CC BY
19
УДК 616.379-008.64:616.1-071-08:612.015.36 ПОЛТОРАК В.В.
ДУ «1нститутпроблем ендокринно!патологи ím. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни», м. Харюв
ОКО ЯК ПРОВЮНИК КАРДЮВАСКУЛЯРНОТ ПАТОЛОГИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ^АБЕТ
(Патогенетичний аспект та клшчна реа^защя)
Резюме. Зроблено огляд лтератури щодо пщвищено¡' частоти кардюваскулярно!хвороби та смертност в па^енлв iз цукровим дiабетом за умов недостатнього глiкемiчного контролю. Доведена можливсть визначення групи кард'юваскулярного ризику задовго до клiнiчно¡' манiфестацi¡' за скри^нгом ретино-пати, що разом ¡з наявнстю аналопв iнсулiну з бльш ф'1з'юлог'1чною ^ею та зменшеною спроможнстю iндукувати небажан ппогл '1кемп становить пщфунтя для оптимiзацi¡' алгоритму ранньо! дiагностики та проф'шактичного/реабшиуючого втручання, що спрямоване на збереження/пщвищення здоров'я наци. Ключовi слова: цукровий д1абет, ретинопаля, кард'юваскулярна хвороба, iнсулiнотерапiя.
-1 ,—> .— ®
u Обзор литературы
1_1 V-1 /Literature Review/
International journal of endocrinology
Глобальна поширешсть цукрового даабету (ЦД) до-сягла 6,6 % (366 млн хворих) у 2011 р. i, як очкуеться, становитиме 7,8 % у 2030 р. (IDF Diabetes Atlas, 2012, Fifth Edition). Серед пащентав i3 хворобами коронарних судин частота ЦД вища, шж у популяци, а частота кар-дюваскулярно! патологи вища у хворих на ЦД (Pyora-la K., Laakso M., Unsitupa M., 1987; Libby P., Ridker P.M., Maseri A., 2002; Ford E.S., 2011). Ключовою кардюваску-лярною змшою, що спостериаеться з пщвищенням вку (старшням), особливо на rai ЦД, е змша функцй васку-лярного ендотелiю, яка часто верифкуеться як знижена ендотелiйзалежна вазодилатащя у вiдповiдь на ф1зюло-пчш або фармакологiчнi стимули.
Ендотелiальнi клггини вiдiграють критичну роль у тдтриманш судинного гомеостазу (Moncada S. et al., 1991; Shore A., 1996), а попршена функцiя судинного ендотелш механiчно залучаеться до шщаци та роз-витку атеросклерозу (Vita J.A., Keaney J.F. Jr, 2002; Davignon J., Gans P., 2004; Deanfield J.E., Halcox J.P., Rabelink T.J., 2007) i е прогностичною для подаль-шо! кардiоваскулярноi хвороби (Schachinger V., Britten M.B., Zeiher A.M., 2000; Suwaidi J.A. et al., 2000; Halcox J.P. et al., 2002). У зв'язку з цим судинна ендо-тел!альна дисфункщя за ф!зюлопчних умов (старшня) та патоф!зюлопчних станiв (у першу чергу ЦД або ri-пертензiя) широко дослщжуеться як потенцiйний ме-ханiзм, що впливае на збiльшення кардiоваскулярного ризику. Доречно наголосити, що у хворих на ЦД 2-го типу у 2—6 раз!в збтьшуеться ризик атеросклеротично-го ураження коронарних, мозкових та периферичних судин пор!вняно з особами без д!абету (Kannel W.B., McGee D.L., 1979). 1нсулшорезистентш стани, такi як метабол!чний синдром, предiабет та машфестний ЦД 2-го типу асоцiйованi з ункальним прискореним (передчасним) атеросклерозом — атеросклеропапею
(Hayden M.R., Tyagi S.C., 2002). Зрозумто, що свое-часна дiагностика, iнформативний монiторинг та адекватна тератя являють собою перспективний напрямок для зменшення глобального ризику кардюваскулярних хвороб, пов'язаних Í3 фiзiологiчним та патофiзiолоriч-ним старiнням. У переважнш бiльшостi дослiджень васкулярно! ендотелiальноI функцй' був зроблений акцент на провщних артерiях та резистентних суди-нах (передплiчна модель). Вони довели ключову роль оксиду азоту (Celermajer D.S. et al., 1994), прозапально-го фенотипу та оксидативного стресу у зниженнi ендо-телiальноI функцй' за умов старшня в ошб без ЦД i при його наявносп (Taddei S. et al., 2001; Donato A.J. et al., 2007). Завдяки мкроциркуляци в малих артерiолах, капiлярах та венулах вщбуваеться обмiн нутрiентами та вiдходами мiж кровотоком та тканинами. Нормальна мкроциркулящя е життево важливою для здоров'я тканин, у той час як II порушення асоцшоваш iз хворобою. Разом iз тим змши мiкроциркуляцiI (структурнi й функцюнальш), пов'язанi iз старiнням та патолопчни-ми станами, стали об'ектом шдвищеного iнтересу тть-ки в останш роки (Tooke J.E., Morris S.J., Shore A.C., 1996; Levy B.Y. et al., 2001; Serne E.H. et al., 2001; 2007). Це частково пов'язано iз доведеним суттевим внеском мкроциркуляци до розвитку кардiоваскулярноI та ме-таболiчноI хвороб, а також iз значною товщиною ендотелш, що вистилае мiкросудини.
На мкроваскулярну функцiю впливають бiологiчнi чинники та стиль життя. Зокрема, старшня, що визна-чае структуру популяци в багатьох крашах, пов'язано iз приростом маси тта (Seals D.R., Gates P.E., 2005), i фенотип iз надмiрною масою тiла та ожиршням являе
© Полторак В.В., 2013
© «М1жнародний ен,докрииолог1чиий журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
собою головне навантаження для сучасно! охорони здоров'я. 1з вiком залучення капiлярiв та ендотелшза-лежно! вазодилатаци попршуеться в осiб i3 надмiрною вагою порiвняно з особами з нормальною масою тiла в базальних умовах та впродовж експериментально! гiперiнсулiнемií (de Jongh R.T. et al., 2004). Обмежена вазодилатацiя нутритивних мiкросудин у в1дпов1дь на iнсулiн може брати участь у розвитку шсулшорезис-тентност та порушеннi вiдкладення глюкози й у такий спосiб формувати важливу частину патофiзiологií шсу-лiнорезистентностi (de Jongh R.T. et al., 2004) та гшертензп (Seme E.H. et al., 2001). В1сцеральне ожмршня справляе особливо пошкоджуючу дiю на функщю м1-кросудин, iмовiрно, за рахунок прозапального стану (de Jongh R.T. et al., 2006). Рiвнi втьних жирних кислот у циркуляци можуть також впливати на м1кроваску-лярну функцiю (de Jongh R.T. et al., 2004).
