CC BY
2TECHNICAL SCIENCES
1М1ТАЦ1ЙНА МОДЕЛЬ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ПОКАЗНИК1В ЯКОСТ1 ПЕРЕДАВАННЯ
ЦИФРОВИХ СИГНАЛ1В ЗВ'ЯЗКУ
Георгш Д.А.
Уривський Л. О.
Мошинська А.В.
Осипчук С. О.
1нститут телекомунтацшних систем Нацюнального технгчного утверситету Украти «Кшвский полтехнгчний iнститут 1мен11горя Сгкорського»
THE SIMULATION MODEL FOR CALCULATING THE INDICATORS OF DIGITAL COMMUNICATION SIGNALS QUALITY TRANSMISSION
Heorhin D.
Uryvsky L.
Moshynska A.
Osypchuk S.
Institute of Telecommunication Systems National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»
Анотащя
Пропонуеться нова методика для визначення вщповвдносп napaMeipiB якосп передавання шформаци безпроводовими цифровими каналами зв'язку мiжнаpодним стандартам шляхом аналiзу та поеднання ре-комендацш мiжнаpодних оpганiзацiй у сфеpi телекомунiкацiй, та класично! теори завадостiйкостi. Розро-блена iмiтацiйна модель для обчислення показник1в якостi пеpедачi цифрових сигналiв зв'язку при piзних значениях таких паpаметpiв, як ймовipнiсть бiтовоï помилки, швидкiсть пеpедачi та довжина блоку.
Abstract
The new methodology is proposed for determining the information transmission quality in wireless digital communication channels following the international quality standards, by analyzing and combining the recommendations of international organizations in telecommunications field and the classical noise immunity theory. The imitation model is developed for calculating the digital communication signals transmission quality indicators at different values of such parameters as BER, data rate and block length.
Ключов1 слова: ITU-T, G.826, BER, блок з помилкою, секунда з помилкою, iмiтацiйне моделювання.
Keywords: ITU-T, G.826, BER, errored block, errored second, simulation modeling.
Вступ. При взаемоди мiж постачальником те-лекомушкацшних послуг i користувачем часто ви-никають розбiжностi щодо розумiння того, яким чином повинна ощнюватись якiсть надавання цих послуг. Проблема посилюеться тим, що дiючi в Ук-раiнi норми не встигають вiдстежувати розвиток мiжнародних стандарпв i тому не е всеосяжними. В результатi користувачевi необхiднi знання та тих, i iнших стандарта.
У класичнiй теори телекомунiкацiй яшсть пе-редачi сигналу обумовлюеться завадостшкютю каналу зв'язку та визначаеться достовiрнiстю пере-дачi шформаци. Показниками достовiрностi висту-пають ймовiрнiсть помилки символу в каналi зв'язку та ймовiрнiсть помилки iнформацiйного бiта.
У сучасних стандартах i рекомендацiях мiжна-родних органiзацiй у галузi телекомушкацш iснуе своя iерархiя показникiв якосп безпроводового цифрового каналу зв'язку, не пов'язана з класичною теорiею завадостiйкостi. Вiтчизнянi спецiалiсти з теори завадостшкосп оперуючи класичними методами не можуть коректо працювати з показниками,
яш е загальновизнаними свгговими фамвцями у га-лузi телекомушкацш. Тому параметри якостi цифрових каналiв з рекомендацiй мiжнародних телеко-мунiкацiйних органiзацiй потребують детального дослвдження i мають бути поставленi у вщповвд-нiсть до класично! теори завадостшкосп.
У данiй роботi пропонуеться нова методика для визначення ввдповвдносп параметрiв якостi передавання шформаци безпроводовими цифровими каналами зв'язку мiжнародним стандартам шляхом аналiзу та поеднання рекомендацш мiжнародних органiзацiй у сферi телекомунiкацiй та класично! теори завадостшкосп.
