CC BY
71
УДК:618.1 -007.17:575.113
ГЕНЕТИЧН1 ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ППЕРАНДРОГЕНП У Ж1НОК
М.С. Яроцький, Л.М. Семенюк
Украгнський науково-практичний центр ендокринног хирурги, трансплантацп ендокринних оргамв 7 тканин МОЗ Украгни, м. Кигв
Яроцький Микола Свгенович
доктор мед. наук, професор, кергвник вгддглу
репродуктивноймедицини та хгрурггг 01021 м. Кигв, Кловський узвгз, 13-А Тел./факс: (044) 254-54-62
Семенюк Людмила МиколаТвна
доктор мед. наук, доцент, провгдний науковий спгвробгтник вгддглу репродуктивной медицини та хгрурггг 01021 м. Кигв, Кловський узвгз, 13-А Тел./факс: (044) 254-54-62
Синдром пперандрогенп являе собою досить велику групу ендокринних захворювань, як виникають як результат рiзноманiтних патогенетичних механiзмiв, та об'еднуються по принципу схожоТ кл^чноТ симптоматики внаслщок надлишку ктькосп чи активносл чоловiчих статевих гормонiв у жшочому органiзмi. Однiею з актуальних проблем сучасноТ гшеколопчноТ ендокринолопТ е своечасне та ранне виявлення порушень репродуктивноТ функцп у жiнок фертильного вку. Порушення функцiонування репродуктивноТ системи найчаспше формуються на тлi пперандрогенп (вщ 10 до 20%) за даними рiзних авторiв [1, 2, 3, 4, 5]. Частота пперандрогенних стаыв у структурi всiх гiнекологiчних захворювань складае 1,3-4% [6, 7, 8]. Синдром пперандрогенГГ являе собою симптомокомплекс порушень у сферi специфiчних та метаболiчних ефектiв якi виникають у жшочому органiзмi та зумовленi патолопчним станом бiосинтезу, транспорту та метаболiзму андрогенiв [7, 9, 10, 11].
Найпоширеышими гiперандрогенними
станами в робот акушера-гiнеколога е СПКЯ -склеропол^стоз яечникiв, або яечникова форма пперандрогенп, та некласична форма ВДКН -вродженоТ дисфункцп кори надниркових залоз. Iншi форми гiперандрогенних станiв зус^чаються рiдше [7, 3, 8]:
• вiрилiзуючi пухлини надниркових залоз;
• щюпатичний гiрсутизм;
гiперандрогенiя на ™ iнших станiв:
• гiперкортицизм (синдром/хвороба Кушинга);
• акромегалiя;
• гiперпролактинемiя;
• iнсулiнорезистентнiсть (синдром НД^-ДЫ).
На сьогодышнш час багато дослiдникiв розглядають СПКЯ як такий, що мае амейний характер, з мультифакторним типом наслщування [12, 8, 13].
У межах теми «Прогнозування, дiагностика, лкування та реабiлiтацiя доброякiсних
захворювань матки та придаткв у жiнок рiзного вiку з ендокринною патологiею» 2013-2015 рр. (№ державноТ реестрацп 0113Ш02703) у вiддiлi репродуктивноТ медицини та хiрургiТ УкраТнського науково-практичного центру ендокринноТ хiрургiТ, трансплантацп ендокринних органiв i тканин МОЗ УкраТни для визначення гестацшних факторiв ризику при домшуваны андрогенiв було проаналiзовано становлення менструальноТ функцп та особливост1 репродуктивного анамнезу 133 жшок iз СПКЯ. У 33 па^енток вiдзначалися репродуктивнi втрати в анамнезу 100 жiнок ваптностей не мали. Вивчалися та порiвнювалися особливостi становлення менструальноТ функцп та репродуктивного здоров'я у матерiв вказаних па^енток. Проведений аналiз виявив у хворих з оварiальною гiперандрогенiею пряму помiрну лiнiйну залежнiсть мiж зростанням ктькосп репродуктивних втрат вiд матерi до потомства (г = +0,7; р<0,05), зворотну виражену
лшшну зaлeжнiсть мiж вирaжeнiстю прсутизму та фoрмyвaнням oвyлятoрниx мeнстрyaльниx ци^в (r = -0,92; p<0,05), пряму пoмiрнy лiнiйнy зaлeжнiсть мiж чатом фoрмyвaння рeпрoдyктивниx пoрyшeнь та прoлiфeрaтивниx зaxвoрювaнь мoлoчниx зaлoз, матки, eндoмeтрiю та щитoпoдiбнoï зaлoзи (r = +0,62; p<0,05). Oтримaнi дaнi e свiдчeнням гeнeтичнoï сxильнoстi дo Cn^ та пoв'язaниx iз ним пoрyшeнь peпpoдyктивнoï функцп та сoмaтичнoгo здoрoв'я oбстeжeниx жiнoк.
Пeршими спрoбaми пoяснити випадки сiмeйнoгo нacлiдyвaння CПKЯ були цитoгeнeтичнi дoслiджeння. A. Netter в 1961 po^ i N. Bishum в 1964 рoцi впepшe виявили витоку пoшиpeнiсть aнeyплoïдiï Х-xpoмoсoми y ж^к з CПKЯ, пpoтe в пoдaльшиx дoслiджeнняx бyлo виявлeнo, щo цi aнoмaлiï нe впливають на частоту poзвиткy CПKЯ [14]. Дoвгий час oбгoвopювaлaся poль гeнниx мутацш y пaтoгeнeзi CПKЯ. H.E. Cooper (1968) i J.R. Givens (1988) припустили ayтoсoмнo-дoмiнaнтний тип успадкування Cn^ на пiдстaвi oбстeжeння сiмeй з кл^чними i бioxiмiчними oзнaкaми зaxвopювaння. Автopи припускали успадкування зaxвopювaння як пo мaтepинськiй, так i пo бaтькiвськiй лшП" з висoким стyпeнeм пeнeтpaнтнoстi, пpoтe y пoдaльшиx дoслiджeнняx тип успадкування визначити нe вдaлoся [8, 15].
