CC BY
114
© А. А. Чернозуб
УДК 577. 175. 5:796. 015. 62
А. А. Чернозуб
ХАРАКТЕР ЗМІН МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ВМІСТУ КОРТИЗОЛУ В КРОВІ НЕТРЕНОВАНИХ ЮНАКІВ В УМОВАХ РІЗНИХ РЕЖИМІВ ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського (м. Миколаїв)
В основу даної статті положено результати експериментальних досліджень за темою «Варіативність показників тренувальної роботи з атлетизму та їх вплив на динаміку функціонального стану організму студентів», номер державної реєстрації 0109и004555.
Вступ. Сучасний тренувальний процес вимагає максимального напруження та високого рівня узгодженості роботи всіх систем організму, в тому числі ендокринних залоз, що в комплексі є ключовим моментом забезпечення повноцінної фізичної працездатності. її підвищення сприяє адекватному зростанню морфо-метричних показників, що є найбільш актуальним питанням при побудові тренувального процесу для нетренованих юнаків, які не мають попереднього досвіду занять силовими вправами [1, 4, 5, 7].
З літератури відомо, що в загальному плані існують прямі фізіологічні взаємозв’язки між показниками вмісту гормонів і показниками тривалості та потужності виконуваних спортсменами тренувальних навантажень з наявністю певних відмінностей по рівню тренованості. При цьому показники вмісту ряду ключових гормонів є значно показовими, за ними можливо чітко оцінювати рівень адаптації організму до фізичних навантажень, адекватності останніх інтенсивності регульованих ними метаболічних процесів та загалом контролювати безпечність тренувань [4, 6, 8, 11]. В цьому відношенні особливо інформативним є показник вмісту одного із гормонів кори надниркових залоз - кортизолу, який відіграє центральну роль в підтримці метаболічного гомеостазу при активній м’язовій діяльності, коли підвищується інтенсивність використання енергії та різко змінюється обмін речовин [2, 3].
Незважаючи на значні обсяги літературних даних [1, 4, 9, 10] щодо закономірностей змін вмісту кортизолу в крові людини при різних патологічних станах, практично не висвітлені питання регуляції вмісту даного гормону в умовах динамічної зміни рівнів фізичних навантажень у клінічно здорових людей, в тому числі нетренованих юнаків-початківців. Тобто, практично відкритими лишаються питання щодо деталізації характеру взаємозв’язків даного гормону з факторами силового тренувального процесу та його результативністю.
Відповідно, метою досліджень слугувало встановлення характеру змін вмісту кортизолу в крові та морфо-метричних показників тіла нетренованих юнаків (віком 20 років) в процесі тримісячних занять атлетизмом з використанням різноманітних режимів фізичного навантаження. У загальному плані головною задачею було встановлення найбільш оптимального режиму фізичного навантаження в атлетизмі, спрямованого на позитивну динаміку об-хватних розмірів та показників складу тіла в межах фізіологічно-адаптивних можливостей організму.
Об’єкт, методи та організація досліджень. Для вирішення поставлених задач у 2012 році були виконані серії комплексних дослідженнь, які проводились на базі фізкультурно-оздоровчого комплексу Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського. В процесі досліджень було охоплено 60 осіб добровольців віком 20-21 рік, які не знаймаються атлетизмом. Для визначення найбільш оптимального режиму фізичних навантажень (рис. 1) в процесі занять атлетизмом було сформовано дві дослідні групи (контрольна та експериментальна).
Так, учасники першої (контрольної) дослідної групи використовували в процесі тримісячних тренувальних занять - стандартний режим фізичного навантаженння. Представники другої групи (експериментальної) - застосовували під час тренувань експериментальний режим фізичного навантаження (рис. 1 ).
Всі учасники, які приймали участь в дослідженнях, попередньо пройшли повний медичний огляд і комплекс лабораторного контролю (9 показників), за результатами яких не мали медичних протипоказань до участі в експерименті. При формуванні груп не передбачали підбір учасників за принципом груп-аналогів, що орієнтувало на пошук загальних закономірностей за типом вільної вибірки [2].
