CC BY
35
ЕКОНОМ1КА ПРОМИСЛОВОСТ1 ТА ОРГАН1ЗАЦ1Я ВИРОБНИЦТВА
INDUSTRIAL ECONOMICS AND ORGANIZATION OF PRODUCTION
УДК 338.4:911.3
1МПЛЕМЕНТАЦ1Я ПРИНЦИП1В СОЩАЛЬНО-ОРГСНТОВАНОГО Б1ЗНЕСУ В ПЛОЩИНУ ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ПОТЕНЦ1АЛУ ХАРЧОВИХ
шдприемств
1.Ю. Гришова, д.е.н.
Одеська нацгональна академ1я харчових технологш, Одеса, Украша Т.С. Шабатура, к.е.н. Одеський державний аграрний унгверситет, Одеса, Украша
Гришова 1.Ю., Шабатура Т.С. 1мплементац1я притрите соц!ально-ор1ентованого б!знесу в площину економгчного розвитку потенц!алу харчових топриемств.
Дослщжено еволюцшний розвиток концепцп корпоративна сощальна вщповщальшеть та концепцп сснил.п.пл вщповщальшеть 6i3Hecy. Проанал1зовано сучасний стан прслпформоплпосм i1. ii11 и', f i я i г их харчових щдприемств про coiiia.ii.iiv вщповщальщеть 6i3Hecy. Розглянуто принципи сощально1 вщповщальност1 Cti'.iiccv та доведено доцшьшеть ¡MiLicMciiianii' сощально-ор1ентованого 6i3Hecy в площину економ1чного iioiciiiiia.iv харчових пщприемств, що позначиться на змщненш дшово1 репутацп, напрацюванш i Mi.f/Ky. створенн1 бренду i, як наслщок, максим1зацп ринково! вартост1 6i3Hecy.
Ключовi слова: корпоративна сощальна вщповщальшеть, сснил.п.пл вщповщальшеть oiwiccy. щдприемство,економ1чний no iciiuia.i. мл ксимг.л iiiii прибутку.
Гришова II.Ю.. Шабатура Т.С. Пмплементация принципов социально ориентированного бизнеса в плоскость экономического развития потенциала пищевой промышленности.
Исследовано эволюционное развитие концепции корпоративная социальная ответственность и концепции социальная ответственность бизнеса. Проанализировано современное состояние информированности отечественных пищевых предприятий о социальной ответственности бизнеса. Рассмотрены принципы социальной ответственности бизнеса и доказана целесообразность имплементации социально-ориентированного бизнеса в плоскость экономического потенциала пищевых предприятий, что скажется на укреплении деловой репутации, наработке имиджа, создании бренда и, как следствие, максимизации рыночной стоимости бизнеса.
Ключевые слова: корпоративная социальная ответственность, социальная ответственность бизнеса, предприятие, экономический потенциал, максимизация прибыли
GrishovaI.Yu.. Shabatura T.S. The implementation of socially-oriented businesses in the plane of the economic potential of businesses.
We investigated the evolutionary concept of corporate social responsibility and the concept of corporate social responsibility. The current state proinformovanosti local food businesses about social responsibility of business. Principles of Social Responsibility and the expediency of implementing socially-oriented businesses in the plane of the economic potential of food businesses that affect the consolidation goodwill, operating time image, creating a brand and as a result, maximizing business value.
Keywords: corporate social responsibility, corporate social responsibility, enterprise, economic potential, maximize profits
Вконтексп глобалiзацil мiжнародноl еко-номiки сощальна вщповщальшсть бiзнесу виступае ушфжованою частиною якосп управлшня виробництвом переважно для компанш, яш виходять на мiжнароднi ринки кат-талу. Поряд з цим, наявш тенденцп зростання каmталiзащl вичизняних шдприемств актуалiзу-ють питання розробки та застосування сощально! вщповщальносп бiзнесу як одного з факторiв формування нематерiальних активiв, тдвищення швестицшно! привабливосп шдприемств, змщ-нення ринкових позицш та максимiзащ! ринково! вартосп бiзнесу, поступово визнаючи значимють сощально! детермшанти в створенш конкурентних переваг, що виступае основою нарощення еконо-мiчного потенщалу шдприемств. Саме тому взаемообумовлешсть суспшьства та тдприем-ницького сектору мае обирати такий бiзнес, роз-виток якого буде сприяти отриманню зиску при реалiзацil сощально-орiентовано! стратеги на-ци^льно! економiки Украши.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш
Використання соцiальноl вiдповiдальностi бiз-несу в практичнш дiяльностi пiдприемств, органь зацiй та фiрм досить поширене явище в захiднiй економiцi, яке протягом останнiх десятилiть широко обговорюеться й у вичизняних наукових колах. Даному напряму дослщження придiлено ба-гато уваги у працях таких вiдомих науковцiв, як: А. Аверин, £. Борисенко, Ю. Благов, Дж. Вайс, Д. Ввдзор, С. Гончаров, Т. Доналдсон, А. Керол, Н. Кричеський, М. Фрвдман. Проблемам впровад-ження системи, методiв та принципiв соцiальноl вiдповiдальностi бiзнесу в нацiональну економiку Украши та багатоаспектноси дано! проблематики
присвячеш науковi працi Гришовой 1.Ю., Куже-ля В.В., Черних О.В, Зайцева Ю.К., Мельник Ю.М., Грициной Л.А., Чирви О.Г., Крюковой 1.О.[1-19].
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальмоТ проблеми
Вiддаючи належне напрацюванням науковцiв у сферi теорп i практики використання корпоративно! сощально! вiдповiдальностi та сощально! ввд-повiдальностi бiзнесу, варто вiдмiтити, що окремi питання дослiдження впливу соцiально-орiенто-ваного бiзнесу на нарощення економiчного потен-цiалу харчових пiдприeмств Укра!ни залишаються поза увагою.
У зв'язку з цим метою дано! статп е дослщ-ження еволюцiйного розвитку концепцп «корпоративна сощальна вщповщальшсть» та концепцп «сощальна вiдповiдальнiсть бiзнесу», розгляд при-нципiв соцiально-орiентованого бiзнесу та доцшь-нiсть !х iмплементацi! в економiчний розвиток по-тенцiалу харчових тдприемств Укра!ни.
