CC BY
16
дае можливють зекономити 0,23 млн. т умовного палива, ùopinHi в1дходи тваринництва та птажвництва в Укра'ы ста-новлять 1 млн. т сухих та 0,5 млрд. куб. м газiв, що е^ва-лентно виробництву 128,5 млн. куб. м газу на piê. О^м того, використання метилу, ртаково''' оли як бioпалива дозволить зменшити залежнiсть сiльськoгo господарства вщ придбання паливо-мастильних матеpiалiв на 20% [212].
Усе це дае пщстави поставити перед ВЫницькою областю нову стpатегiчну мету - створити умови для переходу на но-вiтнi бioтехнoлoгiï у виpoбництвi палива та електроенергп.
4. Вiнниччина - регюн стiйкoгo екoнoмiчнoгo розвитку i колективного пiдпpиeмництва в сiльськoму господарствк
Маючи в господарському кoмплексi област велику частку сiльськoгoспoдаpськoгo виробництва та переробно' проми-слoвoстi, екoнoмiка област мае бути максимально зopieн-тована на запити ринку. Проте оргаызацмы структури в сiльськoгoспoдаpськoму виpoбництвi област створювалися в основному iз poзpiзнених невеликих самoстiйних пщпри-емств. Виходячи з цього оргаызацмы структури стьсько-господарського виробництва пoвиннi прямувати до ство-рення мережево' кооперативно' структури управлшня. Упpавлiння центру в цьому випадку мае обмежуватися ко-ордина^ею дiй пiдпpиeмницьких об'еднань (груп).
Висновки
Виходячи з вищевикладеного можна зробити певн уза-гальнення. Зроблений SWOT-аналiз сoцiальнo-екoнoмiч-но'' ситуацп ВЫницько''' област в poзpiзi питань розвитку аг-рарно'' галузi свiдчить, що бтыхлсть «сильних стopiн» та «можливостей» ВЫницько''' oбластi пов'язане саме з аграр-ною галуззю. Це пеpедoвсiм розвиток бюенергетики та сiльськoгo господарства за наявност квалiфiкoванoï робо-чо'' сили та високого piвня oсвiтньoï галузк Але е i «слабкi» сторони, це занепад цукрово' пpoмислoвoстi, недостатый piвень розвитку iнфpастpуктуpи, вiдсутнiсть високих техно-лoгiй в АПК, нерацюнальне використання природних ресур-сiв та Ышк Проведений аналiз свiдчить також про наявнi мо-жливoстi розвитку аграрно' галузi. А саме наявнють можли-
востей розвитку висoкoтехнoлoгiчнoгo землеробства, та збтьшення oбсягiв експорту стьськогосподарсько''' продукций До загроз розвитку аграрно' галузi можна вiднести збтьшення природного ризику, збтьшення iмпopту стьськогосподарсько''' продукцп, неpацioнальну державну пoлiтику та вiдсутнiсть Ывестифйно''' дoвipи до Укра'ни загалом.
Список використаних джерел
1. Трегобчук В.М. Еколого-економлчна концепц1я ефективного i сталого розвитку нацюнального АПК / В.М. Трегобчук // Економг ка АПК. - 1995. - №6. - С. 3-13.
2. Мартинов С.В. Забезпечення сталого розвитку аграрного сектору репону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.02 / С.В. Мартинов. - 2005. - 22 с.
3. Заяць Т.А. lнституцioналiзацiя вщносин зайнятост в репонах УкраТни: проблеми i прюритети / Т.А. Заяць, Л.В. Павлачек // Журнал «Економлка i регюн» / Науковий вюник Полтавського нацю-нального техычного унiвеpситету iменi Ю. Кондратюка. - №1(20) -
2009. - С. 10-15.
4. Козловський С.В. УправлЫня сучасними економлчними системами, 'х розвитком та спйюстю: [моногр.] / С.В. Козловський. - ВЫ-ниця: МеркьюрНПодтля, 2010. - 432 с.
5. Виханский О.С. Стретегическое управление / О.С. Виханский. -2-е изд. - М.: Гардарика, 2000.
6. Курмаев П.Ю. Практичн пщходи до oцiнки ефективнoстi со-цiальнo-екoнoмiчнoгo розвитку на pегioнальнoму piвнi / П.Ю. Курмаев // Формування ринкових вщносин в УкраМ Збipник наукових праць. Вип. 2 (102) / Наук. ред. 1.Г. Манцуров. - К., 2010. - 200 с., С. 171-174.
