CC BY
21
© Якименко Д. О.
УДК 616.72-002.77-06:616.316-008.811.4]-097 Якименко Д. О.
Г1ПОСАЛ1ВАЦ1Я ТА СИНДРОМ ШЕГРЕНА ПРИ РЕВМАТОИДНОМУ АРТРИТ1
Одеський нацiональний медичний ушверситет (м. Одеса)
Дана робота е фрагментом НДР кафедри орто-педично! стоматологiI ОнМедУ «Розробка повних зымних протезiв беззубих щелеп i особливостi протезування при несприятливих анатомо^зюло-гiчних умовах протезного ложа», № державно! рее-страцiI 01004U006456.
Вступ. Ревматощний артрит (РА) - найпошире-нiша та найтяжча аутоiмунна артропа™, що може супроводжуватись системними проявами, та ура-жае переважно жЫок [4,5]. Основним типом аутоантитт при РА е ревматощний фактор (РФ), однак досить часто спостер^аються й аутоантитта iнших типiв - антинуклеары, антитромбоцитарнi та iншi.
Ураження оргаыв i систем при РА характеризуются значною строкатiстю та поширенютю, часто супроводжуються виявленням рiзноманiтних ауто-антитiл у високому титр^ значно погiршують ефек-тивнiсть застосування базисно! терапiI синтетич-ними та бюлопчними базисними препаратами та прогноз [5,6].
До позасуглобових проявiв РА вщносять лiмфо-аденопати, ревматощы вузлики, цитопени, штер-стицiальне ураження легень, серозити, васкулгги та синдром Шенгрена (СШ). Наявнiсть позасуглобових уражень у хворих на РА свщчить про несприятливий перебщ наявнiсть широкого спектру аутоантитт та, як правило, супроводжуеться гiршою ефективнiстю базисно! терапи [6].
СШ проявляеться ураженням еттелто екзокрин-них залоз, зокрема, слинних i слiзних, та супроводжуеться наявнютю антитiл SSA/Ro та SSB/La. Дiагностуеться СШ у 9-34% хворих на РА та часто супроводжуеться системними проявами [1,5].
У хворих на РА спостер^ають ураження цтого ряду оргаыв та систем (найчастше - серцево-су-динно! системи у виглядi ппертоычно! хвороби та 1ХС, шлунково-кишкового тракту та щитоподiбно! залози). Наявнють патологi! щитоподiбно! залози виявлено у 64% хворих на РА [6], причому показано асо^ащю ураження щитоподiбно! залози з актив-нiстю РА та наявнютю органоспецифiчних антитiл до компонен^в щитоподiбно! залози.
Зниження продукцп слини, що вiдiграе важливу бюлопчну роль у функцiонуваннi шлунково-кишкового тракту, спостер^аеться при цiлому рядi патоло-гiчних станiв. Швидкiсть слиновидтення знижуеться з вiком i у здорових людей, а у хворих цей процес вщбуваеться зi значно бтьшою вираженiстю: сухiсть у рот^ що супроводжуеться гiпосалiвацiею, спосте-р^аеться при гiперглiкемi!, характернiй для цукро-
вого дiабету, залiзодефiцитнiй анемiI та порушеннях функцiI щитоподiбноI залози. У хворих на РА спосте-р^аеться зниження продукцiI слини [2,3,7], причому знижененя салiвацiI асоцiйоване з активнютю запального процесу та ураженням стравоходу.
Таким чином, при РА можлива наявнють широкого спектру органоспецифiчних та органонеспеци-фiчних аутоантитт, що супроводжуються ураженням цтого ряду оргаыв та систем, однак мехаызм та конкретн аспекти взаемозв'язку ураження орга-нiв з характером аутоантитт потребуе подальшого уточнення.
Мета дослщження: вивчення ураження ротово! порожнини, порушення салiвацiI у хворих на ревматощний артрит за наявност синдрому Шегрена.
