CC BY
7
УДК 338.2 620.9
ГЛОБАЛЬН! ТЕНДЕНЩТ РОЗВИТКУ ПАЛИВНОГО СЕКТОРА: ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРА1НИ
© 2017
ЛЕЛЮК О. В.
УДК 338.2 620.9
Лелюк О. В. Глобальн тенденцп розвитку паливного сектора: виклики для УкраУни
У статт'1 представлено анал'в основних кон'юнктуроуворючих чиннишв розвитку свтового паливного сектора: попиту, пропозицИ, запаав та цн. Визначенглобально тенденцп св'дчать про р'внонаправленшсть розвиткурозвинених краш та краш, що розвиваються. В/дм/нност/ поляга-ють у такому: по-перше, крани ОЕСР можуть оркнтувати власн паливно-енергетичн баланси на поступове замщення вуглеводнв в'дновлю-вальними джерелами енергп, тод'> як крани не-ОЕСР залишаються приб/чниками дешевих i традицйних енергоресурав; по-друге, крани ОЕСР не скорочують темпи видобутку конвенцюнальних вуглеводтв, а крани не-ОЕСР задовольняють своi зростаючi потреби у тому числ'> за рахунок розвинених краш; по-трете, кнуе суттева диспропорцшншь енергетичного балансу в кранах ОЕСР, яка покриваеться за рахунок 'шпортних джерел вуглеводтв, тод'> як в кранах не-ОЕСР кнуе бшьша спор'днетсть джерел енергетичного забезпечення. Водночас тенден^я до глобал'ваци ринку традицйних вуглеводтв притаманна т'шьки ринку нафти, на ринку природного газу вона т'шьки-но набирае оберти, а на вуг'шьному ринку масштаб свтовоi торгiвлi незначний.
Ключов'! слова: паливний сектор, вуглля, природний газ, нафта, кон'юнктурний анал'в, споживання, видобуток, запаси. Рис.: 9. Табл.: 1. Ббл.: 22.
Лелюк Олекай Володимирович - кандидат економ'мних наук, здобувач, Науково-досл'дний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1-а, 2 пов., Харщ 61166, Украна)
УДК338.2 620.9
Лелюк А. В. Глобальные тенденции развития топливного сектора: вызовы для Украины
В статье представлен анализ основных конъюнктурообразующих факторов развития мирового топливного сектора: спроса, предложения, запасов и цен. Определенные глобальные тенденции свидетельствуют о разнонаправленности развития развитых и развивающихся стран. Эти различия заключаются в следующем: во-первых, страны ОЭСР могут ориентировать собственные топливно-энергетические балансы на постепенное замещение углеводородов возобновляемыми источниками энергии, тогда как страны не-ОЭСР остаются сторонниками дешевых и традиционных видов энергоресурсов; во-вторых, страны ОЭСР не сокращают темпы добычи конвенциональных энергоресурсов, а страны не-ОЭСР удовлетворяют свои растущие потребности в том числе за счет первых; в-третьих, существует существенная диспропорция энергетического баланса в странах ОЭСР, который покрывается за счет импортных источников углеводородов, тогда как в странах не-ОЭСР существует большее родство источников энергетического обеспечения. В то же время тенденция к глобализации рынка традиционных углеводородов присуща только рынку нефти, на рынке природного газа она только набирает обороты, а на угольном рынке масштаб мировой торговли незначителен. Ключевые слова: топливный сектор, уголь, природный газ, нефть, конъюнктурный анализ, потребление, добыча, запасы. Рис.: 9. Табл.: 1. Библ.: 22.
Лелюк Алексей Владимирович - кандидат экономических наук, соискатель, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1-а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина)
UDC 338.2 620.9 Lelyuk O. V. The Global Tendencies in the Fuel Sector: Challenges for Ukraine
The article presents an analysis of the main competition-generating factors in the development of the world fuel sector: demand, supply, stocks and prices. Certain global trends show the multi-directional development of both developed and developing countries. There are the following differences: first, the OECD countries can target their own fuel-energy balances for the gradual replacement of hydrocarbons by renewable energy sources, while the non-OECD countries remain supporters of cheap and traditional energy resources; second, the OECD countries do not reduce the rate of production of conventional energy resources, and the non-OECD countries meet their growing needs, among other ways, at the expense of the aforementioned countries; third, there is a significant disproportion in the energy balance in the OECD countries, which is covered by imported hydrocarbons, whereas in the non-OECD countries there is a greater kinship between sources of energy security. At the same time, the tendency towards globalization of the market for traditional hydrocarbons is unique to the oil market, while only gaining momentum in the natural gas market, and in the coal market the scale of world trade is negligible.
Keywords: fuel sector, coal, natural gas, oil, market analysis, consumption,
mining, stocks.
Fig.: 9. Tbl.: 1. Bibl.: 22.
Lelyuk Oleksiy V. - PhD (Economics), Applicant, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1-a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine)
Енерпя - невц'емний атрибут життедшльност людства, яка прямо чи опосередковано викорис-товуеться при виробництвi вск благ i забезпечуе комфортш умови проживання населення. Економiчне зростання та постшне збкьшення потреб людства при-зводить до збкьшення потреб енерги, що, своею чергою, викликае зростання И значущост для життезабезпечен-ня людства та функцюнування економжи. За останш 50 роив (1967-2016 рр.) свггове енергоспоживання зросло у 3,25 разу, чисельнють населення - у 2,15 разу, ВВП, об-числений у щнах 2010 р., - у 4,79 разу [1; 2].
