CC BY
24
УДК 343.341
Л. Ф. Гула
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор кафедри кримiнального права i процесу
ХАРАКТЕРН1 ОЗНАКИ ОБ'еДНАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ У ГРУПИ НЕГАТИВНОГО СПРЯМУВАННЯ У ВИПРАВНИХ КОЛОН1ЯХ
© Гула Л. Ф., 2016
Розглянуто питання щодо виникнення неформальних груп засуджених у виправних колошях. Визначено основнi пщстави об'еднання засуджених у неформальш групи негативного спрямування. Окреслено елементи субкультури, за якими будуються неформальш вщношення м1ж засудженими, якi входять до таких груп. Запропоновано основш ознаки, як! вказують на iснування неформальних груп засаджених у виправних колошях.
Ключовi слова: групи засуджених, ознаки об'еднання, основш риси груп, негативне спрямування, пщстави об'еднання, правила в груш засуджених.
Л. Ф. Гула
ХАРАКТЕРНЫЕ ПРИЗНАКИ ОБЪЕДИНЕНИЯ ОСУЖДЕННЫХ В ГРУППЫ НЕГАТИВНОГО УСТРЕМЛЕНИЯ В ИСПРАВИТЕЛЬНЫХ КОЛОНИЯХ
В статье рассмотрен вопрос относительно возникновения неформальных групп осужденных в исправительных колониях. Определены основные основания объединения осужденных в неформальные группы негативного устремления. Очерчены элементы субкультуры за которыми строятся неформальные отношения между осужденными которые входят в такие группы. Предложены основные признаки которые указывают на существование неформальных групп засаженных в исправительных колониях. Для успешного управления средой осужденных в исправительных колониях необходимые знания относительно возникновения и функционирования групп осужденных.
Ключевые слова: группы осужденных, признака объединения, основные черты групп, негативное устремление, основания объединения, правила в группе осужденных.
L. Hula
CHARACTERISTIC SIGNS OF ASSOCIATION CONVICT IN THE GROUPS OF NEGATIVE ASPIRATION IN CORRECTIONAL COLONIES
In the article a question is considered in relation to the origin of informal groups convict in correctional colonies. The basic grounds of association are certain convict in the informal groups of negative aspiration. The elements of subculture are outlined after that informal relations are built between convict that is included in such groups. Basic signs are offered that specify on existence of informal groups planted in correctional colonies.
The microenvironment of convict has a row of specific features that to influence on a person that departs criminal punishment. In such environment at the general way of life of convict, at a relative alike fate and past criminal activity the unofficial small groups of different orientation are more active formed. It takes place as a result of the direct, protracted enough personal relations between convict in the process of commonunication in the different spheres of activity. Negative moral experience, absence of positive aims can become a favourable underback for forming of negative microenvironment in a colony. For a successful management by an environment convict in correctional colonies necessary knowledge in relation to an origin and functioning of groups convict.
Key words: group of convict, sign of association, basic lines of groups, negative aspiration, grounds of association, governed in the group of convict.
Постановка проблеми. Мшросередовище засуджених мае низку специфiчних особливостей, що впливае на особу, яка ввдбувае кримшальне покарання. У такому середовищi за загального способу життя засуджених, при ввдноснш схожiй долi i минулiй злочиннш дiяльностi активнiше формуються неофiцiйнi малi групи рiзноi спрямованостi. Це вщбуваеться в результатi безпосеред-нiх, досить тривалих особистих стосунюв мiж засудженими шд час спшкування в рiзних сферах дiяльностi. Негативний моральний досввд, вiдсутнiсть позитивних цшей можуть стати сприятливим грантом для формування негативного мшросередовища в колони. Для устшного управлiння середовищем засуджених у виправних колотях необхiднi знання щодо виникнення та функщону-вання груп засуджених.
Метою дослщження е окреслення процесу формування груп засуджених у виправних колонмх та визначення основних ознак щодо груп негативного спрямування.
Анал1з дослщжувано! проблеми. Вивчення груп як найважлившого елемента мшросередо-вища засуджених здшснювалися I. П. Волковим, А. Д. Глоточкин, Т. А. Денисовою, О. Г. Здраво-мисловим, Я. Л. Коломинським, Е. С. Кузьмшим, О. С. Макаренком, А. В. Мокрецов, А. I. Петров-ським, В. Ф. Шрожковим, Б. Д. Паригшим, В. I. Швидких, В. О. Ядровим та ш.
