CC BY
11
УДК 630116.1: 630 221.0 Доц. I. €. Кульчицький-Жигайло, канд.
с.-г. наук; acnip. О.€. Ошуркевич - УкрДЛТУ
ПОКАЗНИКИ ПАВОДКОВОГО СТОКУ З ВОДОЗБОР1В Р1ЗНО1
Л1СИСТОСТ1 У БЕСКИДАХ
Проаналiзовано паводковий стш за дев'ятирiчний перiод з водозборiв двох pi-чок Бескидiв з piзною лiсистiстю в (р. Рибник та р. Славська).Встановлено бiльше значення модуля стоку з високо люистого водозбору.
Ключов1 слова: водозбip, паводковий спк, модуль стоку
Doc. I. Ye. Kulchytskyj-Jyhailo, Ph.D.; doctorate O. Ye.Oshurkevich - USUFWT
The indexes of fluidal flowing in the besins with different forestration level in Beskydes
Here was analysed fluidal flowing for the nine years in the basins of the two rivers with different forestration level in Beskydes (Rybnyk and Slavska rivers). Heve is determined greater indicator of the module of the flowing in the highforested basin.
Keywords: fluidal flowing, basin, module of the flowing.
Максимальний стж з прських схил1в залежить вщ комплексу факто-р1в, основними з яких е кшматичш (кшьюсть та штенсившсть опад1в) та мор-фометричш характеристики водозбор1в. Серед фактор1в шдстилаючо!' повер-хш вщчутну роль вщводять люам, е спроби розрахунку залежност макси-мальних модул1в стоку паводюв вщ люистосл водозбор1в [3]. Проте вплив ль су на регулювання максимального стоку залежить вщ величини опад1в i зменшуеться при особливо великих дощах [1, 2].
Метою даного дослщження було вивчити i ощнити залежшсть вели-чини паводкового стоку вщ кшькост опад1в за перюд вщ 1995 до 2003 рр. на водозборах з р1зним вщсотком залюненость
Об'ектами дослщжень е дв1 р1чки: Рибник i Славська, що розташоваш в Бескидах i належать до басейну р. Дшстер i на яких проводяться тpивалi спостереження за стоком на водомipних постах Держкомпдромету. Морфо-метpичнi характеристики водозбоpiв подаш в табл. 1.
Р1чка -пункт Ввдстань вщ вито-ку, км Середнш ухил р1ч-ки, %о Площа водозбо- ру, км2 Середня висота водозбору, м Середнш ухил водозбору, %0 .Шсис- т1сть, % Розора-шсть, %
р. Рибник. -с. Майдан 29 27,7 138 830 326 93 <5
р. Славська -смт.Славське 13 38,1 76,3 860 260 53 15
Водозбори розташоваш поблизу i пiдiбpанi так, щоб 1'х площа, крутизна схилiв, середня висота були одного порядку, а вiдpiзнялися вони люистю-тю. Велика частина плошд водозбору р. Рибник - 51,6 км2 (42,8 %) зайнята те-pитоpiею Нащонального природного парку мСколiвськi Бескиди". З не! 16,8 % належить до заповщно! зони; 6,4 % - до зони регульовано!' рекреацп i 19,6 % - до господарсько!'. Тут також pозташованi лiси Зубрицького люниц-тва Туpкiвського ДЛГ, Довжанського та Пщгородського лiсництв Сколiвсь-кого ДЛГ, Прикарпатського люництва ЛГП 'Талсшкшс".
На водозборi р. Славська розташованi Опорецьке люництво Славсько-го ДЛГ та Волосянювське лiсництво ЛГП мГалсiльлiсм (табл. 2).
