CC BY
10
1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ
УДК 37.018.3.091.4:377(477.54) «192»
А. В. ТКАЧЕНКО
ХАРК1ВСЬКА ТРУДОВА КОЛОН1Я 1МЕН1 М. ГОРЬКОГО В УМОВАХ ДЕРЖАВНО1 ПРАКТИКИ ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВ1ТИ
I ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИХОВАНЦ1В 1НТЕРНАТНИХ УСТАНОВ (20-I РОКИ МИНУЛОГО СТОЛ1ТТЯ)
Дослiджено загальноукрашську практику працевлаштування та оргатзаци профестноЧ oceimu випускниюв дитячих ттернатних установ у 20-х роках минулого столття, представлену дiяльнiстю оргатв державноi влади i мiжвiдомчих установ. Показано роль i специф^а роботи Центральноi комiсii допомоги дтям i ii мiсцевого представництва в Харювському окрузi. Проаналiзовано тиnовi форми забезпечення профестного становлення колиштх вихован^в як важливий зовтшнш фактор розвитку сконструйованоi А. С. Макаренком виховноi системи Харкiвськоi трудовоi колонп iм. М. Горького.
Ключовi слова: Харювська трудова колотя iменi М. Горького, працевлаштування вихованщв, патронат, профеЫйна освта, професшний розвиток, Центральна комiсiя допомоги дтям, дитячi ттернатт установи.
А. В. ТКАЧЕНКО
ХАРЬКОВСКАЯ ТРУДОВАЯ КОЛОНИЯ ИМЕНИ М. ГОРЬКОГО В УСЛОВИЯХ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПРАКТИКИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ И ТРУДОУСТРОЙСТВА ВОСПИТАННИКОВ ИНТЕРНАТНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ (20-Е ГОДЫ ПРОШЛОГО ВЕКА)
Исследована общеукраинская практика трудоустройства и организации профессионального образования выпускников детских интернатных учреждений в 20-е годы прошлого века, представленная деятельностью органов государственной власти и межведомственных учреждений. Показана роль и специфика работы Центральной комиссии помощи детям и ее местного представительства в Харьковском округе. Проанализированы типичные формы обеспечения профессионального становления бывших воспитанников как важный внешний фактор развития сконструированной А. С. Макаренко воспитательной системы Харьковской трудовой колонии имени М. Горького.
Ключевые слова: Харьковская трудовая колония имени М. Горького, трудоустройство воспитанников, патронат, профессиональное образование, профессиональное развитие, Центральная комиссия помощи детям, детские интернатные учреждения.
A. V. TKACHENKO
KHARKIV LABOUR COLONY NAMED AFTER M. GORKIY IN CONDITION OF STATE PRACTICE OF PROFESSIONAL EDUCATION AND EMPLOYMENT
OF PUPILS OF BOARDING SCHOOLS (20TH OF THE LAST CENTURY)
The article reveals the analysis of Ukrainian practice of the boarding school pupils employment and the organization of their professional education in the 20th of the last century, presented as activity of public authority and interdepartmental agencies. The role and specificity of the Central Commission work directed to help children and its local offices in Kharkiv district is demonstrated. Typical forms of providing the professional establishment of former pupils as an important external factor of development education system of Kharkiv Labour M. Gorkiy Colony designed by A. S. Makarenko.
Keywords: Kharkiv Labour Colony named after M. Gorkiy, pupils employment, protection, professional education, professional development, Central commission directed to help children, children's boarding schools.
В умовах катастрофiчних Ma^Ta6iB дитячо! безпритульносп, якими позначеш для Укра!ни 20-i роки минулого столiття, KepiBHHK кожного тогочасного дитячого штернатного закладу в державнш системi соцiального виховання неминуче опинявся пiд тиском керiвних освiтнiх оргашв, державних i громадських органiзацiй щодо необхiдностi пiдвищення такого показника роботи його установи, як «проточшсть». Головш економiчнi труднощi в цьому питанш для iнтернатiв полягали у значному погiршеннi !хнього матерiального становища, пов'язаного з необхщшстю забезпечення випускник1в стартовими засобами для самостшного iснування: «обмундируванням», «лiжковим приладдям», iнодi грошовою допомогою тощо.
Аналогiчнi вимоги висувалися i перед керiвником Полтавсько!, а тзтше й Харшвсько! трудово! колони iменi М. Горького А. С. Макаренком, який, на вiдмiну вiд багатьох зав^ючих колонiями, цiлком усвiдомлював, що збiльшення проточност1 е вкрай негативним педагогiчним фактором: зменшення термiну перебування в iнтернатнiй установi знижуе яшсть «концевого продукту» li дiяльностi, тд яким вiн розумiв «вихованця, що випущений iз колони i закончив свое виховання задовiльним чином». Але навиь у тому випадку, коли вихованець повноцшно пройшов увесь виховний цикл у дитячш установi й був випущений з не! у 16-18^чному вщ, подальша його сустльна iнтеграцiя багато в чому залежала ввд сощально! i педагопчно! ситуаци у тих професiйних навчальних i виробничих iнституцiях, як1 приймали ввд iнтернатiв турботу про його долю.
Аналiз фактiв показуе, що у таких обставинах А. С. Макаренко не м^ залишатися осторонь питань педагопчно! наступностi виховного середовища, тобто не помiчати того, наск1льки приймаюча iнституцiя забезпечувала продовження трудових i загальнопрофесiйних традицiй, винайдених та апробованих у створенiй ним колони. Адже, якщо загальнi умови професiйного розвитку вихованцiв усерединi колонй' були до певно! мiри ним i його педагопчним колективом контрольованими, а результатившсть цього розвитку такою ж мiрою прогнозованою, то !хнш «пiсляколонiйський» професшний шлях залежав вiд багатьох випадкових i стихiйних чинникв.
Питань господарсько-економiчноl ютори макаренк1вських виховних закладiв пею чи iншою мiрою торкалися ви, хто вивчав досвiд практично1 дiяльностi педагога. Бiльш детально ця тема до^джена у роботах I. Кривоноса [1], А. Фролова [2] та шших науковщв. Проблемi оргашзаци колективно1 трудово1 дiяльностi пiдлiткiв як педагопчного прiоритету А. С. Макаренка присвятили сво! працi Р. Беск1на, М. Виноградова [3], Ю. Гербеев [4], Л. Гордш [5], М. £втух [6], С. Невська [7], М. Нiжинський [8], Н. Носовець [9], В. Петрова [10] тощо.
