CC BY
26
УДК 339.9:911.3753(188X4)
ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ИН1 П1ДХ0ДИ ДО СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНО1 СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ
СВРОПЕЙСЬКИХ МЕгАпОл1С1в
© 2015 КРАМАРЕНКО р. м., ГАЛЕНКО С. М.
УДК 339.9:911.375.3(1881(4)
Крамаренко Р. М., Галенко С. М. Глобалiзацiйнi пiдходи до створення ефективноТ стратеги розвитку
европейських мегаполiсiв
Метою cmammi е досл/дження впливу глобал/зац/йних процеав на розвиток Micm, що несе нимало ускладнень як теоретичного, так i прикладного характеру, адже розробка ефективних стратегш розвитку мегапол/са мае м/стити сукупн/сть адекватних реакщй на тi швидкi зм/ни, що мають мсцеу св'товш економц та геополтиц/. Проанал/зовано форми глобалстського впливуз огляду на створювану стратегю мегапол/су. Визначено параметри, якi варто враховувати в процеа розроблення довго- та середньострокових стратегш такого мегапол/су. Запропоновано застосувати для Киева модель розвитку великоi агломерацп за Ю. Жу (Y. Zhu). Визначено, що розроблення стратеги розвитку потребуе насампе-ред чткого методолог/чного визначення подальше! моделi м/ста. Проанал/зовано методи оцнки позицюнування головних м/ст £вропи. Ключов'! слова: глобал'вацшт процеси, стратег/я розвиткумегаполсу, глобал/зац/я, мегаполс, столичне мсто. Рис.: 2. Б'бл.: 13.
Крамаренко Руслан Михайлович - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри м/жнародного облку i аудиту, Ки/вський нацюнальний економ/чний утверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03068, Украна) E-mail: [email protected]
Галенко Сергш Миколайович - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри мжнародного облку i аудиту, Ки/вський нацюнальний еко-ном/чний утверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03068, Укра/на) E-mail: [email protected]
УДК 339.9:911.375.3(188)(4) Крамаренко Р. М., Галенко С. Н. Глобализационные подходы к созданию эффективной стратегии развития европейских мегаполисов
Целью статьи является исследование влияния глобализационных процессов на развитие городов, что несет много сложностей как теоретического, так и прикладного характера, поскольку разработка эффективных стратегий развития мегаполиса должна содержать совокупность адекватных реакций на быстрые изменения, которые имеют место в мировой экономике и геополитике. Проанализированы формы глобалистического влияния, учитывая создаваемую стратегию мегаполиса. Определены параметры, которые стоит учитывать в процессе разработки долго- и среднесрочных стратегий такого мегаполиса. Предложено для Киева применить модель развития большой агломерации, разработанную Ю. Жу (Y. Zhu). Определено, что выработка стратегии развития требует прежде всего четкого методологического определения дальнейшей модели города. Проанализированы методы оценки позиционирования главных городов Европы. Ключевые слова: глобализационные процессы, стратегия развития мегаполиса, глобализация, мегаполис, столичный город. Рис.: 2. Библ.: 13.
Крамаренко Руслан Михайлович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: [email protected]
Галенко Сергей Николаевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 339.9:911.375.3(1881(41 Kramarenko R. M., Galenko S. M. Globalization Approaches to Establishing an Effective Strategy for Development of European Metroplises
The article is aimed to study the impact of globalization processes on the cities' development that involves numerous complexities, of both the theoretical and applied nature, since the elaborating effective strategies for development of metropolis should contain a complex of adequate responses to the rapid changes that are taking place in the world economy and geopolitics. Forms of globalistic influences have been analyzed, taking into account the establishing metropolis strategy. The parameters to consider when developing the long-and medium-term strategies of the metropolis have been determined. In the case of city of Kyiv, has been proposed to apply the model of development of a large metropolitan area, created by Yu Zhu. It has been determined that elaborating a strategy requires, first and foremost, a clear methodological definition of the future model of the city. Also the methods for estimation of positioning the main cities in Europe have been analyzed. Key words: globalization processes, strategy of metropolis development, globalization, metropolis, capital city. Pic.: 2. Bibl.: 13.
