CC BY
20УДК: 631.523.11/.5:633.15(510)
ГЕНЕТИЧНА Р1ЗНОВИДН1СТЬ КУКУРУДЗИ В КИТА1
Лi ЦзiHb, стажист
В.Л. Жемойда, кандидат сльськогосподарських наук А.Ж. Пархоменко, кандидат сльськогосподарських наук А.С. Макарчук, асистент кафедри селекцп i наснництва Нац'юнальний аграрний унiверситет
Вступ. Кукурудза в КитаТ - головна i найбтьш цЫна зернова культура. За загальною площею поаву i валовим збором кукурудзи Китай займае друге мюце в свт. Кукурудза в КитаТ вперше з'явилась понад 500 роюв тому. Пiд впливом рiзноманiтних еколого-географiчних i агроклiматичних умов, а також Ытродукцп, розмноження, безупинного впливу природного i штучного доборiв виду Zea mays у рiзних областях Китаю сформувалася багата генетична рiзноманiтнiсть зразюв.
У селекцiйному процесi устх часто залежить вiд правильного пщбору вихiдного матерiалу, тому вивченню, використанню i розширенню генетичного рiзноманiття свтевого генофонду рослинних ресурсiв у КитаТ придтяеться пiдвищена увага. Робота по збиранню, збереженню, характеристицi, оцiнцi, документуванню i вивченню генофонду кукурудзи була розпочата ще в 50-х роках XX ст., але бтьш широкий розмах ц дослщження набули в 70-х роках.
В даний час у краТнi в генофондi кукурудзи збер^аеться понад 16 тисяч зразюв вiтчизняного й iноземного походження (табл.1)
Таблиця 1
Склад колекцн кукурудзи в наукових установах Китаю
Походження Сорти Популяцп Лшп l4mi форми Усього
Зразки Китаю 11743 57 2112 60 13972
1ноземы зразки 977 17 1061 - 2055
Усього 12720 , 74 3273 - 16127
Самозапилен лЫп становлять 3273 (20,3%), мiсцевi i селекцмш
119
сорти - 12720 (78,9%), синтетичн популяци - 74 (0,5%).
Колекци мiсцевих сортiв у провiнцiях Китаю вщображеы схематично:
Назва Число сорт1в
провшцп
Пекш 119
Тяньцз1н 39
Хебей 369
Шанс 1042
Внутр1шня 200
Монгол1я
Ляон1н 283
Чзилшь 655
Хейлунцзян 402
Шанхай 20
Цзянсу 117
Чжецзян 198
Аньхой 45
Фуцзян 38
Цзянси 73
Шаньдун 509
Хенань 285
Назва провшцп Число сорт1в
Хубей 1152
Хунань 47
Гуандун 88
Гуанс1 1222
С1чуан 938
Г уйчжоу 606
Юньнань 1896
Тибет 7
Шеньси 749
Ганьсу 183
Цшхай 49
Н1жя -
Синьцзянь 300
Хайнань 104
Тайвань 8
Усього 11743
Склад колекцiT кукурудзи за географiчним походженням представлений у таблиц 2.
Таблиця 2
Склад колекцп кукурудзи за географiчним походженням
КраТна Ктькють КраТна К1льк1сть
сорт1в лшш сорт1в лшш
1 2 3 4 5 6
Монгол1я 4 0 Н1меччина 32 1
Корея 32 16 Австр1я 0 3
Япон1я 41 12 1тал1я 38 42
В'етнам 9 0 1спан1я 0 2
ТаТланд 16 0 Франц1я 23 50
1ндонез1я 2 0 Н1дерланди 6 0
Пакистан 6 0 Великобритан1я 11 0
1ран 9 0 Колишн1й СРСР 51 27
Туреччина 9 0 Египет 18 2
120
1 2 3 4 5 6
Сменська 2 4 ^вденно- 0 2
Арабська Республка Африканська Республка
Австралiя 11 4 Cd^i 5 0
1зраТль 6 0 ЗаТр 3 0
Албанiя 19 0 Нiгерiя 0 11
Румунiя 18 17 Канада 15 45
Колишня Югославiя 67 99 США 140 510
Угорщина 120 3 Мексика 183 144
Болгарiя 21 6 Г ватемала 1 0
Польща 12 6 Перу 1 0
Колишня 12 6 Аргентина 12 0
Чехословаччина
Браз^я 4 0 4mi 11 0
За класифка^ею морфолопчних особливостей ендосперму i зерывки видiленi пiдвиди кукурудзи:
- кремениста;
- зубовидна;
- восковидна;
- цукрова;
- розлусна;
- крохмалиста;
- плiвчаста.