Об'ект i методи дослщження. Обстежено 150 хворих на РА, 27 чоловшв (18%) та 123 жшки (82%), середнм вк становив 50,1 + 0,44 року. Проведено кл^чне та лабораторночнструментальне дослiдження, що включало аналiз скарг, збiр анамнезу. Дослiдження проводили ревматолог, стоматолог та офтальмолог. При об'ективному дослщжены звертали особливу увагу на стан слизово! оболонки очей та ротово! порожнини. Проводили тест Шир-мера, визначали швидюсть нестимульовано! са-лiвацi!. Швидкiсть нестимулювано! салiвацi! визначали вранцi натще. В положеннi сидячи пацiент ковтав слин i потiм на протязi 15 хв збирав слину, що пасивно секретувалась. Вивчали ппену ротово! порожнини з визначенням ппеычного Ыдекса Грш-Вермiлiона.
Лабораторне дослiдження включало загаль-нi аналiзи кровi, сеч^ вмiст у кровi загального бтка та фракцiй, глюкози, бiлiрубiну, креатиыну, С-реактивного бiлка (СРБ) iнтерлейкiну-1 (1Л-1). Ви-являли РФ, антитiла до цикличного цитрулiнованого полiпептиду (ССЗ), антинуклеарн антитiла (АНА). Проводили ЕКГ та рентгенографт органiв грудно! клiтки.
Дiагноз РА верифiкували за критерiями ДОЯ/ ЕШ-АЯ, дiагноз СШ - за критерiями 1нституту ревма-тологi! [5,8].
Одержан результати обробляли за допомогою методiв математично! статистики. Для параметрич-них критерi!в обчислювали достовiрнiсть вщмшнос-тей за допомогою критерiю Стьюдента, для непа-раметричних критерi!в - iз застосуванням точного критерiю ф Фiшера.
Обстежених хворих роздiлили в залежност вiд наявностi скарг та швидкост нестимульовано! са-
Таблиця.
Швидкють салiвацFГ, аутоантитiла та активнiсть запального процесу у хворих на ревмато'Гдний артрит
№ Показник 1 -а група хвор1 на РА без сухост1 в рот (п = 90) 2-а група хвор1 на РА з сух1стю в рот1 (п = 31) 3-я група хвор1 на РА з СШ (п = 29)
1 1ндекс Грш-Вермтлюна 4,2 + 0,02 4,9 + 0,04* 5,4 + 0,03**»
2 Швщюсть спонтанно! сал1вацИ, мл/хв 0,29 + 0,007 0,25 + 0,005* 0,14 + 0,006**»
3 Наявн1сть ревматоидного фактору 59 (66%) 24 (77,4 %) 28 (96,6%)** «(Р < 0,01)
4 Наявнють антит1л до ССР 62 (69%) 22 (71%) 23 (79%)
5 Наявн1сть АНА 44 (49%) 17 (54, 8%) 20 (68,9%)»
6 Наявнють БвА/Яо та БвВДа 0 0 12 (41,3%)** «
7 Вмют С-РБ, мг/л 17,1 + 0,3 19,1 + 0,4* 22,6 + 0,7**»
8 Вм1ст 1Л-1, пг/мл 20,1 + 0,6 24,2 + 0,9* 27,4 + 0,8**»
Примiтки: 1. * - достс^рнють вiдмiнностi млж 1-ю та 2-ю групами; 2. ** - достс^рнють вiдмiнностi миж 2-ю та 3-ю групами; 3. « - достовiрнiсть вiдмiнностi мiж 1-ю та 3-ю групами.
л1вацИ на три групи: в 1-у ввмшли 90 хворих на РА без скарг на сухють в рот1, в 2-у - 31 хворий на РА з1 скаргами на сухють в рот1, в 3-ю - 29 хворих на РА з синдромом Шегрена (швидюсть сал1вацИ менше 0,1 мл/хв). Контрольну групу по швидкост1 сал1вацИ склали 20 хворих сп1вставим1 за статтю та в1ком без аутоантит1л.
