CC BY
10
- Access mode: http://www.nbuv.gov.ua/pontal/ natural/vntu/2009_19_1/pdf/64.pdf.
13. Global Survey of Confidential Information Origins 2017 [Electronic Resource]. - Access mode: https:// www.ec-ns.nu/novosti/utechki-konfidentsialnoy-infonma tsii-v-2017-godu-globalnoe-issledovanie-infowatch.
Данi про автора
Руста Юл1я Олександр1вна,
к.е.н., доцент кафедри фiнaнciв та фЫансово-eKOHOMiHHOi безпеки, КиТвський нaцiонaльний уыверситет тexнологiй та дизайну e-mail: [email protected] Ярмак Анна ¡вашвна,
студентка кафедри фЫанЫв та фЫансово-eкономiчноí безпеки, КиТвський нацюнальний унiвeрситeт тexнологiй та дизайну e-mail: [email protected]
Данные об авторе
Русина Юлия Александровна,
к.е.н, доцент кафедры финансов и финансово-экономической безопасности, Киевский национальный университет технологий и дизайна e-mail: [email protected] Ярмак Анна Ивановна, студентка кафедры финансов и финансово-экономической безопасности, Киевский национальный университет технологий и дизайна e-mail: [email protected]
Data about the author Yulia Rusina,
PhD, Associate Professor of the Department of Finance and financial and economic security, Kiev National University of Technology and Design e-mail: [email protected] Anna Yarmak,
Student of the Department of Finance and financial and economic security, Kiev National University of Technology and Design e-mail: [email protected]
УДК 330.34.014-026.23:338.22:005.334:339.9-048.23(204) DOI: 10.5281/zenodo.1400796
КОЛОДЙЧУК А.В.
Пдросферш екоризики впровадження IKT: класифшащя та характеристика
У статт'1 щентиф1ковано i охарактеризовано п'1дгрупи й класи потенц'1йних загроз у складi гру-пи пдросферних ризик'1в впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технолопй в нацюнальый економiцi та в рамках окремих П репоыв. Визначено сутнсть пдросферних ризик'1в 1КТ, доведена актуальнсть i необхщнють Iх вивчення та монторингу за ними. Так, встановлено, що гщросфер-н екоризики впровадження 1КТ-технолопй позначають ус'1 можлив'1 загрози в'щ роботи та / або несправностей роботи комп'ютерно-комуыкацйного та електронно-цифрового обладнання для природнього водного середовища (рiчки, озера, моря, океани тощо), в який вони помщен або по-ряд з яким вони знаходяться. Запропонована i обгрунтована класифiкацiя пдросферних еколо-пчних ризик'1в '¡нтруз'й 1КТ-технолопй. Зокрема, розглянуто океан'мн'1, морсью, рiчковi, водоймов'1, п'щземн'1, льодовиков'1 п'щгрупи вiдповiдного роду загроз; дано характеристику наступним класам ризик'1в: г'щросферо-батискафн, субмаринн'1, ризики цифровоI пдроенергетики, ризики аварй водних транспортних перевезень, ризики забруднень канал'1зац'1йними в'щходами, еколого-навi-гац '1йн '1 ризики, захаращення пдросфери 1КТ-обладнанням. У рамках кожного класу ризик'1в наведен в'щпов 'щнi приклади. Обгрунтована необ^днють посилення екологчних вимог до питань вза-емодц' 1КТ з ресурсами пдросфери.
Ключовi слова: гщросфера, еколопя, ризики, iнформацiйнi та комуыка^йы технологи, нав'1га-ця, «розумнi» технологи, енергетика, забруднення.
КОЛОДИЙЧУК А.В.
