CC BY
56
ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина DATA ABOUT THE AUTHOR
Kozarezenko Ljudmila, PhD, associate professor, assistant professor of political economy department SHEE «Pereyaslav-Khmelnitsky SPU named Gregory Skovorody» Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08400, Ukraine
УДК 336:502
ДЕРЖАВНА Ф1НАНСОВА ПОЛ1ТИКА В СФЕР1 ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА: ЗАРУБ1ЖНИЙ I НАЦЮНАЛЬНИЙ ВИМ1РИ
Кужелев М.О., Новицька О.В.
Предмет досл'дження - прикпадн!' аспекти використання заруб'жного досв/'ду реап1зацУУ державно)' финансово)' поп1тики в сфер1 охорони навкопишнього природного середовища в Укра)'н1.
Мета досл'дження - вивчення досв/'ду реап1зацУУ державно)' фнансово)' поп1тики в сфер1 охорони навкопишнього природного середовища у р1зних кранах та можпивостей його ¡мппементацй' в УкраУн'!.
Методи досл'дження. У процес/ доспдження бупо використано сукупнсть наукових метод'т, а саме пор1вняння, науковоУ абстракцп, ¡ндукци та дедукцп, анапзу та синтезу.
Результати роботи. На основ/ зарубжного досв/'ду обфунтовано основы ор1ентири вдосконапення державно)' фнансово)' поп1тики в сфер1 охорони навкопишнього природного середовища в УкраУн'!, а саме: ¡нтеграця екопог1чно)' поп1тики в ус сфери виробничо)' д'япьност'!, запровадження та розвиток апьтернативних джереп фнансування природоохоронно)' д'япьност'!, удосконапення ф нансового ппанування фонду охорони навкопишнього природного середовища та розрахунку штраф в за порушення екопог чного законодавства.
Галузь застосування результат'^ роботи. Державна фнансова поптика та корпоративне управпння в сфер1 охорони навкопишнього природного середовища.
Висновки. Впровадження успшного зарубжного досв/'ду реап1зацУУ державно)' екопог1чно'У поп1тики в Укра)'н'1 дозвопить не пише збпьшити обсяги фнансування природоохоронно)' д'япьност'! та значно п1двищити ефективн1сть управпння в гапуз охорони навкопишнього природного середовища, а й в'дчутно покращити стан навкопишнього природного середовища.
Ключов'1 слова: державна фнансова поптика, державна екопог'чна поптика, навкопишне природне середовище, екопог чн податки, екопог чн програми, фонд охорони навкопишнього природного середовища.
ГОСУДАРСТВЕННАЯ ФИНАНСОВАЯ ПОЛИТИКА В СФЕРЕ ОХРАНЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ: ЗАРУБЕЖНОЕ И НАЦИОНАЛЬНОЕ ИЗМЕРЕНИЕ
Кужелев М.А., Новицкая Е.В.
Предмет исследования - прикпадные аспекты испопьзования зарубежного опыта реапизации государственной финансовой попитики в сфере охраны окружающей природной среды в Украине.
Цель исследования - изучение опыта реапизации государственной финансовой попитики в сфере охраны окружающей природной среды в разных странах и возможности его имппементации в Украине.
Методы исследования. В процессе исспедования быпи испопьзованы совокупность научных методов, а именно сравнения, научной абстракции, индукции и дедукции, анапиза и синтеза.
Результаты работы. На основе зарубежного опыта обоснованы основные ориентиры совершенствования государственной финансовой попитики Украины в сфере охраны окружающей природной среды, в частности: интеграция экопогической попитики во все сферы производственной деятепьности, внедрение и развитие апьтернативных источников финансирования природоохранной деятепьности, совершенствование финансового ппанирования фонда охраны окружающей природной среды и расчёта штрафов за нарушение экопогического законодатепьства.
Область применения результатов работы. Государственная финансовая попитика и корпоративное управпение в обпасти охраны окружающей природной среды.
Выводы. Внедрение успешного зарубежного опыта реапизации государственной финансовой попитики в сфере охраны окружающей природной среды в Украине позвопит не топько увепичить объёмы её финансирования и значитепьно повысить эффективность управпения в этой обпасти, но и существенно упучшить состояние окружающей природной среды.
Ключевые слова: государственная финансовая попитика, государственная экопогическая попитика, окружающая природная среда, экопогические напоги, экопогические программы, фонд охраны окружающей природной среды.
© Кужелев М.О., Новицька О.В., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
189
STATE FINANCIAL POLICY OF ENVIRONMENTAL PROTECTION: FOREIGN AND NATIONAL DIMENSIONS
Kuzheliev M.O., Novitska O.V.
The subject of the work - applied aspects of foreign experience implementing state financial policy of environmental protection in Ukraine.
Purpose - studying the experience of implementation of the state financial policy of environmental protection in different countries and possibilities of its implementation in Ukraine.
Method and methodology of work - the study used a set of scientific methods, such as comparison of abstraction, induction and deduction, analysis and synthesis.
Results - based on international experience proved the main targets of improving public financial policy of environmental protection in Ukraine, namely the integration of environmental policy in all areas of industrial activity, the implementation and development of alternative sources of funding for environmental activities, improve financial planning Fund for Environmental Protection and the calculation of fines for violations of environmental laws.
Scope of the results - State financial policy and corporate governance in the field of environmental protection.
Conclusions - implementation of successful international experience implementing state financial policy of environmental protection in Ukraine will not only increase the volume of financing and significantly improve management in this area, but also significantly improve the state of the environment.