За сучасними yявлeннями CПKЯ e пoлiгeнним зaxвopювaнням, в зв'язку з чим пepспeктивним напрямгам e вивчeння poлi гeнiв-кaндидaтiв. В даний час aктивнo вивчaeться участь геыв, зaлyчeниx y стepoïдoгeнeз в яeчникax, гeнiв, вiдпoвiдaльниx за д^ гopмoнiв гiпoфiзa, синтeз i д^ iнсyлiнy, мeтaбoлiзм вyглeвoдiв, а тагаж мeдiaтopiв зaпaлeння [8, 16, 17, 18, 19]. ^н CYP11A ^qye фepмeнт P450scc, який кaтaлiзye пepeтвopeння xoлeстepинy в пpoгeстepoн, тoмy poзглядaeться як гeн-кaндидaт гiпepaндpoгeнeмiï при Cn^. Дoкaзи aсoцiaцiï лoкyсy CYP11A з Cn^ сyпepeчливi, i peзyльтaти варюють в piзниx пoпyляцiяx жiнoк [20, 21, 22, 23]. Oднe з нaйбiльшиx дoслiджeнь, пpисвячeниx вивчeнню poлi пoлiмopфiзмiв цьoгo гeнa в пaтoгeнeзi CПKЯ, бyлo пpoвeдeнo y Вeликiй Британп за участю 370 ж^к з CПKЯ. За peзyльтaтaми пpoвeдeнoï poбoти aвтopaми нe бyлo виявлeнo зв'язку мiж VNTR-пoлiмopфiзмoм цьoгo гeнa i пiдвищeнoю чaстoтoю poзвиткy CПKЯ [24].
Лiтepaтypнi дaнi пepeкoнливo дeмoнстpyють важливу poль 5a-peдyктaзи в пaтoгeнeзi CПKЯ. Даний фepмeнт кaтaлiзye пepeтвopeння
тeстoстepoнy в дигiдpoтeстoстepoн. У дoслiджeннi, пpoвeдeнoмy за участю 287 ж^к з CПKЯ, булс пpoдeмoнстpoвaнo зв'язoк мiж пoлiмopфiзмoм гeнiв, як кoдyють iзoфopми 5a-peдyктaзи (SRD5A1 i SRD5A2) i сприйнятливктю дo poзвиткy CПKЯ [2, 25, 14]. Poль гeнy, щo кoдye peцeптopи aндpoгeнiв, тaкoж вивчaeться y пaтoгeнeзi Cn^. Виявлeнo, щс змeншeння числа CAG пoвтopiв в eкзoнi цьoгo гена пpизвoдить дo збiльшeння aктивнoстi aндpoгeнiв y пepифepичниx ткaнинax, щo клiнiчнo виpaжaeться y poзвиткy в жшки синдpoмy aндpoгeнзaлeжнoï дepмoпaтiï. В oднoмy з дoслiджeнь, щo включaлo 330 ж^к з CПKЯ, бyлo виявлeнo знaчнe знижeння (13%) числа CAG пoвтopiв в гeнi aндpoгeнoвoгo peцeптopa [19]. Oтpимaнi peзyльтaти тaкoж були пiдтвepджeнi i в iншиx дoслiджeнняx [26].
Пoлiмopфiзм гeнa peцeптopa шсулЫу (INSR) пepeдбaчaeться в якoстi мар^ра, щo вeдe дс poзвиткy Cn^ i iнсyлiнopeзистeнтнoстi (IP). Пoлiмopфiзм в oблaстi тиpoзинкiнaзи INSR (eкзoн 1721) пpeдстaвляe oсoбливий iнтepeс, тому щo мутацп' y цiй дтянц пoв'язaнi з пoмipнoю гiпepiнсyлiнeмieю i IP [27, 28, 29, 30]. Ранш бyлo пoкaзaнo, щo замша C/Т в пoлoжeннi 1058 пoв'язaнa з CПKЯ. Пpoтe в дeкiлькox iншиx дoслiджeнняx тaкoгo зв'язку виявлeнo нe бyлo, xoчa слiд вщзначити, щo всi цi дoслiджeння пpoвoдилися на мaлиx вибipкax пaцieнтoк [31, 32].
^булт, щo зв'язye стaтeвi CTepoï^ (ГЗCC), являв сoбoю глiкoпpoтeïд, який peгyлюe бioдoстyпнiсть aндpoгeнiв шляxoм зв'язування стaтeвиx a^po'^ [9, 33, 34]. Дoслiджeння пoкaзaли, щo знижeння piвня сиpoвaткoвoгo ГЗCC aсoцiйoвaнe з ризигам poзвиткy CПKЯ y ж^к, а тaкoж цyкpoвoгo дiaбeтy (ЦД) 2 типу y чoлoвiкiв i ж^к [22, 17, 35, 36]. Бyлo пoкaзaнo, щo нaявнiсть (TAAAA) пoлiмopфiзмy пeнтaнyклeoтиднoгo пoвтopy в пpoмoтopнoй oблaстi впливae на eфeктивнiсть транскрипцп ГЗCC, щo пpизвoдить дo знижeння piвнiв сиpoвaткoвoгс ГЗCC [37, 30]. У двox нeвeликиx кoгopтниx дoслiджeнняx типу випaдoк-кoнтpoль в ^цП" була пpoдeмoнстpoвaнa aсoцiaцiя мiж нaявнiстю вeликиx пoвтopiв в гeнi (TAAAA) i Cn^ [38, 33, 36]. Oднaк в iншиx дoслiджeнняx тaкoгo зв'язку виявлeнo нe бyлo [39]. ^лпаш-Ю e кpитичнoю цистeïн-пpoтeaзoю iнсyлiнy. Виявлeнo, щo кoмбiнaцiя гaплoтипiв (112 i 121), щo складаються з тpьox пoлiмopфiзмiв (UCSNP-43, -19 i -63), збiльшye ризик poзвиткy ЦД 2 типу y гeтepoзигoтниx нoсiïв [39, 40]. У 2003 po^ A. Gonzalez i E. Abril [23] пepшими виявили наявысть зв'язку мiж
UCSNP-44 i СПЯ, а також гаплотипами калпаша-10 та iншими фенотиповими характеристиками СПКЯ (в тому числ! пперхолестеринем!ею i гiрсутизмом) у кпанських жiнок. У дослiдженнi, проведеному в Туреччин!, також виявлено значний кореляцшний зв'язок мiж UCSNP-44 i СПЯ [1, 31, 41].
Продуктом гена CYP19 е ароматаза, за участ яко'Т вiдбуваeться конверсiя андрогенiв в естрогени. Протягом багатьох рок!в вивчаеться можлива роль полiморфiзмiв цього гена в патогенез! СПКЯ. N. Gharani та ствавтори [40, 26] на пщстав! даних, отриманих в попередых дослiдженнях про розвиток пперандрогенемп у па^енток з дефiцитом ароматази, запропонували ппотезу, зг!дно з якою пол!морФ!зм гена ароматази призводить до зниження ароматазноТ активностi кл!тин гранульози i формування вщносного надлишку андрогенiв, який порушуе розвиток Фол!кул!в [42]. Авторами був описаний клш!чний випадок мутацп CYP19, асоцшованоТ з СПЯ, однак тзыше був зроблений висновок, що для мутацiй гена CYP19 бтьш характерна клiнiчна картина гiпергонадотропного ппогонадизму [43]. Проте недавне дослiдження показало, що наявысть коротких мiкросателiтних (TTTA)n повтор!в в четвертому !нтрон! гена CYP19 пов'язана з пщвищенням р!вня андрогенiв i абдомiнальним ожир!нням серед жшок [31]. Роль даного пол!морФ!зму в формуванн фенотипу СПКЯ була продемонстрована також у дослщжены, проведеному N. Xita i L. Lazaros [43]. Авторами виявлено, що жшки з СПКЯ, як правило, мають бтьш коротк (TTTA)n повтори (9 або меншу ктьтсть повтор!в), ыж здоров! ж!нки контрольно!' групи (33,1% проти 29,5%), не дивлячись на вщсутысть статистичноТ значущост!. Проте, пац!ентки з б!льш високим р!внем тестостерону в кров! часпше були гомозиготними по даному пол!морф!зму в пор!внянн! з контрольною групою (59,1% проти 42,1%). Кр!м того, пац!ентки, гомозиготы по коротким алелям даного гена, мали бтьш висок! стввщношення тестостерон/естрадюл, вищий р!вень тестостерону в кров! i стввщношення лютеТызуючого та фол!кулостимулюючого гормон!в (ЛГ/ФСГ) [31, 43].
