CC BY
17
Masal'skiy V.P. Resistance to the cold and frost-resistance of lindentrees (Tilia l.) in to right-bank forest-steppe of Ukraine
Certainly resistance to the cold and duration of period of deep rest 21 types of sort of Tilia. The estimation of firmness of investigational kinds is given to the winter frosts and winter vibrations of temperatures (vidlig). Investigational, that introdukovani in types of sort of Tilia are Right-bank Forest-steppe of Ukraine fully morozo- and winter-proof and have a sufficient period of organic and forced rest, to outlive frequent winter thaw in the first half of the winter even, which can last more than month, and in the second half of winter to 10-14 days. _
УДК 630*165,3 Мол. наук. ствроб. Н.М. &щук - УкрНДЫрлк;
доц. Р.М. Яцик, канд. с.-г. наук - Прикарпатський НУ, м. 1вано-Франк1вськ
ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ МОДРИНИ еВРОПЕЙСЬКО1 В КУЛЬТУРБЮЦЕНОЗАХ П1ВН1ЧНОГО МЕГАСХИЛУ УКРА1НСЬКИХ КАРПАТ
Охарактеризовано плюсовi дерева модрини европейсько!, яю зростають на тв-шчному мегасхилi Укра!нських Карпат. Проаналiзовано особливосп !хнього поши-рення, сучасний стан i енерпю росту, а також таю важливi формовi ознаки, як типи й забарвлення ритидома та форми крон дерев.
Ключов1 слова: модрина европейська, плюсовi дерева, характеристика феноти-тв, типи ритидома, форми крон.
Модрина европейська - щнна швидкоросла хвойна порода, яка при-родно зростае в европейських кра!нах. Навколо не! точиться чи не найбшьше суперечок. Частина науковщв видшяе окремим видом модрину польську (La-rix polonica Racib.), яка найбшьше поширена у Польшд, Румунп й Захщнш Сврош. На сьогодш лише два локалггети !! збереглося i в Укра!нських Карпатах (Горгани). Один i3 них знаходиться в урочишд "Кедрин" у Закарпатськш обл., iнший - на 1вано-Франювщиш, бiля монастиря "Скит Манявський". Що-до останнього, то бiльшiсть учених все-таки схиляються до культурного його походження [5]. Тому, на наш погляд, на швшчному мегасхиш карпатських пр модрину европейську потрiбно вважати штродукованою чи реiнтродуко-ваною породою [6].
Хоча досвщ вирошування модрини в регiонi налiчуе близько твтора столiття, але потужно! люонасшно! бази И, для повного задоволення потреб ль сових пiдприемств високояюсним насiнням, так ще i не створено. Сьогодш на-сiнництво тут розвиваеться двома головними шляхами - плантацшним (зде-бiльшого клоновим), що базуеться на плюсовiй селекцi! окремих видатних бь отипiв (тобто на використанш плюсових дерев) та популяцшним, що базуеться на популяцiйнiй селекцп й використаннi для лiсовiдновлення та люорозведення кращих насаджень, вiдведених тд плюсовi насадження та постiйнi люонасшш дiлянки. Через труднiсть заготiвлi шишок на цих об'ектах розвиненi лiсовi кра-!ни свiту вiддають перевагу насшним плантацiям, як1 створюються на довгот-ривалий перiод. Такий напрям широко пропагуеться та використовуеться в Ук-ра!ш, i в Карпатському регюш зокрема [1, 4, 7]. Для його подальшого успiшно-го розвитку необхщна значна кiлькiсть високояюсних плюсових дерев.
Вiдповiдно до галузево!' програми розвитку люонасшно!' справи на 20102015 рр., яку затверджено наказом Деркомлюгоспу Укра'ни 26.02.2010 року (№47), одним з основних напрямiв розвитку люонасшно! справи е переведення лiсового насiнництва на плантацiйне другого порядку (вищого генетичного рiв-ня), популяцiйне та сортове насшництво [3].
Усього в Карпатському регюш на сьогоднi атестовано 127,8 га люона-сiнних плантацiй (ЛНП) головних аборигенних та штродукованих видiв, на швшчному мегасхилi - 123,7 га. Щею програмою заплановано створити ще 270 га нових клонових i родинних насiнних плантацiй (на швшчному мегас-хилi - 170 га). Такий значний об'ем закладки цих щнних об'екпв постшно! ль сонасшно! бази потребуе фахових знань i ретельного наукового супроводу. Щодо модрини европейсько!', то передбачено створити 50 га нових ЛНП li в регюш, зокрема 35 га на швшчному мегасхиль Для здшснення заплановано-го треба виростити значну кшьюсть вегетативного й насiнного потомства плюсових дерев, яких потрiбно додатково вщбрати й атестувати в регiонi у кшькосп 40 шт. (50 % вщ усiх запланованих в Укра'ш).