Виклад основного матер1алу. У мiсцях позбавлення волi засудженi вiдчувають дефiцит спшкування iз звичним для них сощальним оточенням i компенсують його через тдвищення iнтенсивностi спшкування в реальному найближчому оточенш засуджених. Усе це сввдчить про те, що вплив на особу з боку найближчого оточення в мюцях позбавлення волi здшснюеться значно сильнiше, нiж в умовах спшкування на волi. Практика показуе, що малi групи засуджених складаються з двох i бшьше осiб, якi формуються в процесi мiж особистого спшкування стихiйно, незалежно ввд адмiнiстрацii колони, за ознаками земляцтва або близькосл iнтересiв та ш. Основою таких груп стае взаемна симпатм, дружба, особиста прихильшсть тощо. Утворення малих груп пояснюеться, передусiм, виборчою потребою особи в спшкуванш, в об'еднаннi з шшими засудженими на основi однакового ввдношення до покарання, до рiзних явищ життя, до людей, у схожосп психологiчних установок i цiннiсних орiентацiй. Крiм того, в цих групах засудженi реалiзують i iншу важливу потребу - нове коло ввдносини та отримання необхiдноi iнформацii. Засуджений з перших дшв перебування в виправнш колони починае пiдшукувати to6í друга, товариша, однодумця, керуючись загальними штересами або спшьними цшями спiльноi дiяльностi, однаковим вiдношенням до покарання, вимог режиму, виховних дш, або почутв симпати, осо6исто1'прихильносп" [1, с. 256]
Мехашзм входження особи в групу - це прийняття i виконання засудженими групових норм i правил поведшки. Вiдомо, що кожен новоприбулий у колотю засуджений зараховуеться в офiцiйну структуру колонй - ввддшення, бригаду i виконуе т види дiяльностi, якi визначенi завданнями виправно!' колонй. Проте в процеш взаемовiдносин з iншими засудженими прибулий, орiентуючись на сво!' першi враження про оточення його засуджених, видшяе серед них декшька осiб, що
викликали у нього шгерес i симпатто, вступае з ними в пробне мiжособисте спшкування. Надалi такий засуджений поступово пiдбирае собi партнерiв до спшкування, близьких йому за поглядами, шгересами. Своею чергою, вiн стае об'ектом пильно!' уваги з боку шших засуджених, якi, як правило, е членами неофщшних груп рiзноi спрямованостi. Група через сво'х представниюв входить з ним у безпосередне спшкування, оцшюе його i, якщо вiн представляе iнтерес для групи, робить вплив (психолопчний тиск) з метою залучення його до групи. Для цiеi' мети можуть використовуватися рiзнi способи: надання можливостi для реалiзацii потреб новоприбулого засудженого; видшення матерiальноi допомоги (продукти, чай, сигарети); залякування, поввдом-лення неправдивоi або спотвореноi iнформацii про нього, а також пвдкреслення переваг, пов'язаних з членством у грут.
У спшьнот засуджених утворюються малi групи, котрi вирiзняються згуртованiстю i вбача-ють свое призначення у збереженнi цшностей спшьноти, спираючись на певнi принципи поведшки, що виступають регуляторами стосунюв. Цi групи отримують пiдтримку спшьноти i е реальною силою, здатною змусити виконувати означенi правила ствюнування. У групах складаеться нормо-порядок, тобто правила застосування "сво'х" закотв, порядок виконання санкцiй неформальних "коде^в поведшки".
Неформальнi ж групи засуджених виникають, як правило, стихiйно i залежать вiд кримiналiзованостi осiб яю сконцентрованi у виправнiй колонii [1, с. 104].
А. I. Мокрецов зазначае, що неофщшт групи складаються з двох або бшьше засуджених, як подшяють спшьну систему поглядiв, цiнностей i норм, що регулюють !'хню поведiнку, на основi мiжособистiсних вiдносин, симпатii або антипатii, iнтересiв, нацiональностi та iнших чинникiв [2, с. 16-17].
Залежно ввд цих чинниюв на практицi неформальнi групи засуджених створюються залежно ввд !'х спрямування: 1) групи позитивно!' спрямованосп; 2) групи нейтрально!' (невизначе-но') спрямованостi; 3) групи негативноi спрямованостi [3, с. 68-69].
Групи негативноi спрямованостi е найбшьшою загрозою для нормальноi дiяльностi виправноi колонй, дотримання прав i свобод засуджених, у виправних колонмх з максимальним рiвням безпеки такi групи можуть становити до 30 % засуджених.