Гидросферные экориски внедрения ИКТ: классификация и характеристика
В статье идентифицированы и охарактеризованы подгруппы и классы потенциальных угроз
в составе группы гидросферных рисков внедрения информационно-коммуникационных технологий в национальной экономике и в рамках отдельных ее регионов. Определена сущность гидросферных рисков ИКТ, доказана актуальность и необходимость их изучения и мониторинга за ними. Так, установлено, что гидросферные экориски внедрения ИКТ-технологий обозначают все возможные угрозы от работы и / или неисправностей работы компьютерно-коммуникационного и электронно-цифрового оборудования для природной водной среды (реки, озера, моря, океаны и т.д.), в которую они помещены или рядом с которой они находятся. Предложена и обоснована классификация гидросферных экологических рисков интрузии ИКТ-тех-нологий. В частности, рассмотрены океанические, морские, речные, водоемные, подземные, ледниковые подгруппы соответствующего рода угроз; дана характеристика следующим классам рисков: гидросферо-батискафные, субмаринные, риски цифровой гидроэнергетики, риски аварий водных транспортных перевозок, риски загрязнений канализационными отходами, эколого-навигационные риски, загромождение гидросферы ИКТ-оборудованием. В рамках каждого класса рисков приведены соответствующие примеры. Обоснована необходимость усиления экологических требований к взаимодействию ИКТ с ресурсами гидросферы.
Ключевые слова: гидросфера, экология, риски, информационные и коммуникационные технологии, навигация, «умные» технологии, энергетика, загрязнение.
KOLODIYCHUK A.V.
Hydrospheric ecological risks of implementation of ICT: Classification and characterization
The article identifies and describes sub-groups and classes of potential threats within the group of hydrospheric risks of implementing information and communication technologies in the national economy and in the framework of its separate regions. The essence of hydrospheric risks of ICT is determined, urgency and necessity of their studying and monitoring are proved. Thus, it has been established that the hydrospheric ecological risks of the implementation of ICT technologies denote all possible threats and / or malfunctions of the work of computer-communication and electronic-digital equipment for the natural water environment (rivers, lakes, seas, oceans, etc.) in which they placed or near which they are founded. The classification of hydrosphere environmental risks of intrusion of ICT technologies is proposed and justified. In particular, ocean, sea, river, water bodies, underground, glacial subgroups of the corresponding kind of threats are considered; characteristics of the following classes of risks such as hydrospheric-bathyscapes, submarines, risks of digital hydropower, risks of accidents in water transport, risks of sewage pollution, environmental and navigation risks, risks of clogging of the hydrosphere by ICT equipment is given. For each class of risks appropriate examples are given. The necessity of strengthening of ecological requirements for interaction of ICT with hydrosphere resources is substantiated.
Keywords: hydrosphere, ecology, risks, information and communication technologies, navigation, «smart» technologies, power engineering, pollution.
Постановка проблеми. Останым часом роз-виток нових комп'ютерних технолопй все част0е пов'язаний з еколопчним (мехаычним, тепловим) забрудненням вод Свтового океану, осктьки дана галузь тепер потребуе пдросферних ресур^в для свое! нормально! роботи (обчислювальн операций майынг, збер^ання великих об'eмiв Ытер-нет-даних та забезпечення доступу до них).
Aналiз останшх досл'!джень та публ^ацт. Соцiально-економiчний вимiр розвитку галу-зi 1КТ вивчався чималою ктькютю вчених-еко-номю^в, таких як: А. Воронченок, О. Гончаренко, М. Костюченко, Н. Мешко, С. Скородумов, I. Тер-
нова, А. Тихомиров та iH. Проте, гщросферы еко-лопчы ризики функцюнування рiзноманiтних комп'ютеризованих систем науково i комплексно не вивчалися, тому, з огляду на актуальнють i значущють цiеТ проблеми, Т'м придтена центральна увага в даному дослщженнк
Мета статл - виявити i проаналiзувати класи пдросферних екоризиюв впровадження Ыфор-мафйно-комунка^йних технолопй.
