ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСіВ ЗАВАНТАЖЕННЯ і РОЗВАНТАЖЕННЯ МОРСЬКИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБіВ ПРИ ТРАНСПОРТУВАННі СТИСНУТОГО ПРИРОДНОГО ГАЗУ Текст научной статьи по специальности «Электротехника, электронная техника, информационные технологии»

ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ИЗНОСА КОНИЧЕСКОГО ПОДШИПНИКА СКОЛЬЖЕНИЯ

Статья посвящена исследованию трения скольжения, определению размеров исполнительных поверхностей после воздействия нагрузки. Выделено специальную конструкцию конического подшипника скольжения, работающего в составе мобильного растворосмесителя. Приведены детальные расчеты величины износа конического подшипника. Теоретические исследования показывают, что давление на поверхности подшипника распределяется согласно гиперболической зависимости. Поверхностные слои пары трения требуют использования износостойких покрытий.

Ключевые слова: подшипник скольжения, цапфа, вставка, износ, величина износа, скорость износа, время износа.

Попов Статслав Вячеславович, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра технологи машинобудування, Полтавський на-щональний техтчний утверситет ж. Ю. Кондратюка, Украта, e-mail: psv26@mail.ru.

Васильев Анатолт Володимирович, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра технологи машинобудування, Полтавський на-

щональний технчний утверситет ж. Ю. Кондратюка, Украта, e-mail: vas.anatoly@gmail.com.

Ледтк Роман Анатолтович, кафедра технологи машино-ихудууввання, Полтавський нащональний техтчний утверситет iM. Ю. Кондратюка, Украта, e-mail: vin4ester13@mail.ru.

Попов Станислав Вячеславович, кандидат технических наук, доцент, кафедра технологии машиностроения, Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка, Украина. Васильев Анатолий Владимирович, кандидат технических наук, доцент, кафедра технологии машиностроения, Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка, Украина. Ледник Роман Анатольевич, кафедра технологии машиностроения, Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка, Украина.

Popov Stanislav, Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University, Ukraine, e-mail: psv26@mail.ru. Vasilyev Anatoly, Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University, Ukraine, e-mail: vas.anatoly@gmail.com. Lednik Roman, Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University, Ukraine, e-mail: vin4ester13@mail.ru

УДК 622.691.4 001: 10.15587/2312-8372.2015.41397

Джус а. п., ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕС1В

гриджук я.С. ЗАВАНТАЖЕННЯ I РОЗВАНТАЖЕННЯ

МОРСЬКИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБ1В ПРИ ТРАНСПОРТУВАНН1 СТИСНУТОГО ПРИРОДНОГО ГАЗУ

Встановлено, що при завантаженнг морських транспортних засоб1в тд тиском джерела газу постшна швидк1сть забезпечуеться за умов протгкання процесу у критичному режимг. Процес розвантаження характеризуеться постшним зменшенням тиску газу в емностях I витрати газу, що витгкае з них. Максимальног швидкостг процесгв досягають тдтриманням критичного режиму шляхом поетапного введення в дгю компресоргв.

Ключов1 слова: стиснутий природний газ, процес завантаження I розвантаження, режим течп, дгаметр з'еднувального трубопроводу.

1. Вступ

Оптимальним методом транспортування природного газу, видобутого з невеликих за запасами i роз-мщених на ввддалених мiж собою дшянках морських родовищ, е перевезення газу в стиснутому сташ спе-щальними суднами або баржами з використанням CNG технологш.

З урахуванням загального рiвня енергозалежност Украши та кнуючих можливостей видобутку газу на шельфi Чорного моря бшя о. Зминий, а також в пер-спективi освоення глибоководного шельфу, технологш CNG дощльно розглядати як першочергову за необ-хвдносп створення гнучко! системи транспортування видобутих вуглеводшв. Тому дослвдження, що сприя-ють впровадженню технологи, е вкрай важливими для нафтогазово! галузi Украши.