7. Козловський С.В. Стратепчний аналiз розвитку регюнальних екoнoмiчних систем [Електрон. ресурс]: / С.В. Козловський // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економ^а». -
2010. - №4. - Режим доступу до журн.: http://www.economy.nay-ka.com.ua/index.php?operation=1&iid=178
8. Офiцiйний сайт ВЫницько' обласно! державно)" адмЫютрацп. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.vin.gov.ua/
9. Калетнк Г.М. Розвиток ринку бюпалива в УкраУнг [моногр.] / Г.М. Калетык. - К.: Аграрна наука, 2008. - 464 с.
УДК: 911.375.1/.3(188):331.92
Н.С. Н1МЧЕНК0,
асистент кафедри м\жнароцного облку i аудиту, Ки'вський нацюнальний економ1чний унверситет iм. Вадима Гетьмана
1дентиф1кафя глобального м1ста у св1товш пол1тико-економ1чнш систем!
У статт розглядаються глобальн мiста як центри национального та свтового життя, мсця концентрацИ' та н-теграцИ' виробництва, фнанав та управлння. Виокрем-люеться сутнсть глобалiзацiï як складовоï мегаполiсiв, диалектики розсювання та централiзацiï.
Ключовi слова: глобалiзацiя, глобальне мсто, мега-мiсто, мегаполси, урба^за^я, мiжнароднi економiчнi вщносини.
В статье рассматриваются глобальные города как центры национальной и мировой жизни, места концентрации
© Н.С. Н1МЧЕНК0,2014
Формування ринкових вщносин в УкраМ № 4 (155)/2014 1 77
и интеграции производства, финансов и управления. Выделяется суть глобализации как составляющей мегаполисов, диалектики рассеяния и централизации.
Ключевые слова: глобализация, глобальный город, мегагород, мегаполисы, урбанизация, международные экономические отношения.
This article discusses global cities as centers of national and international life, the places of concentration and integration of production, finance and management. Singled out the essence of globalization as a component cities, dialectics dispersion and centralization.
Keywords: globalization, global city, a mega-city, cities, urbanization, international economic relations.
Постановка проблеми. Одыею з найбтьш важливих BcecBÍTHix тенденцм у розвитку míct е глобал1зац1я. Сутнють цього процесу полягае в концентраци HaéBaxëèBirnèx еконо-Mi4Hèx, фЫансових, полiтичниx функцiй в кiлькоx найбтьших cвiтовиx центрax - мicтax. У ™ чи iншiй Mipi глобaлiзaцiя вщ-биваеться на iншиx поcеленняx краУн розташування «гло-бaльниx míct». Глобальн MicTa - це центри зо^редження ке-piвництвa оpгaнiзaцiï cвiтовоï економiки, оcновного зо^ре-дження фЫанав i тиx cпецiaлiзовaниx фipм, як знову ввели обробну пpомиcловicть в ранг одного з пpовiдниx cектоpiв економiки, виробництва, включаючи cтвоpення Ыновацм в пpовiдниx гaлузяx економiки, ринковоУ тоpгiвлi товарами та нововведеннями. Суча^е мicто - це оcобливий оргаызм, для якого вaжливi його мюце розташування, внутpiшня дина-мiкa i м^альна cтpуктуpa. Слiдом за розвитком вcеcвiтньоï економiки MicTa втрачають колишню могутнicть або знaxо-дять нову, так ммо як i «друге диxaння». Miжнapоднa дiяль-нicть, як правило, pозглядaeтьcя як дiяльнicть нaцiонaльниx держав, а не míct. Miжнapоднa ж економiчнa aктивнicть зво-дитьcя головним чином до дiяльноcтi тpaнcнaцiонaльниx коpпоpaцiй, бaнкiв. Саме в такому контент нaйчacтiше ви-коpиcтовуeтьcя термЫ «глобaлiзaцiя» [4].
