13. Parke D. W. Ocular hypertension after intravitreal triamcinolone with vitrectomy and phacoemulsification / D. W.Parke, R. A. Sisk, S. K. Houston [et al.] // Clinical Ophthalmology. - 2012. Vol. 6. - P. 925-931.
14. Quiram P. A. Severe steroid-induced glaucoma following intravitreal injection of triamcinolone acetonide / P. A. Quiram, C. R. Gonzales, S. D. Schwartz // Am. J. Ophthalmol. - 2006. - Vol. 141, N 3. - P. 580-582.
15. Rhee D. J. Intraocular pressure alterations following intravitreal triamcinolone acetonide./ D. J. Rhee, R. E. Peck, J. Belmont [et al.] // Br. J. Ophthalmol. - 2006. - Vol. 90, N 8. - P. 999-1003.
16. Razeghinejad M. R. Steroid-induced iatrogenic glaucoma./ M. R. Razeghinejad, L. J. Katz // Ophthalmic Res. -2012. - Vol. 47, N 2. - P. 66-80.
ВТОРИННА ОФТАЛЬМОГШЕРТЕНЗП I ГЛАУКОМА П1СЛЯ 1НТРАВ1ТРЕАЛЬНО1 Ш'еКЦП ТР1АМЦИНОЛОНУ АЦЕТОН1ДУ Касимов Е. М., Агаева Ф. А., Керiмов М. I.
Був проведений ретроспективний аналiз 72 пащенив (89 очей) з макулярш набряком рiзноI етюлогп, яким була проведена штрав^реального ш'екщя триамцинолона ацетошда (1ВТА) (4 мг/0.1 мл). Термши спостереження варшвали вщ 3 до 30 мюящв (середнш термш спостереження 12,02 ± 0,94 мюящв). Стеро1дна офтальмогiпертензiей (СОГ) була виявлена у 32 пащенив (39 очей, 43,8 ± 5,26%). Рiвень тдвищення ВГД в середньому склав 10,9 ± 1,00 мм рт. ст. (5 - 27,3 мм рт.ст.). При цьому, в 9% випадюв спостершаеться виражена «стеро!дна вщповщь». У 5 очах (5,6%) з дiабетичним макулярш набряком не вдалося досягти нормалiзацiI ВГД на максимальному медикаментозному режиму що послужило показанням до проведення антиглаукоматозно! операцп. Не встановлено будь-яко! кореляцп мiж рiвнем вихщного внутршньоочного тиску (ВОТ), наявшстю супутшх соматичних захворювань i ризиком розвитку СОГ. Необхщно дотримуватися обережност при рекомендацiI повторно! 1ВТА пащентам з наявнiстю СОГ пiсля першо! 1ВТА в анамнезi.
Ключовi слова: вторинна глаукома, офтальмогiпертензiей, iнтравiтреального ш'екщя, триамцинолона ацетошд.
Стаття надiйшла 10.06.2014 р.
SECONDARY OCULAR HYPERTENSION AND GLAUCOMA FOLLOWING INTRAVITREAL TRIAMCINOLONE ACETONIDE INJECTION Kasimov E. M., Aghayeva F. A., Kerimov M. I.
A retrospective analysis of 89 eyes of 72 patients that were injected with 4 mg/0,1 ml of IVTA for treatment of macular edema was performed. Observation period ranged from 3 to 30 months (mean observation period 12,02 ± 0,94 months).SOH was evaluated in 32 patients (39 eyes, 43.8 ± 5,26%). The mean level of IOP elevation was 10.9 ± 1,00 mmHg (5 - 27.3 mmHg). In 9 % cases high «steroid response» was revealed. However, in 9% of cases there is a pronounced "steroid response". 5 eyes (5,6%) with diabetic macular edema showed persistent ocular hypertension despite full glaucoma medications and required filtering surgery to control IOP. We have not found any reliable correlations between baseline IOP/related systemic diseases and IOP elevation after IVTA. It is essential to be careful in recommendation of repeat IVTA injection to patients demonstrated SOH after first IVTA injection.
Key words: intravitreal injection, ocular hypertension, secondary glaucoma, triamcinolone acetonide.
Рецензент Безкоровайная 1.М.