Виклад основного матералу. Гщросферы екоризики впровадження 1КТ-технолопй позна-чають ус можпивi загрози вщ роботи та / або не-справностей роботи комп'ютерно-комункац^-
ного та електронно-цифрового обладнання для природнього водного середовища (рiчки, озера, моря, океани тощо), в який вони помiщенi або по-ряд з яким вони знаходяться. 1ншими словами, слiд видтяти океанiчнi, морськi, рiчковi, водоймовi, льо-довиковi пiдгрупи екоризикiв 1КТ. У той же час, у розрiзi у^х перелiчених вище пiдгруп загроз можна видтити наступнi конкретнi класи екозагроз - це насамперед ризики замикання i вибухонебезпеч-ностi батискафiв та гiдростатiв, тому що в них зо-середженi значнi запаси водню i бензину, якi вико-нують таку ж роль, як водень чи гел^ у батискафах. ^м того, витiк палива, уламки обладнання загро-жуе екосистемам океаыв i морiв. Це все можна об'еднати у клас гiдростатно-батискафних загроз впровадження 1КТ. Як вiдомо, батискафи, на вщмг ну вiд гщросталв, перемiщаються по водних просторах океаыв та морiв самостiйно; обидва типи апаралв призначенi для р0ення конкретно-при-кладних науково-дослiдницьких задач на великих глибинах у гщросферк Дещо iншi загрози несуть й таю рiзновиди глибоководно! технiки для пщтримки роботи водолазiв, як пiдводнi буксирувальники. Це вс можпивi поломки у робол електроакумулято-ра та управлЫня ним, а також рульових пристро!в. Пiдводнi буксирувальники знайшли свое практич-не застосування у сферах: в^ськовй науково-до-слiдницькiй, пiдводного туризму, дайвЫгНндустрп. Привертае до себе увагу й клас субмаринних ри-зикiв 1КТ. В Укра'У за часi незалежносл залишився один функцiонуючий пiдводний човен «Запорiжжя» у спадок вiд радянського минулого, який пройшов багаторiчний ремонт i потрапив до складу рос^-ського флоту у зв'язку з кримськими подiями 2014 року. ВЫ ункальний тим, що це единий функцюну-ючий дизельно-електричний пiдводний човен типу 641. Радянськ пiдводнi човни типу 690 «Кефаль», а саме «С-226», «С-256» та «С-310» були порг занi на металолом або ут^зованк Починаючи зi спуску на воду першого у свiтi атомного пщводно-го човна «Наутiлус» у ^чы 1954 року та з появою на початку 1960-х рр. атомних човыв з ракетами «Поларю», здатних запускатися з пщводного поло-ження, розпочалася епоха ракетно-ядерних фло-тiв. Звiдси цiла низка можливих загроз: 1) загроза всеохоплюючо! термоядерно! в^ни, не кажучи про катастрофiчнi глобальнi наслiдки для екологм усг е! нашо! планети: якщо ран0е мiжконтиненталь-нi балiстичнi ядернi ракети могли запускатися лише з суходолу i спецiально визначених позиц^них
районiв (наприклад, iснуючi до Карибсько! ракет-но! кризи позицiйнi райони розмщення американ-ських ракет «Юттер» на пiвднi 1талм, та в район ту-рецького мiста Iзмiр, позицiйнi райони радянських ракет «Р-12» та «Р-16» на островi Куба), то те-пер вони могли бути запущен з будь-яко! точки Свп"ового океану. Пiсля поколЫня «Поларiс» та його радянського аналога - ракет «Р-13», якi, проте не могли запускатися з-пщ води, арсенали балютичних ядерних ракет, призначених для розмщення на атомних пщводних човнах лише роз-росталися i удосконалювалися: з'являлися поко-лiння «Посейдон», «Трайдент 1-2» (американськi), «Барк», «СЫева», «Лайнер», «Булава» (радянсько-рос^сью) тощо; 2) додаткову загрозу ударiв по на-земним цiлям становлять атомы пщводн човни з крилатими ракетами, як на теперiшнiй час пере-бувають на озбро8ннi не лише РФ та США, а також КНР, Велико! Британм та Францм; 3) дуже часто аварм на атомних пщводних човнах несуть загрози для екологм, в першу чергу зараження навколиш-нього природнього водного середовища небез-печними радюактивними речовинами. Так, з 1945 року в сукупносл вщбулось затоплення 10 атомних пщводних човыв (7 - СРСР/РФ, 3 - США). Варто додати, що на сьогодн уже вводяться в експлуата-цю пщводы човни - роботи. Ц повнiстю автономнi пiдводнi човни обходяться без ядерного палива, як атомы пщводы човни, вони працюють на двигунах внутр0нього згоряння.
