CC BY
26
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. IW^KOTO, 2016, T 18, № 2 (66)
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HaqioHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' mcahuuhh Ta 6ioTexHonorm iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6617
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.22/.28:611.4
11Стохш1чна характеристика ппоф1за велико1 рогато1 худоби
С.С. За!ка lana.zaika@bk.ru
Житомирський нацгоналъний агроеколог1чний утверситет, вул. Корольова, 39, м. Житомир, 10025, Украша
Ггстохгмгчнг методи дослгдження дозволили дослгдити основнг сторони хгмгчног статики г динамгки гтофгза: розмг-щення г характер реакцгг на вмгст нуклегнових кислот, быюв, лгтдгву великог рогатог худоби ргзного вгку.
Встановлено тдвищену ттенсившстъ ггстохгмгчних реакцш на виявлення ДНК та РНК. Це свгдчитъ про нуклегнову природу кологду, який продукуетъся в орган г е носгем гормоналъних речовин. Найбыъшу концентрацгю нуклетових кислот спостерггали в аденогтофгзг тварин 6-ти мгсячного вгку. Тут вони накопичуютъся бглъше у ядрах аденоцитгв. Пгдвищеною ттенсившстю ггстохтгчнихреакцш на виявлення нуклетових кислот володгютъ клтини сполучнотканинног капсули гтофгза. Загалъш бглки виявляютъся в усгх ггстоструктурах гтофгза, але мгсцями переважног локалгзацп сумарних быюв у гтофгзг великог рогатог худоби у вгковому аспектг е аденогтофгз. Лтди в мгкроструктурах гтофгза мгстятъся в усгх його частках. Багатг на них промгжна частка та капсула гтофгза. Жирових клтин у структурах гтофгза не виявлено, тому що вони, як правило, мгстятъся у виглядг бюкомплексних сполук.
Характер ггстохтгчних особливостей гтофгза великог рогатог худоби залежитъ вгд вгку тварин, а вивчеш нами ггстохгмгчнг реакцп кологду дозволяютъ характеризувати його як мукополгсахарид з домгшками бттв г невеликою кыъюстю лгтдгв.
Ключовi слова: гтофгз, аденогтофгз, велика рогата худоба, ггстохгмгчна реакцгя, ггстоструктура, кологд, аденоцити, нуклегновг кислоти, лтди, загалъш бглки.
Гистохимическая характеристика гипофиза крупного рогатого скота
С.С. Заика lana.zaika@bk.ru
Житомирский националъный агроэкологический университет, ул. Королева, 39, г. Житомир, 10025, Украина
Гистохимические методы исследования позволили исследоватъ основные стороны химической статики и динамики гипофиза: размещение и характер реакции на содержание нуклеиновых кислот, белков, липидов у крупного рогатого скота разного возраста.
Установлено повышенную интенсивностъ гистохимических реакций на выявление ДНК и РНК. Это свидетелъствует о нуклеиновой природе коллоида, который продуцируется в органе и является носителем гормоналъных веществ. Наиболъ-шую концентрацию нуклеиновых кислот наблюдали в аденогипофизе животных 6-ти месячного возраста. Здесъ они накапливаются болъше в ядрах аденоцитов. Повышенной интенсивностъю гистохимических реакций на выявление нуклеиновых кислот обладают клетки соединителънотканной капсулы гипофиза.
Общие белки обнаруживаются во всех гистоструктурах гипофиза, но местами преимущественной локализации суммарных белков в гипофизе крупного рогатого скота в возрастном аспекте является аденогипофиз. Липиды в микроструктурах гипофиза содержатся во всех его долях. Богатые на них промежуточная доля и капсула гипофиза. Жировых клеток в структурах гипофиза не выявлено, потому что они, как правило, содержатся в виде биокомплексных соединений.
Citation:
Zaika, S.S. (2016). The histochemical characteristics of the pituitary gland of cattle. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(66), 79-82.
Науковий вюник ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького, 2016, т 18, № 2 (66)
Характер гистохимических особенностей гипофиза крупного рогатого скота зависит от возраста животных, а изученные нами гистохимические реакции коллоида позволяют характеризовать его как мукополисахарид с примесями белков и небольшим количеством липидов.
Ключевые слова: гипофиз, аденогипофиз, крупный рогатый скот, гистохимическая реакция, гистоструктура, коллоид, аденоциты, нуклеиновые кислоты, липиды, общие белки.
