових i сталевих труб та спещальних з'еднань зi вставним фшсуючим елементом. Встановлено, що оптимальним е ii виконання у виглядi довгомiрноi конструкцii, обмежено1' параметрами морського транспортного засобу.
2. Для ощнки досконалост емностей високого тиску, i зокрема при транспортуванш ними стиснутого природного газу, запропоновано новий ушверсальний критерш. Вш визначаеться вiдношенням маси емност до приведеного до нормальних умов об'ему газу, що транспортуеться в нш. Критерш встановлюе зв'язок мiж кiлькiстю транспортованого газу та основним параметром емностей з огляду на !х включення до складу вантажних систем
транспортних засобiв. Його ушверсальшсть пiдтверджена використанням для ощнки досконалост рiзних виконань запропоновано1' багатопорожнинно1' eмностi та порiвняння iз емностями типу CNG-1 та CNG-4.
Лггература
1. About // KGTM Kelley GasTransportModules. URL: http://kelleygtm.com/about/
2. Stephen G., Cano G. CNG marine transport - demonstration project development // Presented at the Offshore Technology Conference. Houston, Texas, USA, 2006. doi: http://dx.doi.org/10.4043/17780-ms
3. EnerSea Transport Inc. URL: http://enersea.com
4. Global Energy Ventures Ltd. URL: https://gev.com
5. TransCanada Pipeline Ltd. URL: https://www.tcenergy.com/
6. TITAN® Specifications // Hexagon. URL: http://www.hexagonlincoln.com/mobile-pipeline/titan/titan-specifications#
7. Спошб транспортування стиснутого природного газу рухомим трубопроводом: Патент Украши № 67664, МПК F17C 5/00 / Патон Б. е., Крижашвський G. I., Савицький М. М., Швидкий Е. А., Зайцев В. В., Мандрик О. М.; заявник i патентоотримувач Iвано-Франкiвський нацюнальний технiчний унiверсигет нафти i газу. № U201114580; заявл. 08.12.2011; опубл. 27.02.2012, Бюл. № 4. URL: http://uapatents.com/2-67664-sposib-transportuvannya-stisnutogo-prirodnogo-gazu-rukhomim-truboprovodomhtml
8. Резервуар многополостный для транспортировки и хранения сжатых газов «ПРЭТТИ»: Пат. № 2178113 C2 Российская Федерация, МПК F17C1/00 / Петров В. А., Петров А. В., Петров А. В.; заявитель и патентообладатель Акционерное общество закрытого типа фирма «ПРЭТТИ». № 98107129/12; заявл. 14.04.1998; опубл. 10.01.2002. URL: https://fmdpatent.ru/patent/217/2178113.html
9. CNG - новая технология морской транспортировки газа: состояние, перспективы, проблемы / Блинков А. Н. и др. // Российский морской регистр судоходства. 2007. Вып. 30. С. 127-162.
10. Trudgeon M. An Overview of NGV Cylinder Safety Standards, production and in-Service Requirements. July 2005. URL: https://apvgn.pt/wp-content/uploads/overview_of_ngv_cylinder_safety_standards.pdf
11. Комков М. А., Тарасов В. А., Зарубина О. В. Анализ конструктивно-массового совершенства оболочек сосудов давления // Машиностроение. 2012. № 3. С. 11-18.
12. Джус А. П. Засоби для транспортування стиснутого природного газу та критерп ощнки !х досконалост // Матерiали Мiжнародноi науково-техшчно1' конференцп «Машини, обладнання i матерiали для нарощування вгтчизняного видобутку та диверсифiкацii постачання нафти i газу», 16-20 травня 2016 р. 1вано-Франювськ, 2016. С. 224-228.
13. Wavistrong Installation Guide for GRE Pipe Systems. 2018. URL: http://www.futurepipe.com/wp-content/uploads/2018/02/Wavistrong-Installation-Guide.pdf
14. McNamara J. F., Connolly A., Steen J. High Pressure Composite Pipeline and Joints for Gas Distribution Network // Proceedings of the 3rd International Pipeline Technology Conference. Brugge, Belgium, May 21-24, 2000. P. 681-694.
15. Practice for Obtaining Hydrostatic or Pressure Design Basis for Fiberglass (Glass-Fiber-Reinforced Thermosetting-Resin) Pipe and Fittings. ASTM International. doi: https://doi.org/10.1520/d2992-06
16. ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови i безпечно!' експлуатацп посудин, що працюють тд тиском. Затверджеш наказом Держнаглядохоронпращ Украши вiд 18.10.94 р. N 104.
17. Сопротивление материалов: учебник для вузов / под ред. Писаренко Г. В. Киев: Вища школа, 1979. 696 с.
18. Определение параметров облегченных стальных баллонов для грузовой системы CNG-газовозов / Савицький М. М. и др. // Вюник НУК iм. адм. Макарова. 2013. №№ 1. URL: http://evn.nuos.edu.ua/article/view/19553/17209