Зокрема, тяжысть м1кроальбумшурп (непрямий маркер мiкроваскулярних пошкоджень нирок) асо-цiйована iз частотою шсульпв, iнфаркту мiокарда та смерп, обумовленою кардiоваскулярною хворобою у хворих на ЦД 2-го типу та у чоловтв i жiнок без дiабету (Miettinen H. et al., 1996). Подiбно до цьо-го ретинопат1я, що е показником м1кроваскулярно! хвороби, асоцiйована iз триразовим збшьшенням ризику серцево! недостатностi та е незалежним предиктором серцево! недостатносп навпъ в осiб без коронарно! хвороби серця, ЦД або гшертензп на час верифшацп ретинопатп (Wong J.Y. et al., 2005).
Не викликае сумшву, що мiкроциркуляцiя являе собою граничну зону взаемодп («штерфейс») мiж кардiоваскулярною системою та дихаючими кл1ти-нами, тканинами та органами. Вона бере незалежну участь у пошкодженнi органiв-мiшеней та асоцшо-вана iз хворобами або залучена до !х патофiзiологií'.
Сьогодш доведена асоцiацiя д1абетично! ретинопатп iз хворобою серця, !! предикторне значення для розвитку макросудинних ускладнень, у першу чергу кардюваску-лярних, i в такий спосiб обГрунтовано використання скриншгу ретинопатп в дiабетичнiй популяци з метою верифiкацií асимптоматичних пащентав 1з високим кар-дiальним ризиком (детекщя субклшчно! дисфункци л1-вого шлуночка) для активного раннього терапевтичного втручання щодо запобiгання прогресуванню до маш-фестно! серцево! недостатностi.
Бiльше як 20 роыв тому досл1дники Framingham Heart та Eye Study довели, що д1абетична ретинопа-т1я була асоцшована 1з хворобою серця. Дослщження визначило, що за наявностi д1абетично! ретинопатп суттево збiльшувався ризик кардюваскулярно! хвороби (вiдношення шанс1в становило 14,3; 95% дов1р-чий штервал коливався в1д 2,7 до 101,9) i кiнцевих по-д1й, що включали коронарну хворобу серця (1шем1ч-ну хворобу серця — IXC), перем1жну кульгавiсть та 1нсульт (Hiller R. et al., 1988). Фшське (Miettinen H. et al., 1996), мшанське (Faglia E. et al., 2002) та амери-канське (Klein R. et al., 1999; Cheung N. et al., 2007) до-слщження засвщчили дуже високий ризик коронарно! хвороби серця у хворих на ЦД за наявносп ретинопа-
тп пор1вняно з тими, хто не мав ретинопатп. Однак у цих дослщженнях не оцiнювали асощацш д1абетич-но! ретинопатп 1з серцевою недостатнютю. Разом 1з тим серцева недостатшсть е головною причиною за-хворюваностi, тривалостi госпiталiзацi! та смертнос-т1 в дiабетичнiй популяцГ! (Nuchols G.A. et al., 2001; Bell D.J., 2003; Bertoni A.G. et al., 2004). Незважаючи на те що епiкардiальний коронарний стеноз та гшер-тензiя дуже спорiдненi з ризиком серцево! недостат-ност1 в загальнш популяцГ!, серце в пащента з дiабе-том може вийти з ладу навпъ за в1дсутност1 хвороби епiкардiальних коронарних судин та шших чинник1в ризику. Цей феномен являе собою дiабетичну кардiо-мюпатш — комплекс проце^в, що останшм часом пов'язують 1з дисфункцiею коронарно! мшроцирку-ляцГ! (Galderisi M., 2006; Bondina S., Abel E.D., 2007). Пдтвердженням цiе! гiпотези е дослщження, що ве-рифiкували мiкроваскулярну патологш як найбiльш поширену в дiабетичному мiокардi за наявностi м1-кроаневризм (Factor S.M., Okun E.M., Minase J., 1980) та кшьысно доведених дефекпв перфузГ! (зменшен-ня резерву коронарного кровотоку) (Akasaka J. et al., 1997; Galderisi M., 2006).
Пперглiкемiя також асоцiйована 1з зрушення-ми мiкроваскулярного гомеостазу в мю^рд! (апо-птоз ендотел1альних кл1тин) (Di Carli M.F. et al., 2003; Miura H. et al., 2003; Yoon Y.S. et al., 2005), що може призвести до мюкард1ально! дисфункци за в1дсутност1 хвороби еткард1альних коронарних судин або системно! гшертензп (Kannel W.B., Hjorland M., Castelli W.P., 1974; Schaffer S.W., Jan B.H., Wilson G.L., 1985).
Для практично! охорони здоров'я особливо важ-ливим е доведене репрезентативними довгостроко-вими досл!дженнями прогностичне значення д1агнос-товано! ретинопатп щодо ризику розвитку застшно! серцево! недостатност1, особливо в д1абетичнш по-пуляц!! (Wong J.Y. et al., 2005; Juutilainen A. et al., 2007; Cheung N. et al., 2008). Так, за результатами 18-р1чного спостереження за фшською популяц1ею хворих на ЦД 2-го типу (425 чолов1к1в i 399 жшок, як1 не мали IXC у початковий пер1од) доведено, що наявшсть прол1-феративно! ретинопатп була предиктором загально! смертност1, смертност1 в1д кард1оваскулярно! хвороби та хвороби коронарних судин (Juutilainen A. et al., 2007). Б1льше того, 7-р1чна кумулятивна частота серцево! недостатност1 в дослщженш Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) становила 5,4 % (492 поди). При цьому особи з ретинопат1ею у початковий пер1-од мали суттево вищу частоту серцево! недостатнос-т1 пор1вняно з особами без ретинопат!! (15,1 vs 4,8 %, р < 0,001). Сл!д наголосити на репрезентативност1 до-сл1джено! популяц!! (n = 11 612 ос1б 1з чотирьох аме-риканських комун) (Wong J.Y. et al., 2005). У д1абетич-нш популяц!! досл1дження ARIC, що включала 1021 хворого на ЦД 2-го типу без кшшчно! IXC та серцево! недостатност1 з нормальною функц1ею нирок у вих1д-ний перюд, за результатами 9-р1чного амбулаторного спостереження доведено, що в ос1б 1з ретинопат1ею у початковий перюд ризик розвитку серцево! недостат-
hoctí збтьшувався у 2,5 раза пор1вняно з особами без ретинопатй' (вiдносний ризик — HR — 2,71; 95% довiр-чий iнтервал 1,46-5,05) (Cheung N. et al., 2008).