Видтяються 5 рас виду Zea mays:
- твжчна зубовидна;
- промiжна (мiж зубовидною i кременистою);
- восьмирядна пiвнiчна кремениста;
- плоскоширокопочаткова;
- пiвденна восковидна.
Китай мае рщю i цЫы зразки кукурудзи. Особливий iнтерес представляють: кущистi форми, що продукують 4-5 стебел, на кожному з яких формуеться 2-3 початки; зразки, що характеризуются багаторяднютю - 18-30 рядiв на початку; ендемiчний мiсцевий сорт -Юньнанська восковидна чотирирядна, яка характеризуеться мУмальною кiлькiстю рядiв.
У КитаТ вченi займаються польовим i лабораторним вивченням зразюв, Тхньою щентифка^ею, класифiкацiею i видiленням цiнних джерел i донорiв для використання в селекцп. Ними проведенi оцiнка i полтшення колекцiТ кукурудзи, яка за стмкютю до хвороб i шкщниюв
121
складаеться з 4500 зразюв. Проведено аналiз 6ioxiMi4Horo складу -5850 зразюв на BMicT бiлка, жиру, крохмалю i незамЫних амiнокислот в зернк У результатi аналiзу встановлено, що середшй yMicT бiлка становить 10%, жиру - 3,6%, крохмалю - 74,6%; у 100 г бтка мютиться 0,3 г лiзину.
"Каталог" включае 3273 самозапилеш лiнiT, з яких 2112 створен китайськими селекцiонерами, 1161 - селекцюнерами краТн свiту. Вiтчизняними селекцюнерами Китаю дослщжена розмаTтiсть гiбридiв кукурудзи, яка використовуеться у виробництвк Установлено, що вихщним матерiалом найрозповсюдженiших гiбридiв служать лiнiT:
- мiсцевих сор^в - 8,6%,
- китайських гiбридiв - 28,7%,
- китайських популяцм - 11,9%,
- Ыоземних гiбридiв - 10,8%,
- Ыоземних сортiв i популяцiй - 6,2%,
- створен при гiбридизацiT мюцевого i закордонного
матерiалу - 10,6%,
- невщомого походження - 22,8%.
У КитаТ з вiтчизняних мюцевих 11743 сортiв видiленi головнi самозапилен лiнiT, якi найширше впроваджуються в промислове наанництво, а саме: Ludahonggu, Тансiпiнтоу, Huojiabaimaya, Honggu, Baihe, Jinhuanghou (золота iмператриця), Yinlizi, Dahuang Yiejihong i тощо.
Для пiдвищення ефективност гетерозису залучаються зразки рiзного еколого-географiчного походження. Особлива увага надаеться екзотичним формам, включаючи пiвденноамериканськi зразки з центрiв походження кукурудзи.
За останн десять рокiв у селекцiйну роботу включено багато лЫм i популяцм з Мiжнародного селекцiйного центру по полтшенню кукурудзи i пшеницi (С1ММ1Т), США i Мексика.
На основi американських матерiалiв - Lancaster i Reid (BSSS) одержано велику рiзноманiтнiсть гiбридiв. ЛiнiT цих груп характеризуются хорошою пристосованiстю до рiзних еколопчних умов, пiдвищеною стiйкiстю до хвороб та шкщниюв i високою комбЫацмною здатнiстю.
Селекцiонери Китаю систематично вивчають i включають у роботу новi вихiднi матерiали кукурудзи, використовуючи новi досягнення бiотехнологiT, генноT Ыженерп, молекулярного маркера i одержують позитивнi результати в селекцп. Наприклад, створено пбриди кукурудзи з генами Bt i Рiп II, стiйкi до кукурудзяного метелика. З використанням методики молекулярного маркера RELP - аналiзу створено 45 самозапильних лЫм, що ввмшли до шести генетичних
122
cамoзапилeниx груп типу zi 330, В73, Mo 17, Tанciпiнтoy (Tangsipintou), 77 i пiвдeннoамeриканcькoï групи.
Пoрyч з пщвищенням врoжайнocтi зерна кукурудзи важливе значення мае пoлiпшeння йoгo ягастк З 70-x рoкiв XX ст. y ^тай^км акадeмiï ciльcькoгocпoдарcькиx наук пoчалаcя ceлeкцiйна рoбoта з пщвищення вмicтy oлiï в зeрнi кукурудзи.
В ocтаннi рoки були cтвoрeнi i райoнoванi виcoкoпрoдyктивнi гiбриди кукурудзи Гаoюн-115 i Гаoюн-298, вiдcoтoк oлiï в зeрнi якиx був 8,0-9,5% при oднакoвoмy рiвнi врoжайнocтi пoрiвнянo з гiбридами звичайнoï кукурудзи.