Актуальнiсть. У класичнiй теорii телекомушкацш показником достовiрностi виступае ймовiр-нiсть помилки iнформацiйного бiта. У сучасних мiжнародних стандартах i рекомендащях iснуе своя iерархiя показникiв якосп каналу зв'язку, засно-вана на вимiрюваннях, яка не пов'язана з класичною теорiею завадостiйкостi. Отже, едино! методики визначення показнишв якосп канал!в телеко-мунiкацiй не юнуе.
Метою дослщження е створення тако1 едино1 методики оцiнки якостi зв'язку, за допомогою яко1 знання, пропоноваш в класичнiй теорiï завадостш-косп, можна зробити прикладними за допомогою сучасних м1жнародних рекомендацiй та стандарпв.
Для досягнення мети поставленi наступш за-
дачi:
- провести аналiз iснуючих методiв оцiнки якостi каналiв зв'язку;
- розробити алгоритму оцшки параметрiв яко-стi цифрових каналiв зв'язку;
- провести аналiз параметрiв якостi цифрових каналiв на основi результатiв iмiтацiйного моделю-вання.
Об'ект дослщження - цифровий канал зв'язку.
Предмет дослщження - показники якостi пе-редачi цифрового сигналу.
Наукова новизна робити роботи полягае у створенш ранiше не визначеного взаемозв'язку мiж показниками якостi передачi цифрового сигналу класичноï теорiï завадостiйкостi та сучасних мiжна-родних стандартiв.
Постановка завдання. Метою дослщження е створення единоï методики оцiнки якостi зв'язку, в яшй знання, пропонованi в теорп завадостiйкостi i вираженi аналiтичними закономiрностями, можна зробити прикладними за допомогою сучасних реко-мендацiй союзу електрозв'язку ITU-T.
В рекомендацiях ITU-T G.826 визначеш три типи блокових помилок: помилковий блок (Errored block, EB), секунда з помилками (Errored Second, ES) i секунда c численними помилками (Severely Errored Second, SES).
Як прикладш показники, що не залежать ввд часу роботи каналу зв'язку, використовують коефь щент помилкових блошв (Errored Block Ratio, EBR), коефщент секунд з помилками (Errored Second Ratio, ESR) i коефщент з численними помилками (Severely Errored Second Ratio, SESR) [1].
Аналггичш залежносп для визначення параме-трiв якостi зв'язку будуються на основi вiдомоï ймо-вiрностi спотворення одного бiта p (шформацш-ного або перевiркового) [2, 3].
Ймовiрнiсть виникнення помилкового блоку дорiвнюе ймовiрностi подiï, що хоча б один з n бгт у блощ спотворений:
P(EB) = 1 - (1 - p)n (1)
Передбачаеться, що за одну секунду переда-еться шльшсть блошв M, що е щлим числом. Таким чином, за одну секунду передаеться M блошв по n
бгт. З шшого боку, шльшсть бгт за секунду - це швидшсть V. Отже,
M = V / n (2)
Знаючи шльшсть блошв за секунду (2), а також ймовiрнiсть того, що блок помилковий (1), можна записати формулу:
P(ES) = 1 - (1 - P(EB))M (3)
- ймовiрнiсть поди, що хоча б один блок про-тягом секунди був помилковим.
Необхщно зробити уточнення, що блок, який потрапив в двi сусiднi секунди вщразу, буде впли-вати на обидвi секунди при щентифшацп !х помил-ковостi. Отже, шльшсть блошв в секунду, розрахо-вана за формулою (2), завжди буде округлятися до цшого в б№шу сторону.
Знаючи шльшсть блошв за секунду (2), а також ймовiрнiсть того, що блок помилковий (1), i вико-ристовуючи бiномiальний розподiл, можна визна-чити ймовiрнiсть появи певно! шлькосл помилкових блоков за одну секунду.