Ще один клас - клас ризиюв цифрово! гщро-енергетики, в першу чергу загроз авар^ на су-часних гщроелектростан^ях. Вони загрожують навколишнiй екосистемi масштабними зато-пленнями територм, що прилягае до об'8ктiв гщро-енергетики, масштабними епiдемiями, нанесен-ням величезних матерiальних збиткiв, загибеллю людей, виведенням з-пщ господарського вико-ристання стьських територiй. Наймасштабнiшою подiбною катастрофою став прорив тайфуном «НЫа» [3] дамби на рiчцi Ру в КНР у 1975 рощ в результат чого утворилася велика хвиля, що зне-сла 62 дамби на рiчках Ру i Хуай i загинуло сотнi тисяч людей. Ще одним масштабним подiбним випадком було руйнування греблi Вайонт в 1талм у 1963 роцi, що понесло за собою загибель 2 тисяч людей. I хоча з'являються новi Ыновац^ы моделi безгреблевих гiдроелектростанцiй, петельних гщ-ровiдводiв, вiд цього ризики даного класу не зни-кають, а лише локально мiнiмiзуються.
Наступний клас пдросферних ризиюв 1КТ - за-грози аварiй транспортних перевезень водним шляхом (нафтонапивних танков, вантажних суден, траулерiв, ропкерiв, бапкерiв, пiсовозiв, кон-тейнеровозiв, озерних пейкерiв), опосередкова-н участю IКТ-технопогiй. Так, наприкпад, для вах сучасних контейнеровозiв передбачаеться вико-ристання спецiапiзованих вантажних комп'ютерiв МАСБ3 [4], якi розраховують 1хню мщнють, керо-ванiсть, ппавучiсть та ос^йнють, тобто здатнiсть корабля зберегти спйку рiвновагу на водi (як вщо-мо з теорм механiки, це така ситуа^я, копи будь-яке вщхилення спричиняе виникнення сип, якi спрямо-ванi на повернення фiзичноí системи до вихщного стану рiвноваги). Ролкери (ро-ро) призначенi для перевезення морським шляхом колюноТ технiки (автомобiпiв, сшьськогосподарських машин, танкiв i так далй, а причинами Тх катастроф на водi ставали негерметичнiсть в'Тзних i виТзних ворiт (апа-релiв), контроль за чим недостатньо забезпече-но 1КТ, а також висока iмовiрнiсть настання пожеж. Бувають i модифкацм суден типу ро-ро: РОРАХ-ролкери, котрi окрiм автомобшьноТ чи ЫшоТ колюноТ технiки перевозять велику кшькють пасажи-рiв; СопРО - поеднальна модифiкацiя звичайного ролкера та контейнеровоза; РоЬо - завантажен-ня i розвантаження такого ролкера вщбуваеться як через апарель, так i з допомогою крану. Балкери, як за рiзними оцiнками, складають бл. 40% всього торговельного флоту у свт (великою мiрою китай-ського), використовують для перевезень насипних вантажiв, таких як зерно, цемент, залiзна руда, ву-гiппя тощо. Траулери необхiднi для промислового вилову риби тралом (великого м0ка з спхи) i вони оснащен холодильними машинами й установками для збер^ання риби, оскiпьки зразу ж на суд-нi проводиться ТТ перинна обробка, а також досить часто трюмами для консервування риби. Еколопч-нi ризики полягають у даному випадку саме у над-мiрному i навiть хижацькому вилову риби, що не-се втрати природi морiв. Справжнiм еколопчним лихом кожного разу стають аварм нафтоналивних танкерiв з виливом нафтопродук^в у гiдросферне морське чи океаычне середовище. Будь-якi за-топленi кораблi несуть загрози екологiчного лиха, осктьки в Тх баках та резервуарах, як правило, знаходяться велик запаси нафти, палива, мастил. Так, з ча^в ДругоТ св^овоТ в^ни не менше 6 тисяч торговельних, в^ськових i транспортних суден за-лишилися лежати на днi морiв та океанiв, зазвичай
