CC BY
5212. Психология профессионального здоровья. / Под ред. ГС. Никифорова- СПб.: Речь, 2006. - 480 с.
13. Садовская Ю.Я., Голубова Т.Н., Тарабрина Н.Ю. Динамика психофизиологических функций у студентов в процессе обучения / Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту // Зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №2. - с. 135-139
14. Філенко І.О. Дослідження стану здоров’я студентів у процесі навчальної діяльності методом рефлексодіагностики. // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перпективи розвитку. Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. т.її, Харків. 2006. С.184-192.
Поступила в редакцию 15.01.2007г.
ГІСТОМОРФОЛОГІЯ ОРГАНІВ ІМУНОГЕНЕЗУ ПРИ ГІПОДИНАМІЇ
Футорний C. М.
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Анотація. Узагальнено дані сучасної наукової літератури про вплив стресових факторів (гіподинамії) на гісто-морфологію органів імунної системи.
Ключові слова: стрес, гістоморфологія, імунітет, тимус, лімфоцити.
Аннотация. Футорный С.М. Гистоморфология органов иммуногенеза при гиподинамии. Обобщены данные современной научной литературы о влиянии стрессовых факторов (гиподинамии) на гистоморфологию органов иммунной системы.
Ключевые слова: стресс, гистоморфология, иммунитет, тимус, лимфоциты.
Annotation. Futorny S.M. Influence of the stressful factors (hypodynamia) on histomorphology of the immunogenesis organs. In clause are generalized given of modern scientific literature on influence of the stressful factors (hypodynamia) on histomorphology of organs of immune system.
Key words: stress, histomorphology, immunity, thymus, lymphocytes.
Вступ.
Рух являє собою один з найважливіших фізіологічних процесів. Рухова активність викликає в організмі цілий комплекс фізіологічних і біохімічних змін, серед яких ведучу роль грають зміни імунологічної реактивності. Дослідження останніх 1015 років в області імунології показали, що імунна система не тільки визначає стійкість до інфекційних агентів, але і забезпечує імунологічний нагляд для підтримки внутрішнього гомеостазу. При систематичному впливі фізичних факторів саме імунна система бере участь у формуванні адаптаційних реакцій у відповідь на дію цих факторів. Саме тому важливим залишається питання про стан імунних органів при гіподинамії.
Інтерес до цього виду екстремальних впливів на організм зі сторони медиків і біологів постійно зростає. Варто визнати, що в даний час багато хто з нас виявляються в умовах, які створюють передумови для відносної гіподинамії. Незважаючи на пропаганду фізичної культури, виникають диспропорції між розумовою і фізичною працею. Багато людей ведуть «сидячий», малорухомий спосіб життя. Украй низький ступінь фізичної активності відзначається більш, ніж у 30% практично здорових
молодих людей, особливо у жінок [11].
З іншого боку, різні форми серцево-судинної патології, травми й інші захворювання вимагають тривалого постільного режиму, терміни якого обчислюються нерідко тижнями, місяцями [1, 10]. У клініці зустрічаються випадки необхідності тривалої іммобілізації окремих частин тіла [9].
Незважаючи на достатню кількість публікацій за проблемою гіподинамії, її вплив на імунні органи, надзвичайно чуттєві стосовно всіх екстремальних факторів [13], досліджений недостатньо.
Роботу виконано згідно плану НДР Національного університету фізичного виховання і спорту України.
Формулювання цілей роботи.
Ціль роботи - аналіз сучасних даних наукової літератури, що стосуються впливу такого стресового фактору як гіподинамія на гістоморфологію органів і тканин імунної системи.
Результати дослідження.