Табл. 2. Вiдомче тдпорядкування лшв, що лежать на досл'кджуваних водозборах
ДЛГ, ДЛГП Л1сництво Номери квартал1в
р. Рибник. - С. Майдан
Дрогобицький ДЛГ, НПП "Скол1вськ1 Бескиди" Майданське, в т.ч.: - заповщна зона - зона регульова-но!рекреацн - господарська зона 16,17,18,21,22,23,35,36,37,38,45,46,50,51,60, 61,62,63,65,66,67,68,69,74,75,76,80,86,90,84,85 24,25,26,27,28,29,39,40,41,42,43,99,100 12,13,14,15,19,20,30,31,32,33,34,44,47,48,52, 53,54,55,56,57,64,70,71,72,77,78,96,81,82
Скол1вський ДЛГ Пвдгородське (Скол1вський вшськовий л1с-госп) 90,87,99,78,77,74,63
Довжанське 50,58,60,61,62,68
Туршвський ДЛГ Зубрицьке 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,17,18,19,20,21,22,23 ,24,25,26,27,28,30,31,32,33,34,35,36,37,38,39,40, 41,42,43,44,45,46,48,49,51,52
Турювський ДЛ Ш1, ЛГП "Галсшьлш" Прикарпатське 37,35,36,32
р. Славська - смт.Славське
Славський ДЛГ Опорецьке лш-во 6,7,8,9,10,11,12,13,15,16,17,18,19,20,21,22,25
Славський ДЛГП, ЛГП "Галсшьлш" Волосяншвське лшництво 16,17,18,19,20,22,23,24,25,26,28,29,31,32,34, 35,36, 11,13,14
На одному водозбор^ як бачимо, розташоваш люи рiзного адмшютра-тивного пiдпорядкування, що на сьогодш практично унеможливлюе ведення скоординованого водоохоронного люового господарства. Велика частини ль сiв на територи водозбору р. Рибник мае природоохоронний статус, а бшьшу частину територи водозбору р. Славська займають землi сiльських та селищ-них рад, якi штенсивно експлуатуються.
При розрахунках був використаний банк даних про стж рiчок та про опади на територи дослiджуваних водозборiв, створений на основi матерiалiв Львiвського гiдрометеорологiчного центру. На пдрографах видiлялися дощо-вi паводки по кожному з водозборiв, визначалася максимальна за паводок витрата i модуль стоку. Одночасно визначалася кшьюсть опадiв, що зумови-ла кожний з паводюв (табл. 3).
р.Рибник
2 2
п
100 80 60 40 20 0
6
^спос^-^ю^ооос^сою
Кшьюсть дшв
0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
2 а
> ш
X а
о н
о
-о
Рис. 1. Динамжа опадiв та модулiв стоку у 1998 рощ на водозборiр. Рибник
Як видно з табл., найбiльшi витрати, а отже i модулi стоку на обидвох водозборах сформувалися у 1997 i 1998 роках. Для 1998 року наводимо сумь щенi графжи коливання добових опадiв та модулiв стоку (рис. 1, 2).
Табл. 3. Характеристики дощових паводтв на водозборах
Рк Р. Рибник. - С. Майдан р. Славська - смт. Славське
Дата Витрата, м /с Модуль сто^ 2 м /с-км Сума опад1в, мм Дата Витр ата, м /с Модуль сто^ 2 м /с-км Сума опад1в, мм
1995 28.06 21,9 0,158 32,64 08.06 3,83 0,05 49,94
10.09 12,5 0,091 38,76 10.09 1,35 0,018 7,02
17.11 10,1 0,073 29,26 18.11 5,75 0,075 32,02
1996 07.09 54,10 0,392 83,46 31.07 5,20 0,068 59,14