Лабораторні дослідження сироватки крові на вміст кортизолу проводили чотири рази з інтервалом в один місяць, кожного разу було проведений забори крові: до тренування (в стані спокою) та після тренувального заняття. Зразки крові із вени відбирала медсестра під контролем лікаря з дотриманням усіх діючих норм стерильності та вимог біобез-пеки. Відібрані проби крові нумерували, складали
необхідний опис, супровідні документи та доставляли в клінічну лабораторію.
Вміст кортизолу в крові досліджено методом імуноферментного аналізу в умовах сертифікованої медичної лабораторії «Valeo», м. Миколаєва. Водночас, у процесі експериментальних досліджень методом імпендансометріі визначали такі показники складу тіла: безжировая маса тіла (БЖМ, кг), жирова маса (ЖМ, кг), активна клітинна маса (АКМ, кг), індекс маси тіла (ІМТ, у. о.) [6]. Методом антропометрії визначали обхватні розміри тіла (грудної клітки, плеча, передпліччя, стегна, гомілки) у представників дослі-джувальних груп. Тестування проводили в з періодичністю в один місяць, всього - чотири контроля впродовж трьох місяців систематичних занять атлетизмом. Матеріали досліджень піддавались статистичній обробці з використанням пакету програм «Статистика» в системі «Microsoft Excel-2010», орієнтуючись на фізіологічно допустиму норму вмісту кортизолу у сироватці крові здорових юнаків даного віку в межах 150-660 нмоль/л [12, 13].
Результати досліджень та їх обговорення. В процесі проведення серії комплексних морфо-метричних досліджень, які дозволяють визначити обхватні розміри та показники складу тіла у досліджуваного контингенту на протязі тримісячних занять атлетизмом, були отримані результати, які на пряму залежали від особливостей режимів фізичного навантаження.
Встановлено, що використання учасниками досліджуваних груп в тренувальному процесі різних режимів фізичного навантаження позитивно, але не рівномірно впливає на величину показників об-хватних розмірів тіла (рис. 2-4).
На рис. 2 графічно відображені кількісні показники обхватних розмірів стегна, фіксованих у представників всіх досліджуваних груп протягом тримісячного контролю. Встановлено, що найбільш виражена позитивна динаміка досліджуваного показника спостерігається у представників експериментальної групи, в середньому на 3,22% (р <0,05) в порівнянні з результатами, які демонструють юнаки контрольної групи.
Майже аналогічна динаміка спостерігається при чотирьохразовому контролі показника обхватних розмірів грудної клітки (рис. 3).
Порівняльний аналіз результатів контролю динаміки величини обхватних розмірів стегна, демонструє значний
СтaнEapтний peжив Екcпepивeнтaльний peжив
фізичниги нaвaнтaжeння фізичниги нaвaнтaжeння
♦ ♦
пивна (100%), в кінцевій фязі амилитуди часткива (90% від мaкcимaльниї) без ізи-
pyxy iзивeтpичнe нaпpyжeння на пікі мeтpичниги нaпpyжeння ка пікі м’язивиги і
м’язивиги ск^чення cкиpичeння
♦ ♦
пим!!™ темп (1 сєк.еиліючий peжим дуже пивільний (3 сек. дилаючий peжим,
(кинцeнтpичний),2 сек. тpивaлicть иистуи б сек. тpивaлicть пиступливиги peжимy) і
ливиги peжимy (екцешричкий)
у l
y y
♦ ♦
тpивaлicть м’язивиЇ pибити від 24 ди 30 сек. тpивaлicть м’язивиЇ pибити від 28 ди Зб сек.
♦ ♦
серя скується з 8-10 пив-TOpem в иремиму сеті не більше 4 пивтиpeнь в икpeмимy сет1
и*
7б-83 % від максимчеьниЇ тинивиЇ сили бб-70 % від міксимількиї сили
рис.1. Особливостіструктури режимів фізичногонавантаження, які використовуються в процесі тренувальних занять з атлетизму.
т и
о діб
90 діб
ЗО діб 60 діб
Етапи контролю
В контрольнагрупа Q експериментальна група
рис.2. Динамікапоказниківобхватнихрозмірівстегнаучасників дослідженнявумовахрізнихрежимівфізичногонавантаження.
>,
а
u
В £
ft у
£ a
n г о .5 ft р
107.00 -
106.00 -
105.00 -
104.00 -
103.00 -
102.00 -101,00 -100,00
Одіб ЗО діб 60 діб 90 діб
□ контрольна група □експериментальна група
Рис. 3. Динаміка показників обхватних розмірів грудної клітки учасниківдослідженнявумовахрізнихрежимівфізичного навантаження.