На думку деяких авторів [16, 12, 18, 15], гіподинамія викликає атрофічні зміни з боку лим-фоїдних органів. Така реакція розглядається як наслідок стресу, що виникає при позбавленні тварини волі та обмеженні рухливості [18, 3]. В літературі міститься інформація про неістотність впливу короткострокової гіподинамії на структурно-функціональні характеристики імунних органів [14]. Ь.Ореї [19] провів морфологічне дослідження тимуса й селезінки у 18 щурів у віці 1-2,5 місяця, що знаходилися на протязі одного тижня в умовах повного обмеження рухливості. Зіставляючи через 6 годин після завершення експерименту отримані дані з контрольними показниками (6 щурів), автор відзначив лише незначне зниження площини тимічних часточок на гістологічних зрізах. Товщина підкапсульної зони тимуса, процентний вміст лімфоцитів і мито-тичний індекс у корковій речовині, число тимічних тілець на зрізі в експериментальній групі тварин майже не відрізнялися від контролю. Відповідно до представлених матеріалів, у тварин експериментальної групи товщина периферичної зони періартері-альних лімфоїдних муфт селезінки (30-45 мкм) і процентний вміст у них В-лімфоцитів відповідали контрольним показникам. Зазначені експериментальні тварини, відповідно до умов експерименту, знаходилися в стані гіподинамії в умовах космічного польоту (на біоспутнику), де, окрім обмеження рухливості, тварини випробували дію комплексу різних факторів (невагомість, гравітаційні перевантаження, стрес, тощо) [19].
У науковій літературі висвітлюється також інформація про структурно-функціональні особливості селезінки і брижових лімфатичних вузлів щурів-самців лінії Вістар, які знаходилися на протязі 2 місяців в умовах гіподинамії [8]. Автори гістологічними методами вивчали імунні органи у щурів (20 спостережень), які знаходилися у клітках, довжина і ширина яких лише в 1,5 рази перевищувала розміри тіла тварин. Було звернуто увагу на змен-
шення загальної маси селезінки (на 7,6%), кількості лімфоїдних вузликів на гістологічних зрізах цього органа (на 12,2%), числа еліпсоїдів (на 6%). Було також відзначено зменшення частки коркової речовини у брижових лімфатичних вузлах щурів експериментальної групи (на 15%), розширення капсули, трабекул і лімфатичних синусів, зменшення числа лімфоїдних вузликів, особливо з центрами розмноження. Разом з цим було виявлено перетворення ретикулярної строми в лімфатичних вузлах. За даними Т.Б. Журавльової, О.Д. Ягмурова та співавт. [8], у тварин експериментальної групи діаметр ретикулярних волокон у брижових лімфовузлах зростає. Сітки, які сформовані цими волокнами, стають дрібнопетлістими. Еластичні волокна також потовщені, на відміну від колагенових, розміри яких у щурів експериментальної групи не змінюються. Виявлені зміни в селезінці і лімфатичних вузлах Т.Б. Журавльова, О.Д. Ягмурів та співавт. [8] розглядають як дезадаптацію, яка проявляється послабленням імунопоетичних реакцій у зазначених органах. Розростання строми в лімфатичних вузлах трактується як компенсаторне заміщення його паренхіми, яка регресує в результаті гіпокінезії.
Великий інтерес викликають матеріали Л.В. Волкової [2], яка досліджувала мікроструктуру селезінки мишей в умовах 5-тижневої гіпокінезії. Для одержання результату мишей-самок БЛЬБ/е (7 спостережень) поміщали в пластикові трубки по 6 годин на день, без обмежень у їжі й воді. У порівнянні з контрольною групою спостережень у щурів, підданих гіпокінезії, автор виявила різке зниження числа лімфоцитів (лімфоцитоліз), який особливо інтенсивно виявився в центральній частині лімфоїдного вузлика. У цій зоні спостерігалося зменшення числа малих лімфоцитів у 2 рази, зрілих плазмоцитів — у
9 разів. У порівнянні з контролем, відзначалося різке підсилення деструктивних процесів.