Kramarenko Ruslan M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of international accounting and auditing, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Pere-mogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: [email protected]
Galenko Serhii M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Accounting and Auditing, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: [email protected]
Моделювання впливу глобалiзацiйних процейв на розвиток мкт несе у свош основi чимало ускладнень як теоретичного, так i прикладного характеру, адже розробка ефективних стратегш розвитку мегаполка мае мктити сукупнкть адекватних ре-акцш на и швидю змши, що мають мкце у свиовш еко-номщ та геополпищ. Впм, аналiз форм глобалктського впливу, як зазначають Д. Хелд i А. МакГру, i розроблення вцповцних реакцш може доволi сильно рiзнитися
за своши результатами. Зазначеш вище автори вказу-ють на наявнкть чотирьох дискусшних груп з огляду на створювану стратегш мегаполку - вертикального сегмента, що складаеться з глобалкйв та скептиюв, i горизонтального, основу якого утворюють так зваш кос-мополпи та комуштаристи [1, р. 5]. З цього випливае, що в процей розроблення довго- та середньострокових стратегш такого мегаполку, як Кшв, який до того ж мае столичний статус, варто враховувати таке:
ЕЕ
Q_
о
ш
I— <
=п
ZT
о
<
Ш
•f вплив rAo6aAi3a^rnMx факторш на MicTo стае з кожним роком все бкьше вцчутним, внаcлiдoк чого цей населений пункт швидше за все буде дистанцшватися вiд iнших регioнiв держави i наближуватися до прoвiдних мегапoлiciв бвро-пи i Свiту;
f стримування розвитку мicта або ж, навпаки, його стимулювання несуть пoдiбнi переваги та ризики, кoтрi у будь-яких SWOT-аналiзах ви-кликатимуть недoвiру як аналiтикiв-cкептикiв, так i тих, хто бкьше налаштoванi на позитивне сприйняття новацш, тобто на переважно опти-мicтичне oцiнювання впливу насл1дюв глобаль защ! на столичне мкто;
f кocмoпoлiтичне бачення розвитку мегаполку е дoвoлi дискутивним, адже воно передбачае цшсне сприйняття урбанicтичних та спъових прoцеciв, що вирують у свт. Зауважуючи саме на таку ocoбливicть головних мicт, вiдoмий аме-риканський i водночас британський дослцник М. Шторпер справедливо вказуе на те, що у свЬ-т утворилася cвoерiдна мiшанина (mishmash) термiнiв та словосполучень, кoтрi при всьому !х переплетiннi, а в окремих випадках й тотож-нocтi, потребують чiткoгo пoзицioнування те-ритoрiй (мкт) з огляду на icнування в них так званих двох «мoтoрiв» столичного управлiння, до яких вцносять, на думку автора, внутрiшню взаемодш та зoвнiшню генералiзацiю урбашза-щйних прoцеciв [2, р. 118];
f кoмунiкативне бачення глoбалiзацiйнoгo впливу на розвиток столичного мкта та формуван-ня на цiй ocнoвi адекватно! стратеги бкьш за все вцбивають погляди американського на-уковця Р. Флорида, який переконаний, що роз-виток креативного класу завжди стимулюе ко-мушкативний потенщал мicта, створюючи вiд тако'1 концентращ! значнi переваги для сватово! спкьноти, яка виступае своерцним навантажу-вачем його шфраструктури [3].
Добре розумiючи можливий вплив кожного з на-ведених вище пiдходiв до створення оптимально! стратеги розвитку столищ Укра!ни, надзвичайно важливим е виокремлення мiсця Киева в глобальнш системi мГж-народного трансферу продукщ! та фiнансiв, а також й ресурсГв, у т. ч. креативних. Таке позицiонування на гра-фiчному рiвнi, щоправда без акцентування на столицю та перемщення факторiв виробництва, вдалося зроби-ти британським та сшгапурським науковцям - Н. Кое, К. Ла!, Д. Войчик, яю представили подiбне перемщення у виглядi лайнера, що перетинае шститущйно опосеред-кований iнтерфейс, створюючи при цьому нову модель економiчного середовища (рис. 1).