В 36,00 ■ -о35,00 -<о § 35,00 -а 34,56 - п 34,00 - 0 .5* 33,50 ■ 1 00,00 -п У 21 ҐП п
Іаа-СІЖІЙ
£ ЗД50 0) Одоі в 3 Однів бОднів 90|еів Етапи контролю 3 оооорооьна гдіпд -дкспер имдньье ьоо друпа
Рис.4. Динамікапоказників обхватних розмірів плечаучасників дослідження в умовах різних режимів фізичного навантаження.
Рис. 5. Динаміка показника АКМ тіла представників досліджува-нихгруппричотириразовомуконтролюпротягомтримісячного експерименту, п=60.
Рис. 6. Динаміка показника ЖМ тіла представників досліджува-нихгруппричотириразовомуконтролюпротягомтримісячного експерименту, п=60.
приріст даного показника (+8,03% (р<0,05)) в представників експериментальної групи, які використовують в процесі тренувальних занять нестандартний (експериментальний) режим фізичного навантаження. В свою чергу, позитивна динаміка дослі-джуваногопоказника спостерігаєтьсяі їв учасниківконтрольної групи (+г,0п% (р^<р0,05)П (рис-4(.
Тпримчином, отрамані резулдксоо р^іиЬ^^тізП|^(0 більш поио-тивний ефект використання в процесі тренувальних занять, для ретьенованио осіб), ексиерямивоальропьрежиму фізичрухпі а -вантажень в порівнянні з стандартним (загальновизнаним).
Досліджуюсь хараьсорзмінпокаьнокія імпедансометрії у не-тренованих юнаків в умовах різних режимів фізичного наванта-женняв п^о^ідесі^^^міьяаниоскньсь анленазмом И(^ отрьпгзні результати, які відрізнялись не лише рівнем динаміки, але й її кад^мкрм (ізосї.5, ( 7,8).
Результати графічно представлені на рис. 5 демонструють кількісні показники активної клітинної маси (АКМ,% від загальної ваги тіла), фіксовані у представників всіх досліджуваних груп протягом тримісячного контролю. Згідно отриманих результатів, на початку експерименту представники обох досліджувальних груп мають майже однаковий рівень контрольованого показника.
У процесі тримісячних занять встановлено, що позитивна динаміка показників АКМ (в середньому + 1,58%) спостерігалася на протязі всіх етапів експерименту у представників контрольної групи. Одночасно, у представників експериментальної групи спостерігалося зниження показника АКМ -1,7%). Дана обставина свідчить про те, що відповідна тривалість (три місяці) тренувального процесу недостатня, щоб суттєво вплинути на динаміку досліджуваного показника.
В свою чергу, у відношенні показника жирової маси тіла (ЖМ), результати контролю демонструють досить мінливу динаміку, характерну для обох досліджуваних груп (рис. 6).
У представників контрольної групи досліджуваний показник ЖМ проявляє хвилеподібну динаміку, демонструючи вза-галом незначне його зростання +5,45%. У представників експериментальної групи спостерігали негативну динаміку серед-ньо-группових показателей ЖМ (зниження на -17,31%, р<0,05) протягом тримісячного мезоциклу.
Показники БЖМ тіла, зареєстровані на кожному з етапів експерименту протягом мезоциклу демонструють хвилеподібну динаміку, але переважно позитивну (рис. 7).
Найбільш виражене збільшення БЖМ тіла спостерігається у представників експериментальної групи, обсяги збільшення в середньому склали 4,38% (р <0,05). У свою чергу, у представників контрольної групи зростання рівня БЖМ тіла за період експерименту склало лише +1,26%.
Порівняльний аналіз результатів контролю відносно індексу маси тіла (ІМТ), демонструє позитивну динаміку даного показника в обох групах на переважно всіх етапах тренувального процесу, не залежно від режиму фізичного навантаження (рис. 8).