Key words: state financial policy, state environmental policy, environmental protection, environmental taxes, environmental programs, the foundation for environmental protection.
Актуальшсть теми. Основним завданням УкраТни на шляху штеграци до бвропейського Союзу (GC) е не лише досягнення високих темшв економiчного розвитку, але й дотримання належного рiвня еколопчноТ безпеки серед европейських краТн. Тому важливим аспектом долучення нашоТ краТни до свтовоТ сптьноти мае стати вивчення досвщу реалiзацiТ державноТ фшансовоТ пол^ики в сферi охорони навколишнього природного середовища у рiзних краТнах, а також впровадження прийнятних технологш, форм, методiв, засобiв i систем на нацюнальному ринку.
Стушнь дослщження дано! проблеми вченими. Проблеми ефективносл державноТ еколопчноТ' пол^ики висв^лено як в працях в^чизняних (I. К. Бистряков, О. О. Веклич, Д. О. Ветвицький, В. М. Вишняков, Т. П. Галушкша, М. В. 1льТна, Л. В. Жарова, Л. М. Качаровська, А. Б. Качинський, В. С. Крав^в, G. В. Хлобистов, В. Я. Шевчук та ш.), так й закордонних науков^в (У. Беренс, С. Бобильов, Е. Прусов, Д. Медоуз, Й. Рандерс, Н. Реймерс, О. Шимова та ш.).
Метою статт е вивчення досвщу реалiзацiТ' державноТ фшансовоТ пол^ики в сферi охорони навколишнього природного середовища у рiзних краТнах та можливостей його iмплементацiТ в УкраМ
Виклад основного матерiалу. Вивчення досвщу розвинених краТн свп"у щодо реалiзацiТ' державноТ фшансовоТ пол^ики в сферi охорони навколишнього природного середовища (НПС) передбачае проведення фунтовного ретроспективного аналiзу ТТ становлення та функцюнування. Яскравим прикладом успшноТ державноТ фшансовоТ пол^ики в сферi охорони навколишнього природного середовища е Сполучен Штати Америки та бвропейський Союз. Саме накопичений досвщ цих краТн у виршенн проблем еколопзаци економки, сталого розвитку, захисту НПС, е досить суттевим як для дослщження, так i для впровадження в УкраМ
У США «еколопчна пол^ика - це дм федерального уряду, спрямован на регулювання дiяльностi, пов'язаноТ з впливом на навколишне природне середовище». В основi такоТ полiтики е поеднання со^ального iнтересу та досягнення еколопчного ефекту через ефективне фшансування природоохоронноТ дiяльностi. Мета екологiчноТ пол^ики - захищати НПС для майбутшх поколiнь [1].
Уряд США почав придтяти увагу питанням формування та реалiзацiТ державноТ фiнансовоТ' полiтики в сферi охорони навколишнього природного середовища в 1960-1970 роках. Саме в цей перюд були сформован основы еколопчш закони, якi донинi регламентують факти забруднення повiтря та водних ресурав, питання глобального потеплiння, контроль за вщходами. Також була розроблена стратепя щодо зниження парникового ефекту та створено Агентство охорони навколишнього природного середовища (United States Environmental Protection Agency - иЭЕРА), яке е основним державним органом управлшня охороною навколишнього природного середовища у краМ Агентство мае матричну структуру управлшня, засновану на проектно-консультативному пщходк Слщ звернути увагу на те, що така оргашзацшна структура в^зняеться вщ шших своею ефективнiстю через об'ектоспрямованють.
Вiдповiдальнiсть за ефективне фшансування у сферi охорони навколишнього природного середовища несе Управлшня головного фшансового директора. Воно також забезпечуе реалiзацiю фшансового механiзму екологiчноТ полiтики США. До основних фшансових методiв вщносять такi:
- стратегiчне фiнансове планування (на 5 рош);
- рiчне планування та бюджетування;
- фшансове регулювання;
- фiнансовий контроль.
1нструменти реалiзацN державно!' фшансовоУ полiтики в сферi охорони навколишнього природного середовища США зiбранi в одному документi - «Довщник фiнансових iнструментiв» (Guidebook of Financial Tools) та визначеш як вс джерела фiнансових ресурсiв, як можуть залучати державнi i недержавш оргашзацп для збiльшення обсягу фшансування охорони навколишнього природного середовища [2]. У Довщнику вказано бiльше трьохсот фшансових iнструментiв, що можуть застосовувати при фшансуванш сфери охорони навколишнього природного середовища, а також зазначено специфiчнi мехашзми фiнансування, якi використовують на рiвнi держави та шта^в, щоб фiнансувати екологiчнi захиснi програми та У^ативи. Також у Довщнику вказаш загальнодержавнi податки, мито i грошовi збори. Податок визначаеться як фшансова плата або iншi збори, що накладаються на фiзичну чи юридичну особу, що введена державою, або функцюнальний еквiвалент, такий як громада.
