CC BY
103
УДК 343.97(812.5) В. П. Кушшт
Навчально-науковий шститут права та психологiï Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц. кафедри кримiнального права i процесу
ГЕНЕЗИС ПОНЯТТЯ НАСИЛЬСТВА У TEOPIÏ КРИМ1НАЛЬНОГО ПРАВА
© Куштт В. П., 2014
Розглянуто гсторш розвитку поняття насильства у теори кримiнального права. Дослщжено сучасш пщходи до кримiнально-правого тлумачення насильства. Акцентуеться увага на основних ознаках поняття насильства, що мають значення для коректноТ кримшально-правово!' оцшки дшнь. Узагальнено висновок про прiоритетнiсть i значення кримшально-правого пщходу щодо визначення насильства у сум1жних юридичних науках.
Ключовi слова: кримiнальне право, насильство, фактичш ознаки, юридичш ознаки, поняття.
В. П. Кушпит
ГЕНЕЗИС ПОНЯТИЯ НАСИЛИЯ В ТЕОРИИ УГОЛОВНОГО ПРАВА
Рассмотрена история развития понятия насилия в теории уголовного права. Исследованы современные подходы к уголовно-правовому толкованию насилия. Акцентируется внимание на основных признаках понятия насилия, которые имеют значение для корректной уголовно-правовой оценки деяний. В выводах указывается о приоритетности уголовно-правового подхода к определению насилия в смежных юридических науках.
Ключевые слова: уголовное право, насилие, фактические признаки, юридические признаки, понятие.
V. Р. Kyshpit
THE GENESIS OF THE CONCEPT OF VIOLENCE IN THE THEORY OF CRIMINAL LAW
The article discusses the history of the concept of violence in the theory of criminal law. The modern approach to the interpretation of criminal violence. Attention is focused on the main features of the concept of violence that are important for the correct legal assessment of the criminal acts. Generalized conclusion about the priority and importance of criminal law approach to the definition of domestic violence related jurisprudence.
Key words: criminal law, violence, actual attributes, legal attributes, concept.
Постановка проблеми. Генезис як окрема фшософська категорм виражае виникнення, походження, становлення та розвиток будь-якого явища [1, с. 49]. Спочатку це поняття було застосовано до загальних свггоглядних понять - виникнення природи або усього буття. До того ж на сучасному етат розвитку суспшьства ця категорiя застосовуеться набагато ширше, й зокрема, щодо дослвдження такого специфiчного комплексного феномену, як насильство.
Насильство - е споконвiчною проблемою людства. За своïм сутшсним змютом поняття "насильство" е не лише фшософською, але й сощокультурною категорiею. Так, застосовуючи насильство, винний порушуе найважлив™ права людини i передусiм на життя та здоров'я, а тому
притягуеться до юридично! вiдповiдальностi, зокрема кримшально!. Вiдтак з'ясування сугнiсних ознак насильства, як правово! категори, викликае неабиякий науковий iнтерес у юриспруденции
У сучаснш теори кримiнального права юнуе чимало рiзних визначень поняття "насильство". З одного боку, це ктотно збагачуе уявлення про насильство як складний багатогранний суспшьний феномен. До того ж розбiжностi у розумшт юридично!' природи феномену насильства створюють певнi труднощi у контекстi кримшально-правово! оцiнки злочину як такого, що учинений iз застосуванням насильства, розмежування понять психiчного впливу i психiчноi шкоди як ознак психiчного насильства, "... виршення питання про те, единим двооб'ектним злочином, або сукупшстю двох однооб'ектних злочишв, або сукупшстю двооб'ектного злочину i злочину проти особи е вчинене дiяння" [2, с. 77 ], визначення обсягу поняття насильницьких злочишв у сумiжних з кримшальним правом юридичних науках, i зокрема, кримiнологii тощо. Отже, з'ясування сутшсних ознак поняття насильства у кримшальному правi Украши мае важливе значення для подальшо! шгеграци юридичних наук та удосконалення юридично! практики.
Мета дослвдження - уточнити сутнiснi ознаки поняття насильства у теори кримiнального права Украши, а також з'ясувати значення та межi його використання у сумiжних науках.
