CC BY
54
ГЕОЛОГО-МПНЕРАЛОГПЧЕСКПЕ НАУКИ
Вергельська Наталiя BiumopieHa
кандидат геологгчних наук, старший науковий ствробтник в1ддту геологИ вугшьних родовищ,
1нститут геологгчних наук НАН Украши
ГАЗОНОСН1СТЬ ВУГЛЕНОСНИХ МАСИВ1В ПРСЬКОГО КРИМУ- ЯК ОДИН 13 КРИТЕРПВ
ГА3ОНОСНОСТ1 ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО МОРЯ
GAS-BEARINGNESS OF COAL-BEARING ARRA YS OF MO UNTAIN CRIMEA - AS FROM CRITERIA OF GAS-BEARINGNESS OF SHELF OF BLACK SEA
Vergelska N.V. candidate ofgeology, Institute of Geological Sciences of Ukrainian Fcademy of Sciences
ГАЗОНОСНОСТЬ УГЛЕНОСНЫХ МАССИВОВ ГОРНОГО КРЫМА - КАК ОДИН ИЗ КРИТЕРИЕВ ГАЗОНОСНОСТИ ШЕЛЬФА ЧЕРНОГО МОРЯ
Вергельская Наталия Викторовна кандидат геологических наук, старший научный сотрудник отдела геологии угольных месторождений, Институт геологических наук НАН Украины
АНОТАЦ1Я
Протягом етатв тектогенезу вгдзначаеться зближенгсть тектоно-магматичних подш i органогенного седименто- та лiтогенезу в час i nроcторi. Вугленосш вiдклади Прського Криму пов 'язат i3 зонами зчленування структур та зонами nроявiв тектоно-магматичних процеав. Визначенi якicнi показники газу дають можливкть стверджувати про наявтсть сучасного тдтоку iз глибших горизонтiв у вугiльнi пласти, а також у вмщуючi Их породи. Продовження структур суходолу на шельфi Чорного моря дае можливкть прогнозувати поклади вуглеводнiв за аналогiею. Потенцшним джерелом вуглеводтв можуть бути прибережно-морсьт аален-батськ вугленост фацИ бешуйсько'1 свти до^джет у Прському Криму.
АНОТАЦИЯ
На протяжении всех этапов тектогенеза отмечается сближеность тектоно-магматических событий и органогенного седименто- и литогенеза во времени и пространстве. Угленосные отложения Горного Крыма связаны с зонами сочленения структур и зонами проявлений тектоно-магматических процессов. Качественные показатели газа дают возможность утверждать о наличии современного подтока из более глубоких горизонтов в угольные пласты и вмещающие породы. Продолжение структур суши на шельфе Черного моря дает возможность прогнозировать залежи углеводородов по аналогии. Потенциальным источником углеводородов могут быть прибрежно-морские аален-батские угленосные фации бешуйськой свиты, которые исследованы в Горном Крыму.
SUMMARY
During all stages of tectogenesis it is marked a contingence between tectoni-magmatic events and litho- and sedimentogenesis in time and space. The coal deposits and manifestations in the Mountainous Crimea are attributed to the zones of structural conjugation and areas impacted by tectoni-magmatic processes. Continuation of land structures towards the Black sea shelf gives the chance to predict offshore hydrocarbon accumulations. Coal gas composition indicators from the Beshui suite have been studied and the results led to conclusion on a modern gas influx into the coal seams and host rocks. The near-shore Aalen-Bathonian coal-bearing facies of the Beshui suite can be potential source rocks for hydrocarbons which are investigated in the Crimean Mountains.
Постановка проблеми
Дослщження умов залягання вугленосних вiдкладiв в межах Прського Криму мають важливе значення для визначення ютори геолопчного розвитку i закономiрностей розташування вуглеводневих родовищ Кримського твострова. Осшльки вугленосш ввдклади виходять на денну поверхню iз-за постформацшних тектошчних перебудов на швдш Кримського швострова, то е можливють прогнозування продовження геолопчних структур суходолу з вмютом вугленосних вiдкладiв на шельфi Чорного моря та !х вплив на газоносшсть регюну.
