CC BY
10
вно1 вартост! Для лiзингодавця, лiзинг - це, насамперед, розширення кола сво1х партнерiв i встановлення з ними довгострокових взаeмозв'язкiв, отримання вiд ль зингодавця лiзингових платежiв та зменшення ризику неплатоспроможносп спо-живача обладнання (у випадку припинення платежiв лiзингодавець мае право за-брати об'ект лiзингу та надати його iншому користувачев^.
Вiдповiдальним i одним з найбшьш складних етапiв пiдготовки лiзинговоí угоди е визначення суми лiзингових платежiв. Пiд лiзинговими платежами розу-мдать загальну суму, яка виплачуеться лiзингоодержувачем лiзингодавцю за на-дане йому право користування майном - предметом договору.
У лiзинговi платежi включаються амортизация лiзингового майна за весь термш дií договору лiзингу, компенсация плати лiзингодавця за використаш ним позиковi засоби; передбачеш викуп та порядок виплат зазначено1 вартостi у ви-глядi частки у складi лiзингових платежiв. Лiзинговi платежi сплачуються у ви-глядi окремих внесюв. За перiодичнiсть сплати платежi можуть бути щорiчнi, шв-рiчнi, щоквартальнi та щомiсячнi, а за термшами 1х внесения - що вносяться на початку, всередиш та у кiнцi перiоду сплати.
По методу нарахування лiзингових платежш сторони можуть вибрати:
• метод з "фшсованою загальною сумою", коли загальна сума платежiв нарахову-еться рiвними частками протягом усього термшу договору вiдповiдно до пого-джено! сторонами перюдичтстю;
• метод "з авансом", коли лiзингоотримувач при складант договору виплачуе лiзи-нгодавцю аванс у погодженому сторонами розмiрi, а шша частина загально! суми лiзингових платежiв (за мiнусом авансу) нараховуеться i сплачуеться протягом термшу дц договору, як i при нарахувант платежiв з фiксованою загальною сумою;
• метод "мшмальних платежiв", коли у загальну суму платежiв включаеться сума амортизацп лiзингового майна за весь термш дп договору, плата за використаш лiзингодавцем позиковi засоби, комiсiйна винагорода i плата за додатковi послуги лiзингодавця, передбачеш договором, а також вартють лiзингового майна, що ви-куповуеться, якщо викуп передбачений договором.
Загальна сума лiзингових платежiв не е постшною величиною. Вона зале-жить ввд швидкостi вiдшкодувания вартостi об'екта лiзингу: чим швидше окупо-вуеться вартють лiзингового майна, тим меншi ввдсотки нараховуються на ще не-погашену вартiсть цього майна.
Таким чином, на нашу думку, лiзинг е зручним способом фiнансувания i е особливо випдними у тих випадках, коли шдприемство не мае у своему розпоря-дженнi лiквiдних засобiв для здiйснения капiталовкладень. Тому при державнш пiдтримцi, хоча б на перюд становлення, лiзинговий бiзнес мае можливкть стати ще бiльш привабливим та набути широкого розповсюдження в УкраЫ.
УДК581.4:628.5:502.7:549.25/28 Acnip. А.1. Сафонов - Донецький НУ
ГЕТЕРОКАРП1ЧН1 ТЕНДЕНЦП С1М'ЯНОК ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИК1В ASTERACEAE DUM. П1Д ВПЛИВОМ МЕТАЛЕВОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Дослщжено карпологiчну морфоварiабельнiсть им'янок деяких представникiв As-teraceae Dum. з тенденщею до ксерофiтоценозу на забруднених грунтах. Встановлено, що аналопчна i морфометрична здатнiсть рослинного оргашзму пристосовуватись до змiн
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
навколишнього середовища може служити KpmepieM шдвищено! концентрацп важких ме-талш на територп Артемшського i Краматорсько-Константишвського (Донецький регiон) промислових вузлiв.
A. Safonov - Donetsk National University
Tendency for geterocarpical of seeds some Asteraceae Dum. under the conditions of metals contamination
The carpological morphovariability of seeds some Asteraceae Dum. with the tendency for xerophytization on the contaminated soils has been revealed. It has been established that anatomical- and morphometric plasticity of a plant organism may serve as the criterion of elevated concentrations of heavy metals in the territory of Artemovsk and Kramatorsko-Konstantinovsk (Donetsk region) industrial junctions.
KpmepieM антропотолерантноста рослини може бути li пластичшсть, яка вДд-биваетъся значною шрою диференщащею, у першу чергу, пстохишчних структур, що робитъ можливою адаптацию потенцшного фгтотестора до широкого спектру умов кнування [2]. Анатомо-морфологiчнi змiни рослинного оргашзму iндукуютъ металевий пресинг, який вщображае показник забруднення середовища [4, 7].
