CC BY
14
CHARACTERISTIC OF THE CONTENT OF FUNGI SPORES' AIR SPECTRUM AS POTENTIALLY ALLERGENIC COMPONENT OF BIOAEROSOL
Bilous O.S., Rodinkova V.V., Yermishev O.V.
ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ ПОВ1ТРЯНОГО СПЕКТРА СПОР ГРИБ1В ЯК ПОТЕНЦ1ЙНО АЛЕРГЕННОГО КОМПОНЕНТА Б1ОАЕРОЗОЛЮ
1Б1ЛОУС О.С., 2РОД1НКОВА В.В., 36РМ1ШЕВ О.В.
■"ВЫницька MicbKa полiклiнiкa № 2, 2Вшницыкий нaцiонaльний медичний унiверситет ím. М.1. Пирогова, 3Донецыкий нaцiонaлыний ушверситет ím. Вaсиля CTyca, м. Вшниця.
УДК:
533.6.001.8:612.017.3:582.21
Ключовi слова: спори грибiв, алергiя, повiтря, биоаерозоль, аероалергени.
пори грибiв (СГ) е важливими аероалергенами, практичне значення яких зросло за останш десятилiття. Це по-в'язане, з одного боку, з загальним збтьшенням часто-ти алергшних захворювань (АЗ), а з Ышого - зi зростан-ням ктькост iмунокомпроме-тованих iндивiдуумiв, таких як хворi на певнi генетичнi вади, СН1Д або е одержувачами транспланта^в [1].
Спори i фрагменти грибiв зустрiчаються повсюдно над неполярними районами Земл^ особливо над сшьськогоспо-дарськими репонами, i можуть складати до 45% частинок у бiоаерозолi пов^ря [2].
Найчастiше у надвисоких концентра^ях у повiтрi визна-чаються спори Cladosporium та Alternaría. Аскоспори (Ascomy-cetes) i базидiоспори (Basi-diomycetes) також щентифи куються у великих ктькостях. [3], складаючи вiд 40% до 100% загальних грибiв, ви-явлених у повiтряному бюаеро-золi [4, 5].
Тому спори, що мiстяться у повiтрi, регулярно та постмно вдихаються людьми. Було припущено, що СГ, як присутнi в атмосферi у високих концент-рацiях, можуть бути причинни-ми агентами респiраторних хвороб (риыт, астма) у людини. Основна вщмшнють СГ вiд iнших джерел алерги, наприк-лад клiща домашнього пилу або пилку, це те, що гриби можуть колошзувати органiзм людини i здатнi пошкодити дихальнi шляхи, виробляючи токсини, протеази, ферменти та летючi органiчнi сполуки, справляючи набагато бтьший вплив на iмунну систему паци eнтiв, анiж пилок або iншi алер-геннi джерела [6].
Однак значимють багатьох грибiв для алерги залишаеться важкою для II оцшки i вимагае спецiальних дослiджень. Так, було показано, що велика група грибiв провокуе алергiчнi реак-ци негайного типу у чутливих людей, а також негайн та тзнь-оастматичнi реакцií з бронхо-провокащею. Проте у разi
ХАРАКТЕРИСТИКА СОСТАВА ВОЗДУШНОГО СПЕКТРА СПОР ГРИБОВ КАК ПОТЕНЦИАЛЬНО АЛЛЕРГЕННОГО КОМПОНЕНТА БИОАЭРОЗОЛЯ 1Билоус О.С., 2Родинкова В.В., 3Ермишев О.В.
1 Винницкая городская поликлиника № 2, 2Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, 3Донецкий национальный университет им. Васыля Стуса, г. Винница.
Споры и фрагменты грибов встречаются повсеместно над неполярными районами Земли, особенно над сельскохозяйственными регионами, составляя до 45% частиц в биоаэрозоле воздуха, и могут вызывать симптомы аллергии. В статье описан спектр спор грибов как потенциальных аэроаллергенов и его часовые изменения в атмосферном воздухе города Винница. Материалы и методы. Исследование, проведенное в 2009-2014 годах волюметрическим методом, выявило в атмосфере более 30 категорий спор грибов, многие из которых имеют клинически доказанные свойства вызывать сезонную аллергию.
Результаты. Показано доминирование спор рода Qadospoпum в воздушном биоаэрозоле, что соответствует результатам наблюдения в большин-
стве точек мира. В целом в атмосферном воздухе доминировали представители отдела аскомице-товых грибов (Ascomycota), а также наблюдались представители базидиомицетовых грибов (Basidiomycota) и псевдогрибов (Oomycota). В частности, в перечень лидеров по показателю годового спорового индекса входили споры Alternaría, Ascospora, Cladosporium, Coprinus, Didymella, Epicoccum, Ganoderma, Leptosphaeria, споры порядков Uredinales та Ustilaginales. Больше всего СГ регистрировалось в атмосферном воздухе в период с июня по октябрь с четко очерченными подъемами концентрации (в основном за счет спор Cladosporium) в июне и июле. Пиками в июле характеризовались Alternaria и Ascospores. В осенние месяцы отмечалась более высокая концентрация спор в воздухе, чем в весенние месяцы и в первой половине июня.