Зміни структури лімфоїдних органів при тривалій гіподинамії також представлені в матеріалах ГН. Дурнової, А.С. Капланського [4, 5]. Автори вивчали морфологію тимуса й селезінки в 61 щура-самця лінії Вістар 70-денного віку і масою тіла 300 г (до початку експерименту). Щури експериментальної групи містилися в індивідуальні клітки, які різко обмежували рухливість тварин, але дозволяли їм повертатися навколо подовжньої осі тіла. Тривалість експерименту склала 30, 60, 90, 120 і 165 діб. Відповідно до виконаних гістологічних досліджень у щурів експериментальної групи спостерігалися більш виражені, чим у контролі, процеси атрофії тимуса. За даними ГН. Дурнової, А.С. Каплансько-го [4, 5] були зменшені розміри часточок тимуса, коркова речовина стала більш тонкою, у субкапсу-лярній зоні спостерігалися чисельні лімфоцити з пікнотичними ядрами. Було також виявлено жирові клітини і невеликі тяжі сполучної тканини, яка вростала в часточки з боку капсули. Автори відзначили, що у щурів експериментальної групи більш істотно було виражено стирання межі між корковою і
мозковою речовиною тимуса, а також наявність великих скупчень плазматичних клітин у корково-медулярній зоні цього органа. У щурів, що знаходилися в умовах гіподинамії, спостерігалося збільшення товщини міждолькових сполучнотканинних прошарків, в яких в значній кількості завжди були присутні новоутворені судини, оточені «лімфоплазмо-цитарними інфільтратами» і значним числом гладких клітин. На жаль, відсутність адекватних цифрових матеріалів не тільки не дозволяє оцінити динаміку виявлених змін у відповідності з термінами експериментальної гіподинамії, але і не дає можливості зіставити їх з контрольними показниками [4].
Г.Н. Дурнова, А.С. Капланський [5] приводять також дані про зміни мікроанатомічної будівлі селезінки щурів, які знаходилися в умовах гіподинамії. За даними авторів на 30-у добу гіподинамії у щурів відзначається зменшення розмірів лімфоїдних вузликів у селезінці, їхніх центрів розмноження, а також лімфоцитів у червоній пульпі органа. При збільшенні тривалості гіподинамії у червоній пульпі кількість зрілих і незрілих клітин плазмоцитарного ряду збільшувалася. Було відзначено, що плазмоци-ти утворювали крупно- та дрібноосередкові скупчення в області В-зон лімфоїдних вузликів, у червоній пульпі, особливо виражені на 90-у добу експерименту.
Також авторами було простежено співвідношення червоної і білої пульпи селезінки на протязі всього періоду гіподинамії [5]. Для цього поперечні зрізи органа фотографували, потім негативні зображення проектувалися на папір, де контури селезінки і лімфоїдних вузликів обводилися олівцем. Отримані зображення вирізувались, зважувалися і виражалися в умовних одиницях. Відповідно до отриманих матеріалів, на 30-у добу експеримента спостерігалося зменшення площі червоної пульпи селезінки, яке зберігалося на протязі всього періоду перебування в умовах гіподинамії. Статистично значиме зменшення площі білої пульпи автори виявили тільки у щурів, мортифікованих на 90-у й 165-у добу обмеження рухливості. Аналізуючи отримані дані, ГН. Дурнова, А.С. Капланський [5] відзначили, що виявлені ознаки свідчать про гальмування еритропоезу при гіподинамії. На думку авторів, їх можна розглядати як результат зниження потреби організму в кисні через дефіцит м’язової діяльності, а також у зв’язку зі стресом. Гіпоплазія білої пульпи селезінки при гіподинамії є наслідком стресової реакції, яка пов’язана з супресивним ефектом підвищеного рівня глюкокортикоїдів. Також було відзначено, що можливою причиною виявленої плазмоклітинної гіперплазії селезінки є активація аутоімунних процесів при гіподинамії. У цілому, автори відзначили, що при тривалій гіподинамії у щурів розвивається стресова реакція [4, 5]. Тривалість 1-ї стадії стресу (стадія тривоги) триває близько 1 місяця. Наступна стадія резистентності триває до закінчення експерименту (165 діб) і співпадає з адаптацією тварин до нових умов існування.
Ця стадія характеризується стабілізацією ваги щурів, їхньої селезінки, уповільненням швидкого темпу інволюції тимуса.
Цікаві дані про стан пахових лімфатичних вузлів при порушеннях рухової активності у мавп надають Л.М. Єрофєєва, М.Р. Сапін та співавт. [7]. Автори досліджували поверхневі пахові лімфатичні вузли, узяті в 5-літніх мавп-самців макака-резус, вага яких варіювала від 3,5 до 5,4 кг. Лімфатичні вузли бралися до і після дослідження у тварин, які були обмежені у своїх рухах на протязі 30-и діб. Тварини знаходилися у лежачому положенні (на ліжечках з кутом нахилу «голова-ноги» у 5-6° («антиортоста-тична гіпокінезія»).