Податковою системою США, зокрема, визначено 27 загальнодержавних податш i 23 види митних платеж1в i грошових зборiв, якi перераховуються у фонди державних i мiсцевих управлшь, тому вони безумовно е найбтьшим джерелом доходу для державних i мiсцевих управлiнь. Вiдповiдно екологiчний податок належить до загальнодержавних, його як елемент фюкальноУ пол^ики, яка застосовуе податки з метою стимулювання до природоохоронно! дiяльностi через економiчнi стимули. Еколопчний податок (або податок П^у) стягують з метою акумулювання фшансових ресурав для лквщаци негативних наслщмв вiд забруднення навколишнього природного середовища, як були заподiянi через господарську дiяльнiсть пiдприемства. Податки Пiгу сплачуються пщприемствами для забезпечення фiнансування еколопчних програм на рiвнi держави, та включають податки на продукцш та дiяльнiсть, яка призводить до забруднення навколишнього природного середовища, як, наприклад, податки на моторне паливо. Таю податки заохочують споживача до зменшення використання подiбноТ продукцп, тому що включаються до цши продукцп i сплачуються споживачем.
1нвестици в сферу охорони навколишнього природного середовища ^ш^ативи щодо захисту еколопчного стану навколишнього природного середовища, у тому чи^ попередження забруднення) здшснюють за рахунок обл^ацш (зобов'язань), кредитiв i гранив, що надають державним, мiсцевим i некомерцiйним органiзацiям. Обл^ацп i кредити передбачають погашення боргу за основною сумою i вiдсоткiв, хоча виплати по вщсотках можуть бути зменшеш через державнi субсиди. Гранти е безповоротною фшансовою допомогою, що надаеться на конкретш цiлi та не пщлягають поверненню. Як облiгацil та кредити, так i гранти мають свое цтьове призначення (видiляються лише для реалiзацil екологiчних програм, проек^в та iнiцiатив), а також певш визначенi обмеження.
На рис. 1 зображено структуру фшансування еколопчних програм у США (середне значення за 20112015 рр.). Показники свщчать про те, що еколопчш програми, пов'язаш iз очищенням стiчних вод е найбтьш важливими i визначеш як прюритетш.
Рисунок 1. Структура фшансування еколопчних програм у США, середне значення за 2011-2015 рр, %.*
*Джерело: [3]
Еколопчш програми зазвичай фшансуються iз грошових фондiв загального доходу у формi грандiв, а також iз спецiалiзованих револьверних еколопчних фондiв. Так, для фшансування програми по забезпеченню очищення слчних вод та безпечноТ питноТ води створеш Державнi револьвернi фонди (Clean
Water State Revolving Funds, Drinking Water State Revolving Funds) [4], а для фшансування програм по очищенню та вщновленню земель - Суперфонд (Superfund) [5].
Важливо звернути увагу на той факт, коли федеральн i мiсцевi органи влади стикаються з фшансовими обмеженнями, застосовуються такi види альтернативного фшансування, як: оренда, лiзинг, державно-приватне партнерство, державна лотерея, зелен обл^ацп та iншi [6, с. 3].
Ще один важливий елемент реалiзацil державно!' фшансовоТ полiтики в сферi охорони навколишнього природного середовища - це система штрафiв за порушення природоохоронного законодавства США. Для визначення суми штрафу застосовують пщхщ, заснований на визначеннi економiчноТ вигоди, яку отримуе порушник за недотримання законодавчих ак^в, а також враховують серйознiсть порушення, кiлькiсть днiв порушення, ктькють порушень, суму грошей на складання адмшютративноТ' скарги та судовi витрати. Серйознiсть порушення визначають двома факторами - потенцшний збиток i ступiнь вiдхилення вiд нормативу. ^м того, враховують число днiв порушення - як правило, вщ 2 до 180, при цьому за кожний день порушення нараховують пеню вщ 5 до 20 % (але не менше 110 дол США у день), хоча персонал Агентства може встановлювати пеню до 27,5 тис. дол США у день (див. табл. 1).
Таблиця 1. Розрахунок штрафiв за еколопчне порушення в США*
Критерil В'щ хилення вщ нормативу
Велике noMipHe Мале
Потенцшний збиток (дол США) Великий 27 500 - 22 000 21 999 -16 500 16 499 - 12 100
Помiрний 12 099 - 8 800 8 799 - 5 500 5 499 - 3 300
Малий 3 299 - 1 650 1 649 - 550 549-100
*Джерело: офiцiйнi дан Агентства охорони навколишнього природного середовища США [3].
1нформацшно-консультативна робота також займае важливе мюце у робот Агентства. 1нформацшна мережа, яка юнуе в Агентствi, надае можливють користувачам отримати швидкий доступ до будь-якоТ' шформаци як на рiвнi держави, федерального округу (штату), так i на рiвнi мiста або общини. Консультативна робота насамперед пов'язана з прийняттям ефективних управлшських ршень щодо фiнансування сфери охорони навколишнього природного середовища на державному, так i приватному рiвнi.
Органiзацiйна робота мае специфiчну ознаку, яка полягае у тому, що штаб-квартира Агентства знаходиться у Вашингтону але для здшснення охорони навколишнього природного середовища по всш територи США Агентство мае 10 мюцевих вiддiлень, бтьше нiж 12 науково-дослiдних лабораторiй. Наймае 17 тисяч ствробп"ниш, серед яких шженери, вченi, фiнансовi експерти та шший висококвалiфiкований персонал.
Не менш важливим е досвiд реалiзацiТ державноТ фiнансовоТ' полiтики в сферi охорони навколишнього природного середовища краТ'н 6С, оскiльки ТТ дiевiсть та ефективнють доведено на практицi. Екологiчну пол^ику еС було сформовано на початку 70-х ромв ХХ ст. пюля СтокгольмськоТ' конференци ООН з навколишнього природного середовища (1972 р.). За цей час було створено бтьше жж 500 правових ак^в, як визначили стратепчж напрями дiй по досягненню сталого розвитку. Перший еколопчний план дiй ее було прийнято в 1973 р. единий европейський акт (1986 р.) ее, який було значно розширено Маастрихтським (1992 р.) та Амстердамським (1997 р.) договорами. Сталий розвиток е одним iз основних завдань еС i стрижневою частиною «европейськоТ стратеги розвитку 2020», що лежить у основi вае'Т полiтики еС щодо единого ринку [7].