The histochemical characteristics of the pituitary gland of cattle
S.S. Zaika lana.zaika@bk.ru
Zhytomyr National Agroecological University, Korolova str., 39, Zhytomyr, 10025, Ukraine
Histochemical studies allowed to investigate the main aspects of the chemical statics and dynamics of the pituitary gland: location and nature of the reaction to the contents of nucleic acids, proteins, and lipids in cattle of different ages.
It is installed the increased intensity of histochemical reactions to identify DNA and RNA. This indicates about the nucleic nature of the colloid, which is produced by the body and is a carrier of hormonal substances. The greatest concentration of nucleic acids was observed in the adenohypophysis of animals of 6 months of age. Here they are accumulated more in the adenocytes nuclei. The cells of a connective-tissue capsule of the pituitary gland have increased intensity of histochemical reactions to identify nucleic acids. Common proteins found in all histoststructure of the pituitary gland, but sometimes the preferential localization of the total protein in the pituitary gland of cattle in the age aspect is the anterior pituitary. The lipid in microstructures of the pituitary gland contained in all its parts. The intermediate fraction and the capsule of the pituitary gland are rich by them. Fat cells in the structures of the pituitary gland have not been identified because they usually are contained in the form of biocomplexity connections.
The nature of the histochemical features of the pituitary gland of cattle depends on the age of the animals, and we studied the histochemical reactions of the colloid allow to characterize it as a mucopolysaccharide with impurities ofproteins and a small amount of lipids.
Key words: pituitary gland, anterior pituitary, cattle, histochemical reaction histostructure, colloid, adenocytes, nucleic acids, li-pids, total proteins.
Вступ
Клш1ко-анатом1чш та експериментальш спосте-реження за змшами об'ему та шлькосп залозистих елеменпв гшоф1за показали основне значення функ-цюнальних порушень i взаемного впливу ендокрин-них оргашв. Завдяки застосуванню гiстохiмiчних методiв було виявлено ряд особливостей структури базофшьних клггин передньо' частки i видшено серед базофшв тиреотрофи i два види гонадотрофiв, що виробляють фол^лостимулюючий i люте'шзуючий гормони (Pirs, 1962; ^утаЛепко, 2011). При фарбу-ванш зрiзiв гiстохiмiчним методом за Мак-Манусом у вах частках гiпофiза виявлено однакову 'х позитивну ПАС-реакцш, що сввдчить про його полюахаридну природу (^shunm and Rоgоzinа, 2006). Фарбування пстопрепарапв толу'диновим сишм дало забарвлення структури у рiзнi ввдтшки орто- i мета-хроматично' фарби. Особливо помпш вони в ущшьнених нашаро-ваних скупченнях коло'ду пром1жно' частки гiпофiза. Реакщя на сульфпдрильш групи за Шевремоном-Фредержом виявилася слабко позитивна. При фарбу-ванш за Ван-Пзон на фош малиново' строми коло'д у вах вщдшах гiпофiза мав жовто-помаранчовий колiр з деяким посиленням червонуватих тонiв у масах коло'ду, який мiститься в порожнинах пром1жно' частки. Фарбування гiстрозрiзiв суданом чорним ви-являло лшовдне просочування у всix мюцях розмь щення коло'ду, особливо у промiжнiй частщ залози (Bankir, 2001). Таким чином, юнують суперечливi та малоiнформативнi даш про гiстоxiмiчний склад коло-i-'да.
Мета до^дження - визначити гiстоxiмiчний стан гiпофiза велико' рогато' худоби рiзного вiку та дати адекватну оцiнку виявленим змiнам.
Завдання до^дження: провести пстолопчш та ri-стоxiмiчнi дослiдження гiпофiза рiзниx вiковиx груп клiнiчно здорово' велико' рогато' худоби.
MaTepia™ i методи дослiджень
Дослвдження проводились на кафедрi анатомй' i ri-стологп факультету ветеринарно' медицини Жито-мирського нацiонального агроекологiчного ушверси-тету.
Вивчення гiстоxiмiчниx змiн в гiпофiзi велико' рогато' худоби проводились у трьох вiковиx групах, по 10 голiв у кожнш: I група - 6-ти мюячного вiку; II група -однорiчного в^; III група - 3-4-х рiчного вiку.