Такий стан тварин позначається на будівлі їхніх лімфатичних вузлів. При гіпокінезії коркова речовина лімфовузлів приймає вид дифузної лімфої-дної тканини, кількість лімфоїдних вузликів з центрами розмноження зменшується у 2-3 рази. На гістологічному зрізі виявляється, в середньому, 3-5 лімфоїдних вузликів з такими центрами (до експе-римента - 8-26 лімфоїдних вузликів). Визначення паракортикальної (тимусзалежної) зони у лімфовузлах утруднено. М’якотні тяжі після гіпокінезії виражені погано, розрихлені мозкові синуси нерівномірно заповнені клітинними елементами. Після експеримента у всіх структурах лімфатичних вузлів істотно зменшена кількість малих лімфоцитів (у па-ракортикальній зоні, у м’якотних тяжах і в мозкових синусах), а також плазматичних клітин, Л.М. Єрофєєва, М.Р. Сапін та співавт. [7] вважають, що при гіпокінезії у лімфатичних синусах відбувається місцеве дозрівання плазматичних клітин та їх вихід у лімфатичне й кровоносне русло. В результаті цього забезпечується компенсаторна підтримка гуморального імунітету у експериментальних тварин. Також автори роблять висновок, що в результаті гіпокінезії в мавп різко знижується морфофункціональ-на активність пахових лімфатичних вузлів, в них підсилюються деструктивні процеси. У даному випадку гіпокінезія поєднується зі стресом. Тварини не тільки позбавлені звичних рухів, але й тривалий час знаходилися в зовсім незвичному для них положенні. Не виключено, що стресова ситуація більш впливає на стан лімфоїдної тканини, чим гіпокінезія [7, 6].
Аналізуючи наукові публікації, слід зазначити, що реабілітаційні процеси у лімфоїдній тканині, а також структурно-функціональні зміни органів імунної системи після усунення гіподинамії, вивчені вкрай недостатньо. У дослідженнях, присвячених вивченню органів імунної системи в умовах постгіподинамії, розглядаються переважно якісні зміни лімфоїдної тканини у реабілітаційному періоді. ГВ. Харлова, С.Є. Лі [17] вивчали зміни ваги тимуса і мітотичного індексу в його корковій речовині у 30 щурів лінії Вістар у різний термін (від 6 годин до 10 діб) після припинення десятидобової гіподинамії. Стан гіподинамії моделювався шляхом вмісту тварин в індивідуальних клітках, що виклю-
чало всі рухи, крім рухів голови. Безпосередньо після гіподинамії відзначається істотне зменшення маси тимуса (2,48 разів у порівнянні з контролем) і мітотичного індексу (у 1,59 разів). Після припинення гіподинамії відбудовні процеси в тимусі починаються не відразу. Навіть через 12 годин реабілітаційного періоду маса тимуса продовжувала знижуватися (у 6,06 разів). Зменшення маси цього імунного органа автори розглядали як прояв гострого вторинного стресу, який є наслідком порушення адаптації тварини, що развилось в умовах обмежених рухових можливостей. У ці строки мітотичний індекс також зменшується (до 3,5%), що може свідчити про триваюче ослаблення проліферативних процесів у тимусі. Структурно-функціональне відновлення тимуса починається тільки через 18 годин після усунення гіподинамії. Вага органа через 18 годин після закінчення експеримента склала 37,4% від контрольних значень, на 2 добу реабілітаційного періоду - 50%, а до 10 доби досягає 93,1% від даних контролю. Мітотичний індекс у корковій речовині тимуса досягає рівня контролю лише на 8-
10 добу реабілітаційного періоду. За даними ГН. Дурнової, А.С. Капланського [5], реабілітаційні процеси в селезінці після усунення гіподинамії відбуваються досить активно. Через 2 місяці реабілітаційного періоду спостерігається майже повна нормалізація маси цього органа. Відбувається також збільшення розмірів лімфоїдних вузликів та їхніх центрів розмноження. Через 3 місяці, на думку авторів, гістологічна структура селезінки цілком відновлюється.