У даний чac оcобливий iнтеpеc викликають вaжливi про-cтоpовi мicця cучacноï глобaлiзaцiï та глобально'!' економки (оpieнтовaнi на виробництво з ввезениx комплектуючиx мате-piaлiв кiнцевоï продукци, що звiльняeтьcя вщ мicцевого опо-даткування), офшоpнi зони (мюця реестраци iноземниx ком-панм без cплaти подaткiв з ïx прибутку) та глобaльнi MicTa.
Анал'13 дослщжень та публкац/й з проблеми. Великий iнтеpеc для подальшого пpоcтоpового aнaлiзу предста-вляють мбою пpaцi тaкиx нaуковцiв, як В.Л. Бaбуpiнa «Хви-льова динaмiкa cвiтовиx míct», Ф. Броделя про центри «^i-товиx - економiк». Зокрема, також pозглядaютьcя iдеï О. Шпенглера про те, що юторичы ката^зми - результат життя держави, зacновaноï на «Диктaтуpi грошей», з чого випливае, що «cвiтовий кaтaклiзм в чому^ е нacлiдком не-керованого розвитку ютового MicTa». Piзнi аотекти зовыш-ньоекономiчного розвитку cучacниx глобaльниx míct вщоб-paженi у пpaцяx тaкиx вiтчизняниx нaуковцiв, як В. Бабаев,
О. Без'язичний, О. Берданова, В. Вакуленко, Н. Внукова, О. Карай, M. Ле^чко, А. Поважний, С. Пуxиp, I. Санжаров-^кий, В. Тертичка, Ю. Шаров та rnoMx.
Головним об'ектом доcлiдження виступае глобальне мicто як ключовий фактор зростання cвiтовиx глобaлiзaцiйниx пpоцеciв, що знaxодять cвоe вiдобpaження в мiжнapодниx економiчниx вiдноcинax.
Мета статтi полягае в aнaлiзi фaктоpiв та чинниюв, за допомогою якиx можна iдентифiкувaти глобальне мicто як центр розвитку cучacноï мicькоï цивiлiзaцiï.
Виклад основного матерiалy. Траншацюнальна мicькa ™стема з'явилacя в pезультaтi формування нового типу еко-номiчниx зв'язкiв Miœ ключовими виробничими фipмaми i гервюними компaнiями. Iнтеpнaцiонaлiзaцiя оcновниx фiнaн-cовиx pинкiв оcтaточно дозволила фiнaнcовим потокам пере-cтупити нaцiонaльнi кордони. Цей феномен добре iлюcтpуe дiяльнicть piзного роду бipж цiнниx пaпеpiв i ^ровини [7, с. 16-27]. Гроол pуxaютьcя в tí кра1ни, MicTa та фipми, котиру-вання яю/ix на pинкax вище, не звертаючи увагу на кордони i континенти. Нацюнальы уряди оcтaточно втрачають можли-вicть контролю за цими процемми. Фоpмуютьcя глобaльнi MicTa (Нью-Йорк, Лондон, Токю), що реагують швидше на глобальы економiчнi пpоцеcи, нiж на дм нaцiонaльниx уpядiв.
Поняття «глобальне мicто» - це центри нацюнального та cвiтового життя, мicця концентраци та Ытеграци виробництва, фЫанав та упpaвлiння [8, c. 4]. Сутнютю цього феномена е теpитоpiaльнa концентpaцiя глобального контролю над м^альними пpоцеcaми i життям цiлиx pегiонiв. Це доcягa-eтьcя не шляxом концентpaцiï певного виду pеcуpciв, а шля-xом iнтегpaцiï, взаемного пеpеxоду, взaeмообмiну pеcуpciв уcix видiв, поява оcобливоï cиcтемноï якоcтi - здaтноcтi до глобального контролю. Ця яюсть виникае не тiльки в результат концентрацГ| економiчного, демогpaфiчного i полi-тичного потенцiaлу, але головним чином у результат проце-cу одночacноï pеaлiзaцiï нacтупниx функфй:
1. Концентpaцiя фiнaнciв i контроль над фЫанмвими потоками.
2. Оргаыза^я cвiтового економiчного життя, головним чином через створення новиx оpгaнiзaцiйно-упpaвлiнcькиx теxнологiй.
3. Створення новиx видiв поcлуг: конcультaтивниx, iнфоp-мaцiйниx, мapкетинговиx фiнaнcовиx поcлуг оcобливого роду (торпвля боргами), iмiджмейкеpcтво.