Сьогодш основним джерелом покриття енерге-тичних потреб е вуглеводневi паливно-енергетичш ре-
сурси (ВПЕР) - нафта, нафтопродукти, природний газ, кам'яне вугкля, - яю видобуваються з надр Землi та шсля облагороджування перетворюються в iншi види кшцево! енерги (електроенерпя, тепло чи моторне па-ливо) або безпосередньо споживаються в рiзних про-цесах. Отже, паливно-енергетичний комплекс вщграе найважлившу роль у световому господарств^ тому що без його продукци неможливе функцюнування жодно! сфери господарювання: скьськогосподарсько!, про-мислово!, комерцшно!, побутово! тощо. До складу його шдгалузей входять таю видобувш види економiчноí дь яльносй, як газова, нафтова i вугкьна промисловкть. Водночас ВПЕР мають неоднаковий енергетичний по-
тенщал, економ1чну доц1льн1сть та еколопчн1сть спо-живання.
Комплексн1сть проблеми розвитку паливно-енер-гетичного сектора визначае широке коло досл1джень у цьому напрям1. Р1зш аспекти збалансування кон'юнк-тури енергетичного ринку досл1джували так1 вчен1, як I. Башмаков [3], В. Бараншк [4], О. Брагинський [5], К. Вшзер [6], М. Воропай [7], М. Гшдий [8], Д. Зеркалов [9], М. Кизим [10; 11], В. Л1р [12], В. Маляренко [13], А. Сменковський [14], В. Шпкевський [15] та ш. Од-нак нараз1 в1дсутне ч1тке розумшня ретроспективно! динам1ки фундаментальних складових функцюнуван-ня паливного сектора економ1ки, що обумовлюе р1зне тлумачення перспектив майбутнього, зокрема форсайт-прогноз1в розвитку паливного сектора [15-20].
Метою статт1 е кон'юнктурний анал1з збалансова-ност1 функцюнування та розвитку св1тового паливного сектора.
Традицшт вуглеводнев1 паливно-енергетичн1 ре-сурси складають основу св1тового енергоспожи-вання (рис. 1). Сьогодт св1тове господарство е нафтоор1ентованим, про що св1дчить глобальна динам1-ка споживання вуглеводневих ВПЕР.
У 2000-2016 рр. найшвидше зростало споживання вугкля - на 68,4%, друге мксце за базисними темпами зростання пос1в природний газ, збкьшившись на 48,5%, тод1 як нафта мала найповкьнший темп зростання, який склав 25,6%. Загальна частка ВПЕР коливалася в д1апазот 88,2-85,5%, знизившись у пор1внянн1 з 2000 р. лише на 1,3 процентного пункту (п. п.). Ця частка м1ж видами ВПЕР розподкилася таким чином у 2016 р.: на нафту припадало 33,3% (скорочення в1дносно 2000 р. на 5,4%), на вугкля - 28,1% (збкьшення на 3,7%), на природний газ - 24,1% (залишилась майже стабкьною). Отже, ВПЕР е критичним джерелом покриття енерге-тичних потреб у сучасному суспкьств1, а !х динамжа св1дчить про вир1внювання часток у св1товому енерге-тичному м1кст1.
Пор1вняння динам1ки споживання ВПЕР у розви-нених крашах 1 крашах, що розвиваються, св1дчить про неоднаков1сть тенденц1й (рис. 2).
Як видно з рис. 2, частка ВПЕР в розвинених кронах мала тенденцш до б1льш швидкого скорочення, н1ж у крашах, що розвиваються: на 3,3 п. п. проти 1,4 п. п. в1дпов1дно.
У крашах ОЕСР така тенденц1я була спричинена скороченням споживання вугкля на 18% та нафти на 5,0% 1 зростанням споживання природного газу на 26,2% у пор1внянш з 2000 р. Означен тенденци засв1дчують !х ор1ентацш на замщення еколог1чно брудних вид1в ВПЕР (нафти та вугкля) на бкьш еколог1чно прийнятн1 (природний газ) 1 в1дновлювальш джерела енерги (ВДЕ).
Бурхливий економ1чний розвиток краш, яю не вхо-дять до складу ОЕСР (краш не-ОЕСР), спричинив стр1мке п1двищення р1вня !х енергоспоживання: в1дносно 2000 р. загальне енергоспоживання зросло у 2,05 разу, а ВПЕР - у 2,01 разу, у т. ч. нафти - на 76,4%, природного газу - на 75,7%, вугкля - на 155,6%. Отже, краши не-ОЕСР, навпаки, мали ор1ентацш на традицш-н1 та бкьш дешев1 види ВПЕР.
Св1това динам1ка видобутку ВПЕР засв1дчуе при-скорення видобутку вугкля та газу та сповкьнення видобутку нафти (табл. 1).