1нформац!я про генетичну схильн!сть до СПКЯ дозволяе виявити причинно-наслщков! зв'язки формування р!зних кл!н!чних прояв!в СПКЯ (фенотипи) i може бути корисна при шдивщуальному пщбор! метод!в л!кування.
Результати проведених Николаенковим 1.П. ! сп!вавт. досл!джень [2] вказують на патогенетичну
гетерогеншсть СПКЯ. Майже у половини хворих при СПКЯ визначалася знижена ароматазна активысть фолiкулiв. На думку авторiв, це може служити пусковим моментом для збтьшення числа антральних фолiкулiв, спрямовано на пiдтримку рiвня естрадiолу в кровi, що перешкоджае «розгальмуванню» функцп гiпофiза. Збiльшення числа антральних фолiкулiв супроводжуеться посиленням секрецп яечниками антимюллерiвого гормону (АМГ), який здатний гальмувати оварiальну ароматазу i ще бiльше сприяти порушенню фолкулогенезу i стероТдогенезу в яечниках. У хворих з нормальною i пщвищеною ароматазною активнiстю фолiкулiв iстотну роль в розвитку СПКЯ можуть вщгравати пперпродук^я ЛГ i пiдвищена чутливiсть до нього яечникiв, наприклад, пщ впливом ппершсулшемп [8, 29].
Генетичш чинники вродженоТ дисфункцп кори надниркових залоз
ВГКН (вроджена гiперплазiя кори надниркових залоз) - група вроджених порушень стероТдогенезу, як успадковуються за аутосомно-рецесивним типом, i обумовленi дефiцитом одного з ферментiв системи, що беруть участь в сит^ кортизолу I мшералокортикощв [1, 20, 44].
Дефект будь-якого з п'яти ферменпв стероТдогенезу (Р450с17а, StДR, 3р-НБО, Р450с21 або Р450с11) обумовлений мутацiями вщповщного гена i полягае в частковш або повнiй втратi активност1 ферменту [45, 37].
Поширенкть класичних форм ВГКН становить вщ 1:9800 до 1:13000 новонароджених, некласичн1 форми захворювання зус^чаються значно частiше i складають приблизно 0,2%. Серед европейського населення цей показник широко коливаеться в рiзних етычних групах [45, 46, 36].
Недостатысть 21-гщроксилази (недостатнiсть Р450с21) зустрiчаеться найбiльш часто з уах ферментних порушень кори надниркових залоз, складаючи до 95% в структурi ВГКН [29]. Ген, що кодуе 21-пдроксилазу(Р450с21), локалiзуеться на короткому плечi 6-Т хромосоми (6р) i представлений у виглядi активного гена СУР21 або неактивнiй копГГ СУР21Р [29, 37]. Унаслщок недостатност1 21-гiдроксилази блокуеться перетворення 17-пдроксипрогестерону в 11-дезоксикортизол, що призводить до порушення синтезу кортизолу та накопичення його попередникв - 17-гщроксипрогестерону, прегненолону, 17-пдрокапрегненолону i прогестерону, як1
в атчастому шарi кори надниркових залоз конвертуються в наднирковi андрогени -дегщроетандростерон, андростендiон i тестостерон. Кл^чно недостатнiсть 21-гiдроксилази проткае в двох основних формах: класичнш (вiрильнiй i сiль-втрачаючiй) i некласичнш (бiльш «м'якiй») [47, 37]. Нерщко рання дiагностика некласичних форм ВГКН вкрай утруднена. Кл^чна картина захворювання найчастiше представлена легкими формами прсутизму i опсоменоре''', а також безплщдям або звичним невиношуванням вагiтностi [45, 48]. ВiрилiзацN зовнiшнiх статевих оргаыв, як при класичних формах ВГКН, зазвичай не спостер^аеться [45, 32].
Однак при некласичнш формi захворювання вщзначаеться прискорення темпiв росту або швидке збiльшення кiсткового вiку, а також картина передчасного пубархе. Домшуючими симптомами, як правило, е прсутизм (у 60% пащенток), опсоменорея (54%), акне (33%) i безплiддя (13%) [1, 20, 45]. За даними дослщження, проведеного Е.Л. Соболевою [45], розвиток нормогонадотропно' недостатностi яечникiв у па^енток з некласичною формою ВГКН спостер^ався в 77% випадкiв. З них у 89% жшок вщзначалася хронiчна ановуляцiя i у 11%
- недостатнкть лютешово''' фази менструального циклу. Порушення менструального циклу були вщзначеы у 81% пацiенток, з них у бтьшосп (80%) дiагностована опсоменорея, значно рiдше
- вторинна аменорея (16%), а також у 3% жшок -первинна аменорея i у 1% - менорагП'. ^м того, результати проведено' роботи демонструють статистично значуще збтьшення рiвня андрогенiв у кровi па^енток з некласично''' формою ВГКН в порiвняннi з аналогiчним показником як у здорових жшок, так i у хворих СПКЯ [45, 8, 49].
1снуе група жiнок, як мають клiнiчнi ознаки гiперандрогенемí'' (прсутизм, акне, порушення функцп яечнитв), але сукупнкть симптомiв яких не вкладаеться в картину СПКЯ або некласично' форми ВГКН - найпоширеыших захворювань, що супроводжуються гiперандрогенемiею. За даними лп"ератури [33, 50, 51] частка пперандрогенеми «неясного походження» становить 17,4%. Деяк1 автори вважають, що щюпатичний гiрсутизм в цьому випадку пов'язаний або з пщвищеним вмiстом дигщротестостерона або з пiдвищеною чутливiстю рецепторiв клiтин волосяних фолiкулiв до впливу андрогеыв [1]. Клiнiчна картина при «щюпатичнш» гiперандрогенемí'' подiбна до тако''' при некласично' формi недостатностi 21-гщроксилази, виключаючи
значне пiдвищення рiвня 17-гщроксипрогестерону пiсля проби з адренокортикотропним гормоном у хворих з некласичною формою ВГКН [20]. Можливо, частковий дефщит ароматази р450, вщповщально''' за конвераю aндрогенiв в естрогени, вiдiграе ключову роль у пaтогенезi «щюпатично''» пперандрогенеми.