При вивченш особливостей прояву та рол1 тектошки у формуванш вугшьних басейшв Укра1ни встановлено, що тектоно-магматичний контроль вугленосносп в шмершський та альпшський етапи розвитку складчастого облямування i платформних структур е одним iз найважливших критерпв пошушв мезозой-кайнозойських вугшьних поклащв на
територп Украши [10]. Протягом цих етатв тектогенезу ввдзначалася зближенють тектоно-магматичних подш i органогенного седименто- та литогенезу в час i простор^ ввдбувалися cyrreBi змши в баланс формування ендогенних i екзогенних (палеогеографiчних) сфер довкшля з тдтоком значно! кшькосп глибинно! речовини та енергп.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш
Процеси накопичення та збереження вyгiльних та вуглегазових поклащв Криму пов'язанi i3 впливом воднево-вуглеводневих флющв, котрi, швидше за все, мають глибинне походження. Глибинне походження вуглеводшв шдтверджуеться дослiдженнями П.М. Кропоткша [6], А.М. Дмитрieвського [4], Б.М. Валяева [1, 4], О.Ю. Лук1на [8], А.Я. Радзiвiлла [5], яш грунтуються на нерiвномiрномy поширенш скупчень вyглеводнiв у земнiй корi та зв'язку !х формування i локалiзацil з глибинними розривними дислокащями. А.М. Дмитрiевський та Б.М. Валяев вказують, що
формування скупчень вуглеводнiв та накопичення осадив, збагачених органiчною речовиною, можливе лише в зонах впливу глибинно! дегазацп, в тому числi й вуглеводнево! [1, 4]. Новi матерiали геолопчних аспектiв нафтогазонакопиченення на днi Светового океану пiдтверджують концепцiю про глибинну природу вуглеводнiв в мiсцях !х iнтенсивних розвантажень (зокрема, грязьовi вулкани) i в скупченнях газогiдратiв [4]. Глибинне походження газiв в сучасних грязьових вулканах Криму шдтверджуеться роботами £.Ф. Шнюкова та £.Я. Нетребсько! [12]. В рiзних регiонах свиу, в залежностi ввд умов розвитку геолопчних структур (синклшальний чи антиклшальний) газовий пiдтiк розрiзняeться як за штенсившстю, так i за хiмiчним складом.
Матерiали та методи дослiдження
В основу дослвдження покладенi результати польових робiт, проведених в районi вугленосного Прського Криму (родовища Бешуйське та Чуюн-1лга). Узагальнено ранiше отриманi [7, 9 - 11, 13] та власш даш структурно-стратиграфiчних дослiджень цього репону. Вiдiбрано i описано проби вугiлля та вмiщуючих порiд на вказаних родовищах. Вiдiбрано проби на газ вугшьного пласта Еш-Хат на родовинц
Чуюн-1лга. Вперше проведено аналiз залишково! газово! складово! вугiльного пласта Еш-Хат, з визначенням особливостей будови вупльного пласта i вугiлля, яшсних i к1льк1сних показник1в газового складу в залежносп вiд мiсця вщбору проби (визначення проведене згiдно патенту №79554 ввд 25.04.2013 «Споаб визначення залишково! газово! складово! вуглепородного масиву»).
Мета дослщжень визначення газоносностi вуглепородних масивiв Гiрського Криму для можливосп прогнозування сучасного газового пiдтоку в межах Азово-Чорноморського репону. Визначення тектошчних та тектоно-магматичних процесiв на сучасний стан газоносносп в межах Прського Криму та шельфу Чорного моря.
Викладення основного матерiалу
Вугленоснгсть Прського Криму. Вупльш родовища та вуглепрояви Криму пов'язанi iз зонами зчленування тектонiчних структур Качинського антиклiнорiю, Туацького антиклшорш, Судацького синклiнорiю, Пiвденно-Захiдного Кримського синклшорш та Пiвденнобережного антиклiнорiю (рис. 1). ,^бноблокова будова фундаменту та осадово! товщi до вугiльно! тдошви (Т - I, II) визначила складшсть контуру вугленосно! формацп.