Як випливае з рис. 1, свiтовi мГста, а разом з ними й столищ, посГдають провiднi позицГ! в ГдентифГ-кацГ! характеру та динамки трансферу продукщ! та фГнансГв, значна частина яких може знаходитися в межах так звано! офшорно! юрисдикщ!. Зауважимо також, що сюди можна вГднести також аутсорсинговГ системи продукування товарГв та послуг. Разом узяте, це забез-печуе вГдповГдний рГвень виробництва дГлових послуг, шдвищення якостГ котрих веде до створення глобальних виробничих мереж. З цього випливае, що тенденцГя дис-танцГювання свГтових мГст вГд шших регГонГв кра!ни буде посилюватись, а вГдтак, справдуватимуться прогнози П. Канна, який доволГ справедливо зауважив, що «...у ХХ столгт не будуть домшувати США чи Китай, БразилГя або ж 1ндГя, але мГста будуть. Цей новий свГт, - пише вГн далГ, - не буде глобальним селом, а представлятиме гли-боко диференцГйовану виробничу мережу» [5, р. 10].
З цього випливае цГлком зрозумГле питання про виокремлення меж розвитку мГста, його просторово! моделГ та напряму дГ! спланованих адмГнГстрацГею сто-лицГ заходГв, що мають бути передбаченГ в його СтратегГ!. Водночас це потребуе узгодження вГдповГдних юридич-них прав, обов'язюв, регулюючих систем Г створення законодавчого базису. Китайський дослГдник Ю. Жу з огляду на це запропонував свою модель розвитку вели-
Ф1рма
1нституцмно
опосередкований
¡нтерфейс
Територ1я
Рис. 1. Глобальне виробництво та фiнансовi мережi за Н. Кое, K. ЛаТ, Д. Войчик [4, р. 764]
ко! агломерацГ!, яку з легкГстю можна застосувати й для Киева (рис. 2).
Таким чином, як це випливае з рис. 2, розвиток будь-якого столичного мГста та його перспективне роз-ширення потребують надзвичайно ретельного аналГ-зу меж його ГдентифГкацГ! - як тако!, що дГе станом на цей час, так Г тГе!, що потребуе прогнозного оцГнювання на перюд 5, 10, 15, 25 роив, що зробити доволГ важко в силу значно! фшансово! турбулентностГ свггу та його переходу до ГнформацГйного суспГльства. ВтГм, зробити це вкрай необхГдно, адже на цьому еташ треба визначи-ти один Гз напрямкГв стратегГ! розвитку: уверх-униз або ж ушир. За першим варГантом розширення мГсту конче необхГдно буде формувати рГзнорГвневу Гнфраструкту-ру Г витрачати значш кошти на Г! вдосконалення та мо-дернГзацГю, а також находити складнГ технГчнГ рГшення щодо Гснуючих Г перспективних транспортних сполу-чень, внутрГшньо! логГстики та управлГння системною мкького господарства. Перевагою при цьому може стати постГйно зростаюча компактнГсть мГста, натомГсть ризиком - зростання кГлькостГ техногенних катастроф, великих аварГй та численних проявГв тероризму.
Просторово оркнтований урбашзм
1
Права простору мкта
> 1 >
Право щодо розширення Право на участь
М1ста у простор! (ре)виробництво
Рис. 2. Концептуальна рамка розвитку мкта за Ю. Жу [6, р. 199]
Розроблення СтратегГ! розвитку потребуе насам-перед чГткого методологГчного визначення подальшо! моделГ мГста. Найбкьш важливим з огляду на це е те, що серед фахшщв, яю спецГалГзуються на дослГдженнГ мкт, у т. ч. мГст-регГонГв, й доа точаться доволГ суттевГ диску-сГ! щодо того, чи варто ощнювати розвиток мегаполГсГв з розвитком кра!н, в яких вони знаходяться, чи краще ув'язувати !х подальшГ перспективи з глобальним трансфером факторГв виробництва, а вГдтак, надавати перевагу однш з домГнуючих на цей час економГчних теорГй.
На думку одного з таких дослГдникГв - С. АлексГа-дГс - своерГдними методологГчними рамками при розроб-леннГ СтратегГ! могли б стати: неокласична теорш, теорГя ендогенного зростання, так звана нова економГчна гео-графГя або ж посткейнйанська теорГя [4]. З цього випли-вае, що ефективне управлГння мГстом може бути лише тодГ, коли для його реалГзацГ! буде застосований найсу-часнший науковий шструментарш, що мае адекватну дГю станом на цей час, на це мкто та за вГдповГдних умов.