Окремому розгляду макареншвського досвiду економiчного виховання як форми тдготовки пiдлiткiв до майбутнього професшного життя присвяченi деяк дисертацiйнi дослiдження останнiх рок1в (О. Мельникова [11], А. Неустроев [12]). Ретельний аналiз питань профорiентацiйно! роботи у макареншвських виховних закладах пов'язаний перш за все з iменами таких вчених, як К. Вербова [13], Л. Вшшкова [14], £. Вольський [15], К. Книш [16], С. Кульневич [17], П. Мазур [18] та ш.
Оск1льки юнуюча в 20-i роки мережа закладiв професшно! освiти, а також загальнодержавна практика соцiального супроводу колишнiх безпритульних не могли не бути важливими зовнiшнiми обставинами формування педагопчно! стратеги А. С. Макаренка у питаннях професшного розвитку його вихованщв, ми поставили перед собою завдання проаналiзувати особливостi й педагогiчну прiоритетнiсть основних форм оргашзаци професiйного майбутнього випускнишв Харшвсько! трудово! колонй' iменi М. Горького.
Процедура випуску й оргашзащя подальшо! навчально! або трудово! зайнятост вихованцiв виступала не лише важливим аспектом дiяльностi керiвникiв iнтернатних установ, а й певним показником ефективносп роботи закладу в цшому, а також приводом для його критики. Втизняш архiви мiстять дуже багато свiдчень як про неформальну турботу, навт особисте фiнансування колишнiх випускнишв, так i повну байдужiсть та недбалють у цьому питаннi деяких колег А. С. Макаренка. На початку 1927 р. навиь у центральнш укра!нськ1й освiтянськiй газетi «Народнш учитель» йшлося про випадки звшьнення пiдлiткiв з дитячих
ycтaнoв бeз хoчa б ятогось пpaцeвлaштyвaння. Ha цe нapoдний кoмicapiaт ocвiти Укpaïни нaгoлoшyвaв yciM oкpyжним iнcпeктopaм нapoднoï ocвiти (OIHO): при вилyчeннi пiдлiткiв iз дитycтaнoв oбoв'язкoвo влaштoвyвaти ïx нa poбoтy a6o нaвчaння [19].
Питaння фiнaнcyвaння i мaтepiaльнoгo зaбeзпeчeння cпpaви пpaцeвлaштyвaння кoлишнix виxoвaнцiв дитячих кoлoнiй i мicтeчoк зaзвичaй виpiшyвaлиcя нa дepжaвнoмy piвнi. Вищa paдa нapoднoгo гocпoдapcтвa Укpaïни, нaпpиклaд, iнiцiювaлa пepeдaчy opгaнiзaцiям, щo пpoвoдять бopoтьбy з бeзпpитyльнicтю, низки бeздiяльниx пiдпpиeмcтв, a тaкoж пpoмиcлoвoгo ycтaткyвaння з нeлiквiднoгo фoндy, cпpиялa пpaцeвлaштyвaнню пiдлiткiв нa пiдпpиeмcтвax мicцeвoï пpoмиcлoвocтi тoщo [20].
Стимyлювaлa i кoopдинyвaлa цю poбoтy в periornx чepeз cвoï пpeдcтaвництвa Цeнтpaльнa кoмiciя дoпoмoги дiтям (ЦКДД), yтвopeнa пocтaнoвoю уряду УСРР вiд 28 листошду 1922 р. ЦКДД кoнцeнтpyвaлa нa cвoïx бaнкiвcькиx paxyнкax вeликi кoшти i здiйcнювaлa фiнaнcyвaння шиpoкoгo cпeктpy зaxoдiв, cпpямoвaниx нa 6opora6y з дитячoю бeзпpитyльнicтю. Тaк, у липш 1927 р. з мeтoю пiдтpимки пpaцe- тa житлoвлaштyвaння тдлптав пo пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтвax, cepeд кycтapiв i ceлян ЦКДД acигнyвaлa 70000 крб. [21].
Мicцeвi пpeдcтaвництвa ЦКДД, oкpyжнi кoмiciï дoпoмoги дiтям (ОКДД), xoчa i пpoвoдили пocтiйнy poбoтy з пoшyкy нoвиx тa yдocкoнaлeння icнyючиx фopм пaтpoнaтy, мaли дeкiлькa cтaлиx шляxiв пpaцeвлaштyвaння пiдлiткiв. Аpxiвнi фoнди дaють мoжливicть визнaчити ocнoвнi нaпpямки тaкoï дiяльнocтi: пpaцeвлaштyвaння зa пocepeдництвoм бipжi пpaцi нa мювдвих пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтвax, yклaдeння вiдпoвiдниx угод i влaштyвaння нa пaтpoнaт кycтapям-oдинaкaм, ceлянaм i кycтapним apтiлям, пpaцeвлaштyвaння чepeз oкpyжнy кoлгocпнy ceкцiю да ciльcькoгocпoдapcькi кoмyни i apтiлi, a тaкoж чepeз Спиpтoтpecт i Цyкpoтpecт нa пiдпopядкoвaнi ïm paдгocпи, вiдpяджeння дo виpoбничиx кoлeктивiв кoмiтeтy бopoтьби з бeзpoбiттям, нaпpaвлeння дo музичних кoмaнд вiйcькoвиx чacтин тoщo.
У 5^чшму плaнi бopoтьби з дитячoю бeзпpитyльнicтю xapкiвcькoï ОКДД, cклaдeнoмy в ачш 1928 р., нa 1927-1928 oпepaцiйний рщ нaпpиклaд, плaнyвaлиcя тaкi цифри poзвaнтaжeння дитячих ycтaнoв: чepeз бipжy пpaцi нa виpoбництвo - 840 oci6, дo ФЗУ - 180 oci6, нa пaтpoнaт кycтapям - 100 oci6, нa пaтpoнaт ceлянaм - 100 oci6, peeвaкyaцiя нa бaтькiвщинy - 300 oci6, нa poбiтничi фaкyльтeти, y вищi нaвчaльнi зaклaди - 75 oci6, «да дoгoвipниx нaчaлax ^мд^та» -205 oci6, дo щoйнo ввдкршш кoмyни iмeнi Дзepжинcькoгo - 100 oci6 [22]. Як бaчимo, нaйбiльшa чacткa пpaцeвлaштoвaниx випускник1в oчiкyвaлacя ввд пocepeдництвa бipжi пpaцi.