Выводы. Данные по контенту спор атмосферного воздуха для длительного периода наблюдения получены для Украины впервые, что позволит улучшить диагностику и профилактику сезонной аллергии в нашей стране.
Ключевые слова: споры грибов, аллергия, воздух, биоаэрозоль, аэроаллергены.
© Блоус О.С., Роднкова В.В., €рмшев О.В. СТАТТЯ, 2018.
№ 2 2018 Environment & Health 42
CHARACTERISTIC OF THE CONTENT OF FUNGI SPORES' AIR SPECTRUM AS POTENTIALLY ALLERGENIC COMPONENT OF BIOAEROSOL 1Bilous O.S., 2Rodinkova V.V., 3YermishevO.V.
1Vinnytsia City Hospital № 2,
2Vinnytsia National M.I. PyrohovMedical University.
3Donetsk National Vasyl Stus University, Vinnytsia.
Fungi spores and fragments occur everywhere over non-polar regions of the Earth. especially over agricultural regions. make up to 45% of particles in the air bioaerosol and can cause symptoms of allergy. In the article. we described the spectrum of fungi spores as the potential aeroallergens and its temporal changes in the ambient air of the city of Vinnytsia. Materials and methods. We carried out the study with the help of volumetric method in 2009-2014. we detected more than 30 categories of spores of fungi in the atmosphere. many of them had clinically proved features to cause seasonal allergy. Results. Dominance of Cladosporium spores is demonstrated in the air bioaerosol. it conforms to the results of the observation in the majority of points
throughout the world. In general, the representatives of the ascomycetes fungi (Ascomycota) dominated in ambient air, as well as the representatives of Basidiomycetes and pseudofungi (Oomycota). In particular, the list of the leaders by the indicator of the annual spore index consisted of Alternaria, Ascospora, Cladosporium, Coprinus, Didymella, Epicoccum, Ganoderma, Leptosphaeria, spores of Uredinales and Ustilaginales.
Most of fungi spores were recorded in ambient air from June to October with clearly defined increases in concentration, basically due to Cladosporium spores in June and July. Peaks in July were characterized by Alternaria and Ascospores. A larger concentration of spores was observed in ambient air in autumn months than in spring months and in the first half of June. Conclusions. Findings on the spore content of ambient air for a long period of observation were obtained for Ukraine for the first time. The result will improve the diagnosis and prevention of seasonal allergy in our country.
Keywords: fungi spores, allergy, air, bioaerosol, aeroallergens.
спроб пов'язaти симптоми з безпосередым впливом грибкового мaтерiaлy нa оргашзм людини винигають невизнaче-ностк Ця проблемa зyмовленa природою тa особливостями поширення грибiв у довк^ [7].
Кшькють видiв мiкромiцетiв визнaчaeться приблизно у 100000-200000 видiв. Щорiчно описyeться до 1500 нових видiв грибiв. 3a дaними лiтерaтyри, реaльне знaчення у кшшчшй прaктицi ниш мaють близько 100 родiв спор грибiв (СГ). Сaме гриби у 21.2% випaдкiв e етюлопчними чиннигами aлер-пйних зaхворювaнь оргашв дихaння [8].
Ta^ у перюд проведення жнив, провщне знaчення мa-ють гриби з родiв Alternaria, Cladosporium, Epicoccum, що перебyвaють нa зернових куль-тyрaх, пщ чaс збер^ння зiбрa-ного зернa - предстaвники ро-дiв Aspergillus, Penicillium, Mucor, Rhizopus [9].
Дослщження, проведет у Новм Зелaндiï, покaзaли, що спори тaких грибiв, як Alter-nariatenuis, Cladosporiumclado-sporoides, Helminthosporium-maydisтa Epicoccumnigrum мо-жуть виклигати гострi нaпaди aстми [10].
Епщемюлопчш дослщження фyнгaльноï aлергiï в бврот виявили, що нaйбiльш вaжли-вими джерелaми грибкових aероaлергенiв e Alternaria тa Cladosporium [11]. Це - нaй-вaжливiшi з прaктичноï точки зору роди aскомiцетових гри-бiв, спори яких провокують у жител1в континенту хвороби
дихальних шлях1в, так1 як астма, екзема, рин1т та хрошч-ний синусит [12].
Поширенють рестраторно'Т алерги до гриб1в оцшюеться у межах 20-30% в1д числа атотч-них (схильних до алерги) ос1б, або до 6% загального населен-ня [13]. Деяк1 дослщники вщ-значають, що сенсиб1л1зац1я до СГ рееструеться у 80% пац1ен-т1в з астмою [6].