Ця асощащя залишалася значущою шсля подаль-шого корегування за глiкемiчним контролем, атеросклерозом a. carotis та сироватковими маркерами ендотел1ально! дисфункцй' (HR 2,20; 95% довiрчий штервал 1,08-4,47). У такий спошб засвiдчено вне-сок мiкроваскулярноi хвороби в розвиток серцево! недостатностi у хворих на ЦД, а також спшьшсть па-тогенетичного пiдГрунтя мiкро- та макроваскулярно! патологи в дiабетичнiй популяцп, що вiдрiзняeться вiд чинникiв ризику кардюваскулярно! хвороби за вiдсутностi ЦД. Зокрема, компоненти ендотель ^ьно! дисфункцй', запалення, неоваскуляризацiя, апоптоз та гiперкоагуляцiя e патофiзiологiчними ланками як дiабетичноi ретинопатй', так i атеросклерозу (Moreno P.R., Fuster V., 2004). Разом iз тим за наявносп ЦД до розвитку судинних ускладнень за-лучаються й iншi патогенетичнi ланки: шдукований гiперглiкемieю оксидативний стрес (надлишкова продукцiя супероксиду мiтохондрiями), шсулшоре-зистентшсть, притаманна ЦД 2-го типу та тривало iснуючому ЦД 1-го типу, що зумовлюе високий рь вень вшьних жирних кислот, що, у свою чергу, шду-куе надлишкову продукцiю мiтохондрiями реактив-них ввддв кисню та активуе протеiнкiназний шлях (протешкшаза С) i зрештою призводить до утворен-ня кiнцевих продукпв подальшого глiкування.
Вищевикладене акцентуе увагу на подальшому до-слiдженнi шлямв реалiзацi! зв'язку дiабетичноi ретинопатй' та макросудинно1 хвороби, обГрунтовуе репре-зентативнiсть скринiнгу д1абетично1 ретинопатй як предиктора кардiоваскулярноi захворюваностi та смертности включаючи серцеву недостатнiсть, а також пер-спективнiсть раннього превентивного/реабштуючого втручання щодо зазначених патологiй у групах ризику.
Гiперглiкемiя — головна детермшанта ризику мь кросудинних ускладнень ЦД. Кшшчш дослiдження у хворих на ЦД 1-го i 2-го титв довели, що тдтримання
raiKeMi4Hore контролю в межах, близьких до нормаль-них значень, знижуе ризик мшроваскулярних ускладнень, таких як дiабетична ретинопатiя (DCCT Research Group, 1993; 1995; UKPDS Group, 1998; Stratton M. et al., 2001; Holman R.R. et al., 2008). У той же час до-кази щодо гшерглшеми як основного чинника ризику макросудинних ускладнень ще! хвороби бтьш обме-женi (UKPDS Group, 1998; Nathan D.M. et al., 2005). Разом iз тим сьогодш доведено зниження загально! смертносп та числа кардiоваскулярних подiй у хворих на ЦД 2-го типу за умов раннього штенсивного rai-кемiчного контролю на тлi перманентного зниження мшроваскулярних ускладнень, перш за все ретинопатй (Nathan D.M. et al., 2005; Holman R.P. et al., 2009). У зв'язку з вищезазначеним на особливу увагу заслу-говують результати 10^чного спостереження за учас-никами вщомого в дiабетолоrii дослiдження (UKPDS), що засвщчило ефективнiсть iнтенсивного глiкемiчного контролю в пащентав iз раннiми стадiями захворювання вiдносно суттевого зниження частоти кардюваскуляр-них подiй (феномен «метаболiчно! пам'ятЬ»), а також загально! та кардюваскулярно! смертностi (Holman R.P. et al., 2008; Turnbull F.M. et al., 2009). Подабш результати були отримаш i при тривалому спостереженш (9 ро-кiв) за хворими на ЦД 1-го типу (DCCT-EDIC), вони засвщчили статистично значиме (р < 0,02) зниження частоти кардюваскулярних подш у груш штенсивного глiкемiчного контролю (на 42 % — кардюваскулярних подш та на 57 % — нефатального шфаркту мюкарда, ш-сульту й кардюваскулярно! смерп) порiвняно з групою на стандартнш терапй', що не забезпечувала достатньо! компенсаци глюкозного гомеостазу на ранн!х етапах захворювання (Nathan D.M. et al., 2005). Доцтьно згадати результати 18,5-рiчного амбулаторного спостереження за когортою хворих на ЦД 1-го типу, залучених до до-слщження DCCT, що засвiдчили незалежну асощацш довготривалого метаболiчного контролю (HbA1c) та мкроваскулярних ускладнень (ретинопатiя, нефропа-тя) iз зменшенням когнiтивно! функцй' (психомоторно! ефективностi) (Jacobson A.M., 2011).
%
со
0,00
-1,00
-2,00
Переведен! з НПХ на ¡нсулЫ гларпн, п = 796
к
5 JT
E-i о 5
С S С I-
т Z Я ы
¡I
¡S
Е.2
¡5
0,4 0,3 0,2 0,1
0,4
0,1
Переведен! з НПХ Ильки НПХ, на ¡HCyniH гларпн, п = 796 п = 796
Рисунок 1. Переведення хворих на ЦД 2-го типу з терапИ ШсулШом НПХ на ¡нсулш гларпн призводить до суттевого зниження рiвнiв HbAlc, глюкози кров! натще ¡з меншим ризиком розвитку ппо^кемП (Шестакова М.В., Глинкина И.В. //ADA. — 2009. — Abstmct 2060-Р0)
З огляду на природну еволюцш ЦД 2-го типу (вщ в1дносно'1 до абсолютно!' iнсулiновоï недостатностi) та неминучють iнсулiнотерапiï на ni3Hix стадiях захворю-вання, патофiзiологiчну обГрунтованiсть та кшшчну доцiльнiсть раннього використання шсулшу (пере-важно базального) вiдповiдно до сучасного алгоритму забезпечення глiкемiчного контролю (Standards of Medical Care in Diabetes 2013 // Diabetes Care. — 2013. — 36, Suppl. 1. — S11-66) аналоги шсулшу ощнюються сьогодш як ефективний шструмент для зниження час-тоти тяжких гшоглшемш. Численш клiнiчнi та обсер-вацiйнi дослiдження засвiдчують меншу частоту гшо-глiкемiй при застосуванш iнсулiну гларгiн порiвняно з шсулшом НПХ (нейтральний протамiн Хагедорна) та комбшованими iнсулiнами за умов переважаючого rai-кемiчного контролю (рис. 1, 2).
