CC BY
112
УДК 338.242.4
ДЕРЖАВНА П1ДТРИМКА РОЗВИТКУ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ В УКРА1Н1
Н.С. Поповенко, к.е.н., професор О.В. Ганенко, acnipaHT Одеський нацюналъний полтехнЫний ушверситет, Одеса, Украгна
Поповенко Н.С., Ганенко О.В. Державна тдтримка розвитку малого бгзнесу в Украш.
В робст розглянуто основш тенденцп у застосуванш державно'1 тдтримки малого б1знесу в Украшь Визначено мюце i роль зазначеного напрямку економ1чно1 д1яльноси в розвитку нащонально'1 економжи. Виявлено негативний вплив мжроеконом1чних i макроеконом1чних процес1в на розвиток малого б1знесу. По результатам дослщження зроблено висновок про необхщнють i недосконалють тако! тдтримки в Украш. Запропоноваш заходи щодо вдосконалення становища даного сектора економжи з боку держави.
Ключовх слова: малий б1знес, державна тдтримка
Поповенко Н.С., Ганенко О.В. Государственная поддержка развития малого бизнеса в Украине.
Рассмотрены основные тенденции в области использования государственной поддержки малого бизнеса в Украине. Определенны место и роль обозначенного направления экономической деятельности в развитии национальной экономики. Выявлены негативные последствия макроэкономических и микроэкономических процессов на развитие малого бизнеса. По результатам исследования сделал вывод о необходимости и несовершенстве такой поддержки в Украине. Предложены меры по улучшению положения данного сектора экономики со стороны государства.
Ключевые слова: малый бизнес, государственная поддержка
Popovenko N.S., Ganenko O.V. State support of small business development in Ukraine.
This paper examines the main trends in the application of state support of small business in Ukraine. It was defined place and role of this direction economic activity in the development of national economy. Revealed the negative impact of microeconomic and macroeconomic processes in small business development. In the study concluded the need and imperfection of such support in Ukraine. Proposed measures to improve the situation of this sector by the state.
Keywords: small business, state support
сучаснии перюд переходу вщ планово1
Уекономжи до ринкового господарства особливого значення набувае розвиток середнього i дpiбного пщприемництва, малого бiзнесу. Саме малi пщприемства, як не потребують великих стартових швестицш i гаран-тують високу швидюсть обороту pесуpсiв, здатш найшвидше i економiчно виртувати проблеми реструктуризацп економки, формування i наси-чення ринку споживчих товаpiв в умовах дестабь лiзацil економжи та обмеженоот фшансових pесуpсiв.
Мале пщприемництво оперативно реагуе на змши кон'юнктури ринку, надае економщ необхщну гнучкють. Малi компанп здатш оперативно реагувати на змши споживчого попиту i за рахунок цього забезпечувати не обхщ-ну piвновагу на споживчому ринку. Малий бiзнес вносить ютотний вклад у формуванш конкурентного середовища. Це один з провщних сектоpiв, який багато в чому визначае темпи економiчного зростання, стан зайнятоот населення, структуру i якiсть валового нащонального продукту [1]. Розвиток малого i середнього бiзнесу несе в собi безлiч перспектив :
— збшьшення числа власникiв, а значить, формування середнього класу - головного гаранта полггично! стабiльностi в демократичному суспшьствц
— зростання частки економiчно активного населення, що збшьшуе доходи громадян i зглад-жуе диспропорцп у добpобутi piзних сощаль-них груп;
— створення нових робочих мюць з вiдносно низькими витратами, особливо в сфеpi обслу-говування;
— пiдготовка кадpiв за рахунок використання пращвниюв з обмеженою формальною освь тою, якi набувають свою квалiфiкацiю на мiсцi роботи;
— лжвщащя монополГ! виpобникiв, створення конкурентного середовища;
— полшшення взаемозв'язку мГж рГзними секторами економжи;
— розробка нововведень.
Необхiдно зазначити, що економiчний ризик у сфеpi малого пiдпpиемництва, як правило, вище, i «життевий цикл» малих пщприемств, звичайно, коротше, нГж великих компанш. Навiть у благо-получних промислово розвинених кра!нах неве-
ЕКОНОМ1КА: рвали часу
№1(2), 2012
ECONOMICS: time realities
ликг тдприемства вгдчувають ц1лий ряд харак-терних труднощГв.