2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми

Стиснутий природний газ зазвичай перевозять назем-ним транспортом i збертють у балонах тд тиском до 25 МПа за температури навколишнього середовища. Для транспортування газу морськими акваторiями проекту-ються спещальш CNG судна, а у випадку використан-ня несамохщних барж вантажними емностями можуть слугувати балони, змонтоваш у декшька шарiв [1] або об'еднаш у спещальш модулг

На сьогодш свиовими виробниками пропонуються модулi для транспортування стиснутого природного газу, як за призначенням е рухомими автогазозаправниками. Таю модулi виконуються за розмiрами стандартного морського контейнера, з допомогою спещальних кршлень монтуються на шаа, призначеному для перевезення

J

контейнерiв, i комплектуються балонами рiзних типiв. Модулi з балонами CNG-1 характеризуються найниж-чою цiною, але мають найбiльшу масу (рис. 1, а) [2]. Для транспортування стиснутого природного газу до-цшьшше використовувати балони CNG-2 (рис. 1, б) [3] i CNG-3, однак найкращими технiчними характеристиками володiють балони CNG-4 (рис. 1, в) [4]. Спшьною особливiстю модулiв для транспортування стиснутого природного газу е те, що балони сполучаються ста-левими трубопроводами малого дiаметра (рис. 1). Це зумовлено особливостями використання модулiв та характеристиками автогазонаповнювальниих станцш, на яких здiйснюеться 1х завантаження.

ванням схем ix реалiзацii та обмежень щодо дiапазону робочих температур елеменпв вантажних систем.

Для досягнення поставленоi мети необxiдно вирь шити такi основнi задачi:

— встановити особливост протiкання процесiв за-вантаження та розвантаження морських транспортних засобiв;

— визначити дiаметри з'еднувальних колекторiв, за яких забезпечуються необхщш швидкостi процесiв завантаження;

— визначити тиск газу всередиш балону впродовж його розвантаження, а також тривалкть цього про-цесу за рiзниx схем реалiзацii.

Рис. 1. М□дулi для транспортування стиснутого природного газу, укомплектовав балонами: а — CNG-1; б — CNG-2; в — CNG-4

4. Анал1з особливостей протжання процеыв завантаження та розвантаження морських транспортних засоб1в

Пiд час завантаження iз джерела газу тиск в ем-ностях вантажно! системи поступово зростае вщ тиску порожнiх емностей до робочого тиску. Процес проходить у два етапи. На першому етат процес завантаження протжае пiд тиском джерела газу, а на другому — з використанням компресорiв. Розвантаження морських транспортних засобiв передбачае витжання газу з емностей в газову мапстраль. На першому етат процес протжае тд тиском газу в емносп, а другий етап ви-магае уведення в дш компресорiв.

Таким чином, процес завантаження i розвантаження морських транспортних засобiв на окремих етапах описуеться як перетжання газу з одше! емностi в iншу Такими емностями при завантаженш е джерело газу i вантажна система, а при розвантаженнi — вантажна система i газова магiстраль.

Сам процес на згаданих вище етапах може проть кати у двох режимах: критичному i докритичному [9].

Режим течп визначаеться спiввiдношенням тискiв середовища, з якого витжае газ (Р0) i середовища, куди газ потрапляе (Р^:

Транспортування газу морськими акваторiями характеризуемся значно бiльшими об'емами перевезень, а також швидкостями процесiв завантаження та розвантаження. Зважаючи на це, постае питання дослвдження особливостей 1х реалiзацii i, зокрема, за умов дотри-мання принципу почергового заповнення та випорож-нення емностей вантажно! системи [5]. Для емностей, виконаних у виглядi рухомих трубопроводiв [6], окрем1 дослщження проведенi i висвгглеш в [7]. Що стосуеться процесу заповнення балошв та витiкання газу з них, то цiкавi результати отримаш авторами з використанням iмiтацiйного моделювання [8] та числових методiв у про-грамi MATLAB [9]. Однак, вони не дають вичерпно! вiдповiдi на ряд запитань.

3. 06'ект, мета та задач1 дослщження

Об'ект дослгдження — процеси завантаження та розвантаження морських транспортних засобiв.

Метою даног статтг е дослщження процеав за-вантаження та розвантаження морських транспортних засобiв, визначення дiаметрiв з'еднувальних колекторiв, за яких забезпечуються необхвдш швидкостi з враху-

Pi

ß = у-

P0

Критичне значення ß визначаеться як:

(i)

ßкр =

k+i

V

k-l

(2)

де £ — показник адiабати.

Таким чином, якщо в < вкр досягаеться критичний режим течп газу. При цьому швидюсть и газового потоку е^валентна швидкостi звуку i вже не залежить вщ спiввiдношення тискiв в [10]:

2k

и=икр = i k+i RT0,

(3)

де R — газова стала; Т0 — температура середовища, звiдки витжае газ.