Результати дослщження та Ух обговорення.
Виявлено, що у вс1х хворих на РА поза наявнютю скарг на сухють у рот1 спостер1гаеться зниження сал1вацИ, що призводить до ураження шлунково-кишкового тракту та слизово! оболонки ротово! по-рожнини. В ус1х хворих на РА швидюсть спонтанно! сал1вацИ достов1рно нижча, н1ж в контрольн1й груп1 (0,29 + 0,07 мл/хв в 1-й, 025 + 0,005 мл/хв в 2-й, 0,14 + 0,04 мл/хв в 3-й та 0,39 + 0,01 мл/хв у контрольна груп1 в1дпов1дно).
За наявност1 скарг на сухють у рот1 швидк1сть спонтанно! сал1вацм достов1рно нижча, н1ж за !х вщ-сутност1 (табл.). Найнижчою е швидк1сть сал1вацм у хворих з РА та СШ. У них же й найвищий ппеычний 1ндекс Гр1н-Верм1лл1она, що св1дчить про виражене ураження ротово! порожнини.
СШ виявлено у 19% хворих на РА. У цих хворих найменша швидюсть спонтанно! сал1вацп, най-нижчий шдекс Гр1н-Вермтюна, найвищий вм1ст маркер1в запалення - С-реактивного бшка та 1Л-1. У них же найчаст1ше виявляються РФ та АНА р1зних тип1в.
Наявнють широкого спектру аутоантит1л, характерна для РА, асоцмована з1 зниженням швидкост1 спонтанно! сал1вац1!, причому найчаст1ше вони виявляються у хворих за наявност1 СШ.
Знижуеться швидюсть спонтанно! сал1ваци I у хворих на РА з1 зростанням ступеня активност1 запального ауто1мунного процесу, що може бути пояснено наявнютю у переважно! б1льшост1 (80%) хворих на РА с1алоаден1ту р1зного ступеня вираженост1, що досягае максимально! вираженост1 при висок1й ак-тивност1 ревматичного процесу [6,7].
Висновки. При ревмато!дному артрит! спостер1-гаеться зниження сал1ваци, що асоц1йоване з1 зростанням активност1 запального процесу, наявнютю аутоантитт. Синдром Шегрена при ревматоидному артрит! виявляеться у 19% хворих, асоц1юеться з1 значним попршенням г1г1ени ротово! порожнини, високою активнютю запального процесу, наявню-тю широкого спектру аутоантитт (ревмато!дний фактор, антинуклеарн антит1ла в низькому титр1, антитта ББА/Яо та ББВ/Ьа), п1двищенням вмюту С-реактивного б1лка та 1нтерлейк1ну-1).
Перспективи подальших досл1джень. Перспективно в подальшому вивчення ефективност1 базисного л1кування при ревмато!дному артрит! з системними проявами та синдромом Шегрена, можливост1 застосування системних та мюцевих за-соб1в для м1н1м1зац1! ураження ротово! порожнини та покращення !! ппени.
Л1тература
1. Григорьев С. С. Комплексная стоматологическая реабилитация больных с синдромом Шегрена: автореф. дисс. д. мед. н. /
С. С. Григорьев. - Екатеринбург, 2011. - 40 с.
2. Заздравнов А. А. Ппосал1вац1я - клЫчний маркер та аграватор переб1гу ревматощного артриту, ускладненого ураженням
стравоходу / А. А. Заздравнов, А. Б. Андруша // Украшський ревматолопчний журнал. -2013. - № 2 (52). - С. 90-93.
3. Заздравнов А. А. Оценка саливационной функции как неинвазивный скрининг эзофагеальных осложнений у больных ревма-
тоидным артритом / А. А. Заздравнов // Украшський ревматолопчний журнал. - 2014. - № 4 (58). - С. 85-88.
