Характеристики стоку дощових паводків з малих водозборів різної лісистості в українських Карпатах Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

мiж компонентами cycnrnbHO-TeprnopianbHora комплексу. Його можливо до-сягти через впровадження оптимiзaцiï структури земельних pecypciB.

Л1тература

1. Закону Украши "Про охорону земель" (вщ 19 червня 2003 року) // Земельне законо-давство Украши : зб. нормат.-прав. акпв. - К. : Вид-во "1стина", 2007. - С. 174-197.

2. Землекористування: eколого-eкономiчнi проблеми, конфлiкти, планування : навч. по-ciбн. / 1.П. Соловш, О.Т. 1ванишин, В.В. Лавний та ш. - Львiв : Вид-во "Афша", 2005. - 400 с.

3. Концепщя збалансованого (сталого) розвитку агроекосистем в Укра1'ш на перюд до 2025 року: наказ Мшагрополггики Украши вiд 20.08.2003 р., № 280. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.rada.kiev.ua.

4. Мартин А.Г. Еколого-екож^чна оптимiзaцiя структури ciльcькогоcподapcького землекористування / А.Г. Мартин // Репональш проблеми розвитку агропромислового комплексу Украши: сучасний стан виршення : матер. II Мiжнap. наук.-практ. конф. (Кшв, 18-19 березня 2002 р.). - К. : Вид-во "Стафед-2", 2002. - С. 71-72.

5. Смолярчук М.В. До питання ошташзацп землекористування / М.В. Смолярчук // Науковий вюник Нaцiонaльного агроушверситету : зб. наук. праць. - 2006. - Вип. 104. - С. 180-184.

6. Сохнич А.Я. Методолопчш засади ошташзацп землекористування / А.Я. Сохнич, М.В. Смолярчук, О.А. Сохнич // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Сер.: Еколопзащя економ^ як шструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середо-вища. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - С. 503-511.

Смолярчук М.В. Экологические и экономические аспекты устойчивого развития землепользования

Проанализировано состояние использования земельных ресурсов Львовской области. Рассмотрены теоретические и практические принципы оптимизации использования и охраны земельных ресурсов и их региональные аспекты в условиях трансформации земельных отношений. Принимая во внимание состояние использования земельных ресурсов, недостатки в проведении землеустройства, которые возникли в результате земельной реформы, следует несколько изменить подходы относительно использования и охраны земель и формировать эффективный механизм устойчивого развития землепользования.

Ключевые слова: оптимизация, устойчивое развитие, земельные ресурсы, рациональное использование, охрана земель.

Smolyarchuk M.V. Ecolog^! аnd economic аspects for constаnt development of tend tenure

The state of the using the landed resources in the Lviv агеа is analysed. Theoretical and practical principles of optimal using are considered. А protection of landed resources and its regional aspects in the conditions of transformation the landed relations are examined. The approaches of the using and protection the landed resources need to change because the defects are in realization the system of land tenure. The effective mechanism of constant development the land tenure will be formed.

Keywords: optimization, constant development, landed resources, rational use, land's protection.

УДК 556.166.2:630.16.25 Acnip. H.I. Козий1 - НЛТУ Украши, м. Львв

ХАРАКТЕРИСТИКИ СТОКУ ДОЩОВИХ ПАВОДК1В З МАЛИХ ВОДОЗБОР1В PI3HOÏ Л1СИСТОСТ1 В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ

Проанатзовано характеристики стоку 18 одновершинних та 21 багатовершин-них дощових паводгав iз залюненого та безлюного малих водозбоpiв в Украшських Карпатах площею 39 та 28 га. Встановлено, що iз залюненого водозбору частка схи-

1 Наук. кepiвник: проф. Л. I. Копш, д-р с.-г. наук

лового стоку одновершинних паводкiв в 1,19 раза менша, нiж з безлiсного, для бага-товершинних рiзниця вiдсутня. Коефщенти загального та схилового стоку iз залю-неного водозбору у 1,19-1,43 раза менш^ У разi однакових опадiв величина схилового стоку та максимального модуля стоку з залюненого водозбору також менш^

Ключовi слова: водозбiр, лiсистiсть, паводок, опади, максимальний модуль стоку.