ВИСНОВКИ
Виходячи з вищезазначеного, стае зрозумтим aктуaльнiсть ранньо''' дiaгностики, та своечасно''' i адекватно''' терапГ'' пперандрогенних стaнiв для збереження репродуктивного здоров'я жшки та дитини.
Дослщження доцтьно проводити жшкам з:
- аменореею та/або ановуляторною аменореею, як страждають на безплщдя;
- жiнкaм з пперандрогеыею, виявленою клiнiчно чи лабораторно;
- жшкам, як страждають на безплщдя, при виключенн iнших причин пперандрогенП', таких як aдреногенiтaльний синдром, синдром 1ценко-Кушинга, гiперпролaктинемiя, андрогенопродукуюч1 пухлини;
- жiнкaм репродуктивного вку з безплiддям при нaявностi родичiв першого ступеня спорiдненостi з дiaгнозом дiaбет 2 типу;
- жшкам з метaболiчним синдромом (iндексом маси тта бiльше 26, окружнiстю тали бтьше 85 см);
- жшкам з пол^стозно змiненими яечниками за даними ультразвукового дослщження;
- жшкам з дiaгнозом «завмерла ембрiонaльнa ваптысть»;
- жiнкaм iз звичним невиношуванням ваптносп;
- жiнкaм iз дiaгнозом СПКЯ невстановлено''' етюлоги;
- дiвчaткaм пубертатного вiку з проявами некласично''' форми ВГКН: ол^оменореею, гiрсутизмом, акне i iнтерсексуaльним типом статури;
- дiвчaткaм молодшого вiку з вiрилiзaцiею зовнш нiх генiтaлiй для диференфально''' дiaгностики ВДКН з iдiопaтичною вродженою вiрилiзaцiею зовнiшнiх генiтaлiй;
- д^ям молодшого вiку (2-4 рокiв) з ознаками передчасного статевого дозрiвaння за чоловiчим типом для диферен^ально''' дiaгностики вiрильноT форми ВДКН з недостатнктю надниркових залоз та гермафродитизмом шшого генезу, рiзними вaрiaнтaми передчасного статевого дозрiвaння I андрогенпродукуючими пухлинами надниркових залоз.
Пщводячи пщсумок, хотiлося б зазначити важливкть та перспективнiсть подальшого вивчення особливостей гена ароматази СУР19 та 5а-редуктази в патогенезi СПКЯ, осктьки Bci роботи, присвячен1 ролi полiморфiзмiв цих генiв, були виконанi на невеликих вибiрках пацieнток, що обумовлюе необхiднiсть проведення подальших дослiджень. Надзвичайно актуальним в репродуктивнш пнекологи, на нашу думку, е визначення а-редуктази типу 2А, яка працюе не ттьки в андроген-чутливих тканинах, але i в яечниках. При штерпретаци результатiв аналiзу генетичних факторiв розвитку СПКЯ важливо враховувати наявысть варiантiв генiв INS, PPARG, СУР11а, HSBG i AR, якi призводять до розвитку СПКЯ, та «протективного» варiанту гена SRD5A2 з вiдсутнiстю такого ефекту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Долян Г. Г. Гирсутный синдром у женщин детородного возраста (некоторые вопросы патогенеза, клиники и диагностики) : автореф. дис. канд. мед. наук / Г. Г. Долян. - Ереван, 1981. -20 с.
2. Активность овариальной ароматазы у больных синдромом поликистозных яичников / [И. П. Николаенков, В. В. Потин, М. А. Тарасова и др.] // Журнал акушерства и женских болезней. - 2014.
- №1. - С. 10-16.
3. Семенюк Л. М. Пперандрогеыя як чинник репродуктивних втрат / Л. М. Семенюк // Кл^чна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя. - 2013. -№1 (42). - С. 71-80.
4. Mediators of low-grade chronic inflammation in polycystic ovary syndrome (PCOS) / M. Ojeda -Ojeda, M. Murri, M. Insenser, H.F. Escobar-Morreale // Curr. Pharm. Des. - 2013. - Vol. 19, N 32. - P. 5775-5791.
5. Weiss R.V. Female infertility of endocrine origin / R.V.
Weiss, R. Clapauch // Arq. Bras. Endocrinol. Metabol.
- 2014. - Vol. 58, N 2. - P. 144-452.
6. Оценка качества жизни пациенток с андрогензависимыми дерматопатиями / [Е. М. Кузнецова, И. Б. Манухин, М. А. Геворкян и др.] // Материалы XII Всероссийского научного форума «Мать и дитя». - М., 2011. - С. 337-339.
7. анухина Е. И. Современный взгляд на механизмы нарушений репродуктивной функции у пациенток с гиперандрогенией / Е. И. Манухина, М. А. Геворкян, Е. М. Кузнецова // Проблемы репродукции. - 2010. - № 6. - С. 21-33.
8. Унанян А. Л. Синдром гиперандрогенизма в практике гинеколога / А. Л. Унанян, О. Д. Руднева.
- М.: StatusPraesens, 2014. - 20 с.
9. Рыкова О. В. Синдром поликистозных яичников
- диагноз исключения и междисциплинарная проблема / О. В. Рыкова // Здоров'я Укра'Гни. -2014. - №7. - С. 60-64.
10.Яроцкий Н. Е. Роль генетического фактора в возникновении неразвивающейся беременности / Н. Е. Яроцкий, Н. М. Воронкова, Л. Н. Семенюк // Проблемы репродукции : Международный конгресс по репродуктивной медицине (17-20 января, г. Москва). - 2012. - Спецвып. VI. - С. 46.
11.Арутюнян Э.М. Основные принципы диагностики и гормональной коррекции надпочечниковой гиперандрогении у больных с врожденной дисфункцией коры надпочечников : дис. ... канд. мед. наук : 14.00.01 / Э.М. Арутюнян. - М., 2009. -106 с.
12.Соболева Е. Л. Синдром поликистозных яичников / Е. Л. Соболева // Signatura. - 2007. - № 2. - С. 4145.
13.Calpain 10 gene single-nucleotide 44 polymorphism may have an influence on clinical and metabolic features in patients with polycystic ovary syndrome / [M. Yilmaz, E. Yurtcu, H. Demirci et al.] // J. Endocrinol. Invest. - 2009. - Vol. 32. - P. 13-7.
14.Layman L.C.The genetic basis of female reproductive disorders: etiology and clinical testing / L.C. Layman // Mol. Cell. Endocrinol. - 2013. - Vol. 370, N 1-2. - P. 138-48.