Разом з тим, максимальне збільшення показника ІМТ (+1,54%, р<0,05)) на кінець експерименту (у порівнянні з вихідними даними) демонструють представники експериментальної групи. Водночас, у
70,00 и 69,00
5 б8’°°
І 67,00 Е 66,00
I 65,00
* 64,00 £ 63,00
Е
Рис. 7. Динаміка показника БЖМ тіла представників досліджуваних группри чотириразовомуконтролюпротягомтримісячного експерименту, п=60.
68,98 68,67
67,81 67,36 ^
66,98
66,08 66,25
т 64,17
Одіб ЗО діб 60 діб 90 діб
24,60
24,28
ЗО діб Етапи контролю
•контрольнагрупа ^
60 діб 90 діб
експериментальна група
Рис.8. Динамікапоказника іМТ представниківдосліджуваних группричотириразовому контролю протягом тримісячного екс-перименту,п=60.
Одіб ЗО діб
Етапи контролю
60 діб
90 діб
Рис.9. Вмісткортизолу вкровінетренованих юнаків(всіхдослід-нихгруп)встаніспокоюдотапісляфізичногонавантаженняна протязі тримісячних занять атлетизмом, п=60.
юнаківконтрольноїгрупифіксувализростання досліджуваного показникалише на + 0,67%.
Таким чином, отриманірезультати відображаютьфактпри-сутності, з одної сторони покращення адаптаційних можливостей нетронованих юнаків в процесі тривалих занять атлетиз-мом,зіншої-певнузалежністьдинамікиморфоме-метричних показників тіла досліджуваного контингенту від особливостей режимів фізичного навантаження.
Контроль адекватності запропонованих досліджуваному контингентові режимів фізичного навантаження тренувального процесу з атлетизму, відбувається через показник рівня вмісту кортикостероїдного гормона кортизолу в крові. Отримані дані дозволяють визначити найбільш оптимальний режим фізичного навантаження для нетренованих юнаків в процесі довготривалих занять атлетизмом без проявів патофізіологічних змін в їх організмі.
На рис. 9 графічно відображені середньо-групові значення показника рівня вмісту кортизолу в крові представників контрольної та експериментальної груп до та після фізичного навантаження на протязі тримісячних систематичних занять атлетизмом. Відображення результатів контролю вмісту кортизолу на фоні регулярних занять атлетизмом в учасників досліджень, фіксоване у стані спокою (перед початком тренувального заняття), демонструє неоднорідну динаміку показників у досліджу-вальних групах.
На початку експерименту, середньо-групові показники вмісту кортизолу в крові представників досліджуваних груп, знаходились в межах фізіологічних вікових норм, що свідчить про задовільний фізичний стан учасників досліджень. Надалі, на протязі тримісячного періоду досліджень при контролі аналогічних показників у стані спокою (до тренувального заняття), зафіксовано певні достовірні зміни вмісту кортизолу в крові учасників представників експериментальної груп (-20,1% (р<0,05). В свою чергу, середньо-групові показники вмісту кортизолу в крові учасників контрольної групи, фіксовані протягом експерименту, демонструють відсутність суттєвих змін (-7,4%). Такі відмінності свідчать про те, що регулярні тренування силовими видами спорту супроводжуються розвитком стійких адаптаційних процесів, одним із суттєвих елементів яких є нормалізація роботи ендокринної системи, що виражено у загальному зменшенні вмісту кортизолу у крові.
Досліджуючи характер змін рівня кортизолу в крові учасників після фізичних навантажень протягом тримісячних занять атлетизмом була фіксована різно-спрямована динаміка контрольованого показника. Так, рівень вмісту досліджуваного гормону демонструє тенденцію до зменшення в крові юнаків контрольної групи -15,6% (р<0,05). Водночас, у осіб експериментальної групи, спостерігали
тенденцію до збільшення в динаміці досліджуваного показнику, середньо-групові обсяги якого складають +34,9% (р<0,05).
Таким чином, отримані результати досліджень свідчать про позитивну динаміку адаптаційних та компенсаторних можливостей організму нетрено-ваних юнаків в умовах довготривалих занять атлетизмом. В цілому, незважаючи на кількістні зміни досліджуваного гормону до та після фізичних навантажень, вміст кртизолу в крові представників контрольної та експериментальної груп залишається в межах фізіологічно допустимої норми, що свідчить про адекватність заданих режимів фізичного навантаження функціональним можливостям організма нетренованих юнаків.
Висновки.