У Карпатах дощов1 паводки частше, шж весняш водопшля, стають причиною небезпечних природних явищ - повеней. Вплив л1с1в на 1х форму -вання вивчали для малих водозбор1в площею до 50 га та р1чкових басейшв у кшька десятюв 1 сотень квадратних кшометр1в. При цьому застосовували метод пор1вняння стоку з водозбор1в р1зно! люистосп та метод активного експе-рименту [2, 3, 5, 6].

Причиною р1зкого шдвищення водносп водостоюв у перюд дощ1в е власне поверхневий стж з1 схил1в та так званий "контактний" стж, як об'еднують шд назвою "схиловий стж". Метою цього дослщження було по-р1вняння характеристик стоку з двох малих р1знозалюнених водозбор1в та оцшка впливу люу на схиловий спк.

Об'екти та методика. Анал1з стоку проведено на основ1 опублжова-них у матер1алах Закарпатсько1 воднобалансово! станцп (ЗБВС) пдрометрич-них даних для двох малих водозбор1в Йойковець 1 Глибокий Яр (табл. 1).

Табл. 1. Морфометричт характеристики досл1джуваних водозбор1в

№

Назва водозбору

Пло-ща, км

Середня ширина, км

Середня довжи-на, км

Середня висота н. р. м., м

Серед-нш

ухил, %0

Л1сис-т1сть,%

Потж Йойковець -смт. Мгжгр'я

0,39

0,3

1,2

630

436

92,3

Потж Глибокий Яр -смт. Мгжгр'я

0,28

0,4

0,9

550

306

0

На залюненому водозбор1 росте ялина европейська другого боштету, вж яко! для р1зних анал1зованих перюд1в становив 50-75 роюв. Вш розташо-ваний на 80 м вище i ухил його схил1в бшьший. Грунти на водозбор1 Йойковець бшьш щебенисп - середня для 50-сантиметрового шару Грунту частка включень бшьших за 5мм становить 0,0164, а на водозбор1 Глибокий Яр -0,272; для 100-сантиметрового шару Грунту - вщповщно 0,0302 та 0,272 (роз-раховано на основ! даних [6]). Отже, морфометричт характеристики водозбору Йойковець е дещо сприятлившими для формування схилового стоку [2]. Анал1з водозбор1в ЗВБС у люопдролопчному контексп здшснено у роботах [2, 6], окрем1 оцшки схилового стоку у зв'язку з люистютю мютяться у [1, 4]. Встановлено наявнють стокорегулювального впливу л1с1в, проте його кшьюсна оцшка змшюеться у широких межах.

Ми використали дат про середньодобов1 витрати води i добов1 вели-чини опадш. На пдрографах за 1962, 1963, 1974, 1975, 1978, 1979, 1983, 1984 рр. видшяли дощов1 паводки та здшснювали !х розчленування на схило-ву та Грунтову складов1 частини за допомогою спещально створено! програ-ми HYDRO, всього проанал1зовано 39 паводюв. В анал1з не включено дощо-вий перюд л1та 1974 р., коли на багатовершинному пдрограф1 впродовж

70 дшв витрата води мiж окремими паводками значно перевищувала меженнi значення. Враховуючи невеликий час добiгання води, до паводкоформуваль-них опадiв вiднесено дощ^ що випадали безпосередньо перед початком паводка i впродовж його тривалост до закiнчення. Розраховано об'ем (м3), шар (мм) i коефщент загального стоку за паводок та його схилово! складово!. Визначено максимальш витрати за паводок та максимальш модулi стоку.