17.09 33,8 0,245 74,89 04.08 11,1 0,145 66,2
20.10 13,7 0,099 47,45 17.08 3,17 0,042 67,9
1997 23.05 31,2 0,226 73,29 09.06 4,12 0,054 23,91
01.06 19,7 0,143 44,91 11.07 3,99 0,052 37,6
27.07 116,0 0,841 109,33 27.07 13,60 0,178 34,81
10.07 12,60 0,09 49,49 23.05 6,05 0,079 53,14
1998 19.06 77,3 0,56 152,5 19.06 18,0 0,24 115,9
09.07 34,5 0,25 71,9 09.07 11,5 0,15 79,7
05.11 46,5 0,34 59,6 30.07 4,64 0,06 29,8
29.07 11,2 0,08 50,6 29.09 4,25 0,056 24,1
30.09 8,20 0,06 32,2 05.11 8,70 0,114 26,3
1999 25.06 4,36 0,032 53,8 04.06 1,37 0,018 11,4
17.08 7,10 0,051 64,4 16.07 7,10 0,093 22,2
01.09 3,45 0,025 24,4 23.06 7,10 0,093 14,3
15.07 1,48 0,014 19,9 01.09 2,14 0,028 30,3
2000 21.05 2,93 0,021 26,3 18.07 5,60 0,073 16,4
18.07 5,95 0,043 26,3 01.08 4,77 0,063 19,0
18.09 3,63 0,026 33,8 04.09 2,05 0,027 29,1
30.07 6,46 0,05 32,6 19.09 1,89 0,025 31,4
2001 24.06 70,60 0,51 52,3 24.06 8,48 0,11 98,4
28.07 28,9 0,21 70,7 12.08 8,16 0,107 38,3
11.08 12,2 0,088 39,2 19.09 9,80 0,13 14,8
18.09 32,0 0,23 56,6 25.09 7,50 0,098 13,1
08.11 26,1 0,19 37,5 08.11 9,23 0,12 23,6
2002 03.06 16,4 0,12 30,4 30.05 3,75 0,049 72,3
16.08 13,30 0,096 72,2 29.06 2,25 0,029 18,2
24.09 8,23 0,06 58,4 15.08 4,20 0,055 24,5
23.10 11,6 0,084 38,2 26.09 4,50 0,059 33,8
29.06 3,92 0,028 17,0 25.10 7,65 0,10 14,8
2003 - - - - 15.07 1,26 0,017 10,7
07.07 5,58 0,04 47,0 01.09 1,77 0,023 25,1
20.08 2,95 0,02 20,8 10.10 2,75 0,036 37,6
01.09 4,86 0,035 44,6 22.10 7,35 0,096 12,4
09.10 6,80 0,049 31,3 22.08 1,02 0,013 7,60
р.Славська
п
100 80 60 40 20 0
0,3 0,2 0,2 0,1 0,1 0,0
> ш ¡Й ь: О н о
о
2 а
.0
Е. ю ^ >
£ 2
(О Ю 01 б) ю ч- со ю со со
СО О -чТ т-
О ™ СО Ю
ООЮС^ОЭЮСОО^-чГч-ОО
ооос^сою^спосч-^ю
Кiлькiсть днiв
Рис. 2. Динамка опадiв та модулiв стоку у 1998 рощ на водозборiр. Славська
Для червневого паводка цього року при величиш опадiв 152,5 мм на водозборi р. Рибник 115,9 мм на р. Славська ^зниця у 1.3 рази) модуль максимального стоку з високолюистого водозбору р. Рибник був у 2.3 бшьший, що суперечить розповсюдженш думщ про стокорегулювальну роль лiсiв. Враховуючи, що аналiзований паводок був спричинений особливо великими дощами, при яких стокорегулювальна роль люу е мiнiмальною, здiйснено аналiз залежност модуля стоку вiд опадiв за вс паводки (рис. 3).
Рис. 3. Залежностi модуля стоку вiд величини опадiв на до^джуваних водозборах
Розраховаш значення шару стоку за весь перюд до^джень е подiбними для двох водозборiв, i становлять 6986,6 мм (р. Рибник) i 6990,0 мм (р. Славська). У цей же час, об'ем стоку за цей перюд на першому водозборi майже вдвiчi
3 3
бшьший, шж на другому (964155402 м i 533338716 м вщповщно).