3a yгoдoю з ОКДД, xapкiвcькa бipжa ^a^ зaлишaлa тaк звaнy «бpoню» - 25% cвoïx вaкaнciй нa низькoквaлiфiкoвaнi види poбiт для виxoвaнцiв дитячих im^mm^ ycтaнoв oкpyгy. Hacкiльки eфeктивнo дiялa тaкa cпiвпpaця, гoвopить дoпoвiдь пpo нacлiдки пepeдaчi пiдлiткiв да poбoтy й пpo пepcпeктиви ïï нaдaлi iнcпeктopa oxopoни дитинcтвa xapкiвcькoï oкpiнcпeктypи нapocвiти Рoзoвcькoгo нa зaciдaннi пpeзидiï ОКДД 30 бepeзня 1928 р.: «Лишe зa 5 ocтaннix мicяцiв тaким чинoм бyлo пpaцeвлaштoвaнo 419 пiдлiткiв. Вpaxoвyючи, щo зa вecь пoпepeднiй piк пoдiбнa цифpa cклaдaлa лишe 319 oci6, мoжнa уявити зaгaльнy тeндeнцiю у цш cпpaвi» [23].
Пpoтe тaкa фopмa визнaчeння пpoфeciйнoï пepcпeктиви кoлишнix виxoвaнцiв дитячих мicтeчoк i кoлoнiй мaлa низку як пeдaгoгiчниx, тaк i coцiaльниx нeдoлiкiв. Haвiть у зaзнaчeнiй вищe дoпoвiдi пpoзвyчaлo, щo пoдaльшa poбoтa в цьoмy нaпpямкy здачш ycклaднюeтьcя пepeвaнтaжeнicтю тaк звaниx «будиншв poбiтничиx тдлиюв» - тимчacoвиx гуртожитшв для випycкникiв iнтepнaтiв. Бiльш пpинципoвa кpитикa пpoлyнaлa з вуст зacтyпницi зaвiдyвaчa yпpaвлiнням дитячих ycтaнoв o^y^ Сoфiï Зaйчик, якa нaпoлягaлa да тoмy, щo зa вiдcyтнocтi нaлeжнoгo oблiкy, пpямyвaння виxoвaнцiв нa бipжy пpaцi вiдбyвaeтьcя бeз ypaxyвaння oтpимaнoï ними у кoлoнiï квaлiфiкaцiï. Ha щo Рoзoвcький зaпepeчyвaв: «Пocилки ш зa фaxoм тpaпляютьcя чepeз тe i тoдi, як нeмae шпиту вiдпoвiдниx фaxiв i дoвoдитьcя пpямyвaти нa зaклик тих, xтo e пiд рушю» [23]. Хoчa да цьoмy зaciдaннi бyлo виpiшeнo «пepeвecти oблiк квaлiфiкaцiï тих дiтeй, щo пoтpeбyють нaдcилки дo бipжi ^a^ й paxyвaтиcя пo мoжливocтi з квaлiфiкaцieю тдл^шв» [24], aлe в дшсшсп виявилocя нaдзвичaйнo вaжкo узгодити випaдкoвий, нaдaний у виpoбничиx мaйcтepняx дитячих будинк1в, кoлoнiй i мicтeчoк фax виxoвaнця з peaльнoю cитyaцieю нa ринку пpaцi.
Xap^^ra бipжa пpaцi пеpевaжно зaповнювaлa вaкaнсiï piзного типу деpжaвниx пiдпpиeмств о^угу. Ha почaткy 192S p., нaпpиклaд, пiдлiтки спpямовyвaлися до вaгонниx мaйстеpень, деpевообpобного зэноду в м. Mеpчикy, Хapкiвськоï швейжй фaбpики iменi Тiняковa [25]. Але особливi пpоблеми виникaли у тиx випaдкax, коли вшьт мiсця нaлежaли пpивaтним пiдпpиeмствaм. Фaкти свiдчaть пpо те, що шода влaсники, не нaдaючи жодно1' квaлiфiкaцiï пiдлiткaм, тpимaли ïx у себе лише rapmtó prn, коли 1хню пpaцю дозволялося оплaчyвaти зa шйнижчими pозцiнкaми, a полм звiльняли, поповнюючи тим сaмим лaви безpобiтниx [2б]. Тaким чином, подiбнa пpиxовaнa фоpмa експлyaтaцiï дитячо1' пpaцi поpяд зi своею юpидичною i моpaльною непpипyстимiстю мaлa ще й кaтaстpофiчнi педaгогiчнi нaслiдки.
Окpiм бipжi пpaцi, посеpедництво щодо зaлyчення пiдлiткiв до ^офе^йного нaвчaння бpaли нa себе Сшлга кyстapiв, Всеyкpaïнський пpомислово-кpедитний союз тa iншi оpгaнiзaцiï, як1 вiдпpaвляли ïx до piзниx кyстapниx apтiлей. Tax, у сеpпнi 1927 p. xapкiвськa ОКДД yклaлa подiбнy угоду з apтiллю «Шове об'едшння» нa нaвчaння в нiй пpотягом 2 pокiв 20 пiдлiткiв iз дитбудинк1в. 3a щею угодою пеpшi б тсяцш ОКДД зобов'язyвaлося сплaчyвaти apтiлi зa кожного пiдлiткa по 10 ^б., a пiсля цього пiдлiтки мaли одеpжyвaти yтpимaння зa стaвкaми, узгодженими з пpофспiлкaми [27].