За перюд з 2000 р. по 2016 р. спостер1гаеться зростання виробництва як оргашчного палива в ц1лому, так 1 окремих його вид1в: нафти - на 21,1%, природного газу -на 47,6%, вугкля - на 57,9%. Водночас змша енергетич-них акценпв у кра!нах ОЕСР обумовило спов1льнення видобутку нафти на 5,4% (споживання скоротилося на 5%) та вугкля на 15,1% (споживання скоротилося на 18%) 1 прискорення видобутку природного газу на 21,1% (споживання зросло на 26,2%). Отже, у видобувних галу-зях розвинених краш св1ту бкьш повкьнше зм1нюють-ся енергетичш вподобання, спрямовуючи надлишков1 ресурси до шших кра!н св1ту.
Споживання, млн т н. е.
12000 -I
10000 8000 -6000 -4000 2000 0
Питома вага, %
Г 95,0
- 55,0 3
50,0
2000 2002
2004
2006
2008
2010
2012
2014
2016 Р1к
Рис. 1. Динамка свггового споживання ВПЕР у 2000-2016 рр. [1]:
1 - нафта та газовий конденсат; 2 - природний газ; 3 - вуплля; 4 - частка ВПЕР у загальносвтовому енергоспоживанш.
о ^
ш СП
о
о о_
<
со
<с о
<
2 ш
Споживання, млн т н. е.
5000
4500 -4000 -3500 -3000 -2500 -2000 -1500 -1000 -500 0
84,6
77П
ш
2197,4
551
1
84,8 ■■лу-Л1
85,1
1113,! 1184,!
2181,9
Щ]
2252,3
551
84,9
1116,3
Ш
2259,0 2179,8 2113,8 2072,8 2032,3
Питома вага, %
90,0
2086,8
1163,2
1171,5 1170,6 1103,6 1053,1
■-■_■ '"V ■■
1052,5
1235,6 1265,5 1287,0 1354,1 1397,6 1433,6 1432,6 1495,2
85,0 ,380,0 75,0 ■ 70,0 65,0 60,0 55,0
3
50,0
2000
2002
2004
2006 2008 а) ОЕСР
2010
2012
2014
Споживання, млн т н. е.
8000 7000 6000 5000 4000 -3000 2000 1000 Н 0
89,9
90,4
90,
90,8 —•-
90,8 —ш-
90,6 —•—
90,0
89,4
2016 Рк
Питома вага, %
95,0
Г-ЛЛЛЧ
1321,6 1102,9
972,6
1340,6 1281,6 1046,4
1514,8 1615,0
1630,8 1918,6
1748,1
рзза
К..-._..-._! К..-... .-..I
2133,1
1914,3
2057,7
.-._..г
2178,8 2331,4 л
2452,2
2677,0 2829,3
2818,7 _
1154,!
1287,9 1372,0 1460,5 1553,4 1632,9 1708,9
90,0 85,0 80,0
- 75,0
- 70,0 65,0 60,0
3 55Д)
50,0
2000
2002
2004
2006 2008 б) не-ОЕСР
2010
2012
2014
2016 Рк
Рис. 2. Динамка споживання ВПЕР у 2000-2016 рр. за групами краж свггу [1; 2]:
1 - нафта та газовий конденсат; 2 - природний газ; 3 - вугтля; 4 - частка ВПЕР у загальносвтовому енергоспоживаннк
Динамка свггового видобутку ВПЕР у 2000-2016 рр. [1; 16]
Таблиця 1
Рк Нафта, млн т Природний газ, млрд куб. м Вугшля, млн т
Усього ОЕСР не-ОЕСР Усього ОЕСР не-ОЕСР Усього ОЕСР не-ОЕСР
2000 3617,8 1005,6 2612,2 2406,2 1058,3 1347,9 4725,7 2041,4 2684,3
2002 3602,4 1001,3 2601,0 2521,9 1070,6 1451,4 4984,5 2082,7 2901,9
2004 3907,1 972,6 2934,6 2699,8 1075,9 1623,8 5748,5 2100,6 3647,9
2006 3964,8 904,3 3060,5 2876,7 1081,3 1795,5 6436,3 2167,6 4268,7
2008 3989,6 857,9 3131,7 3054,2 1115,1 1939,1 6951,0 2178,9 4772,1
2010 3976,5 856,7 3119,9 3192,2 1140,9 2051,3 7485,4 2088,0 5397,4
2012 4116,4 902,1 3214,4 3352,3 1197,2 2155,1 8207,7 2057,8 6149,9
2014 4226,2 1041,9 3184,3 3465,9 1247,6 2218,3 8197,8 2056,6 6141,2
2016 4382,4 1060,0 3322,4 3551,6 1281,6 2270,0 7460,4 1732,2 5728,2
У кранах не-ОЕРС була наявна однонаправлена тенденщя, однак ктотно р1зна за темпами зростання видобутку та споживання ВПЕР: видобуток нафти зр1с на 27,2% (споживання на 76,4%), природного газу - на 68,4% (споживання - на 75,7%), вугкля - на 15,1% (споживання - на 18%) 1 прискорення видобутку природного газу на 113,4% (споживання - на 155,6%).