Так, мал1 фГрми найчастГше програють великим у боротьбГ за кредити. Банки вщмов-ляють малим фГрмам в позиках, а якщо i дають то тд високi вщсотки, що призводить до зростання собiвартостi продукцп та ускладнюе модернiзацiю виробництва через нестачу коштГв. Невеликi фiрми гiрше великих справляються з експортними i валютними операцiями, маркетингом, як зокрема вивчення попиту на свою продукщю, так i про-ведення рекламних кампанiй. Вони частiше вщчувають нестачу у квалiфiкованоí робочо! сит, i бiльш чутливi до стану економiчного середо-вища: якщо у зв'язку з шфлящею рiвень витрат випереджае рiвень доходiв, фiрма неминуче зазнае краху. Виходячи з цього, сектор малого бiзнесу потребуе посттно! пiдтримки й координування з боку держави. Посилаючись на теперiшнiй стан речей, однозначно можна заявити: в умовах кризи державна тдтримка малого бiзнесу просто необхщна. Вона посприяе збереженню iснуючих та створенню нових робочих мiсць, посиленню д^ово! активности а також отриманню крашою додаткових конкурентних переваг. Як результат, державна тдтримка в перюд кризи дозволяе дещо пом'якшити негативний вплив на фшансове становище деяких пiдприемств.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
Проблему державно! пiдтримки малого бiзнесу дослщжено в наукових працях видатних украшсь-ких та iноземних економiстiв i науковцiв. Таких як Варналiй З.С, Булатов А.С., Амоша А.1., Блинов А.О., Шапкш 1.Н., Буев В.В., Шуклов Л.В., Сайдуллаев Ф.С., Джобава Н.А., Сорокша Л.А., Горфинкель В., Широков Б.М. та ш.
Сучасними украшськими вченими дослiджено загальт характеристики функцiонування малого бiзнесу в умовах перехГдно! економiки. Розкрите питання необхiдностi пiдтримки ще! галузi держапаратом. Проте в сучасних умовах проблема тдтримки малого бiзнесу ускладнюеться
загальносвгговою фiнансово-економiчною кризою. Однак у бшьшоот наукових робiт даному питан-ню придiлено не достатньо уваги. Усе це свщчить про актуальнiсть теми, а вщтак зумовило вибiр напряму дослщження в науковому i практичному аспектах.
Постановка мети
Метою дослщження е аналiз державного стимулювання розвитку малого бiзнесу i розробка теоретичних i практичних рекомендацiй щодо вдосконалення схем державно!' тдтримки даного сектора в Укра!т.
Виклад основного матерiалу дослщження
Слiд враховувати, що державна тдтримка тдприемств вважаеться обгрунтованою у раз^ коли вона сприяе усуненню ситуацш, коли ринковi механiзми не забезпечують ефективного по Парето розподiлу ресуршв [2]. Таким чином, за словами самого Парето: «Будь-яка змiна, яка ткому не приносить збиткiв, а деяким суб'ектам приносить користь (за !х власною оцiнкою), е полтшенням». Значить, визнаеться право на вс1 змiни, якi не приносять ткому додатково! шкоди. В iнших випадках Г! застосування тягне за собою спотворення конкуренцп на ринку, осюльки одн1 виробники опиняються у бшьш вигiдних умовах, нiж iншi. Тому СОТ i СС ввели обмеження на застосування державно! пiдтримки тдприемств з метою недопущення порушень конкурентного ринкового середовища на мiжнародному рiвнi. Тим самим для Укра!ни постало питання здшснен-ня тако! державно! тдтримки, яка б, з одного боку, узгоджувалася з мiжнародними зобов'язан-нями нашо! держави у зв'язку зi вступом до СОТ 1 в рамках штеграцп в СС, а з шшого - сприяла проведенню необхiдних структурних реформ. Наочно порiвняльний графiк рiвня держпiдтримки у вщсотках вiд ВВП в Укра!т i странах СС [3] представлено на рисунку 1.
Рис. 1. Рiвень державно'! тдтримки тдприемств в УкраТт та державах СС
З графшу видно, що в УкраТт цей рiвень набагато вище, нiж в Свропейських кра'!нах. Але не можна стверджувати, що в УкраТт таю показ-ники невиправдано висою, оскiльки, наприклад, у Польщi i ЧехГ! пiд час структурних реформ вони були ще вище. Щоб зрозумГти ступень виправ-
даностГ доволГ високих показникiв в УкраТт, для початку визначимо, що собою являе державна тдтримка, у яких випадках Г! дощльно використо-вувати, та чи вщповщають щ вимоги умовам сучасно! Украí'нськоí' реальностГ.