УДК 616. 314. 5-002. 4-053. 4/.5
ХАРАКТЕРИСТИКА УРАЖЕНОСТ1 КАР1еСОМ ПЕРШИХ ПОСТ1ЙНИХ МОЛЯР1В ЗАЛЕЖНО В1Д IX ОДОНТОГЛ1Ф1КИ У Д1ТЕЙ м. ПОЛТАВИ
У д^ей 6-7 роюв м. Полтави найбшьш поширеними типами жувально! поверхш перших постшних молярiв нижньо! щелепи е У5- та +5-малюнки. Найвища штенсившсть ураження перших постшних молярiв нижньо! щелепи спостертаеться в першi два роки тсля прорiзування, протягом 3-го року штенсившсть ураження молярiв знижуеться. Частота ураження нижшх молярiв, якi мають бшьш складну будову жувально! поверхнi (тип У5 i +5) вища, шж молярiв з типом жувально! поверхш +4. Моляри з У5- та +5-малюнками жувально! поверхнi уражуються карiесом однаково часто, що диктуе необхщшсть проведення в цих зубах профшактичних заходiв у раннi строки.
Ключов! слова: д1ти, одонтогафка, моляри, кар1ес.
Робота е фрагментом НДР «Удосконалити методи профтактики та л1кування основних стоматолог1чних захворювань у дтей 1з факторами ризику», № державноI реестраци 0111и006760.
В дигячш стоматологи найбшьш гостро постае проблема фюурного кар1есу в перших постшних молярах, яю першими, серед постшних зуб1в, прор1зуються в порожнину рота дитини { уражуються патолопчним процесом невдовз1 п1сля !х прор1зування [5, 6, 7]. Серед багатьох чинниюв, яю призводять до розвитку кар1озного процесу, особливу роль в1д1грае складн1сть будови жувально! поверхш моляр1в [2, 3], що диктуе необхщшсть вивчення !х одонтогл1ф1ки. [1, 4]. Морфолог1чними дослщженнями [2] в нижн1х молярах визначено групп коронок з трьома ямками при У5 та У6 малюнках, а також групу з двома ямками при +5 та У 4 малюнках жувально! поверхш.
Морфометричш дослщження дозволили стверджувати, що найбшьш схильним до кар1есу е У5-малюнок жувально! поверхш нижшх моляр1в, який характеризуемся наявн1стю 3-х ямок. Разом з
© Каськова Л.Ф., Солошенко Ю.1. та 1нш., 2014 ¿-г.
тим, iншi дослщники [4] не виявили значно! рiзницi мiж ураженiстю нижнiх молярiв з + - та У-малюнком жувально! поверхнi. Таким чином, даш лiтератури свiдчать про те, що iснуe пряма залежнiсть мiж складнiстю одонтоглiфiки молярiв та виникненням карieсу фiсур. Але не юнуе едино! думки про частоту ураження перших постiйних молярiв залежно вщ типу жувально! поверхнi, що е важливим для визначення показань до проведення профiлактичних заходiв.
Метою роботи було вивчення поширенiстi одонтоглiфiчних варiантiв перших постiйних молярiв нижньо! щелепи у дiтей 6-7 рокiв та частоту ураження карiесом молярiв з найбшьш поширеними типами малюнку !х жувально! поверхнi.
Матерiал та методи дослщження. Для вирiшення поставлених завдань проведене дослiдження 1092 молярiв нижньо! щелепи у 564 дггей без фоново! патологi!' вiком 6-7 роюв м. Полтава. Огляд проводили в стоматолопчному крiслi за допомогою дзеркала i зонда. Тип рисунка жувально! поверхш зубiв визначали за схемами одонтоглiфiчних варiантiв молярiв верхньо! i нижньо! щелеп, запропонованих Гасюком А.П. i Скрипнiковим П.М. (2001).
Одонтоглiфiчний рисунок молярiв визначали в штактних зубах, якi не мали ознак початкових форм карiесу, пiсля забарвлення жувально! поверхнi 2% розчином метиленового синього для кращого вiзуального огляду. Для вивчення частоти ураження карiесом перших постшних молярiв залежно вщ !х одонтоглiфiки з числа обстежених дiтей була вiдiбрана група iз 233 осiб 6-рiчного вiку, моляри яких мали найбшьш поширеш типи жувально! поверхш. Динамшу виникнення фюурного карiесу вивчали в 347 перших постшних молярах нижньо! щелепи протягом 2-х роюв i 246 молярах у 155 дтей iз числа спостережених протягом 3-х роюв дослщження.
Отримаш данi оброблялися методом варiацiйно! статистики. Оцiнка вiрогiдностi рiзницi показниюв проводилась за методом рiзниць. Вщмшност вважалися за вiрогiднi при р<0,05.