Нехай y - шльшсть помилкових блошв секунд^
y = 0, 1, 2...M, (4)
тодi
P(y = V= - Р(ЕВ))М-к (5)
Для виникнення секунди c численними помилками необхвдно, щоб 30% i бiльше блоков в секундi були помилковими, тобто
y > 0.3M, (6)
Тод^ використовуючи (2) i (5) з урахуванням умов (4) i (6), запишемо
P(SES) = 1 — Y]Ü03MP(y = к), (7) де вщ'емник - це сума ймовiрностей подiй, ко-жна з яких полягае в появi кiлькостi помилкових блоков в данш секундi менше, шж 30% [1].
З метою систематизации спiввiдношень мiж рь зними параметрами якостi цифрового сигналу про-понуеться iерарxiя параметрiв якостi цифрового сигналу, зображена на сxемi рис. 1.
Як видно з аналггичних формул, показники ESR i SESR для одте! i пе! ж системи при рiзниx значениях швидкостi передачi помгтно в1,^зня-ються. Таким чином, можна зробити висновок про те, що можливють застосування показник1в ESR i SESR для порiвняння систем передачi шформаци на предмет якостi зв'язку вимагае введення певних умов, в цшому ж е обмеженим i вимагае подаль-шого аналiзу.
Завдання полягае в шдтвердженш заздалегiдь сформульованих висновк1в i гiпотез за допомогою результапв iмiтацiйного моделювання.
Рис. 1. Ieрархiя napaMempie якостi цифрового сигналу
В ходi дослщження була розроблена iмiтацiйна модель для вишрювання показнишв EBR, ESR i SESR при pi3Hm значениях ймовiрностi помилки на 6iT p, швидкостi передачi V, довжинi блоку n. В результат моделювання були отриманi значення цих показник1в для рiзних вихiдних даних. Завдяки цьому результату вдалося проанал1зувати по-ведшку EBR, ESR i SESR.
Опис iмiтацiйноï моделi для обчислення показнишв якосп передачi цифрових сигнал1в зв'язку.
Iмiтацiйна модель являе собою комп'ютерну програму, що на основi генератора випадкових чисел iмiтуе цифровий канал зв'язку iз завадами.
Основним iнструментом е високорiвнева мова програмування С# 6.0 та платформа Microsoft .Net Framework 4.5. Мова C# — об'ектно-орiентована мова програмування з безпечною системою титза-ци для платформи .NET. Середовищем для зберь гання даних, як1 е результатами дослщжень, е Microsoft SQL Server 2016.
Загальна послiдовнiсть дш для проведення до-сладження:
1) Завдання вихiдних параметрiв;
2) Запуск алгоритму на виконання. Резуль-тати виконання будуть зображенi у консольному вь кнi та записанi у базу даних;
3) Вибiрка необхщних даних з бази даних;
4) Побудова графшв у середовищi MS Office Excel.
В основi iмiтацiйноï моделi лежить метод Монте-Карло. Генератор псевдовипадкових (дал1 - випадкових) чисел генеруе послвдовтсть випадкових чисел, яка е зображенням послвдовносп переданих по цифровому каналу зв'язку бгт. Значення кожного випадкового числа визначае, чи був переданий
бгг прийнятий i3 помилкою. У якостi генератора випадкових чисел використовуеться вбудований клас System.Random платформи .Net Framework. Випад-ковi числа вибираються з однаковою ймовiрнiстю 3i сшнченно1 множини чисел. Поточна реалiзацiя класу System.Random базуеться на основi модифь ковано1 версiï вiднiмального алгоритму генератора випадкових чисел Дональда Е. Кнута.
Для того, щоб визначити, чи був переданий бгт помилковим, випадкове число, яке асоцшеться i3 цим бггом, порГвнюеться i3 деяким пороговим зна-ченням. Якщо це випадкове число виявилося мен-шим за порогове значення, то бгт вважаеться таким, що був прийнятий Гз помилкою.