Оскшьки 1зольованого "сезону грибковоТ цвтГ за аналоп-ею з сезоном пилкування рос-лин не бувае, визначення р1вня захворюваност1 протягом року може надавати ттьки обмеже-ну допомогу у д1агностиц1 алерги до гриб1в. Важливим тут е контроль спектра СГ та Тх кон-центрац1й в оточуючому пац1-ента середовищ!, адже симптоми фунгальноТ алерг1Т часто
тривають протягом теплих мюяц1в з п1ком у розпал л1та I персистують нав1ть тсля замо-розк1в, як1 вбивають гриби (тобто за температури при-близно -3.3°С на р1вн1 Грунту). Вказуеться, що чутлив1 до гри-б1в хвор1 не пов1домляють про припинення симптом1в захво-рювання у перюд м1ж пилку-ванням злаюв та амброз1Т [14]. Тому розтзнання ситуац1й, пов'язаних з вираженою екс-позиц1ею до СГ у тому чист за рахунок пост1йного визначення р1вня цих спор у довк1лл1, може забезпечувати як д1агностичн1 критери, так I визначати прак-тичну стратегю для запоб1ган-ня виникненню симптом1в фунгальноТ алерг1Т [15].
В Укра'Тш пост1йний мон1то-ринг спорового контенту проводиться на двох станц1ях спо-
Рисунок
Усереднена змша концентрацiй СГ основних категорш, зареестрованих в атмосферному пoвiтpi м. Вшниця у 2009-2014 роках
AgiúcylH!, Allerridrid, AscO£pD№S, As- pe t g i II ни, Chaetuniiuin, Cluilui.pmiuni, Coprinus, Fusarium, Ganoderma, lidmlnthasрогIum, Le-ptosphaerium, Oïdium, Pcriconid, Perociospora, Plthomyces, Picos pora, Stem phy III umr Toruln, Uredo spores, Ustilago in Vinnitsa 5(11Û • 2D14
-Ф"-
стереження, розташованих у ВЫнищ та у Зaпорiжжi [16]. Про концентрацп спор грибiв на Ыших станцiях нам невiдомо.
Метою нашого дослiдження, зважаючи на невелику вивче-нiсть проблеми в Укра'Ты, стало визначення систематичного складу грибiв, спори яких мютяться у повiтрi мiста ВЫниця у рiзнi пори року.
Матерiали та методи. Дослiдження споруляцiТ грибiв проводили на базi науково-досшдного центру Вiнницького нацiонального медичного уы-верситету iменi Миколи 1ва-новича Пирогова (НДЦ ВНМУ) протягом 2009-2014 роюв з 1 березня по 31 жовтня (по 35 тижшв, або 245 дiб).
Вiдбiр зразюв здiйснювали за допомогою волюметрично-го пробовiдбiрника "Буркард" (Burkard) типу Хiрста (Hirst-type) виробництва Вели-кобританiТ [17], який був роз-ташований на даху хiмiчного корпусу ВНМУ. Висота хiмiчно-го корпусу - 25 м, тому навко-лишнi будiвлi, якi мають таку саму висоту або меншу, не перешкоджають потоку повт ря до приладу. Зпдно з реко-мендацiями щодо проведення аеробiологiчних дослщжень волюметричним методом [18] СГ уловлювалися на прозору пластикову стрiчку "Мелшекс", яка подавалась та пщтримува-лась на барабаш. За допомо-гою м'якоТ щiтки плiвка була попередньо змащена адгези-вом (глiцерин, желатин, фенол або розчин силкону у тетра-хлоридi вуглецю), до якого тд час експонування прилипали вловленi компоненти бюаеро-золю.
Вакуумний насос використо-вував джерело постмного струму. Вловлювач пилку "Бур -кард" був налаштований для семидобового безперервного вщбору зразкiв атмосферного повiтря [19].
^сля експонування зразки фарбували сумшшю желатину, глiцерину та фенолу з додаван-ням невелико! кiлькостi основного фуксину - Ыдикатора, що слугуе для диференцiйованого забарвлення рослинного мате-рiалу. Пiдготовленi зразки читали при збшьшенш 400Х або 1000Х за трьома горизон-тальними лiнiями у 2009-2011 роках i за 12 вертикальними л^ями - у 2012-2014 роках.
Результати. За перюд мош-торингу 2009-2014 роюв в атмосферному повiтрi мюта Вiнниця було визначено понад 30 представниюв рiзних таксо-номiчних категорiй спор грибiв, 29 з яких було взято до подаль-шого аналiзу.
Це представники грибiв вщ-дiлу Ascomycota порядку Ery-siphales, родiв Alternaria (ALTE), Aspergillu s(ASPE), Botrytis (BOTR), Cercospora (CERC), Chaetomium (CHAe), Cladospo-rium (CLAD), Curvularia (CURV), Didymella (DIDY), Epicoccum (EPIC), Fusarium (FUSA), Drech-slera/Helminthosporium (HELM), Leptosphaeria (LEPT), Oidium (OIDI), Periconia (PERI), Pleos-pora (PLEO), Pithomyces (PITH), Polytrinchium (POLT), Stemphy-lium (STEM), Torula (TORU) та окремо - неiдентифiкованi спори представниюв класу Ascomycota (ASCO), так зван аскоспори.