Виклад основного матерiалу
Еволюцшний розвиток категорп «сощальна вщповщальшсть» проходив досить повшьно, оста-точне ведения якого в економiчний обiг вщбулося лише на початку ХХ1 ст.
Спершу в дiловому бiзнес-оточеннi у 1950-п роки була застосована щея концепцп корпоративно! соцiально! вщповщальносп, масштабне розпо-всюдження яко! поширювалось у практицi взаемо-дi! шоземних компанiй з громадою та стейкхолде-рами, як концептуальне пiдгрунтя вщносин мiж бiзнесом та суспiльством.
Ращональним зерном в дослiдженнi генезису сощально! вщповщальносп е розумiния природи само! вщповщальносп, адже досягнения результа-пв будь-яко! дiяльностi, в першу чергу, залежить вiд здатностей особистостей вщповщати за наслщ-ки скоених вчиншв, тодi як у випадку дп особис-тостi на суспiльне життя, що регулюеться вщпо-вiдними сощальними нормами, виникае соцiальна вiдповiдальнiсть.
Вщповщальшсть це загальносоцiологiчна кате-горiя, яка демонструе свiдоме ставления особи до обов'язшв, вимог суспiльно! необхщносп, норм, цiнностей i соцiальних завдань. 1ншими словами, вiдповiдальнiсть виражае усвщомлення змiсту та необхiдностi дiяльностi, !! наслiдкiв для сощаль-ного розвитку i суспiльства, або з позицп iнтересiв суспiльства та певних наслщшв вчинк1в конкретно! особи.
Певне коло проблем через !х масштабнiсть та неосяжшсть здатне видаватися непридатними для усунення, а тому суспiльнi стереотипи правильного i неправильного, як правило, знаходяться у пс-ному взаемозв'язку. 1нколи масштаб проблем е таким безмежним, що вiдповiдальнiсть особи вва-жаеться нездатною щось змшити, тобто, iз зро-станиям масштабу проблеми знижуеться здатнiсть особи реально вплинути на ситуацiю. Цей принцип завжди використовувався тоталiтарними ре-
жимами, як за для позбавлення значущостi та повноцiнностi особистостi й людсько! вщповвда-льностi у виршення питань штучно збiльшували дiапазон реальних проблем.
Варто вщмггити, що вщповщальшсть сама по собi не юнуе, а тому завжди знаходиться в яко-мусь контекстi. Щодо практики впровадження в суспiльство соцiально! вщповщальносп компа-нiями, то iснуе думка, що головними формами и прояву е конкретнi освiтнi проекти чи проекти щодо охорони здоров'я або допомога населенню. Од-ночасно, застосування концепцi! соцiально! вщпо-ввдальносп в бiзнес-оточеннi вiдображае со-щальну вiдповiдальнiсть певного дiлового тд-приемства за суспiльнi iнтереси кра!ни та вплив здшснювано! ним дiяльностi на акцiонерiв, поста-чальник1в, замовник1в, пращвнишв, мiсцевi гро-мади та навколишне середовище. Подiбна со-цiальна вщповщальшсть компанiй виходить за меж1 обов'язку, встановленого законодавством, та визначае добровшьне запровадження тдприем-ством додаткових заходiв для покращения рiвия життя пращвнишв, суспшьства та мiсцево! гро-мади.
На сьогодш не iснуе единого розумшня корпоративно! соцiально! вiдповiдальностi, адже науко-вцi розкривають це явище з ракурсу сталого розвитку, етично! поведiнки, фiлантропi!, довк1лля тощо. Проте, осшльки застосування зазначеного поняття бiльш розповсюджене серед свiтових ст-льнот, то варто розглянути його тлумачення саме з позицi! мiжиародного рiвия. Так, з точки зору Свь тово! ради компанш щодо сталого розвитку, корпоративна сощальна вщповщальшсть - це довго-строкове зобов'язания компанiй поводитися етично та сприяти економiчному розвитку, одночасно покращуючи як1сть життя пращвнишв i !хнiх родин, громади й суспiльства загалом [1].
Комгая Свросоюзу згiдно «Зеленого звпу» розкривае корпоративну соцiальну вщповщаль-нiсть як «концепщю, за допомогою яко! компанп сумiщають соцiальнi питания i питания навколи-шнього середовища в !х дiяльностi та у взаемодi! з ключовими партнерами на добровiльних засадах» [2].
Вщома росiйська корпорацiя АФК «Система» [3] тдходить до розумшня корпоративно! сощально! вщповщальносп як до единого комплексу ввд-носин в межах ринково! економiки, де провщним складником соцiально! вiдповiдальностi е сенс самого бiзнесу Корпорацп та його внесок в розвиток економ^. При цьому АФК «Система» свое фун-даментальне соцiальне призначення вбачае в тд-несеннi бiзнесу та сприяннi економiчного зростан-ня кра!ни. Слiд зазначити, що невщ'емним еле-ментом мiсi! АФК «Система» та и стратегiчного розвитку е саме соцiальнi проекти корпорацi!.
Поряд з цим, переважна бiльшiсть науковщв пiд корпоративною соцiальною вiдповiдальнiстю розумшть спосiб управлiния бiзнес-процесами з метою забезпечення позитивного впливу на су-спшьство [4].
Дослщжуючи концепцiю корпоративно! со-цiально! вiдповiдальностi, ми бшьш схильнi до мiркувань Ю.£. Благова [5], який видiляе два ос-новних напрямки соцiально! вiдповiдальностi, а саме нормативну та позитивну. Нормативний на-прямок, на його думку, опираеться на аксюматич-нi обов'язки пiдприемства пiдтримувати стереоти-пи сощально! вiдповiдальностi, адже суб'ектом суспшьства е бiзнес, який i мае враховувати штереси та потреби суспшьства. Позитивний напрямок, на-впаки, опираеться на твердження того, що тд-приемств досягае власнi стратегiчнi цш, реаль зуючи принципи корпоративно! сощально! вшпо-вiдальностi.
Проведенi дослiджения корпоративно! сощально! вшповшальносп дали можливють означити !! як поияття, зпдно з яким пiдприемства на добро-вiльнiй основi вирiшують питания щодо створення кращого суспiльства й еколопчно чистiшого ото-чення.