Т.Б. Батигша вiдзначаe, що взаемозв'язок рiзних структурних процесiв -одне з важливiших питанъ у морфологи. Та саме вiдсутнiстъ чiтких уявленъ про сполучешсть ембрiогенних характеристик частково вдауваеться при вивченнi рь зномаштних аномалiй [1, 5].
З метою вивчення загальних тенденцiй гетеро(карпо)спермп Cichorium intybus L., Tripleurospermum perforatum (Merat) M. Lanz, Tanacetum vulgare L. та Taraxacum officinale Webb ex Wigg. (Asterad-, або Asteraceae- et Asterren-тип емб-рiогенезу [9]) при забрудненш середовища важкими металами [3] було дослвдже-но структурнi змши сiм'янок, зiбраних у 1998-2000 рр. на територц Артемiвсъкого та Краматорсько-Костянтишвського промвузлiв Донецько! економiчноl формацл у точках локалiзацil блокiв 300-компонентно! мошторингово! сiтки. Вмiст металш у фтао- та едафопробах визначали методом атомно-абсорбцшно!' спектрофотомет-рц на прилад "Сатурн-3" та рентгенфлуоресцентним методом на приладi "Spectroskan" [6].
У зршого зародку дослiдних рослин можна побачити двД централънi клтаи-ни, якД знаходяться поруч зi ще неподшеними елементами периблеми. Центральна плерома вiдщеплюе iнiцiалi перикамбда (перициклу). Кореневий чохлик та дерматоген формуються з одного i того ж Ыщального шару клiтин - дермакалштро-гену. При концентрацп Ni у грунта понад 190 мг/кг простежуеться порушення росту кореня у цшому та вiдсутнiстъ кореневого чохлика (C. intybus, T. perforatum). Зважаючи на те, що чохлик мае двобiчне походження (центральна його частина (колумела) походить з гiпофiзу, а на периферп - з дерматогену), можна припусти-ти деградацда чи шдуковане гальмування металогенного походження цих тканин.
Вичленення протодерми спостерiгаетъся одночасно для рiзних бокiв зародку (в контрольних умовах), але при забрудненш Zn понад 430 (440) мг/кг у грунта утворюються рiзнi тканини за кiлъкiстю клiтин (ярусшсть), скорiше за все внасль док гетеротенденцшних периклiналъних подiлiв (C. intybus, T. perforatum та T. vulgare). yd клтаини спочиваючого центру потенцшно здатнi до подiлу, що дае можливкть поповнювати популяцда iнiцiалъних клтаин у випадку зупинки 1х зда-тностi до мiтозу за рiзними причинами, наприклад, пiсля дд! стресових факторiв,
якими можуть бути i надвисокi концентрацй' важких металш [8, 9]. Концентрацл у грунта Cd > 5,5 мг/кг та Pb > 270 мг/кг шдукують мгготичну активнiсть спочиваю-чого центру (пролiферyвання клiтин T. vulgare).
Нами визначеш випадки тератологiчноí поткотш! та схiзокотiлií для C. intybus (Cu 300-350 мг/кг (17-18 %), 350-400 мг/кг (27-28 %) та понад 400 мг/кг (33-35 %)); T. perforatum - 20-22; 24-27; 41-44 %; T. vulgare - 5-8; 9-10; 10 % ввд-поввдно. Природна схiзокотiлiя у зонах фонового забруднення не перевищуе 3 %. Стyпiнь схiзокотiлií може бути рiзною - вiд невеличкого виймання на верхiвцi ci-м'ядолi (T. perforatum та T. vulgare (Pb > 310 мг/кг)) до типово! полшотили (C. intybus (Fe > 185 мг/кг)). Гем^и- та гемиетракотшя (часткове розщеплення одш-ei' чи двох сш'ядолей двyciм'яного зародку) зycтрiчаeтьcя у C. intybus при концентрацй' Mn у грунта понад 3700 мг/кг. Роздшення ciм'ядолей призводить до певних змiн як у бyдовi зародкового кореня та гшокотилю, так i у поcлiдовноcтi дифере-нщацц листкових примордйв на апекс пагону (C. intybus). При цьому, чим глиб-ше роздiлення, тим, вiдповiдно, на бiльш низькому ршш вici гiпокотиль - корiнь зародку, ввдбуваеться це розщеплення, що призводить насамперед до радикально! змши провiдноi системи.