Визначення еколопчноТ' пол^ики еС можна знайти в единш iнформацiйнiй мережi з навколишнього природного середовища (Еюпе^ - офiцiйнi заяви про принципи, намiри, цiнностi i цiлi, якi заснованi на законодавчому рiвнi i служать керiвництвом для дiяльностi урядових i приватних оргажзацш у галузi екологiчних справ [7]. Багаторiчний досвiд пiдтвердив, що единого ужкального iнструменту реалiзацiТ державно'' фшансовоТ полiтики в сферi охорони навколишнього природного середовища, який би забезпечив виршення вах екологiчних проблем, не юнуе. Тому вщповщно до ШостоТ' екологiчноТ програми дiй еС в основу державноТ фшансовоТ полiтики в сферi охорони навколишнього природного середовища покладено поеднання таких шструмен^в:
- дотримання еколопчних правових вимог;
- передача технологш, ринковi iнструменти;
- науковi дослiдження;
- екологiчнi положення про вщповщальнють;
- зеленi державы закупiвлi та угоди.
Дослiдження ефективност екологiчноТ полiтики свiдчать про те, що шституцюнальна структура важлива, як i всi iншi iнструменти. Особливостями дiяльностi еС у сферi охорони навколишнього природного середовища е такк
- сптьна екологiчна компетенцiя еС з державами-членами;
- нерозривний зв'язок еколопчноТ дiяльностi еС з шшими напрямами штеграцп;
- «дуалiзм компетенци», який виражаеться у тому, що оргажзацп надають установчим договором повноваження у сферi охорони НПС для досягнення цтей безпосередньо еколопчноТ' пол^ики еС, а також для досягнення цтей пщтримки функцiонування внутрiшнього ринку.
До природоохоронних заходiв GC почали застосовувати «горизонтальний» пiдхiд, головним принципом якого е облiк усього спектра галузей, що викликають забруднення НПС [8].
Питаннями охорони навколишнього природного середовища на рiвнi GC займаються: бвропейська комiсiя, бвропейський парламент, бвропейська рада i бвропейське агентство з НПС, що було утворено у 1991 р. Для забезпечення об'ективною i достовiрною шформа^ею про стан навколишнього природного середовища GC i держав-учасникiв, а також краш, що не е членами GC, створена бвропейська мережа еколопчно!' iнформацiï i спостережень (Eionet).
У складi eврокомiсiï створено Генеральний Директорат з навколишнього природного середовища, який е виконавчим органом GC i здмснюе стратепчне фiнансове планування, бюджетування екологiчних програм, фiнансове регулювання, фiнансовий контроль та оцiнку ефективносл iнтеграцiï екологiчноï полiтики GC. Також реалiзуе Програму LIFE Regulation (2014-2020), яка е шструментом фiнансування охорони навколишнього природного середовища i боротьби зi змшою клiмату. Вона спрямована на пщтримку екологiчних i природоохоронних проекпв на всiй територiï GC, а також для кандидатiв приеднаних i сусщых краш.
Програма LIFE Regulation (2014-2020) мае загальний бюджет 3,4567 млн евро i фшансуються за такими прюритетними напрямами:
- пщпрограма «Навколишне природне середовище» (фшансування прюритетноТ дiяльностi в сферi навколишнього природного середовища, що сприяе ефективносп використання ресурав, збереженню бiорiзноманiття, а також управлшня та шформацп). Бюджет пщпрограми складае 2,5925 млн евро;
- пщпрограма «Змша клiмату» (фшансування прюритетноТ дiяльностi, пов'язано!' iз змшою клiмату, в тому числi адаптаци до змiн клiмату, пом'якшення його наслщкв, а також управлiння та шформаци). Бюджет пiдпрограми складае 864,2 млн евро [9, с. 4, 6-8].
Велике практичне значення у виршенш еколопчних проблем i реалiзацiï державно!' фшансово!' пол^ики в сферi охорони навколишнього природного середовища надаеться й еколопчним податкам, зборам i платежам, через як реалiзуеться принцип «забруднювач платить».
Вiдповiдно до визначення, яке прийняла eврокомiсiя, податки та платежi являють собою будь-якi обов'язковi некомпенсацiйнi виплати незалежно вiд того, надходять вони безпосередньо в урядовий бюджет чи е цтьовими (наприклад, адресне використання).
Термш «пла^ж» застосовують, як правило, коли, вносячи пла^ж, платник очкуе отримати певну послугу (компенсацш). Некомпенсацiйнi платежi зазвичай називаються податками i надходять до державного бюджету вщповщного рiвня. Для позначення податкв i платеж1в до GC часто використовують узагальнене поняття «збори».
Перелiк екологiчних податкв GC досить великий i подтяеться на 4 види: енергетика, транспорт, забруднення, природы ресурси. Основними з них е так: податки на споживання енерги', викиди в атмосферу, викиди шкщливих речовин (наприклад, пестицидiв) у НПС, на випуск нееколопчноТ продукци', експортн та iмпортнi тарифи - незалежно вщ мотивiв такого оподаткування, а також вщ використання кош^в, що надходять вiд цих податкових систем [10].