15. Franks S. Development ofpolycystic ovary syndrome: involvement of genetic and environmental factors / S. Franks, M. I. McCarthy, K. Hardy // Int. J. Androl. -2006. - Vol. 29, N 1. - P. 278-85.
16.Sex hormone-binding globulin genetic variation: associations with type 2 diabetes mellitus and polycystic ovary syndrome / [C. Chen, J. Smothers, A. Lange et al.] // Minerva Endocrinol. - 2010. - Vol. 35, N 4. - P. 271-80.
17.Ebrahimi M. Pathogenesis and causes of premature ovarian failure: an update / M. Ebrahimi, F. Akbari Asbagh // Int. J. Fertil. Steril. - 2011. - Vol. 5, N 2. - P. 54-65.
18.Goodarzi M.O. DHEA, DHEAS and PCOS / M.O. Goodarzi, E. Carmina, R. Azziz // J. Steroid. Biochem. Mol. Biol. - 2015. - Vol. 145. - P. 213-25.
19.Association of androgen receptor CAG repeat polymorphism and polycystic ovary syndrome / [N.A. Shah, H.J. Antoine, M. Pall et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2008. - Vol. 93, N 5. - P. 19391945.
20.Мутационные нарушения при различных формах
ВГКН и особенности молекулярной диагностики дефицита 21-гидроксилазы при стертых формах заболевания / Н. С. Осиновская, Т. Э. Иващенко, Е. Л. Соболева, В. С. Баранов // Медицинская генетика. - 2007. - Т. 6, № 4. - С. 35-41.
21.Association of the steroid synthesis gene CYP11a with polycystic ovary syndrome and hyperandrogenism / [N. Gharani, D.M. Waterworth,
5. Batty et al.] // Hum. Mol. Genet. - 1997. - Vol. 6, N 3. - P. 397-402.
22.Ebejer K. The role of cytokines in polycystic ovarian syndrome / K. Ebejer, J. Calleja-Agius. // Gynecol. Endocrinol. - 2013. - Vol. 29, N 6. - P. 536-540.
23.Specific CAPN10 gene haplotypes influence the clinical profile of polycystic ovary patients / [A. Gonzalez, E. Abril, A. Roca et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2003. - Vol. 88. - P. 5529-5536.
24.Barber T. M. Genetics of polycystic ovary syndrome / T. M. Barber, S. Franks. // Front. Horm. Res. - 2013. -Vol. 40. - P. 28-39.
25.Genetic studies to characterise the origin of the mutation in placental aromatase deficiency / N. Harada, H. Ogawa, M. Shozu, K. Yamada // Am. J. Hum. Genet. - 1992. - Vol. 51, N 3. - P. 666-667.
26.Mendoza N. Common genetic aspects between polycystic ovary syndrome and diabetes mellitus / N. Mendoza // Curr. Diabetes Rev. - 2011. - Vol. 7, N
6. - P. 377-91.
27.Ивашкин В. Т. Липотоксичность и метаболические нарушения при ожирении / В. Т. Ивашкин, М. В. Маевская // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2010. - Т. 20, № 1. - С. 4-13.
28.Genetic variation in exon 17 of INSR is associated with insulin resistance and hyperandrogenemia among lean Indian women with polycystic ovary syndrome / [S. Mukherjee, N. Shaikh, S. Khavale et al.] // Eur. J. Endocrinol. - 2009. - Vol. 160, N 5. - P. 855-62.
29. Ridderstrale M. Type 2 diabetes candidate gene CAPN10: first, but not last / M. Ridderstrale, E. Nilsson // Curr. Hypertens. Rep. - 2008. - Vol. 10, N 1. - P. 19-24.
30.Sex hormone-binding globulin and risk of type 2 diabetes in women and men / [Y. Song, E.L. Ding, J.E. Manson et al.] // N. Engl. J. Med. - 2009. - Vol. 361, N 12. - P. 1152-1163.
31.Lakkakula B.V. Genetic variants associated with insulin signaling and glucose homeostasis in the pathogenesis of insulin resistance in polycystic ovary syndrome: a systematic review / B.V. Lakkakula, M.
Thangavelu, U.R. Godla // J. Assist. Reprod. Genet. -2013. - Vol. 30, N 7. - P. 883-895.
32.Nimkarn S. Congenital adrenal hyperplasia due to 21-hydroxylase deficiency: A paradigm for prenatal diagnosis and treatment / S. Nimkarn, M.I. New // Ann. N. Y. Acad. Sci. - 2010. - Vol. 1192. - P. 5-11.
33.Baptiste C.G. Insulin and hyperandrogenism in women with polycystic ovary syndrome / C.G. Baptiste, M.C. Battista, A. Trottier // J. Steroid. Biochem. Mol. Biol. - 2010. - Vol. 122, N 1-3. - P. 4252.
34.Genetic evidence that raised sex hormone binding globulin (SHBG) levels reduce the risk of type 2 diabetes / [J.R. Perry, M.N. Weedon, C. Langenberg et al.] // Hum. Mol. Genet. - 2010. - Vol. 19. - P. 535544.
35.The role of sex hormone-binding globulin and androgen receptor gene variants in the development of polycystic ovary syndrome / [N. Xita, I. Georgiou, L. Lazaros et al.] // Hum. Reprod. - 2008. - Vol. 23. - P. 693-698.
36.Association of the (TAAAA)n repeat polymorphism in the sex hormone-binding globulin (SHBG) gene with polycystic ovary syndrome and 134 relation to SHBG serum levels / N. Xita, A. Tsatsoulis, A. Chatzikyriakidou, I. Georgiou // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2003. - Vol. 88. - P. 5976-5980.
37.Sahakitrungruang T. Clinical and molecular review of atypical congenital adrenal hyperplasia / T. Sahakitrungruang // Ann. Pediatr. Endocrinol. Metab. - 2015. - Vol. 20, N 1. - P. 1-7.
38.SHBG (TAAAA)n is associated with serum SHBG in a PCOS case-control cohort / [C.M. Ackerman, O.A. Garcia, R.S. Legro et al.] // Endocr. Rev. - 2011. - Vol. 32. - P. 2-66.
39.Variants in the 5alpha-reductase type 1 and type 2 genes are associated with polycystic ovary syndrome and the severity of hirsutism in affected women / [M.O. Goodarzi, N.A. Shah, H.J. Antoine et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2006. - Vol. 91, N 10. - P. 4085 - 91.
40.Association between CYP19 gene SNP rs2414096 polymorphism and polycystic ovary syndrome in Chinese women / [J.L. Jin, J. Sun, H.J. Ge et al.] // BMC Med. Genet. - 2009. - Vol. 10. - P. 139.
41.CYP19 gene variants affect the assisted reproduction outcome of women with polycystic ovary syndrome / [L. Lazaros, N. Xita, E. Hatzi et al.] // Gynecol. Endocrinol. - 2013. - Vol. 29, N 5. - P. 478-482.