4. Наказ МОЗ Укра'ши № 253 вщ 11.04.2014 р. «Ушфкований кл1н1чний протокол надання первинно!, вторинно! (спец1ал1зовано!),
третинно! (високоспец1ал1зовано!) медично! допомоги та медично! реабшп"аци при ревматощному артрит! // Украшський ревматолопчний журнал. - 2015. - № 1 (59). - С. 9-27.
5. Нацюнальний пщручник з ревматологи / За ред В. М. Коваленка, Н. М. Шуба. - К.: Морюн, 2013. - 671 с.
6. Яременко О. Б. Влияние коморбидности и системных проявлений ревматоидного артрита на эффективность и переноси-
мость лечения синтетическими базисными препаратами / О. Б. Яременко, А. М. Микитенко // УкраУнський ревматолопчний журнал. - 2015. - № 1 (59). - С. 28-35.
7. Helenius L. M. Focal sialadenitis in patients with ankylosing spondylitis and spondyloarthropathy: a comparison with patients with
rhheumatoid arthritis or mixed connective tissiu disease / L. M. Helenius, J. H. Hietanen, I. Helenius [et al.] // Ann. Rheum. Dis. -2001. - Vol. 60. - P. 744-749.
8. Smolen J. S. EULAR recommendation for the management of rheumatoid arthritis with syntetic and biologikal disease-modifying
antirheumatic drugs / J. S. Smolen, R. Landewe, F. C. Breedveld [et al.] // Ann. Rheum. Diseases. - 2013. - Vol. 73. - P. 492-509.
УДК 616.72-002.77-06:616.316-008.811.4]-097
Г1ПОСАЛ1ВАЦ1Я ТА СИНДРОМ ШЕГРЕНА ПРИ РЕВМАТОИДНОМУ АРТРИТ
Якименко Д. О.
Резюме. Вивчали ураження ротово! порожнини, порушення салiвацi!, наявнють аутоантитт та рiвень маркерiв запалення у 150 хворих на ревмато!дний артрит (27 чоловшв та 123 жшки), середнм вк 50,1 + 0,44 роки; 90 хворих без скарг на сухють в рот^ 31 хворий зi скаргами на сухють у рот та 29 хворих з синдромом Шегрена. Виявлено, що у вЫх хворих на ревмато!дний артрит (без скарг на сухють у рот i з ними) спо-стеркаеться зниження салiвацi! (0,29 + 0,07 та 0,25 + 0,05 мл/хв), що асоцмоване зi зростанням активной запального процесу, наявнютю аутоантитт. Синдром Шегрена при ревмато!дному артрит виявлено у 19% хворих, асоцюеться зi значним попршенням ппени ротово! порожнини, вираженою гiпосалiвацiею (0,14 + 0,06 мл/хв), високою активнютю запального процесу, наявнютю широкого спектру аутоантитт (ревмато!д-ний фактор, антинуклеарн антитiла в низькому титр^ антитiла Ro та La, пщвищення вмiсту С-реактивного бiлка та Ытерлейюну-1).
Ключов1 слова: ревмато!дний артрит, ппена ротово! порожнини, гiпосалiвацiя, синдром Шегрена.
УДК 616.72-002.77-06:616.316-008.811.4]-097
ГИПОСАЛИВАЦИЯ И СИНДРОМ ШЕГРЕНА ПРИ РЕВМАТОИДНОМ АРТРИТЕ
Якименко Д. О.
Резюме. Изучали поражение ротовой полости, нарушение саливации, наличие аутоантител и уровень маркеров воспаления у 150 больных ревматоидным артритом (27 мужчин и 123 женщин), средний возраст 50,1 + 0,44 года; 90 больных без жалоб на сухость во рту, 31 больной с жалобами на сухость во рту и 29 больных с синдромом Шегрена. Выявлено, что у всех больных ревматоидным артритом (без жалоб на сухость во рту и с ними) наблюдается снижение саливации (0,29 + 0,07 и 0,25 + 0,05 мл/мин), что ассоциировано с увеличением активности воспалительного процесса, наличием аутоантител. Синдром Шегрена при ревматоидном артрите выявлен у 19% больных, ассоциируется со значительным ухудшением гигиены ротовой полости, выраженной гипосаливацией (0,14 + 0,06 мл/мин), высокой активностью воспалительного процесса, наличием широкого спектра аутоантител (ревматоидный фактор, антинуклеарные антитела в низком титре, антитела Ro и La), повышение содержания С-реактивного белка и интерлейкина-1).