Платежами за використання природних ресурав i негативний вплив на НПС в крашах-членах GC е:
- платежi за забруднення навколишнього природного середовища;
- збори за користування природними ресурсами;
- за вплив на НПС;
- за мелюрацш;
- дорожн збори.
Деяк з цих зборiв передбачен законодавством GC. Крiм того, вони можуть бути нацюнальними, регюнальними та мунiципальними. У крашах GC дохiдна частина бюджету значно залежить вщ екологiчних податкiв. Так, еколопчы податки Данiï становили 5,7 % вщ ВВП, Нiдерландiв - 3,9 %, Болгарiï - 3,5 %. Енергетичнi податки утворюють найбiльшу частку еколопчних податкв в усiх крашах-членах GC, за винятком Мальти. Вони становлять 72 % вщ загальноТ кiлькостi екологiчних податкiв в GC - 27, транспортнi податки -23 %, а податки за забруднення навколишнього природного середовища - 5 %. Найвища частка податш на споживання енерги в Литв^ Люксембурзi та Чехи - 93 % вщ загального числа еколопчних податкв i Словаччиы -90 %. Найвища частка транспортних податкв на K^i - 50 % вщ загальноТ кiлькостi екологiчних податш, у Малы1 - 48 % i 1рланди - 47 %, а найбiльшi доходи вiд податкв за забруднення навколишнього природного середовища i ресурсокористування мають Даыя - 31 %, Нiдерланди - 17 % та Естоыя - 14 % [11].
^м того, для збтьшення обсягу та пiдвищення ефективносп фiнансування природоохоронноТ дiяльностi, GC застосовуе шструменти стимулювання виробництва екологiчних транспортних засобiв, диференцiацiю податкiв, iнвестицiйнi податковi кредити, прискорену амортизацiю; продаж дозволiв на викиди (скиди) у межах встановлених лiмiтiв, штрафи за недотримання нормативiв, страхування вiдповiдальностi, гнучку систему гарантш та компенсацiй.
Такi питання, як енергетика, навколишне природне середовище, кглмат, стале зростання та фшансова стабтьнють, вирiшуються на европейському рiвнi, тому на фiнансування сталого зростання припадае 45 % вщ загального бюджету, а на збереження та рацюнальне використання природних ресурав - 41,3 % вщповщно [11].
Вивчаючи досвщ державно!' фiнансовоï полп"ики в сферi навколишнього природного середовища краш GC, було з'ясовано, що фiнансовi ресурси, якi поступають вщ екологiчних податкiв, зборiв i платеж1в до бюджетiв
краТн-членiв 6С використовують через спецiалiзованi фонди охорони навколишнього природного середовища на нацюнальному рiвнi, але в рiзних краТнах вони дiють по-рiзному, i ц вiдмiнностi е досить суттевими.
Наприклад, в Австрп пiд контролем уряду дiе три фонди, що пщтримують природоохороннi iнвестицiТ, а саме Водогосподарський фонд, Фонд охорони навколишнього середовища i Фонд по вщновленню забруднених земель. Разом вони щорiчно надають швестицшну пiдтримку в розмiрi майже 300 мтьйошв евро, спiвфiнансуючи швестицп в розмiрi 1,1 млрд евро. Цими фондами вщ iменi Мшютерства екологiТ управляе банк «Kommunalkredit», що спецiалiзуеться в галузi управлiння державними фшансовими ресурсами. У ФранцiТ так само фшансовими ресурсами управляють шють регюнальних державних водних агентств, як вiдповiдають за збiр надходжень i фiнансування державних iнвестицiйних програм у водогосподарському секторк Цi агентства значною мiрою дiють самостiйно i в середньому управляють сукупним бюджетом понад 2 млрд евро в рк [12].
У таких европейських краТнах, як Угорщина, Польща, Словаччина, Чеська Республка, еколопчш фонди мають бтьш широку сферу дiяльностi. Бiльшiсть iз них використовують для управлiння коштами, як надходять з Фонду солщарносп 6С (Cohesion Fund) i структурних фондiв 6С, а також для сптьного фiнансування iнвестицiйних проектiв, як пiдтримуються зазначеними фондами. У цих краТнах фонди охорони навколишнього природного середовища мають самостшний юридичний статус, ефективно оргашзовану систему виконавчого управлшня та наглядовi ради [13].
Для УкраТни у практичному значеннi дуже показовим е питання визначення розмiру штрафiв за порушення природоохоронного законодавства. Для прикладу порiвняемо розмiр штрафiв за порушення природоохоронного законодавства у сферi запобiгання i контролю за забрудненням навколишнього природного середовища УкраТни та краТн 6С (табл. 2).
Для ефективного фшансування сфери охорони навколишнього природного середовища 6С велике значення мае його правове забезпечення. Мережа по здшсненню та забезпеченню дотримання еколопчного права була створена для бтьш ефективного застосування норм еколопчного законодавства 6С, пщвищення обiзнаностi, обмшом передовим досвiдом, спiвробiтництва у галузi правозастосування, а також надання консультацш та рекомендацiй щодо дотримання природоохоронного законодавства. Бюджетне фшансування передбачае 9 700 млн евро на оргашзацшно-правове забезпечення штегрованоТ еколопчноТ пол^ики 6С. З них бюджетне фшансування на свободу, безпеку i правосуддя становить 1 500 млн евро, а на оргашзацшне забезпечення - 8 200 млн евро [15].