Лабораторiею селекцii й насiнництва Укра'нського НД1 гiрського ль сiвництва виконано докладну iнвентаризацiю лiсових генетичних ресурЫв та об'ектiв постiйноi лiсонасiнноi бази у державному люовому фондi областей Карпатського регюну. За результатами здшснено!' роботи, опублiковано три монографii, загальним обсягом близько 900 сторiнок [2, 8, 9]. Серед генети-ко-селекцшних об'ектiв, якi зберiгаються у природному сташ (in situ), значне мюце вiдводять плюсовим деревам, на базi котрих i розвиваеться плантацiйне насшництво. У процес дослiджень ми детально обстежили плюсовi дерева модрини европейсько!' у лiсах пiвнiчного мегасхилу карпатських пр i на при-леглих територiях. Виявилось, що найбiльше 1'х росте у лiсах Львiвщини (84,4 %), набагато менше на 1вано-Франювщиш (13,2 %), i тiльки кшька штук на Буковинi (2,4 %).
Варто зазначити, що лише в одному люнищв на Львiвщинi (СаЫвсь-ке лiсництво, ДП мЗолочiвське люове господарство") 1'х бiльше, нiж у 1вано-Франкiвськiй та Чернiвецькiй областях разом взятих (табл. 1). Переважна кшьюсть плюсових дерев модрини росте у грудових типах люорослинних умов (майже 87 %), переважно у вологих пгротопах (теж близько 87 %). Найбшьше 1'х росте у пристиглих, стиглих i перестиглих бучинах (44 %), дiб-ровах (38 %) та яличинах (18 %), вiком 75-150 рокiв (майже 62 % дерев - 90 -110 роюв). Насадження з плюсовими деревами розташоваш на висотах 250600 м н.р.м. (НРМ), але найпоширенiшi вони у Передкарпаттi (бшьше поло-вини на висотах 300-400 м НРМ), i лише близько третини (29,6 %) - у перед-гiр'i Карпат (табл. 2).
Майже 90 % плюсових дерев модрини европейсько!' вщбрано у Львiвськiй областi ще в 1973 р. Вони зростають у рiзних люорослинних зонах: вiд Малого Полюся до Бескид. Найбiльшою кiлькiстю 1'х представлена Сасiвська популяцiя. 1з вiсiмнадцяти ростучих тут дерев в умовах свiжоi i во-лого!' дубово-грабовоi бучини стан шести оцiнюеться як вщмшний, одинад-цяти - добрий, i одного - як задовшьний. У сторiчному вiцi дерева зберша-ють добру енергiю росту.
Табл. 2. Розподт плюсових дерев модрини европейськог за вьком _на рьзних гтсометричних рьвнях росту_
Вк дерев, рок1в ВНРМ Разом
до 300 301-400 401-500 501-600
шт. % шт. % шт. % шт. % шт. %
до 80 5 5,9 2 2,4 7 8,3
81-90 8 9,6 8 9,6
91-100 7 8,3 12 14,3 6 7,1 8 9,6 33 39,3
101-110 13 15,5 1 1,2 5 5,9 19 22,6
111-120 5 5,9 2 2,4 7 8,3
121-130 3 3,6 3 3,6
131-140
141-150 7 8,3 7 8,3
Разом 10 11,9 43 51,2 14 16,6 17 203 84 100
Амплггуда 1хшх висот становить 30,0-43,2 м, дiаметрiв - 61-88 см, а об'емiв стовбурiв - 4-10 м . За останш 30 роюв прирют за дтметром в се-редньому становить 16,6 см, а у висоту - 9,9 м.
Бюметричш показники другого за юльюстю локал^ету плюсових дерев модрини европейсько1 в умовах свiжоl грабово! дiброви Ромашвсько1 по-пуляци (ДП мБiбрське лiсове господарство") дещо нижчi. Змiни 1хтх висот незначш (37-39 м), а прирiст за дiаметром в останнi 30 роюв у восьми зроста-ючих тут дерев у середньому становить 10,9 см.