На вiдмiну вш соцiально! вiдповiдальностi ко-рпорацiй, шея соцiально! вiдповiдальностi бiзнесу виникла у 70^ роки XX ст. та з часом отримала еволюцiйний розвиток внаслшок усвiдомления су-спiльством деструктивно! дп господарсько! дiяль-ностi на стан оточуючого середовища. Бiльш де-тальний розгляд свщчить, що в процеа юторично-го формувания теоретичних основ ведения бiзнесу iснувало безлiч пiдходiв до осмисления його сощально! вшповшальносп, становления яких чини-лося в процесi вирiшения дискусш стосовно при-значения бiзнесу в суспшьсга, зокрема соцiально! вiдповiдальностi.
Спочатку вважалося, що реалiзацiя сощально! вшповшальносп бiзнесу вiдбуваеться через зро-стания прибутку пiдприемства, при цьому не по-рушуючи норм i законiв державного регулювания. Забезпечуючи максимальний розмiр прибутку, пiдприемства одержують перспективу економiч-ного зростания, що сприяе, в свою чергу, праце-влаштуванню, а отже зростанню доходiв уах сто-рiн. Саме в цьому вбачався позитивний внесок бiз-несу у виршення кола суспiльних проблем, де чь льними принципами виступають саме особистi iнтереси бiзнесу, як доповнюються соцiальною вь дповiдальнiстю. В подальшому концепцiя сощаль-но! вшповшальносп бiзнесу поглиблювалася пе-реважио на засадах посилення чиннику сощаль-них штереав в розвитку бiзнесу та корегуванш су-спiльством його дiяльностi.
Сьогоднi в дiловому бiзнес-оточеннi актуаль-ними у використаннi е положения концепцп со-цiально! вiдповiдальностi бiзнесу, запропоновано! Кiтом Девiсом [6] у 1975 рощ, головними з яких е:
— сощальна вшповшальшсть походить з сощально! влади, що повинна створювати вшповшш умови та наводити приклади з приводу со-цiально! вшповшальносп;
— як i громадяни, дiловi органiзацi! заохочуються до вiдповiдальностi за виршення реальних
соцiальних проблем, яш виникають за межами !х дiяльностi;
— розвиток 6i3Hecy з одного боку мае враховувати ринковi сигнали та вплив суспшьства, а з шшого - бути вшкритим для громадськосп у сво!х операщях;
— розподiленi за видом дiяльностi, виробленою продyкцiею або наданою послугою соцiальнi витрати сплачуються споживачем в шнцевому пiдсyмкy;
— винагороди за продукщю, послуги, дiяльнiсть, а також сощальш витрати повиннi ретельно обраховуватися й аналiзyватися з позицi! ввд-повiдностi !х вiднесення до виробничо! собь вартостi продyкцi!' або послуг. Започаткована в 1999 р. Генеральним секретарем ООН Кофi Аннаном шщатива Глобального договору [7] стала серйозним повштохом до посилення сощальних засад та iнститyалiзацi! сощально! вшповшальносп в сферi бiзнесy. Суть договору полягае в сприянш пiдприемницьким колам у виршенш глобалiзацiйних проблем та у тд-тримцi соцiально! сфери, зпдно з яким компашям пропонуеться в межах свое! дiяльностi забезпечи-ти дотримання, пiдтримкy i запровадження голов-них цiнностей у площину сощального захисту, охорони навколишнього середовища, стандарпв працi та боротьби з корупщею.
Економiчна природа як соцiально! вшповшаль-ностi корпорацiй, так i бiзнесy набувае в теорi!' yправлiння дискусшного характеру, спричинене методологiчним конкуруванням зазначених теоретичних напрямшв. Разом з цим, корпоративна сощальна вшповшальшсть е невш'емною вiд бiзне-су, адже за умов вшсутносп економiчно! ефектив-ностi соцiальна вiдповiдальнiсть теж вшсутия.
Соцiальна вiдповiдальнiсть бiзнесy у широкому вжитку передбачае рiзносторонню позитивну дiю на сyспiльство шляхом здшснення комерцш-но! дiяльностi.
За вераею компaнi! "Harris Interactive" сощально вшповшальний бiзнес - «це бiзнес, в ре-зyльтaтi якого виграють всi: i бiзнес, який мае лояльного споживача, вщданий персонал, репyтaцiю, стaбiльнy позицiю на ринку, а, отже - збшьшения прибутку, i сyспiльство, яке мае можливють стало-го розвитку» [8].
В той же час учасники Мiжнaродного форуму лiдерiв бiзнесy [9] сощальну вiдповiдaльнiсть бiз-несу розумшть як допомогу дiловомy практичному досвщу в отримaннi вигоди суспшьством i бiзнесом, що через максимальне зростання позитивно! дi! бiзнесy на сyспiльство з синхронною мь нiмiзaцiею його деструктивного впливу сприяе до-сягненню економiчного, екологiчного та сощаль-ного сталого розвитку.
В Зеленiй книзi Свропейського союзу [10] со-цiaльнa вшповшальшсть бiзнесy розглядаеться з позицi! впровадження в повсякденну комерцiйнy дiяльнiсть тдприемств екологiчних та соцiaльних
acneKTiB Ta ïx B3aeMOBigHocuH Ha go6poBinbHift oc-HOBi 3 3amKaBneHHMH cTopoHaMH.
^,ocHTb цiкaвo Ta apryMeHTOBaHO, sk Ha Ham no-raag, po3craBneHi aKqeHTH Ha po3yMiHHa comanbHoï BignoBiganbHocTi 6i3Hecy P. KpannuneM [11], mo nonararoTb, 3 ogHoro 6oKy, b BignoBiganbHOMy Big-HomeHHi KOMnaHiï go CTBopeHoro npogyKTy a6o no-cnyru, go пpaцiвннкiв, napTHepiB Ta cno^HBamB; 3 iHmoro - po3raagaeTbca sk iнiцiaтнвнa comanbHa noBegiHKa KOMnaHiï, mo npoaBnaeTbca nepe3 nocrin-hhh gianor a6o rapMornnHe cniBicHyBaHHs 3 cyc-ni^bCTBOM Ta ynacri y BupimeHHi Han6onronHx co-manbHHx npo6neM KpaïHu.
BcecBiTHs ginoBa paga 3a cranuft po3bhtok (WBCSD) [12] po3KpHBae comanbHy BignoBiganb-HicTb 6i3Hecy sk HanpaMOK nigTpHMKH criHKoro eKO-HOMinHoro 3pocraHHa nepe3 cniBnpauroBaHHa 3 po-6iTHHKaMH Ta ïx ciM'sMH, Mic^Boro cycninbcrBOM Ta rpoMagoro 3a gna noKpamaHHa piBHa ïx ®htts.