Висновок.
Слід відмітити, що в умовах гіподинамії як одного зі стресових факторів резистентність організму досягається в результаті роботи безлічі органів і функціональних систем, особлива роль серед який належить органам імунної системи. Незважаючи на загальні принципи організації, всі ці системи принципово відрізняються. Адже стрес-реакція, позначена ще як загальний адаптаційний синдром, оцінюється як гомеостатична та морфологічна реакція на рівні цілісного організму, спрямована на збереження сталості внутрішнього середовища.
Стрес є специфічною формою прояву життєдіяльності організму, основним змістом якої є обмін речовин і енергії, що змінюються при стані стресу; разом з цим однією з головних ланок, що включаються у даний стан, є імунна система з її специфічними і неспецифічними відповідями.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впливу стресових факторів (гіподинамії) на гістоморфоло-гію органів імунної системи.
Література
1. Абрамов В.В. Взаимодействие иммунной и нервной систем. - Новосибирск: Наука, 1988. - 166 с.
2. Волкова Л.В. Влияние хронических стрессовых воздействий на выделение фактора, ингибирующего миграцию клеток селезенки у мышей в ответ на аутоантигены // Изв. АН РМ, серия «Биол. и хим. науки». - 1994. - №5. - С. 2932.
3. Воротникова Е.В. Особенности реакции лимфоидных органов крыс на острое стрессовое воздействие при гиподинамии // Космич. биол. - 1994. - №5. - С. 50-54.
4. Дурнова Г.Н., Капланский А.С. Динамика морфологических изменений в надпочечниках и лимфоидных органах крысы при иммобилизационном стрессе // Арх. анат., гис-тол. и эмбриол. - 1993. - Т. 85, №7. - С. 67.
5. Дурнова Г.Н., Капланский А.С. Изменения структуры лимфоидных органов крыс при длительной гипокинезии // Арх. анат., гистол. и эмбриол. - 1993. - Т. 85, №8. - С. 18-22.
6. Ерофеева Л.М., Сапин М.Р., Григоренко Д .Е. Состояние тимуса мишей в различные сроки после облучения ускоренными ионами углерода // Морфология. - 2000. - №1. -С. 42-45.
7. Ерофеева Л.М., Сапин М.Р., Григоренко Д. Е. и др. Влияние гипокинезии и сочетанного действия гипокинезии и гипергравитации на состояние паховых лимфатических узлов обезьян / В кн. «Организм и окружающая среда: жиз-необезпечение и защита человека в экстремальных условиях. - М., 2000. - Т. 2. - С. 227-228.
8. Журавлева Т.Б., Ягмуров О. Д., Огурцов РП. Функциональная морфология селезенки и лимфоидного аппарата кишечника при стрессе // Арх. патологии. - 1995. - №1. - С. 52-56.
9. Зимин Ю.И., Сухих Г.Т., Наливайко Е.С. Воздействие операционного стреса на состояние клеточного иммунитета / / Вестн. АМН СССР. - 1985. - №8. - С. 30-33.
10. Левандо В.А., Суздальницкий Р.С., Кассиль ГН. и др. Стрессорные иммунодефициты у человека // Усп. физиол. наук. - 1990. - №3. - С. 79-97.
11. Николаева А.А., Николаева Е.И., Майер Э.Н. Выявление гиподинамии и психоэмоционального напряжения при массовом профилактическом осмотре студентов // Сов. медицина. - 1988. - №8. - С. 24-48.
12. Португалов В.В., Капланский А.С., Дурнова ГН. Состояние иммунокомпетентных органов при гиподинамии // Вестн. АМН СССР. - 1990. - Т. 25, №10. - С. 29-33.
13. Сапин М.Р Принципы организации и закономерности строения органов иммунной системы человека // Арх. анат. - 1987. - Т. 92, №2. - С. 5-16.
14. Сапин М.Р., Этинген Л.Е. Иммунная система человека. -М.: Медицина, 1996. - 301 с.
15. Серов В.В., Зубжицкий Ю.Н. Принципы и возможности морфологического изучения иммунопатологических процессов // Арх. патол. - 1993. - Т. 33, №9. - С. 3-14.