1нш^ представлен плюсовими деревами модрини европейсько! попу-ляци Львiвськоl областi, характеризуються близьким вiком та показниками енерги росту до двох попередньо описаних. Лише у 150^чному насадженш Доброгоспвсько1 популяцп (ДП "Дрогобицьке лiсове господарство"), в семи ростучих тут дерев темпи росту у висоту сповшьнюються. Про це св^ить 1хнш прирiст за останнi 30 роюв, який у середньому становить лише 2,3 м.
Плюсовi дерева, яю ростуть на Буковиш (^вське лiсництво, ДП "Сторожинецьке лiсове господарство"), у 113 роюв збершають добру енергда росту й характеризуються значними габггусами. Висота !х становить 42-43 м, дтметр - 61-67 см, об'еми стовбурiв - 8-10 м .
В 1вано-Франювсьюй областi також обстежено 11 плюсових дерев модрини европейсько1. Десять з них зростають в дiапазонi висот 330-570 м НРМ у трьох лiсництвах ДП "Коломийське лiсове господарство", якi належать до Верхньопрутського району, а одне дерево - в райош крайового низь-копр'я Скибових Карпат. Аналiз бiометричних показникiв Заболо^всько1 популяцп свiдчить про те, що кульмiнацiя бiжучого приросту з об'ему в модри-ни тут настае шсля 110 рокiв i сягае 206 дм /рж у вологих грудових умовах на висот 330 м НРМ. У разi зростання у свiжих грудових умовах на висот 520 м НРМ вона досягае максимального поточного приросту з об'ему всього 79 дм /рж. У загальному середньорiчний прирiст з об'ему у стиглих i присти-гаючих дерев у рiзних умовах росту тут змшюеться вiд 42 до 72 дм3/рж. Стан плюсових дерев модрини европейсько1 тут добрий.
Ретельний анашз кiлькiсних та якiсних ознак плюсових дерев свщ-чить, що переважна бшьшють бiотипiв перевищують середнi показники наса-джень, де вони зростають, за висотою на 5-30 %, а за дiаметром на 10-60 % (табл. 3). Хоча е окремi видатнi екземпляри, вказанi перевищення у яких ста-новлять, вщповщно, 50 та 120 %.
За шшими фенотиповими показниками, плюсовi дерева характеризуются рiвними повнодеревними стовбурами, густими широкими кронами iз грубими скелетними гшками, високою стiйкiстю проти бютичних й абютич-них чинниюв, добрим приростом та насiнненошенням. Довжина крони в них змшюеться вщ 20 до 80 % (у понад 80 % дерев - вщ 30 до 70 %) вщ загально! висоти рослин, а протяжшсть безсучково! зони - вщ 10 до 80 % (у 98 % дерев - вщ 20 до 70 %).
Табл. 3. Розподт плюсових дерев модрини европейсько'1 за основними _фенотиповими ознаками_
Перевищення середшх показниюв деревостану Довжина крони (в % вщ висоти дерева) Протяжшсть без сучково! зони (в % вщ висоти дерева)
за висотою за д1аметром к-юсть дерев к-юсть дерев
% к-юсть дерев % к-юсть дерев % шт. % % шт. %
шт. % шт. %
до 5 9 10,71 до 10 4 4,76 20,1-30 10 11,90 10,1-20 1 1,19
5,1-10 14 16,66 10,1-20 9 10,71 30,1-40 17 20,24 20,1-30 13 15,47
10,1-15 17 20,24 20,1-30 9 10,71 40,1-50 24 28,57 30,1-40 20 23,82
15,1-20 25 29,77 30,1-40 9 10,71 50,1-60 12 14,28 40,1-50 19 22,62
20,1-30 14 16,66 40,1-50 14 16,66 60,1-70 12 14,28 50,1-60 14 16,66
30,1-40 4 4,76 50,1-60 11 13,09 70,1-80 9 10,73 60,1-70 16 19,05
40,1-50 1 1,2 60,1-70 7 8,35 70,1-80 1 1,19
70,1-80 7 8,35
80,1-90 6 7,14
90,1-100 6 7,14
100,1-110
110,1-120 1 1,19
120,1-130
130,1-140
140,1-150 1 1,19
Разом 84 100 84 100 84 100 84 100
Аналiз формового рiзноманiття плюсових дерев модрини европейсь-ко! за типами ритидома дае тдстави подiлити !х на три загальних групи - дерева iз трiщинуватим ритидомом (трiщинуватим, повздовжньотрщинуватим й груботрiщинуватим), пластинчастим (пластинчастим та широкопластинчас-тим) i борозенчастим (глибокоборозенчастим). Останш зустрiчаються дуже рiдко (лише у 2,4 % дерев). Двi перших групи представлен майже однаковою кiлькiстю дерев (iз трiщинуватим ритидомом 40 дерев - 47,6 %, а з пластинчастим - 42 дерева - 50,0 %). Найбшьше плюсових дерев мають ритидом ко-ричнювато-шрого (32,1 %) та Ырувато-коричневого (27,5 %) забарвлення (табл. 4). Чггкого взаемозв'язку мiж типом й забарвленням ритидома у плюсових дерев модрини европейсько! нами не встановлено (див. табл. 4).