Шд поняттям «державна падтримка малого б1знесу» маються на уваз1 будь-як1 державт заходи з фшансового сприяння в штересах суб'екпв господарювання, що створюють для цих суб'екпв прям1 чи приховат переваги 1 мають грошову оцшку. Надання тдприемствам державно! тдтримки здшснюеться за рахунок кошпв державного та мюцевих бюджепв шляхом змен-шення !х доходно! частини (у раз1 податкових тльг), або за рахунок грошових кошпв державних тдприемств та оргатзацш. Основт форми державно! тдтримки суб'екпв економ1чно! д1яль-носп, у тому числ1 малого б1знесу, це:
— пряме бюджетне фшансування пвдприемств з боку державного та мюцевих бюджепв;
— податков1 тльги;
— часткове покриття державою вщсотшв за кредитами та покриття шших фшансових витрат;
— державт гарант!! за кредитами;
— обов'язкове державне страхування комерцш-них ризик1в;
— шльгов! тарифи на товари та послуги, що надаються державою або державним тдпри-емством;
— списания заборгованосп з податк1в ! податкових збор!в, як1 п!дприемство не в змоз! по-крити самостшно [1].
Ключовою характеристикою державно! тдтримки пвдприемств е ступ1нь и селективност1. Селективною вважаеться та державна тдтримка; що надаеться конкретним галузям та тдприемст-вам. На ввдмшу в1д не!, горизонтальна державна тдтримка спрямована на створення найб1льш сприятливих економ1чних умов розвитку для максимально широкого кола учаснишв ринку. Горизонтальна тдтримка е найб1льш бажаною для кращого розвитку конкурентного середовища. В Укра!т горизонтальна державна тдтримка тдприемств представлена в дуже малих обсягах: у р1зт роки !! частка в загальн1й структур! державно! тдтримки складала в!д 0.2% до 10% [4]. Причому навггь та державна п!дтримка, яку можна назвати горизонтальною за метою надання, не була такою по сут!. У нашш кра!т державна п!дтримка тдприемств е переважно селективною ! у великш м!р! спрямована на виршення поточних проблем. Вже калька рошв понад половини вс!е! державно! пвдтримки отримуе вичизняна вуг!льна промислов!сть.
Однак, треба розумпи, що мета державно! тдтримки б!знесу - створення р!вних умов для вс!х суб'ект!в господарювання, зайнятих у сфер! б!знесу. Особливо в такш п!дтримц! потребуе др!бний ! середн!й б!знес.
Насьогодн! Укра!на, як самост!йна, суверенна держава, гарантуе вам тдприемцям, незалежно ввд обрання ними орган!зац!йних форм тдприем-ницько! д!яльност!, р!вн! права ! створюе р!вт можливост! для функц!онування. Вона забезпечуе доступ до матер!ально-техн!чних, фшансових,
трудових, !нформац!йних, природних та шших ресурав, за умови виконання суб'ектами господа-рювання вимог, передбачених законодавством. Офщшно розвиток гадприемнидтва в Укра!т бере початок з 1 березня 1991 року, з того дня, коли набрав чинносп Закон Укра!ни «Про пвдпри-емництво». До того часу на територп уах пост-соц!ал!стичних кра!н приватне тдприемництво було крим!нальним злочином. Саме Закон Укра!ни «Про п!дприемництво» визначив загальш правов^ економ!чн! та соц!альн! засади, умови здшснення п!дприемницько! д!яльност!, а також визначив правов! основи державного регулювання та тдтримки падприемниитва, вщносин суб'ект!в пвд-приемницько! д!яльносл та держави. Положення закону стали вщправною точкою стимулювання створення тдприемств, ф!рм, особливо малих форм б!знесу. Так за даними М!нф!ну в Укра!т в 1992 роц! з уах створених п!дприемств 88.8% було знову зареестрованих ! лише 11.2% створених шляхом реоргатзацп дшчих [3].
З тих п!р, майже за два десятир!ччя, пол!тика державно! тдтримки малого тдприемництва зазнала багато зм!н у спроб! адаптувати законо-давчу базу до сучасних потреб малого б!знесу.
Разом з тим, сьогодт в Укра!т в!дсутн!й дшчий механ!зм п!дтримки, розвитку та захисту б!знесу. Про це св!дчать недол!ки ! трудно щ!, що зустр!чаються в процеа функцiонувания суб'ект!в б!знесу. Тому перед урядом ввдкриваеться широке поле дiяльностi. При цьому синхронно слщ розвивати як державну систему тдтримки бiзнесу. так i iнiцiативу самих пвдприемтв, малих i середнiх тдприемств.
Головним шструментом економiчного регулювання всередит кра!ни е податкова система. Реформування податково! системи Укра!-ни як европейсько! в!дбуваеться з урахуванням тенденцш розвитку систем оподаткування у кра!-нах - членах СС. Це дозволить Укра!т змiцнити сво! позици на свiтовому ринку та досягнути стратегiчно!' мети - iнтеграцi! в СС. Зараз рефор-мування податково! системи здiйснюеться в умо-вах подолання наслiдкiв свiтово! фшансово-еконо-мiчно!' кризи, зменшення податкових надходжень до державного й мюцевих бюджепв, високого рiвня бюджетного дефiциту, дефiциту ПФУ, змен-шення iнвестицiй у економ^, падiния дiлово! активностi в реальному секторi економiки та фiнансово-кредитнiй сферт Нестабiльнiсть еконо-мiчно!' ситуацi!' породжуе ряд ускладнень на шляху ефективного реформування податково! системи, головними з яких е так!:
— птзатя економiки;
— вщсуттсть стратегiчно!' дов!ри суспiльства до
податково! служби;
— шпрозор! схеми адмiнiстрування податк1в 1
з6ор!в;
— корупщя.