Пор1вняння структур запас1в середньосв1тово! та за трупами краш свпу (рис. 3) св1дчить про р1з-и в1дмшност1 Так, основна питома вага (58%) у свт належить вуг1ллю, запаси якого в енергетичному екв1валент1 складають 558,3 млрд т н. е. У пор1внянш з 2002 р. запаси вугкля зросли на 15,7%, однак у «котику» ВПЕР цей вид втратив 2 процентш пункти внасл1док ш-тенсифкацп розв1дки нафти та природного газу, питома вага яких зросла на 1% кожного, склавши 232,8 млрд т н. е. (+26%) 1 167,9 млрд т н. е. (+20,2%) в1дпов1дно.
У структур! запас1в ОЕСР найбкьша питома вага (83%) припадае на вугкля, яка, до того ж, зросла у по-р1внянш з 2002 р. на 1%. 1нтенсивний видобуток нафти в цих кранах спричинив скорочення и запас1в на 2,8%, що обумовило втрату 1% питомо! ваги. Разом з тим запаси природного газу, як найбкьш перспективного ВПЕР майбутнього, зросли на 19,6%.
Запаси краш, що розвиваються, в1др1зняються бкьш р1вном1рною структурою, у якш 47% припадае на вугкля, тод1 як решту подкили р1дк1 та газопод1б-н1 вуглеводш: на перш1 припадае 30%, тод1 як на друг1 -23%. Ретроспективна динамка запас1в характеризуеться швидким приростом запас1в нафти - на 32,5%, тод1 як запаси природного газу зросли на 20,3%, а вугкля - на 19,2%. Тобто сировинна спрямовашсть цих краш сти-мулювала пошук бкьш дорогих вуглеводшв як вагомо! складово! !х ВВП.
Пор1вняння структур запас1в, виробництва та споживання (рис. 4) вказуе на !'х диспропорц1йн1сть:
+ у структур! св1тових запас1в орган1чного пали-ва 1з часткою 58,2% переважае вугкля, тод1 як у виробництв1 та споживанн1 переважае нафта 1з майже однаковими частками на р1вш 39%. Частка природного газу у свп-ових запасах ВПЕР становить лише 17,5%, тод1 як його видо-буток/виробництво знаходиться на р1вн1 понад 28%. Отже, спостер1гаеться прискорене вичер-пання св1тових запас1в р1дких 1 газопод1бних вуглеводн1в та пов1льне освоення твердих; + в ОЕСР спостер1гаеться р1зке викривлення енергетичного м1ксу. У запасах левову частку займае вугкля (83,2%), тод1 як його виробни-
Свп"
3
482,4 60%
1
184,8 23%
2
139,7 17%
3
558,3 58%
1
232,8 24%
2
167,9 18%
2002 р.
2016 р.
1
34,2 13%
3
218,4 82%
2002 р.
3
264,0 49%
2
13,4
5%
ОЕСР
3
243,6 83%
1
150,6 28%
2
126,3 23%
не-ОЕСР
2016 р.
3
314,7 47%
1
33,3 11%
2
16,0
6%
1
199,5 30%
2
151,9 23%
2002 р.
2016 р.
Рис. 3. Структура свггових запаав ВПЕР у 2002 р. i 2016 р., % [1; 16, 17]:
1 - нафта та газовий конденсат; 2 - природний газ; 3 - вугтля.
о ^
ш СП
о
цтво складае лише 27,7%, а споживання - 20,3%. Розвинен1 кра'1ни е найбкьш нафтоор1ентова-ними та нафтозалежними, осккьки в запасах частка цих вуглеводн1в становить лише 11,4%, а видобуваеться та споживаеться 1х 34,6% та 46,4% в1дпов1дно. За природним газом щ кра-1ни мають найменший паливно-енергетичний потенщал, який становить 5,5% в1д уск ВПЕР, тод1 як видобувають та споживають газ на р1вн1 37,7% та 33,3%. Загалом, багат1 краши ОЕСР ор1-ентують власне споживання на найбкьш зручн1 традиц1йн1 та менш еколог1чн1 шк1длив1 види ВПЕР попри власний енергетичний потенщал; + кра'1ни не-ОЕСР мають бкьш-менш спор1дне-ну структуру ВПЕР за стад1ями енергетичного циклу. Основу запайв цих краш традиц1йно складае вугкля (47,2%), частка виробництва якого становить 34,3%, а споживання - 41,1% в1д загального обсягу ВПЕР. Питома вага нафти в запасах ВПЕР становить 30%, тод1 як видобувають щ кра'1ни 11 на р1вн1 40,7% в1д загальних ВПЕР, а споживають на р1вш 34%. Пропорци у споживанш природного газу мають приблизно однаков1 значення та характеризуються таким сшвв1дношенням: запаси - 22,8%, видобуток -25%, споживання - 24,9% в1д загальних ВПЕР. Отже, кра'1ни не-ОЕСР бкьш зор1ентован1 на р1вном1рне використання власних запайв, за-довольняючи власш потреби у вугкл1 та ор1ен-туючись на експорт р1дких вуглеводшв.
На рис. 5 представлено динамку свггово! торг1вл1 орган1чним паливом за видами.