Вони е неформальними об'еднаннями декшькох засуджених, для яких характерт порушення режиму, негативне ставлення до будь-яких форм позитивного впливу, пвдвищена конфлiктнiсть тощо. Дмльшсть таких груп протилежна правомiрнiй дмльносл адмiнiстрацii виправних колонiй. Зазначенi групи вiдрiзняються вiд iнших неформальних об'еднань засуджених вищим рiвнем органiзацii, згуртованосл й членiв, найбшьшою iнтенсивнiстю неофщшних ввдносин мають, зазвичай, яскраво вираженого лвдера [3, с. 173-174].
Основний мотив об'еднання в групи негативного спрямування е прагнення до мiнiмiзацii обмежень, що випливають iз факту позбавлення вол^ яка досягаеться таким шляхом, як: ввдбирання продукта харчування, моральш утиски та привласнення результата пращ шших засуджених; вживання наркотичних засобiв; оргатзацм каналiв одержання заборонених предмета; створення для себе незаконних пшьг або привше'в; завоювання лвдерства серед iнших груп у колонй; пiдпорядкування своему впливу основно!' маси засуджених; протидм адмiнiстрацii виправноi колонй з перспективою дезоргатзацй й дмльностц органiзацiя фiзичних розправ та приховування злочинiв проти життя та здоров'я засуджених, яю порушують норми кримшально' субкультури.
Практика показуе, що в малих групах негативно' спрямованостi, юнуе св1й внутрiшнiй неписаний "кодекс" (засновано! на основi кримшально!' субкультури), норми i правила повед1нка, яка робить вплив як на поведшку особи в грут, так i на й повед1нку в мiкросередовищi колонй. Груповi норми самi розвиваються, проходять певнi стадй розвитку, з мiрою розвитку групи вiдношення ускладнюються, фжсуються, детерм1нують повед1нку член]в групи. Груповi норми виконують такi основнi функцй: е своерiдною формою фжсаци групово!' структури; критерiем для оц1нки д1яльносп член]в групи, що робить вплив на прийняття ними р1шення в конкретних ситуащях. Факти грубого правопорушення режиму членом групи бачиться прояв мужносп, геро'зму, спритностi, самоствердження. Засуджений у разi входження до мало!' групи дiзнаеться, яка повед1нка пропонуеться груповою нормою; у яких
ситуацкх реашзовувати цей припис i чи вимагае групова норма ввд нього певно!' активносп у кожному конкретному випадку; хто належить до групи i як поводитися з шшими засудженими. Найважлившою соцiально-психологiчною характеристикою мало!' групи е ïï структура i згуртоватсть. Згуртованiсть -ця така групова властивгсть, яка являеться похвдним ввд кiлькостi i сили взаемних позитивних установок членв групи [4, с. 106].
Окремi науковцi, до яких належить О. М. Джужа, стверджують, що нолями кримiнальноï субкультури е кримiнальнi групи, а персонально - рецидивюти [6, с. 35]. Вони акумулюють, пройшовши через в'язнищ i колонiï, стiйкий злочинний досввд, "злодшсью закони", а потiм передають його iншим.
Такi науковцi як Ю. М. Антонян i С. В. Бородш, стверджують, що ступшь сформованостi кримiнальноï субкультури, ïï вплив на особу i групу бувае рiзним. Вона може виявлятися у виглядi окремих, не пов'язаних один iз одним елеменпв; може одержувати певне оформлення (в цьому випадку ïï "закони" виконують особливу спрямовану роль у регуляци повед1нки особи i групи); нарешп, вона може домшувати в певному закладi (мшрорайот, населеному пунктi), повнiстю пiдпорядкувавши своему впливу як крим1ногенний контингент, так i законослухняних громадян [6, с. 56].
Кримшальним спiвтовариствам характерна обов'язковють для ïï членiв дотримуватись усiх неформальних норм i правил; ri ж, хто 1'х iгноруе, як правило, пвддаються доволi грубим, а деколи i дуже жорстоким покаранням. У багатьох угрупованнях для гхнгх члешв оргашзовуються заняття силовими видами спорту (переважно схвдним единоборством). Останшм часом, як свiдчать окремi дослвдження, в багатьох кримiнальних групах вивчаеться також i поточне законодавство, причому найбшьше вивчаються норми, що регулюють покарання за економiчнi злочини.
Кримшальна субкультура як одна iз субкультур агресивного спрямування е агресивною. Вона проникае в культуру офщшну, руйнуючи ïï, девальвуючи ïï цiнностi i норми, насаджуючи в нiй сво!' правила поведiнки, атрибутику тощо.