Насправдi, податкова система нашо! держави вже давно потребувала зм!н. Адже, наприклад,
EKOHOMIKA: pecwii uacy
№1(2), 2012
ECONOMICS: time realities
yKa3 «npo cnpo^eHy CHCTeMy onogaTKyBaHHa...» garyeTbca ^e 1998 pokom. 3 thx nip Hama KpaiHa nepeTepnina 6araT0 3MiH b ycix c^epax ®HTra, y TOMy Hucni i b eкономiцi. ,3,o цнx hobhx yMOB icHyBaHHH Tpe6a 6yno npHcrocyBarH nogaTKOBy CHCTeMy yKpai'HH, aKa 6 go3Bonuna HopManbHO po3BHBaTHca HapogHOMy rocnogapcTBy.
TaKHM hhhom, 4 rpygHa 2010 poKy O^i^HHHH gpyKOBaHHH opraH BepxoBHoi' Pagu yKpai'HH ony6ni-KyBaB TeKCT hoboi pegaK^i nogaTKoBoro KogeKcy yKpai'HH. 3 цiei garu nogaTKOBHH KogeKC yKpai'HH o^i^HHO Ha6yB hhhhoct 3aKoHy. ^h goKyMeHT ogpa3y BH3BaB gy®e 6araTo cynepeHOK. npuHHHOM ^OMy cTano Te, ^o hobhh KogeKC Ha^neHHH Ha nocuneHHa nogaTKoBoro THCKy Ha ManuH i cepegrnn 6i3Hec i npH ^OMy a6conMTHO He no3HaHaeTbca Ha MOHononicrax i iHmHx riraHTax.
OnupaMHucb Ha gaHi ,3,ep®aBHoro KOMiTeTy cTaTHcTHKH yKpai'HH 3a 2000 - 2009 poKH MO®Ha noMiTHTH, ^o Ki^bKicTb Manux nignpHeMcTB (ropu-gHHHux oci6 i $i3HHHHx oci6 - cy6'eKTiB nignpueM-HH^Koi gianbHocTi ) y po3paxyHKy Ha 10 thc. oci6 HaaBHoro HaceneHHa 36inbmunaca Ha 70.5% [3]. 3oKpeMa, gy®e cTpiMKO 3pocrana HucenbHicTb $i3nn-hhx oci6, aKi peecrpyBanuca cy6'eKTaMH nignpueM-hh^koI' gianbHocTi - b nepmy Hepry цe BigHocHTbca go «egHHon^aTHHKiB». 3 цboro MO®Ha 3po6HTH bhchobok, ^o Big e^eKTHBHOCTi cHcTeMH onogarKy-BaHHa $i3HHHHx oci6 - cy6'eKTiB nignpHeMHH^Koi gianbHocri b 3HaHHoi Mipi 3ane®HTb gieBicTb Manoro 6i3Hecy b yKpaiHi. ^k^o po3rnaHyTH noganbmy cTaTucTHKy po3BHTKy Manoro 6i3Hecy, 3OKpeMa 3a nepiog 3 1 KBiTHa 2010 poKy go 1 KBiTHa 2011 poKy, cnocTepiraeTbca iHma TeHgeH^a: cKopoTHnaca Kinb-KicTb nnaTHHKiB egHHoro nogaTKy 3 1021352 go 950682 oci6 i nnaTHHKiB ^iKcoBaHoro nogaTKy 3 306000 go 237888 oci6. OgHOHacHO 3pocna KinbKicTb $i3HHHHx oci6-mgnpueM^B, ^o npauroroTb Ha 3ara^bHin cucreMi onogaTKyBaHHa (3 1097609 go 1260423 oci6) [4].
3apa3 b yKpaiHi icHye gBi anbrepHarHBHi Mogeni cnpo^eHoro onogaTKyBaHHa $i3HHHHx oci6 -cy6'eKTiB nignpHeMHH^Koi gianbHocTi (Cn,3,): ^iKcoBaHHH nogaTOK Ta egHHHH nogaTOK.