в районах морських пор^в та уздовж торговельних шляхiв. Якщо говорити про еколопчн катастрофи внаслiдок аварiй нафтоналивних танкерiв, то най-крупнiша з них сталась у 1989 рощ коли вщбулась аварiя нафтового танкера «Exxon Valdez» побли-зу берегiв Аляски утворилася нафтова пляма на поверхн океану площею 28 тисяч квадратних кг лометрiв. Запаси нафти зi всiх 6 тисяч затонулих кораблiв перевищують в 400 раз лише один на-фтовий викид вщ цього танкера у 1989 роцк Го-ловна проблема полягае в корозм металу обшивки затонулих кораблiв, в результатi чого вщбуваеть-ся витк нафти i забруднення океаычних просто-рiв, що несе колосальну шкоду для 1х флори та фа-уни. Так, у 2014 роц вiдбувся витiк запасiв палива з судна-танкера «Hutton», який п0ов на дно ще у 1942 роц поблизу берегiв Пвычно!" КаролЫи у США; у 2016 р. утворилось 1,5-кiлометрова нафтова пляма [5] вщ танкера «Coimbra». За вама прогнозами, такi випадки будуть лише частiшими у найближче десятил^тя, а усунення цих загроз по-требуе величезних фiнансових затрат. При цьому навпъ монiторинг цих витоюв, а його ведуть США, Канада, Велика Бритаыя, Норвегiя, Польща, Шве-цiя, потребуе значних затрат кош^в. Якщо говорити про юторичну еволюцiю еколопчно!' «нафтово!» проблеми, то можна видшити три ключовi етапи розгортання ^e'f екозагрози: 1) 1 етап - 19621972 рр. - за цей перюд початку бурхливих на-фто-танкерних перевезень вiдбулось зливання в океан 2 млн. т нафти; 2) 2 етап - 1973-1986 рр. - в цей час кожного року в середньому потрапляло в аварш 31 судно з нафтою або нафтопродукта-ми; 3) 1987 р.-дотепер - спостер^аеться значний спад нафтовиливних аварй проте ця проблема залишаеться дуже гострою i актуальною.
Ще один клас потен^альних екогщросферних проблем - забруднення поверхневих та пщземних вод каналiзацiйними стоками, спчними водами вiд лiкарняних закладiв, саытарних пунктiв обробки, теплоелектростанцiй, котелень, хiмiчноí обробки rрунтiв. Для нейтралiзацií такого роду ризикв вже сьогоднi активно створюються i впроваджують-ся у повсякденне життя наступнi смарт-технологм: «розумний будинок», «розумна лiкарня», «розум-ний транспорт», «розумне виробництво», «розум-не землеволодЫня та землекористування». Однак, при вах сво'(х перевагах, вони ще не досягли такого рiвня, щоб ефективно протистояти забрудненню такого компоненту навколишнього природного се-
редовища як noBepxHeBi та пiдзeмнi води (Грунто-Bi, пiдГрунтовi, трiщино-карcтовi, мiжплаcтовi), яке найчаслше знаходиться у 30Hi пiдвищeного еколо-ri4Horo ризику забруднення.
Неможливо оминути ще один клас ризикiв -еколого-нав^ац^них ризикiв 1КТ. В першу чергу вони пов'язан з наявнютю на певних дiлянкаx земно'1' повeрxнi аномальних зон, що мають згуб-нi наслiдки для нав^ацп i комп'ютерних комунка-ôié. Найвщом0а така зона у свiтi - Бермудський трикутник в Атлантичному океану а також «море диявола» бтя японських островiв у Тихому океан - «марiанськe море», розташоване поблизу Ма-рiанського жолобу - найглибшо''' точки Свтово-го океану в 11022 метри. Бермудський трикутник в гeографiчному план - дтянка океану мiж Бермудськими островами, державою Пуерто-Pi-ко та пiвднeм американського штату Флорида за-гальною площею 4 тисячi квадратних кiломeтрiв. Причини аномал^ фаxiвцi вбачають у рiзниx при-родних явищах, в першу чергу в одномоментних викидах гщралв метану з спгси родовищ на континентальному шeльфi окeанiчного дна, що здат-нi потопити пропливак^ поблизу морськi судна i нав^ь пролiтаючi на вiдносно низькiй висол лiтаки через меншу густину метану порiвняно з повiтрям.