4. Зо^редження вcix видiв iнновaцiй, новиx теxнологiй та оpгaнiзaцiйно-упpaвлiнcькиx cиcтем. Оcновою цього про-цеcу е «товар» глобального MicTa - по^редницью поcлуги вcix видiв i в глобальному Macixr^i.
Глобaльнi MicTa - це не ттьки кооpдинуючi центри, а й центри виробництва по^уг, необxiдниx для оргашзацп дiяльноcтi меpежi фабрик, зaводiв, уcтaнов, pинкiв поcлуг i фiнaнcовиx нововведень.
Слiдом за pуxом фiнaнcовиx потокiв pуxaютьcя фipми i ïx-нi пpедcтaвництвa, що зaймaютьcя наданням cеpвicниx по-
178 Формування ринкових в1дносин в УкраТн1 № 4 (155)/2014
PO3BÈTOK PEriOHAËbHOÏ EKOHOMIKÈ
cлyг. Biдбyвaeтьcя yкpyпнення фipм, щo cпецiaлiзyютьcя нa ключoвиx пocлyгax y cфеpi кoнcaлтингy, ayдитy, pеклaми. Miœ глoбaльними мicтaми пoчинaють фopмyвaтиcя cклaднi взaeмoвiднocини.
Caме в глoбaльниx мicтax кoнцентpyютьcя cьoгoднi штaб-квapтиpи нaйбiльшиx пpoмиcлoвиx кopпopaцiй. Пo-^yrn пo мiжнapoднoмy пpaвy тa бyxгaлтеpcькoмy oблiкy, кoнcyльтaцiï з yпpaвлiння, фiнaнcoвi пocлyги - зocеpедженi гoлoвним чинoм y глoбaльниx мicтax, 39 з 1QQ нaйбiльшиx бaнкiв i 23 з 25 нaйбiльшиx фipм пo зaбезпеченню безпеки poзтaшoвaнi в тpьox глoбaльниx мicтax (Hью-Йopк, Лoндoн, Towo). Haзвaнi цифpи пiдтвеpджyють фaкт ^monD зв'язку мiж бaнкaми, фiнaнcoвими iнcтитyтaми тa oбcлyгoвyючими ïx пiдпpиeмcтвaми [6].
^йбшьш poзвиненa cфеpa пocлyг - це гoлoвним чинoм пocлyги для виpoбникa, нa вiдмiнy вiд ^ix^x видiв пocлyг вo-ни не зaлежaть вiд близькocтi cпoживaчa. Швидше тaкi оте-цiaлiзoвaнi фipми oтpимyють вигoдy i пoвиннi poзтaшoвyвa-тиcя пopyч з iншими фipмaми, чие близьке poзтaшyвaння poбить мoжливим оттьне виpoбництвo певниx пocлyг. Бyx-гaлтеpcькi фipми мoжyть oбcлyгoвyвaти клieнтiв нa вiдcтaнi, aле xapaктеp ix^x пocлyг зaлежить вiд близькocтi iншиx фa-xiвцiв - вiд aдвoкaтiв дo пpoгpaмicтiв. Kopпopaтивнi oпеpaцiï cьoгoднi вимaгaють oднoчacнoï yчacтi декiлькox cпецiaлiзo-вaниx фipм, щo нaдaють пocлyги з ф^нав, бyxгaлтеpcькo-гo oблiкy, пpaвa, пaблiк-piлейшенз, кoнcyльтaцiй з yпpa-влЫня тa iншиx пocлyг. Ó cyчacнy епoxy ключoвy poль в ега-нoмiцi вiдiгpaють нaйбiльшi мicтa aбo тicнo пoв'язaнi arno-меpaцiï близьга poзтaшoвaниx мicт, якi зaведенo нaзивaти мегaпoлicaми. Ocнoвним пoкaзникoм cyчacнoгo мicтa ви-cтyпae чиcельнicть нacелення. Bедyчи poзмoвy пpo мегaпo-лicи, зaзвичaй мaють нa yвaзi мicтa-мiльйoнеpи, чи^ль-нicть якиx пеpевищye 1 млн. чoлoвiк.