3rigHO cTapoi pegaкцii nogaTKoBoro KogeKcy, po3Mipu ^iKcoBaHoro nogaTKy BcraHOBnMMTbca Mic^BOM pagoro i He MO®yTb 6yTH MeHmuMH, Hi® 20 rpH., Ta 6inbmHMH, Hi® 100 rpH., npu piHHOMy B&robomy BHTop3i, aKHH He nepeBH^ye 119 thc. rpH., Ta KinbKocTi HanMaH^B He 6inbme n'aTH [5]. OnogaTKyBaHHa Big6yBaeTbca mnaxoM npug6aHHa naTeHTy Ha 3giftcHeHHa TopriBni. C$epa 3acrocyBaH-Ha ^iKcoBaHoro nogaTKy o6Me®eHa, hhm o6Knaga-MTbca goxogu Cn^,, orpHMaHi TinbKH Big Topri-BenbHoi gianbHocTi i TinbKH Ha puHKax. nnaTHHKH ^iKcoBaHoro nogaTKy e nnaTHHKaMH puHKOBoro 36opy. B noTOHHOMy npoeKTi nogaTKoBoro KogeKcy TaKoro naTeHTy, aK i puHKOBoro 36opy, He nepeg-6aneHO [6]. BpaxoByMHH Te, ^o ocHOBHi nnaTHHKH цboro nogaTKy - 6a6yci, aKi TopryMTb BnacHopyHHO Bupo^eHHM, a6o neHcioHepu, aKi 3aHMaMTbca Top-riBnero pi3HOMaHiTHHM HegoporHM TOBapoM, ToproBa
нaцiнкa aKoro HepigKO cKnagae MeHme 10% Big BapTocri, nepcneKTHBa nepexogy цнмн cy6'eKTaMH rocnogapwBaHHa Ha rnmin Bug cnpo^eHoro onogaTKyBaHHa - egHHHH nogaTOK, BHKnHKana mKBan npoTecTiB 3 6oKy ocTaHHix. noniTHHHa aKTHBHicTb nnaTHHKiB ^iKcoBaHoro i egHHoro nogaTKy He 3anu-munaca He noMineHOM npe3ugeHTOM yKpaiHu B.®. ^HyKOBHHeM, aKHH HaKnaB BeTO Ha nogaTKOBHH KogeKc go BHeceHHa b Hboro KopeKTHB 3 ypaxyBaHHaM iHTepeciB «cnpo^eH^B». nig thckom Ka6iHeT MiHicTpiB yKpaiHH 3MymeHHH 6yB 3anumHTH пigпpнeмцaм - $i3HHHHM oco6aM npaBO 3giHcHMBaTH cbom gianbHicTb y 2011 po^ 3i cnnaTOM ^iKcoBaHoro nogaTKy mnaxoM npug6aHHa naTeHTy Ha puHKax. BuMoru go cпpo^eнцiв, a TaKO® cTaBKH ^iKcoBaHoro nogaTKy Te® 3anumunu-ca KonumHiMH. OgHaK 3MiHHBca nopagoK nepepaxy-BaHHa nogaTKy go 6rog®eTy. PaHime пigпpнeмeцb nepepaxoByBaB bcm cyMy nogaTKy Ha OKpeMHH paxyHOK y BiggineHHi ^ep®aBHoro Ka3HaHeHcTBa, aKe, b cbom Hepry, po3noginano KomTH Mi® Mi^e-bhm 6wg®eTOM, neHciHHHM ^OHgoM Ta $OHgaMH coцianbнoro cTpaxyBaHHa. Tenep ®e cyMa $iKcoBa-Horo nogaTKy caMocTiHHo po3noginaeTbca nignpHeM-цeм Ha gBi HacTHHH - cyMa, ^o cnnaHyeTbca go 6wg®eTy (90%), Ta cyMa, ^o cnnaHyeTbca go neHciHHoro $OHgy yKpaiHu Ta $OHgiB co^anbHoro cTpaxyBaHHa y cKnagi GgHHoro co^anbHoro BHecKy (10%). CnnaTa Big6yBaeTbca Ha OKpeMi paxyHKH. no3HTHBHHM MOMeHTOM gna nnaTHHKiB ^iKcoBaHoro nogaTKy cnana BigMiHa puHKOBoro 36opy.
npu npHHHarri HOBoro nogaTKoBoro KogeKcy cnipHHM 6yno ^e ogHe nuTaHHa, aKe BHKnHKano He MeHmy xBHnM npoTecTiB 3 6oKy Manoro 6i3Hecy -мogн$iкaцia egHHoro nogaTKy.