Результати дослiдження та 1'х обговорення. Кшшчне дослiдження 1092 перших постшних молярiв нижньо! щелепи з штактною жувальною поверхнею показало, що найбшьш часто вони мали 5-горбкову коронку (93,22%) порiвняно з 4-горбковою (5,86%) i 6-горбковою (0,92%). 5-горбковi моляри з У-малюнком переважали таю, що мали +- малюнок жувально! поверхш, що склало вiдповiдно 61,10% i 38,90%. 4-горбковi моляри, навпаки, часпше мали +- малюнок жувально! поверхш, шж У- малюнок (78,12% i 21,88% вiдповiдно). 6-горбковi моляри у 100% мали У- малюнок жувально! поверхш. 5-горбковi i 6-горбковi моляри з У- малюнком жувально! поверхнi мали три ямки злиття мiжгорбкових фiсур: центрально-передню (а), центрально-задню (Ь) i центрально-центральну (у). 4-горбковi моляри з У- малюнком i 5-горбковi моляри з +- малюнком жувально! поверхш мали двi ямки - центрально-передню (а) i центрально-задню (Ь), 4-горбковi моляри з +- малюнком мали одну ямку.
Найбшьш поширеним типом жувально! поверхш нижшх молярiв був У5- малюнок (56,96%), iншi типи за частотою зустрiчаемостi були розподiленi в наступнш послiдовностi: тип +5 (36,26%), тип +4 (4,58%), тип У4 (1,28%), тип У6 (0,92%). Таким чином, у обстежених нами дггей найбшьш поширеними типами жувально! поверхш перших постшних молярiв нижньо! щелепи були У5- та +5-малюнки. Нами не виявлено рiзницi в частой зус^чаемост цих тишв у обстежених дiвчаток i хлопчикiв (р > 0,05).
Динамшу виникнення фюурного карiесу вивчали в 347 перших постшних молярах нижньо! щелепи протягом 2-х роюв i 246 молярах з числа спостережених протягом 3-х роюв, як мали найбiльш поширеш типи жувально! поверхш (табл.1). Через 6 мюящв спостереження iз 347 молярiв карiесом були ураженi 9, що склало 2,59 ± 0,85%. В нижшх молярах з У5- та +5- малюнками жувально! поверхш карiес був дiагностований однаково часто (р> 0,05), (2,09± 1,04% та 3,7± 1,62% вiдповiдно), а в молярах з +4- малюнком жувально! поверхш жодного випадку карiесу виявлено не було.
Таблиця 1
Розподщ постiйних моляр1в нижньо'1 щелепи за 1'х одонтоглiфiкою_
Перюд спосгереження (роки) Кшьюсть д1тей Кшьюсть моляр1в
Усього тип
У5 +5 +4
2 78 101 54 43 4
3 155 246 137 92 17
Усього 233 347 191 135 21
Через 12 мiсяцiв спостереження iз 347 молярiв ураженими були 29, що склало 8,36%. Новi карюзш порожнини були виявленi в 20 молярах нижньо! щелепи. В зубах з +4- малюнком жувально! поверхш карiесу виявлено не було, а частота ураження молярiв з У5- i +5- малюнками була однаковою (р> 0,05) (8,38± 2,00% та 9,63± 2,54% вщповщно).
Результати дослщження через 24 мюящв показали, що iз 347 штактних молярiв ураженими були 59, що склало 17%. Новi карiознi порожнини були виявлеш в 30 молярах. Суттево! рiзницi мiж ураженiстю нижнiх молярiв з У5- та +5- малюнками жувально! поверхнi виявлено не було (р> 0,05) (17,80±2,77% та 18,52±3,34% вщповщно), всi моляри з +4- малюнком були iнтактними.
В групi дтей, iз числа спостережених, якi були обстежеш протягом 3-х рокiв, спостерпалась аналогiчна, вищеописаному, тенденцiя ураженостi постшних молярiв в перiод 6-24 мюящв дослщження. Через 36 мюящв спостереження iз 246 молярiв ураженими були 58, що склало 23,48%. Новi карюзш порожнини були виявленi в 10 зубах. Суттево! рiзницi мiж ураженiстю нижнiх молярiв з У5- i +5-малюнками жувально! поверхнi виявлено не було (р> 0,05) (27,01±3,79% та 22,83±4,38% вiдповiдно), а моляри з +4-малюнком жувально! поверхнi залишались штактними.
Таким чином, проведене дослщження показало, що найбшьш часто першi постiйнi моляри нижньо! щелепи уражались карiесом в першi два роки спостереження. Протягом 3-го року дослщження спостерпалась тенденщя до зниження штенсивност ураження молярiв. Частота ураження нижшх молярiв, якi мали бiльш складну будову жувально! поверхнi (тип У5 i +5) була вiрогiдно вищою, шж молярiв з типом жувально! поверхш +4. Рiзницi мiж ураженютю молярiв з У5-та +5-малюнками жувально! поверхнi нами виявлено не було.