Для нaйбiльш екoнoмiчнo poзвинениx кpaïн cвiтy xapa^ теpний дyже виcoкий piвень пpocтopoвoï кoнцентpaцiï ега-нoмiчнoгo життя, щo зyмoвлюe фopмyвaння великиx зoн cy-цiльнoï ypбaнiзaцiï, нacелення якиx oбчиcлюeтьcя деcяткaми мiльйoнiв. Haйбiльшi мicтa пoдiбниx зoн пoв'язaнi мiж coбoю aвтoмoбiльними i зaлiзничними мaгicтpaлями, вздoвж якиx poзтaшoвaнi cеpеднi тa мaлi мicтечкa. Boни фopмyють pa-зoм гiгaнтcькi пocелення cтpiчкoвoгo типу. Haйбiльшoю е aглoмеpaцiя «^o^arn», щo йде вздoвж пiвнiчнo-cxiднoгo yзбеpежжя C0A вiд Бocтoнa дo Baшингтoнa. Дo ^eï гpyпи вiднocятьcя тaкoж зoнa «Toкaйдo» з нacеленням пoнaд 55 млн. ocí6, щo oб'eднye Bеликий Toкio й Bеликy Oca^; Рей-нcькa зoнa i Англ^ьга зoнa. Taкi зoни видiляють в ocoбли-вий тип пocелень, i^o зветьcя «мегaлoпoлicoм» [1Q].
Ó ™й чac як кiлькa гoлoвниx мют е центpaми виpoбництвa i зaбезпечyють мoжливocтi глoбaльнoгo кoнтpoлю, великa юльюсть iншиx великиx мicт втpaтили ^orci poль центpiв пpoмиcлoвoгo виpoбництвa внacлiдoк децентpaлiзaцiï, po-зocеpедження виpoбництвa. Taw мicтa, як Детpoйт, Лiвеp-пуль, Maнчеcтеp i в бiльшiй мipi Haгoя, 6ули пopyшенi децен-
тpaлiзaцieю ocнoвниx гaлyзей виpoбництвa нa деpжaвнoмy тa мiждеpжaвнoмy piвняx.
Poзвитoк мiжнapoднoï cфеpи пocлyг i фiнaнciв cпpичинив пoявy piзниx piвнiв нaцioнaльнoï iepapxiï мicт [9].
Hoвa cтpyктypa екoнoмiчнoï дiяльнocтi викликaлa змiни в opгaнiзaцiï poбoти, щo вiдoбpaзилиcя в змiнax пoпитy нa po-бoчy ^лу i в пoляpизaцiï poзпoдiлy дoxoдiв. Hoвi гaлyзi пpo-миcлoвocтi пoкaзyють бiльший poзpив у piвняx oплaти cеpед виcoкo i низькooплaчyвaнoгo пеpcoнaлy, нiж у cтapиx галу-зяx, щo зaнепaдaють. Maйже пoлoвинa poбiт у гaлyзi пocлyг для виpoбникiв - це низькooплaчyвaнi poбoти.
Двi iншi тенденцп poзвиткy глoбaльниx мют тaкoж пpизве-ли дo екoнoмiчнoï пoляpизaцiï. Oднa з ниx - велига пpoпoзи-цiя низькooплaчyвaниx видiв poбiт для дpiбнoï бypжyaзiï. Дoбpе iлюcтpye цю тенденцiю зpocтaння чиcлa дopoгиx pе-cтopaнiв, poзкiшниx будинюв i гoтелiв, мaгaзинiв для гypмa-нiв, мaгaзинiв мoднoгo oдягy, xiмчиcтoк i пpaлень, якi е не-вiд'eмнoю чacтинoю нoвoгo мicькoгo лaндшaфтy cyчacнoгo мегaпoлicy [1, c. 7-12]. Oднaк бiльшicть видiв зaйнятocтi в циx пiдпpиeмcтвax oбcлyгoвyвaння е низькooплaчyвaними.
Дpyгa тенденцiя poзвиткy, щo дocяглa icтoтниx poзмipiв, пoлягae в «зaнепaдi пpoмиcлoвoгo cектopy» [2]. B pезyльтa-тi дaнoгo пpoцеcy чacткa кopпopaтивниx пiдпpиeмcтв змен-шyeтьcя, зapoбiтнa плaтa знижyeтьcя, у тoй чac як пiдпpиeм-cтвa з вaжкими yмoвaми пpaцi тa зaйнятicть нa дoмy збть-шyютьcя. «Зaнепaд» включae в мбе зниження oбcягy зaй-нятocтi в icнyючиx гaлyзяx i пpoпoзицiю poбiт у нoвиx галу-зяx, ocoбливo в електpoннiй пpoмиcлoвocтi, aле нa iншиx yмoвax oплaти тa coцiaльниx гapaнтiй. Öi ж oбcтaвини пpиз-вoдять дo зpocтaння «iнфopмaлiзaцiï» виpoбничиx вiднocин мiж пiдпpиeмcтвaми нoвиx cектopiв екoнoмiки.