Результати досл1дження. Аналiзуючи паводки дозволив, ми подiлити !х на двi групи. До першо! вiднесено паводки одновершиннi на пдрограф^ для яких серед паводкоформувальних опадiв е лише один iнтенсивний дощ, що спричинив пiк паводка. До друго! групи належать багатовершиннi паводки, коли дощi випадали кшькома хвилями, а витрата води перед початком наступного тку була значно бшьшою за меженнi значення. Для паводюв цiе! групи дощi, що спричинили 2-й i подальшi тки, випадали на вологонасичену земну поверхню, а схиловий стiк з вщдалених дiлянок ще не добiг до створу.

Характеристики стоку кожного паводка у розрiзi двох груп для водоз-борiв Йойковець та Глибокий Яр наведено у табл. 2 та 3.

Табл. 2. Характеристики стоку одновершинных паводтв

№ з/п Дата паводка Опади, що спричинили паводок, мм Модуль стоку, л/с*га Шар загального стоку, Ьзаг, мм Шар схи-лового стоку, Ьх, мм Ьсх / Ьзаг Коеф.схи- лового стоку, Ксх

Потж йойковець. - С. м.т. М1жлр'я

1 20.05-01.06.1962 44,7 0,17 8,13 3,95 0,49 0,09

2 28.04-06.05.1963 53,7 0,36 18,70 7,13 0,38 0,13

3 06.05-14.05.1963 21,9 0,21 13,00 1,74 0,13 0,08

4 18.08-23.08.1963 22,9 0,05 1,48 0,55 0,37 0,02

5 04.10-13.10.1963 51,8 0,31 5,98 4,32 0,72 0,08

6 14.05-21.05.1974 34 0,10 4,32 1,84 0,43 0,05

7 21.05-29.05.1974 75,7 0,64 15,68 10,00 0,64 0,13

8 29.05-13.06.1975 66,3 0,14 9,59 5,69 0,59 0,09

9 16.08-29.08.1975 91,4 1,28 42,65 35,20 0,83 0,39

10 29.08-03.09.1975 23,5 0,14 5,03 1,24 0,25 0,05

11 07.05-22.05.1978 61,8 0,51 30,13 13,12 0,44 0,21

12 22.05-07.06.1978 53,7 0,67 34,16 22,67 0,66 0,42

13 07.08-16.08.1978 34,4 0,15 6,40 2,08 0,33 0,06

14 25.05-01.06.1979 23 0,09 3,46 0,97 0,28 0,04

15 28.04-18.05.1983 108,7 1,49 66,42 49,67 0,75 0,46

16 18.05-25.05.1983 36,8 0,11 5,72 1,02 0,18 0,03

17 18.06-26.06.1983 25,6 0,08 4,48 1,78 0,40 0,07

18 12.09-19.09.1983 60,2 0,28 4,79 3,46 0,72 0,06

Потж Глибокий яр. - С. м.т. М1жлр'я

1 19.05-28.05.1962 38,5 0,23 6,63 4,97 0,75 0,13

2 27.04-06.05.1963 37,7 0,23 7,99 4,66 0,58 0,12

3 06.05-15.05.1963 21,7 0,19 7,87 3,98 0,51 0,18

4 18.08-21.08.1963 22,1 0,13 10,53 6,50 0,62 0,29

5 04.10-12.10.1963 50,7 0,64 8,58 7,47 0,87 0,15

6 13.05-21.05.1974 46,5 0,39 13,55 9,72 0,72 0,21

7 21.05-29.05.1974 60,3 1,46 25,58 20,27 0,79 0,34

8 01.06-12.06.1975 50,2 0,15 6,57 4,03 0,61 0,08

9 16.08-29.08.1975 109,8 3,54 61,90 53,88 0,87 0,49

10 29.08-02.09.1975 26,0 0,29 5,71 3,24 0,57 0,12

11 07.05-22.05.1978 49,7 0,39 23,54 10,82 0,46 0,22

12 22.05-06.06.1978 53,3 0,50 25,64 15,46 0,60 0,29

13 07.08-13.08.1978 42,7 0,21 6,70 3,09 0,46 0,07

14 26.05-01.06.1979 36,6 0,14 3,27 2,44 0,75 0,07

15 29.04-18.05.1983 93,8 2,39 80,23 62,05 0,77 0,66

16 18.05-23.05.1983 17,5 0,20 6,29 2,28 0,36 0,13

17 18.06-25.06.1983 48,2 0,13 5,06 1,39 0,27 0,03

18 11.09-21.09.1983 55,4 0,61 14,75 8,42 0,57 0,15

Табл. 3. Характеристики сток у багатовершинних паводки;