Ключевые слова: ревматоидный артрит, гигиена ротовой полости, гипосаливация, синдром Шегрена.
ийС 616.72-002.77-06:616.316-008.811.4]-097.
HYPOSALIVATION AND SJOGREN'S SYNDROME IN RHEUMATOID ARTHRITIS
Yakimenko D. О.
Abstract. It were studied oral lesions, violation of salivation in patients with rheumatoid arthritis in the presence of S^gren's syndrome. The study involved 150 patients with RA, 27 men (18%) and 123 women (82%), mean age 50.1 + 0.44 years. Clinical and laboratory - instrumental study that included determining the speed of unstimulated salivation, hygienic index Green-Vermilion, common blood tests, urine, blood levels of total protein and fractions, glucose, bilirubin, creatinine, C-reactive protein (CRP) interleykinu-1 (IL-1). There rheumatoid factor, antibodies to cyclic citrullinated polypeptide (CVD), antinuclear antibodies (ANA) were revealed. Examined patients were divided depending on the availability of complaints and speed of unstimulated salivation into three groups: the first included 90 RA patients without complaints of dry mouth, in the second - 31 RA patients complaining of dry mouth, 3 - 29 RA patients with S^gren's syndrome (salivation rate of less than 0.1 mL/min). The control group according to salivation rate put together 20 patients compared to sex and age without autoantibodies. It was found that all patients with RA beside the presence of complaints of dry mouth, had decrease salivation, that lead to lesions of the gastrointestinal tract and oral mucosa. In all patients with RA spontaneous salivation rate was significantly lower than in the control group (0.29 + 0.07 ml/min in 1 st, 025 + 0.005 ml/min in the 2 nd, 0.14 + 0.04 ml/min at 3 and 0.39 + 0.01 ml/min in the control group, respectively). If there are complaints of dry mouth spontaneous salivation rate was significantly lower than in their absence. The lowest rate of salivation in patients with RA and Sjigren's syndrome. They have the highest hygienic Green Vermilliona index, which indicates pronounced lesions of the oral cavity. Sjogren's syndrome is found in 19% of patients with RA. There the lowest rate of spontaneous salivation, the lowest index Green Vermilion (5.4 + 0.3), the highest content of inflammatory markers - C-reactive protein (22.6 + 0.7 mg/L) and IL-1 (27.9 + 0.8 pg/ml) in these patients. They are also have the highest friequens (in 96.6% of patients) and different types of ANA (in 68.9% of patients). The presence
of a wide spectrum of autoantibodies characteristic of RA is associated with a reduction rate of spontaneous salivation, and often they suffer from Sjogren's syndrome. Reduced rate of spontaneous salivation with increasing degree of inflammatory autoimmune process can be explained by the presence of sialoadenitis varying degrees of severity, in majority of patientes with rheumatoid arthritis (80%), reaching maximum severity at high activity of rheumatic process. Thus, in rheumatoid arthritis decrease salivation, which is associated with increased activity of inflammation and with presence of autoantibodies. Sjogren's syndrome in rheumatoid arthritis is found in 19% of patients, is associated with a significant deterioration in oral hygiene, high activity of inflammation, the presence of a wide spectrum of autoantibodies (rheumatoid factor, antinuclear antibodies in low titer antibodies SSA/ Ro and SSB/La), increased content C-reactive protein and interleukin-1).
Keywords: rheumatoid arthritis, oral hygiene, hyposalivation, Sjogren's syndrome.
Рецензент - проф. Скрипншов П. М.
Стаття надшшла 05.02.2016 року