Абсолюты обсяги св1тово'1 торг1вл1 ВПЕР мали тенденц1ю до зростання: за перюд 2000-2014 рр. вони збкьшилися на 28,9%. Водночас по в1дношенню до за-гальносв1тово'1 первинно'1 енергопропозици 1х частка
скоротилася на 1,7 п. п.: з 30,1% у 2000 р. до 28,5% у 2014 р., що е доказом поступово'1 переор1ентацГ1 бкьшост краш свиу на внутр1шн1 джерела покриття енергетичних потреб. Основним видом палива у структур1 св1тово'1 тор-г1вл1 вуглеводнями були 1 залишаються сир1 р1дк1 вугле-водн1, проте частка мала спадаючу тенденцш та скоротилася з 55,5% у 2000 р. до 50,9% у 2014 р. через розши-рення сегмента 1х перетворення в нафтопрофщитних за запасами та ор1ентацш на експорт готових нафтопро-дукт1в з бкьш високою доданою варт1стю. Найбкьше зростання за анал1зований пер1од продемонструвало вугкля, частка якого зросла з 17,9% до 21,5%, при цьому значущий ривок - на 1,6 п. п. - у розвитку м1жнарод-но! торг1вл1 був зроблений у 2012 р. шсля вивкьнення надлишкових обсяг1в твердих вуглеводн1в у США (на-сл1дки п1вн1чноамерикансько'1 сланцево'1 революци). 1с-тотне зростання обсяпв св1тово'1 торг1вл1 мало м1сце 1 за природним газом: з 25,8% до 29,1% у 2000-2014 рр., спричинене розширенням м1сткост1 глобального ринку зркженого природного газу. Загалом, можна припусти-ти, що нафта 1 газоконденсат втрачають сво'1 позици на глобальному ринку ВПЕР, у той час як вугкля та при-родний газ, навпаки, 1х розширюють.
Динамка св1тових ц1н на еталонш марки нафти (рис. 6) св1дчить про 1х високу кореляц1ю (множинний коефщент кореляцЦ складае 0,995), що шдтверджуе 1с-нування глобального ринку нафти.
Як видно з рис. 6, цшов1 тренди за р1зними марками нафти з 2000 р. по 2008 р. мали тенденцш до стр1мкого зростання, яке буле розгорнуте тд час св1тово'1 фшансово-економ1чно1 кризи 2008-2009 рр. Перюд з 2011 р. по 2014 р. характеризувався суттевою вола-тильшстю. Тод1 як з 2014 р. 1 по цей час спостер1гаеться спадаюча тенденц1я, яка е насл1дком дП дек1лькох фундаментальных фактор1в (перевиробництво кра'1н ОПЕК,
О о_
<
со <
ьа
о
<
2 ш
Частка, %
100 90 Н 80 70 -60 -50 40 -30 -20 10 0
58,2
32,5
ю о
Св1т
28,2
83,2
ш
27,7
т
47,2
33,3
37,7
К?
34,6
о с
С
ю о
ОЕСР
I I
*
о с
С
34,3
25,0
ю о
41,1
24,9
34,0
о с
С
не-ОЕСР Стад1я енергетичного циклу
Рис. 4. Структура свггових запаав, виробництва та споживання ВПЕР у 2016 р., % [1]:
1 - нафта та газовий конденсат; 2 - природний газ; 3 - вугтля.
3
2
1
Торпвля, млн т н. е.
Рис. 5. Динамка свгговоТ торгiвлi оргашчним паливом у 2000-2014 рр., млн. т. н. е. [22]:
1 - нафта та газовий конденсат; 2 - природний газ; 3 - вугтля.
Примггка: * - останш даш вщсутш.
Середньор1чна спотова цша, дол. США/бар.
120,00 -|
110,00 -
100,00 -
90,00 -
80,00 -
70,00 -
60,00 -
50,00 -
40,00 -
30,00 -
20,00
2000
2002
2004
2006
2008
2010
2012
2014
2016 PiK
Рис. 6. Динамка свггових спотових цш на нафту у 2000-2016 рр. за марками [1; 16; 17]:
1 - Brent; 2 - Dubai; 3 - Ыгермська Forcados; 4 - WTI.
змщення акценпв у американськш сланцевш революци з природного газу на нафту; зняття санкцш з 1рану) та шших чинниюв суб'ективно-полпичного характеру.
Динамiка цiн на природний газ на рiзних ринках вцзначалася !х бкьшою дивергентнiстю (рис. 7), що ставить шд сумшв iснування глобального газового ринку.
Множинний коефщент кореляци за цшами на газ складае 0,590, що обумовлюе подк свсто-вого газового ринку на регюнальш, серед яких е Азiйсько-Тихоокеанський, бвропейський та Швшч-ноамериканський. По мiрi розширення мiжрегiональ-них ЬЫб-постачань вiдбуваеться зближення границь регюнальних ринкiв: парний коефiцiент кореляци мiж
Азiйсько-Тихоокеанським i континентальним бвропей-ським ринком наразi складае 0,888, а мiж Японiею та Ве-ликобританiею - 0,914.
Динамiка свиових цiн на вуг1лля у 2000-2016 рр. в^д^знялася рiзкою волатильнiстю, проте односпря-мованими тенденцiями на рiзних регiональних ринках (рис. 8). Множинний коефщент кореляцй для регiо-нальних ринкiв вуг1лля складав 0,956, що було обумов-лено легкiстю його мiжрегiональних перемiщень. Однак стриманi обсяги свиово! торгiвлi за цим видом ВПЕР (як видно з рис. 5) не дозволяють визначити масштаб-шсть глобального вугкьного ринку.
