CC BY
12
В.1. Бондаренко 1, В.П. Коболев 2, В.В. Клименко 3
1 Державний ВНЗ «Нацюнальний гiрничий yHiBepcMTeT», м. Дшпро
2 1нститут геофiзики iм. С.1. Субботiна НАН УкраГни, м. КиГв
3 Кiровоградський нацiональний техшчний унiверситет, м. Кропивницький
II М1ЖНАРОДНА НАУКОВО-ТЕХН1ЧНА КОНФЕРЕНЦ1Я «ГАЗОГ1ДРАТН1 ТЕХНОЛОГ!! У ПРНИЦТВ1, НАФТОГАЗОВ1Й СПРАВ1, ГЕОТЕХН1Ц1 ТА ЕНЕРГЕТИЦ1»
9—11 листопада 2016 р. у Державному вищому навчальному зак-ладi «Нацюнальний гiрничий ушверситет» (ДВНЗ «НГУ») у MicTi Днiпрi вщбулася II Мiжнародна науково-технiчна конференцiя «Га-зогiдратнi технологи у гiрництвi, нафтогазовш cправi, геотехнiцi та енергетищ». Конференщя проходила пiд патронатом Комiтету Верховно! Ради Укра!ни з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерно! полiтики та ядерно! безпеки, Нащонально! академГ! наук, Мшютерства освгти i науки й Мшютерства енергетики та ву-гшьно! промисловост Укра!ни.
Перше пленарне засГдання розпочалося зГ змютовного при-вгтання голови оргкомгтету, ректора ДВНЗ «НГУ», академжа НАН Укра!ни, д.т.н., проф. ГеннадГя Григоровича Швняка. Зокрема вш пщкреслив, що Укра!на вкрай защкавлена у розвитку газогщрат-них технологш. Видобуток метану з природних газових гщрапв дозволить замютити значну частину ¡мпортних поставок природного газу, а в подальшому i зовам вщ них вщмовитися. Транспор-тування природного газу у виглядГ Ндратав е також актуальним пи-танням, як конкурентоспроможна альтернатива його перевезення в рГдкому сташ.
На конференцГ! було розглянуто широкий спектр проблем, пов'язаних ¡з сучасним станом розробок технологш видобутку га-зогщрапв, газогщратних технолопчних установок i пристро!в для транспортування та зберГгання вуглеводневих газГв, вивченням тер-модинамжи й кшетики процесГв утворення та розкладання газо-гщрапв в умовах розробки субаквальних скупчень i видобутку метану вугшьних пластав.
© B.I. БОНДАРЕНКО 1, В.П. КОБОЛЕВ 2, В.В. КЛИМЕНКО, 2017
В президи конференций (зд1ве направо): Зоценко М.Л., д.т.н., проф., завiдувач кафедрою видо-бування нафти й газу та геотехшки Полтавського нaцiонaльного технiчного унiверситету iM. Юрiя Кондратюка; Коболев В.П., д.г.н., проф., головний науковий спiвробiтник 1нституту гео-фiзики iM. С.1. Субботша НАН Украши; Бондаренко В.1., ствголова оргкомiтету, д.т.н., проф., завщувач кафедрою пщземно! розробки родовищ Державного ВНЗ «НГУ»; Пiвняк Г.Г., голова оргкомитету, д.т.н., проф., aкaдемiк НАН Украши, ректор Державного ВНЗ «НГУ»; Жук Г.В., д.т.н., с.н.с., зaвiдувaч вщдшом переробки i транспорту природного газу 1нституту газу НАН Украши
У робота конференци взяли участь понад 50 предстaвникiв з 11 наукових i ви-робничих установ Украши, Польщ1, Бшоруси та Австрали. Робота конференци проходила у пленарному режимк заслухано 16 доповiдей, 48 доповщей було представлено у стендовому виглядь
Зупинимось на нaйбiльш вагомих, на наш погляд, результатах, представле-них у доповщях на пленарних засщаннях. Детaльнiше з мaтерiaлaми конференци можна ознайомитись у спецiaльно виданому зб!рнику.