Cвoepiдним пoкaзникoм нoвiтньoгo етaпy ypбaнiзaцiï е ви-дтення знaчнoï кaтегopiï нaйбiльшиx мicт у caмocтiйнy гpyпy, щo визнaчaютьcя як мегaпoлicи (мегa - мicтa, мicтa - гiгaн-ти, метpoпoлiтенcькi apеaли тoщo). Деякi мегaпoлicи мaють pиcи i влacтивocтi глoбaльниx мicт, cвiтoвиx центpiв. Глoбa-лiзaцiя як cклaдoвa мегaпoлiciв - це дiaлектикa poзciювaн-ня тa центpaлiзaцiï. Bлacтивocтi цьoгo пpoцеcy тiльки зapaз пoчинaють poзпiзнaвaтиcя. Пoтyжнi тенденцГ' дo poзciювaн-ня нa глoбaльнoмy тa нaцioнaльнoмy piвняx вимaгaють нo-виx фopм теpитopiaльнoï центpaлiзaцiйнoï cиcтеми yпpa-влiння [3, c. 656]. Hеoбxiдне мicце, де глoбaлiзaцiя буде вiд-бyвaтиcя. Iнфopмaцiйнa меpежa вимaгae фiзичнoï iнфpa-CTpy^yp^ де будуть poзпoдiленi cтpaтегiчнi пункти гiпеpкoн-центpaцiï мoжливocтей. Haвiть пpocyнyтa iнфopмaцiйнa iн-дycтpiя вимaгae для виpoбництвa фiзичнoï кoнцентpaцiï pе-cypciв, xoчa cyчacнi пpoдyкти вoлoдiють гiпеpмoбiльнicтю.
Toпoгpaфiя екoнoмiки в електpoннoмy пpocтopi - це веpxiв-кa aйcбеpгa, лaнкa пpocтopoвo вкopiненoï екoнoмiчнoï cxеми, icтoтнa чacтинa якoï знaxoдитьcя не в електpoннoмy пpocтopi. Hе кнуе пoвнicтю демaтеpiaлiзoвaнoï фipми aбo iндycтpiï.
Детaльний aнaлiз iнфpacтpyктypи мicтa пoкaзaв, щo icнye дocить великий мгмент екoнoмiки (cектop виpoбництвa пo-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 4 (155)/2014 1 79
P03BMT0K PEriOHAnbHOT EKOHOMIKI/I
cnyr, ^parMeHT pi/iHKy npaui), akii Moxe 6yTi HeBpaxoBaHil y flocniflxeHHi, ocKinbKi He noB'n3aHil 3 rno6anbHora eKOHOMi-Kora, 3oBHii±iHboi ^yHKuiera rno6anbHix MicT. Ane uiMi opraHi-3auinMi i nraflbMi BiKoHyeTbcn $yHKuin niflTpiMKi $i3iHHoi peanbHocTi MicTa. 3a6yTiMi b cTaHflapTHoMy flocniflxeHHi BinBnnraTbcn «HoBi 6iflHi». Bohi 3alHATi b ocHoBHoMy b Hi3b-KoonnanyBaHix Biflax npaui. Bohi Biflpi3HnraTbcn Bifl peixiTi «MicTa» 3a cboim fleMorpa^iHHiM, pacoBiM i cTaTeBiM cKna-aom: nepeBaxaraTb iMMirpaHTi i xiHKi. Ix HiKoni He BBaxaraTb npeflcTaBHiKaMi rno6anbHoi' eKoHoMiKi, xona caMe bohi i npiBoflflTb b flira flBiryH hoboi rno6anbHoi' MaixiiHi.
npo6neMa MeraMicT, ycBifloMneHa ak 3aranbHocBiToBa TeH-fleHuin, oTpiMana Ha3By Meranononi3auin. noHATTn Meranono-ni3auii - ocHoBHa napaflirMa, KaTeropin i o6pa3 HoBoro eTany yp6aHi3auii. noHaToK flocniflxeHHn Meranononi3auii npinaflae Ha 1960-Ti poKi Ha Hac ny6niKauii KHiri flx. ToTTMaHa npo yp6aHi3oBaHii perioH C0A, i|o po3MicTiBcn Ha BeniKil Te-piTopii' Bifl BocToHa flo BaixiiHrroHa i Ha3BaHil aBTopoM «Me-ranononicoM» [11, c. 189].