16. Ткачук М.Г. Изменение структурных компонентов вилоч-ковой железы при различной степени адаптации организма к физическим нагрузкам // Архив анат. - 1984. - №5. -С. 80-84.
17. Харлова Г.В., Ли С.Е. Митотическая активность тимуса при гипокинезии и в период восстановления // Бюлл. экс-пер. биол. - 1989. - №10. - С. 480-481.
18. Чернов И.П. О стресс-реакции при гипокинезии и ее влиянии на общую резистентность организма // Космич. биол. и авиакосмич. медицина. - 1990. - Т. 14, №2, - С. 57-59.
19. Opel L. Immunohistopathology. - Stuttgaet: Geo Thieme Publ., 1996. - 308 p.
Надійшла до редакції 19.01.2007р.
ВПЛИВ ЗАНЯТЬ СПОРТИВНИМИ ІГРАМИ НА КОРЕКЦІЮ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ-СИРІТ
Хлєбцевич К.В.
Харківська державна академія фізичної культури
Анотація. В статті розглянуто питання щодо впливу занять спортивними іграми (футбол, баскетбол) на формування психологічних якостей дітей-сиріт 12-16 років. Спортивні ігри, в яких присутні спільні колективні дії під час тренувань і змагань позитивно впливають на основні показники соціально-психологічної адаптації
дітей-сиріт, та позбавлених батьківського піклування. Ключові слова: діти-сироти, спортивні ігри, соціальна адаптація.
Аннотация. Хлебцевич Е.В. Влияние занятий спортивными играми на коррекцию процесса социальной адаптации детей-сирот. В статье рассмотрен вопрос, касающийся влияния занятий спортивными играми (футбол, баскетбол) на формирование психологических качеств детей-сирот 12-16 лет. Спортивные игры, в которых присутствуют общие коллективные действия во время тренировок и соревнований положительно влияют на основные показатели социально-психологической адаптации детей-сирот, лишенных родительской заботы. Ключевые слова: дети-сироты, спортивные игры, социальная адаптация.
Annotation. Khlebcevich K.V. Influence of sporting games studies on the improvement of process of social adaptation of children-orphans. The question touching of influence of sporting games studies (football, basket-ball) on formation of psychological qualities of children-orphans 12-16 years is considered in the article. Sports at which there are general collective actions during trainings and competitions positively influence the basic parameters of social -psychological adaptation of the children - orphans deprived of parental care.
Keywords: children-orphans, sporting games, social adaptation.
Вступ.
Протягом дня дитина-сирота знаходиться в одному приміщенні (класі) і в одному оточенні (як дорослих, так і дітей), що обмежує його фізичні і психологічні можливості проявляти активність. У зв’язку з цим дитині потрібно «виплеснути» свою накопичену енергію, опинитися в новій атмосфері. Тому, необхідна організація нестандартний рухових навантажень ігрової спрямованості, що потребують від дитини мобілізації її активності (як інтелектуальної, так і фізичної), як правило основаній на змагальних установках. Заняття спортом, рухові ігри, рухові методики є своєрідною розрядкою для дітей, виходом енергії що накопичилася, зняттям втоми, виплеском негативних емоцій. В спортивній грі дитина проявляє свої фізичні можливості, що вона значно рідше проявляє в навчальній та трудовій діяльності. Крім рухових якостей заняття спортом розвивають і такі психологічні якості, як воля, витримка, сприяють становленню самооцінки, стійкої Я-концепції дитини, підвищують впевненість в собі [4].
В той же час окрема спортивна діяльність впливає, з одного боку, на утворення специфічних якостей і структур особистості, з іншого - на досягнення високих спортивних результатів в конкретному виді спорту [2].
В спортивній грі дитина показує свої рухові можливості, що вона рідше проявляє в своїй навчальній і трудовій діяльності. Крім фізичних якостей (сили, спритності, швидкості, та ін.) заняття спортивними іграми розвивають і такі психологічні якості особистості, як воля, витримка, організованість які сприяють становленню самооцінки, стійкої Я-концепції дитини, підвищує впевненість в собі, що дуже необхідно для дітей-сиріт [3].
У грі проявляються і знання, набуті учнем і його вміння виконувати одні технічні елементи в