Han6inbm noBHO Ta o6rpyHTOBaHO, sk Ha Ham noraag, e po3KpHrrs eKOHOMiHHoro HanoBHeHHs arpH6ymft «KopnopaTHBHa comanbHa BignoBiganb-Hicrb» Ta «comanbHa BignoBiganbHicrb 6i3Hecy», HagaHe K. ,3,eBicoM [13], 3rigHO 3 skhm, comanbHa BignoBiganbHicrb 6i3Hecy npegcraBneHa BHecKOM KOMnaHiï b cycninbcrBO, cTBopeHoro 3a gonoMororo co-manbHHx iHBecrHmft KOMnaHiï, ïï ochobhoï gianbHO-cTi Ta 6narogiHHocri 3 ypaxyBaHHSM nepeBar co-manbHoï noniTHKH gep®aBH.
AHani3yronH gianbHicrb 6e3nin Kopnopamn, нayкoвцi BcraHOBHnu [1-13], mo comanbHa BignoBiganbHicrb 6i3Hecy cnpuae eKOHOMiHHOMy po3BHTKy KOMnamn, Togi sk ïï yHHKHeHHa, HaBnaKH, o6Me®ye KnronoBi кoмпeтeнцiï mgnpueMcrB, a OT®e mo®jh-BocTi pHHKOBoro ycnixy. npoTe, Ha cborogHi Bigcyr-He mTKe ^opMynroBaHHH 3aKOHogaBcTBOM noHsrrs «comanbHa BignoBiganbHicrb 6i3Hecy», ag®e 3Micro-BHe HanoBHeHHs 3a3HaneHoï KaTeropiï, 3 ogHieï cto-poHH, Mae xapaKTeproyBaTH sKicTb TOBapiB i nocnyr, 3 gpyroï - KopeKTHy noBegiHKy mgnpueMcrBa Ha pHHKy, a 3 TpeTboï - o6csr comanbHoro naKeTy gna пpaцiвннкiв Ta, HapemTi, 6naroHHHHicrb, nigKpin-neHy BignoBigHHMH nogaTKOBHMH 3aoxoneHHHMH.
BigcyTHicTb eguHoro 6aneHHH 3MicTy eKOHOMin-hoï KaTeropiï «comanbHa BignoBiganbHicrb 6i3Hecy» Ta egHHoro nigxogy go cтpyктypнзaцiï ïï cKnagoBHx nacTHH, Ha ®anb, e ogHiero 3 Hamocrpimux npo6neM, sKa 3aBa®ae gieBin iMnneMeHTamï пpннцнпiв co-manbHoï BignoBiganbHocTi 6i3Hecy b nnomuHy eKO-HOMinHoro po3BHTKy noTeHmany mgnpueMcrB, mo o6xoguTb He TinbKH yKpaïHy, sk noKa3yroTb pe3ynb-TaTH npoBegeHux HayKOBHx gocnig®eHb.
BnacHHKH 6i3Hecy h iHmi 3amKaBnem oco6h, skhmh e HaHMaHi KepiBHHKH Ta MeHeg®epu nig-npueMcTB, KOHTpareHTH, nepcoHan, gep®aBHi giam, ypsgoBi Ta HeypagoBi opгaнiзaцiï nepe3 BigcyTHicTb KOHKpeTHoro mTKoro po3yMiHHa npo comanbHy BignoBiganbHicrb HeogHaKOBO iHTepnpeTyroTb sk caMy eKOHOMinHy npHpogy comanbHoï BignoBiganbHocTi 6i3Hecy, TaK i ïï cKnagoBi eneMemu. Цe Bupa^aeTbca b TOMy, mo b aHaniTHHHHx Ta rn^opMamftHux g®e-penax 3 gaHoï npo6neMaTHKH OKpiM noHsrrs «co-
цianbнa BignoBiganbHicTb 6i3Hecy» Ha6ynH B®HTKy TaKO® ge^immï «KopnopaTHBHa coцianbнa BignoBiganbHicTb», «KopnopaTHBHa comanbHa gianb-HicTb», «KopnopaTHBHa coцianbнa cnpHHHSTnH-BicTb», «KopnopaTHBHe rpoMagaHcTBO», «eTHKa 6i3-Hecy» Ta «KopnopaTHBHa coцianbнa go6pocoBic-HicTb», mo BigHocaTbca go pi3HHx cTyneHiB co-цianbнoï BignoBiganbHocTi Ta po3KpHBaroTb nocnigo-BHy eвonroцiro gaHoro TepMiHy Ta po3mHpeHHa noro Kona.
BHpimeHHaM nHTaHb mogo coцianbнoï BignoBiganbHocTi 6i3Hecy cborogHi npucBaneHa gianbHicTb geKinbKox BigoMHx opгaнiзaцiн, Han6inbmHMH cepeg skhx e Цeнтp «Po3bhtok KopnopaTHBHoï comanbHoï BignoBiganbHocTi», CninbHOTa «Сoцianbнo BignoBi-ganbHHH 6i3Hec», Mepe®a rno6anbHoro ^.oroBopy OOH b yKpaïHi.
Mepe®i rno6anbHoro goroBopy OOH, to b yKpaïHi BOHa 3anonaTKyBana cBin po3bhtok y 2006 pom, nocrynoBO o6'egHaBmu 34 opram3amï Ta KOMnaHiï. 3 nacoM go Kona yKpaïHcbKoï Mepe®i yBinmno noHag 180 nneHiB, KinbKicrb skhx goci npogoB®ye 3pocTaTH.
HancyTTeBimuM pe3ynbraTOM cniBnpauroBaHHa цнx opгaнiзaцiн Ta KOMnarnn e onpauroBaHHa npoeK-Ty goKyMeHTy, skhh 6yB po3po6neHHH b Me®ax gianbHocTi KoHcynbTaTHBHoï pagu 3 po3po6KH npoeKTy Haцioнanbнoï кoнцeпцiï po3BHTKy comanb-hoï BignoBiganbHocTi 6i3Hecy Ta BHHeceHHa gna rpo-MagcbKoro po3rnagy «KoH^nmï нaцioнanbнoï cTpaTeriï coцianbнoï BignoBiganbHocTi 6i3Hecy b yKpaïHi». Pa3OM 3 цнм cnig BigMiTHTH, mo npoeKT KoH^nmï, Ha ®anb, He gocTaTHbo mrKO po3Tny-Manye 3MicT coцianbнoï BignoBiganbHocTi 6i3Hecy Ta ïï cTpyKTypHHH cKnag.