Порогове значення, Гз яким порГвнюються ви-падковГ числа, задае ймовГршсть помилки на бгт рб. Якщо генератор випадкових чисел генеруе числа у межах вгд 0 до R, то ймовГршсть того, що згенеро-ване випадкове число v буде менше деякого значення r буде
P(v < r) = r /R. (8)
Через сшвввдношення (1) можна обрати значення r i R таким чином, щоб вгдтворити необхщну для моделювання певних умов у цифровому канал зв'язку ймовГршсть бггово1 помилки рб, прирГвня-вширб = P(v < r). r i R обираються так, щоб промь жок 0 .. r був достатньо великим, щоб уникнути аномальноï поведiнки генератора випадкових чисел на граничних значеннях, близьких до нуля, де роз-подш випадкових чисел може вГдрГзнятись вщ рГв-номГРНОГО.
До показнишв якосл, що дослщжуються за до-помогою iмiтацiйноï моделi у данш робот ввдно-сяться:
- коефщент помилкових блошв (Errored Block Ratio, EBR), рiвний вiдношенню блок1в з по-милками до загально! кiлькостi блоков в ceaHci ви-мiрювaння.
- коефщент секунд з помилковими блоками (Errored Second Ratio, ESR), рiвний вщношенню секунд з блоковими помилками до загально! шлькосп секунд вимiрювaння;
- коефiцieнт секунд численними помилками (Severely Errored Second Ratio, SESR), рiвний ввд-ношенню секунд c сильними блоковими помилками до загально! шлькосп секунд вимiрювaння.
Вказаш показники мають нaйбiльше практи-чне значення, оск1льки вони дозволяють оцшити влaстивостi зaвaдостiйкостi цифрового каналу зв'язку без прив'язки до конкретно! шлькосп ура-жених бiтiв та блоков. Норми для цих показник1в наведет у рекомендащях ITU-T там можуть бути за-стосовaнi для проектування телекомунiкaцiйних систем, як1 задовольняють м1жнародним стандартам. Тому вони виявилися нaйбiльш цiкaвими з на-уково! точки зору та були обраш для дослвдження за допомогою iмiтaцiйного моделювання у дaнiй роботг
Оскiльки дослiджувaнi параметри пов'язaнi iз блоками та секундами передaчi, процес моделю-
вання (а саме процес «передача» бiтiв та встанов-лення !х помилковостi) також подiлений на блоки та секунди.
На рис. 2. показано загальний алгоритм роботи комп'ютерно! програми, за допомогою яко! реаль зовано iмiтацiйну модель. Спочатку шщшються вхiднi данi, а саме:
- ймовiрнiсть бiтово! помилки рь,
- швидшсть передачi V, бiт/с,
- довжина блоку п, бгг/блок,
- час моделювання Т, с.
Ймовiрнiсть бггово! помилки рь задае максима-льне значення випадкового числа Я та значення порогу г, з яким порiвнюеться згенероване випадкове число для визначення помилковосп бiта. ТТТвид-к1сть передачi V визначае шльшсть випадкових чисел, яку необхщно згенерувати та порiвняти iз по-роговим значениям протягом одше! секунди. Час моделювання Т задае шльшсть таких секунд та впливае на похибку при обчисленш показнишв яко-стi, що дослщжуються. Чим бiльше Т, тим точнше результат моделювання, тим ближче значення показнишв, отримаш за допомогою моделювання до тих, як були б розраховаш аналiтично. Щд час роботи iз даною моделлю Т було обрано рiвним Т = 1000 (с).
Рис. 2. Алгоритм роботи 1м1тацшно1 моделг
Далi для кожно! секунди i3 T визначаеться, чи була дана секунда секундою з помилками ES та чи була вона секундою з численними помилками SES.
Для цього для кожного блоку, що «передавався» у данш секундi визначаеться чи був даний блок блоком з помилками ЕВ.