Наступну категорiю склали спори базидюмщетових грибiв вщдшу Basidiomycota - окремо клаав Uredibales (URED), Us-tilaginales (USTI) та родiв Agrocybe (AGRO), Coprinus (COPR), Ganoderma (GANO), Puccinia (PUCC). Нещентифи кованi базидюспори належали до категорií Basodiospora (BASI). Клас Оомiцетiв (не-справжнiх грибiв) був представлений родом Peronospora (PERO).
Найбiльше СГ рееструвалось в атмосферному повiтрi у перiод з червня по жовтень з ч^ко окресленими пщйомами концентрацií, переважно за рахунок СГ Cladosporium у червнi та липш. Пiками у липнi характеризувались i СГ Alternaria та Ascospores (рис.).
Проведено ретельний аналiз термiнiв та iнтенсивностi спо-руляцií усiх представникiв кож-но! з названих таксономiчних груп грибiв в окремi роки, а також визначен змiни цих термов у часi.
Було проведено порiвняння термiнiв початку, пiкових перю-дiв та часу закiнчення СП для окремих груп грибiв, визначено Т'хшй внесок в iнтенсивнiсть спорового дощу в атмосферному пов^ мiста Вiнниця протягом сезону та за мюяцями.
На основi отриманих даних зроблено висновки щодо спектра СГ в атмосферному пов^ Вiнницi за перюд спостере-ження, якi лягли в основу сезонних алергопрогнозiв, що надаються населенню на що-тижневiй основi (табл.).
Якiсний та кiлькiсний розпо-дiл СГ рiзних таксономiчних одиниць у часк
Для визначення внеску кожного з компонентiв у споровий дощ атмосферного повiтря мюта Вшниця та загальних характеристик окремих сезошв спор (СС) застосовано шстру-менти описовоТ статистики EAN, якi дали змогу визначити й термЫи старту, закiнчення та пiковi концентрацiТ СГ пiд час СС. Визначення спорового шдексу (С1) суми зiбраних за сезон спор окремоТ категорiТ, а також середнього арифметич-ного (М) та стандартного вщхи-лення (а) проводилось у про-грaмi Excel.
Результати aнaлiзу показали, що найбшьшою в усi роки спо-стереження у споровому дощi була питома вага спор аскоми цетових грибiв Cladosporium. 1Т' частка коливалась мiж найбшь-шим значенням у 76% вщ сумарного С1 усiх кaтегорiй СГ у 2011 роц та найменшим значенням у 56% у 2010 роцк В ус iншi роки частка Cladosporium коливалась у межах 64-67%.
Для ще'Т ж категорп були визначен й нaйбiльшi серед уах рядiв даних за кожен рк середнi значення та значення стандартного вщхилення. Значення середньосезонноТ концентрацп СГ Cladosporium пе-ревищувало 1000 спор/м3 в усi роки спостережень, крiм 2013 та 2014.
Друге мюце за внеском в iнтенсивнiсть спорового дощу над Вшницею посiдaли спори Coprinus та нещентифковаш спори аскомщетових грибiв, об'еднaнi у кaтегорiю Asco-spora, у 2009, 2011 та у 2013 роках з частками 6%, 4% та 9% вщповщно. Ascospora була другою за внеском у споровий дощ у 2010, 2012 та 2014 роках. Питома вага цих спор у
№ 2 2018 Environment & Health 44
назваш роки становила 8%, 12% та 11% вщповщно. У 2009,
2011 та 2013 роках Аэсоэрога була на третм позици за штен-сивнiстю пилкового дощу, чер-гуючись 2010 року з Сорппиэ, у
2012 та 2014 роках - з АКегпапа. Третя пози^я у споровому спектрi з часткою по 6% у кожен з названих роюв була найвищою для вiдомоí своею алергеннютю Астана.
В iншi роки вона посщала сьому (2009, 2010), шосту (2011)та четверту(2013)позици у споровому спектрi Вшницк
1нша спора, алергеннiсть яко'' доведено [20], Leptosphaeria, посiдала з 5 по 9 сходинки спорового спектра у 2009-2014 роках. П' частка коливалась вщ 1% до 7% (табл.).