в

k

2

Оскшьки змша параметрiв газу в емносп, з яко! вiн витжае, описуеться адiабатою Пуассона:

=

Pik = Pok '

зв1дки:

Pi =

А

Po,

а сп1вв1дношення тиск1в:

Pi _

ВО "Ркр =

k +1

V

k k-i

секундна масова витрата буде р1вною:

Qm = f PiU = f

f k \

k +1

V /

2k

M k+i RTo

= h\k

k+i k-i

k + i V /

RToPo2,

Рис. 2. Залежшсть масова! витрати газу вiд стввщношення тиств: 1 — Po = censt; 2 — Po = var

5. дослщження процеыв завантаження та розвантаження морських транспортних засоб1в

Нехай за умов завантаження транспортних засобiв джерело газу характеризуеться параметрами Т0, Р0, а стан газу в окремш емносп вантажно! системи об'емом V — вiдповiдно Р1, Т1. Площа перерiз з'еднувального трубопроводу — /. При цьому джерело газу будемо роз-глядатимемо як емшсть необмеженого об'ему (рис. 3), з яко! витжае газ.

(4)

де / — площа перерiзу труби, через яку витжае газ; р0 — густина газу в емносп, з яко! вiн витжае.

В докритичному режимi швидкiсть и газового потоку поступово знижуеться i залежить вщ параметра в:

рис. 3. Схема процесу заповнення EMHOCTi вантажно! системи

U =

2k " k-i "

т=т rt i-ß k

(5)

При цьому секундна масова витрата становить:

2k " 2 k+i"

)]l-T Po2RTo ßk -ß k

(6)

Залежшсть витрати газу вщ стввщношення тисюв за умов постшно! температури To i тиску Po наведена на рис. 2 (крива i). Цей випадок характерний саме для процесу завантаження газу в емност вантажно! системи iз джерела, яким може бути свердловина або група свердловин. За умов розвантаження морських транспортних засобiв постшним е протитиск, а тиск в емносп, звiдки витiкае газ, змiнюеться. При цьому залежшсть витрати газу вщ стввщношення тискiв описуеться кривою 2 (рис. 2) [io, ii].

З огляду на суттевi вiдмiнностi у протiканнi процеси завантаження та розвантаження морських транспортних засобiв надалi розглядатимемо окремо.

Оскiльки у початковий момент тиск газу в емност вантажно'! системи е дуже низьким (Р1 = 0,2...0,3 МПа) порiвняно iз тиском джерела газу, газ рухатиметься з'еднувальним трубопроводом з критичною швидюстю. За рахунок перетжання газу тиск в емност вантажно! системи поступово збшьшуеться. Коли стввщношен-ня вказаних тискiв досягне критичного значення вкр, витрата газу у з'еднувальному трубопроводi почне змен-шуватися i при вирiвнюваннi тискiв досягне нуля.

Додатковою умовою в процес завантажування морських транспортних засобiв е вiдповiднiсть витрати газу у з'еднувальному трубопроводi продуктивностi джерела газу Щоб знайти площу поперечного перерiзу з'еднувального трубопроводу, необхiдну для реалiзацi'! процесу заповнення емностi за умов, що визначаються параметрами джерела газу, слщ прирiвняти продуктив-шсть джерела газу до витрати газу при критичному витжанш. Для зручност вираз (4) запишемо у виглядг

Qm = hk

k+i

V 7

k+i k-i

RToPo2 = hk

k+i

v 7

k+i k-i

PoPo. (7)

k

2

f 2 ^

J

При цьому для визначення густини газу скориста-емося рiвнянням стану реального газу:

Ро =

Ро

zRTo'

(8)

де z — коефiцieнт стисливостi, який для розглянутого дiапазону тискiв визначаеться як:

z = 2

1,21

Р. МПа

8 О

м3/добу

Тод1, скориставшись виразом для масово'! витрати за умов докритичного режиму (6), отримаемо залежшсть мш-мально необхiдного дiаметра з'еднувального трубопроводу вiд масово'! витрати (рис. 5) на завершальному етапi заповнення емностi.

d, м

(9)

де Рзв = Ро/Ркр — зведений тиск;Тзв = То/TKV — зведе-на температура;Ркр, Ткр — вщповщно критичний тиск i критична температура газу [12].