1 к Дата паводка Опади, що спричинили паводок, мм Модуль стоку, л/с*га Шар загаль-ного стоку, Ьзаг, ММ Шар схи-лового стоку, Исх, ММ Исх / Изаг Коеф.схи- лового стоку, Ксх

Потж Иойковець. - С. м.т. М1жлр'я

1 27.06-30.07.1962 149,7 0,28 24,21 17,81 0,74 0,12

2 15.08-25.08.1962 51,9 0,09 4,61 2,54 0,55 0,05

3 22.08-03.09.1974 91,2 0,24 13,65 7,89 0,58 0,09

4 03.09-19.09.1974 77,7 0,64 22,60 14,50 0,64 0,19

5 13.06-01.07.1975 55,8 0,14 10,35 4,87 0,47 0,09

6 09.07-16.08.1975 255,9 0,69 64,14 50,44 0,79 0,20

7 03.09-26.09.1975 79,8 0,85 32,54 21,64 0,67 0,27

8 08.06-01.07.1978 136,9 1,46 49,93 36,91 0,74 0,27

9 05.07-04.08.1978 194,8 1,21 111,19 91,27 0,82 0,47

10 29.08-26.09.1978 131 0,51 53,46 42,21 0,79 0,32

11 25.04-25.05.1979 114,3 0,49 55,92 43,67 0,78 0,38

12 29.06-18.07.1979 110,2 0,19 15,84 10,30 0,65 0,09

13 24.07-01.09.1979 255,1 0,49 66,64 51,57 0,77 0,20

14 25.05-14.06.1983 75,9 0,59 23,82 15,44 0,65 0,20

15 13.07-02.08.1983 110 0,19 12,54 7,02 0,56 0,06

16 02.08-24.08.1983 102 0,22 17,68 10,55 0,60 0,10

17 08.10-20.10.1983 77,6 0,31 10,72 9,28 0,87 0,12

18 05.05-04.06.1984 202,5 0,62 56,54 47,66 0,84 0,24

19 04.06-25.06.1984 112,8 0,49 36,82 25,68 0,70 0,23

20 25.06-31.07.1984 161,7 3,18 83,36 68,49 0,82 0,42

21 15.09-26.10.1984 293,8 1,51 86,18 79,84 0,93 0,27

Потж Глибокий яр. - С. м.т. М1жпр'я

1 27.06-29.07.1962 151,6 0,64 33,11 26,37 0,80 0,17

2 15.08-28.08.1962 51,9 0,29 9,63 7,62 0,79 0,15

3 22.08-26.08.1974 37,8 0,09 2,72 1,36 0,50 0,04

4 03.09-20.09.1974 82,1 0,75 22,09 13,70 0,62 0,17

5 13.06-30.06.1975 56,7 0,08 5,52 2,90 0,53 0,05

6 15.07-15.08.1975 180,2 1,57 62,15 49,23 0,79 0,27

7 03.09-26.09.1975 100,6 1,89 55,57 42,44 0,76 0,42

8 07.06-29.06.1978 134,6 2,68 52,30 39,40 0,75 0,29

9 05.07-04.08.1978 221,6 1,86 115,53 96,09 0,83 0,43

10 30.08-25.09.1978 144,6 1,14 69,43 53,38 0,77 0,37

11 26.04-25.05.1979 122,1 1,29 62,92 50,84 0,81 0,42

12 29.06-15.07.1979 92,2 0,20 12,93 9,80 0,76 0,11

13 19.07-04.09.1979 247,1 1,00 99,85 76,20 0,76 0,31

14 28.05-04.06.1983 52,3 0,13 6,67 2,24 0,34 0,04

15 13.07-02.08.1983 113,2 0,46 27,77 15,12 0,54 0,13