1. Встановлено, що рівень динаміка морфо-ме-тричних показників тіла нетренованих юнаків обох досліджуваних груп, в процесі тримісячних занять атлетизмом, в повній мірі залежить від особливостей структури режимів фізичного навантаження. Найбільш суттєві позитивні зміни досліджуваних показників антропометрії та імпедансометрії фіксовано в предстаників експериментальної групи, що
свідчить про більшу ефективність експериментального режиму фізичного навантаження в порівнянні з стандарним (загальновизнаним в атлетизмі).
2. Виявлено, что використання в процесі довготривалих занять атлетизмом різних режимів фізичного навантаження неоднорідно впливає на рівень вмісту кортизолу в крові досліджуваних осіб. Рівні кортизолу, фіксовані в учасників експериментальних досліджень у стані спокою, проявляють нерівномірну тенденцію до зниження в усіх дослідних групах. Відразу після тренувального заняття контрольований показник демонструє різноспрямовану динаміку у нетренованих юнаків в залежності від режиму фізичного навантаження.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з пошуком шляхів оптимізації тренувального процесу в атлетизмі та його режимів фізичного навантаження, а також розкриття закономірностей характеру зміни величини морфо-метричних показників тіла, силових можливостей та вмісту кортизолу в крові спортсменів, різного рівня тренованості, протягом тривалого періоду підготовки (кілька мезоциклів).
Літєрзтурз
1. Волков H. И. Биoxимия мышечной деятельности. I H. И Волков, Э. H. ^сен, А. А. Осипенко, С. H. Корсун. - К. і Олим-пийсгая литерaтyрa, 2000. - 540 с.
2. ^мышников В. С. Спрaвoчник по клиникo-биoxимическим исследoвaниям и лaбoрaтoрнoй диaгнoстике I В. С. fe-мышников. - М. і МЕДПресс-информ, 2004. - 920 с.
3. Князев Ю. А. Гoрмoнaльнo-метaбoлические диaгнoстические пaрaметры I Ю. А. Князев, В. А. Беспaлoвa. - М. і Изд. дом «Русский врaч», 2000. - 96 с.
4. Меерсон Ф. Адaптaция к стрессовым ситyaциям к физическим зaгрyзкaм I Ф. Меерсон, М. Пшенникoвa. - М. і Меди-цинa, 1988. - 253 с.
5. Плaтoнoв В. H. Oбщaя теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте I В. H. Плaтoнoв - К. і Олимпийсгая литерaтyрa, 1997. - 584 с.
6. Уилмор Дж. Х., Костилл Д. Л. Физиология спoртa и двигательной aктивнoсти. I Дж. Х. Уилмор, Д. Л. Костилл. - К. і Олимпийсгая литерaтyрa, 1997. - 352 с.
7. Чернозуб А. А. Вміст гормону кортизолу в крові юнaкiв із різним рівнем фізичної підготовки тa його зміни в процесі рaзoвиx тренyвaльниx зaнять з aтлетизмy I А. А. Чернозуб II Педaгoгiкa, псиxoлoгiя тa медико-біологічні проблеми фізичного виxoвaння і спортуі Зб. нayк. прaць під ред. С. С. Єрмaкoвa. - Хaркiв і ХХПІ, 2011. - № 7. - С. 97 - 99.
8. Hatfield F. С. Bodybuilding a scientificapproach I F. С Hatfield. - ^cago і Contemporarybook, 1984. - 272 p.
9. Hatfield F. С. Hardcore Bodybuilding I F. С. Hatfield. - Scientific Approach і McGraw-Hill., 1993. - 448 р.
10. Hawley J. A. Metabolicand performance adaptationto interval traininginen durance trainedcyclists I С Westgarth-Taylor., J. A Hawley., S Rickard II Eur. J. Appl. Physiol. - 1997. - Vol. 75. - P. 298-304.
11. Henderson A. R. Enzymes I A. R. Henderson, D. W. Moss. - Tietz Fundamentals of dinical СЬіє^^^у, 5th Ed., Burtis, С. A. &Ashwood, E. R. (W. B. Saunderseds. Philadelphia USA). - 2001. - 352 p.