Рис. 1 Схема геолого-тектотчного районування Прського Криму [5]
На територи Прського Криму обстежено та частково розввдано 57 проявiв вупльних пластiв та прошаршв вугiлля (рис. 2), яш пов'язанi у схiднiй частинi Прського Криму з ввдкладами трiасу-лейасу, верхньо! юри та нижньо! крейди; а в захвднш частинi -середньо! юри [5, 10]. У вщкладах iнших систем трапляються лише прошарки вугiлля незначно! потужностi, що швидко виклинюються, та обвуглена рослиннiсть або гшзда гагату. На територi! Прського та Рiвнинного Криму вiдомi пласти та окремi лiнзи кам'яного вугшля як1 мають виходи по рiчкових долинах та по схилах.
Вугiльнi родовища розвiданi переважно в прськш частинi, розрiзненi в просторi та часто межують з проявами середньоюрських вулканiчних та
субвулканiчних ш'екцш, магмотермальний вплив яких на вупльш i вмiщуючi породи визначаеться систематично [2, 5, 7, 9]. 1нтенсившсть впливу проявлена в змш стану вугшьно! речовини вiд буровугiльно! стадп до кам'яновугiльно!. У структурному ввдношенш формацiя складного геосинклiнального прогину з активною конседиментацшною вулканiчною дiяльнiстю приурочена до твденного крила Качинського антиклшорш. Ввдбувалися гiдротермально-метасоматичнi змiни як у вугшл^ так i у вмщуючих породах: карбонатизацiя, окварцування, сульфщизашя та iншi. Прояви вулканiчно!' дiяльностi в перiод накопичення вугленосних пщано-глинистих осадков ще бiльше ускладнили контури вугленосних вiдкладiв.
Рис. 2 Схема поширення вугшьних родовищ, вуглепрояв1в та гагату на Кримському твостров1. Виконана автором за роботами [3, 5, 7] та власними досл1дженнями.
На карп позначен цифрами: Родовища: 25 -Бешуйське, 26 - Комбiч, 27 -Чуюн-1лга, 28 -Демш'ерське, 29 - Писарське, 30 - Стильське, 43 -Балаклавське;
Вуглепрояви: 1 - 3 - на миа Кпк-Атама, 4 -поблизу м. Феодоая, 5 - 12 - поблизу м. Судака,13 -на р. Ворон, 14 - бшя с. Арпат, 15 - б™ с. Старий Крим, 16 - 17 - бшя с. Сартани, 18 - 19 - бшя с. Ускут (Привгтне), 20 - поблизу с. Глибоке, 21 - поблизу с. Лозове, 22 - поблизу с. Чуюнча, 23 - поблизу с. Мамбет-Олан, 24 - поблизу с. Карагач, 31 - поблизу ур. Домузаран, 32 - поблизу ур. Постерiф, 33 - поблизу ур. Каламир, 34 - поблизу ур. Тамардах, 35 - поблизу с. Коклуз, 36 - поблизу с. Богатир, 37 - поблизу с. Щасливе, 38 - поблизу с. Кучук-Узенбаш, 39 - поблизу с. Янджи, 40 - поблизу с. М^р, 41 - поблизу с. Гаври, 42 - поблизу с. Кокозки, 44 - 45 - поблизу затоки Ласт, 46 - поблизу с. Снгговське, 47 - поблизу с. Бекетово,48 - поблизу г. Мегаб^ 49 - поблизу Ореанди, 50 -поблизу Чехово, 51 - поблизу с. Ай-Василь, 52 -поблизу с. Ущельне, 53 - поблизу мису Микитський, 54 - поблизу Гурзуфу, 55 - поблизу г. Кизилташ, 56 -поблизу с. Запрудне, 57 - поблизу балки Хильвацька.