Досить вдалу, на нашу думку, спробу формування неолГберально! моделГ розвитку м. Берлш (НГмеччина) здГйснили I. Шшстал Г В. НГкольс. 1хня стратет полГ-тично! та економГчно! ГдентифГкацГ! мГста з подальшою його модернГзацГею цкком базуеться на теорГ! неолГбе-
paAi3My та формуваннi вiдповiдних KAy6iB, що включа-ють створення мереж розбудови шдтримки рециркуля-ци (перемiщення) середнього класу, селектування осiб, що можуть розвивати культуру, пiдтримкy пу6л!чно! та локально! активности формування вкьних спкьнот [8, р. 184 - 189].
Подiбноl точки зору дотримуються й iншi дослц-ники, зокрема Дж. Пек i A. Пкель, котрi переконанi у тому, що мае бути виокремлений спещальний неолiбе-ральний простiр, у межах якого спкьш правила мають бути розповсюдженi не лише на столищ та iншi регюни кра!ни, а й на штеграцшне угруповання, в якому вони знаходяться [9]. Подiбнi висновки щодо неолiберальноl моделi були зробленi A. Онг [10] i британцем Д. Харвей [11], що яскраво свцчить про те, що системне зближен-ня головних мегаполiсiв буде проходити значно швид-шими темпами, ашж конвергенцiя депресивних регiонiв кра!ни з ii столицею.
Стратегiя розвитку будь-якого столичного мк-та у сво!й основi повинна мати не лише глобалiзацiйнy модель регулювання та панельш вiдповiдi на свiтовi ви-клики, а й в^пов^ш конвергентнi модуляци з iншими мегаполiсами, що розташоваш в межах континенту або ж штеграцшного союзу. При цьому деяю з дослiдникiв глибоко переко-нанi, що формальна столиця (тобто штучно створена) нiяких, окрiм адмшктративного сегмента, фyнкцiй не мае, а вцтак, не може бути взнесена до головного мiста кра!ни. Тож невипадково, що, оцшюючи позицюну-вання головних мкт бвропи (за виключен-ням кра!н СНД), вiдомi захцш дослiдники Н. Босма i Р. Штернберг виршили центи-фiкyвати головне мкто 1тали як Мкан, а не Рим, Швейцар!! - Цюрих, а не Берн, Туреч-чини - Стамбул, а не Анкару. З огляду на це, загальне позицюнування окремих столичних мкт бвро-пи набуло ч!тко1 рейтингово! значущост!, з огляду на яку можна з високим ступенем !мов!рност! ощнити позици мкта Ки1в [12, р. 1024 - 1026].
Згадуваш вище дослцники Н. Босма i Р. Штернберг виршили шти далi та запровадили iндекс загально! по-чатково! шдприемницько! активностi (Total early-stage entrepreneurial activity) - TEA, який найбкьш шформа-тивно станом на цей час характеризуе розвиток 6!змсу в столиц!, що в цкому дозволяе створювати адекватнi стратег^, з огляду на оцшювання бiзнес середовища.
3 цього випливае, що значний приплив кашталу припадае як на мкта з високою швестицшною привабливiстю (Дублш, Осло, Лондон, Мадрид), так i на столиц! нових членiв 6С i кандидатiв на вступ (Рига, Белград). Середню групу утворюють столиц!, яю зазнали значного iнвестицiйного впливу в минулому (стрибок кашталовкладень) i зараз певною м1рою по-терпають в!д дорожнечi робочо! сили (Берлiн, Цюрих, Копенгаген, Амстердам, Афши), а також нових держав 6С (Загреб). I, нарешп, низький рiвень початково! шдприемницько! активностi притаманний як традицшним креативним центрам (Париж, Брюссель, Мкан, Гельсш-
ю, Стокгольм), так i периферГ! бвропейського Союзу (Бухарест, Лiсабон, Стамбул). Як для Киева ТЕА-рГвень може швидше за все виглядати як низький, адже, по-перше, суттевого шституцшного прискорення ще й дой не вiдбулося; по-друге, пострадянська бюрократична модель регулювання розвитку мiста продовжуе дшти i, по-трете, iнвестицiйного буму, як це сталося з Белградом шсля завершення балкансько! вшни, не вiдбулося.