Проблеми дегазаци, рифтогенезу та мехашзму формування Чорноморсько" мегазападини було розглянуто у доповщ В.П. Коболева (1нститут геофiзики 1м. C.I. Субботша НАН Украши, м. Кшв). Зокрема ним виконана систематизащя га-зових прояв!в дна Чорного моря: розаяш (сипи) та зосередженi (факели, фонта-ни i грязьов1 вулкани). Показано ix т1сний зв'язок 1з розташуванням газогщрат-них скупчень по периметру Чорноморсько" мегазападини. ОбГрунтовано 1стотну вщмшнють у мехaнiзмaх утворення i"i головних структурних одиниць — Захщно! та Схщно! улоговин. У результaтi розрахунив темпiв осадонагромадження вста-новлено, що початок рифтогенезу i формування безпосередньо Захщно! улогови-ни припадае на шзню крейду, а занурення в зош Схщно! почалося в еоцеш. Безпосередньо утворення мегазападини пов'язуеться з Чорноморським плюмом, який функцюнував як труба дегазаци на р!зних етапах i"i еволюци: контролював як «га-рячу» (магматична iнiцiaцiя та пластифжащя речовини лiтосфери центральних частин улоговин), так i «холодну» (включаючи нафтидогенез) дегaзaцiю.
Про метод видобування метану з донних газогщратних покладГв ¡з викорис-танням виквддв пщводних вулкашв йшлося у доповщ С.О. Овецького (сшвавтор О.Ю. Витязь, 1вано-Франк1вський нацюнальний техшчний ушверситет нафти i газу та В.В. Клименко, Юровоградський нацюнальний техшчний ушверситет). Авторами запропоновано метод видобування газу з газогщратних покладГв за ра-хунок використання виквддв з гарячих i холодних пщводних джерел, розташова-них поблизу даних покладГв.
Ппотеза про можливють зв'язку раптових виквддв вугшля й газу метану ¡з ви-бухоподГбним руйнуванням гщратав з огляду близьких динамГчних та енергетич-них параметрГв цих фГзичних процесГв було наведено у доповщ В.1. Бондаренка (Державний ВНЗ «Нацюнальний прничий ушверситет»). За термобаричних умов, коли температура порГд у шахтах на глибиш 1200 — 1500 м може становити +36...+38°С, а прський тиск на таких глибинах при рпорд = 2,5 т/м3 складатиме до 40 МПа, можливе утворення газогщрат!в. У шахп, за рахунок вентиляци виро-бок, дифузи' повгтря в обваленому простор^ нагнгтання води у вугшьш пласти, десорбщ! метану, адГабатичного його розширення, можливе зниження темпера-тури у простор! навколо виробок до +10...+15°С порГвняно з +36...+38°С. При зниженш тиску на гщрати з боку виробки можливе вибухоподГбне руйнуванш гщрапв внаслщок ефекту П. БрГджмена, що супроводжуеться потужним ¡мпульс-ним видшенням метану. Цим можна пояснити вщомГ особливосп протжання виквддв шахтного метану.
Результати дослщжень процеав утворення i дисощащ! газових гщрапв було представлено у доповщ Г.В. Жука (сшвавтори В.Т. Крушневич, Д.С. Федоренко, 1нститут газу НАН Укра!ни). За допомогою створеного гщратного стенду був ап-робований експрес-метод визначення термодинамГчних i кшетичних параметрГв перетворення гщратав природного газу i вуглекислоти. Позитивними результатами дослщжень процесу замщення у газогщратах метану вуглекислотою пщтверд-жено можливють використання тако! технологи для умов розробки газогщратних покладГв Чорного моря. Отримаш результати пщтверджують також можливють створення шновацшного дослщно-промислового обладнання для переводу природного газу в гщратний стан i його транспортування.
Газогщратну установку з тепловими насосами для виробництва електроенерги та прюно! води, що використовуе природну рГзницю глибинних температур морсь-ко! води, було розглянуто у доповщ В.В. Клименка (сшвавтори Ю.П.Денисов, Одеська нацюнальна академГя харчових технологш та М.В.Босий, Юровоградсь-кий нацюнальний техшчний ушверситет). Авторами показано, що застосування теплових насоав для умов Чорного моря дозволяе збшьшити корисну роботу тур-бши, яка працюе на гщратоутворюючому агент — природному газГ майже вдвГчГ.
Розроблену математичну модель для розрахунку теплопровщноста у рщиш, яка оточуе осцилюючу газопарову бульбашку, було представлено у доповщ Б.А. Кутнього (сшвавтори А.М. Павленко, Н.М. Абдуллах, Полтавський нацюналь-ний техшчний ушверситет ¡м. ЮрГя Кондратюка). Модель враховуе змшу тепло-фГзичних характеристик рщини, змшу розмГру бульбашки, теплообмшш процеси на 11 межГ. За математичною моделлю складено комп'ютерну програму i виконано ряд математичних експерименпв. Дана методика розрахунку може застосовува-тися для визначення теплофГзичних характеристик рщини та пари у рГзномангт-них технолопчних процесах, пов'язаних, зокрема, з утворенням газових гщрапв.