Ha BigMiHy Big ^iKcoBaHoro (3a cTapuM nogaT-kobhm KogeKcoM), egHHHH nogaTOK MO®e 3acTocoBy-BaTHcb MaH®e B ycix BHgax gianbHocTi, 3a BHHaTKoM TopriBni niKepo-ropinnaHHMH Ta tmtmhobhmh Bupo-6aMH, a TaKO® nanuBO-MacTunbHHMH MaTepianaMH. Horo nnaTHHKH MO®yTb He BHKopucTOByBaTH y cboih gianbHocTi eneKTpoHHi KOHTponbHO-KacoBi anapaTH. CTaBKH egHHoro nogaTKy pi3HaTbca y 3ane®Hocri Big 3OH i BugiB nignpнeмннцbкol gianbHocTi - KBegiB, b po3pi3i Big 20 go 200 rpH [5]. npu ^OMy MaKcHManbhhh o6car BupyHKH He noBHHeH nepeBH^yBaTH 500 thc. rpH. 3a piK; Kinb-KicTb HaHMaHHx npaцiвннкiв - He 6inbme 10 oci6. BigpaxyBaHHa b neHciHHHH ®OHg 3a gaHHM BugoM nogaTKy 3giHcHMeTbca gep®cTpyKTypaMH caMocTiH-ho y po3Mipi 42% Big cTaBKH nogaTKy [5]. HanpuK-nag, aK^o nignpнeмeцb cnnaHye 200 rpH., to 84 rpH. 3 цнx 200rpH. HagxogaTb go neHciHHoro ®OHgy. 3rigHO 3 hobhm KogeKcoM Manu Big6yTuca HacTynHi 3MiHH. MaKcuManbHa cTaBKa 3pocTae go 600 rpH. Ha Mica^ [6]. TaKO® no 3aKOHy yKpaiHH «npo 36ip Ta o6niK egHHoro BHecKy Ha 3aranbHOo6oB'a3KOBe gep®aBHe coцianbнe cTpaxyBaHHa» Cn^, OKpiM egHHoro nogaTKy noBHHHi 6ygyTb gonnaHyBaTH egHHHH coцianbннн BHecoK (ECB) no cтaвцi 34.7% Big cyMH, aKa o6HucnweTbca nignpнeмцeм caMocTiHHo, npoTe He Mo®e 6yTH MeHme MiHi-
мально! заробггао! плати та бiльше п'ятнадцяти-кратного прожиткового м!н!муму для працездат-но! особи [6]. Розм!р мшмально! зарплати у грудш 2011 року досягне 1004 грн. Виходить, що кр!м 600 гривень податку, др!6н! шдприемщ нестимуть 6!льш, н!ж 348 грн. додаткових витрат у вигляд! единого сощального внеску. Таким чином, податкове навантаження зросте до р!вня 1000 грн. на мюяць.
Це не ус! змши, передбаченi новим Подат-ковим кодексом щодо единого податку. З 2011 року плануеться скоротити перелж вид!в д!яльнос-т!, при яких можна сплачувати единий податок. На загальну систему оподаткування переводяться уа мал! щдприемства, як! займаються оптовою торг!влею, юридичними та економ!чними консалтингом, торг!влею через 1нтернет та шшт Чисельн!сть найманц!в скорочуеться з 10 до двох. Також «спрощенцям» пропонують поставити касов! апарати, якщо щор!чний обсяг обороту складатиме в!д 300 до 600 тис. грн. [6]. Касов1 апарати шдприемцям треба буде купувати самост!йно, кожш 3 роки м!няти, стати на обслу-говування. Власно, для «ринковишв» це потягне додатков! витрати ще й тому, що немае електро-мереж1, куди !х щдключити.
Звюно, так1 перспективи викликали обурення з боку платнишв единого податку. Яш разом !з платниками ф!ксованого податку вийшли на майдан захищати сво! права, та стали ще одним товч-ком для накладання вето на новий Податковий кодекс.
Умови сплати единого податку таки були змшеш. Одразу ввдштимо, не зважаючи на запере-чення громадськост!, представники законодавчо! влади, все-таки, обмежили сферу застосування единого податку. З перелшу можливих виключеш, в основному, високорентабельш види д!яльност!. Спрощеною системою не зможуть скористатися представники грального б!знесу, власники пункт!в обмшу валют, торговц! алкогольними напоями, тютюновими виробами та !ншими п!дакцизними товарами, а також ювел!ри та антиквари. Але деяю види д!яльност!, як щд забороною для ф!зоаб-спрощенщв, дозволен! для юрос!б. Зокрема, це здача в оренду земл! понад 0.2 га, прим!щень понад 100 кв. м. (нежитлових - б!льше 300 кв. м), аудит. Та все одне, вид!в д!яльност!, що дозволен! платникам единого податку, небагато у пор!внян-н!, наприклад, з! старою редакц!ею Податкового кодексу. Та не завжди зрозум!ло принципи роз-под!лу вид!в д!яльност! на дозволену ! недозво-лену «спрощенцям». Наприклад, дозволено здшс-нювати на единому податку штернет-торпвлю, хоча обороти штернет-магазишв часто значно перевищують звичайн!. Законодавець також значно звузив коло податшв ! збор!в, як для «спрощенця» зам!нюються единим податком. Встановлюеться ввдповщальшсть за несвоечасну сплату ф!зособою-«спрощенцем» авансового внеску. За це з тдприемця буде стягуватися штраф у розм!р! 50% ставки податку. Визначено порядок
оподаткування доход!в, як перевищили встанов-лен! максимальн! доходи: для ф!зичних ос!б така ставка становить 15%, для юридичних ос!б -подвшна ставка податку [7].