CBiTOBHH gocBig po3BHHyB ocHOBHi пpннцнпн, goTpuMaHHa skhx xapaKTepu3ye nignpueMcTBO sk comanbHO BignoBiganbHe:
— BHKOHaHHa BHMor perioHanbHoro, gep®aBHoro Ta Mi®HapogHoro 3aKOHogaBcTB ;
— cyMniHHa cnnaTa nogaTKiB,
— 3a6e3neneHHa cno^HBaniB BucoKoaKicHoro npo-gyкцiero;
— ynpoBag®eHHa KopnopaTHBHHx nporpaM 3 nigBH-meHHa KBani^iKamï пpaцiвннкiв;
— ynpoBag®eHHa KopnopaTHBHHx nporpaM Mopanb-Horo cTHMynroBaHHa nepcoHany;
— ynpoBag®eHHa cnoHcopcbKux i 6narogiHHux npoeKTiB;
— ynpoBag®eHHa KopnopaTHBHHx nporpaM i3 3Mim HeHHa 3gopoB'a cniBpo6iTHHKÎB Ta oxopoHH HaB-KonHmHboro cepegoBHma;
— ynacTb y ^opMyBaHHi no3HTHBHoï cycninbHoï gy-MKH npo 6i3Hec.
3acTocyBaHHa iHcrpyMeHTanbHoï кoнцeпцiï co-цianbнoï BignoBiganbHocTi b npogoBonbnin c$epi yKpaïHi, 3OKpeMa xapnoBHMH nignpueMcTBaMH, 3 no-знцiï cnpsMyBaHHa 6i3Hecy Ha мaкcнмiзaцiro npu-6yTKy 3 ogHonacHHM KOopgHHyBaHHaM Ta y3rog®eH-hsm 3 icHyroHHMH eTHHHHMH h npaBOBHMH HopMaMH Ta paMKaMH Mae noKpamyBaTH coцianbнy cнтyaцiro,
адже нинiшнiй нацюнальнш економiцi бiльш при-таманна вщповщальшсть пiдприeмства перед ти-ми групами людей (працiвники пiдприeмства, кон-трагенти, посередники, постачальники, акцiонери, споживачi, держава та суспшьство в цiлому), яш, з одного боку, вiдчувають вплив вщ дiяльностi тд-приемства, а з шшого - самi впливають на резуль-тати його розвитку. 1ншими словами, бiзнес мае вщповщати за як1сть i рiвень життя тих, хто безпо-середньо приймае участь в його дiяльностi.
Виходячи з цього, варто структурувати со-цiальну вiдповiдальнiсть бiзнесу за рiвнями ввдпо-вiдальностi перед споживачем, суспшьством i крашою, пiдлеглими, акцiонерами чи компа-ньйонами, що буде вщповщати реальним вщ-носинам мiж тдприемцями та соцiальною сферою.
Сьогоднi до рейтингу Украши кращих со-щально вiдповiдальних компанiй входять так1 тд-приемства продовольчо! сфери як Корпоращя «Оболонь», Корпорацiя "Nestlé" та компашя «Кока-Кола» .
Проте, нажаль, проведет дослщження профе-сiоналiв з сощально! вiдповiдальностi [9,10] свщ-чать, що для переважно! бiльшостi харчових тд-приемствах Украши характерна вщсутшсть со-цiальноï орiентованостi бiзнесу, яка вже сьогодш набула традицiйного практичного використання на Заходi. Так, практично однакова шльшсть ма-лих, середшх i великих за розмiрами харчових тд-приемств (понад 78,0%) тдтвердили свою неш-формованiсть про сощальну орiентованiсть бiз-несу.
Справа в тому, що розвиток ринкових вщносин та швидке реформування державноï влади, на жаль, стали повштохом до реального протистоян-ня мiж тдприемцями та населениям на мюцевому рiвнi. 1ншими словами, в сустльстш виокремився прошарок бшьш забезпечених людей, що в, свою чергу, спровокувало виразний антагонiстичний характер вщносин мiж ними та основним населенном, некоректнiсть стосуншв яких продукуе в сус-тльстш соцiальну напругу. Негативна ставлення населення, як правило, е зворотною реакщею на несвоечаснiсть виплати тдприемцями заробiтноï плати пiдлеглим або на необгрунтоване тдвищен-ня цiни на продукцш i послуги, що, як правило, найчаспше практикуеться за для приховування пiдприемствами вiд оподаткування отриманих прибутшв. У колi зазначеноï проблеми неадекватною е реакщя також i оргашв мiсцевого самовря-дування, адже, з однiеï сторони, пiдприемцi це так само виборш, переважно вщ яких залежить рiвень нормально!' життедiяльностi населення; з iншоï сторони, через тшьову практику функцiонувания значноï частини бiзнесменiв не вистачае реальних податкових вщрахувань, необхiдних для забезпе-чення звичайноï дiяльностi мiсцевоï влади щодо соцiальних виплат i пiдтримки шфраструктури регiону. Оск1льки соцiальна вiдповiдальнiсть бiз-несу, як показуе свiтовий досвщ е вигiдною усiм -тдприемству, суспiльству, державi, саме тому ви-
конання цiльових соцiальних програм е не менш цшним, нiж сощальш вiдрахувания до бюджету на потреби держави.
Стрижневими завадами iнтеграцi! соцiальноl вiдповiдальностi бiзнесу в дiяльнiсть харчових пiдприемств на сьогодш е:
— недосконалють нормативно-правово! та зако-нодавчо! бази, що регулюе участь заклад1в освiти у шдготовщ соцiально вiдповiдальних спецiалiстiв та учасп бiзнесу в реалiзацi! со-цiальних програмах;
— вiдсутнiсть системи економiчного та морального заохочення вiдповiдальних суспiльних су-б'ектiв;
— вщсутшсть дiево! громадянсько! експертизи та оцшки стереотипiв i якостi формування бiзнес-фахiвцiв i результатiв реалiзацil соцiальних програм.