1з рис. 8 видно, що динамiка цiн на вуг1лля практично повторюе цiновi тренди на нафту, однак мае
Середньор1чна цша, дол. США/млн БТЕ
18,00 16,00 14,00 12,00 10,00 8,00 6,00 4,00 2,00 0,00
2000
2002
2004
2006
2008
2010
2012
2014
2016 PiK
Рис. 7. Динамка свггових цш на природний газ у 2000-2016 рр. за ринками [1; 16; 17]:
1 - Япошя LNG (cif); 2 - США (Henry Hub); 3 - Великобриташя (Heren NBP Index); 4 - Ымеччина (cif).
CepeflHbopi4Ha
цша, дол. США/т
160,00 -
140,00 -
120,00 -
100,00 -
80,00 -
60,00
40,00
20,00
0,00
2000
2002
2004
2006
2008
2010
2012
2014
2016 PiK
Рис. 8. Динамка свггових цш на вугшля у 2000-2016 рр. на рiзних ринках [1; 16; 17]:
1 - Пвшчно-Захщна бвропа; 2 - США (Central Appalachian coal spot price index); 3 - Азiя (Market price).
бкьш виражену волатильшсть: i3 2000 р. по 2008 р. спостер1гаеться поступове зростання цш на вугкля на Bcix ринках; у 2008-2009 рр. в1дм1чалося р1зке пад1ння з поступовим в1дновленням протягом 2010-2011 рр.; i3 2012 р. i по цей час мае м1сце тенденц1я до стр1мко-го скорочення ц1н на вугкля (у т. ч. через вивкьнення його надлишкових обсяг1в на швшчноамериканському континент1).
Пор1вняльна динам1ка середньор1чних ц1н у пере-рахунку на енергетичний екв1валент (рис. 9) св1дчить про те, що нафта е найбкьш економ1чно ц1ним видом
ВПЕР, на другому мксщ - природний газ, тод1 як вугкля е найбкьш дешевим видом традиц1йних вуглеводшв.
Виходячи з рис. 9 щни на нафту коливалися в д1а-пазон1 в1д 179,2 дол. США/т н. е. (2001 р.) до 818,7 дол. США/т н. е. (2012 р.), щни на природний газ - в1д 116,4 дол. США/т н. е. (2000 р.) до 464 дол. США/т н. е. (2008 р.), а на вугкля - в1д 64,6 дол. США/т н. е. (2002 р.) до 301,4 дол. США/т н. е. (2008 р.).
Розрахунок кореляцшно! матриц щн м1ж трьома видами ВПЕР вказуе на ix високу взаемообумовлешсть: парний коефщент кореляци м1ж нафтою та природним
Середньор1чна цша, дол. США/т н. е.
900,0 800,0 700,0 600,0 500,0 400,0 300,0 200,0 100,0 0,0
2000
2002
2004
2006
2008
2010
2012
2014
2016 PiK
Рис. 9. Динамка цш р1зних в^в ВПЕР у 2000-2016 рр. [1; 22]:
1 - нафта (марка Brent); 2 - природний газ (Ымеччина); 3 - вугтля (Ымеччина).
газом склав 0,962, а мiж нафтою та вугклям - 0,813, тодi як мiж природним газом i вугклям - 0,852.
ВИСНОВКИ
Отже, за результатами проведеного кон'юнктурного аналiзу таких чинникiв, як попит, про-позицiя, запаси та цши можна зробити такi висновки щодо динамки еволюци глобального ринку ВПЕР:
1) вони е критичним джерелом забезпечення енер-гетичних потреб сьогодення. Водночас багат кра!ни ОЕСР можуть орiентувати власнi паливно-енергетичнi баланси на поступове !х замiщення ВДЕ, тодi як кра!ни не-ОЕСР залишаються прибiчниками дешевих i тради-цшних видiв вуглеводнiв;
2) свiтове виробництво повкьне переорiентову-еться на невуглеводневi джерела енергозабезпечення, кра!ни ОЕСР не скорочують темпи видобутку конвен-цiональних ВПЕР, а кра!ни не-ОЕСР задовольняють сво! зростаючi потреби, у тому числi, за рахунок перших;
3) основну питому вагу серед свпових запайв ВПЕР займае вугкля, запаси якого недовикористову-ються у свiтовому енергетичному м1ка, тодi як запаси нафти та природного газу видобуваються прискорени-ми темпами;
4) кнуе суттева диспропорцiйнiсть свiтового енергетичного балансу у трьохвимiрнiй площинi «запаси - видобуток - споживання». Кра!ни ОЕСР мають змогу, нехтуючи своею iмпортозалежнiстю, задоволь-няти свою енергетичш потреби за рахунок зручних та еколопчно чистих видiв ВПЕР. Тодi як у кра!нах, що роз-виваються, iснуе бкьша спорiдненiсть джерел енерге-тичного забезпечення;
5) вцбуваеться скорочення обсяпв сватово! тор-гiвлi ВПЕР у выносному еквiвалентi, що обумовлено скороченням обсяпв свито! торгiвлi рiдкими вугле-
воднями та зростанням абсолютних обсяпв TopriBAi природним газом i вугклям;
6) у свт icHye ткьки глобальний ринок нафти. Глoбалiзацiя ринку природного газу ткьки-но набирае оберти по мipi зростання частки LNG-постачань. А на вугкьному ринку, хоча кopеляцiя цiн мiж piзними реп-онами cвiтy й icнye, масштаб свито! тopгiвлi вугклям незначний;
7) щновим opieнтиpoм cвiтoвo! тopгiвлi ВПЕР е cпoтoвi цiни нафти, яю й обумовлюють динамiкy iнших цш. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. BP Statistical Review of World Energy 2017 // British Petroleum. URL: http://www.bp.com/content/dam/bp/excel/ energy-economics/statistical-review-2017/bp-statistical-review-of-world-energy-2017-workbook.xlsx
2. The World Bank. URL: http://www.worldbank.org
3. Башмаков И. Единый топливно-энергетический баланс как инструмент анализа, прогноза и индикативного планирования развития энергетики региона. URL: http://www. energosberfond.ru/wiki/speech/doc8/index.htm
4. Бараншк В. О. Енергетична безпека держави: анал1з становлення сучасно''' парадигми. Вкник Схщноукра'шсько-го нацюнального уыверситету iM. В. Даля. 2012. № 1, ч. 2. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vsunu/2012_1_2/ Baranni.pdf
5. Брагинский О. Б. Нефтегазовый комплекс мира. М.: Нефть и газ, 2006. 640 с.