Загалом перша десятка лще-рiв за масивнютю споруляцп
Внесок рiзних представнимв СГ у загальний споровий дощ
мала сталий склад в ус роки спостереження. До перелiку лiдерiв входили Alternaria, Ascospora, Cladosporium, Сор-rinus, Didymella, Epicoccum, Ganoderma, Leptosphaeria, иге-dinales, Ustilaginales. У 2010 роц^ замiнивши Epicoccum, до першо' десятки увiйшла група спор Dreschlera/Helminthospo-rium. У 2011 роцi замють иге-dinales у десятцi л^д^в з'я-
Таблиця
м. Вiнницi у 2009-2014 роках
2009, % вд С1 M±m 2010, % вд С1 M±m 2011, % вД С1 M±m 2012, % вд С1 M±m 2013, % вд С1 M±m 2014, % в1д С1 M±m
AGRO 1,86 <<1% 0,01± 0,098 3052 1% 12,46 ± 25,581 825 <<1% 3,37± 11,594 1652,83 <1% 11,32± 17,914 447,40 <<1% 5,74± 6,621 200,65 <<1% 2,75 ± 2,991
ASCO 25518 6% 128,88± 248,534 44649 8% 182,24± 369,083 23725,01 4% 96,84± 203,664 38758,81 9% 160,82± 235,363 27243,43 9% 113,99± 242,630 22312,87 11% 104,27± 138,301
ALTE 14173,4 3% 71,58± 68,927 23976 4% 97,86± 150,950 18557 3% 75,74± 120,683 23200, 02, 6% 94,70± 124,520 14716,25 5% 60,07± 84,256 10711,91 6% 43,72± 50,934
ASPE 858 <1% 3,50± 14,898 18 <<1% 0,07± 0,811 1978, 16,<1% 13,74± 19,312 1156,82 <1% 17,53± 20,208 636,38 <<1% 10,79± 12,964
BOTR 687 <1% 3,47± 8,264 579 <1% 2,36± 7,902 4361 1% 17,80± 45,789 34,58, <<1% 2,88± 1,714
CHAE 6 <1% 0,03± 0,426 1185 <1% 4,84± 9,573 8 <<1% 0,03± 0,254 426,07, <<1% 3,41± 4,185 99,41 <<1% 3,01± 7,041 29,64 <<1% 2,12± 3,313
CLAD 283319,3 67% 1430,91± 1264,884 304517 56% 1242,93± 1361,837 494932 76% 2020,13 ±2493,6 262714, 6, 64% 1072,30± 1057,699 204803,6 65% 835,93± 1013,333 128480,4 67% 526,56± 596,128
COPR 33936 8% 171,40± 181,178 38477 7% 157,05± 193,974 26658,01 4% 108,81± 174,772 23114, 27, 6% 100,50± 133,165 28369,16 9% 127,22± 177,687 10434,96 5% 55,81± 76,336
CURV 536 <1% 2,19±4, 300 256 <1% 1,04± 2,480 125,99, <<1% 2,10± 1,860 16,67 <<1% 1,04± 0,487 5,57 <<1% 0,93± 0,516
DIDY 23464 6% 118,51± 309,441 17443 3% 71,20± 219,288 12850 2% 52,45± 168,631 8009, 71, 2% 55,24± 92,472 2523,85 1% 34,58± 38,481 1141,91 1% 20,04± 27,120
EPIC 3184 1% 16,08± 17,241 4530 1% 18,49± 22,971 4459 1% 18,2± 20,787 3507, 42, 1% 17,36± 21,723 5036,27 2% 35,72± 113,587 207,11 <<1% 3,09± 2,773
ERYS 1420 <1% 7,17± 10,519 358 <1% 1,46± 4,622 30,25 <<1% 15,13± 19,651
FUSA 3064 <1% 12,51± 27,155 2883, 72,1% 21,05± 34,47 1844,28 1% 15,50± 25,519 1962,5 1% 21,81± 25,098
GANO 1851 <1% 9,35± 17,046 4736 1% 19,33± 27,502 4825 1% 19,69± 26,813 6520, 38, 2% 38,36± 36,071 3619,95 1% 24,97± 26,019 1396,19 1% 11,54± 12,830
HELM 981 <1% 4,95± 9,226 4835 1% 19,73± 25,480 2876 <1% 11,74± 14,168 166,21, <<1% 2,28±1, 696 75,98 <<1% 2,30± 2,434 54,96 <<1% 2,50± 5,692
LEPT 12781 3% 64,55± 152,926 36975 7% 150,92± 239,386 12521 2% 51,11± 102,682 12162, 63, 3% 62,37± 108,452 8268,22 3% 67,77± 81,123 1884,97 1% 39,27± 70,788
MYXO 320 <1% 1,62± 4,753213 180 <1% 0,73± 5,062 378,56, <<1% 3,11± 3,376 52,45 <<1% 3,75± 3,169
OIDI 3151 1% 12,86± 19,957 2275 <1% 9,29± 18,502 591,46, <<1% 5,69± 8,376 318,54 <<1% 4,30± 5,020 1527,41 1% 10,76± 12,909
PITH 958 <1% 3,91± 10,694 392 <<1% 1,60± 4,237 313,94, <<1% 2,45± 2,935 246,38 <<1% 3,29± 4,449 95,71 <<1% 2,59± 4,249
PERI 12997 2% 53,05± 70,207 18640,01 3% 76,08± 112,523 3041, 28,1% 15,21± 26,333 1839,31 1% 14,83± 28,817 1613 29,1% 12,51± 16,003
PERO 3375 1% 13,78± 17,601 1667 <1% 6,81± 11,428 1172, 41,<1% 6,59± 6,351 670,94 <1% 5,21± 6,256 512,72 <<1% 4,46± 4,782
PLEO 1405 <1% 7,10± 9,271 3150 1% 12,86± 15,628 1825 <1% 7,45± 7,921 957,12, <1% 5,50± 7,163 334,15 <<1% 2,46± 2,375 327,32 <<1% 2,82± 3,590
PUCC 573 <1% 2,34± 7,374 213 <<1% 0,87± 2,454 481,73, <<1% 3,01± 2,901 543,79 <1% 6,32± 9,754 579,01 <<1% 6,43± 12,135