Таблиця 2. Розм ip штpафiв за порушення природоохоронного законодавства у сфepi комплексного запоб iгання i контролю за забрудненням навколишнього природного середовища Укра1ни та кра1н £С, евро
Кра1на Штраф за експлуатацм установки без необх щного еколопчного дозволу Штраф за порушення зобов'язання надавати шформац ю для заявок про видачу дозволу Штраф за непов щомлення компетентний орган про будь-як i зм i ни в експлуатацп установки Штраф за недотримання умов екологчного дозволу
Австрiя 72 600 за 6 тижжв - 72 600 за 4 мюяц 72 600 за 6 тижжв
Болгарiя 3 068 - 10 226 3 068 - 10 226 51 125 51 125
Чехiя 405 872 40 656 40 656 2 025 234
Естонiя 1 200 - 32 000 - 400 - 2 000 1 200 - 32 000
Нiмеччина 50 000 - 5 000 50 000
Грецiя 500 000 500 000 500 000 500 000
Бельпя: Фландрiя 50 000 50 000 50 000 50 000
Валлонiя 100 000 - 100 000 100 000
Брюссель 62 500 - 62 500 62 500
lталiя 35 000 35 000 35 000 35 000
Латвiя 711 - 4269 д/н д/н 711 - 2134
Литва 2 320 2 320 2 320 2 320
Португалiя 37 500 - 2 500 000 д/н 20 000 - 48 000 48 000 - 2 500 000
Румунiя 23 182 23 182 23 182 23 182
Словаччина 331 939 331 939 331 939 331 939
Словешя 4 100 - 125 000 - 50 000 - 75 000 225 000 - 375 000
lспанiя 2 000 000 300 506 20 000 2 000 000
Швецiя 111 394 111 394 111 394 111 394
Укра/на 3 - 4,5** 3 - 4,5** - -
*Джерело: побудовано авторами за даними [14].
д/н - дан i не надан.;
**по курсу НБУ станом на 01.02.2016 р.
Отже, охорона навколишнього природного середовища е повнютю штегрованою в усi види дiяльностi всiх краïн-членiв европейськоТ спiльноти, а ïï фiнансування здiйснюеться як на нацюнальному (рiвнi краши-члена), так i на глобальному рiвнi через систему еколопчних податкв, зборiв, платеж1в, податкових птьг, пiльгових кредитiв, грандiв, а також структурних екологiчних фондiв i Програми LIFE Regulation. 1нформацмне та оргашзацмно-правове забезпечення е загальним для уах краïн-членiв GC, що дае можливють ефективно реалiзовувати державну фшансову полiтику в сферi охорони навколишнього природного середовища.
Зауважимо також для порiвняння, що в Украïнi на сьогодш визначено Основнi засади (стратепя) державноТ екологiчноï полiтики УкраТни на перюд до 2020 р., сформовано та штегровано до галузевих полп"ик екологiчна полiтика, метою якоТ е «стаб^за^я i полiпшення стану навколишнього природного середовища шляхом штеграцп еколопчноТ полiтики до соцiально-економiчного розвитку для гарантування еколопчно безпечного природного середовища, а також життя i здоров'я населення, впровадження еколопчно збалансованоТ системи ПК та збереження природних екосистем» [16]. Створено адмшютративш структури управлшня та регулювання природоохоронноТ та ресурсозбер^аючоТ дiяльностi, прийнято природоохороннi закони, розроблеш програми. Для забезпечення стабiльного фшансування в сферi охорони навколишнього природного середовища в УкраТш упроваджено мехашзм фiнансування реалiзацiï екологiчноï полiтики, але, нажаль, вш не дiевий, оскльки екологiчний стан навколишнього природного середовища в краТш не покращуеться.
Саме тому досвщ реалiзацiï екологiчноï пол^ики США та 6С е дуже важливим i може бути впроваджений в нашш краïнi. Так, наприклад, значна кльксть фiнансових iнструментiв i альтернативних джерел фшансування, як використовуеться у США для фшансування сфери охорони навколишнього природного середовища, можуть бути використаш i в УкраТж. Вважаемо доцтьним збтьшення альтернативних джерел фшансування сфери охорони НПС за такими напрямами:
1) посиленш державно-приватного партнерства в сферi охорони навколишнього природного середовища;
2) залученш фшансових ресурав венчурних фондiв i сталого швестування;
3) створеннi екологiчних (природоохоронних) банкв;
4) впровадженнi обов'язкового еколопчного страхування;
5) лiзингу природоохоронного обладнання.
Так, розширюючи можливост пiдприемств у залученш додаткових кош^в створюються умови для збтьшення обсягу фшансування природоохоронноТ дiяльностi. Так само удосконалення юнуючоТ системи розрахунку штрафiв за еколопчш правопорушення в УкраТш, враховуючи досвщ США у цьому напрям^ може значно вплинути як на обсяг фшансування так i на еколопчний та со^альний ефекти вщ нього. Також враховуючи досвщ США i краш-члешв 6С, на нашу думку, в УкраТш варто удосконалити процес планування бюджетних витрат на реалiзацiю еколопчних програм в контекст середньострокового бюджетного планування (3-5 рокв), яке законодавчо закртлене, але не реалiзоване на практицi. Вважаемо, удосконалення фшансового планування бюджетних витрат на охорону навколишнього природного середовища на засадах середньострокового планування варто здшснити вщ стратепчних природоохоронних цiлей, прогнозних показникв фiнансових надходжень до вибору прюрите^в, фiнансування, монiторингу виконання та оцшки ефективностi на основi розрахунку коефiцiента результативностi державних i недержавних еколопчних програм). це забезпечить ефективну оргашзацш Тх виконання в перебiгу деклькох рокiв, а вiдповiдно призведе до значного пщвищення ефективностi фiнансування сфери охорони навколишнього природного середовища на державному рiвнi.