Дослщженнями виявлено чотири групи плюсових дерев модрини европейсько1 за формами крон (табл. 5). Переважають бютипи iз конусопо-дiбними (45,2 %) й овальними (33,2 %) кронами. Набагато менше !х е з округ-лими (12,0 %) та колоноподiбними (9,6 %) кронами. Спостершаеться деяка тенденщя зв'язку мiж формами крон й типами ритидома. Плюсовi дерева з колоноподiбними кронами мають лише пластинчастий тип ритидома, а бшь-
шiсть !х серед рослин з овальними кронами - трщинуватий. Серед тих плюсових дерев, як характеризуються конусоподiбними й округлими кронами, однаковою кшьюстю представленi як трiшинуватi, так i пластинчастокорi.
У процесi життя кожна особина тддаеться впливу умов юнування, що вiдображаеться на !! ознаках i властивостях. З огляду на це, поряд iз генетич-но зумовленими спадковими змшами вiдбуваються ще й своерiднi модифжа-цп (не спадковi вiдхилення). Для всебiчно! характеристики вихщного матерь алу для майбутньо! селекци важливо знати яка мшливють передаеться генотипом, а яка е хронографiчною (тимчасовою), що мае вшову (онтогенетичну) мiнливiсть. Тому люовим генотипам та селекцiонерам важливо знати стушнь спадково! зумовленостi тих чи шших ознак. Особливу зацiкавленiсть при цьому викликають такi якiснi ознаки як тип й забарвлення ритидома та форма крони дерев. На сучасному етат дослщжень чггкого взаемозв'язку мiж на-веденими вище показниками й вiковими параметрами дерев ми не виявили (табл. 6). Хоча деяка тенденщя все-таки спостер^аеться. Наприклад, у вiцi до 90 роюв немае плюсових дерев iз колоноподiбними й округлими кронами та трщинуватим i глибокотрiшинуватим ритидомом. Зате шсля 120-рiчного вь ку зус^чаються вони лише iз глибокоборозенчастим i широкопластинчас-тим ритидомом, хоч останнш присутнiй також у дерев рiзного вiку (табл. 6).
Л1тература
1. Бшоус В.1. Люова селекщя / В.1. Бшоус. - Умань, 2003. - 534 с.
2. Гайда Ю.1. Лсов1 генетичш ресурси та !х збереження на Тернопiльшинi / Гайда Ю.1., Попадинець 1.М., Яцик Р.М. та ш. - Тернопшь : Вид-во "Пщручник и i поабники", 2008. -288 с.
3. Галузева програма розвитку люонасшнево! справи на 2010-2015 роки. - Затвердже-на наказом Держкомл1сгоспу вщ 26.02.2010 р., № 47.
4. Горд1енко М.1. Л1сов1 культури / Горд1енко М.1., Гузь М.М., Дебринюк Ю.М., Ма-урер В.М. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2005. - 608 с.
5. Мшкша Л.1. Ще раз про походження модрини польсько! (Larix polonica Racib.) в урочищ! Манява-Скит та !! охорону / Л.1. Мшкша // Укра!нський ботан1чний журнал. - К., 1973. -30. - № 5. - С. 597-601.
6. Сщук Н.М. Поширення й структура насаджень модрини европейсько! у люових бь оценозах Прикарпаття / Сщук Н.М // 1нтродукц1я, селекщя та захист рослин. - Донецьк, 2009. - Том 2. - С. 255-257.