На рис. 4 зображено залежшсть мшмально необ-хщного дiаметра з'еднувального трубопроводу вiд па-раметрiв джерела газу

6x10'

4x10

2x10

2x10

4x10'

0x10

8x10 1x10

Q; ы3/добу

Рис. 5. Залежшсть мшмально необхщного доаметра вщ швидкостi

завантаження

Рис. 4. Залежшсть мiнiмально необхiдного цiаметра з'еднувального трубопроводу вщ параметрiв джерела газу

Уникнути зменшення масово! витрати через з'едну-вальний трубопровiд при досягненш критичного значен-ня спiввiдношення тисюв можна шляхом введення в дш компресора. За умов використання багатоступеневого компресора пiдбiр його параметрiв необхвдно здшсню-вати з врахуванням робочого тиску емность Прийняв-ши для природного газу показник адiабати рiвним 1,3, отримаемо, що ßRp = 0,5457. Зважаючи на це, можна стверджувати, що для забезпечення критичного режиму впродовж всього процесу завантаження тиск компре-сора повинен бути майже удвiчi вищим за робочий тиск емностей вантажно'! системи. Це е недопустимим з мiркувань енергоефективностi процесу завантаження. Однак на даному етат необхщно врахувати, що при збiльшеннi тиску джерела газу за рахунок введення в дш компресора густина газу збшьшиться. Це призве-де до зменшення необхщного дiаметра з'еднувального трубопроводу. Прийнявши допустиме перевищення тис-ку компресора над робочим тиском (20 МПа) емностей вантажно'! системи рiвним 5 % отримаемо, що тиск на виходi компресора не повинен перевищувати 21 МПа.

Також важливим моментом у процес заповнення емностей вантажно! системи е змша температури газу, а ввдповщно i само! емностi. Результати проведених попереднiх дослвджень особливостей температурних змiн висвiтленi у [8]. Рiвень пiдвищення температури стшок емностi е таким, що не створюе обмежень щодо використання конструкцш рiзних типiв.

При розвантаженнi морських транспортних засобiв постае питання визначення тривалост цього процесу, або, шакше кажучи, часу витiкання газу iз емностей вантажно! системи через з'еднувальш трубопроводи певного дiаметра.

Як вже зазначалось вище, витiкання газу з емност обмеженого об'ему супроводжуеться поступовим змен-шенням тиску в нш. Така особливiсть зумовлюе вщ-повщно зменшення витрати газу через з'еднувальний трубопровщ навiть при критичному витшанш (рис. 2, крива 2).

Хоча процес розвантаження, як i завантаження, пе-редбачае наявнiсть двох етатв, в цiлому його можна розглядати як поступове витiкання газу з емность На першому етапi тиск середовища, куди витiкае газ, буде рiвний тиску в магiстралi, а на другому — визначати-меться умовами всмоктування компресора. З метою мiнiмiзацli енергозатрат доцшьним е поетапне введення в дш декiлькох компресорiв.

Припустимо, що в початковий момент процес вить кання газу з емност вiдбуваеться у критичному режим! Зi зменшенням тиску газу в емност зменшуеться i ма-сова витрата газу. Введення в дш компресора зумовить повернення процесу витжання у критичний режим, який згодом перейде у докритичний. При введенш в дш компресора наступно! ступеш стиснення вiдбуваються аналогiчнi змiни. Кшьюсть таких повторень визначаеться юльюстю незалежних ступеней стиснення. Момент введення в дш компресора визначаеться з врахуванням обмежень щодо тривалосп процесу розвантаження. Мшмальною тривалiсть процесу буде за умов вщсут-ност докритичних режимiв витiкання газу Тому, в ходi

0,529

Т

Рзв + 1

подальших досл1джень розглянемо вар1ант 1снування тшьки критичного режиму витжання газу за умов вве-дення в дш двох незалежних ступеней стиснення.

Теоретичний пщыд до виршення поставленого завдан-ня можливий на основ1 термодинамжи. Основне ф1зичне припущення, яке робиться в цьому випадку, полягае в тому, що процес витжання розглядаеться як квазь стащонарний, тобто передбачаеться, що в нескшченно малий пром1жок часу витжання через вихщний отв1р можна розглядати як стащонарне. Для визначення мит-тево! швидкосп 1 витрати газу можна прийняти поточш значення тиску 1 температури газу. Точтсть результа-т1в термодинам1чного розв'язку 1, в кшцевому тдсумку, виправдашсть ще1 кваз1стащонарно1 течп в основному залежить вщ швидкосп змши тиску в резервуар! з часом.