STEM 930 <1% 4,70± 6,681 2498 <1% 10,20±3 1,221 1262 <1% 5,15±7, 883 372,08, <<1% 2,27±2,0 31 315,62 <<1% 2,72±2, 459 361,28 <<1% 3,20± 7,944
TORU 433 <1% 2,19± 4,551 1625 <1% 6,63± 6,342 1421 <1% 5,8± 6,537 623,89, <<1% 3,20± 3,263 347,69 <<1% 2,67± 2,774 371,09 <<1% 2,83± 8,470
URED 4303 1% 21,73± 63,381 7615 2% 31,08± 39,940 3331 1% 13,60± 18,806 3879, 88, 1% 17,32± 19,021 3846,58 1% 19,93± 24,317 2420,35 1% 15,82± 16,530
USTI 16732 4% 84,51± 149,102 24839 5% 101,38± 125,938 14414 2% 58,83± 69,735 15692, 34, 4% 67,35± 58,520 10421,15 3% 43,97± 45,069 5232,21 3% 24,34± 23,469
вилася Periconia, а у 2014 рощ, OKpiM Periconia, серед найпер-ших за Ытенсивнютю спорового дощу були Fusarium та Oidium. Вони замiнили тут Didymella, Epicoccum та Gano-derma.
Epicoccum, також вщомий своею алергеннiстю, не увм-шовши до десятки СГ з най-бiльшим внеском до спорового дощу у 2010 та 2014 роках, поав дванадцяту та дев'ятнад-цяту сходинки вiдповiдно з часткою близько 1%.
Звичний для аеробюлопчних зразкiв Stemphylium, алергени якого мають перехреснi реакци з алергенами Alternaria, вва-жаються другим за важливютю споровим алергеном пiсля Alternat США [21]. Вiн в ус роки спостереження виявляв-ся у другiй десятцi СГ, розта-шованих за зменшенням ве-личини внеску у споровий дощ в атмосферному повiтрi мюта Вiнниця. Його частка завжди була меншою за 1%.
Pleospora, яка е одшею iз ста-тевих стадм розмноження ана-морфного (безстатева спора) Stemphylium [1], посщала з 12 по 18 сходинку у споровому спектрi з часткою 1% та менше.
Стабiльнi 16-18 позицп у спо-роспектрi в ус роки спостере-ження мала Torula, яка остан-нiм часом слугуе харчовою добавкою, але також може викликати алергiю у чутливих до СГ осiб [22].
Одними з найменш Ытенсив-них споропродуцен^в, СГ яких рееструвались в атмосферному повiтрi ВЫнищ, були Chae-tomium, Aspergillus, Curvularia, Erysiphales й Myxomycota (табл.).
Таким чином, у повiтрi Вiнницi у 2009-2014 роках зареестровано понад 30 кате-горш спор грибiв, багато з яких мають доведену кшшчно здатнють викликати сезонну алергiю.
Серед них переважали пред-ставники вщцту аскомщетових грибiв (Ascomycota), а також спостеркалися прецставники базицiомiцетових (Basidiomy-cota) та несправжшх грибiв (Oomycota).
Найбiльше СГ рееструвалось в атмосферному повiтрi у перюд з червня по жовтень з ч^ко окресленими пiцйомами концентраций в основному за рахунок СГ Cladosporium, у червнi та липнк
Пками у липнi характеризу-валися i Сг Alternaria та Asco-spores.
Загалом осiннi мiсяцi мали бтьш високi концентрацií СГ у пов^, анiж веснянi та перша половина червня.
У чотири iз шести роюв спо-стереження (2009-2011 та 2013 роки) найбшьший внесок у споровий дощ зроблено СГ Cladosporium, Coprinus та Ascospora. У 2012 та 2014 роках замють Coprinus третю позицiю посiла Alternaria.
Найбтьшою в усi роки спо-стереження у споровому цощi була питома вага спор аскоми цетових грибiв Cladosporium. Ii частка коливалася мiж найбть-шим значенням у 76% вщ сумарного С1 уах категорiй СГ у 2011 рощ та найменшим значенням у 56% у 2010 роцк Висновки
Показано домшування у повiтряному бiоаерозолi спор роду Cladosporium, що вщпови дае результатам спостережен-ня у бшьшосл точок свiту. Загалом в атмосферному пов^ домiнували представ-ники вщдшу аскомiцетових грибiв (Ascomycota), а також представники базiдiомiцетових грибiв (Basidiomycota) i псев-догрибiв (Oomycota). Зокрема, до перел^ лiдерiв за показни-ком рiчного спорового iндексу входили спори Alternaria, Ascospora, Cladosporium, Co-prinus, Didymella, Epicoccum, Ganoderma, Leptosphaeria, спори порядкiв Uredinales та Ustilaginales.