При гiстоxiмiчному вивченнi нукле'нових кислот i бiлкiв в якосп фiксуючого засобу служила рiдина Карнуа, а в окремих випадках 10-12 % -ий водний розчин нейтрального формал^ (Pirs, 1962; Horal's'kyy et al., 2005). Виявлення нукле'нових кислот проводили за методами Браше (1942), Ейнарсона (1951), основних i кислих бiлковиx речовин - за Mi-кель-Кальво (1957), сумарних бiлкiв - за Шустом (1967). Вмют нукле'нових кислот визначали фарбу-ванням зрiзiв галлоцiанiн-xромовими галунами за Ейнарсоном. Для вивчення локалiзацi' i вмiсту зага-льних лiпiдiв використовували фарбування суданом чорним В за Мак-Манусом (1946), суданом -3 - за Кей-Уайхедом (1941), кислих i нейтральних лшщв -розчином сульфату нiльського блакитного за Кайном
Науковий вюник ЛНУВМБТ ¡меш С.З. Гжицького, 2016, т 18, № 2 (66)
(1947). Шсля постановки реакцп на виявлення тка-нинних лшщв за Кей i Уайхедом зрiзи дофарбовува-ли гематоксилiном (Konons'kyy, 1992). Зрiзи для виявлення лшвдш отримували на мiкротомi-крiостатi -МК-25. Заключали препарати в усix випадках в глще-рин-желатину. Miкрофотографування пстолопчних препаратiв здiйснювали пiд мiкроскопами «Бюлам-Ломо» та МБС-10, фотографували з використанням фотонасадки МФН - 10.
Результати та Тх обговорення
Гiстоxiмiчнi реакцп на характер виявлення та розподш нукле'нових кислот, бшкових речовин та лiпiдiв у гiпофiзi велико' рогато' худоби 6-ти мюячного, одно- та 3-4-х рiчного в^, не зазнають ¡стотних змiн.
У тварин 6-ти мюячного вiку розподш нукле'нових кислот в аденогiпофiзi не рiвномiрний. Так, дм-нки гiпофiза, як1 межують ¡з промiжною часткою мають iнтенсивнiше забарвлення, що сввдчить про пщвищення рiвня обмшу нукле'нових кислот. Клгга-ни, яш мiстяться бiля задньо' частки гiпофiза, навпа-ки, забарвлюються менш штенсивно (рис. 1).
Рис. 1. Локагазащя та розподш нуклеТнових кислот у мнофЫ 6-ти мiсячниx тварин:
а - аденогiпофiз; б - коло'дна порожнина.
Метод Ейнарсона. х 56.
1нтенсивне забарвлення пстопрепарапв при вияв-леннi нукле'нових кислот - ДНК та РНК - у гiпофiзi велико' рогато' худоби свщчить про нукле'нову природу коло'ду, який продукуеться в орган i який е носiем гормональних речовин.
Гiпофiз у сво'й гiстоструктурi мае коло'днi порож-нини. Найбшьша 'х кiлькiсть спостерiгаеться в адено-гiпофiзi. Клiтини навколо цих порожнин бiльш iнтен-сивно сприймають забарвлення, внаслщок чого фор-муеться смужка у виглядi обручки. Окремi дшянки клiтин аденогiпофiза погано сприймають забарвлення при виявленш РНК i ДНК, що вказуе на пригшчення нукле'нового обмiну у таких структурах (рис. 2).
В окремих клгтинах ДНК локалiзуеться в ядрах, де рiвномiрно розподiляеться у виглядi глибок рiзно' величини. Основним мiсцем локалiзацi' рибонукле'-ново' кислоти е 'х цитоплазма i ядерця (рис. 3).
Рис. 2. Локал1зац1я та розподш нуклеТнових кислот в а1емог1ноф1з1 корови 3-х piчного вiку: а - ендок-риноцити аденогiпофiза; б - коло'дна порожнина. Метод Ейнарсона. х 120.
Рис. 3. Лока. мзацш та pозподiл нуклеТнових кислот в кл^инах г1ноф1за корови 3-х piчного вiку:
а - аденогiпофiз; б - клгшни аденогiпофiза. Метод Браше. х 200.
Рис. 4. Локал1зац1я та pозподiл загальних б1лкчв в aдeногiпофiзi корови 3-х piчного вiку:
а - аденогiпофiз; б - коло'дна порожнина.
Метод Шуста. х 56.