Щоб визначити помилковють блоку, кожний бгг перевiряеться на помилковГсть. Якщо бгг вияви-вся помилковим, то поточний блок позначаеться як EB. Щоб розрГзняти, до якого блоку та секунди на-лежить певний бгг, використовуються так званнi ль чильники (на схемi рис. 2 i та j вадповадно), як1 рГвш нулю на початку моделювання, збшьшуються на одиницю Гз кожним бггом та обнулюються коли до-сягають довжини блоку n та шлькосп бгг у секундi V вадповадно. Коли зак1нчуеться блок чи секунда, оновлюються лГчильники шлькосп помилкових блоков, секунд з помилками та секунд з численними помилками (на схемi рис. 2 Neb, Nes, Nses ввдпо-вщно).
Коли к1льк1сть секунд досягае T, тдрахову-ються значения показнишв якосп, що досладжу-ються. Вони i е результатом експерименту. Попм результат експерименту та вхвдш данi записуються у базу даних. На цьому експеримент зашнчуеться.
Для того, щоб досладити поведiнку показнишв якосп при рГзних вхщних даних, була проведена велика шльшсть експерименпв, результати яких були збережеш у базi даних. У якосп основноï змшно1' було обрано ймовГршсть бiтовоï помилки рь, а шви-дк1сть передачi V та довжина блоку n фiксувалися протягом серп експерименпв. Н основГ серiï експе-риментiв робилася вибiрка з бази даних за тими вхь дними даними, яка цiкавила дослiдника, i проводи-вся аиалiз. Для того, щоб дослвдити вплив швидко-cri передач! та довжини блоку на параметри якосп.
робилася вибiрка дешлькох серiй експериментiв iз рiзним значенням одного з цих вхiдних параметрiв. Для зручностi побудови графiкiв, у кожнш сери було зроблено фжсовану шкалу ймовiрнiсть бгтово! помилки.
Слiд зазначити, що тд час дослвдження було зустршуто певнi обмеження з боку потужносп ЕОМ, на як1й проводився експеримент. Наприклад, серiя експериментiв при швидкосп передачi V = 1 000 000 та шлькосп секунд вимiрювання Т = 1000 серiя експериментiв, шд час яко! параметри якосп змiнювались ввд 0 до 1 тривае приблизно одну добу реального часу моделювання. Тому проведення до-слiдження на великий обласп значень вхвдних даних може зайняти досить багато часу при викорис-таннi дано! моделi. Це е суттевим недолiком даного методу дослщження параметрiв якостi цифрового сигналу.
Аналгз показнишв якосшг передач1 цифрових
сигнал1в зв'язку
Метою проведення iмiтацiйного моделювання був анатз поведшки показнишв якосп цифрового каналу зв'язку прi рiзних значеннях таких парамет-рiв, як ймовiрнiсть бгтово! помилки, швидшсть пе-редачi та довжина блоку. На рис. 3 зображено характеристику коефщенту блокових помилок EBR на ос ймовiрностi бгтово! помилки рб при довжинi блоку п =1000 бт/блок та швидкосп передачi V = 100000 бт/с.
Bit Error Probability
Рис. 3. Залежтсть EBR eid ûMoeipmcmi ôimoeoï помилки
Графж починаеться у початку координат, осш-льки при нульовiй ймовiрносri бiтовоï помилки блок не може бути уражений. Графш асимптотично наближаеться до значения 1.
На рис. 4 зображено характеристику коефще-нту блокових помилок EBR при довжиш блоку n = 1000 .. 1400 бт/блок. Як видно з рис. 4, при збшь-шенш довжини блоку EBR зростае швидше на ос
рь. I справд, коли зб№шуеться довжина блоку, збь льшуеться ймовiрнiсть, що хоча б один 6ît у ньому буде помилковим, що призведе до появи EB. Дана
тенденщя вiдповiдae формулi (2.1), з яко! видно, що зi збiльшенням довжини блоку ймовiрнiсть появи ES збшьшуеться.