До спpaви квaлiфiкyвaння пiдлiткiв зpештою долучилося i вiйськове вiдомство. Ha почaткy 1927 p. Hapодний комiсapiaт освии пiдписaв угоду з yпpaвлiнням Укpaïнського вiйськового окpyгy пpо пеpедaчy з 1 лютого 300 виxовaнцiв дитячж yстaнов вiком 1б-18 pокiв да нaвчaння до мyзичниx комaнд вшськовж чaстин. Поpяд з музичною освиою пiдтpимyвaлося отpимaння пiдлiткaми i виpобничоï квaлiфiкaцiï, для чого плaнyвaлося зaлyчaти ïx до pоботи в мaйстеpняx у тиx вiйськовиx чaстинax, що тaкi мaйстеpнi мaли [28].
Одшею з нaйпопyляpнiшиx фоpм pозвaнтaження димч^ зaклaдiв був пaтpонaт. Тобто пеpедaчa виxовaнцiв iз метою здобуття певного pобiтничого фaxy до кyстapiв, що зaймaлися iндивiдyaльним виpобництвом пеpевaжно зa мiсцем пpоживaння, aбо до селян.
^CTap, що бpaв нa нaвчaння пiдлiткa, отpимyвaв зa це певну плaтню, aле позбaвлявся деякиx пшьг, пpо що йшлося у документ^ зa «коpистyвaння пpaцею учшв», тому xapкiвський окpyжний виконaвчий комiтет восени 1927 p. звеpнyвся до B^y^ai-TOb^re центpaльного виконaвчого комiтетy з клопотaнням внести певнi змiни до тимчaсовиx пpaвил yчнiвствa в кyстapiв. Зпдно з пpопозицieю кyстap-одинaк повинен мaти пpaво нaвчaти не бiльше тpьоx yчнiв, не втpaчaючи пpи цьому своïx пiльг, кpiм того, ^отягом пеpшого pокy нaвчaння вiн позбaвлявся необxiдностi плaтити учню [29].
Haмaгaючись зaцiкaвити кyстapiв, як1 неоxоче бpaли пiдлiткiв нa пaтpонaт, Bищa paдa нapодного господapствa Укpaïни вистyпaлa тaкож зa пеpевaжне постaчaння ^омисловою сиpовиною тиx кyстapниx apтiлей i о^емж кyстapiв, що викоpистовyють ^auro безпpитyльниx [20].
Hе звaжaючи да це, пpоблеми у тaкiй фоpмi пpофесiонaлiзaцiï випускник1в як пaтpонaт, пpовокyвaлися i «вiдpяджyючою», i «пpиймaючою» стоpонaми. Пaсивнiсть кyстapiв пояснювaлaся ïx бшьшою зaцiкaвленiстю в тиx пiдлiткax, що мaють pодинy, нiж у колишнix безпpитyльниx. Сaме пpо це йшлося, нaпpиклaд, у вистyпi нa почaткy листопaдa 1927 p. тодiшнього голови xapкiвськоï ОКДД Сyxapeвa [30]. Tara позицiя кyстapiв пояснюеться тим, що без^итульш, a paзом з ними i виxовaнцi дитячиx iнтеpнaтниx yстaнов, пеpедyсiм, спpиймaлися як потенцiйне джеpело небезпеки для сaмого кyстapя, його pодини i мaйнa, що дшсно у бaгaтьоx випaдкax пiдтвеpджyвaлося. По-доуге, дiти, якi не мaли имЧ тa бaтькiв потpебyвaли знaчно бiльшоï побyтовоï тypботи - пpиймaючи шдл^га нa нaвчaння, кyстap тим сaмим бpaв нa себе цiлий комплекс зобов ^arn, сеpед якиx були: зaбезпечення виxовaнця певною, офiцiйно встaновленою, житловою площею, дотpимaння сaнiтapниx умов у мющ його пpоживaння тa pоботи, зaбезпечення повноцiнного i pегyляpного xapчyвaння, догляд зa зовнiшнiстю гадлив тa його здоpов'ям тощо.
3 шшого боку, зaвiдyвaчi колонiй добpе pозyмiли пpофесiйнy мaлопеpспективнiсть подiбноï фоpми нaвчaння. Це пpизводило до того, що сaмi зaвiдyвaчi колонiй, як зaзнaчaлося нa зaсiдaннi пpезидiï ОКДД у беpезнi 192S p., нaмaгaлися видiлити кyстapям дiтей мaлоздiбниx, бшьш обдapовaниx i, вiдповiдно, бiльш ^офесшно пеpспективниx зaлишaючи у себе в очiкyвaннi кpaщиx можливостей для ïxнього пpaцевлaштyвaння aбо нaвчaння [31].
Яcкpaвy xapaктepиcтикy цieï crnya^ï дae А. С. Мaкapeнкo: «Кpaщиx xлoпцiв, щo пoкaзyють ycпixи у шкoлi чи у виpoбництвi, i caM зaвкoл нe пoшлe дo чoбoтapя нa дoвoлi вaжкe i бeзпpocвiтнe життя, у цьoмy вишдку i xлoпчик i зaвкoл зaвжди будуть чoгocь чeкaти кpaщoгo. O'rae, дo кycтapiв вiдпpaвляютьcя aбo ri, яких зaвiдyючoмy цiкaвo cкopiшe cплaвити, aбo ri xлoпцi, яким взaгaлi нiчoгo ocoбливoгo нe xoчeтьcя i яким пpocтo цiкaвo змiнити oбcтaнoвкy. Bce цe визнaчae тe, щo зa дoпoмoгoю кycтapiв ми poзвaнтaжyeмocь вiд xлoпцiв, щo дaлeкo ш зaкiнчили виxoвaння» [32, с. 133].