У такий спосiб уможливлюеться бiльш безпечне до-сягнення щльового рiвня HbA1c, що сприяе суттевому зниженню частоти мiкро- та макросудинних усклад-нень, пiдвищуе тривалiсть та покращуе як1сть життя хворих на ЦД (слщ, зокрема, наголосити на зростан-нi частоти вiдшарування штивки за умов гiпоглiкемii) (Rosenstock J. et al., 2008; Rodbard H.W. et al., 2009). При застосуванш базального режиму шсулшотерапи' (шсулш гларпн) порiвняно з прандiальним (iнсулiн лiзпро) покращення якостi життя та збтьшення задо-волення вiд лiкування за показниками DTSQ (Diabetes Treatment Satisfaction Questionnaire) були бтьшими (змши показниыв за шкалою DTSQ пiсля 44-тижнево'1 терапи' хворих на ЦД 2-го типу порiвняно з вихiдним перюдом становили 6,23 та 2,74 вщповщно (р < 0,0001)) (Bretzel R. et al., 2009).
Сл1д пщкреслити також подiбнiсть частоти та пере-6iry ,щабетично'1 ретинопатй' у хворих на ЦД 2-го типу, яы отримували довгостроково (5 рокiв) шсулш гларпн, порiвняно з терашею iнсулiном НПХ (Rosenstock J. et al., 2009). Це свщчить про безпеку iнсулiну гларгiн з точки зору ризику розвитку дiабетично'i ретинопатй'. Ви-щенаведене дослiдження демонструе також (за межами офтальмолопчно'1 безпечностi) переваги шсулшотерапй' гларгiном, оскiльки пiдтримання подiбного покращення глiкемiчного контролю було досягнуто на тлi бiльш низького ризику гшоглшемш та меншого зростання маси тла, верифiкованих за умов введення гларпну один раз на добу порiвняно з дворазовим введенням ш-сулiну НПХ.
Слiд зазначити, що гiпоглiкемiчнi епiзоди явля-ють собою один iз головних компоненпв дисглше-мп' за ЦД, що разом iз перманентною гiперглiкемiею та глюкозною варiабельнiстю справляе пошко-джуючий ефект на клiнiчнi кардiоваскулярнi поди' (Monnier L., Colette C., Owens D., 2012).
Переваги використання аналопв iнсулiну (перш за все у працездатних ошб за вiдсутностi виражено'1 кар-дiоваскулярно'i обтяженостi та за умов лабтьного пе-ребiгу захворювання) обГрунтовуються також отрима-ними в останнш час доказами прямого зв'язку тяжких гiпоглiкемiй iз ризиком розвитку порушення штелек-туально'1 дiяльностi (аж до деменцй') в дiабетичнiй по-пуляци' (Whitmer R.A. et al., 2009), а також сприятливим впливом шсулшу на стан серцево-судинно'1 системи за межами зниження глюко-/лшотоксичносл (антитром-ботична, судинорозширююча, протизапальна, анти-апоптотична, антиоксидантна да, iндукцiя природного
□ КомбЫований ¡HcyniH
I 1нсугпн гларпн та пероральш цукрознижуюч1 препарати
9-1
8-
р = 0,0003
2 7-
6-
НЬА1с
р = 0,0009
5,7
Пщтверджена симптоматична ппогл1кем1я < 3,3 ммоль/л (випадмв/пащент/рш)
г 5
- 3
- 2
- 1
Рисунок 2. Дослдження LAPTOP: у пац1ент1в ¡з ЦД 2-го типу введення ШсулШу гларпн один раз на добу + терап'я пероральними цукрознижуючими препаратами (ПЦЗП) краще, нж введення комб'шованих ¡нсул1н1в двч на добу, знижуе р1вень HbAlc при досягненн бльш низького рiвня симптоматичнихппоглкемй (Janka H.U. i спвавт. //Diabetes Care. — 2005. — 28(2). — 254-259)
кардюпротекторного феномену meMÍ4Hore преконди-цiювання) (Dandona P. et al., 2007, 2009; Monnier L. et al., 2010) (рис. 3, 4).
Вищенаведене привертае увагу у зв'язку з верифюэва-ною сьогоднi стрижневою роллю оксидативного стресу в генезi дабетичних ускладнень, як мiкроваскупярних, так i кардюваскулярних (Giacco F., Brownlee M., 2010).
Дощльно наголосити, що реал1зац1я цих позитивних ефекг1в iHcyniHy доведена Í3 використанням невеликих доз ÍHcyniHy, що порiвняннi з фíзíологíчною секрецíeю гормону в базальних умовах. Базальна секреЦя íнсyпíнy забезпечуе:
— гальмування глюконеогенезу в печíнцí з по-дальшим зменшенням видíлення глюкози в кровопк натще (Del Prato, 2000);
Протизапальж
4 NF-KB 4 МСР-1 4 ICAM-1 4 CRP
t kB
Антиоксидантш
4 ROS
Кардюпротекторш*
Нейропротекторш
Антиапоптотичш
Антитромботичт
4 ФНП-а 4 1ПА-1
4 Агрегацт тромбоцилв
Судинорозширююч1 + ¡нпбування агрегацм тромбоцитш
t Видтення NO t цАМФ t eNOS
Знижуюч1 глюкозу, втьш жирш кислоти
4 Глюкотоксичнють 4 JlinOTOKCMHHiCTb
а)
12
11 -
.г 10-
9-
8-
7-
Щ
т
S
12-ю-8642-
б)
* ** < > < >
9
=
S >. 300
(М 0-
t I 250 ■т I-О я .£2 g. 200 eö *
:- Л ф §
и И
с о s S
ш с
150-
100-
50-
е)
* _ * < >
< >
в
4h
Рисунок 4.1нсул1нотерап1я справляе незалежний вд гл'кем'много контролю гальмуючий вплив
на оксидативний стрес ухворих на ЦД 2-го типу (Моппег L. еt а1. // Э1аЬеЮ1од1а. — 2010. — 53. — 562-571)
Примтки: ртш НЬА1с (а), ¡ндекси САГК (б) i 24-годинна екскреця з сечею 8-'зо-ПГФ2а (в) у хворих на ЦД 1-го типу, ЦД 2-го типу, лкованих пЦЗп i у хворих на ЦД 2-го типу, лкованих комб1нац1ею ПЦЗП + нсулн. Як базальний ¡нсул1н використаний гларпн, уведений одноразово. Результати виражен як медiана з м'жквартильними коливаннями, 10-т'1 i 90-т'1 перцентил'1; * — р < 0,0001, ** — р = 0,0022; САГК — середня амплтуда гл1кем1чних коливань; 8-'зо-ПГф2а — 8-'зопростагландин Ф2а, ПЦЗП — пероральн1 цукрознижуюч! препарати. 139 хворих на ЦД '¡з Монпелье (48 — ¡з ЦД 1-го типу, 91 — ¡з ЦД 2-го типу, включаючи 60 хворих, як приймали ПЦЗП, 31 — комб1нац1ю ПЦЗП + нсулн).