Результати дослщжень i3 застосування газогщратно1' технологи' для пщвищення енергетично!" та eK0H0Mi4H0Ï ефективностi автомобшьно1" газонаповнювально!' компресорно!" станцй' (АГНКС) було представлено у доповщ В.В. Клименка (сшвавтори М.В.Босий та В.1.Гуцул, Юровоградський нацiональний технiчний унiверситет). З щею метою запропоновано для заправки в шчний перiод при змен-шеному споживаннi стиснутого газу додатково накопичувати його у виглядi газо-гщраттв, якi утворюють шляхом контакту газу шсля першого або другого ступеню стискування води або водного розчину в замкнутому об'емь В денний перюд про-понуеться плавити ïx в цьому ж об'eмi при бшьшому тиску, нiж за умов утворення. Видшений при плавленш газ направляють або на заправку балошв, або на ком-примування до кiнцевого тиску, достатнього для повно'1' заправки автомобiльного транспорту; видшену при плавленнi воду використовують повторно для наступ-ного гiдратоутворення.
В доповщ М.М. Педченка (Полтавський нацюнальний техшчний ушверситет iм. Юрiя Кондратюка) були розглянуп питання вдосконалення лабораторно!" бази для вивчення газових гщратав.
Матерiали вивчення можливостей юнування газогiдратiв було представлено у доповщ Я.Г. Грибика (1нститут природокористування НАН Бторусй"). На основi цих матерiалiв автор вважае реальним виявлення газогщратних покладав у надсольовому комплексi Прип'ятського прогину в iнтервалаx глибин 400—1500 м.
Процеси у поровому середовищi при розкритп й розробцi родовищ газових гiдратiв було розглянуто у доповщ Е.О. МаксимововоУ (Державний ВНЗ «Нацюнальний прничий ушверситет»). Автором виконано розрахунок швид-кост дисощаци' газового гiдрату у взаемозв'язку фiзичниx властивостей мше-ральних складових вмщуючих порiд рiзного генезису з показниками порис-тостi, проникностi та насиченост порового середовища газовим гiдратом. Створено комп'ютерну програму, призначену для розрахунку швидкосп про-сування фронту тепла по породах рiзного речовинного складу. Такий пщхщ дае можливiсть на стади' розвiдки родовища прогнозувати швидкють просу-вання фронту тепла, газовщдачу, дебiти в часi та обирати технолопчну схему розробки кожного конкретного покладу окремо.
Методи виявлення просочувань метанового газу та оцiнки його концентраци" у воднiй товщi, розглянуп у доповщ П.Т. Сиротенка (сшвавтор С.В. Гошовський, Укра1'нський державний геологорозвщувальний iнститут), свiдчать про iснування руху вуглеводнiв у басейнi. Комплексна шформащя про сипи з геологiчними i гео-фiзичними даними забезпечуе можливють бтьш чiтко прогнозувати розмiщення пошукових i розвiдувальниx свердловин. Накопичена шформащя дае можливють зробити черговий крок у вивченш та освоенш нетрадицшних джерел вуглеводне-во!" сировини. Отримаш УкрДГР1 патенти Укра'1'ни спрямованi на технолопчну реашзащю видобування газу з сишв у морi та загальний розвиток нафтогазових теxнологiй, якi створюють можливостi для освоення вуглеводневого потенщалу як Чорного моря, так i Свгтового океану в цiлому.
Втомну та корозшно-втомну поведiнку сталi промислових газопроводiв з урахуванням гiдратоутворення було розглянуто у доповщ М.П. Мазур (сшвавтор Л.Я. Побережний, 1вано-Франювський нацюнальний техшчний ушвер-ситет нафти i газу).
Про результати свого стажування у США доповiв К.А. Ганушевич (Державний ВНЗ «Нащональний гiрничий ушверситет»), який брав участь у дослщженнях на кафедрi xiMi4Hoi' шженери американського ушверситету Colorado School Of Mines, спрямованих на розробку методiв щодо запобтання утворенню газогiдратiв при видобутку нафти.
На пщсумковому пленарному засiданнi конференци було прийнято ршення звернутися до керiвництва Iвано-Франкiвського нацiонального технiчного ушверситету нафти i газу з проханням оргашзувати проведення у 2018 р. III м1ж^-родно'1' науково-техшчно'1' конференци «Газогiдратнi технологи у прнищш, нафто-газовiй справi, геотехнiцi та енергетищ» в м. Iвано-Франкiвську.
За результатами роботи конференци видано тези доповщей II Мiжнародноi науково-технiчноi' конференци: «Газогщратш технологи у г1рництв1, нафтогазовш справi, геотехнiцi та енергетицi», Дншро, 09—11 листопада 2016 р. 112 с.