Ашсшков, В. М зазначае, що субкультура засуджених, на його думку та кримшолопв (О. I. Гурова, Н. А. Стручкова, Г. Ф. Хохрякова, I. В. Шмарова), е головною перешкодою ефективного функщонування виправних колонш, оскшьки вона багато в чому орiентована на протидiю цшям виправлення i ресоцалiзацiï осiб пiсля ввдбуття покарання [7, с. 44].
Кримшальна субкультура засуджених в мюцях позбавлення вол^ що характеризуеться великою скритшстю внутрiшнiх органiзацiйних прийомiв, пiдкрiплених розвиненою багатосту-пiнчастою iерархiчною структурою. У ïï основу покладено принципи дшення засуджених на "чужих" i "сво1х", боротьби засуджених за придбання певного статусу, за прившейоване iснування в кримшальному середовищi.
Кримiнальна субкультура (контркультурою) - це сукупшсть духовних i матерiальних цiнностей, що регламентують i упорядковують життя i злочинну дмльшсть засуджених ствтова-риств, що сприяе 1х живучостi, згуртованостi, кримiнальнiй активносп i мобiльностi, спадкоемностi поколiнь правопорушниюв.
Субкультура, як i злочиннiсть, мае безлiч причин. Цiлiсноï концепцiï причин i умов ïï виникнення i функщонування доки немае. Це значною мiрою пов'язано з невивчешстю сощальних процешв не лише в мюцях позбавлення волi, але i в духовнш сферi суспшьства загалом [8, с. 12].
Небезпека кримiнальноï субкультури на сучасному етапi полягае у постшному впливi ïï на сввдомють осiб, що вiдбувають покарання у виглядi позбавлення волi, у зв'язку з чим тривае процес стабшзаци антисуспiльноï настанови з випливаючими з цього наслвдками, у посиленнi ïï iмператив-ностi, тобто набуття кримшальною субкультурою ознак обов'язковостi для багатьох категорш засуджених. Тобто кримiнальна субкультура мае суттевий вплив на сощально-психолопчт стани i поведiнку засуджених у мюцях позбавлення волi i школи виступае як одна з умов вчинення зло-чинiв засудженими в процеш вiдбування покарання у виглядi позбавлення волi - вiд втеч, тшесних ушкоджень i само ушкоджень до вбивств.
Засудженi якi вчинили ввдступ вiд кримiнальних традицiй перебувають у станi переслвдуван-ня основноï маси засуджених. За невчасне повернення картярського боргу (отримуе звання "фуф-лижника"), якщо був затриманий засудженими пвд час крадiжки речей шшого в'язня чекае фiзичне покарання або статеве приниження i перехвд у категорто "ображених" - пасивних гомосексуалюпв.
Як пвдтверджуе багаторiчний практичний досвiд автора в системi виконання кримiнальних покарань, що 80 % конфлжлв серед засуджених - це азартш при (карти, нарди, домiно, шашки, шахрати, ставки на футбольш матчi тощо). Практично адмiнiстрацiя виправних колонiй з макси-мальним рiвнем безпеки 60 % робочого часу витрачае на врегулювання конфлжпв серед засуджених. Особливо конфлштшсть серед засуджених проявляеться в кругл числа мюяця (10, 20, 30), коли настае термш сплати картярського тборгу. Як правило, той, хто не може сплатити борг, добровольно вчиняе грубе правопорушення режиму утримання з метою помщення його в штраф-ний iзолятор або примiщення камерного типу. Окрема категорм засуджених боржникiв (чоловiкiв) близько 65 % самостшно звертаються до представниюв адмтстрацй виправних колонiй з прохан-ням iзолювати 1'х ввд загально! маси засуджених за наявносп конфлiкту. Засудженi, якi належать до верхньо! iерархiчноi верстви (так зваш "блатш"), якщо не можуть сплатити картярський борг, можуть вчиняти вбивства, захоплення заручниюв, тшест ушкодження або втечу з мiсць позбавлення волi з метою забезпечення об'ективного перенесення фактичного часу розрахунку.
На наш погляд, кримшально-злодшсью традицii i звича! е тим фундаментом, на якому закршлюеться досвiд попереднiх поколiнь злочинщв, що забезпечуе його спадковiсть i сприяе стимулюванню злочинно! поведiнки серед осiб, що потрапляють пiд вплив кримшально! субкультури в мiсцях позбавлення вол^ 1'х подальшiй професiоналiзацii i консолiдацii. Норми кримшально!' субкультури збершають у злочинностi стабiльнiсть, можливiсть до ввдтворення, укрiплюють й (злочиннiсть) у боротьбi з соцiальним впливом [9].