Тим не менш, подальший розвиток мiста е немож-ливим без чiткого позицiонування його стратегш з урахуванням моделi, до яко! тяжiтиме. З огляду на наведене вище, можна бути переконаним у тому, що майбутне украшсько! столицi багато в чому буде зумов-лене визначенням прихильносй мГсько! громади до тГе! чи шшо! моделi, вибiр яких, як це випливало з поперед-нього досвГду, невеликий: неолiберальна, з домшуван-ням пiдприемницького вектора розвитку, або ж нео-кейнсiанська, в якш провiдне мiсце посiдають людський капггал та соцiальнi умови його експлуатацГ!. Щоправда, в умовах впливу на головний мегаполiс нашо! держави сукупносй внутрiшнiх i зовншнГх факторiв не виключа-еться формування й мiкс-моделi з 'й численними пбрид-ними варiантами, основнi переваги яких полягатимуть у бкьш високiй гнучкостi створення мкьких програм розвитку, високiй оперативност здiйснення регулятив-них заходiв та можливост коректировки Стратегiй в процей !х створення, реалшаци та модерншаци в серед-ньо- та довгостроковому перiодах.
ВИСНОВКИ
Ближче за всГх до виокремлення характеру стра-тепчного планування у розвитковГ мiста шдшшли Дж. Брайтон г Дж. Стел [13, р. 334], яким вдалося чГтко ви-окремити критерГ! досконалостГ мГсцевого самовряду-вання, котрГ включають: орГентованГсть на дГ1, близькГсть до громадян, автономшсть Г пГдприемливГсть, орГентованГсть на працГвниюв, цГнностГ, мгаю, цш та коло повно-важень, структуру, полГтичш стосунки тощо. Разом узя-те, це дозволило чГтко позицГонувати ризики державного сектора, що ускладнюють шлях до «досконалостГ».
Дотично до Киева таких перепон Гснуе вгам:
1. Законодавча обмеженГсть розвитку мкста, яка сформувалася виходячи з того, що столиця визначалась як регГон кра'ни, а не як глобальний мегаполГс. До цього також додаються обмеженГсть ресурсГв (у т. ч. бюджет-них), за якГ укра'нська столиця весь час сперечаеться з Кабшетом МшстрГв, Г небажання ризикувати з боку чиновництва.
2. НеобхГдшсть дотримання консенсусу штересГв усГх верств населення, що нерГдко обмежуе розвиток ш-новацгйних пГдприемств, запровадження новГтнГх техно-логш, адже це нерГдко призводить до скорочення робочо! сили та зростання у жителГв мГста зацГкавленостГ у фжса-цГ! пГдприемництва у тому виглядГ, у якому воно е зараз.
3. Посилення регулятивних заходГв часто-густо призводить до втрачання ринку або ж його ущемлення, а вГдтак, можуть суттево впасти надходження до бюджету.
4. СоцГальнГ програми мГста пГдлягають принци-повГй ревГзГ! щодо !х створення, реалшаци та усвГдом-
лення переваг. MoHiTopHHr реалшаци програми е важ-ливим для Bcix киян, адже вш визначае 1х ефективнiсть щодо прийняття важливих рiшень на перспективу.
5. MicTO потребуе фжсацп тих цiнностей, яю воно мае, з метою ix подальшого селектування (cоцiо-куль-турнi, архиектурш, icторичнi, iнтелектуальнi тощо).
6. Потребуе чпгого визначення мidя мicта, що реалiзовуватиметьcя на локальному, регiональному, на-цiональному, континентальному та глобальному рiвняx, на кожному з яких мають бути виокремленнi оcновнi за-вдання.
7. Закон про столицю не може вважатися абсолютно «сталим» документом i потребуе поcтiйного осмис-лення та коригування протягом п'яти наступних за вне-сеними змiнами роив.
8. Нагальною е iдентифiкацiя iнвеcторiв, влади, громадcькоcтi, громади та шших акторiв столично'1 влади як творщв ново1 моделi розбудови Киева. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Held P. Globalization/Anti-Globalization. Beyond the Great Divide / Р. Held, А. McGrew. - Second edition. - Cambridge : Polity Press, 2009. - 283 p.