12. Painter P. С. Reference information forthe clinicallaboratory. In. Burtis С. A., Ashwood E. R., eds. I P. С. Painter, J. Y ^pe,
L. Smith. - Tietz text book of clinical chemistry. Philadelphia: WBSaunderscompany, 1999. -1803 p.
13. Tijssen P. Practice and the oryofenzy meimmuno assays I P. Tijssen. - 1985, Amsterdam; NewYork Elsevier; NewYork, USA і
Soledistributors for the USA and Canada, Elsevier Science Pub. ^., 1985. - 502 р.
УДК 577. 175. 5і796. 015. 62
ХАРАКТЕР ЗМІН МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ВМІСТУ КОРТИЗОЛУ В КРОВІ НЕТРЕНОВА-НИХ ЮНАКІВ В УМОВАХ РІЗНИХ РЕЖИМІВ ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Чєрнозу6 А. А.
Резюме. В процесі експериментaльниx досліджень встaнoвленo, що викoристaння в тренyвaльнoмy процесі з aтлетизмy рiзниx режимів фізичного нaвaнтaження позитивно впливaє нa величину пoкaзникiв a^ тропометрії тa iмпедaнсoметрiЇ, aле з досить помітною рiзнoмaнiтнoю динaмiкoю між контролюючими гру-пaми. Виявлено, що зaпрoпoнoвaнi yчaсникaм дослідження фізичні нaвaнтaження неоднорідно впливaють нa рівень вмісту гормону кортизолу в крові нa рiзниx етaпax контролю. Рівні кортизолу, фiксoвaнi до пoчaткy тренyвaльнoгo зaняття, проявляють нерівномірну тенденцію до зниження в ydx дoслiдниx грyпax, a після фізичного нaвaнтaження - демонструють досить стротату рiзнoспрямoвaнy динaмiкy
Ключові словаі режими фізичного нaвaнтaження, погазники склaдy тiлa, oбxвaтнi розміри, кортизол, aтлетизм, тренyвaльний процес.
УДК 577. 175. 5і796. 015. 62
ХАРАКТЕР ИЗМЕНЕНИЙ МОРФОМЕТРИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ И СОДЕРЖАНИЯ КОРТИЗОЛА В КРОВИ НЕТРЕНИРОВАНЫХ ЮНОШЕЙ В УСЛОВИЯХ РАЗЛИЧНЫХ РЕЖИМОВ ФИЗИЧЕСКОЙ НАГРУЗКИ
Чєрнозу6 А. А.
Резюме. В процессе экспериментaльныx исследoвaний yстaнoвленo, что испoльзoвaние в тренировочном процессе по aтлетизмy рaзличныx режимов физической нaгрyзки положительно влияет нa величину по-кaзaтелей aнтрoпoметрии и импедaнсoметрии, но с довольно зaметнoй рaзнooбрaзнoй динaмикoй между контролирующими грyппaми. Выявлено, что предложенные yчaстникaм исследoвaния физические нaгрyзки неоднородно влияют нa уровень сoдержaния гoрмoнa кoртизoлa в крови нa рaзличныx этaпax контроля. Уровни кoртизoлa, фиксирoвaнные до нaчaлa тренировочного зaнятия, проявляют нерaвнoмернyю тенденцию к снижению во всеx опытные грyппax, a после физической нaгрyзки - демонстрируют довольно пеструю рaзнoнaпрaвленнyю динaмикy.
Ключевые слова: режимы физической нaгрyзки, пoкaзaтели сoстaвa телa, oбxвaтные рaзмеры, кортизол, aтлетизм,тренировочный процесс.
UDC 577. 175. 5і796. 015. 62
Nature of the Change of Morphometric Parameters and Cortisol in Blood Netrenirovanyh Boys under Different Conditions of Physical Load
Chernozub A. A.
Summary. While experimental studies have established that the use of the training process for the athleticism of the different modes of exercise has a positive effect on the magnitude of the impedance and anthropometry, but with quite noticeable diverse dynamics between control groups. Revealed that the proposed research participants exercise heterogeneous impact on the level of the hormone cortisol in the blood at different stages of control. Oortisol levels, fixed before the training session, showing irregular downward trend in all the experimental groups, and after exercise - is a mixed show mixed trends.
Key words: modes of exercise, body composition parameters, sizes grasp, cortisol, athleticism, training process.
Стаття надійшла б. 03. 2013 р.
Рецензент - проф. Олійник С. А.