Анiзокотiлiя (як результат складних перетворень у ходi органогенезу, який позачергово залежить вiд поcлiдовних змш орieнтацil клiтинних подiлiв у рiзних частинах зародку [8]), у нашому екcпериментi становить 20-21 % (C. intybus), 4042 % (T. perforatum), 35-39 % (T. vulgare) при концентрацй' Pb у Грунта понад 310 (320) мг/кг, шд час зростання у контрольних фонових умовах - 0,5; 0,1 та 2,4 % ввдповвдно. Випадки трьох сш'ядольних зародкiв при забрyдненнi Cr понад 360 мг/кг (17-18 %) притаманш плодам C. intybus.
Ендотеста складаеться з палicадного шару близьких до кyбiчних клiтин у C. intybus (Cu > 400, Cr > 360 мг/кг), зiрчаcтих - T. perforatum (Mn > 3500 мг/кг) чи видовжених клтаин - C. intybus та T. vulgare (Ni > 210 мг/кг). Потовщення станок клтаин можуть бути сферичними, И-подабно! форми з непотовщеною стшкою на периферп наciнини, колоподiбними, ciтчаcтими чи cпiралеподiбними.
У тенущенулярних наciнних зародках C. intybus та T. officinale внутршнш епiдермic штегументу порiвняно досить швидко взаeмодie iз зародковим мiшком та диференцiюeтьcя у чохлоподiбний ендотелiй [8]. Тенденщя до екзотесталй' спо-cтерiгаeтьcя для багатьох насшин, якi утворюють iншi головнi механiчнi шари. У цьому випадку вiдбyваeтьcя зсунення тканин на периферц наciнних покривiв чи, навиъ, cтiнки плоду.
Для первинно! скульптури поверхнi с1м'ян характернi наcтyпнi змши: iзо-дiаметричний обрис клiтин (T. officinale, T. vulgare), антиклшальш спнки не ста-б1льно деформованi (T. vulgare, C. intybus), дольчасп (C. intybus), нечикий рельеф меж (T. officinale), вшмчастий рельеф (T. perforatum), кошчна та кyполоподiбна кривина зовшшшх периклiнальних cтiнок (T. officinale, C. intybus). Bci цi змiни характеру штегументарного складу зареecтрованi на територц Артемiвcького заводу по переробщ кольорових метал1в.
Вторинна скульптура тести C. intybus мае гладку поверхню у контрольних зонах вирощування, бородавчасту та атчасту - при концентращях Ni > 300 мг/кг, Fe > 200 мг/кг у Груш!
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
Кутикулярний шар визначае процес поляризацл зародку шд час формуван-ня Bici "апекс пагону - апекс кореня" та бере участь у процес дозр!вання зародку [9]. Морфолопчне рiзноманiття кутикулярних структур (вторинна, третинна скульптура тести) вiдбиваетьcя у локально розташованих воскових дiлянках (Mn > 3500 мг/кг), формуваннi сущльного шару (Ni > 220; Cd > 6,5; Cu > 500 мг/кг) для C. intybus; у нормi кутикула пстолопчно не диференщюеться.
Уci можливi аномалií, навиь випадання чоловiчого мейозу, можуть спо-cтерiгатиcя для T. officinale [8]. Агамш комплекси налiчують цiлий рад рас, пов'я-заних мiж собою рiзноманiтними промiжними гомозиготними гiбридами. Разом з агамними видами, звичайно полшлощними, такi комплекси включають i cтатевi види. Оcтаннi диплоíднi, та, як правило, бшьш-менш iзольованi географiчним чи генетичним бар'ером стерильност! T. officinale як превдогамний апомiкт мае два типи розвитку зародка; за нашими даними передчасна ембрiонiя здебшьшого зу-cтрiчаетьcя у зонах фонового забруднення, при цьому ендосперм iнiцiюетьcя до розвитку передчасно цвтнню, тод! як при концентрапд Zn > 650 мг/кг, Cd > 7 мг/кг цей процес гальмуеться, збшьшуеться вщсоток зародов своечасно1 ембрюнл.
У зонах промислового забруднення чисельш випадки матрикально1 гетеро-спермп та дисиметричного полшорф!зму.
Варто вданачити, що вс досл!дш рослини здебшьшого пропорцшно нако-пичують важт метали у тканинах, що може використовуватися в шдикацц за на-копиченням [2].
Також встановлено значш збшьшення концентрацп Mn, Fe, Zn, Cu, у ати-пових плодах, де ввдбуваеться бюлиична трансформащя лабшьних форм метал!в. Ввдбуваеться процес швелювання шшдливих викидш металевого характеру за-бруднення.
Для забезпечення повно1, над!йно1, а головне - своечасно1 шформацц про стутнь, характер та тенденцц антропогенного забруднення повинш бути шдклю-чеш чисельш фактори та показники.
Карполопчний аспект мошторингу важких метал!в потребуе комплексного, пол!факторного шдходу при розробщ у систем! фггошдикащйно1 оптишзацп довкшля.