16 07.08-25.08.1983 47,2 0,33 17,65 6,54 0,37 0,14

17 08.10-19.10.1983 70,9 0,54 14,66 10,41 0,71 0,15

18 05.05-27.05.1984 164,0 1,04 85,54 76,03 0,89 0,46

19 27.05-25.06.1984 138,9 1,07 90,63 66,47 0,73 0,48

20 25.06-28.07.1984 168,7 3,79 102,04 78,11 0,77 0,46

21 16.09-22.10.1984 257,0 1,21 157,83 143,95 0,91 0,56

Розраховано середш для кожно! групи паводкiв вщношення шару схи-лового стоку до загального (табл. 4). Для одновершинних паводкiв на Йойковцi частка схилового стоку становить 0,59, а Глибокому Ярi - 0,70, тобто в 1,19 раза бшьша. Для багатовершинних паводюв вони практично не вiдрiзняються.

Табл. 4. Середш значення окремих характеристик стоку для рiзних груп паводтв

Назва водозбирання Исх/Изаг Коеф. загального стоку, Кзаг Коеф.схилового стоку, К^

Одновершинт

йойковець 0,59 0,31 0,19

Глибокий яр 0,70 0,37 0,26

Багатовершинт

йойковець 0,77 0,30 0,23

Глибокий яр 0,78 0,42 0,33

Паводкоформувальш опади на обох водозборах вiдрiзнялися, навггь для паводюв однакового перюду (максимально до 88 %), вщповщно, iншими при цьому були й умови формування стоку. Для виключення цього впливу використано коефщент стоку К як вщношення шару стоку до опадiв. Розраховано середш коефщенти схилового Ксх та загального Кзаг стоку для кожно! з груп паводкiв (табл. 4). Кзаг завжди бiльший для безлюного водозбирання -для першо! групи в 1,19, для друго! - в 1,4 раза. Значно бшьше вiдрiзняються Ксх - на Йойковщ вони меншi в 1,37 раза для першо! i в 1,43 рази - для друго! групи паводюв. Отже, з безлюного водозбору за паводок стшае бшьша частка опадiв, особливо силовим стоком.

___ ___ Опади,

Рис. 1. Залежшсть шару схилового стоку вiд паводкоформувальних опадiв для одновершинних паводтв

Залежшсть шару схилового стоку вщ опадiв для паводюв першо! групи апроксимуеться полiномiальними функщями другого порядку (рис. 1), а

для паводюв друго! групи - степеневими функщями (рис. 2). В обох групах паводюв за однакових опадiв схиловий стж iз залiсненого водозбору мен-ший, нiж з безлiсного, причому в разi багатократних дощiв величиною бшь-ше 150 мм рiзниця збшьшуеться.