6. Winzer C. Conceptualizing Energy Security. Energy Policy. 2012. Vol. 46. P. 36-48.
7. Воропай Н. И., Сендеров С. М. Энергетическая безопасность: сущность, основные проблемы, методы и результаты исследований // Открытый семинар «Экономические проблемы энергетического комплекса». М.: Институт народнохозяйственного прогнозирования РАН, 2011. 91 с. URL: http://www.ecfor.ru/ pdf.php?id=seminar/energo/z119/
8. Гнедой Н. В., Маляренко Е. Е. Энергоэффективность и определение потенциала энергосбережения в нефтепереработке: монография. Киев: Наукова думка, 2008. 182 с.
9. Зеркалов Д. В., Демчук Г. В. Головна проблема ста-лого еколого-економ1чного розвитку цивтвацп - енергетична безпека. Вкник Национального технчного унверситету Укра-ни «Кивський полтехтчний нститут». Сер.: Прництво. 2014. Вип. 26. С. 149-156.
10. Кизим М. О., Шпшевський В. В., Салашенко Т. I., Борщ Л. М. 1дентифкацт нацюнальноТ модел1 енергетичноТ безпеки УкраТни: системы складов! та прюритеты напрями. Б'з-нес 1нформ. № 6. 2016. С. 79-89.
11. Кизим М. О., Салашенко Т. I., Хаустова В. €., Ле-люк О. В. Концептуальн засади змщнення паливноТ безпеки нацюнальноТ економки. Проблеми e^OMiKU. 2017. № 1. С. 79-88.
12. Лiр В. Е. Модел1 та шституцшы трансформацп ринш енергоресурав // У кн.: «Ринки реального сектора економки УкраТни: структурноннституцюнальний аналв»: колективна монограф1я/за ред. проф. В. О. Точилша. КиТв: 1нститут економн ки та прогнозувань НАН УкраТни, 2009. Розд. 5.1. С. 394-404.
13. Маляренко В. А., Лисак Л. В. Енергетика, довкшля, енергозбереження: монографт. Харюв: Рубкон, 2004. 368 с.
14. Сменковський А. Ю. Концептуальн пщходи до вдо-сконалення системи забезпечення енергетичноТ безпеки УкраТни. URL: http://www.niss.gov.ua/public/File/2011_table/1219_ dop.pdf
15. Шпшевський В. В., Сапронов Ю. А., Салашенко Т. I.
Аналп'ичы аспекти оцшки повноТ енергетичноТ залежносп в нафтодефщитних краТнах. Проблемы экономики. 2013. № 1. С. 14-21.
16. World Energy Outlook 2015 / International Energy Agency. URL: http://www.worldenergyoutlook.org/weo2015/
17. International Energy Outlook 2016 / US Energy Information Administration. URL: http://www.eia.gov/forecasts/ieo/ pdf/0484(2016).pdf
18. Прогноз развития энергетики мира и России до 2040 г. URL: https://www.eriras.ru/files/prognoz-2040.pdf
19. Asia. World Energy Outlook 2015 / The Institute of Energy Economics of Japan. URL: http://eneken.ieej.or.jp/data/6379.pdf
20. BP Energy Outlook 2016 / British Petroleum. URL: https:// www.bp.com/content/dam/bp/pdf/energy-economics/energy-outlook-2016Zbp-energy-outlook-2016.pdf
21. The Outlook for Energy: A View to 2040 / Exxon Mobil. URL: http://cdn.exxonmobil.com/~/media/global/files/outlook-for-energy/2016/2016-outlook-for-energy.pdf
22. Енергетичн баланси за краТнами свпу у 2005-2014 рр. // Офщмний сайт Мiжнародного енергетичного агентства (International Energy Agency). URL: http://www.iea.org/statistics/ statisticssearch/report/?country=USA&product=balances&year=2014
REFERENCES
"Asia. World Energy Outlook 2015" The Institute of Energy Economics of Japan. http://eneken.ieej.or.jp/data/6379.pdf
Bashmakov, I. "Edinyy toplivno-energeticheskiy balans kak instrument analiza, prognoza i indikativnogo planirovaniya razvitiya ener-getiki regiona" [Integrated fuel and energy balance as a tool for analysis, forecasting and indicative planning of energy development in the region]. http://www.energosberfond.ru/wiki/speech/doc8/index.htm
Barannik, V. O. "Enerhetychna bezpeka derzhavy: analiz stanov-lennia suchasnoi paradyhmy" [Energy security: an analysis of the formation of the modern paradigm]. Visnyk Skhidnoukrainskoho nat-sionalnoho universytetu im. V. Dalia. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/vsunu/2012_1_2/Baranni.pdf
Braginskiy, O. B. Neftegazovyy kompleks mira [The oil and gas industry world]. Moscow: Neft i gaz, 2006.