Стан дослвдження. Проблема поняття насильства у кримшальному правi частково розроблялася у наукових доробках таких видатних учених-кримшалк™ як, А. А. Гусейнов, М. I. Бажанов, Р. А. Базаров, Ю. В. Баулш, В. I. Борисов, А. Е. Жалшський, В. В. 1ванова, Л. М. Кулик, Ю. В. Лисюк, Н. В. Машинська, В. О. Навроцький, Д. В. Попов, Ю. Л. Приколотша, Л. В.Сердюк, Р. Д. Шарапов та ш. У цих та в низщ iнших наукових праць здебшьшого розроблялися проблеми класифшаци насильства, поняття психологiчного насильства, ознаки насильницьких злочишв, сшвввдношення понять насильства i примусу, питання поняття насильства щодо рiзних категорiй осiб тощо. Результати таких дослвджень мають важливе значення для подальшого розвитку теори кримшального права та беруться за основу у цьому дослвдженш. Зважаючи на нагальш потреби практики та подальшу iнтеграцiю наук юридичного спрямування, виникае необхiднiсть уточнення сутнiсних кримшально-правих ознак насильства.
Виклад основних положень. Як зазначае американський фшософ Ш. Волiн, насильство походить вiд латинського слова "уШепНа", що означае стихшний та некерований прояв сили на противагу поняттю законного i нормального використання сили шститутом держави" [3, с. 35-36]. Однак визначити змют будь-якого явища, спираючись лише на його етимолопчне тлумачення, -неправильно, оскшьки назва будь-яко! речi не мае шчого спшьного з и природою. Як ми уже зазначали, насильство е складним багатогранним феноменом, що потребуе комплексного дослвдження, що не може обмежитися умовними межами науково! статтi. Вiдтак у цш науковiй працi акцентуемо увагу на розкриттi змiсту сутнiсних кримшально-правових ознак насильства.
Законодавча регламентацм насильства бере сво! витоки з чашв Стародавньо! Русi (Руська правда XI ст., Князiвськi статути i статутш грамоти Х1-Х1У ст., Новгородська i Псковська судовi грамоти XV в., Судебтк 1497 р., Судебнiк 1550 р., Артикули вiйськовi 1715 р.). У кримшальному законодавстш того часу пвд насильством розум1лося умисне спричинення шшш особi мимов1льного фiзичного страждання ударом чи шшою дiею, що порушило тшесну недоторканнiсть потерп1лого, але при цьому не вплинуло на порушення його здоров'я (ст. 475 Уложенм про покарання кримшальш й виправш, 1845 р.). До насильства також належали образи дiею, але лише такою, яка спричиняла бшь i пiдпадала пiд дiю ст. 530 Уложенм про покарання кримшальш й виправш -"образа обхождешем". З метою виключення можливостi тлумачення насильства щодо реч^ при розробщ "Уголовного уложення" 22 березня 1903 р., до слова "насильство" додавалися слова "над особою" [4, с. 7], що видаеться послвдовним i лопчним.
Тогочасна кримшально-правова доктрина, як i теп ер, вид1ляла насильство двох видiв: фiзичне та психiчне. Своею чергою, фiзичне розпод1лялося на пвдвиди: 1) безумовне, в результатi якого воля потерпшого цепком паралiзовувалася, а тому вш виконував бажане поза особистою волею; 2) умовне, коли насильство спрямовувалося безпосередньо на волю потерпшого, змушуючи його свiдомо i нiбито по сво!й волi виконувати бажане для винного.
Видшялися таю ознаки насильства: 1) протизаконшсть; 2) використання сили проти особи всупереч ïï вол1; 3) вщсутшсть переходу в шше злочинне д1яння, шакше воно караеться як останне. Насильство визначалося як умисне протизаконне застосування фiзичноï сили проти потерпшого [5, с. 87-88].
У першому радянському Кримшальному кодекс1 1922 р. характерною ознакою насильства зазначалося запод1яння ф1зичного болю, що не вплинуло на порушення здоров'я людини, не призвело до хвороби чи калщтва (удари, побо^ шше насильство, наприклад, смикання за косу, "тягання" за вуха). У 1926 р. поняття "насильство" було розширене за обсягом, а тому охоплювало не лише побо'' та шш1 насильницью ди, яю спричиняли ф1зичний бшь, але й усю групу насильницьких посягань проти життя, здоров'я та свободи особи [6, с. 32].