Ha бepeзнeвoмy зaciдaннi ОКДД тaкoж пpoзвyчaлa й iншa пpинципoвa пpoблeмa. Виявляеться, нaйбiльшa кiлькicть зaявoк того чacy пocтyпaлa вiд кycтapiв-чoбoтapiв, aлe e цiлкoм зpoзyмiлим, щo дaлeкo нe кoжeн iз пiдлiткiв мaв бaжaння квaлiфiкyвaтиcя caMe з ^oro фaxy [31]. Тpeбa зaзнaчити, щo пoвнe aбo чacткoвe iгнopyвaння yпoдoбaнь, пpaгнeнь й iндивiдyaльниx здiбнocтeй виxoвaнцiв дитячих ycтaнoв тa нaдaння бiльшocтi з них типoвoï квaлiфiкaцiï ш cтiльки cтвopювaлo пeвний диcбaлaнc да ринку пpaцi, cкiльки пepeшкoджaлo мaйбyтнiй пpoфeciйнiй caмopeaлiзaцiï цих виxoвaнцiв, дeзopieнтyвaлo ïx у пoшyкax влacнoï пpoфeciйнoï iдeнтичнocтi, блoкyвaлo нaйceнзитивнiший щoдo пpoфecioгeнeзy пepioд ocoбиcтicнoгo poзвиткy. Пoтpaпляючи у cepeдoвищe кycтapiв, пiдлiтoк пiддaвaвcя нeбeзпeцi нecвiдoмoгo зacвoeння цiлoï cиcтeми пpoфeciйниx cтepeoтипiв, цiннocтeй i тpaдицiй, щo знaчнoю мipoю мoгли змiнити да лишe йoгo yявлeння пpo влacнe пpoфeciйнe мaйбyтнe, aлe й уплинути нa ycвiдoмлeння cycпiльнoгo змicтy cвoeï пpoфeciйнoï дiяльнocтi.
Пoвepтaючиcь дo cпeцифiки пaтpoнaтy в кycтapiв, ми MaeMo пiдкpecлити, щo oкpeмим нeгaтивним фaктopoм цieï фopми пpoфeciйнoгo нaвчaння вистушли нeзaдoвiльнi caнiтapнo-гiгieнiчнi yмoви. Якщo caнiтapний cтaн дитячих iнтepнaтниx ycтaнoв пepeвipявcя вiдпoвiдними opгaнaми, a ïxm зaвiдyвaчi i штaтнi лiкapi шсли вiдпoвiдaльнicть зa ньoгo, тo aнaлoгiчний пoкaзник щoдo пoмeшкaння i виpoбничиx пpимiщeнь кycтapя зaлeжaв вiд piвня зaгaльнoï культури i гiгieнiчнoï ocвiчeнocтi ocтaнньoгo. У тoмy ж бepeзнi 1928 р. xapкiвcькa мicькa caнiтapнo-eпiдeмioлoгiчнa cлyжбa, щo oбcтeжyвaлa пaтpoнoвaниx тдлптав, кoнcтaтyвaлa мacoвi випaдки пopyшeння гiгieнiчниx i caнiтapниx нopмaтивiв житлoвиx yмoв пaтpoнoвaниx пiдлiткiв. Сepeд них вiдмiчeнo пoгaнe i нepeгyляpнe xapчyвaння, у 40% вишдшв зaфiкcoвaнa вoлoгicть зшчш!' чacтини пoмeшкaнь кycтapiв, 18,8% пpимiщeнь, як виявилocя, poзтaшoвaнi у пiдвaльниx i нaпiвпiдвaльниx пoвepxax бyдинкiв, нeдocтaтнicть кopиcнoï житлoвoï плoщi нa oднoгo мeшкaнця cпocтepiгaeтьcя у 87,5% вишдкш, квaлiфiкoвaний як aнтиcaнiтapний cтaн 35,5% пoмeшкaнь. Тaкoж вiдмiчaлacя вiдcyтнicть у 7,5% тдлптав лiжкoвoï бiлизни, нaдмipнa тpивaлicть poбoчoгo дня тoщo [33].
Сepeд poзмaïття видiв cyпpoвoдy випускнишв iнтepнaтiв нaйбiльшy критику з 6o^ А. С. Мaкapeнкa викликaлa тaкa фopмa, як пaтpoнaт у ^лян. Сaмa пpoцeдypa пepeдaчi виxoвaнцiв дитycтaнoв нa тpyдoвe виxoвaння дo ^ляжь^го Abopy aбo ciльcькoгocпoдapcькoгo кoлeктивy бyлa зaнaдтo гpoмiздкoю: зaцiкaвлeний у виxoвaнцeвi ceлянcькiй двip aбo кoлeктив пoдaвaв вiдпoвiднy зaявy дo ciльcькoï paди; ciльcькa paдa, щoб виявити дoцiльнicть i мoжливicть тaкoгo пaтpoнaтy, aбo caMa oбcлiдyвaлa кoлeктив чи ^ляжь^й дшр, aбo дopyчaлa цe oднiй з opгaнiзaцiй - ocepeдкy КП(б)У, ЛКСМУ, «Дpyзiв д^й», Кoмiтeтy нeзaмoжниx ceлян, мicцeвoмy кoмiтeтy пpoфeciйнoï спшки poбiтникiв ocвiти чи Рoбiтзeмлicy, дeлeгaткaм вiд ceлянoк, i вecь мaтepiaл нaдcилaлa дo OIHO; poзглянyвши мaтepiaли, OIHO нaдcилaлa пpoeкт дoгoвopy дo ciльpaди, якa вiдбиpaлa нa дoгoвopi пiдпиc пpeдcтaвникa двopy чи кoлeктивy. Лишe пicля цьoгo пaтpoнaт cтaвaв юpидичнo мoжливим. Були poзpoблeнi й швш зacoби зaoxoчeння ceлян: ïm нaдaвaлocя пpaвo oдepжaти нa виxoвaнця зeмeльний нaдiл зa нopмaми тpyдoвoгo зeмлeкopиcтyвaння, щo звiльнявcя пpoтягoм терших тpьox poкiв вiд ciльcькoгocпoдapcькoгo пoдaткy, aбo видaвaлacя oкpeмa плaтa та yтpимaння пaтpoнoвaнoгo. Пeдaгoгiчнi paди iнтepнaтiв cклaдaли списки кaндидaтiв нa цю фopмy пaтpoнaтy, дoтpимyючиcь двox нeoдмiнниx вимoг: вiк вiд 12 дo 17 poкiв тa фiзичнe здopoв'я. Пaтpoнoвaнi ceлянaми пiдлiтки мoгли тaкoж poзpaxoвyвaти i нa пeвнi coцiaльнi гapaнтiï: пpaвo нa зeмeльний дадш, пoзaчepгoвий вступ дo шкoли, бeзкoштoвнe нaвчaльнe пpилaддя i мeдичнy дoпoмoгy [34].