Показник | Назва водозбору | Р1вняння регресИ | Я2

Одовершинт паводки

Шар заг. стоку Иойковець у = 0,008х2 - 0,433 х + 11,54 0,771

Глибокий яр у = 0,007х2 - 0,169 х + 4,62 0,818

Шар схилового стоку Иойковець у = 0,007х2 - 0,407 х + 7,267 0,857

Глибокий яр у = 0,007х2 - 0,258 х + 4,152 0,879

Коеф. заг. стоку Иойковець у = 0,003 х + 0,108 0,185

Глибокий яр у = 0,004 х + 0,103 0,293

Коеф. схиловго стоку Иойковець у = 0,004 х - 0,070 0,570

Глибокий яр у = 0,004 х - 0,028 0,519

Багатовершинш паводки

Шар заг. стоку Иойковець у = 0,030х^9 0,684

Глибокий яр у = 0,005х1'8зи 0,853

Шар схилового стоку Иойковець у = 0,006х1'705 0,707

Глибокий яр у = 0,000х2ДУ8 0,872

Коеф. заг. стоку Иойковець у = 0,0005 х + 0,209 0,072

Глибокий яр у = 0,001 х + 0,121 0,440

Коеф. схиловго стоку Иойковець у = 0,0007 х + 0,113 0,562

Глибокий яр у = 0,001 х + 0,028 0,164

характеристик стоку з паводкоформувальними опадами

Показник

Назва водозбору

Р1вняння регресп

Одовершинш паводки

Шар заг. стоку

Иойковець

Глибокий яр

у = 0,008х2 - 0,433 х + 11,54

у = 0,007х2 - 0,169 х + 4,62

= 0,007Х2 - 0,407 х + 7,267

0,771

0,818

Шар схилового стоку

Иойковець

у

0,857

Глибокий яр

у = 0,007х2 - 0,258 х + 4,152

0,879

Коеф. заг. стоку

Иойковець

у = 0,003 х + 0,108

0,185

Глибокий яр

у = 0,004 х + 0,103

0,293

Коеф. схиловго стоку

Иойковець

у = 0,004 х - 0,070

0,570

Глибокий яр

у = 0,004 х - 0,028

0,519

Багатовершинш паводки

ТЖ

Шар заг. стоку

Иойковець

Глибокий яр

у = 0,030х

7-850

у = 0,005х у = 0,006х1'705 у = 0,000х2'^8

0,684

0,853

Шар схилового стоку

Иойковець

0,707

Глибокий яр

0,872

Коеф. заг. стоку

Иойковець

у = 0,0005 х + 0,209

0,072

Глибокий яр

у = 0,001 х + 0,121

0,440

Коеф. схиловго стоку

Иойковець

у = 0,0007 х + 0,113

0,562

Глибокий яр

у = 0,001 х + 0,028

0 164

Я

Як i для схилового стоку, за однакових величини та характеру випа-дання опадiв шар загального стоку з люистого водозбору менший, нижчi i ко-ефщенти стоку. Ткнота зв'язку з опадами коефщент1в стоку е нижчою.

Важливою характеристикою паводка е його максимальний стш, який для можливостi порiвняння водозборiв розраховано через модуль стоку За-лежнiсть g вiд опадiв iлюструють рис. 3 i 4. Для обох груп паводюв максимальний стш з безлiсного водозбору е бшьший i рiзниця зростае зi збшьшен-ням величини опадiв. Великi значення g для багатовершинних паводюв трап-ляються частiше, особливо на безлюному водозборi.

Рис. 3. Залежнкть максимального модуля стоку за паводок в1д опады для одновершинних паводшв

Рис. 4. Залежтсть максимального модуля стоку за паводок в1д опад1в для багатовершинних паводшв

Висновки. Здшснений аналiз дощових паводюв показав, що, незважа-ючи на сприятливiшi геоморфолопчш умови для формування схилового стоку на залюненому водозборi Йойковець, спк з нього бшьш зарегульований, нiж з безлiсного водозбору Глибокий Яр. 1з залiсненого водозбору середня частка схилового стоку одновершинних паводюв в 1,19 раза менша, шж з безлюного, для багатовершинних рiзниця вiдсутня. Коефiцiенти загального та схилового стоку з залюненого водозбору для обох груп паводюв у 1,19-1,43 рази менш^ причому схиловий стж на лiсистому водозборi зарегульований бшьше. У разi однакових опадiв величина схилового стоку та максимального модуля стоку з залюненого водозбору також меншь Загалом, рiзниця мiж характеристиками стоку проаналiзованих паводюв свщчить про обмежений стокорегулювальний вплив ялинових лiсiв у дослiджуваних умо-вах, який бiльше проявляеться тд час одноразового випадання паводкофор-мувальних дощiв на ненасичену вологою поверхню.