На нашу думку, в площиш взаемовiдносин вiтчизияних харчових тдприемств зi споживача-ми i суспшьством, поряд iз зобов'язаниями загаль-ного напрямку мають бути передбаченi цшеспря-мованi обов'язки в розрiзi наступних аспекпв:
— використания системи сощального маркувания продукцi!;
— використания принцитв оцiнки життевого циклу продукту;
— мониторинг впливу на оточуюче довк1лля,
— урахування культурно! специфiки споживача;
— зв'язок зi споживачами на зворотнш основi;
— надания вичерпно! шформацп про як1сть i без-пеку продукцп;
— сертифiкацiя вiдповiдностi управлшням як1-стю, здоров'ям i безпекою;
— запобпання вживания модифiкованих проду-ктiв;
— соцiально-вiдповiдальний маркетинг та сощальш швестицп;
— доброчиншсть та iнвестицi! в соцiальнi програ-ми мiсцево! громади та шше.
Виконания зазначених соцiальних зобов'язань можливо лише за умови наявностi ресурсних потоков та !х ефективного використання, що наголо-шуе про роль економiчного потенцiалу пiд-приемства у забезпеченнi соцiально! орiентова-носп бiзнесу шляхом створения передумов для пе-редачi частини економiчних ресурав на розвиток соцiально! сфери та сощальш потреби.
Аналiзуючи дiяльнiсть безлiч корпорацiй, науковцi встановили [9,10], що сощальна вiдповi-дальнiсть бiзнесу сприяе економiчному розвитку пiдприемств, тодi як !! уникнення, навпаки, обме-жуе !х ключовi компетенцi! пiдприемств, а отже можливосп ринкового успiху.
Соцiально-орiентований бiзнес поступово на-бувае прюритетносп у розвитку економiчного по-тенщалу харчових пiдприемств, адекватнiсть яко! очжуванням суспiльства забезпечуе створения пе-вних переваг тдприемства на шляху формування його ключових компетенцiй, а саме:
— зменшення суми витрат через те, що багато iнiцiатив щодо покращення оточуючого сере-довища тдприемства дають можливiсть зме-ншити видатки на ведення бiзнесу;
— полшшення ефективностi виробничих процесiв через впровадження передового обладнання або усучаснених технологш, як1 б вiдповiдали новим санпарним, екологiчним та технологiч-ним стандартам;
— тдвищення мотивацiï працiвникiв, адже со-цiальна вiдповiдальнiсть трансформуеться у вщповщальшсть за пiдлеглих, яш, врешп-решт, вiддають прiоритет саме тому робото-давцю, якому не байдуж1 ïx цiнностi;
— псиxологiчнi чинники мотивацп, адже вщпо-вiдальнiсть за пращвнишв перетворюеться в умови для створення на пiдприемствi ста-бiльного психолопчно-сощального простору, що сприяе ефективностi пращ;
— забезпечення безпечностi та якосп пiд час виробництва та об^ харчових продуктiв;
— тдвищення дiловоï репутацiï пiдприемства та розтзнавання бренду, що зменшуе ризики вщ можливоï втрати ринк1в i покращуе доступ до нових ринк1в завдяки вiдповiдного визнання суспiльством, а також посилюе стосунки тд-приемства з наявною клiентською базою. Взагалi то споживачi продуктiв харчування лише протягом останнix десятирiч почали надавати виняткову увагу проблемам харчово1' безпеки. З одного боку, на збшьшення асортименту про-дукцiï харчування впливають сучаснi системи виробництва, зберпання, транспортування i спо-живання, продовжують термiн ïï зберiгання та бшьш ефективне забезпечують виконання спо-живчих вимог, а з iншого - вони продукують новi загрозливi чинники для здоров'я людини.
Керуючись статтею 40 Закону Украши «Про забезпечення санпарного та епiдемiчного благо-получчя населення» та з метою виконання вимог статп 20 Закону Украши «Про безпечнiсть та як1сть харчових продукпв» вiд 23.12.1997 № 771/97-ВР, всi суб'екти пiдприемницькоï дiяльно-сп, як1 виробляють або впроваджують в обп ха-рчовi продукти, мають використовувати вщпо-вiдну практику виробництва та саштарш заходи, системи НАССР та/або iншi системи забезпечення безпечносп та якостi пiд час виробництва та обпу харчових продуктiв незалежно вiд 1'х приналеж-ностi та розмiрiв [15, 16].
Безпеку продукпв харчування визначають ста-ндарти IFS, BRC, FAMI-QS, GlobalGAP, FSSC 22000, ISO 22000:2005 тощо. Окремо необхщно видiлити Регулювання Ради Свросоюзу 834/2007, що встановлюе вимоги до систем виробництва «оргашчних продуктiв харчування», попит на яш щороку зростае.
Сьогоднi краши свiту вимагають вiд полiтикiв упровадження соцiальноï вщповщальносл Досить цiкавим е той факт, що до тако1' думки набагато рашше за полiтикiв дiйшов саме бiзнес. Стандарт
SA 8000:1997 «Сощальна вiдповiдaльнiсть» було прийнято в 1997 рощ, в основу якого було по-кладено Всесвiтня деклaрaцiя прав людини, Кон-венцiю ООН з прав дитини та конвенцп МОП. Ни-нi поряд iз стандартом SA 8000:2008 з'явилися стандарта керiвництвa, а саме:
— Глобальна шщатива звггносп - GRI (Global
Reporting Initiative);
— стандарт верифжацп звтв - AA 1000:2008
«Сощальна вщповщальшсть»;
— ISO 26000:2010 «Керiвництво з соцiaльно!
вiдповiдaльностi».
Разом з цим, найбшьш визнаною системою уп-рaвлiння безпечнiстю харчових продyктiв у всьо-му свiтi вважаеться зaпобiжнa система НАССР, яка спрямована на отримання високояк1сного та безпечного продукту, а також задоволення вимог споживача, що використовуеться як споаб для захисту продукпв харчування вщ дi! ризишв фi-зичного, хiмiчного, мiкробiологiчного й шшого забруднення та застосовуе до контролю процеав виробництва, споживання та реaлiзaцi! система-тичний науковий шдхщ. Вiдмiннiстю зазначено! системи е проведения щшьного дослiдження та aнaлiзy кожного виробничого етапу, зберiгaния та поставки харчових продукпв, щентифжащя спе-цифiчних небезпек та ризик1в, iнтегрaцiя дшових методiв монiторингy та контролю, що робить !! ефективним iнстрyментом управлшня як1стю та безпечнiстю харчових продукпв.