У чинному кримшальну законодавстш Укра'ни не наводиться поняття насильства. В Особливш частит Кримшального кодексу кра'ни (надал1 - КК Укра'ни) метиться ввдповщний Роздш II "Злочини проти життя та здоров'я особи", яю в наукових джерелах традицшно асощюються з насильницькими [7, с. 37]. До того ж у доктрин кримшального права е певш напрацювання щодо ознак злочинного насильства. Так, наприклад, О. В. Старков звертае увагу на таку обов'язкову ознаку насильства, як обмеження свободи волевиявлення. До поняття "насильство" включае не тшьки запод1яння шкоди, але i можлив1сть ïï запод1яння: "Насильство -це реальне чи потенцшне запод1яння фiзичноï шкоди, тд яким розум1еться порушення анатомофiзичноï цшсносл людини" [8, с. 34].
Р. А. Базаров, визначаючи поняття "насильство", акцентуе увагу на умисному застосуванш сили до iншоï людини як безпосередньо мускульной так i за допомогою збро^ шших предмета та речовин, а також псих1чно хворих ос1б, малолггшх або тварин, що спрямоване на порушення фiзичноï недоторканносп особи, запод1яння шкоди здоров'ю або життю [9, с. 42-43].
B. I. Симонов i В. Г. Шушхш вказують на таю характерт ознаки насильства, як "усввдомлешсть" i "протиправшсть" [10, с. 24].
Своею чергою, Л. Д. Гаухман до сутшсних ознак кримшального насильства зараховуе ознаки, що характеризують спос1б дй^ вольове в1дношення до ди i потерп1лого, а також "незаконшсть" i "сусп]льну небезпеку" [11, с. 4].
C. Н. Сткополов розглядае насильство, як умисне використання сили, як погрози чи покарання, щоб змусити потерпшого вчинити небажану для нього дто [12, с. 13].
На думку Ф. М. Джавадова, насильство - це "сустльно небезпечний протиправний умисний вплив на оргашзм людини, вчинений проти ïï вол1 i спрямований на запод1яння шкоди життю та здоров'ю" [13, с. 11].
Абстрагуючись ввд окремих визначень, можемо узагальнити, що при кримшально-правовому пвдход1 до можливого визначення поняття "насильство", переважно акцентуеться увага на таких його фактичних об'ективних i суб'ективних ознаках у р1зних словесних авторських штерпретацмх: а) спос1б ди (енергетичний вплив на б1олог1чну тдструктуру людини чи 1нформац1йний вплив на психолопчну п1дструктуру людини, примушування потерпшого до небажаноï для нього поведшки тощо); б) вольове в1дношення винного до такоï дй; вольове ввдношення до потерп1лого (умисне, усв1домлене, проти вол1 потерп]лого тощо). При цьому фактичш ознаки поеднуються з ввдповщними юридичними: а) "незаконн1сть", "протиправн1сть", тобто за таю ди передбачена кримшальна в1дпов1дальн1сть; б) "сусп]льна небезпека", що виражаеться у запод1янш чи загроз1 запод1яння шкоди життю чи здоров'ю особи.
У сучаснш теорй кримшального права видшяють два види насильства: ф1зичне та псих1чне. Враховуючи можливий вплив чи спробу такого впливу на тшо потерпшого, видшяють дв1 основш форми ф1зичного насильства:
1) використання винятково мускульноï сили свого тша до корпусу (т1ла) iншоï особи (В. I. С1монов, В. Г. Шум1хш, Н. I. Коржанский);
2) використання р1зних предмет1в i мехашзм1в, тварин або мускульноï сили шших ос1б, як1 використовуються винним, як знаряддя злочину (Р. А. Базаров). Ввдповвдно видшяють безпосередне та опосередковане ф1зичне насильство.
Переважна бшьш1сть дослвдниюв п1д ф1зичним насильством розумтоть будь-яку протиправну д1ю на оргашзм iншоï особи проти ïï вол1. Прихильники цiеï концепцй вид1ляють два р1зш за
характером види фiзичного насильства: 1) вплив на тшо людини; 2) вплив на внутршш органи людини без ушкодження зовнiшнiх тканин (отруення).