Звкно, що не тшьки метали трансформують анатомо-морфолопчш показники, але на дослвдних дшянках саме валов! форми та загальш концентрапд важких метал!в обумовлюють полютоагресивнкть грунпв.
Змша структури плодш вщбуваеться внаслвдок порушення процесш карпо-генезу при полютонавантаженш антропогенного походження.
Лiтература
1. Батыгина Т.Б. Генетическая гетерогенность семян: эмбриологические аспекты// Физиология растений. - 1999. - 46, №3. - С.438-454.
2. Бессонова В.П. Индикация загрязнения окружающей среды тяжёлыми металлами по их накоплению у растениях// Питання бюшдикацш та екологш. Вип. 4. - Заш^жжя. - 1999. - С. 11-21.
3. Близнюк А.М., Куруленко С. С., Земський Б.П. та iH. Стан навколишнього природного середовища Донецько! областi, виконання екологiчного законодавства та впровадження природоохо-ронних програм. - Донецьк: Дон. обл. держ. адмшстращя, Держ. упр. екобезпеки, 1999. - 32 с.
4. Левина Р.Е. Морфология и экология плодов. - Л.: Наука, 1987. - 160 с.
5. Макрушин Н.М. Основы1 гетеросперматологии. - М.: Агропромиздат, 1989. - 287с.
6. Методические указания по проведению энергодисперсионного рентгено-флуорисцентного анализа растительных материалов. - М.: Колос, 1983. - 47 с.
7. Сафонов А.1. Металощдикацшш морфометричш ознаки achenii Cichorium intybus L.// Актуальнi питання ботанши та екологй. Зб. мат. конф. - Н1жин: Наука-сервю, 1999. - С. 94-95.
8. Эмбриология растений: использование в генетике, селекции, биотехнологии: в 2 т. -М.: Агропромиздат, 1990. - Т. 2. - 463 с.
9. Эмбриология цветковых растений. Терминология и концепции: в 3 т. / Под ред. Т.Б. Батыгиной. - СПб.: Мир и семья, 1997. - Т. 2. Семя. - 823 с.
Докторант О.Я. Лазор1, к.с.-г.н., Доцент О.Д. Лазор1, к.с.-г.н.
М1СЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ I ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Вказаш та проаналiзованi завдання, функци, компетенци та повноваження ]шських рад, ïx виконавчих оргашв у сферi екологй та природних pecypciB.
Oleg Lasor, Oksana Lasor - Ukrainian academy of public administration The city self-government and protection of environment
The functions, competence and power of city councils, their executive organs in the ecology and natural resources sphere are analyzed.
Зниження piBHH життя у мктах Украши безпосередньо пов'язане з ïx неза-довшьним еколопчним станом. Без усввдомлення i врахування цього аспекту не-можливо ефективно вирiшувати соцiально-економiчнi, полггичш, культурнi про-блеми розвитку як мкт, зокрема, так i держави, загалом.
У доповiдi Мiжнародноï комки з навколишнього природного середовища вказуеться, що для досягнення стану сталого природного позитивного розвитку необхвдне кнування таких передумов:
• полiтична система, здатна забезпечити участь громадськосп у прийнятп ршень;
• економiчна система, яка могла б забезпечити розширене виробництво, зоркнтова-не на збереження еколого-ресурсно'1 бази, та технiчний прогрес;
• сощальна система, здатна зтмати напруження, що виникае внаслiдок негармонш-ного розвитку суспшьства;
• технолопчна система, що стимулювала б постшний пошук нових рiшень;
• мiжнародна система, що сприяла би щдтримщ iснуючих та налагодженню нових зв'язюв;
• гнучка адмiнiстративна система, здатна до функщонування у нових умовах [5]. На жаль, бшьшкть iз вказаних передумов у нашiй державi знаходиться на
початковому етапi свого розвитку. Вважаемо за необхвдне визначити завдання, функцiï, компетенцiï та повноваження шституцш мicького самоврядування у га-лузi екологiï та природних ресурсов. Чинне законодавство Украши надiляе мкью ради повноваженнями - правами й обов'язками, ят випливають iз завдань та фун-кцiй iнcтитуцiй мкького врядування на вiдповiднiй територiï.
Важливi завдання органiв мicького врядування зосереджеш у Конcтитуцiï Украши [1] та Закош Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" [2], ят торкаються органiзацiï дiяльноcтi з питань охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсш, забезпечення еколо-пчно! безпеки, органiзацiï екологiчноï оcвiти, еколопчного виховання громадян тощо. Основне завдання шституцш мкького врядування у cферi екологй та при-
1 кафедра державного управления та мгёцевого самоврядування ЛФ УАДУ при Президентов! Украни