Процес витжання газу з емност обмеженого об'ему описуеться схемою, зображеною на рис. 6, та залежнос-тями (4) та (6) в наступному виглядк

Qm = f k

k +1

Ч

k+1 k-1

PlPl,

2k

Qm = /.bpi P1P1

( P2 ) k ( P2 )

U Pll

(10)

(11)

Рис. 6. Схема процесу спорожнення Емносп вантажнш системи

З використанням анал1тичних залежностей, наве-дених у [9], встановлено динамжу змши тиску при витшанш газу з балона об'емом 28,872 м3 через з'ед-нувальний трубопроввд площею поперечного перерь зу I = 0,000785 м2 ^ = 0,0316 м) за умов ввдсутносп докритичних режим1в витжання (рис. 7). При цьому середня швидюсть витжання газу з окремо! емност становить 27,17 м3/с (2,35 ■ 106 м3/добу).

1

Рис. 7. Динамша змiни тиску в бал□нi при витшанш газу

Аналопчна задача виршена для умов витжання газу через трубопроводи р1зних д1аметр1в (рис. 8). Об-числення здшснеш числовим методом з врахуванням методики наведено! у [13].

Рис. 8. Динамша змши тиску в балош при витшанш газу через з'Еднувальний трубопровщ рiзн□г□ дiаметра

Б. Обговорення результат1в дослщження переб1гу процеыв завантаження та розвантаження морських транспортних засоб1в

Таким чином, отримаш результати дослщжень можуть бути використаш при проектуванш вантажних систем морських транспортних засоб1в для транспортування стиснутого природного газу. Також вони можуть слугу-вати за основу при комплектуванш окремих блоюв за умов використання пропонованих свиовими виробника-ми CNG модул1в. З використанням опробуваних алго-ритм1в можливим е обгрунтування режим1в завантаження 1 розвантаження морських транспортних засоб1в вщповщ-но до умов реал1зацп окремих проекпв. В подальшому плануеться продовження дослщжень змши температури газу всередиш балону впродовж його розвантаження за р1зних швидкостей та схем реал1зацп процесу.

7. Висновки

1. Анал1з особливостей процеав заван-таження та розвантаження морських транспортних засоб1в показав, що вони можуть протжати у критичному 1 докритичному режимах. Процес розвантаження як при критичному, так 1 докритичному режимах супроводжуеться постшним зменшенням тиску в емностях вантажно! системи 1 вщ-повщно маси газу, що витжае з них.

2. Встановлено, що при визначенш д1а-метр1в з'еднувальних колектор1в, за яких за-безпечуються необхщш швидкосп процеспв завантаження, визначальними е параметри джерела газу. Пвдбраш з 1х врахуванням

колектори на кшцевому етат забезпечують реал1защю процеав завантаження у докритичному режим1 за умов мшмального перевищення тиску компресора над тиском заповнення емность

' 2 ^

2

3. При використанш CNG модулiв для комплекту-вання вантажних систем морських транспортних 3aco6iB середня швидкiсть витжання газу з окремоï eмностi за умов тдтримання докритичного режиму впродовж всього процесу становить 27,17 м3/с (2,35 ■ 106 м3/до-бу). При цьому тривалкть спорожнення емност е мен-шою, нiж тривалкть ïï заповнення через з'еднувальний трубопровщ аналогiчного дiаметра.

Лггература

1. Stephen, G. CNG marine transport — demonstration project development [Electronic resource] / G. Stephen, G. Cano // Presented at the Offshore Technology Conference. — Houston, Texas, USA, 2006. — Available at: \www/URL: http://dx.doi. org/10.4043/17780-MS

2. ПАГЗ. Устройство [Электронный ресурс] / НПК «ЛЕН-ПРОМАВТОМАТИКА». — Режим доступа: \www/URL: http://www.lenprom.spb.ru/products/pagz/ustroystvo/

3. About [Electronic resource] / KGTM Kelley GasTransportModules. — Available at: \www/URL: http://kelleygtm.com/about/

4. Передвижные авто газозаправщики (ПАГЗ) [Электронный ресурс] / ЗАО «ГазСервисКомпозит». — Режим доступа: \www/URL: http://gassc.com/peredvizhnye-avtozapravshiki-pagz.html

5. Судовая система для транспортировки сжатого газа [Электронный ресурс]: Патент РФ № 2145689, МПК F17C1/00, F17C5/00, F17C7/00 / Стеннинг Дейвид Дж. (CA), Крэн Джеймс Э. (CA), патентообладатель Энрон Эл-Эн-Джи Диве-лопмент Корп. (US). — заявл. 28.10.1996, опубл. 20.02.2000. — Режим доступа: \www/URL: http://www.findpatent.ru/patent/ 214/2145689.html