З обмшними процесами нукле'нових кислот тiсно пов'язаний бiлковий обмiн. Загальнi бiлки виявляють-ся в усix гiстоструктураx гiпофiза, але мiсцями пере-важно' локалiзацii' сумарного бiлка у гiпофiзi контро-
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. IW^KOTO, 2016, T 18, № 2 (66)
gbHHx TBapHH y BiKOBOMy acneKTi e ageHorino$i3 (puc. 4).
B OKpeMHx K^iTHHax 6igKH KOH^mpyroTbca b agpax i цнтoпgaзмi. BegHKa KOH^Hrpaqia 6ima BuaBgaeTbca b agepuax. MeHme Horo MicTHTbca b KapiogeMi i Hag-3BHHaHHO Mago b Kapionga3Mi. B цнтoпgaзмi 6igKOBi penOBHHH po3Mi^ern y BHrgagi rgu6oK pi3Hoi' BeguHHHH. 3ycrpiHaroTbca OKpeMi KgiTHHH, KigbKicTb 6igKiB y цн-Tonga3Mi ge^o 3MeHmeHa i Ha npenapaTi bohh garoTb ocga6geHy pea^iro.
Po3nogig 6imoBHx penoBHH y ricTocTpyKTypi ageHO-rino$i3a HepiBHOMipHHH. TaK, ageнoцнтн ^HrpagbHol' gigaHKH ageHorino$i3a 3a6apBgroroTbca 6igbm iHTeHcu-bho (puc. 3).
Hinigu b MiKpocrpyKTypax rino$i3a MicraTbca b ycix Horo nacTKax. EaraTi hhmh npoMrnHa nacraa Ta Kancyga rino$i3a. ^upoBHx KgiTHH cygaHO^igbHHM MeTogoM y cTpyKTypax rino$i3a He BuaBgeHO i цe He BHnagKOBO, TOMy ^o ginigu, aK npaBHgo, MicraTbca y BHrgagi 6io-KOMngeKcHHx cnogyK.
BlICIIOBK'll
1. XapaKTep ricroxiMiHHHx oco6gHBocTen rino$i3a 3age®HTb Big BiKy TBapuH. nigBH^eHHa b KgiTHHax iHTeHcuBHocTi ricroxiMiHHHx pea^in Ha BMicr PHK 36iraeTbca 3 HaKonuneHHaM y hhx 6igKiB. To6to, hhhhh-kh, aK BngHBaroTb Ha ix xapaKTep, 3yMOBgeHi 3MiHaMH b o6MiHHHx npo^cax PHK.
2. BuBneHi HaMH ricToxiMinrn peaKqii Kogoigy rino-$i3a BegHKoi poraTol' xygo6u xapaKTeproyroTb Horo aK
MyKonogicaxapug 3 goMimKaMH 6igKiB i HeBegHKoro KigbKicTM ginigiB.
nepcnexmueu nodanbmux docnidwenb. nepcneKTHBa gocgig^eHb 6yge cnpaMoBaHa Ha nocTaHoBKy ricToxiMi-hhhx pea^in b rnmux eHgoKpHHHHx opraHax (HagHup-KoBi 3ago3H, aenHHKn) BegHKoi' poraToi' xygo6u aHagori-HHoro BiKy.
EiSgiorpa^inm nocngaHHH
Horal's'kyy, L.P., Khomych, V.T., Konons'kyy, O.I. (2005). Osnovy histolohichnoyi tekhniky i morfofunktsional'ni metody doslidzhen' u normi ta pry patolohiyi: Navchal'nyy posibnyk. - Zhytomyr : «Polissya» (in Ukrainian). Konons'kyy A.I. (1992). Biohimiya zhivotnuh. M.: Kolos.
(in Russian). Pirs, E. (1962). Histohymiya. M. (in Russian). ChymachenKo, O.Y. (2011). Stryktyrno-fynkcional'ni zminu promizhnoi chastku gipofiza y vikovomy aspekti. Visnuk problem biologii i medicunu. 2(3), 216-219 (in Ukrainian). Kashurina, N.K., Rogozina, O.V. (2006) Vozrastnue aspektu yl'trastryktyru gonadotropocutov adenogipofiza. Visnuk morfologii. 12(2), 260-263 (in Russian).
Bankir, L. (2001). Antidiuretic action of vasopressin: quantitative aspects and interaction between Via and V2 receptor-mediated effects. Cardiovasc Res. 51, 372-390.
Cmammn Hadiumna do peda^ii 1.09.2016