EBR
Bt Error Probability
Рис. 4. nopieHMHHM характеристик EBR при pi-зних значениях довжини блоку
Характеристика EBR не залежить вщ швидко-сп передачi V, остiльки вона безпосередньо не впливае на появу EB, тому вщповщний рисунок в роботi не наводиться.
Отже, характеристика коефщенту блокових помилок на ос ймовiрностi бiтовоï помилки почи-нае рiзко зростати i3 появою ймовiрностi бiтовоï помилки i асимптотично наближаеться до одинищ. Ця
характеристика зростае швидше зi збiльшенням довжини блоку i не залежить вщ швидкостi передачi символiв в каналi зв'язку.
Бшьш цiкавим для дослiдження з практично! точки зору е показники якосп, пов'язаиi iз секундами робот каналу, оск1льки саме на них у мiжна-родних стандартах встановлеш норми та обме-ження (наприклад, див. табл. 1.1). Характеристику першого з них - Б8Я - на оа ймовiрностi бггово! помилки зображено на рис. 5.
Рис. 5. Залежмсть ESR eid ймовгрностг 6imoeoï помилки
Поведшка ESR та EBR схож1, оскшьки на по-яву помилкового блоку та секунди з помилками впливае одна й та сама подiя - поява помилкового бгту. Рiзниця тiльки у швидкосп зростання. Для по-рiвняння, див. рис. 6. Графж ESR наближаеться до
значения одиницi коли значення EBR ще не перей-шло вiдмiтку 0.05. Саме тому норми на EBR не були введет, бо вони повнютю перекрилися б нормами на ESR.
ESR, EBR
Рис. 6. nopieHMHHM характеристик ESR та EBR
На рис. 7. зображено характеристики ESR при швидкосп передачi V = 100 Кбт/с та 1 M6im/c. 3i зб№шенням швидкосп передачi характеристика ESR на ос ймовiрностi бгтово! помилки зростае швидше, оск1льки чим бiльше бгт передаеться за секунду, ти бшыпа ймов1ршсть, що хоча б один з них
буде помилковим, що призведе до появи ES. Дана тенденщя вiдповiдае формул1 (2.3) з урахуванням (2.2.), з яко! видно, що зi збiльшенням швидкосп передачi ймовiрнiсть появи ES зб№шуеться. Характеристика ESR не залежить ввд довжини блоку n, тому вадповадний рисунок в робоп не наводиться.
Рис. 7. nopieHMHHM характеристик ESR при р1зних значениях швидкостi nepedani
Отже, характеристика коефщенту секунд з по-милками на ос ймовiрностi бггово! помилки поводить себе подiбно до характеристики коефщенту блокових помилок, але зростае значно швидше. Вона зростае швидше зi збiльшенням швидкостi пе-редачi символiв в каналi зв'язку i не залежить вщ довжини блоку.
Найщкавшим параметром якостi цифрових каналiв зв'язку для дослщжения е коефiцiент секунд з численними помилками SESR, який
прив'язаний одночасно до блоков та секунд. Секунда з численними помилками рееструються, коли 0.3 або бшьше блок1в, що передавалися за цю секунду, мютять помилки. На рис. 8 зображено коефщь енту блокових помилок SESR на осi ймовiрностi бь тово! помилки рб при довжинi блоку п =1000 бт/блок та швидкосп передачi V = 100000 бт/с.
SESR
Рис. 8. Залежшсть SESR eid üMoeipHocmi 6imoeoï помилки
Поведшка коефщенту секунд з численними помилками SESR на oci рб суттево вiдрiзняеться вiд поведiнки napaMeTpiB, що розглядались до цього, адже для виникнення SES недостатньо одного по-милкового 6iTy. Дана характеристика починае pi3ra зростати за певного значения ймовiрностi бiтовоï помилки, вiдмiнного вщ нуля. При чому перша по-х1дна також зростае до певно моменту, шсля якого починае спадати, як у попереднiх двох пaрaметрiв, асимптотично наближаючи грaфiк SESR. Графш е симетричним вщносно деяко1 точки, у якш перша пох1дна починае спадати.