6. Споаб транспортування стиснутого природного газу рухо-мим трубопроводом [Електронний ресурс]: Патент Укра1-ни № 67664, МПК F17C 5/00 / Патон Б. 6., Крижашв-ський 6. I., Савицький М. М., Швидкий Е. А., Зайцев В. В., Мандрик О. М.; заявник i патентоотримувач 1вано-Франгав-ський нацюнальний техшчний утверситет нафти i газу. — № u201114580; заявл. 08.12.2011; опубл. 27.02.2012, Бюл. № 4. — Режим доступу: \www/URL: http://uapatents.com/ 2-67664-sposib-transportuvannya-stisnutogo-prirodnogo-gazu-rukhomim-truboprovodom.html

7. Джус, А. П. Дослщження умов експлуатаци емностей, ви-конаних у вигляд1 довгом1рних труб [Текст] / А. П. Джус, О. М. Сусак // Схщно-бвропейський журнал передових технологи. — 2014. — № 5/7(71). — С. 25-30. doi:10.15587/1729-4061.2014.27995

8. Джус, А. П. Використання ¡мгацшного моделювання для дослщження процес1в заповнення суден CNG [Текст] / А. П. Джус, О. М. Сусак, Л. 6. Шкща // Схщно-бвропей-ський журнал передових технологш. — 2014. — № 2/3(68). — С. 4-9. doi:10.15587/1729-4061.2014.23015

9. Курбатов, Е. С. Газодинамика процесса истечения из резервуаров со сжатыми газами [Текст] / Е. С. Курбатов // Молодой ученый. — 2014. — № 8. — С. 49-51.

10. Шейпак, А. А. Гидравлика и гидропневмопривод [Текст]. Ч. 1: Основы механики жидкости и газа: учебник / А. А. Шейпак. — 6-е изд., стереотип. — М.: МГИУ, 2007. — 264 с.

11. Герц, Е. В. Расчет пневмоприводов [Текст]: справочное пособие / Е. В. Герц, Г. В. Крейнин. — М.: Машиностроение, 1975. — 272 с.

12. СНиП 2.05.06-85. Магистральные газопроводы [Текст] / Госстрой СССР. — М.: ЦИТЛ Гостстроя СССР, 1985. — 52 с.

13. Алексеев, Е. Р. Решение задач вычислительной математики в пакетах Mathcad 12, MATLAB 7, Maple 9 [Текст] / Е. Р. Алексеев, О. В. Чеснокова. — М.: НТ Пресс, 2006. — 496 с.

ОбЕСПЕЧЕНИЕ ПРОЦЕССОВ ЗАГРУЗКИ И РАЗГРУЗКИ МОРСКИХ ТРАНСПОРТНЫХ СРЕДСТВ ПРИ ТРАНСПОРТИРОВКЕ СЖАТОГО ПРИРОДНОГО ГАЗА

Установлено, что при загрузке морских транспортных средств за счет давления источники газа, постоянная скорость обеспечивается в условиях протекания процесса в критическом режиме. Процесс разгрузки характеризуется постоянным уменьшением давления газа в емкостях и расхода газа, что вытекает из них. Максимальной скорости процессов достигается за счет поддержания критического режима путем поэтапного введения в действие компрессоров.

Ключевые слова: сжатый природный газ, процесс загрузки и разгрузки, режим течения, диаметр соединительного трубопровода.

Джус Андрт Петрович, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра нафтогазового обладнання, 1вано-Франтвський нацюнальний техтчний утверситет нафти i газу, Украгна, e-mail: andriy_dzhus@i.ua.

Гриджук Ярослав Степанович, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра теоретичног механжи, 1вано-Франтвський нацюнальний техтчний утверситет нафти i газу, Украгна, e-mail: jaroslav.gridzhuk@gmail.com.

Джус Андрей Петрович, кандидат технических наук, доцент, кафедра нефтегазового оборудования, Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа, Украина. Гриджук Ярослав Степанович, кандидат технических наук, доцент, кафедра теоретической механики, Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа, Украина.

Dzhus Andriy, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine, e-mail: andriy_dzhus@i.ua. Gridzhuk Jaroslaw, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine, e-mail: jaroslav.gridzhuk@gmail.com