Також модершза^я (осучаснення) фонду охорони навколишнього природного середовища УкраТни через впорядкування його фiнансово-орiентованоï моделi дозволить отримати додатковi кошти для виршення основних екологiчних проблем вщ донорiв, вдосконалити процедуру пщготовки природоохоронних проектiв в краïнi, пщтримати розвиток i використання продуктiв фшансового ринку та ринку каппалв.
Список використаних джерел
1. Agency Financial Report Fiscal Year 2015. - 206 р. [Electronic resource]// U.S. Environmental Protection Agency. - Access Mode : http://www.epa.gov/sites/production/files/2015-11/documents/epa_fy_2015_afr.pdf. -Title from the screen.
2. Guidebook of Financial Tools. U.S. EPA. 2008. - 223 р. [[Electronic resource] // United States Environmental Protection Agency. Environmental Finance Program. - Access Mode : http://epa.gov/efinpage. -Title from the screen.
3. Official website U.S. Environmental Protection Agency [Electronic resource]. - Access Mode : http://www3.epa.gov/. - Title from the screen.
4. Official website Clean Water and Drinking Water State Revolving Funds [Electronic resource]. // United States Environmental Protection Agency. Environmental Finance Program. - Access Mode : http://water.epa.gov. -Title from the screen.
5. Official website Superfund [Electronic resource] // United States Environmental Protection Agency. Environmental Finance Program. - Access Mode : http://www.epa.gov/superfund/index.htm. - Title from the screen.
6. A State and Local Government Guide to Environmental Program Funding Alternatives. EPA 841-K-94-001 January 1994. [Electronic resource]. - Access Mode : http://water.epa.gov/polwaste/nps/1994_funding_ alts_pub.cfm. - Title from the screen.
7. Official website European Environment Information and Observation Network (Eionet) [Electronic resource] // European Environment Agency's. - Access Mode: http://www.eionet.europa.eu. - Title from the screen.
8. Олефiренко О. Головнi тенденц)' формування екологiчного простору [Текст] [Електронний ресурс] / О. Олефiренко // Науковий вюник «Демократичне врядування» / Електронне наукове фахове видання. - 2010. -Вип. 6. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeVr/2010_6/fail/olefire.pdf. - Назва з екрана.
9. The new LIFE Regulation (2014-2020). [Electronic resource] // Funding Opportunities. Directorate General for the Environment. European Commission. - Access Mode : http://ec.europa.eu/environment/life/about/ documents/life2014-2020.pdf. - Title from the screen.
10. Official website European Environment Information and Observation Network (Eionet) [Electronic resource] // European Environment Agency's. - Access Mode: http://www.eionet.europa.eu. - Title from the screen.
11. Официальный веб-сайт Аграрной торговой системы [Електронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.agroru.com. - Название с экрана.
12. Policy Brief: Как сделать управление природоохранными расходами эффективным? - OECD, 2007. [Electronic resource]. - Access Mode : http://www.oecd.org. - Title from the screen.
13. SERIEE - European System for the collection of economic information on the environment, 1994 [Electronic resource]. - Access Mode : http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-BE-02-002/EN/KS-BE-02-002-EN. PDF. - Title from the screen.
14. Overview of provisions on penalties related to legislation on industrial installations in the Member State. -2011. Report Milieu Ltd for the European Commission. [Electronic resource]. - Access Mode : http://ec.europa.eu/environment/air/pollutants/stationary/pdf/overview_penalties_study.pdf.- Title from the screen.
15. Business and Non-profit Organizations Facing Increased Competitions and Growing Customers' Demands - Nowy Sqcz: WSB-NLU, 2015. - 243 p.
16. Про Основн засади (стратег'я) державно)' еколог'чно)' полтики Укра)ни на пер'юд до 2020 року: Закон Укра)ни : в'д 21.12.2010 р. № 2818-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2818-17&p=1305522626730416. - Назва з екрана.
References
1. Agency Finаnciаl Report Fiscal Year 2015. - 206 р. [Electronic resource]// U.S. Environmental Protection Agency.: http://www.epa.gov/sites/production/files/2015-11/documents/epa_fy_2015_afr.pdf.
2. Guidebook of Financial Tools. U.S. EPA. 2008. - 223 р. [[Electronic resource] // United States Environmental Protection Agency. Environmental Finance Program.: http://epa.gov/efinpage
3. Official website U.S. Environmental Protection Agency: http://www3.epa.gov/.
4. Official website Clean Water and Drinking Water State Revolving Funds // United States Environmental Protection Agency. Environmental Finance Program.: http://water.epa.gov.
5. Official website Superfund // United States Environmental Protection Agency. Environmental Finance Program.: http://www.epa.gov/superfund/index.htm.
6. A State and Local Government Guide to Environmental Program Funding Alternatives. EPA 841-K-94-001 January 1994.: http://water.epa.gov/polwaste/nps/1994_funding_alts_pub.cfm.
7. Official website European Environment Information and Observation Network (Eionet) // European Environment Agency's. : http://www.eionet.europa.eu.
8. Olefirenko O. The main trends in the development of environmental space [Text] // Scientific Journal «Democratic Governance» / Electronic scientific specialized edition. - 2010. - Publ. 6. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeVr/2010_ 6/fail/olefire.pdf.