Величини опадiв, що спричинили паводки, на дослщжуваних водозборах у цшому подiбнi. Проте максимальш модулi стоку за весь дев,ятирiчний перiод були бiльшими на водозборi р. Рибник, причому це переважно сто-суеться не тiльки визначних, а й середшх за водшстю паводкiв. Коефiцiент кореляци мiж опадами i модулями стоку для високолюистого водозбору до-рiвнюе 0,78, а середньолюистого 0,48. Отже стiк з водозбору р. Рибник бшь-ше пов'язаний з величиною дощiв, шж з водозбором р. Славська, що також не вщповщае уявленню про витрату значно! частини опадiв на зволоження крон дерев, шдлюку, шдстилки i т.д.
Залежнiсть прямолiнiйна, на р. Рибник модулi стоку при збшьшенш опадiв зростають бiльше, шж у 2 рази iнтенсивнiше, шж на р. Славська.
Отриманi на 0CH0Bi аналiзу стоку тiльки з двох водозборiв результати не дають змогу категорично стверджувати про вщсутшсть стокорегулюваль-ного впливу гiрських лiсiв при формуваннi дощових паводкiв. Даеться взнаки рiзниця в грунтово-геолопчних умовах водозборiв, а також все ж таки вщ-носно висока люистють водозбору р. Славська. Необхiдно також детально проаналiзувати таксацiйнi характеристики лiсiв, зокрема 1х вiк, повноту та породний склад. Проте результати дослщжень, зокрема значно бшьший стiк з водозбору р. Рибник, вказують на неправомiрнiсть думки, що на високолюис-тих водозборах завжди формуються меншi паводки.
Л1тература
1. Мережко О.1. Х1мко Р.В. Р1чки Карпат. - Кив, 1999. - С. 124.
2. Кульчицький-Жигайло I.C. Пдролопчна роль лгав Карпат// Ресурси природних вод Карпатського репону. - Льв1в: Льв.ЦНТЕЗ, 2002. - С. 47-51.
3. Олийник В.С. Водорегулирующая роль еловых лесов Украинских Карпат// Лесоведение. - 1985, № 6. - С. 57-63._
УДК 551.482+577.4 (282.243.7) М.В. Корчемлюк1
СЕЗОННА ДИНАМ1КА ПОКАЗНИКА МШЕРАЛ1ЗАЦ11 ВОДИ У МЕЖАХ ВЕРХНЬОГО ПРУТУ
Наведено результати дослщження показника мшерал1заци води в р. Прут вщ ви-току до м. Чершвщ (усереднеш багатор1чш даш). Детально представлеш результати сольового складу води на територп Карпатського нащонального природного парку. Показано залежшсть концентрацп головних юшв у р1чщ вщ й пдролопчного режиму. Ключов1 слова: р. Прут, мшерал1защя води, сезонна динамша.
M. V. Korchemlyuk - Carpathian National Nature Park, Yaremche
Seasonal dynamics of water mineralization indicator in the border
of the upper Prut
The results of the research of indicator of water mineralization in the Prut river from the source to Chernivtsi town have been presented in the given article (lasting many years data have been generalized). The detailed the results of salt contents of the water in the Prut river in the territory of Carpathian National Nature Park have been presented. Keywords: Prut river, water mineralization, seasonal dynamics.
Вступ. Ржа Прут е важливим транскордонним водотоком, що протжае територiею Украши i Молдови. Вона бере початок на швденно-схщному схи-лi гори Говерла на висот 1750 м н.р.м., впадае в р. Дунай з лiвого берега на 164-му кiлометрi вщ гирла. Довжина рiчки 976 км, площа водозбору 27540 км [1]. Верхня частина басейну розмщена в межах Схщних Карпат. Тут проходить формування гiдрохiмiчного складу води в рiчцi, яка е джере-лом водопостачання багатьох населених пунклв, в тому чи^ таких великих мют, як Коломия i Чершвщ.
Постановка проблеми. Показник мiнералiзацil води характеризуе звичайш властивi водним екосистемам iнгредiенти, концентращя яких може
1 Зав. лаб. аналгг. контролю i мониторингу - КНПП, м. Яремче