Так як у дтей м. Полтави першi постiйнi моляри нижньо! щелепи мають ускладнену будову жувально! поверхш, а штенсивнють ураження !х карiесом найвища в першi 2 роки пiсля прорiзування, вони потребують проведення профiлактичних заходiв у ранш строки.
Перспективи подальших дослгджень. Проведет нами дождження спонукають до розробки та впровадження у практичну охорону здоров'я критерйв диференцшованого тдходу до профшактики фiсурного карieсу перших постшних молярiв у дтей.
1. Вилова Т. В. Характеристика рельефа окклюзионной поверхности моляров и его роль в кариесвосприимчивости у детей ненецкой национальности / Т.В. Вилова // Стоматология. - 1992. -№ 1. - С.81 - 83.
2. Гасюк А. П. Атлас одонтогафки людини / А. П. Гасюк, П. М. Скрипшков - Полтава, 2001. -85 с.
3. Демчина Г. Р. Стимулящя кар1есрезистентност1 в критичш перюди морфогенезу твердих тканин зуба / Г. Р. Демчина, В. С. Кухта // Стоматолопчш новини: Зб. наук. праць. -Льв1в, - 2001. -Вип.1 - С.19-23.
4. Кухта С. Й. Рацюнальна герметизащя фюур постшних моляр1в з урахуванням !х одонтогафжи / С. Й. Кухта, Г. Р. Демчина // Новини стоматологи. -1998. - № 4(17). - С. 37-38.
5. Каськова Л. Ф. Показники кар1есу постшних зуб1в у д^ей ¡з зубощелепними аномал1ями / Л. Ф. Каськова, К. В. Марченко //Актуальш проблеми сучасно! медицини. -2010. -Том 10. - Вип. 3(31). - С. 24-27.
6. Каськова Л. Ф. Динамжа показниюв кар1есу зуб1в у д1тей тд впливом профшактичних заход1в / Л. Ф. Каськова, К. В. Марченко // Укра!нський стоматолопчний альманах. - 2012. -№ 2. - С. 125-126.
7. Хоменко Л. А. Поражаемость и тенденция развития кариеса постоянных зубов у детей 6-14 лет / Л. А. Хоменко, Е. Ф. Кононович, Эль Муттаки Фатима Захра // Современная стоматология. -2001. - №1. - С.47-49.
ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРАЖЕННОСТИ КАРИЕСОМ ПЕРВЫХ ПОСТОЯННЫХ МОЛЯРОВ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ИХ ОДОНТОГЛИФИКИ У
ДЕТЕЙ Г. ПОЛТАВА Каськова Л. Ф., Солошенко Ю. И., Амосова Л. И., Бережная Е. Э., Хмиль Е. В.
У детей 6-7 лет г. Полтавы наиболее распространенными типами жевательной поверхности первых постоянных моляров нижней челюсти являются У5- и +5- рисунки. Высокая антенсивность поражения первых постоянных моляров нижней челюсти наблюдается в первые два года после прорезывания, в течение 3-го года интенсивность поражения моляров снижается. Частота поражения нижних моляров, которые имеют более сложное строение жевательной поверхности (тип У5 и +5 ) выше, чем моляров с типом жевательной поверхности +4 . Моляры с У5-и +5- рисунками жевательной поверхности поражаются кариесом одинаково часто, что диктует необходимость проведения в этих зубах профилактических мероприятий в ранние сроки.
Ключевые слова: дети, одонтоглифика, моляры, кариес.
Стаття надшшла 19.05.2014 р.
CHARACTERISTIC OF INFESTATION FIRST PERMANENT MOLARS BY CARIES DEPENDING ON TEETH ODONTOGLIFIK IN CHILDREN OF POLTAVA
Kaskova L. F., Soloshenko Yu. I., Amosova L. I., Berezhnaja O. E., Chmil O. V.
The study found that the first permanent molars of the lower jaw most often affected by caries in the first two years of observation. During the 3rd year study showed a trend towards reduction in the intensity lesion molars. The frequency of lesions of the lower molars, which were more complex structure of chewing surfaces (type Y5 and +5) was significantly higher than the molar occlusal surface of type +4. Since children's first permanent molars of the lower jaw are complicated structure of chewing surface, and the intensity of caries lesions is highest in the first 2 years after the eruption, they need preventive measures in the early periods.
Key words: children, odontoglifica, molars, tooth decay.
Рецензент Ткаченко П.1.