Рисунок 3. Потенц1йн1 сприятлив1 ефекти ШсулШу щодо зменшення ризику кардюваскулярних подй Примтки: * — феномен «iшемiчного прекондицюнування»; CRP — C-реактивний блок; 1кВ — '¡нпб'тор-ний блок кВ; ICAM-1 — внутр1шньокл1тинна адгезивна молекула; МСР-1 — блок хемотаксису моно-цитв; ROS — активн1 форми кисню; eNOS — ендотел'альна NO-синтаза.
— стимуляцш утворення ендотелieм NO, який е судинорозширюючим i протизапальним чинником (Steinberg & Baron, 2002);
— вщновлення NO-залежно'х релаксаци судин i кровотоку, шпбованих пiдвищеним рiвнем неесте-рифшованих (вiльних) жирних кислот у кровотощ (Steinberg & Baron, 2002);
— максимальне пiдвищення шсулшозалежно-го поглинання глюкози корою головного мозку (Bingham et al., 2002);
— протизапальний ефект (Nesto R., 2007).
Тривалодiючi аналоги iнсулiну привертають осо-
бливу увагу й у зв'язку з доведеним у клшчних умо-вах зменшенням варiабельностi глюкози плазми на-тще (Rosenstock J. et al., 2008; White N.H. et al., 2009; Mu P. et al., 2011). Остання, вщповщно до сучасного погляду, доповнюе глюкозну трiаду (HbAlc, глюкоза плазми натще, постправддальна глюкоза кровi), асощ-йовану iз кардiоваскулярними ускладненнями дiабету (Monnier L. et al., 2003; Zaccard F. et al., 2009). Зроста-юча ильюсть публiкацiй засвiдчуe значуще зменшен-ня глiкемiчноi варiабельностi за умов використання гларгшу порiвняно з НПХ протягом постшного мош-торингу глюкози у шдлггюв, хворих на ЦД 1-го типу (White N.H. et al., 2008). Глiкемiчна варiабельнiсть була також меншою у хворих на ЦД 2-го типу, яы до цього л^валися iнсулiном гларгiн порiвняно з НПХ (Mu P. et al., 2011). О^м того, стабтьне забезпечення базаль-ноi глiкемii е суттевим протективним чинником щодо формування дiабетичноi ретинопати (Takao J. et al., 2010). Кшшчш дослiдження хворих на ЦД 1-го та 2-го титв довели, що глюкозна варiабельнiсть е чинником ризику дiабетичноi ретинопати незалежно вiд рiвня HbA1c (Sartore G. et al., 2013).
На жаль, серед розвинутих краш свпу Украiнi при-таманна найнижча (тсля Роси) тривалiсть життя (69,1 року vs 67,5 року в Роси) з найбiльшою рiзницею в його тривалостi мiж чоловiками та жшками (12,5 року). Бiльше того, темп смертности зумовлений захворю-ваннями кровотоку (клас IX), у 2009 рощ становив 65,2 % порiвняно з шшими класами смертностi (за результатами Державного комитету статистики Украши та Центру медично'1 статистики МОЗ Украши, 2009). Слщ наголосити, що за темпом смертност вiд 1ХС Укра'1-на займае перше мюце в бвроп (Тронько М.Д., 2012). Цей факт заслуговуе на особливу увагу, оскшьки у 2003 рощ Украша замикала десятку краш, сформовану за спадним принципом iз найбтьшою смертнiстю вiд кардiоваскулярноi хвороби (IDF Diabetes Atlas, Second edition, 2003).
Вищенаведене в поеднанш iз репрезентативними свь товими доказами тдвищено!' частоти кардiоваскулярноi хвороби (у 2—3 рази) та смертност в дiабетичнiй популя-ц11 за умов недостатнього глiкемiчного контролю, доведе-ною можливгаю визначення групи кардюваскулярного ризику задовго до клЫчно'1 машфестацй за скринiнгом ретинопати та наявшстю аналогiв iнсулiну з бiльш фiзi-ологiчною дieю i зменшеною спроможнютю iндукувати небажанi гiпоглiкемii е пщГрунтям для оптимiзацii алго-
ритму ранньо! диагностики та профтактичного/реабш-туючого втручання, що спрямоване на збереження/шд-вищення здоров'я наци (фiзичного та псимчного).
Список лiтератури
1. IDF Diabetes Atlas. - 4h ed., 2009.
2. Pyorala K. Diabetes and atherosclerosis: an epidemiologic view [Text] / K. Pyorala, M. Laakso, M. Uusitupa // Diabetes Metab. Rev. - 1987. - Vol. 3(2). - P. 463-524.
3. Libby P. Inflammation and atherosclerosis [Text]/P. Libby, P.M. Ridker, A. Maseri// Circulation. - 2002. - Vol. 105(9). -P. 1135-1143.
4. Prevalence of clinical and isolated subclinical cardiovascular disease in older adults with glucose disorder [Text] / J.I. Barziay,
C.F. Spiekerman, L.H. Kuller [et al.]// Diabetes Care. — 2001. — Vol. 24. - P. 1233-1239.
5. Moncada S. Nitric oxide: physiology, pathophysiology, and pharmacology [Text] / S. Moncada, R.M. Palmer, E.A. Higgs // Pharmacol. Rev. - 1991. - Vol. 43. - P. 109-142.