2. Storper M. Governing the Large Metropolis / М. Storper // Territory, Politics, Governance. - 2014. - No. 2. - P. 114 - 134.
3. Florida R. The Flight of the Creative Class / R. Florida. -New York : HarperCollins, 2005. - 326 p.
4. Coe N. Integrating Finance into Global Production Networks / N. Coe, K. Lai, D. Wojcik // Regional Studies. - 2014. - Vol. 48 (No. 5). - P. 761 - 777.
5. Khanna P. Beyond city limits. The age of the nation is over. The new urban age has begun / P. Khanna // Foreign Policy. -
2010. - September. - P. 8 - 17.
6. Zhu Y. Spatility of China's Market-oriented Urbanism: The Unequal Right of Rural Migrants to City Space / Y. Zhu // Territory, Politics, Governance. - 2014. - No. 2. - P. 194 - 217.
7. Alexiadis S. Convergence Clubs and Spatial Externalities. Models and Applications of Regional Convergence in Europe / S. Alexiadis. - Berlin : Springer, 2013. - 244 p.
8. Schipstal van I. Rights to the Neoliberal City: The Case of Urban Land Squatting in «Creative» Berlin / I. Schipstal van, W. Nich-olls // Territory, Politics, Governance. - 2014. - No. 2. - P. 173 - 193.
9. Peak J. Neoliberalization / J. Peak, A. Tickell // Antipode. -
2011. - No. 34. - P. 380 - 404.
10. Ong A. Neoliberalism as Exception: Mutations in Citizenship and Sovereignty / A. Ong. - Raleigh : Duke University Press, 2006. - 35 p.
11. Harvey D. A Brief Histiory of Neoliberalism / D. Harvey. -Oxford : Oxford University Press, 2005. - 401 p.
12. Bosma N. Entrepreneurship as an Urban Event? Empirical Evidence from European Cities / N. Bosma, R. Sternberg // Regional Studies. - 2014. - No. 6 (Vol. 48). - P. 1016 - 1033.
13. Брайтон Дж. Стратепчне планування для держав-них та неприбуткових оргаызацш / Дж. Брайтон / Пер. з англ. А. Кам'янець. - Львiв : Лггопис, 2004. - 352 с.
REFERENCES
Alexiadis, S. Convergence Clubs and Spatial Externalities. Models and Applications of Regional Convergence in Europe. Berlin: Springer, 2013.
Bosma, N., and Sternberg, R. "Entrepreneurship as an Urban Event? Empirical Evidence from European Cities". Regional Studies, vol. 48, no. 6 (2014): 1016-1033.
Braiton, Dzh. Stratehichne planuvannia dlia derzhavnykh ta neprybutkovykh orhanizatsii [Strategic planning for public and nonprofit organizations]. Lviv: Litopys, 2004.
Coe, N., Lai, K., and Wojcik, D. "Integrating Finance into Global Production Networks". Regional Studies, vol. 48, no. 5 (2014): 761-777.
Florida, R. The Flight of the Creative Class. New York: HarperCollins, 2005.
Harvey, D. A Brief Histiory of Neoliberalism. Oxford: Oxford University Press, 2005.
Khanna, P. "Beyond city limits. The age of the nation is over. The new urban age has begun". Foreign Policy, September (2010): 8-17.
McGrew, Held P. Globalization / Anti-Globalization. Beyond the Great Divide. Cambridge: Polity Press, 2009.
Ong, A. Neoliberalism as Exception: Mutations in Citizenship and Sovereignty. Raleigh: Duke University Press, 2006.
Peak, J., and Tickell, A. "Neoliberalization". Antipode, no. 34 (2011): 380-404.
Storper, M. "Governing the Large Metropolis". Territory, Politics, Governance, no. 2 (2014): 114-134.
Schipstal, van I., and Nicholls, W. "Rights to the Neoliberal City: The Case of Urban Land Squatting in "Creative" Berlin". Territory, Politics, Governance, no. 2 (2014): 173-193.
Zhu, Y. "Spatility of China's Market-oriented Urbanism: The Unequal Right of Rural Migrants to City Space". Territory, Politics, Governance, no. 2 (2014): 194-217.