9. Funding Opportunities. Directorate General for the Environment. // European Commission. : http://ec.europa.eu /environment/funding /intro_en.htm.
10. Official website European Environment Information and Observation Network (Eionet) // European Environment Agency's. : http://www.eionet.europa.eu.
11. Official website Agricultural Trade System: http://www.agroru.com
12. Policy Brief: How to make management of environmental cost effective? - OECD, 2007.: http://www.oecd.org
13. SERIEE - European System for the collection of economic information on the environment, 1994 : http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-BE-02-002/EN/KS-BE-02-002-EN.PDF.
14. Overview of provisions on penalties related to legislation on industrial installations in the Member State. -2011. Report Milieu Ltd for the European Commission. : http://ec.europa.eu/environment/air/pollutants/stationary/ pdf/overview_penalties_study.pdf.
15. Business and Non-profit Organizations Facing Increased Competitions and Growing Customers' Demands - Nowy Sqcz: WSB-NLU, 2015. - 243 p.
16. On basic principles (strategy) of the State Environmental Policy of Ukraine till 2020 year : the Law of Ukraine from 21.12.2010 y. № 2818-VI : http://zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi? nreg= 2818-17&p= 1305522626730416.
ДАН! ПРО АВТОР1В
Кужелев Михайло Олександрович, доктор eK0H0MÍ4HMx наук, професор, директор Навчально-наукового шституту фшанав, банмвськоТ' справи
Новицька Олена Валермвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри фiнансiв Нацiональний унiверситет ДержавноУ податковоТ служби УкраУни вул. Ушверситетська, 31, м. Iрпiнь, 08201, Украша e-mail: [email protected], [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Кужелев Михаил Александрович, доктор экономических наук, профессор, директор Учебно-научного института финансов и банковского дела
Новицкая Елена Валериевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов Национальный университет Государственной налоговой службы Украины ул. Университетская, 31, г. Ирпень, 08201, Украина e-mail: [email protected], [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Kuzheliev Mykhailo Olexandrovich, Doktor of Science (Economics), Professor, Director of Educational and Scientific Institute of Finance and Banking
Novitska Olena Valeriivna, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor at the Department of finance National State Tax Service University of Ukraine 31, Universitetska street, Irpin, 08201, Ukraine e-mail: [email protected], [email protected]
УДК 336.221
АНАЛ1З ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ УКРА1НИ
Макарчук 1.М.
Предметом досл'дження стали вдносини мiж державою та платниками податкв (юридичними / фiзичними особами), в результатi яких наповнюеться дохдна частина бюджету.
Метою досл'дження е визначення напрямiв зростання податкових надходжень до державного бюджету УкраУни.
Методологiя проведення роботи. Робота виконана за результатами дослдження сучасних наукових погляд в на визначення сутност податкових надходжень як нструменту державного регулювання макро- та мiкроекономiчних процесв у краУнi, наведено динамку та структуру формування доход'в зведеного бюджету в Укра'н впродовж 2012 - 2014 рр. та обфунтування метод'в збтьшення податкових надходжень, як дадуть змогу зменшити державного бюджету.
Результати роботи. Досл'джено стан та тенденцИ державного боргу УкраУн, проблеми високого р'тня державного боргу, проведено аналiз динамки та структури формування доход'в зведеного бюджету в УкраЫ, визначено основы проблеми його наповнення за умов д'ючоТ системи управлння ним, визначено прiоритети податковоУ полiтики УкраУни.
Галузь застосування результат'¡в: органзаця та проведення наукових досл'джень у сферi державних фнанав, формування ефективноУ системи управл'1ння державним боргом УкраУни та визначення основних проблем у частит податкових надходжень до державного бюджету УкраУни шляхом виявлення резервiв збтьшення розмiру податкових надходжень.
Висновки. Отже, економiчне становище кра'ни, а вдповдно i рвень та динамка податкових надходжень, потребуе безперервного монторингу та дослдження з метою попередження небажаних для розвитку кра'ни насл/'дк/'в. Проаналзувавши дючу систему оподаткування в УкраУн, можна зробити висновок, що вона е досить недосконалою суперечливою. Основною проблемою на сьогодн залишаються недостатн та нестабльн податков надходження до бюджет'в усх рiвнiв. Для пдвищення доход'т до Державного бюджет УкраУни, необхiдно пдвищити податок на прибуток для великих пдприемств, оскльки це дасть змогу збльшити доходи вд цього податку не завдаючи додаткового податкового тягаря на малий та середнй б/'знес. Також необхдно переглянути умови сплати податку на розкшн автомобл, оскльки юнуючий податок на автомоб'л'!, базою оподаткування якого е об'ем двигуна, можливо легко обйти, якщо купити новий розкшний автомобль з об'емом менше 3000 см3. Ще одним кроком до збльшення податкових надходжень е перегляд умов надання пльг.
Ключов'1 слова: бюджет, динамка податкових надходжень, коефцент еластичност'!, доходи державного бюджету УкраУни, дефщит державного бюджету, податкова полтика, податкова система.
АНАЛИЗ НАЛОГОВЫХ ПОСТУПЛЕНИЙ В БЮДЖЕТ УКРАИНЫ
Макарчук И.Н.
Предметом исследования стали отношения между государством и налогоплательщиками (юридическими и физическими лицами), в результате которых наполняется доходная часть бюджета.
© Макарчук 1.М., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
197