Для того, щоб дiзнaтись, що це за точка, ствс-тавимо характеристики SESR та EBR (рис. 9).
Точка симетри даного графжу - це точка у якш SESR набувае значення 0.5, a EBR набувае значення 0.3. Вщповщно до визначення, SES настае, коли к> льк1сть EB сягае 30% вщ зaгaльноï кiлькостi блоков у дaнiй секундi. Отже, ця точка знаходиться в сере-диш дiaпaзону значень рб, протягом якого канал переходить iз стану, коли виникнення SES майже не можливо (SESR = 0), до стану, коли виникнення SES майже гарантовано (SESR = 1). Протяжшсть цього дiaпaзону залежить вщ швидкосп передaчi символiв у кaнaлi.
bit error probability
Puc. 9. 3me№nicmb SESR eiö üMoeipnocmi öimoeo'i noMumu
Ha pHC. 10 306pa^eH0 xapaKTepHCthkh SESR npH mBHgKocTi nepegani V = 100 K6im/c Ta 1 M6im/c. XapaKTepHCTHKH, ^o nopiBHroroTLCH Ha gaHoMy pucy-HKy, nepeTHHaroTLCH y Tin caMrn ToHDj CHMeTpii, ocKi-^lkh noHBa EB He 3a^e^HTL Big mBHgKocTi nepegani.
OgHaK npH 6mLmoMy 3HaneHm V CHCTeMa nepexo-gHTL i3 CTaHy «SESR = 0» go CTaHy «SESR = 1» npo-THroM KopoTmoro giana30Hy 3HaneHL p6.
errored
s °
Г5 O Ul
L, 0.000147
^ 0.000193
^ 0.000205 0.000217
съ
g 0.000229
aj 0.000241
¡a
0.000253
g S I о Pj 0.000265
"g » £ §
n E' S Й J 0.000289
£ в s S* я g i H. й § § I
0.000325
г:
РЧ
^ 0.000337
Êg 0.000349
s 0.000361
1 0.000373
'S. 0.000385
S 0.000397
0.000409
se ¡-i
g 0.000421
^ 0.000433
ai 0.000445
< 0.000457
I 0.000469
§1 0.000481
§ 0.000493
§ 4 0.000505
a ~ 0.000517
^ о 0.000529
cl S" 0.000541
a o-
Щ 0.000553
* 0.000565
(JJ
o
severely errored seconds ratio
0000000
N? W Ln <T1 "si TO
0.000147 0.00019 0.000203 0.000214 0.000225 0.000236 0.000247 0.000258 0.000269 0.00028 0.000291 0.000302 0.000313 0.000324 0.000335 0.000346 0.0003!. 7 0.000368 0.000379 0.00039 0.000401 0.000412 0.000423 0.000434 0.000445 0.000456 0.000467 0.000478 0.000489 0.0005 0.000511 0.000522 0.000533 0.000544 0.000555 0.000566
w p ». К
I g
g I
S
I
s о
s
s
?s
Й и fe
Чз
s ^
Со' Ä s H Co Ä S
-С
fis
Ä g
H Ъ/ О oa
0.000147 0.000193 0.000205 0.000217 0.000229 0.000241 0.000253 0.000265 0.000277 0.000289 0.000301 0.000313 0.000325 0.000337 0.000349 0.000361 0.000373 0.000385 0.000397 0.000409 0.000421 0.000433 0.000445 0.000457 0.000469 0.000481 0.000493 0.000505 0.000517 0.000529
errored blocks ratio
00
30
severely errored seconds ratio
0.000147 0.000193 0.000205 0.000217 0.000229 0.000241 0.000253 0.000265 0.000277 0.000289 0.000301 0.000313 0.000325
0.000337 0.000349
cr
r+
fD
I
O T3
o cr
ÛJ
cr
U.UÜU361 0.000373 0.000385 0.000397 0.000409 0.000421 0.000433 0.000445 0.000457 0.000469 0.000481 0.000493 0.000505 0.000517 0.000529
UO
m Ln zn
бувае значения 0.3. Вона зростае швидше 3i збшь-шенням довжини блоку. При збiльшеннi швидкосп передачi зменшуеться дiапазон переходу ввд нуля до одиницi.