Лвдерство для активних учасниюв груп засуджених негативно!' спрямованосп - це значна цштсть i е одним з домшантних мотив!в протиправного поводження. Цим i визначаеться стiйкiсть окремих груп у тих випадках, коли вони в силу будь-яких причин залишаються без лвдер!в. За таких обставин висунення (вибiр) нового лвдера групи е конче необхiдним задля продовження функцiонування подiбноi групи. Саме тому на практищ не завжди ефективними заходами нейтралiзацii груп негативно' спрямованосп е переведення лидера тако!' групи в 1ншу установу.
У практичнш дiяльностi лiдерство серед засуджених розглядаеться одним з механiзмiв шгеграцй групово!' дiяльностi, коли iндивiд або частина сощально! групи виконуе роль лiдерiв, тобто поеднуе, направляе дмльшсть всiеi групи або ж як процес складно!' взаемодй людей у сощальних групах, на який впливае характер групи, сфера й життедмльносл, специфiчнi ознаки ситуацii, психологiчнi особливосл учасникiв, цшь дiяльностi й особислсть лiдера [10, с. 28].
Запорукою успiшностi дiяльностi групи негативного спрямування е здатшсть 11 лiдера на основi кримiнальноi субкультури краще за шших прогнозувати ймовiрнi труднощi та находити шляхи (засоби) усунення перешкод, як з боку адмтстрацй виправно' колонii, так i з боку шших засуджених, а можливо i шших подiбних груп.
У межах кримшально! субкультури засудженi часто об'еднуються в так званi "с!м'1" - групи невизначено' спрямованостi. Остання складаеться, як правило, з двох до 5-6 ошб, i бере на себе виконання та розподш господарчих функцш; утримання особистого майна та нагляд за ним, здобування та розподш матерiальних благ та ш. Членство в "сiм'i" забезпечуеться матерiальним внеском кожного. Тому умiльцi, яю виготовляють та обмiнюють потрiбнi для засуджених реч^ завжди е в "шм'1" шанованими членами. Якщо хтось у шм'1 позбавляеться додаткових джерел отри-мання благ (посилок, передач та ш.) чи потрапляе до штрафного iзолятора, йому надають допомогу.
У мюцях позбавлення волi утворюються також малi групи за принципом земляцтва, що об'еднують вихiдцiв iз одного району чи мiста, обласп; вони можуть бути сформованi за нащональною чи iншою ознакою (наприклад, приналежнiсть до певно! релiгiйноi конфесй). Члени земляцтва надають один одному допомогу в отриманш матерiальноi допомоги, в виршенш конфлiктних ситуацiй тощо.
Групи позитивного спрямування серед засуджених створюються тд керiвництвом адмiнi-страцй виправно! колонii (ч. 10 п. 1 ст. 107 КВК Укра'ни - брати участь у робоп самодмльних органiзацiй та гурткiв соцiально корисно! спрямованостi, займатися фiзичною культурою i спортом), якi сприяють процесу виправлення i ресоцiалiзацii.
Висновки. Необхщно зауважити, що самоорганiзацiя засуджених у мюцях позбавлення волi, веде до створення pi3Horo роду неформальних угрупувань, якi об'ективно, закономiрно, обумовлено розмiщенням у замкнутому просторi велико!' кшькосп засуджених i3 складними долями, психолопчними властивостями i кримiнальною спрямовашстю.
Дослiджуючи виникнення груп негативного спрямування встановлено, що нормами !х регуляци е кримiнальна субкультура, яка кнуе у мiсцях позбавлення волi можна, а також можна стверджувати, що вона являеться детермiнацiею злочинносп у виправних колонмх. Особливо таю складовi елементи кримiнальноi субкультури як створення груп засуджених негативного спрямування, алкоголiзм, наркомана та азартш iгри можна констатувати, що вони е основними причинами i умовами, котрi призводять до збшьшення злочинносп в мiсцях позбавлення волi.