Впровадження на пiдприемствa системи НАССР буде свщчити про безперервний контроль за безпечшстю продyкцi!, що надасть пiдприемст-вам так1 переваги: уведення та застосування по-лiтик i мiжиaродних норм (GMP) для харчових тдприемств у рiзних аспектах (сaнiтaрiя, гiгiенa, боротьба iз комахами й гризунами, дезiнфекцiя й очищення, вiдбiр зразк1в продукту та контроль за його параметрами, випуск i вщкликання продук-цi!, тестування обладнання i т.д.); конкретизaцiя цiлей i завдань всього персоналу в площиш без-печностi продукту; пiдвищения компетентностi й квaлiфiкaцi! персоналу; розробка показник1в якосп та безпеки й вщповщних напрямшв щодо !х покращення; змiцнения ринкових позицш, авторитету торгово! марки й дшового iмiджy; кaпi-тaлiзaцiя бiзнесy та iнвестицiйнa привaбливiсть; формування конкурентних переваг на довгостро-кову перспективу та, як наслщок, нарощення еко-номiчного потенцiaлy пiдприемствa.
Першою серед харчових пiдприемств продово-льчо! сфери, що у 2008 рощ сертифжувала одразу чотири системи управлшня, стала Корпоращя «Оболонь». Пiд час проведення представниками нiмецько! фiрми «DEKRA-ITS» аудиту було пiд-тверджено вщповщшсть продyкцi! «Оболонь» вимогам наступних систем:
1) Система управлшня яшстю (ISO 9001:2008) - система взаемопов'язаних, орiенто-ваних на задоволення споживaчiв процесiв, як1 по-стшно полiпшyються завдяки лiдерствy керiвниц-
тва i залучення персоналу, дiючих на пiдставi фа-кпв, а також взаемовипдних стосуншв з постача-льниками).
2) Система управлшня безпечнiстю харчо-вих продуктiв (ISO 22 000:2005) - попереджу-вальна система для забезпечення безпечностi хар-чових продукпв (постiйний аналiз небезпечних чинник1в та перевiрка критичних контрольних то-чок на вах етапах виробництва).
3) Система еколопчного керування (ISO 14 001:2004) - розробка та запровадження еколопч-но! полiтики компанп, керування И екологiчними аспектами.
4) Система управлшня безпекою та ппеною праш (OHSAS 18 001:2007) - дае можливiсть ор-гашзацп управляти ризиками в обласп безпеки i ппени працi i покращувати сво! показники в цiй областi .
1нтеграшя зазначених систем управлiння як1-стю та безпекою продукцп пiдтверджуе той факт, що «Оболонь» несе вщповщальшсть за спожива-чiв, суспiльство, власний персонал та стан навко-лишнього середовища, що значно видiляе його
продукцш серед аналогiв шляхом надання певних конкурентних переваг.
Не можливо оминути й той факт, що в неабия-ку роль в реалiзацil економiчного потенцiалу тд-приемств вiдiграе й такий аспект сошально1 в1д-повщальносп бiзнесу, як обiзнанiсть продукцп споживачами за рахунок створення тдприемства-ми нематерiальних активiв, а саме торгово! марки, бренду, гудв1лу та ш Так, за версiею журналу Фокус, торговi марки Свiточ, Мiвiна та Торчин увшшли до списку 50 найбшьш популярних бре-ндiв Украши. Цим продуктам впевнено вiддають перевагу щодня мiльйони украшшв. Соуси Тор-чин стали другим найулюблешшим брендом украшшв серед кулiнарних брендiв. Кондитерськi вироби Свiточ зайняли 18 позицш рейтингу, увш-шовши в тршку найкращих кондитерських брен-дiв. 26 позицiю рейтингу експерти вщдали бренду Мiвiна, який став лщером серед продуктiв швид-кого приготування.
= = = = = = = = = = = = = = = = = = =
Лiдерство
безкомпромгсне та смЬ ливе ведення щодня тд приемства до безумов-ного лгдерства
Повага
недопущення дискримта-цИ] ргвнгсть та проголо-шення першочергово'1 цгн-ностг людини
Ввдповвдальшсть
демонструвати крок за кро ком г1дн1сть тдприемства абсолютно в усх операцгях та д1ях шляхом систематичного та прозорого звгтуван-ня
_
1нновацшшсть
прагнення при виконаннг службових обов 'язюв до першостi та досконало-стг шляхом творчого мислення та тновацш-но'1 дiяльностi щодня
Прозоркть
Прозорiсть на шляху до усniшностi
Чесшсть
вiдвертiсть з партнерами, споживачами та конкурентами
Рис. 1. Цшносп соцiально-орiентованого бiзнесу (Складено авторами за допомогою [1-16])
Отже, в сучасному суспшьсга все бшьше ут-верджуеться думка про те, що сошальна вщпо-вщальшсть бiзнесу виступае одшею iз домшант створення ключових компетенцiй тдприемства. що утримуе найкращих працiвникiв, приваблюе клiентiв, сприяе змiцненню iмiджу i репутацп, а отже забезпечуе нарощення економiчного потен-цiалу пiдприемства. При цьому варто наголосити, що нарощення економiчного потенцiалу харчових пiдприемств в контексп здiйснення сошально1 в1д-повщальносп бiзнесу можливе за умови дотри-
мання ними ключових принципiв, як1 е похiдними вiд концепцп корпоративное' вiдповiдальностi. Оск1льки успiшне ведення б!знесу, насамперед, залежить в1д добробуту громад, в яких працюють пiдприемства, то сошальна вщповщальшсть 61з-несу мае займати активну позиц1ю в нарощенш економiчного потенцiалу пiдприемства, принципи використання яко! повинн1 бути гармонiйними з глобальним прюритетам пiдприемства i полягати в наступному:
— провщне мкце спiвробiтникiв в ефективному тдприемств мае забезпечувати отримання
наступних вигод:
— забезпечення суспшьно1' репутацiï органiзацiï; цесах щодо покращення добробуту населения; — зростання довiри населения до дiяльностi ком-
економiчному розвитку пiдприемства; пiдтримка власно!' шщативи в соцiальниx про-
— тдтримка соцiальниx програм держави;
— дотримання принципiв дiловоï етики, заснова-них на мотивацп, повазi, лiдерствi та тклуван-нi про майбутне;
— еколопчна свiдомiсть та пiдвищения показни-к1в еко-ефективностi;
— розповсюдження досвщу та прикладу со-
панil, и товарiв та послуг;
— тдвищения професiоналiзму та розвиток кадрового потенщалу на пiдприемствi, забезпечення лояльносп персоналу;
— можливiсть формування безпечного середови-ща дiяльностi та розвитку компанп завдяки власнiй сощальнш полiтицi;
цiально вiдповiдального бiзнесу в межах ре- — вщповщтстъ нормам i стандартам свiтовоï гiону та краши; економiчноï спiльноти;
— можливють формування партнерських вщно-син iз громадськ1стю та владними структурами.