Одним з основних нововведень закону став подш тдприемщв на чотири групи в залежносп в!д доход!в та шлькосп найманих пращвнишв. В!д приналежност! до пе! чи !ншо! групи буде залежати ставка податку [7]. Це робить систему обкладання единим податком б!льш гнучкою, дозволяе забезпечити адекватний п!дх!д до иредставнишв кожно! групи. Для наочност! ставки единого податку представимо у вигляд! таблиц!.
Анал!зуючи дан! у таблиц!, можна сказати, що позитивним моментом е значне збшьшення суми граничних р!чних доход!в для «единнишв». Так для ф!зичних ос!б - п!дприемц!в л!м!т вир!с з 500 тис. грн. до 3 млн. грн. Для юроаб - «единнишв» доступн! доходи виросли з 1 млн. грн. до 5 млн. грн. [7]. Недолгом е те, що обмеження доход!в для вс!х категор!й визначен! в конкретних цифрах, а ставки податшв - у мшмальних зарплатах. Це означае, що мшмальна зарплата буде рости !, отже, зб!льшаться ставки податшв, а максималь-ний дох!д не буде нав!ть !ндексуватися вщповщно до р!вня шфляцп. Зпдно з! зм!нами, п1дприемець на единому податку тепер не повинен буде пла-тити 50-в!дсоткову надбавку до фжсовано! ставки единого податку за кожного найнятого прац!в-ника. Закон також закршлюе виг!дну можлив!сть для ф!зос!б третьо! групи ! юрос!б четверто! групи сплачувати 3% доходу ! ПДВ або 5% доходу, з урахуванням особливостей сво!й д!яльност!.
Позитивним же моментом е те, що уряд, все ж таки, виключив скандальн! положення Податкового кодексу про заборону в^днесення до витрат платниками податку на прибуток витрат, поне-сених у зв'язку з придбанням товар!в (роб!т, послуг) у ф!зос!б-единник1в. Але при цьому так! платники податку на прибуток повинш будуть подавати в податкову шспекщю окремий зв!т про сво!х контрагент!в-единник!в.
Висновки
Таким чином, з вищесказаного можна зробити висновок, що перехщ до ринкових умов господа-рювання в Укра!н1 у комплекс! з! св!товою ф!нан-совою кризою з особливою гостротою поставив питання про роль ! м!сце держави в регулюванш та п!дтримц! малого п1дприемництва. Необхвд-н!сть державно! п!дтримки малого б!знесу викли-кана тим, що, незважаючи на вагом! переваги малого тдприемництва, цей сектор економ!ки найб!льш вразливий до зм!н у соц!ально-еконо-м!чному та пол!тичному житт! сусп!льства. П!д-тримка п1дприемництва в нашо! держав! е досить недосконалою, про це сввдчить !! селективна спрямован!сть. В умовах глобально! фшансово! кризи державна щдтримка п!дприемств стала одним з шструмеипв стимулювання в!дновлення економ!ки. Багато великих п!дприемств опинилося у важкому ф!нансовому становищ!. Щоб не допус-
ЕКОНОМ1КА: реалп часу
№1(2), 2012
ECONOMICS: time realities
тити значного зростання безробГгтя i банкрутства, уряд змушений був надати 1м пГдтримку.
Таблиця. Ставки единого податку
Платник податку Критерп платникГв Особливосп дГяльностГ Ставки податку
ФГзичш особи I група - не використовують найману працю; - обсяг реалГзацП' за календарний рГк не перевищуе 150 тис. грн. Ведуть роздрГбну торгГвлю або надають побутовГ послуги населенню. 1 -10 % мшГмально! зарплати (вГд 10 до 100 грн.)
II група - не використовують найману працю зовсГм, або кГлькГсть найманцГв не перевищую 10 осГб; - обсяг реалГзацй за календарний рГк не перевищуе 1 млн. грн. Надають послуги, в тому числГ побутовГ, населенню i платникам единого податку, займаються виробництвом та ресторанним бГзнесом. 2 -20 % мГнГмально! зарплати (вГд 20 до 200 грн.)