7. Яцик Р.М. Курс лекцш з люово! селекци. - 1вано-Франювськ, 2006. - 152 с.
8. Яцик Р.М. Люов1 генетичш ресурси та селекцiйно-насiнницькi об'екти Льв1вщини / Яцик Р.М., Дейнека А.М., Парпан В.1. та ш. - Iвано-Франкiвськ : Вид-во "Плай", 2006. - 312 с.
9. Яцик Р.М. Генетико- селекцшш та насшницью об'екти в л1сах Буковини / Яцик Р.М., Воробчук В. Д., Парпан B.I. та 1н. - Тернопшь : Вид-во "Пщручник и i пос1бники", 2008. -288 с.
Сищук Н.М., Яцик Р.М. Характеристика плюсовых деревьев лиственницы европейской в культурбиоценозах северного мегасклона Украинских Карпат
Охарактеризованы плюсовые деревья лиственницы европейской, которые растут на северном мегасклона Украинских Карпат. Проанализированы особенности их распространения, современное состояние и энергия роста, а также такие важные формовые признаки, как типы и расцветки ритидома и формы крон деревьев.
Ключевые слова: лиственница европейская, плюсовые деревья, характеристика фенотипив, типы ритидома, формы крон.
Sischuk N.M., Yatsyk R.M. Characterization of plus-trees of european larch in silvicultural biocenoses of north megaslope of the Ukrainian Carpathians
Characterization of plus-trees of European larch in the forests of north megaslope of the Ukrainian Carpathians. The features of their distribution, modern state and energy of growth, and also such important mold-baked signs as types and colourings of bark and forms of crowns of trees, are analysed.
Keywords: european larch, plus-trees, phenotype characteristics, bark typr, form of crown.
УДК 634.51 Магктр В.В. Шлапак1, лкничий лкового господарства -
Кримтвське лкництво ДП "Олександрiвське лкове господарство "
ТИПОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАВ'ЯНО1
РОСЛИННОСТ1 ЧИГИРИНСЬКОГО ТА ОЛЕКСАНДР1ВСЬКОГО П1ЩАНИХ МАСИВ1В
Дослщжено структурний склад трав'яного вкриття Притясминських тсюв. Встановлено взаемозв'язки за типами едафототв мiж зональним типом деревно! рос-линносп та комплексами трав'яно! рослинносп. Запропоновано цшсне уявлення про рослинне вкриття та формування штучних фiтоценозiв на колишшх рухомих тсках.
Вступ. Агротехшчш прийоми створення i вирощування стшких i ви-сокопродуктивних культур сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) в умовах Притясминських шсюв значною мiрою пов,язанi з ростом i розвитком трав'яно! рослинностi. Першi дат, як в загальних рисах описують мiсце розташування видiв трав'яно! i деревно! рослинностi, можна знайти в працях Г. Матиськша [1], А.Н. Краснова [2], Н. Бажанова [3], А.Л. Бельгарда [4] та шших. Але в них докладшше дослщжено Середньодншров'я i значно менше - Черкаськ та Чигиринськi пiщанi тераси. У роботах Й.К. Пачоського [5], М.1. Косець [6], П.С. Погребняка [7], 1.1. Гордiенка [8], П.1. Мороза [9], В.П. Шлапака, I.I. Логвiненка [10], П.1. Мороза, В.П. Шлапака [11, 12] та шших наведено опис рослинносп Придншровських шсюв, але цi роботи е загальними i не де-талiзованi до конкретного шщаного масиву. Дослiдження трав'яно! рослин-ностi пiщаних терас Олександрiвських пiскiв взагалi не здiйснювали. Тому знайомство з вказаними працями не дае повно! уяви про характер трав'яно! рослинносп Чигиринських та Олександрiвських пiскiв, якi е складовою частиною Притясминських пiщаних терас i об'ектом наших дослiджень.
Мета роботи полягае у з'ясуванш домiнуючого систематичного складу трав'яно! рослинностi на шщаних терасах рiчки Тясмин i його фггомель оративно! дй.
Методи дослвдження. Польовi (маршрутно-експедицiйний), каме-ральнi методи флористики та популяцшно! екологй.
Виклад результатiв дослiдження. Чигиринський i Олександрiвський сосновi бори, на вiдмiну вщ iнших вiдомих борiв Укра!ни, на карп лiсiв
1 Наук. KepiBHm: проф. Ф.М. Бровко, д-р с.-г. наук - НУБ1П