42.The CYP19 gene and associations with androgens and abdominal obesity in premenopausal women /
[F. Baghaei, R. Rosmond, L. Westberg et al.] // Obes. Res. - 2003. - Vol. 11, N 4. - P. 578-85.
43.CYP19 gene: a genetic modifier of polycystic ovary syndrome phenotype / N. Xita, L. Lazaros, I. Georgiou, A. Tsatsoulis // Fertil. Steril. - 2010. - Vol. 94, N 1. - P. 250-254.
44. A detailed investigation of hirsutism in a Turkish population: idiopathic hyperandrogenemia as a perplexing issue / [K. Unluhizarci, C. Gokce H. Atmaca et al.] // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. -2004. - Vol.112, N 9. - P.504-509.
45. Соболева Е. Л. Дифференциальная диагностика и патогенетическая терапия врожденной гиперплазии коры надпочечников и синдрома поликистозных яичников : автореф. дис. ... д-ра мед. наук : 14.01.01 / Е. Л. Соболева ; Науч.-исслед. ин-т акушерства и гинекологии им. Д. О. Отта. -СПб., 2011. - 40 с.
46. Polymorphisms in the SHBG gene influence serum SHBG levels in women with polycystic ovary syndrome / [E.P. Wickham, K.G. Ewens, R.S. Legro et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2011. - Vol. 96, N 4. - P. 719-727.
47. Диагностика и лечение неклассической формы врожденной гиперплазии коры надпочечников / Э. К. Айламазян, Е. Л. Соболева, В. В. Потин, Н. С. Осиновская // Журнал акушерства и женских болезней. - 2011. - № 1. - С. 85-94.
48. Чеботникова Т.В. Синдром поликистозных яичников [Текст] : учеб.-метод. пособие для врачей / Т. В. Чеботникова, Ж. Л. Холодова ; под ред. И. И. Дедова. - М. : 2008. - С. 41-43.
49. Merke D.P. Management of adolescents with congenital adrenal hyperplasia / D.P. Merke, D.P. Poppas // Lancet Diabetes Endocrinol. - 2013. - Vol. 1, N 4. - P. 341-352.
50. Jacob S. Autoimmune oophoritis: a rarely encountered ovarian lesion / S. Jacob, M. Koc // Indian J. Pathol. Microbiol. - 2015. - Vol. 58, N 2. - P. 249-231.
51. Nonclassical congenital adrenal hyperplasia: targets of treatment and transition / [B. McCann-Crosby, M.J. Chen, S.K. Lyons et al.] // Pediatr. Endocrinol. Rev. - 2014. - Vol. 12, N 2. - P. 224-238.
REFERENCES
1. Dolyan GG. Girsutnyi sindrom u zhenshchin
detorodnogo vozrasta (nekotorye voprosy patogeneza,
kliniki i diagnostiki) [synopsis of dissertation]. [Erevan]:
[publisher unknown]; 1981. 20 p. Russian.
2. Nikolaenkov IP, Potin VV, Tarasova MA, Tkachenko NN, Yarmolinskaya MI, Timofeeva EM, Samoylovich YA. [Ovarian aromatase activity in patients with polycystic ovary syndrome]. Zhurnal Akusherstva i Zhenskikh Bolezney. 2014;(1):10-6. Russian.
3. Semeniuk LM. [Hyperandrogenism as a factor of reproductive losses]. Klinichna Endokrynolohiia ta Endokrynna Khirurhiia. 2013;(1):71-80. Ukrainian.
4. Ojeda-Ojeda M, Murri M, Insenser M, Escobar-Morreale HF. Mediators of low-grade chronic inflammation in polycystic ovary syndrome (PCOS). Curr Pharm Des. 2013;19(32):5775-91.
5. Weiss RV, Clapauch R. Female infertility of endocrine origin. Arq Bras Endocrinol Metabol. 2014 Mar;58(2):144-52.
6. Kuznetsova EM, Manukhin IB, Gevorkyan MA, Manukhina EI, Kuznetsov MI. Otsenka kachestva zhizni patsientok s androgenzavisimymi dermatopatiyami. In: Materialy XII vserossiyskogo nauchnogo foruma "Mat i ditya"; 2011 Sep 27-30; Moscow. Moscow: [publisher unknown]; 2011. p. 337-9. Russian.
7. Manukhina EI, Gevorkyan MA, Kuznetsova EM. [The modern view on mechanisms of reproductive dysfunction in female patients with hyperandrogenism]. Problemy Reproduktsyi. 2010;(6):21-33. Russian.
8. Unanyan AL, Rudneva OD. Sindrom giperandrogenizma v praktike ginekologa [Hyperandrogenism syndrome in gynecological practice]. Moscow: StatusPraesens; 2014. 20 p. Russian.
9. Rykova OV. [Polycystic ovary syndrome: diagnosis of exclusion and interdisciplinary problem]. Zdorovya Ukrainy. 2014;(7):60-4. Russian.
10. Yarotskiy NE, Voronkova NM, Semenyuk LN. Rol geneticheskogo faktora v vozniknovenii nerazvivayushcheysya beremennosti. In: Problemy reproduktsii: Mezhdunarodnyy kongress po reproduktivnoy meditsine; 2012 Jan 17-20; Moscow. Moscow: [publisher unknown]; 2012. p. 46. Russian.
11. Arutyunyan E.M. Osnovnye principy diagnostiki i gormonalnoy korrektsii nadpochechnikovoy giperandrogenii u bolnych s vrozhdennoy disfunktsiey kory nadpochechnokov [dissertation]. [Moscow]: Moskovskaya Meditsinskaya Akademiya imeni I.M. Sechenova; 2009. 122 p. Russian.
12. Soboleva EL. [Polycystic ovary syndrome]. Signatura. 2007;(2):41-5. Russian.
13. Yilmaz M, Yurtcu E, Demirci H, Ergun MA, Ersoy R, Karakoc A, et al. Calpain 10 gene single-nucleotide 44 polymorphism may have an influence on clinical and metabolic features in patients with polycystic ovary
syndrome. J Endocrinol Invest. 2009;32:13-7.
14. Layman LC. The genetic basis of female reproductive disorders: etiology and clinical testing. Mol Cell Endocrinol. 2013 May 6;370(1-2):138-48. doi: 10.1016/j.mce.2013.02.016. Epub 2013 Mar 14.
15. Franks S, McCarthy MI, Hardy K. Development of polycystic ovary syndrome: involvement of genetic and environmental factors. Int J Androl. 2006 Feb;29(1):278-85. Epub 2005 Dec 22.
16. Chen C, Smothers J, Lange A, Nestler JE, Strauss Iii JF, Wickham Iii EP. Sex hormone-binding globulin genetic variation: associations with type 2 diabetes mellitus and polycystic ovary syndrome. Minerva Endocrinol. 2010 Dec;35(4):271-80.