III група - не використовують найману працю зовсГм, або кГлькГсть найманцГв не перевищую 10 осГб; - обсяг реалГзаци за календарний рГк не перевищуе 3 млн. грн. В цю групу також попадають фГзичнГ особи - шдприемт, якГ надають посередницькГ послуги з кушвлГ, продажу, оренди i оцшювання нерухомостГ. Також ведуть будь-яку дозволену спрощенцям дГяльнГсть. - 3 % з доходу для платникГв ПДВ; - 5 % з доходу для неплатникГв ПДВ
ЮридичнГ особи - кГлькГсть найманцГв не перевищую 50 оаб; - обсяг реалГзаци за календарний рГк не перевищуе 5 млн. грн. Не ведуть тих видГв дгяльностГ, якГ забороненГ платнику единого податку законом.
Яскравим прикладом чого стала редакцГя нового Податкового кодексу 2010 року, в яко! прописане поступове зниження ставок податку на прибуток з 25% до 16% до 2014 року включно [6]. Як результат, державна пГдтримка в перюд кризи дозволила дещо пом'якшити ll негативний вплив на фшан-сове становище крупних пГдприемств. У той же час, малий бiзнес теж переживав не кpащi часи. Цей сектор не те що не отримував особливо! тдтримки вГд держави, а навпаки, податковий тягар для реально малого бГзнесу, зпдно ново! редакцп Податкового кодексу, був непГд'емним для 6ГльшостГ малих пiдпpиемцiв. I тГльки тсля полггично! активiзацi1' представникГв малого бГз-несу цей сектор добився полшшення умов свого функцiонування. Так, наприклад, для спpощенцiв було скасовано ринковий з6Гр, виросли суми граничних рГчних доходГв, система обкладання единим податком стала бшьш гнучкою та шше. Взагалi полiтика державно! пГдтримки малого бГз-несу (у тому числГ податкова полiтика) хоч покращуеться, але потребуе подальшого вдоскона-лення. Програма тдтримки малого бГзнесу потрГб-на вГдповГдати наступним питаниям: — формування правово! бази розвитку i тдтримки тдприемництва;
— створення системи фшансування, кредиту-вання та страхування пГдприемницько! дгяльностГ;
— забезпечення матеpiальних умов розвитку пГд-приемництва;
— формування ринково! iнфpастpуктуpи для забезпечення шдприемницько! дгяльностГ;
— забезпечення швидкого мГжгосподарського, мГжгалузевого й мГжрегГонального перерозпо-дГлу катталу i робочо! сили;
— пГдготовка кадрГв для пГдприемницько! дГяль-носп, ГнформацГйна та науково-методична пГдтримка пГдприемництва [1].
СьогоднГ Укра1на практично не використовуе потентал дозволених в рамках СОТ шструментГв стимулювання вичизняного товаровиробника. Тому прГоритетними напрямками стимулювання Укра!нсько! економГки повиннГ стати такГ:
— пГдтримка науково-технолопчного розвитку;
— захист навколишнього природного середови-ща;
— енергозбереження;
— пГдтримка малого i середнього бГзнесу.
Саме вони можуть дати поштовх до шновацш-ного розвитку нацГонально! економГки та щонай-швидше вивести державу Гз кризи.
Список литературы:
1. Варналш З.С. Мале щдприемництво: основи теорп i практики / З.С. Варналш - К.: Т-во «Знання», 2001. - 277 с.
2. Архипова О.В. Анализ провалов государства и провалов рынка в сравнительной форме. / О.В. Архипова // Вестник Челябинского государственного университета. - 2010. -№27(208): сер.: Экономика. - Вып. 29. - С. 14-17.
3. Офщшний сайт Державного комитету статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. Офщшний сайт ДПАУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: -http ://www. sta. gov.ua/control/uk/index
5. Указ Президента Украши «Про спрощену систему оподаткування, обл^ та звггаосп суб'екпв малого щдприемництва» № 727/98 ввд 3.07.1998 р.(з наступними змшами № 746/99 вад 28.07.1999 р).
6. Податковий кодекс Украши : за станом на 2 грудня 2010 р. N 2755-VI [В текст внесено змши Законом Украши ввд 23 грудня 2010 р. N 2856-VI]
7. Закон Украши "Про внесения змш до Податкового кодексу Украши та деяких шших законодавчих акпв Украши (щодо спрощеноï системи оподаткування, облшу та звiтностi суб'eктiв малого щдприемництва)" №8521 вщ 16.05.2011 р.
Надано до редакцiï 25.02.2012 Поповенко Нша Самуïлiвна / Nina S. Popovenko
Ганенко Ольга Василiвна / Olga V. Ganenko
olia-pka@yandex. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Державна тдтримка розвитку малого бизнесу в УкраШ. [Електронний ресурс] /Н.С. Поповенко, О.В. Ганенко // EKOHOMiKa: реали часу. Науковий журнал. — 2012. — № 1 (2). — С. 126-132. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2012/n1. html