З 1974 р. в кра!ш пoчалаcя ceлeкцiйна рoбoта на пiдвищeння вмюту лiзинy в зeрнi кукурудзи, а ocтаннi рoки пiдcиливcя ceлeкцiйний iнтeрec дo cтвoрeння гiбридiв з пщвищеним вмicтoм крoxмалю. Aктивiзyвалиcя рoбoти з цyкрoвoю, вocкoвиднoю i крoxмалиcтoю кукурудзами. У майбyтньoмy ceлeкцioнeрам краïни нeoбxiднo вивчення гeнeтичнoгo рiзнoманiття, накoпичyвати виxiдний матeрiал за раxyнoк cвiтoвoгo гeнoфoндy культури й eкзoтичниx фoрм.
У ^та!' вeликoю i гoлoвнoю прoблeмoю ceлeкцiï гiбридiв е
нeдocтатня генетична база, нecyмicна iз ширoким впрoваджeнням y вирoбництвo гeтeрoзиcниx гiбридiв кукурудзи. Практичнo цiлкoм загyблeнi мicцeвi ^рти. Сoрoк рoкiв тoмy в Kитаï на плoщi 11 млн га вирoщyвалocя 12000 мicцeвиx coртiв з багатою гeнeтичнoю ocнoвoю. Hинi в краМ плoща кукурудзи збiльшeна майже в 2 рази, виciваeтьcя гiбридiв 160-190 з вyзькoю гeнeтичнoю ocнoвoю. За cтатиcтичними даними 1995 р. 53% пociвниx плoщ кукурудзи зайнят п'ятьoма гiбридами - yiedan 13, danyu 13, zhongdan 2, yiedan 2 i yiedan 12. Велигаю небезпегаю е тoй факт, щo 60% пociвниx плoщ пiд кyкyрyдзoю зайнятi гiбридами, oтриманими при гiбридизацiï 8 cамoзапилeниx лiнiй. Уci ц лiнiï належать дo Lancastr (Mo17, Zi 330) i займають 34,7%; Reid (478, 5003 i Y107) - 28,5%; Lugah onggu (dan 340,Е 28) - 20,6%; Tangsipingtou (Huangzao 4) - 14,4%. Ця генетична база збтьшуе небезпеку втрати врoжаю гiбридiв y рeзyльтатi cлабкoï cтiйкocтi дo шкiдникiв i xвoрoб.
Mайбyтнe вивчення гeнeтичнoï рiзнoманiтнocтi кукурудзи включатиме:
- гeнoфoнд кукурудзи ^таю з приcкoрeнням прoцecy iнтeнcифiкацiï дoбoрy i рoзмнoжeння пeрcпeктивниx фoрм з ^лекци; ocoбливy увагу бажанo придтити питанням якocтi прoдyкцiï i ct^octí дo xвoрoб та шкiдникiв,
- змщнення взаeмoзв'язкiв iз ceлeкцiйними ycтанoвами цeнтрiв пoxoджeння кукурудзи, прoвeдeння цiлecпрямoванoï iнтрoдyкцiï
нових форм кукурудзи для використання Ух у селекцмних програмах, збагачення генетичних баз колекцп,
- систематичнi дослщження нового вихiдного матерiалу i розробку нових методик з використанням бютехнологп, генноУ iнженерiT i молекулярних маркерiв, винахiд нових гетерозисних групи i моделi.
УДК: 631.523.11/.5:633.15 (510)
Цзшь Лi, Жемойда В.Л., Пархоменко А.К., Макарчук А.С.
Генетична рiзновиднiсть кукурудзи в КитаУ// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. - С. 118-124. Представлено основы напрями i результати вивчення генетичноУ рiзноманiтностi кукурудзи в КитаУ i Ух практичне використання в селекцп.
Ключовi слова: кукурудза, генетична рiзноманiтнiсть, колекцiT, гiбриди, класифiкацiя, лiнiT.
УДК: 631.523.11/.5:633.15 (510)
Цзинь Ли, Жемойда В.Л., Пархоменко А.К., Макарчук А.С.
Генетическая разновидность кукурузы в Китае// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. - С. 118-124. Представлены основные направления и результаты изучения генетической разновидности кукурузы в Китае и их практическое использование в селекции.
УДК: 631.523.11/.5:633.15 (510)
Czin Lee, Zhemoyda, V., Parhomenko, A., Makarchuck, A. Genetic variety of maize in China// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. - С. 118-124.
Main directions and results of Research on genetic diversity of maize in China and their practical use in breeding are represented.
124