Найбтьше СГ рееструвалося в атмосферному повiтрi у перюд з червня по жовтень з ч^ко окресленими пщйомами концентрацií, в основному за рахунок спор Cladosporium у червш i липнi. Також пк у липнi мали Alternaria i Ascospores. В осiннi мюящ спостерiгалася вища концентрацiя спор у пов^, нiж у веснянi мюящ i у
першу половину червня.
Дан за контентом спор гри-бiв в атмосферному пов^ для тривалого перiоду спостере-ження отримано для УкраТни вперше. Результат дозволить полiпшити дiагностику i профи лактику сезонноТ' алергií у нашм краíнi. Л1ТЕРАТУРА
1. Breitenbach M., Crameri R., Lehrer S.B. Fungal Allergy and Pathogenicity. A timely overview of molecular and clinical aspects. Chemical Immunology. 2002. Vol. 81. 310 p.
2. Frohlich-Nowoisky J., Pickersgill D.A., Despres V.R., Poschl U. High diversity of fungi in air particulate matter. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2009. № 106 (31). P. 12814-12819.
3. Cole G.T., Hoch H.C.
The Fungal Spore and Disease Initiation in Plants and Animals. New-York : Springer Science+ Business Media, 1991. 554 p.
4. Despräs V.R., Nowoisky J.F., K.ose M., Conrad R., Andreae M.O., Poschl U. Characterization of primary biogenic aerosol particles in urban, rural, and high alpine air by DNA sequence and restriction fragment analysis of ribosomal RNA genes. Biogeosciences. 2007. № 4.
P. 1127-1141.
5. Wu Z., Tsumura Y, Blomquist G., Wang X.-R. 18 S rRN Agene variation among common air borne fungi, and development of specific oligonucleotide probes for the detection of fungalisolates. Applied and Environmental Microbiology. 2003. № 69.
P. 5389-5397.
6. Simon-Nobbe B., Denk U., Poll V., RidR., Breitenbach M. The Spectrum of Fungal llergy. Int Arch Allergy Immunol. 2008. № 145. P. 58-86.
7. Burge H.A. Fungus allergens. Clinical Reviews in Allergy. 1985. Vol. 3. Issue 3.
P. 319-329.
8. Гришило П.В. Алерген-специфiчна iмунотерапiя: стандарты тдходи та сучасш погляди. KniHi4Ha iмунологiя. Алергологя. 1нфектолопя. 2011. № 6/7. С. 25-28.
9. Пухлик Б.М. Ситуация с аллергическими заболеваниями и аллергологией в Украине. KniHi4Ha iмунологiя. Алергологя. 1нфектолопя. 2013. № 2. С. 7-9.
№ 2 2018 Environment & Health 46
10. Black P.N., UdyA.A., Bro-die S.M. Sensitivity tof ungal allergens is a risk factor for life-threatening asthma. Allergy. 2000. Vol. 55. Issue 5. P. 501-504.
11. Sofiev M., Bergmann K.-C. Allergenic Pollen: A Review of the Production Release, Distribution and Health Impacts. Dordrecht : Springer Science+ Business Media, 2013. 252 p.
12. O'Connor D.J., Sadys M., Skjoth C.A., Healy D.A., Kennedy R., Sodeau J.R. Atmospheric concentrations of Alternaria, Cladosporium, Ganoderma and Didymella spores monitored in Cork (Ireland) and Worcester (England) during the summer of 2010. Aerobiologia. 2014. № 30 (4). P. 397-411.
13. Horner W.E., Helbling A., Salvaggio J.E., Lehrer S.B. Fungal allergens. Clin. Microbiol. Rev. 1995. Vol. 8. №2.
P. 161-179.
14. Middleton E.Jr., Reed C.E., Ellis E.F., Adkinson F.N.Jr., Yunginger J.W., Busse W.W. Allergy: Principles and Practice. 5-th ed. Mosby,1998. 1933 p.
15. Garrett M.H., Rayment P.R., Hooper M.A., Abramson M.J., Hooper B.M. Indoor airborne fungal spores, house dampness and associations with environmental factors and respiratory health in children. Clinical & Experimental Allergy. 1998. Vol. 28. Issue 4. P. 459-467.
, 16. Kasprzyk I., Rodinkova V., Sauliene I., Ritenberga O., Grinn-Gofron A., Nowak M., SulborskaA., Kaczmarek J., Weryszko-Chmielewska E., Bilous E., Jedryczka M. Air pollution by allergenic spores of the genus Alternaria in the air of central and eastern Europe. Environmental Science and Pollution Research. 2015. Vol. 22. Issue 12. P. 9260-9274.
17. Molina R., Manzano J., Rodriguez S. Influence of environmental factors onmeasure-ments with Hirstsporetraps. Grana. 2013. Vol. 52. Issue 1. P. 59-70.
18. Mozo H.G. Minimum requirements to manage aerobi-ological monitoring stations included in a national network involved in the EAN. International Aerobiology Newsletter. 2011. № 72. P. 1-2.