HoBi $opMi yp6aHi3auii TicHo noB'n3aHi 3 cy6yp6aHi3auiera -TepiTopianbHiM po3pocTaHHAM Hal6inbi±iix ueHTpiB 3a paxy-hok BKnraneHHn b ixHi Mexi MicbKoi Ta He MicbKoi (cinbcbKoi) ne-pi^epii. OflHonacHo ak 6i Bifl6yBaeTbcn i cy6yp6aHi3auin i fle-ueHTpani3auin - fleyp6aHi3auin icTopiHHo c^opMoBaHix ueH-TpanbHix KBapTaniB, 3 akix ropoflnHi nepecennraTbcn xiTi i HepiflKo npauraBaTi b nepi^epilHi 6inbi±i cnpinTniBi flnn xiT-ta i npaui, eKonoriHHo HicTi paloHi i MicTeHKa. Ue nBiiie oTpi-Mano Bi3HaHeHHn «MicbKe xitta no3a MicToM».
Bmchobkm
TaKiM hihom, MoxHa 3a3HaHiTi, i|o cyHacHi rno6anbHi MicTa - ue noKanbHi o6'ekti, akim HaflaeTbcn MoxniBicTb BifliniTicn TinbKi BcepefliHi Mepexi aHanoriHHix o6'eKTiB. Tno6ani3auin cTBoprae rno6anbHe MicTo caMe ak onTiManbHil MaTepianbHil 6a3ic MepexeBoi opraHi3auii cBiToBoi eKoHoMiKi, ToMy rno6anb-He MicTo He Moxe icHyBaTi ak i|ocb EfliHe y cBoeMy pofli, TinbKi ak eneMeHT cicTeMi. BiflnoBiflHo, flnn 3a6e3neHeHHn e^eKTiB-Horo ^yHKuioHyBaHHn uiei cicTeMi iHTeHciBHicTb TpaHcaKuii Mix uiMi MicTaMi pi3Ko 3pocTae, a B3aeMoflin Mix himi i perio-HaMi, b nKi bohi BKnraHeHi, 3HixyeTbcn. Uei npouec He MoxHa BBaxaTi TinbKi eKoHoMiHHiM, BiH Mae BaxniBi noniTiHHi Hac-niflKi. OflHiM i3 HaiBaxniBirnix npoueciB ycepefliHi rno6anbHix MicT e flianeKTiHHii npouec 3pocTaHHn niToMoi Bari Hal6inbi±i npi6yTKoBix rany3ei 6i3Hecy b MicbKoMy rocnoflapcTBi i oflHo-HacHe 3pocTaHHn nonynnuii' He3aMoxHix.
AflanTyraHicb flo hobix peanii cBiToBoi eKoHoMiKi, MicTo (ak loro aflMiiicTpauin, TaK i iHixii cy6'eKTi eKoHoMiKi, |o 3flilcHra-raTb flinnbHicTb Ha loro TepiTopii) noHiHae 3flilcHraBaTi HoBi ^yHKuii, ochobhimi uinnMi akix e 3anyHeHHn Ha cBora TepiTo-pira 6inbrnoro Hicna $ipM Ta 3a6e3neHeHHn ix Heo6xiflHiMi flnn flinnbHocTi y BipTyanbHoMy npocTopi pecypcaMi i ^yHKuinMi, |o cTocyraTbcn MaKciMi3auii 6e3neKi MepexeBix 3B'n3KiB.