Вiддзepкaлeнням cyттeвиx нeдoлiкiв тaкoï фopми пaтpoнaтy e пpoтoкoли зaciдaнь пpeзидiï xapкiвcькoï ОКДД. У чepвнi 1928 р. нacтyпник А. С. Maraperna нa пocaдi кepiвникa Упpaвлiння дитячими ycтaнoвaми Хapкiвcькoгo oкpyгy Mrnaräo Сyxapeв нaгoлoшyвaв нa тoмy, щo
оскшьки тдл^ки у селян виконують роботу батракв, завiдуючi дитустанов виступають проти цього виду патронату. Пiдтримував його i Розовський: «Селяни беруть на патронат дией виключно з метою одержати за них грошi й шякого виховання дiтям та трудового навику вони !м дати не можуть» [35].
Цiкавi думки на цю тему ми знаходимо й у А. С. Макаренка, в його незавершенш робот «Про патронування». «Я дуже боюся, - писав вш, - що у питанш передачi дiтей селянам ми знаходимося у цшй смузi непорозумiнь». Спираючись на власний досвiд i розумшня ситуаци, А. С. Макаренко наголошував, що за тих умов цей захвд нi в педагогiчному, ш в соцiальному вiдношеннi не може вважатися дieвим. За наявностi у втизняному селi 20-х рокiв минулого столiття надмiрно! кiлькостi пропозицiй щодо виконання будь-яко! роботи, прийнятий за грошi вихованець iнтернату неминуче виштовхне з села на вулицi нового безпритульного, який через певний час неодмшно потрапить до дитячого будинку, «але який уже научився дечому на вулищ i отримав певну мiру вiдрази до сшьськогосподарсько! пращ, та, впм, i до всяко! шшо! працi». Таким чином, патронат у селян, за образним виразом Макаренка, лише переставляв одного безпритульного на мюце шшого. При цьому А. С. Макаренко стверджував, що через очолюване ним Управлшня дитячими установами Харшвського округу не було направлене до селян жодного хлопця i навiть не було жодно! вiдповiдно! вимоги [32, с. 133].
Патронат у селян був проблематичний з огляду ще на одну, розкриту Макаренком, слушну обставину. Неможливiсть для вихованщв iнтернатiв мати необхiдний сiльськогосподарський реманент виключала взагалi серед них будь-як прагнення до занять сiльським господарством. Перспектива ж для тдптка стати членом сшьськогосподарсько! комуни теж виступала досить нереальною, оск1льки до таких комун приймали людей досить обачно i бiльш старшого вiку. Колони теж не в змозi тримати у себе вихованця до 18 рошв, постiйно орieнтуючи його на таке майбутне, оск1льки до цього вшу вiн встигне навчитися чомусь «з його точки зору бшьш солiдному, нiж сiльське господарство» [32, с. 134].
Як прикрий випадок повщомляе А. С. Макаренко i про невдалу спробу iнiцiйованого комгаею допомоги дiтям улаштування вихованцiв дитячих установ округу до сшьськогосподарсько! комуни «Сшжне». Ретельно пвдбраш Управлiнням дитустановами пiдлiтки, прибувши до комуни, з'ясували, що «Сшжне» являе собою лише звичайну нечисленну, всього на 50 вихованщв, дитячу колонш залiзничного тдпорядкування, бiдне господарство яко! унеможливлювало для них будь-яку перспективу колективного господарювання [32, с. 133].
Педагопчну неспроможнiсть iде! патронату, принаймнi для тих чаив, !! невiдповiднiсть виховному контексту дiяльностi iнтернатно! установи Макаренко виводив iз суми протирiч мiж дрiбногосподарським приватним виробництвом i великою державною промисловютю. Вiн роздумував над питаниями: який вплив може здшснити самий процес патронування на роботу дитячого будинку, як настро! вносяться цим шститутом у життя трудово! колонi!? «Як би погано не була поставлена робота в нашш колони, все ж нашi дии ростуть пiд впливом iде! роб^ничого класу. Вони, може бути, не умшть вести себе, не умшть навiть працювати, якщо ми погаш вихователi, але вони вже умшть зневажати експлуатащю i експлуататорiв i самi зовсiм вiдверто прагнуть бути робиниками у мiстi, на виробництш. 1нша справа, наск1льки ми зможемо задовольнити !х прагнення i тдготувати !х на той випадок, якщо воно буде задоволено, але саме прагнення це повинне бути визнане здоровим i утворити базу для виховно! роботи колони» [32, с. 134].
Те, що патронат навиь штучно перешкоджав вихованцям шлях до великого виробництва, тдтверджуеться i документально. Наприкшщ серпня 1928 р. президiя ОКДД вiдповiла на клопотання селян про можливють працевлаштування на тдприемствах патронованих у них пiдлiткiв: у клопотанш вiдмовити, поставити питання перед О1НО, щоб надалi були даш вказiвки завiдуючим дитустановами про роз'яснення селянам «у тому напрямку що дии на пiдприемства посланi бути не можуть» [36].
Давали тдстави сподiватися на певнi гарантИ щодо набуття професи колишнiми колонiстами хiба що угоди з державними сшьськогосподарськими пiдприемствами. Так, у березнi 1928 р. центральний орган КП(б)У газета «Комушст» висвiтлювала один з таких прикладiв: НКО, ЦКДД i Центральна комгая по боротьбi з безробитям уклали з Цукротрестом
ГСТОРШ ПЕДАГОПКИ
дoгoвopи пpo тe, щoб poзмicтити пo йoгo пiдпpиeмcтвax - цyкpoвapняx i paдгocпax Укpaïни -338 ^pepocrais пoнaд бpoнeю, «пocтaвивши ïx в тaкi yмoви, щoб пiдлiтки мaли змoгy нaбyти ^вш!' квaлiфiкaцiï» [37].