19. PogiHKOBa B.B. HayKOBe
OÖfpyHTyBaHHfl CMCTeMM MOHi-TopMHry Ta npo^LnaKTMKM BnnM-By anepreHHMX hmhhmklb 6iono-
mHoro noxogxeHHA Ha CTaH 3gopoB'fl MicbKoro HaceneHHA yKpaiHM : aBTope$. guc. ... goK-Topa 6ion. HayK : 14.02.01. K., 2015. 38 c.
20. Sadys M., Kaczmarek J., Grinn-Gofron A., Rodinkova V., Prikhodko A., Bilous E., Strzelczak A., Herbert R., Jedryczka M. Dew point temperature affects as cospore release of allergenic genus Leptosphaeria. International Journal of Biometeorology. 2018. URL: https://doi.org/10. 1007/s00484-018-1500-z
21. Weber R.W. Allergen of the Month - Stemphylium. Annals of Allergy, Asthma and Immunology. 2015. Vol. 114. Issue 1. P. A11.
22. Panjabi C., Shah A. Allergic Aspergillus sinusitis and its association with allergic broncho pulmonary aspergillosis. Asia Pacific Allergy. 2011. № 1 (3).
P. 130-137.
REFERENCES
1. Breitenbach M., Crameri R. and Lehrer S.B. Chemical Immunology. 2002 ; 81 :
310 p...
2. Frohlich-Nowoisky J., Pickersgill D.A., Despres V.R. and Poschl U. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2009 ; 106 (31) : 12814-12819.
3. Cole G.T. and Hoch H.C. The Fungal Spore and Disease Initiation in Plants and Animals. New York : Springer Science+Business Media ; 1991 : 554 p.
4. Despres V.R., Nowoisky J.F., Klose M., Conrad R., An-dreae M.O. and Poschl U. Biogeosciences. 2007 ; 4 : 1127-1141.
5. Wu Z., Tsumura Y, Blomquist G. and Wang X.-R. Applied and Environmental Microbiology. 2003 ; 69 : 53895397.
6. Simon-Nobbe B., Denk U., Poll V., Rid R. and Breitenbach M. Int Arch Allergy Immunol. 2008 ; 145 : 58-86.
7. Burge H.A. Clinical Reviews in Allergy. 1985 ; 33 : 319-329.
8. Hryshylo P.V. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2011 ; 6/7 : 25-28 (in Ukrainian).
9. Pukhlyk B.M. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2013 ; 2 : 7-9 (in Russian).
10. Black P.N., Udy A.A. and Brodie S.M. Allergy. 2000 ; 55 (5). P. 501-504.
11. Sofiev M. and Bergmann K.-C. Allergenic Pollen: A Review of the Production Release, Distribution and Health Impacts. Dordrecht : Springer Science+Business Media; 2013 : 252 p.
12. O'Connor D.J., Sadys M., Skjoth C.A., Healy D.A., Kennedy R. and Sodeau J.R. Aerobiologia. 2014 ; 30 (4) : 397-411.
13. Horner W.E., Helbling A., Salvaggio J.E. and Lehrer S.B. Clin. Microbiol. Rev. 1995 ; 8 (2) :161-179.
14. Middleton E.Jr., Reed C.E., Ellis E.F, Adkinson FN.Jr., Yunginger J.W. and Busse W.W. Allergy: Principles and Practice. 5-th ed. Mosby,1998 : 1933 p.
15. Garrett M.H., Rayment P.R., Hooper M.A., Abramson M.J. and Hooper B.M. Clinical & Experimental Allergy. 1998 ; 28 (4) : 459-467.
, 16. Kasprzyk I., Rodinkova V., Sauliene I., Ritenberga O., Grinn-Gofron A., Nowak M., Sulborska A., Kaczmarek J., Weryszko-Chmielewska E., Bilous E. and Jedryczka M. Environmental Science and Pollution Research. 2015 ; 22 (12) : 9260-9274.
17. Molina R., Manzano J. and Rodriguez S. Grana. 2013 ; 52 (1) : 59-70.
18. Mozo H.G. International Aerobiology Newsletter. 2011 ; 72 :1-2.
19. Rodinkova V.V. Naukove obhruntuvannia systemy monitorynhu ta profilaktyky vplyvu alerhennykh chynnykiv biolohichnoho pokhodzhennia na stan zdorovia miskoho naselennia Ukrainy : avtoref. dys. ... doktor bioloh. nauk. Kyiv, 2015 : 388 p.
(in Ukrainian).
20. Sadys M., Kaczmarek J., Grinn-Gofron A., Rodinkova V., Prikhodko A., Bilous E., Strzelczak A., Herbert R. and Jedryczka M. International Journal of Biometeorology. 2018. URL: https://doi.org/10. 1007/s00484-018-1500-z
21. Weber R.W. Annals of Allergy, Asthma and Immunology. 2015 ; 114 (1) : A11.
22. Panjabi C. and Shah A. Asia Pacific Allergy. 2011 ; 1 (3) : 130-137.
Hagitfwno go pegaK^'i 17.01.2018