Вважаемо, що дiева iмплементацiя принципiв соцiально-орiентованого бiзнесу в площину еконо-мiчного розвитку потенцiалу харчових тд-приемств передбачае збiльшения в довгостро-ковому вимiрi неекономiчниx вигiд бiзнес- суб'ек-ту шляхом вирiшения соцiальниx проблем розвитку своИх працiвникiв, акцiонерiв, контрагеипв. споживачiв, що позначиться на змщнент дiловоl репутацiï, напрацюваннi iмiджу, створеннi бренду i, як наслщок, максимiзацiï ринковоï вартостi бiз-несу (рис. 2).
застосування принципiв соцiальноl вщповща-льностi бiзнесу на основi симбiозу давнix тра-дицiй тдприемств та кращих свггових практик; — забезпечувати виробництво безпечних продук-пв харчувания.
Iдеологiя соцiально-орiентованого бiзнесу харчових тдприемств стане дуже потужним iнстру-ментом нарощения ïx економiчного потенцiалу. адже буде грунтуеться на основних щнностях пiд-приемства, що тдтримують еднiсть команди та надихають на успix в перспективi (рис. 1).
Прийняття ключових принципiв соцiальноï вiдповiдальностi за основу ведения бiзнесу
Рис. 2. Iмплементацiя принципiв соцiально-орiентованого бiзнесу в площину економiчного розвитку потеншалу пiдприемств (Складено авторами самостшно)
Таким чином, прогресивна конвертацiя со-цiальниx проблем в прибутковий бiзнес харчових пiдприемств мае створювати спшьну цiннiсть, що е однiею iз домiнант формувания ключових ком-петенцш пiдприемства, i як наслiдок, нарощения його економiчного потенцiалу.
Висновки
Проведет дослщження свiдчать, що дiева iмплементацiя принципiв соцiально-орiентованого бiзнесу в площину економiчного розвитку поте-нцiалу харчових тдприемств сприятиме збiль-шенню в довгостроковому вимiрi неекономiчниx вигiд бiзнес- суб'екту шляхом вирiшения соцiаль-них проблем розвитку своïx працiвникiв, акцюне-
р1в, контрагентiв, споживачiв, що позначиться на змщненш дшово! репутацп, напрацюванш 1м1джу, створеннi бренду i, як наслщок, максимiзацil рин-ково! вартосп бiзнесу. При цьому прогресивна конвертащя соцiальних проблем в прибутковий б!знес харчових пiдприемств буде сприяти ство-ренню сп1льних цiнностей, що стане е одшею 1з
детермiнант формування ключових компетенцiй пiдприемств, i як наслщок, нарощення !х економь чного потенщалу. Все це вимагае поглиблення методологiчного апарату з проблеми дослщження та визначае подальший напрямок наукових дослщ-жень.
Список лiтератури:
1. Кричевський Н. Корпоративная социальная ответственность / Н. Кричевський, С. Гончаров. - Дашков и Ко, 2007. - 216 с.
2. Социальная ответственность бизнеса: лучшие практики: [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.soc-otvet.ru/.
3. Социальная ответственность: [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www. sistema.ru.
4. Корпоративная социальная ответственность: общественные ожидания / Под ред. С.Е. Литовченко, М.И. Корсакова. - М.: Ассоциация менеджеров, 2003.
5. Данильчук Л.А. Основы имиджа и этикета : учебн. пособие / Данильчук Л.А. - К. : Кондор, 2004. - 234 с.
6. Джелал В.О. Психолопя виршення конфлжпв / Джелал В. О. - Харшв-Кшв, 2006. - 320 с.
7. CSR and Apparel Industry in Jordan: [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.bsr.org/.
8. Сощальна вщповщальшсть б!знесу - м!ф чи реальшсть: [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www. csr. aiesec.lviv.ua/.
9. Сощальна вщповщальшсть б!знесу: розумшня та впровадження: [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/.
10. Краплич Р. Корпоративна сощальна вщповщальшсть украшського б!знесу: Досв1д Фундацп Острозьких : Поабник для бiзнесу та неприбуткових оргашзацш [Текст] / Р. Краплич; Фундащя 1м. князiв-благодiйник1в Острозьких. - Р!вне, 2005. - 74 с.
11. Сощальна вщповщальшсть бiзнесу: розум1ння та впровадження: [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/.
12. Corporate Social Responsibility and Corporate Values: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.eba.com.ua/.
13. Кужель В.В. Очжуваний результат реалiзацil сощально! вщповщальносп б!знесу та його вплив на стратепчний розвиток економ!ки аграрно! сфери
14. Гришова И.Ю. Инновационная модель развития предприятий молокоперерабатывающей отрасли / И.Ю. Гришова, И.А. Крюкова// Вектор науки ТГУ. Серия: Экономика и управление. - Тольятти. Россия. - 2014. № 1 - С.20-24
15. Гришова 1.Ю. Державна тдтримка репональних програм шновацшного розвитку [Електронний ресурс] / 1.Ю. Гришова, В.А. Замлинський, В.В. Кужель // Економжа: реали часу. Науковий журнал. - 2013. - № 2 . - С. 201-206. - Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n2.html
Надано до редакцп 03.03.2014
Гришова 1нна Юрпвна / Inna Yu. Grishova
rimmagrish@te. net. ua
Шабатура Тетяна Сергпвна / Tatyna S. Shabatura Kobalchinska
tatyana_shabatur@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
1мплемента^я принцитв соцiально-орiентованого бизнесу в площину економiчного розвитку потенщалу харчових тдприемств [Електронний ресурс] / 1.Ю. Гришова, Т.С. Шабатура //Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2014. — № 3 (13). — С. 13-21. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n3.html