6. Shore A. Vascular biology and physiology. In a textbook of vascular medicine [Text] / A. Shore, J. Tooke, D. Lowe // Arnold. Bath. - 1996. - P. 7-42.
7. Vita J.A. Endothelial function: a barometer for cardiovascular risk?[Text]/ J.A. Vita, J.F. Keaney// Circulation. - 2002. -Vol. 106. - P. 640-642.
8. Davignon J. Role of endothelial dysfunction in atherosclerosis [Text]/ J. Davignon, P. Ganz// Circulation. - 2004. - Vol. 109, Suppl. 1. - P. 27-32.
9. Deanfield J.E. Endothelial function and dysfunction: testing and clinical relevance [Text] / J.E. Deanfield, J.P. Halcox, T.J. Rabelink// Circulation. - 2007. - Vol. 115. - P. 1285-1295.
10. Schächinger V. Prognostic impact of coronary vasodilator dysfunction on adverse long-term outcome of coronary heart disease [Text]/V Schächinger, M.B. Britten, A.M. Zeiher// Circulation. - 2000. - Vol. 101. - P. 1899-1906.
11. Long-term follow-up of patients with mild coronary artery disease and endothelial dysfunction [Text] / J.A. Suwaidi, S. Hamasaki, S.T. Higano [et al.] // Circulation. — 2000. — Vol. 101. - P. 948-954.
12. Prognostic value of coronary vascular endothelial dysfunction [Text]/ J.P. Halcox, W.H. Schenke, G. Zalos [et al.]// Circulation. - 2002. - Vol. 106. - P. 653-658.
13. Kannel W.B. Diabetes and cardiovascular disease: the Framingham Study [Text]/ W.B. Kannel, D.L. McGee //JAMA. — 1979. - Vol. 241. - P. 2035-2038.
14. Hayden M.R. Intimal redox stress: accelerated atherosclerosis in metabolic syndrome and type 2 diabetes mellitus. Athero-scleropathy[Text]/M.R. Hayden, S.C. Tyagi//Cardiovasc. Dia-betol. - 2002. - P. 1-3.
15. Aging is associated with endothelial dysfunction in healthy men years before the age-related decline in women [Text] /
D.S. Celermajer, K.E. Sorensen, D.J. Spiegelhater[etal.]//J. Am. Coll. Cardiol. - 1994. - Vol. 24. - P. 471-476.
16. Age-related reduction of NO avialability and oxidative stress in humans [Text] / S. Taddei, A. Virdis, L. Ghiadoni [et al.] // Hypertension. - 2001. - Vol. 38. - P. 274-279.
17. Direct evidence of endothelial oxidative stress with aging in humans: relation to impaired endothelium-dependent dilation and upregulation of nuclear factor-kB [Text] / A.J. Donato, I. Eskurzfl, A.E. Silver [et al.]//Circ. Res. - 2007. - Vol. 100. - P. 1659-1666.
18. Tooke J.E. Microvascular functional abnormalities in diabetes: the role of the endothelium [Text]/ J.E. Tooke, S.J. Morris,
A.C. Shore // Diabetes. Res. Clin. Pract. - 1996. - Vol. 31. -P. S127-S132.
19. Microcirculation in hypertension: a new target for treatment? [Text]/ B.I. Levy, G. Ambrosio, A.R.. Pries [et al.] // Circulation. - 2001. - Vol. 104. - P. 735-740.
20. Capillary recruitment is impaired in essential hypertension and relates to insulin's metabolic and vascular actions [Text] / E.H. Serne, R.O.B. Gans, J.C. Maaten [et al.] // Cardiovasc. Res. - 2001. - Vol. 49. - P. 161-168.
21. Microvascular dysfunction: a potentialpathophysiological role in the metabolic syndrome [Text] / E.H. Serne, R.T. de Jongh, E.C. Eringa [et al.]//Hypertension. - 2007. - Vol. 50. - P. 204-211.
22. Seals D.R. Stiffening our resolve against adult weight gain [Text] / D.R. Seals, P.E. Gates // Hypertension. — 2005. — Vol. 45. - P. 175-177.
23. Impaired microvascular function in obesity: implications for obesity-associated microangiopathy, hypertension, and insulin resistance [Text]/R.T. de Jongh, E.H. Serne, R.G. IJzerman [et al.]// Circulation. - 2004b. - Vol. 109. - P. 2529-2535.
24. Free fatty acid levels modulate microvascular function: relevance for obesity-associated insulin resistance, hypertension, and microangiopathy [Text]/R.T. de Jongh, E.H. Serne, R.G. IJzerman [et al.]// Diabetes. — 2004a. - Vol. 53. - P. 2873-2882.
25. Visceral and truncal subcutaneous adipose tissue are associated with impaired capillary recruitment in healthy individuals [Text]/ R.T. de Jongh, E.H. Serne, R.G. Ijzerman [et al.]// J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2006. - Vol. 91. - P. 5100-5106.
26. Proteinuria predicts stroke and other atherosclerotic vascular disease events in nondiabetic and non-insulin-dependent diabetic subjects [Text] / H. Miettinen, S.M. Haffner, S. Lehto [et al.]// Stroke. - 1996. - Vol. 27. - P. 2033-2039.
27. Retinopathy and risk of congestive heart failure [Text] / T. Y. Wong, W Rosamond, P.P. Chang [et al.] // JAMA. -2005. - Vol. 293. - P. 63-69.
28. The Framingham Heart Study and the Framingham Eye Study. Diabetic retinopathy and cardiovascular disease in type II diabetics [Text]/ R. Hiller, R.D. Sperduto, M.J. Podgor [et al.]// Am. J. Epidemiol. - 1988. - Vol. 128. - P. 402-409.
29. Cardiac events in 735 type 2 diabetic patients who underwent screening for unknown asymptomatic coronary heart disease: 5-year follow-up report from the Milan Study on Atherosclerosis and Diabetes [Text] / E. Faglia, F. Favales, P. Calia [et al.] // Diabetes Care. - 2002. - Vol. 25. - P. 2032-2036.
30. Association of ocular disease and mortality in a diabetic population [Text]/R. Klein, B.E. Klein, S.E. Moss [et al.]//Arch. Ophtalmol. - 1999. - Vol. 117. - P. 1487-1495.
31. Diabetic retinopathy and the risk of coronary heart disease: the Atherosclerosis Risk in Communities Study [Text]/N. Cheung, J.J. Wang, R. Klein [et al.]// Diabetes Care. — 2007. — Vol. 30. — P. 1742-1746.