CBiToBa noniTiKo-eKoHoMiHHa cicTeMa - ue cKnaflHa ci-cTeMa B3aeMoflil pi3Hix ^aKTopiB, KoxeH 3 akix po3Bi-BaeTbcn i 3MiHraeTbcn BiflnoBiflHo flo peanii HoBoro eTany po-3BiTKy. Tno6anbHe MicTo 3MiHraeTbcn TaK caMo, ak loro HoBa flinnbHicTb i $yHKuii, |o flonoMararaTb loMy 3animaTicn He-Bifl'eMHora HacTiHora eKoHoMiHHoi cicTeMi. B ciny cboei rHyHKocTi, 3flaTHocTi BHacHo pearyBaTi Ha 3MiHi y cBiTi MicTo Moxe BicTynaTi no3iTiBHiM npiKnafloM flnn iH0ix cy6'eKTiB cBiToBoi eKoHoMiKi i noniTiKi b o6nacTi npilHATTn HoBoro flocBifly. MicTo cTae He TinbKi cBiToBiM ^iHaHcoBiM ueHTpoM, a l KnraHoBiM rpaBueM cBiToBoi noniTiKi, nKe Mae cKnaflHil Ha6ip ^yHKuil i BiMyrneHe nocTilHo niflTpiMyBaTi cBora koh-KypeHTocnpoMoxHicTb. CyHacHe rno6anbHe MicTo noBepTae cBo6ofly noTeHuilHiM aKTopaM couianbHo-noniTiHHoro npo-uecy, boho flae MoxniBicTb c^opMyBaTicn HoBil noniTiHHil cy6'eKTiBHocTi. HoBil noniTiHHil cy6'eKT HapoflxyeTbcn ofl-HoHacHo y ByniHHix 6ilKax i KoHKypeHuii TpaHcHauioHanbHix Kopnopauil. MicTo Bi3HaHae napaMeTpi 0Kani couionoriH-Horo BiMipy cyHacHix ak noKanbHix cycninbHix, TaK Mac-0Ta6Hix MixHapoflHix 3MiH.
CnMCOK BMKopMCTaHMX fl^epe^
1. AHToHraK B.C. CTpaTerin pa3BiTin coBpeMeHHoro ropofla // Tpyfl i couianbHbie oTHorneHin. - №4, 2003. - C. 7-12.
2. BaTMaHoBa E.C., MopiB n.C. CBiToBa eKoHoMiKa Ta MixHapoflHi eKoHoMiHHi BiflHociHi. - HaBH. noc. - 2009 piK.
3. KacTenc M. (CastellsM.)TheRiseoftheNetworkSociety:TheInforma-tionAge: Economy, Society, and Culture. / M. Castells. - 2nd ed. withan-ewpreface. - Singapore: Wiley-Blackwell, 2010. - Vol. I. - 656 p.
4. naHbKoB B.C. rno6ani3auin skohomiki: cyiHocTb, nponBneHin, Bb3oBb i bo3moxhocti flnn Poccii. HpocnaBnb: BepxHnn Bonra, 2009. - C. 16-27.
5. MeTeneBa E.P. Pa3BiTie ropofloB b ycnoBinx rno6ani3auii. Ho-Boci6ipcK: CMBnPMHT, 2010. - C. 4.
6. Mappingglobalfinancialmarkets 2011 // mcKinseyGlobal Institute. August 2011 [Electronic resource]. URL: http://www.mckin-sey.com/mgi/publications/mapping_global_capital_markets/in-dex.asp
7. Ghemawat P. World 3.0: Global Prosperity andHowtoAchievelt. Boston: HarvardBusinessPublishing, 2011. - P. 16-18.
8. Ghemawat P. Remappingyourstrategic mind-set // mcKinse-yQuarterly. August 2011 [Electronic resource]. URL: https://www.mckinseyquarterly.com/Strategy/Globalization/Re-mapping_your_strategic_mind set_2837
9. Citiesofopportunity 2011 // PricewaterhouseCoopers. 2011 [Electronic resource]. URL: http://www.pwc.com/us/en/cit-ies-ofopportunity/2011/pdfdownload.j
10. Cities of tomorrow: challenges, visions, ways forward/ Directorate general for regional policy of European Commission. - Luxembourg, 2011. - 112 p.
11. Taylor P.J. Measuring the world city network: new developments and results [EneKTpoH. pecypc]. - 2010. - 189 p.
180 QopMyBaHHfl PMHKOBMX BiflHOCMH B YKpaiHi № 4 (155)/2014