Л1тература

1. Захарова М.В. Просторова модель для розрахунгав гiдрографiв паводкового стоку води, хiмiчних речовин та наноав з малих водозборiв Украшських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.07 - "Пдролопя сушГ / М.В. Захарова, Одеський гщрометеоролопчний iн-т. - Одеса, 2006. - 20 с.

2. Калуцький 1.Ф. Стихiйнi явища в гiрсько-лiсових умовах Украшських Карпат (вггро-вали, паводки, ерозiя Грунту) : монографiя / 1.Ф. Калуцький, В.С. Олiйник. - Львiв : Вид-во "Камула", 2007. - 240 с.

3. Юндюк Б.В. Гiдрографiчна мережа та зливовий стж рiчок Украшських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра геогр. наук: спец. 11.00.07 - "Пдролопя сушГ / Б.В. Юндюк, Кшвський нацюнальний ушверситет iм. Т. Шевченка. - К., 2004. - 30 с.

4. Кхалдун Дж. Трансформацшна структура розрахунково!' схеми максимального стоку та ïï реалiзацiя на прикладi рiчок Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.07 - "Пдролопя сушГ / Дж. Кхалдун, Одеський гщрометеоролопчний ш-т. -Одеса, 2000. - 16 с.

5. Чубатий О.В. Водоохоронш прсьга люи / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпа-ти", 1972. - 120 с.

6. Шпак И.С. Влияние леса на водный баланс водосборов / И.С. Шпак. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - 284 с.

Козий Н.И. Характеристики стока дождевых паводков с малых водосборов различной лесистости в Украинских Карпатах

Проанализированы характеристики стока 18 одновершинных и 21 многовершинных дождевых паводков из лесистых и безлесных малых водосборов в Украинских Карпатах площадью 39 и 28 га. Установлено, что с лесистого водосбора доля склонового стока одновершинных паводков в 1,19 раза меньше, чем с безлесных, для многовершинных разница отсутствует. Коэффициенты общего и склонового стока с лесистого водосбора в 1,19-1,43 раза меньше. При одинаковых осадках величина склонового стока и максимального модуля стока с лесистых водосбора также меньше.

Ключевые слова: водосбор, лесистость, паводок, осадки, максимальный модуль стока.

Kozii N.I. Chаrаcteristics of гат floods runoff from smаll cutchments with different forestаtion in Ukrаiniаn Cаrpаthiаns

The runoff characteristics of 18 single-crest аnd 21 multi-crest rain floods of forested аnd treeless smаll cаtchments in the Ukrаiniаn Carpathians with area of 39 heures аnd 28 heures are аnаlyzed. Found tat for forested cаtchment the proportion of slope runoff floods in single-crest 1.19 times lower tan for treeless; for multi-crest no difference. Coefficient of general аnd slope runoff from forested cаtchments аге 1.19-1.43 times smаller. Under identical rainfall the аmount of slope runoff аnd mаximum module runoff from forested catchments are also smaller.

Keywords: catchment, forestation, flood, rainfall, maximum modulus of flow.

УДК 541.18 Астр. Р.В. Мних; проф. З.О. Знак, д-р техн. наук;

студ. А.М. Гусяк - НУ "Львiвська полiтехнiка "

КАВ1ТАЦ1ЙНЕ АКТИВУВАННЯ ВОДНО1 СУСПЕНЗН КАЛЬЦ1Ю Г1ДРОКСИДУ В ПРОЦЕСАХ РЕАГЕНТНОГО ОЧИЩЕННЯ СТ1ЧНИХ ВОД

Дослщжено фiзико-хiмiчнi властивостi водного дисперсшного середовища та суспензп кальцiю гщроксиду в акустичних полях для штенсифжаци технологiчних процесiв реагентного очищення стних вод. Ефективнiсть кавiтацiйноi штенсифжа-ци процесу очищення стiчних вод пщтверджено експериментально з використанням iмiтатiв стсчних вод на основi натрiю стеарату.