Маючи уявлення про поведiнку параметрiв за-вадосгшкосп сучасних мiжнародних рекомендацiй в залежносп вiд показник1в достовiрностi класич-но! теорп завадостiйкостi, можна iз бшьш високою точнiстю проектувати телекомунiкацiйнi системи у вщповвдносп до свiтових стандарпв якостi.
Список лiтератури
1. ITU-T Recommendation G.826. End-to-end error performance parameters and objectives for international, constant bit-rate digital paths and connections, - 2002. - pp. 6-9.
2. Коржик В. И., Финк Л. М., Щелкунов К. Н. Расчет помехоустойчивости систем передачи дискретных сообщений: Справочник /: Под ред. Л. М. Финка. — М.: Радио и связь, 1981. — 232 с.
3. J. G. Proakis. Digital Communication, 4th ed. Boston, MA: McGraw-Hill, 2000.
4. Кларк Дж. Кодирование с исправление ошибок в системах цифровой связи / Кларк Дж., Кейн Дж. - М.: Радио и связь, 1987. - с. 392.
ЭЛЕКТРОДЫ ДЛЯ ДУГОВОЙ СВАРКИ НЕПОДВИЖНЫМ ПЛАВЯЩИМСЯ ЭЛЕКТРОДОМ
Бушма В. О.
Российский государственный геологоразведочный университет имени Серго Орджоникидзе,
доктор технических наук
ELECTRODES FOR ARC WELDING WITH A STATIONARY CONSUMABLE ELECTRODE
Bushma V.O.
Sergo Ordzhonikidze Russian State University for Geological Prospecting,
Dr.Sci. Tech.
Аннотация
Рассмотрен выбор конструктивных параметров пластинчатого электрода для дуговой сварки неподвижным плавящимся электродом. Предложены способы нанесения диэлектрического покрытия на электрод.
Abstract
The choice of design data of the strip electrode for arc welding with a stationary consumable electrode is considered. Ways of drawing of the dielectric coating on an electrode are offered.
Ключевые слова: дуговая сварка неподвижным плавящимся электродом (ДС НПЭ), пластинчатый электрод, дополнительные токоподводы, диэлектрическое покрытие.
Keywords: arc welding with a stationary consumable electrode (AWSCE), the strip electrode, the additional current contact jaws, the dielectric coating.
Современное промышленное производство постоянно совершенствует технологии сварки изделий большой толщины. При этом перспективными являются технологии, обеспечивающие минимальные расходы на ресурсы и энергопотребление. К числу таких следует отнести дуговую сварку неподвижным плавящимся электродом (ДС НПЭ).
Основные технологические затраты для данного способа сварки связаны с затратами на создание приспособлений для точной и тщательной
сборки изделий под сварку и затраты на изготовление электродов, обеспечивающих технологию сборки и устойчивый процесс сварки. В данной работе подробно рассмотрим особенности технологии изготовления электродов для ДС НПЭ.
Схема процесса ДС НПЭ представлена на рис.1. На пластинчатый электрод 1 толщиной 5 наносится диэлектрическое покрытие 3 толщиной Д. Электрод длиной L без зазора помещается между свариваемыми частями изделия 2 толщиной H.