УДК 005.934
ВИЗНАЧЕННЯ П0НЯТТЯ «ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА ШДПРИСМСТВА»
© 2015 ЛУК'ЯНЧИКОВА А. С.
УДК 005.934
Лук'янчикова А. С. Визначення поняття «економ1чна безпека тдприемства»
Мета cmammi полягае в узагальненн nidxodiB та удосконаленн визначення поняття «економЫна безпека тдприемства». Анал'в вид'шених nid-xodiB св'дчить про те, що б'шьшкть науков^в розглядае економiчну безпекуз позици стану. У статт'> наголошуеться на необxiдностiрозумння економiчноi безпеки тдприемства в динамiцi, що вимагае розширеного визначення цього поняття з позици не т'шьки стану, але й процеав i умов, що зм'шюються з плином часу. У контекстi тдходу, що визначае економ'мну безпеку тдприемства як сукупшсть компетентностей, запропоно-вано вживати поняття динам'мних здатностей (компетентностей). Розглянуто сутшсть концепцИ динамiчниx здатностей у рамках ресурсно: теори управл'шня тдприемством, адаптовано основт положення концепци щодо економiчноi безпеки тдприемства. Запропоновано визначення поняття «економ'мна безпека» в рамках тдходу, що розглядае iiяк сукупшсть динам'нних компетентностей.
Ключов! слова: економ'нна безпека тдприемства, компетентностi, динамiчнi компетентностi, динамiчнiздатностi, ресурсна теор'я управл'шня пдприемством. Рис.: 1. Ббл.: 57.
Лук'янчикова Анна Сергпвна - астрантка, кафедра менеджменту та бiзнесу, Хармвський нацональний економiчний утверситет iм. С. Кузнеця (пр. Ленна, 9а, Харщ 61166, Укра:на) E-mail: [email protected]
УДК 005.934
Лукьянчикоеа А. С. Определение понятия «экономическая безопасность предприятия»
Цель статьи заключается в обобщении подходов и усовершенствовании определения понятия «экономическая безопасность предприятия». Анализ выделенных подходов свидетельствует о том, что большинство ученых рассматривает экономическую безопасность с позиции состояния. В статье подчеркивается необходимость понимания экономической безопасности предприятия в динамике, что требует расширенного определения этого понятия с позиции не только состояния, но и процессов и условий, меняющихся с течением времени. В контексте подхода, который определяет экономическую безопасность предприятия как совокупность компетентностей, предложено употреблять понятие динамических способностей (ком-петентностей). Рассмотрена сущность концепции динамических способностей в рамках ресурсной теории управления предприятием, основные положения концепции адаптированы относительно экономической безопасности предприятия. Предложено определение понятия «экономическая безопасность» в рамках подхода, который рассматривает ее как совокупность динамических компетентностей. Ключевые слова: экономическая безопасность предприятия, компетентности, динамические компетентности, динамические способности, ресурсная теория управления предприятием. Рис.: 1. Библ.: 57.
Лукьянчикова Анна Сергеевна - аспирантка, кафедра менеджмента и бизнеса, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 005.934
Lukianchykova A. S. Defining the Concept of «Economic Security of Enterprise»
The article is aimed at synthesizing the approaches and improving the definition of «economic security of enterprise». An analysis of selected approaches shows that the majority of scholars would consider the economic security from the perspective of its status. The article emphasizes the need to understand the dynamics of economic security of enterprise that requires a broader definition of this concept not only from the perspective of status but also the processes and conditions that change over time. In the context of an approach that determines the economic security of enterprise as a complex of abilities, has been proposed to use the concept of dynamic abilities (competencies). Essence of the concept of dynamic abilities within the resource management theory has been considered, the main points of the concept have been adapted to the economic security of enterprise. A definition of «economic security» in the terms of the approach, which sees it as a complex of dynamic abilities, has been proposed.
Key words: economic security of enterprise, competencies, dynamic competencies, dynamic abilities, theory of resource management of enterprise. Pic.: 1. Bibl.: 57.
Lukianchykova Anna S. - Postgraduate Student, Department of Management and Business, Kharkiv National Economic University named after S. Kuz-nets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