Поряд з нав^а^йними проблемами слiд також видтити i eкологiчнi ризики забруднення та за-харащення гiдросфeри Ыформа^йно-комунка-ц^ними пристроями та серверним обладнанням. Немало важливим залишаеться питання еколо-пчносл капiталу [2] i тeриторiально-виробничиx систем [1] та аспектв кньо''' взаемодм' з пдросфер-ним середовищем. Так, провщна у свiтi у сфе-рi комп'ютерних тexнологiй компанiя «Microsoft Corporation» формуе мережу пiдводниx сeрвeрiв для збeрiгання даних, що тягне за собою теплове мехаычне забруднення вод Свтового океану.
Висновки
Проблеми, пов'язан з eкологiчним забруднен-ням гщросферного сереовища вiд рeзультатiв впровадження 1КТ, можна звести, в основному, до енергетичних, транспортних, военних та виробни-чо-тexнiчниx, вiдповiдно до сфер i родiв дiяльностi 'ix застосування. ^м того, в останне десятил^я до них доедналися ще i власне комп'ютерно-тех-нiчнi проблeмнi питання, осктьки новi крипто-технологм', майынг, xмарнi обчислення, пошук альтернативних мюць розмiщeння серверного
обладнання, новiтнiй дата-менеджмент вимага-ють значно''' кiлькостi пдросферних ресур^в, не-обxiдниx в першу чергу для охолодження роботи обладнання, а це веде до ix теплового i навпъ в деяких випадках радюактивного забруднення. П-потеза про мeтангiдратний стрибкоподiбний рют температури у водах Свiтового океану неминуче веде до глобального потеплЫня, а значить i до од-ыеТ з ключових глобальних проблем сучасностк
Список використаних джерел
1. Важинський Ф.А. Зарубiжний досвiд розвитку те-риторiально-виробничиx систем / Ф.А. Важинський, О.О. Жовтанецька, А.В. Колодмчук // Науковий вюник НЛТУ УкраТ'ни. - 2007. - Вип. 17.3. - С. 141-145.
2. Важинський Ф.А. 1ноземний капiтал: еколопч-ний аспект / Ф.А. Важинський, В.М. Черторижський, А.В. Колодйчук // Науковий вюник НЛТУ УкраТни. -2008. - Вип. 18.3. - С. 89-94.
3. Тайфун Нина в Китае 1975 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://geo-storm.ru/ priroda-i-klimat/stihii/tajjfun-nina-v-kitae-1975-goda/
4. MACS3 loading computer [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.interschalt.com/ software/macs3-loading-computer.html
5. Zeitbomben in den Weltmeeren [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.bernerzeitung. ch/wissen/natur/.../29030937
References
1. Vazhynskyy, F. A., Zhovtanetska, O. O., & Kolodiychuk, A. V. (2007). Zarubizhnyy dosvid rozvytku terytorial'no-vyrobnychykh system [Foreign experience in the development of territorial production systems]. In Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny [Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine]: Vol. 17.3 (pp. 141-145). [in Ukrainian].
2. Vazhynskyy, F. A., Chertoryzhskyy, V. M., & Kolodiychuk, A. V. (2008). Inozemnyy kapital: ekolohichnyy aspekt [Foreign capital: ecological aspect]. In Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny [Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine]: Vol. 18.3 (pp. 89-94). [in Ukrainian].