У сучаснш доктрин кримiнального права шд психiчним насильством розумiють погрозу застосування фiзичного насильства. При цьому важливо зауважити, що у сумiжних юридичних науках i, зокрема, кримiнологiï, останшм часом доволi поширене використання термша "психолопчне насильство". Поняття "психолопчне насильство" не е кримшально-правовим, за обсягом воно е ширшим, шж поняття кримшального насильства, а ввдтак не може використовуватись як синонiмiчне.
Висновки. Кримшально-правовий пiдхiд до змiстового наповнення поняття "насильство", порiвняно з сушжними юридичними науками видаеться найсуворiшим i спираеться на норми кримшального права. У кримшально-правовому змгсп поняття "насильство" видшяються основнi фактичнi ознаки (спошб дiï, вольове ставлення до ди та (чи) винного) та основнi юридичнi ознаки (протиправнiсть, суспшьна небезпечшсть). У доктринi кримiнального права розрiзняють два види насильства: фiзичне та психiчне. Термiн "психолопчне насильство", який може використовуватися у сумiжних юридичних науках, мае дещо вiдмiнне змктове наповнення та функцiональне призначення, а тому не може вважатися синотмом кримшально-правового поняття психiчного. Загалом же розробка вихвдних правових понять щодо насильства, як використовуються у сушжних юридичних науках, залишаеться прерогативою кримшального права. Шзнання генезису поняття "кримшальне насильство" створюе передумови для ефективного застосування заходiв протидiï злочинам.
1. Словник укра'гнсько'г мови: в 11 т. - Т. 2: Г-Ж. - К.: Наук. думка, 1971. - 552 с. 2. Дгтргх О. Поняття та зм\ст психологичного насильства у криминальному правi Укрални: проблеми визначення / О. Дiтрiх // Вкник Кшвського нацюнального утверситету iменi Тараса Шевченка "Юридичш науки". - 2007. - Вип. 74-77. - С. 77-80. 3. Sh. Wolin Violence and Western/ Politikal Traditions. In: " Violence: Causes and Solutions. - N.Y., 1970. - 123 p. 4. Иванова В. В. Преступное насилие: учеб. пособ. для ВУЗов / В. В. Иванова. - М.: ЮИ МВД РФ, Книжный мир, 2002. - 83 с. 5. Фойницкий И. Я. Курс уголовного права. Часть Особенная. Посягательства личные и имущественные. -6-е изд. / И. Я. Фойницкий. - СПб., 1912. - 643 с. 6. Познышев С. В. Очерк основных начал науки уголовного права. Особенная часть / С. В. Познышев. - М., 1923. - 296 с. 7. Кудрявцев И. В. Криминальная агрессия (экспертная типология и судебно-психологическая оценка) / И. В. Кудрявцев, Н. А. Ратинов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000. - 192 с. 8. Старков О. В. Бытовые насильственные преступления (причинность, групповая профилактика, наказание) / О. В. Старков. - Рязань: РВШ МВД РФ, 1992. - 163 с. 9. Базаров Р.А. Уголовно-правовая характеристика насилия / Р. А. Базаров // Проблемы обеспечения личной безопасности граждан: труды Академии МВД России. - М.: Академия МВД России, 1995. - С. 42-43. 10. Симонов В. И. Квалификация насильственных посягательств на собственность: учеб. пособ. /В. И. Симонов, В. Т. Шумихин. - М.: Изд-во Юрид. ин-та МВД РФ, 1993. - 68 с. 11. Гаухман Л. Д. Борьба с насильственными посягательствами / Л. Д. Гаухман. - М.: Юрид. лит., 1969. - 120 с. 12. Еникополов С. Н. Агрессия и агрессивность насильственных преступников: автореф. дис. ... канд. психол. наук / С. Н. Еникополов; Моск. городской психолого-педагогический ун-т. - М, 1984. - 20 с. 13. Джавадов Ф. М. Квалификация насильственных преступлений, совершенных с применением оружия: автореф. дис .... канд. юрид. наук / Ф. М. Джавадов; Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. - М., 1985. - 21 с.