"BP Statistical Review of World Energy 2017". British Petroleum. http://www.bp.com/content/dam/bp/excel/energy-economics/ statistical-review-2017/bp-statistical-review-of-world-energy-2017-workbook.xlsx
"BP Energy Outlook 2016" British Petroleum. https://www. bp.com/content/dam/bp/pdf/energy-economics/energy-outlook-2016/bp-energy-outlook-2016.pdf
"Enerhetychni balansy za krainamy svitu u 2005-2014 rr." [Energy balances for countries in 2005-2014]. Ofitsiinyi sait Mizhnarodno-ho enerhetychnoho ahentstva (International Energy Agency). http:// www.iea.org/statistics/statisticssearch/report/?country=USA&product =balances&year=2014
Gnedoy, N. V., and Malyarenko, Ye. Ye. Energoeffektivnost i opre-deleniye potentsiala energosberezheniya v neftepererabotke [Energy efficiency and identifying energy saving potential in oil refining]. Kyiv: Naukova dumka, 2008.
"International Energy Outlook 2016". US Energy Information Administration. http://www.eia.gov/forecasts/ieo/pdf/0484 (2016).pdf
Kyzym, M. O. et al. "Identyfikatsiia natsionalnoi modeli enerhe-tychnoi bezpeky Ukrainy: systemni skladovi ta priorytetni napriamy" [Identification of national models of energy security of Ukraine: system components and priorities]. Biznes Inform, no. 6 (2016): 79-89.
Kyzym, M. O. et al. "Kontseptualni zasady zmitsnennia paly-vnoi bezpeky natsionalnoi ekonomiky" [Conceptual framework for strengthening fuel security of the national economy]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2017): 79-88.
Lir, V. Ye. "Modeli ta instytutsiini transformatsii rynkiv ener-horesursiv" [The model and the institutional transformation of the energy markets]. In Rynky realnohosektora ekonomiky Ukrainy:strukturno-instytutsionalnyi analiz, 394-404. Kyiv: Instytut ekonomiky ta prohnozu-van NAN Ukrainy, 2009.
Maliarenko, V. A., and Lysak, L. V. Enerhetyka, dovkillia, enerhoz-berezhennia [Energy, environment, energy saving]. Kharkiv: Rubikon, 2004.
"Prognoz razvitiya energetiki mira i Rossii do 2040 g." [The energy Outlook of the world and Russia up to 2040]. https://www.eriras. ru/files/prognoz-2040.pdf
Shpilevskyi, V. V., Sapronov, Yu. A., and Salashenko, T. I. "Anali-tychni aspekty otsinky povnoi enerhetychnoi zalezhnosti v naftode-fitsytnykh krainakh" [Analytical aspects of assessment of the full energy dependence in the countries avtodeli]. Problemy ekonomyky, no. 1 (2013): 14-21.
Smenkovskyi, A. Yu. "Kontseptualni pidkhody do vdoskonalen-nia systemy zabezpechennia enerhetychnoi bezpeky Ukrainy" [Conceptual approaches to the improvement of the system of energy security of Ukraine]. http://www.niss.gov.ua/public/File/2011_table/1219_ dop.pdf
The World Bank. http://www.worldbank.org "The Outlook for Energy: A View to 2040". Exxon Mobil. http://cdn.exxonmobil.com/~/media/global/files/outlook-for-energy/2016/2016-outlook-for-energy.pdf
Voropay, N. I., and Senderov, S. M. "Energeticheskaya bezopas-nost: sushchnost, osnovnyye problemy, metody i rezultaty issledo-vaniy" [Energy security: the essence, basic problems, methods and research results]. Ekonomicheskiye problemy energeticheskogo kom-pleksa. http://www.ecfor.ru/pdf.php?id=seminar/energo/z119/
Winzer, C. "Conceptualizing Energy Security". Energy Policy. Vol. 46 (2012): 36-48.
"World Energy Outlook 2015". International Energy Agency. http://www.worldenergyoutlook.org/weo2015/
Zerkalov, D. V., and Demchuk, H. V. "Holovna problema staloho ekoloho-ekonomichnoho rozvytku tsyvilizatsii - enerhetychna bez-peka" [The main problem of sustainable ecological and economic development of civilization - energy security]. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut». Ser.: Hirnytstvo, no. 26 (2014): 149-156.