Як виявилocя, o^eMo для кoлoнiï iмeнi M. ^рь^го дeякy eпiзoдичнy дoпoмoгy в cпpaвi пpaцeвлaштyвaння виxoвaнцiв нaдaвaв ïï дocить пoтyжний шeфcький кoмiтeт. Biдoбpaжeння ^ore знaxoдимo в apxiвниx дoкyмeнтax: у cepmi 1927 р. xapкiвcький Жoвтнeвий paйoнний кoмiтeт тoвapиcтвa «Дpyзi дтй» зaтвepджyвaв пpoтoкoл шeфкoмy: «3aпpoпoнyвaти шeфcькoмy кoмiтeтy пpeдcтaвити списки виxoвaнцiв кoлoнiï, яких у пepшy чepгy нeoбxiднo пocлaти нa poбoтy. Peкoмeндyвaти Ш^фгаму звepнyтиcя дo Окpвiйcькoмaтy для з'яcyвaння мoжливocтi poзпoдiлy пiдлiткiв» [38]. А да пoчaткy чepвня тoгo ж po^ paйкoм, зaтвepджyючи штaт пiдзвiтнoгo йoмy бyфeтy при xapкiвcькoмy клyбi ím. Moïceeнкa, виpiшив узяти з чиcлa виxoвaнцiв пiдшeфнoï гopькiвcькoï кoлoнiï тpeтьoгo пpaцiвникa з oплaтoю 25 крб. [39].
Впчизняш дepжaвнi й нeдepжaвнi opгaнiзaцiï, щo у 20-х porax минyлoгo cтoлiття тieю чи iншoю мipoю oпiкyвaлиcя питaннями пoдoлaння дитячoï бeзпpитyльнocтi й мaлoлiтньoï злoчиннocтi, oднe з гoлoвниx cвoïx зaвдaнь yбaчaли в cтвopeннi poзгaлyжeнoï тa дocить мoбiльнoï cиcтeми пpaцeвлaштyвaння випускнишв iнтepнaтниx зaклaдiв. Однaк, нeзвaжaючи да тe, щo poзмaïття фopм i зacoбiв фiнaнcyвaння тaкoï oпiки toct^to poзшиpювaлocя, гoлoвними ïï вaжeлями виcтyпaли пepeдyciм eкoнoмiчнi мipкyвaння. 3 oглядy нa цe, яшсть пpoфecioнaлiзaцiï вчopaшнix бeзпpитyльниx зaлишaлacя cкopiшe випaдкoвoю, шж гapaнтoвaнoю кaтeгopieю, щo e oбмeжyючим зoвнiшнiм фaктopoм poзвиткy cтвopeнoï А. С. MarapernoM виxoвнoï cиcтeми. ^сл^вний пpoтивник пpимaтy eкoнoмiчниx мipкyвaнь пepeд пeдaгoгiчними в opгaнiзaцiï виxoвaння, пeдaгoг-пиcьмeнник викopиcтoвyвaв щoнaймeншi мoжливocтi для уник^н™ нeвизнaчeнocтi пeдaгoгiчнoгo кoнтeкcтy фopмyвaння пpoфeciйнoгo мaйбyтньoгo cвoïx випускнишв.
Пopяд iз пpaцeвлaштyвaнням фopмyвaлacя iншa, бiльш пepcпeктивнa i дieвa cиcтeмa coцiaльнoï iнтeгpaцiï випускнишв iнтepнaтiв, щo нaбaгaтo бiльшe вiдпoвiдaлa iдeï тa пoтpeбi ïx пpoфeciйнoгo caмoвизнaчeння - пiдгoтoвцi i вступу дo пpoфeciйнo-ocвiтнix нaвчaльниx зaклaдiв. Bиxoвнa poль цих зaклaдiв, a тaкoж ycвiдoмлeння виxoвaнцeм пepcпeктиви вступу дo них у зaгaльнoмy npo^ci йoгo пpoфeciйнoгo poзвиткy являють пpoблeмy, пpeдмeтнe дocлiджeння якoï cтaнoвить o^eMe нayкoвe зaвдaння.
Л1ТЕРАТУРА
1. Rprnoroc I. Ф. Тeндeнцiï poзвигкy гpyдoвoгo виxoвaння й виpoбничo-гocпoдapcькoï дiяльнocгi кoлoнiï як пeдaгoгiчнoгo фaкгopy / I. Ф. Rprnoroc // Ангoн Maxapemo : Хapкiвcькa гpyдoвa кoлoнiя ím. M. ^рь^го (в дoкyмeнгax i мaтepiaлax 1926-1928 pp.): мoнoгpaфiя / [aвтopи-yклaдaчi : I. Ф. Rprnornoc, H. M. Тapaceвич, А. В. Ткaчeнкo]; зa peд. дiйcнoгo члeнa АПH Укpaïни I. А. Зязют. - К.: Пeдaгoгiчнa дyмкa, 2008. - С. 13-18.
2. Оpгaнизaция вocпитaтeльнoгo пpoцecca в пpaкгикe А. С. Marapemo: yчeб. пocoбиe / [Шдг. А. А. Фpoлoв ; ж>д. peд. В. А. Слacтeнинa и H. Э. Фepe]. - ^рький, 1976. - 98 с.
3. Бecкинa P. M. «Bocпитывaeт гpyдoвaя лoгикa, лoгикa xoзяйничaнья» / P. M. Бecкинa, M. Д. Bинoгpaдoвa // Идeи А. С. Marapemo ceгoдня / P. M. Бecкинa, M. Д. Bинoгpaдoвa. - M.: Знaниe, 1988. - С. 43-62.
4. Гepбeeв Ю. В. Пpoизвoдитeльный труд в пeдaгoгичecкoй CTCTeMe А. С. Maкapeнкo / Ю. В. Гepбeeв // Из ornira yчeбнo-вocпигaгeльнoй paбoгы yчpeждeний ингepнaгнoгo тит. - M., 1979. - С. 17-21.
5. ^рдин Л. Ю. Сиcгeмa гpyдoвoгo вocпигaния в omiTC и вoззpeнияx А. С. Marapemo / Л. Ю. Гopдин // Marapemo А. С. Тpyдoвoe вocпитaниe. - Mинcк, 1977. - С. 3-38.
6. Свтух M. Б. Тpyдoвe виxoвaння дiгeй у сшдщиш А. С. Maкapeнкa / M. Б. Свтух // Пoчaгкoвa шкoлa. - 1983. - № 6. - С. 59-61.