17. Ebrahimi M, Akbari Asbagh F. Pathogenesis and causes of premature ovarian failure: an update. Int J Fertil Steril. 2011 Jul;5(2):54-65. Epub 2011 Sep 23.
18. Goodarzi MO, Carmina E, Azziz R. DHEA, DHEAS and PCOS. J Steroid Biochem Mol Biol. 2015 Jan;145:213-25. doi: 10.1016/j.jsbmb.2014.06.003. Epub 2014 Jul 5.
19. Shah NA, Antoine HJ, Pall M, Taylor KD, Azziz R, Goodarzi MO. Association of androgen receptor CAG repeat polymorphism and polycystic ovary syndrome. J Clin Endocrinol Metab. 2008 May;93(5):1939-45. doi: 10.1210/jc.2008-0038. Epub 2008 Feb 26.
20. Osinovskaya NS, Ivashchenko TE, Soboleva EL, Baranov VS. [Mutational disorders in various forms of CAH and features of the molecular diagnosis of 21-hydroxyl. Meditsinskaya Genetika. 2007;6(4):35-41. Russian.
21. Gharani N, Waterworth DM, Batty S, White D, Gilling-Smith C, Conway GS, et al. Association of the steroid synthesis gene CYP11a with polycystic ovary syndrome and hyperandrogenism. Hum Mol Genet. 1997;6(3):397-402.
22. Ebejer K, Calleja-Agius J. The role of cytokines in polycystic ovarian syndrome. Gynecol Endocrinol. 2013 Jun;29(6):536-40. doi: 10.3109/09513590.2012.760195. Epub 2013 Feb 1.
23. Gonzalez A, Abril E, Roca A, Aragon MJ, Figueroa MJ, Velarde P, et al. Specific CAPN10 gene haplotypes influence the clinical profile of polycystic ovary patients. J Clin Endocrinol Metab. 2003;88:5529-36.
24. Barber TM, Franks S. Genetics of polycystic ovary syndrome. Front Horm Res. 2013;40:28-39. doi: 10.1159/000341682. Epub 2012 Oct 18.
25. Harada N, Ogawa H, Shozu M, Yamada K. Genetic studies to characterize the origin of the mutation in placental aromatase deficiency. Am J Hum Genet. 1992 Sep; 51(3): 666-672. PMCID: PMC1682702
26. Mendoza N. Common genetic aspects between polycystic ovary syndrome and diabetes mellitus. Curr Diabetes Rev. 2011 Nov;7(6):377-91.
27. Ivashkin VT, Maevskaya MV. [Lipotoxicity and metabolic disorders at obesity]. Rossiiskii Zhurnal Gastroenterologii Gepatologii Koloproktologii. 2010;20(1):4-13. Russian.
28. Mukherjee S, Shaikh N, Khavale S, Shinde G, Meherji P, Shah N, Maitra A. Eur J Endocrinol. Genetic variation in exon 17 of INSR is associated with insulin resistance and hyperandrogenemia among lean Indian women with polycystic ovary syndrome. 2009 May;160(5):855-62. doi: 10.1530/EJE-08-0932. Epub 2009 Feb 11.
29. Ridderstrale M, Nilsson E. Type 2 diabetes candidate gene CAPN10: first, but not last. Curr Hypertens Rep. 2008 Feb;10(1):19-24.
30. Ding EL, Song Y, Manson JE, Hunter DJ, Lee CC, Rifai N, et al. Sex hormone-binding globulin and risk of type 2 diabetes in women and men. N Engl J Med. 2009 Sep 17;361(12):1152-63. doi: 10.1056/NEJMoa0804381. Epub 2009 Aug 5.
31. Lakkakula BV, Thangavelu M, Godla UR. Genetic variants associated with insulin signaling and glucose homeostasis in the pathogenesis of insulin resistance in polycystic ovary syndrome: a systematic review. J Assist Reprod Genet. 2013 Jul;30(7):883-95. doi: 10.1007/s10815-013-0030-1. Epub 2013 Jun 22.
32. Nimkarn S, New MI. Congenital adrenal hyperplasia due to 21-hydroxylase deficiency: A paradigm for prenatal diagnosis and treatment. Ann N Y Acad Sci. 2010 Mar;1192:5-11. doi: 10.1111/j.1749-6632.2009.05225.x.
33. Baptiste CG, Battista MC, Trottier A, Baillargeon JP. Insulin and hyperandrogenism in women with polycystic ovary syndrome. J Steroid Biochem Mol Biol. 2010 Oct;122(1 -3):42-52. doi: 10.1016/j. jsbmb.2009.12.010. Epub 2009 Dec 28.
34. Perry JR, Weedon MN, Langenberg C, Jackson AU, Lyssenko V, Sparso T, et al. Genetic evidence that raised sex hormone binding globulin (SHBG) levels reduce the risk of type 2 diabetes. Hum Mol Genet. 2010;19:535-44.
35. Xita N, Georgiou I, Lazaros L, Psofaki V, Kolios G, Tsatsoulis A. The role of sex hormone-binding globulin and androgen receptor gene variants in the development of polycystic ovary syndrome. Hum Reprod. 2008;23:693-8.
36. Xita N, Tsatsoulis A, Chatzikyriakidou A, Georgiou I. Association of the (TAAAA)n repeat polymorphism in the sex hormone-binding globulin (SHBG) gene with
polycystic ovary syndrome and relation to SHBG serum levels. J Clin Endocrinol Metab. 2003;88:5976-80.
37. Sahakitrungruang T. Clinical and molecular review of atypical congenital adrenal hyperplasia. Ann Pediatr Endocrinol Metab. 2015 Mar; 20(1): 1-7. Published online 2015 Mar 31. doi: 10.6065/apem.2015.20.1.1 PMCID: PMC4397267
38. Ackerman CM, Garcia OA, Legro RS, Dunaif A, Urbanek M. SHBG (TAAAA)n Is Associated with Serum SHBG in a PCOS Case-Control Cohort. Endocr Rev. 2011;32:2-66.
39. Goodarzi MO, Shah NA, Antoine HJ, Pall M, Guo X, Azziz R. Variants in the 5alpha-reductase type 1 and type 2 genes are associated with polycystic ovary syndrome and the severity of hirsutism in affected women. J Clin Endocrinol Metab. 2006 0ct;91(10):4085-91. Epub 2006 Jul 18.
40. Jin JL, Sun J, Ge HJ, Cao YX, Wu XK, Liang FJ, et al. Association between CYP19 gene SNP rs2414096 polymorphism and polycystic ovary syndrome in Chinese women. BMC Med Genet. 2009 Dec 16;10:139. doi: 10.1186/1471-2350-10-139.