32. Congestive heart failure in type 2 diabetes: prevalence, incidence, and risk factors [Text]/ G.A. Nichols, T.A. Hillier, J.R. Erbey [et al.]//Diabetes Care. - 2001. - Vol. 24. - P. 1614-1619.
33. Bell D.S. Heart failure: the frequent, forgotten, and often fatal complication of diabetes [Text] / D.S. Bell // Diabetes Care. — 2003. - Vol. 26. - P. 2433-2441.
34. Heart failure prevalence, incidence, and mortality in the elderly with diabetes [Text] / A.G. Bertoni, W.G. Hundley, M.W. Massing [etal.]//Diabetes Care. - 2004. - Vol. 27. - P. 699-703.
35. Galderisi M. Diastolic dysfunction and diabetic cardiomiop-athy: evaluation by Doppler echocardiography [Text]/ M. Galderisi // J. Am. Coll. Cardiol. - 2006. - Vol. 48. - P. 1548-1551.
36. Boundina S. Diabetic cardiomyopathy revisited [Text] / S. Boundina, E.D. Abel // Circulation. — 2007. — Vol. 115. — P. 3213-3223.
37. Factor S.M. Capillary microaneurysms in the human diabetic heart [Text] / S.M. Factor, E.M. Okun, T. Minase // N. Engl. J. Med. - 1980. - Vol. 302. - P. 384-388.
38. Retinopathy identifies marked restriction of coronary flow reserve in patients with diabetes mellitus [Text] / T. Akasaka, K. Yoshida, T. Hozumi [et al.]// J. Am. Coll. Cardiol. — 1997. — Vol. 30. - P. 935-941.
39. Role of chronic hyperglycemia in the pathogenesis of coronary microvascular dysfunction in diabetes [Text]/ M.F. Di Carli, J. Janisse, G. Grunberger[etal.]// J. Am. Coll. Cardiol. — 2003. — Vol. 41. - P. 1387-1393.
40. Diabetes mellitus impairs vasodilation to hypoxia in human coronary arterioles: reduced activity of ATP-sensitive potassium channels [Text]/H. Miura, R.E. Wachtel, F.R. Loberiza [et al.]// Circ. Res. - 2003. - Vol. 92. - P. 151-158.
41. Progressive attenuation of myocardial vascular endothelial growth factor expression is a seminal event in diabetic cardiomyopa-thy: restoration of microvascular homeostasis and recovery of cardiac function in diabetic cardiomyopathy after replenishment of local vascular endothelial growth factor[Text] /Y.S. Yoon, S. Uchida, O. Ma-suo[etal.]//Circulation. - 2005. — Vol. 111. - P. 2073-2085.
42. Kannel W.B. Role ofdiabetes in congestive heart failure: the Framingham study [Text]/ W.B. Kannel, M. Hjortland, W.P. Cas-telli//Am. J. Cardiol. - 1974. - Vol. 34. - P. 29-34.
43. Schaffer W.B. Development of a cardiomyopathy in a midel of noninsulin-dependent diabetes [Text]/ S.W. Schaffer, B.H. Tan, G.I. Wilson //Am. J. Physiol. - 1985. - Vol. 248. - P. 179-185.
44. Retinopathy predicts cardiovascular mortality in type 2 diabetic men and women [Text]/A. Juutilainen, S. Lehto, T. Ronnemaa [et al.]// Diabetes Care. - 2007. - Vol. 30. - P. 292-299.
45. Diabetic retinopathy and risk of heart failure [Text] / N. Cheung, J.J. Wang, S.L. Rogers [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 2008. - Vol. 51. - P. 1573-1578.
46. Moreno PR. New aspects in the pathogenesis of diabetic atherothrombosis [Text] / PR. Moreno, V. Fuster // J. Am. Coll. Cardiol. - 2004. - Vol. 44. - P. 2293-2300.
47. The Diabetes Control and Complications Trial Research Group: The effect of intensive treatment of diabetes on the development and progression of long-term complications in insulin-dependent diabetes mellitus [Text] // N. Engl. J. Med. — 1993. — Vol. 329. - P. 977-986.
48. The Diabetes Control and Complications Research Group: Effect of intensive therapy on the development and progression of diabetic nephropathy in the Diabetes Control and Complications Trial [Text] // Kidney Int. - 1995. - Vol. 47. - P. 1703-1720.
49. UK Prospective Diabetes Study (UKPDS) Group: Intensive blood-glucose control with sulphonylureas or insulin compared with conventional treatment and risk of complications in patients with type 2 diabetes (UKPDS 33) [Text] // Lancet. - 1998. -Vol. 352. - P. 837-853.
50. UKPDS 50: risk factors for incidence and progression of retinopathy in type II diabetes over 6 years from diagnosis [Text] / I.M. Stratton, E.M. Kohner, S.J. Aldington [et al.] // Diabetolo-gia. - 2001. - Vol. 44. - P. 156-163.
51. 10-Year follow-up of intensive glucose control in type 2 diabetes [Text]/ R.R. Holman, S.K.. Paul, M.A. Bethel [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2008. - Vol. 359. - P. 1577-1589.
52. Diabetes Control and Complications Trial (DCCT)/Epidemi-ology of Diabetes Interventions and Complications (EDIC) Research
Group. Beneficial effects of intensive therapy ofdiabetes among adolescents: outcomes after the conclusion of the Diabetes Control and Complications Trial (DCCT) [Text] /N.H. White, P.A. Cleary, W. Dahms [et al.]// J. Pediatr. - 2001. - Vol. 139. - P. 804-812.
53. Effect of prior intensive therapy in type 1 diabetes on 10-year progression of retinopathy in the DCCT/EDIC: comparison of adults and adolescents [Text] / N.H. White, W. Sun, P.A. Cleary [et al.]// Diabetes. - 2010. - Vol. 59. - P. 1244-1253.
54. Diabetes Control and Complications Trial Research Group: Effect of intensive diabetes treatment on the development and progression of long-term complications in adolescents with insulin-dependent diabetes mellitus: Diabetes Control and Complications Trial [Text]// J. Pediatr. - 1994. - Vol. 125. - P. 177-188.
55. Retinopathy and nephropathy in patients with type 1 diabetes four years after a trial of intensive therapy: The Diabetes Control and Complications Trial/Epidemiology of Diabetes Interventions and Complications Research Group [Text] // N. Engl. J. Med. — 2000. - Vol. 342. - P. 381-389.