7. Швсгая С. С. Знaчeниe идeй А. С. Marapemo в пeдaгoгичecкoм cтимyлиpoвaнии тpyдoвoй дeягeльнocги вocпигaнникoв в coвpeмeннoй гeopии вocпигaния / С. С. Швсгая // Пeдaгoгичecкoe нacлeдиe А. С. Marapemo и coвpeмeннaя шкoлa: omn1 и пpoблeмы: сб. туч. тр. / [Peд. кoл.: Л. Ю. Гopдин (oгв. peд.) и др.]. - Кишитев, 1987. - С. 38-49.
8. Шжинський M. П. А. С. Marapemo npo виxoвaння в пpaцi i пoлiтexнiчнe нaвчaння / M. П. Шжинський // Paдянcькa шкoлa. - 1953. - № 9. - С. 14-18.
9. Носовець Н. М. Гумашстична спрямовашсть системи трудового виховання молодi в педагопчнш спадщинi А. С. Макаренка: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Носовець Наталiя Михайлiвна. - К., 2003. - 271 с.
10. Петрова В. И. Проблемы трудового воспитания в педагогическом наследии А. С. Макаренко /
B. И. Петрова // Советская педагогика. - 1979. - № 3. - С. 120-122.
11. Мельникова О. В. Проблеми економiчного виховання в педагопчнш спадщиш А. С. Макаренка : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Мельникова Ольга Володимирiвна. - Х., 2005. - 241 с.
12. Неустроев А. Н. Формирование экономического сознания воспитанников в системе трудового воспитания А. С. Макаренко: дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Неустроев Ариан Николаевич. -Якутск, 2002. - 128 с.
13. Вербова К. В. А. С. Макаренко о проблеме формирования жизненных планов воспитанников / К. В. Вербова // Педагогическая система А. С. Макаренко и вопросы ее творческого применения современными воспитательными учреждениями: Материалы к симпозиуму. - М., 1972. - С. 37-41.
14. Винникова Л. М. А. С. Макаренко о выборе профессии / Л. М. Винникова // Выдающийся советский педагог А. С. Макаренко и современность: краткие тез. докл. межвуз. науч.-практ. конф. - Воронеж, 1988. - С. 51-53.
15. Вольский Е. Н. Проблемы подготовки воспитанников к выбору профессии в педагогическом наследии А. С. Макаренко / Е. Н. Вольский // Воспитание общественной и профессиональной направленности личности. - Иркутск, 1979. - С. 160-168.
16. Кныш К. А. Производительный труд как фактор профориентации в опыте и воззрениях А. С. Макаренко / К. А. Кныш // Выдающийся советский педагог А. С. Макаренко и современность: Краткие тез. докл. межвуз. науч.-практ. конф. - Воронеж, 1988. - С. 56-57.
17. Кульневич С. В. А. С. Макаренко о взаимодействии школы с выпускниками в профориентации /
C. В. Кульневич // Выдающийся советский педагог А. С. Макаренко и современность : краткие тез. докл. межвуз. науч.-практ. конф. - Воронеж, 1988. - С. 55-56.
18. Мазур П. И. Советуясь с А. С. Макаренко : А. С. Макаренко о выборе профессии / П. И. Мазур // Школа и производство. - 1978. - № 3. - С. 9-14.
19. Вилучення шдлггюв з дитячих установ // Народнш учитель. - 1927. - 19 Ычня. - № 3 (108). - С. 4.
20. Промисловють у боротьбi з безпритультстю // Комушст. - 1927. - 18 грудня. - № 289 (2374). - С. 3.
21. Розмщення шдлптав по тдприемствах // Комушст. - 1927. - 17 липня. - № 161 (2246). - С. 3.
22. Державний арх1в Харквсько! област (далi - ДАХО). - Ф. Р-1492. - Оп. 1. - Спр. 104. - Арк. 167 зi зв.
23. ДАХО. - Ф. Р-1492. - Оп. 1. - Спр. 104. - Арк. 205.
24. ДАХО. - Ф. Р-1492. - Оп. 1. - Спр. 104. - Арк. 248.
25. Безпритульних до роботи // Комушст. - 1928. - 5 Ычня. - № 4 (2388). - С. 3.
26. Шдлгтки на приватних тдприемствах // Комушст. - 1927. - 5 серпня. - № 177 (2262). - С. 3.
27. Розмщення шдлптав по артшях // Комушст. - 1927. - 26 серпня. - № 193 (2278). - С. 3.
28. Передача вихованц1в дит. буд. до музичних команд вшськов. частин // Народнш учитель. - 1927. -16 лютого. - № 7 (112). - С. 4.
29. Ученичество у кустарей // Харьковский пролетарий. - 1927. - 20 жовтня. - № 240 (1053). - С. 3.
30. ДАХО. - Ф. Р-1492. - Оп. 1. - Спр. 104. - Арк. 29.
31. ДАХО. - Ф. Р-1492. - Оп. 1. - Спр. 104. - Арк. 174.
32. Макаренко А. С. О патронировании / А. С. Макаренко // Макаренко А. С. Педагогические сочинения : в 8 т. - М. : Педагогика, 1983-1986. - Т. 8 / [сост. М. Д. Виноградова, А. А. Фролов]. -С. 132-134.
33. ДАХО. - Ф. Р-1492. - Оп. 1. - Спр. 104. - Арк. 182, 191.
34. У Наркомосвт // Народнш учитель. - 1927. - 9 лютого. - № 6 (111). - С. 2.
35. ДАХО. - Ф. Р-1492. - Оп. 1. - Спр. 104. - Арк. 216.
36. ДАХО. - Ф. Р-1492. - Оп. 1. - Спр. 104. - Арк. 264.
37. Розмщення вихованщв з дитячих будинюв // Комушст. - 1928. - 16 березня. - № 64 (2448). - С. 3.
38. ДАХО. - Ф. Р-1492. - Оп. 1. - Спр. 46. - Арк. 140 зi зв.
39. ДАХО. - Ф. Р-1492. - Оп. 1. - Спр. 46. - Арк. 113.