41. Lazaros L, Xita N, Hatzi E, Takenaka A, Kaponis A, Makrydimas G, et al. CYP19 gene variants affect the assisted reproduction outcome of women with polycystic ovary syndrome. Gynecol Endocrinol. 2013 May;29(5):478-82. doi: 10.3109/09513590.2013.774359. Epub 2013 Mar 6.
42. Baghaei F1, Rosmond R, Westberg L, Hellstrand M, Eriksson E, Holm G, Bjorntorp P. The CYP19 gene and associations with androgens and abdominal obesity in premenopausal women. Obes Res. 2003 Apr;11(4):578-85.
43. Xita N, Lazaros L, Georgiou I, Tsatsoulis A. CYP19 gene: a genetic modifier of polycystic ovary syndrome phenotype. Fertil Steril. 2010 Jun;94(1):250-4. doi: 10.1016/j.fertnstert.2009.01.147. Epub 2009 Mar 26.
44. Unluhizarci K, Gokce C, Atmaca H, Bayram F, Kelestimur F. A detailed investigation of hirsutism in a Turkish population: idiopathic hyperandrogenemia as a perplexing issue. Exp Clin Endocrinol Diabetes. 2004 Oct;112(9):504-9.
45. Soboleva EL. Differentsialnaya diagnostika i patogeneticheskaya terapiya vrozhdennoy giperplazii kory nadpochechnikov i sindroma polikistoznykh yaichnikov [synopsis of dissertation]. [St. Petersburg]: Nauchno-Issledoavtelskiy Institut Akusherstva i Ginekologii im. D. O. Otta; 2011. 40 p. Russian.
46. Wickham EP 3rd, Ewens KG, Legro RS, Dunaif A, Nestler JE, Strauss JF 3rd. Polymorphisms in the SHBG gene influence serum SHBG levels in women with
polycystic ovary syndrome. J Clin Endocrinol Metab. 2011 Apr;96(4):E719-27. doi: 10.1210/jc.2010-1842. Epub 2011 Jan 20.
47. Aylamazyan EK, Soboleva EL, PotinVV, Osinovskaya NS. [Diagnosis and treatment of the non-classical form of the adrenal cortex congenital hyperplasia]. Zhurnal Akusherstva i Zhenskikh Bolezney. 2011;(1):85-94. Russian.
48. Chebotnikova TV, Kholodova ZhL. Sindrom polikistoznykh yaichnikov: uchebno-metod posobie dlya vrachey [Polycystic ovary syndrome: a teaching manual for physicians]. Dedov II, editor. Moscow: B. I.; 2008. Russian.
49. Merke DP, Poppas DP. Management of adolescents with congenital adrenal hyperplasia. Lancet Diabetes Endocrinol. 2013 Dec;1(4):341-52. doi: 10.1016/S2213-8587(13)70138-4. Epub 2013 Nov 15.
50. Jacob S, Koc M. Autoimmune oophoritis: a rarely encountered ovarian lesion. Indian J Pathol Microbiol. 2015 Apr-Jun;58(2):249-51. doi: 10.4103/03774929.155335.
51. McCann-Crosby B, Chen MJ, Lyons SK, Lin Y, Axelrad M, Dietrich JE, et al. Nonclassical congenital adrenal hyperplasia: targets of treatment and transition. Pediatr Endocrinol Rev. 2014 Dec;12(2):224-38.
РЕЗЮМЕ
Генетичш фактори розвитку пперандрогенм у жшок
Л.М. Семенюк, Н.€. Яроцький
У оглядi наведено аналiз лп"ературних даних щодо найпоширеыших пперандрогенних стаыв у po6oTi акушера-пнеколога: синдрому пол^стозних яечнитв (СПКЯ) та некласичноТ форми вродженоТ дисфункцп кори надниркових залоз (ВДКН). Розглянуто гени-кандидати, якь iмовiрно, зумовлюють схильнкть до розвитку СПКЯ, ВДКН та супутых метаболiчних розладiв (SRD5A1, SRD5A2, CYP19, CYP11a, ген шсулшових рецепторiв INSR, P450c21). Описано особливосп домшування андрогеыв при полiморфiзмi геыв ферментв групи цитохрому при наднирковм пперандрогенм та Тхнього впливу на статеву приналежнкть, мшеральний обмш, становлення менструальноТ та реалiзацiю репродуктивноТ функцп в даного контингенту па^ентв. Зроблено висновок про важливкть даних щодо генетичноТ схильносп до пперандрогенних стаыв для забезпечення ранньоТ дiагностики та шдивщуального пщходу до лкування феТ групи па^ентв.
Ключовi слова: гiперaндрогенiя, метaболiчний синдром, гени сприйнятливосп.
РЕЗЮМЕ Генетические факторы развития гиперандрогении у женщин Л.Н. Семенюк, Н.Е. Яроцкий
В обзоре приведен анализ литературных данных о наиболее распространенных гиперандрогенных состояниях в работе акушера-гинеколога: синдроме поликистозных яичников (СПКЯ) и неклассической форме врожденной дисфункции коры надпочечных желез (ВДКН). Рассмотрены гены-кандидаты, которые, вероятно, обусловливают предрасположенность к развитию СПКЯ, ВДКН и сопутствующих метаболических расстройств (БР05Д1, БР05Д2, СУР 19, СУР11а, ген инсулиновых рецепторов !ЫБР, Р450с21). Описаны особенности доминирования андрогенов при полиморфизме генов ферментов группы цитохрома при надпочечниковой гиперандрогении и их влияния на половую принадлежность, минеральный обмен, становление менструальной и реализацию репродуктивной функции у данного контингента пациентов. Сделан вывод о важности данных о генетической предрасположенности к гиперандрогенным состояниям для обеспечения ранней диагностики и индивидуального подхода к лечению этой группы пациентов.
Ключевые слова: гиперандрогения,
метаболический синдром, гены восприимчивости.
SUMMARY
Genetic factors of hyperandrogenism development
among women
Semeniuk LM, Yarotskyi NYe
The review presents a literature review on the most common hyperandrogenic states in the work of an obstetrician-gynecologist: polycystic ovary syndrome (PCOS) and nonclassic congenital adrenal hyperplasia (CAH). The candidate genes that are likely to cause a predisposition to the development of PCOS, CAH and related metabolic disorders (SRD5A1, SRD5A2, CYP19, CYP11a, the insulin receptor gene INSR, P450c21) are considered. The features of androgen dominance in the polymorphism of the cytochrome group enzymes genes with adrenal hyperandrogenism and their impact on gender, mineral metabolism, the formation of menstrual and implementation of reproductive functions in such patients are described. The concluding remark emphasizes the importance of data on genetic predisposition to hyperandrogenic states for provision of early diagnosis and individual approach to treatment of this group of patients.
Key words: hyperandrogenism, metabolic syndrome, susceptibility genes.
Дата надходження до редакцИ04.11.2016 р. Кл^чна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя 4 (56) 2016