3. Tayfun Nina v Kitaye 1975 goda [Typhoon Nina in China in 1975] (2013, May 18). Website Magnetic storms today. Retrieved from http://geo-storm.ru/priroda-i-klimat/stihii/tajjfun-nina-v-kitae-1975-goda/
4. MACS3 loading computer (2018). Website of INTERSCHALT Software. Maritime systems. Retrieved
from http://www.interschalt.com/software/macs3-loading-computer.html
5. Zeitbomben in den Weltmeeren (2017, July 5). Website Berner Zeitung. Retrieved from https://www. bernerzeitung.ch/wissen/natur/zeitbomben-in-den-weltmeeren/story/29030937
Дан про автора
Колод1йчук Анатолй Володимирович,
к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-еконо-м1чний Ыститут КиТвського нацюнального торговель-но-економ1чного уыверситету e-mail: [email protected]
Данные об авторе
Колодийчук Анатолий Владимирович,
к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета e-mail: [email protected]
Data about authors Anatoly Kolodiychuk,
PhD, Associate Professor of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University e-mail: [email protected]
УДК 338.46 001:10.5281/1впоёо. 1400800
ТКАЧУК СВ., СТЕЦЕНКО В.А., СТАХУРСЬКА С.А., СТАХУРСЬКИЙ В.О.
Практичш шдходи до формування якост послуг
Проанал1зован1 проблеми якост'1 послуг ¡з врахуванням чотирьох головних специф'1чних рис послуг, таких як невдчутнють, нев1ддтьнють вд джерела, м'нлив'ють та непридашсть до збергання. Визначено, що роль людського чинника е одыею з головних проблем ефективноI оргаызацИ' про-цесу обслуговування. Визначен'1 можлив'1 дИ, за допомогою яких можна м1н1м1зувати негативний вплив людського чинника на яксть послуги. Перша група таких д1й пов'язана ¡з встановленням ч'пких вимог до обслуговуючого персоналу та ефективно органзованим внутр1шн1м маркетингом. Останне передбачае д)еву систему мотивацИ', яка б забезпечила високу яксть обслуговування в процес взаемодИ' обслуговуючого персоналу з кл'ентом. Друга група д1й пов'язана ¡з залученням споживача до процесу надання послуги.
Проанал1зован1 та систематизован'1 ¡снуюч1 погляди на яксть послуги. Поняття якост'1 послуг роз-глядаеться як поеднання двох складових: яксть процесу обслуговування та яксть результату вщ придбання послуги. Визначен'1 чинники впливу на кожну складову. Яксть процесу обслуговування залежить вд якост'1 ¡нтерактивно!' взаемодИ' м\ж обслуговуючим персоналом та кл'ентом, ефек-тивност'1 орган'зацп процесу обслуговування в час'1 та в простор/ та атмосфери надання послуги. Як'1сть результату пов'язана ¡з р1внем професйноI квал'ф'/кацн персоналу, якстю обладнання та матер'ал'в / р1внем ¡нновац1йност1 технолопй. Як'1сть процесу запропоновано розглядати як психо-лопчну та гедонстичну яксть, в той час як яксть результату е рацоналстичною якстю.
Запропоновано подл ¡снуючих послуг на дв'1 групи: послуги, для яких яксть результату та яксть процесу можна чтко розмежувати, та послуги, для яких саме яксть процесу визначае яксть результату.
Ключов! слова: маркетинг послуг, яксть послуги, яксть процесу обслуговування, яксть результату обслуговування, внутршнй маркетинг, ¡нтерактивний маркетинг.
ТКАЧУК С.В., СТЕЦЕНКО В.А., СТАХУРСКАЯ С.А., СТАХУРСКИЙ В.А.
Практические подходы к формированию качества услуг
Проанализированы проблемы качества услуг с учетом четырех главных специфических черт услуг, таких как неощутимость, неотделимость от источника, изменчивость и непригодность,
© ТКАЧУК С.В., СТЕЦЕНКО В.А., Формування ринкових вщносин в УкраУж №6 (205)/2018 69
СТАХУРСЬКА С.А., СТАХУРСЬКИЙ В.О., 2018