1. Пирожков В. Ф. Исправительно-трудовая психология / В. Ф. Пирожков, А. Д. Глоточкин. -М. Академия МВД СССР. 1974. -437 с. 2. Мокрецов А. И. Микросреда осужденных в ИТУ /
A. И. Мокрецов ; И. В. Шмаров. - М. : ВНИИ МВД СССР, 1979. - 182 с. 3. Групи негативног спрямованостг в мгсцях позбавлення волг: проблеми протиди : [моногр.] / за заг. ред. Т. А. Денисо-вог. - Запоргжжя : Просвта, 2012. - 292 с. 4. Кричевский Р. Л., Дубовская Е. М. Психология малой группы: теоретический и прикладной аспекты / Р. Л. Кричевский, Е. М. Дубовская. - М. : Юрист, 1991. - 256 с. 5. Курс кримтологи: Особлива частина : тдручник : у 2-х кн. / [М. В. Кортенко, Б. В. Романюк, I. С. Мельник та 1н] ; за заг. ред. О. М. Джужи. - К. : Юртком 1нтер, 2001. - 480 с. 6. Антонян Ю. М. Преступное поведение и психические аномалии / Ю. М. Антонян, С. В. Бородин. -М. : Спарк, 1998. - 372 с. 7. Анисимков В. М. Криминальная субкультура и ее нейтрализация в исправительных учреждениях России : автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора юридических наук. Специальность 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / В. М. Анисимков. - Саратов : Саратовская государственная академия права,1998. - 45 с. 8. Пирожков В. Ф. Законы преступного мира молодежи. Тверь.: Волга, 1994. -78 с. 9. Криминальна субкультура. Електронний ресурс. Код доступу: http://vseverske.info/ whoiswho/1284. 10. Швидких В. I. Правовг способи попередження негативного впливу малих груп засуджених : дис. ... канд. юрид. наук /В. I. Швидких. - М. : ВНИИМВС СРСР, 1985. - С. 28.
REFERENCES
1. Pirozhkov V. F. Ispravitel'no-trudovaja psihologija. V. F. Pirozhkov, A. D. Glotochkin. [Corrective labor psychology]. Moskva. Akademija MVD SSSR. Publ . 1974. 437 p. 2. Mokrecov A. I. Mikrosreda osuzhdennyh v ITU A. I. Mokrecov, I. V. Shmarov.[Microenvironment convicted in IUT]. Moskva. VNII MVD SSSR Publ., 1979. 182 p. 3. Hrupy nehatyvnoyi spryamovanosti v mistsyakh pozbavlennya voli: problemy proty- diyi : [monohr.]. za zah. red. T. A. Denysovoyi. [Groups negative direction in prisons, problems of counteraction]. Zaporizhzhya. Prosvita Publ. 2012. 292 p. 4. Krichevskij R. L., Dubovskaja E. M. Psihologija maloj gruppy: teoreticheskij i prikladnoj aspekty R. L. Krichevskij, E. M. Dubovskaja.[Small group psychology: theoretical and applied aspects]. Moskva. Jurist Publ. 1991. 256 p. 5. Kurs kryminolohiyi: Osoblyva chastyna: pidruchnyk. U 2-kh kn. [M. V. Korniyenko,
B. V. Romanyuk, I. S. Mel'nyk ta in.]. za zah. red. O. M. Dzhuzhy [Criminology Course: Special Section]. Kyiv. Yurinkom Inter Publ. 2001. 480 p. 6.A ntonjan Ju. M. Prestupnoe povedenie i psihicheskie anomalii Ju. M. Antonjan. S. V. Borodin. [Criminal behavior and mental abnormalities]. Moskva. Izd. Spark Publ. 1998. 372 p. 7. Anisimkov V. M. Kriminal'naja subkul'tura i ee nejtralizacija v ispravitel'nyh uchrezhdenijah Rossii : Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni doktora juridicheskih nauk. Special'nost' 12.00.08 - ugolovnoe pravo i kriminologija; ugolovno-ispolnitel'noe pravo. V. M. Anisimkov. [Criminal subculture and its neutralization in the prisons of Russia]. Saratov : Saratovskaja gosudarstvennaja akademija prava Publ. 1998. 45 p. 8. Pirozhkov V. F. Zakony prestupnogo mira molodezhi. [The laws of criminal youth of the world]. Tver'. Volga Publ. 1994. 78 p. 9. Kryminal'na subkul'tura. [The criminal subculture] Elektronnyy resurs. Kod dostupu: http://vseverske.info/whoiswho/ 1284. 10. Shvydkykh V. I. Pravovi sposoby poperedzhennya nehatyvnoho vplyvu malykh hrup zasudzhenykh : dys. k. yu. n. V. I. Shvydkykh. [Legal ways to prevent the negative impact of small groups of prisoners]. Moskva. VNYY MVS SRSR Publ. 1985. 28 p.