56. Mattila T.K. Influence of intensive versus conventionalglu-cose control on microvascular and macrovascular complications in type 1 and 2 diabetes mellitus [Text]/ T.K. Mattila, A. de Boer// Drugs. - 2010. - Vol. 70(17). - P. 2229-2245.
57. Effect of intensive treatment of hyperglycaemia on microvascular outcomes in type 2 diabetes: an analysis of the ACCORD randomised trial [Text]/ F. Ismail-Beigi, T. Craven, M.A. Banerji [et al.]//Lancet. - 2010. - Vol. 376. - P. 419-430.
58. Intensive diabetes treatment and cardiovascular disease in patients with type 1 diabetes [Text] / D.M. Nathan, P.A. Cleary, J.Y. Backlund[etal.]//N. Engl. J. Med. - 2005. - Vol. 353. -P. 2643-2653.
59. Leahy J.L. Does early use of insulin reduce complications of diabetes? [Text] / J.L. Leahy // International Forum for the Advancement of Diabetes Research and Care: Abstract book. — 29— 30 April (Greece) 2011. - P. 16-17.
60. Intensive glucose control and macrovascular outcomes in type 2 diabetes [Text] / F.M. Turnbull, C. Abraira, R.J. Andersen [et al.]//Diabetologia. - 2009. - Vol. 52, № 11. - P. 2288-2298.
61. Biomedical risk factors for decreased cognitive functioning in type 1 diabetes: an 18year follow-up of the Diabetes Control and Complications Trial (DCCT) cohort [Text] / A.M. Jacobson, C.M. Ryan, P.A. Cleary [et al.] // Diabetologia. - 2011. -Vol. 54. - P. 245-255.
Полторак В.В.
ГУ «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины», г. Харьков
ГЛАЗ КАК ПРЕДВЕСТНИК КАРДИОВАСКУЛЯРНОЙ
ПАТОЛОГИИ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ (ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ И КЛИНИЧЕСКАЯ РЕАЛИЗАЦИЯ)
Резюме. Сделан обзор литературы относительно повышенной частоты кардиоваскулярной болезни и смертности у пациентов с сахарным диабетом при условиях недостаточного гликемическо-го контроля. Доказана возможность определения группы карди-оваскулярного риска задолго до клинической манифестации по скринингу ретинопатии, что вместе с наличием аналогов инсулина с более физиологическим действием и уменьшенной способностью индуцировать нежелательные гипогликемии представляет основу для оптимизации алгоритма ранней диагностики и профилактического/реабилитирующего вмешательства, которое направлено на сохранение/повышение здоровья нации.
Ключевые слова: сахарный диабет, ретинопатия, кардиова-скулярная болезнь, инсулинотерапия.
62. Banerji M.A. Efficacy and goal attainment with insulin glargine vs comparators [Text] / M.A. Banerji, M. Baron, L. Blonde // Diabetologia. - 2010. - Vol. 53. - P. S389.
63. A randomized, 52-week, treat-to-target trial comparing insulin detemir with insulin glargine when administered as add-on to glucose-lowering drugs in insulin-naive people with type 2 diabetes [Text]/ J. Rosenstock, M. Davies, P.D. Home [et al.] //Diabetologia. - 2008. - Vol. 51. - P. 408-416.
64. Statement by an American Association of Clinical Endocrinologists / American College of Endocrinology consensus panel on type 2 diabetes mellitus: an algorithm for glycemic control [Text] / H.W. Rodbard, P.S. Jellinger, J. A. Davidson [et al.] // Endocr. Pract. - 2009. - Vol. 15, № 6. - P. 540-559.
65. Similar progression of diabetic retinopathy with insulin glargine and neutral protamine Hagedorn (NPH) insulin in patients with type 2 diabetes: a long term, randomised, open-label study [Text]/ J. Rosenstock, V. Fonseca, J.B. McGill[et al.]//Diabetologia. - 2009. - Vol. 52. - P. 1778-1788.
66. Древаль А.В. Лечение сахарного диабета и сопутствующих заболеваний[Текст]/А.В. Древаль. — М.: Эксмо, 2010. — 352с.
67. Hypoglycemic episodes and risk of dementia in older patients with type 2 diabetes mellitus [Text] / R.A. Whitmer, A.J. Karter, K Yaffe [et al.] // JAMA. - 2009. - Vol. 301, № 15. -P. 1565-1572.
68. Insulin as an antiinflammatory and antiatherogenic modulator [Text]/ P. Dandona, A. Chaudruhi, H. Ghanim, P. Mohanty // J. Am. Coll. Cardiol. - 2009. - Vol. 53 (5 Suppl.). - P. S14-20.
69. Regulation of oxidative stress by glycaemic control: evidence for an independent inhibitory effect of insulin therapy [Text]/ L. Monnier, C. Colette, E. Mas [et al.]//Diabetologia. — 2010. — Vol. 53, № 3. - P. 562-571.
70. Garg S.K. New insights into fasting blood glucose and glycemic variability [Text] / S.K. Garg// International Forum for the Advancement of Diabetes Research and Care: Abstract book. -29-30April (Greece) 2011. - P. 10-11.
71. The effect of fasting plasma glucose variability on the risk of retinopathy in type 2 diabetic patients: retrospective long-term follow-up [Text] / T. Takao, T. Ide, H. Yanagisava [et al.]//Diabetes Res. Clin. Pract. - 2010. - Vol. 89(3). - P. 296-302.
72. IDF Diabetes Atlas. — 2nd ed., 2003.
Отримано 22.04.13 D UA.GLA.13.04.01.
Poltorak V.V.
State Institution «Institute of Problems of Endocrine Pathology named after V.Ya. Danylevsky», Kharkiv, Ukraine
THE EYE AS AN ANTECEDENT SYMPTOM FOR CARDIOVASCULAR DISEASE IN PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS (PATHOGENETIC ASPECT AND CLINICAL IMPLEMENTATION)
Summary. The authors carried out review of the literature concerning the increased occurence of cardiovascular disease and mortality in patients with diabetes under conditions of inadequate glycemic control. There has been proved the possibility to define a group of cardiovascular risk long before the clinical manifestation by the screening of retinopathy, that together with the presence of insulin analogues with more physiological effect and reduced ability to induce undesirable hypoglycemia is the basis for the optimization of algorithm of early diagnosis and preventive/rehabilitative intervention, which is aimed at preserving/improving the health of the nation.
Key words: diabetes mellitus, retinopathy, cardiovascular disease, insulin therapy.