Вулкашчна дiяльнiсть проявлялась у трiасi, лейас i особливо в середнш юрi ^ можливо, келове!,
але не була особливо штенсивною. Магма, що вклинювалася в породи, була бшною на мiнералiзатори i мала невисоку температуру, про що свщчить дуже мала потужшсть контактовозмiнених вмщуючих порiд i слабк1 прояви пдротермальних процесiв [5, 7].
Вугленоснi вшклади, як1 простежуються на деннiй поверхш в Гiрському Криму i на його ввдрогах, занурюються iз збшьшенням потужностi на значнi глибини в районах структур Рiвнинного Криму i Тарханкутського пiвострова, не виключено i в структурах, вкритих водами Чорного моря [2, 9].
Внаслшок неодноразових трансгресш i наступних дислокацiй вугленосна товща середньоюрського вшу сильно зруйнована, тому збереглися дешлька смуг на швшчному й пiвденному схилах Кримських пр.
В захiднiй частинi Нрського Криму, у верхов'! басейну рiчки Кача, серед вiдкладiв середньо! юри виявлено одне з найкращих, за запасами, родовищ кам'яного вугшля - Бешуйське (рис. 2). Родовище мае обмежеш розмiри по простяганню i падiнню. За падiнням вугiльнi пласти зрiзанi пологим змiшувачем на глибинах у межах 300 - 400 м при витриманосп за простяганням до 1000 - 1100 м (рис. 3).
Рис. 3 Геологiчний розрiз вугленосног товщi, за даними [6] та власними до^дженнями
За даними дослвднишв [5, 7, 9 - 11, 13], середньоюрсьш вадклади району басейну р. Кач^ до якого приурочено Бешуйське родовище, утворюють ряд брах1антиклнальних i брахiсинклiнальних складок значною мiрою розмип. На територп простежуються численнi порушення, переважно скиди широтного i меридюнального простягання, що суттево знизило перспективи цього району на виявлення бшьш крупних родовищ.
Вугiлля Гiрського Криму за сво!ми характеристиками вирiзняеться серед iнших басейшв та проявiв Укра!ни. Кримське вугшля належить до низько! стади метаморфiзму i е перехiдним вiд бурого до кам'яного довгополум'яного та газового. Зустрiчаеться гагат, який умовно ввднесено до бурого вугiлля (промислово! марки 3Б), дослвдження якого поновлене С.Ф. Шнюковим та В.А. Кутшм в 1999 рощ.
В межах Бешуйського родовища у вугленоснiй товщi визначено чотири вугiльних пласти: два нижшх
- «Безiменний» та «Довгорушвський» вирiзняються незначною потужн1стю (0,15 - 0,25 м), два верхш розташованi на вщдал 15 - 18 м - «Бшк» та «ЕкьХат»
- бшьш високою потужнiстю яка змiнюеться у широких межах (рис. 3). В межах родовища видiляють три типи вугшля, яш вiдрiзняються за яшсних показниками та за зовшшшм виглядом: вугiлля блискуче, вугiлля сланцювате та гагат (рис. 4).
Блискуче вугiлля утворюе л1нзи у сланцюватому, в окремих випадках, прошарки 2-5 мм, зрщка до 5 см. Вугiлля смоляно-чорного кольору, мае схщчасто-кутастий злам, крихке. Зовш даний тип вугiлля подiбний до довгополумяного вугiлля Д1 онецького басейну.
б
Рис. 4 Вугленост вiдклади Прського Криму: а) будова вугшьного пласта «Ею-Хат» на родовищi Чуюн-1лга; б) гагат Бешуйського родовища
Сланцювате вугшля складае основну масу пласта «Бшк» та «Еш-Хат» (рис. 4 а). Вугшля мае буруваТО-ЧОрНИй KOлiр, mOAi i3 сiрИM вЩПнком, матове i3 землистим зламом. В пласп е часте перешарування вугiлля з тонкими прошарками глини, аргiлiту. Мае шдвищену зольнiсть.
Вугiльнi пласти родовищ i вуглепроявiв складаються, переважно, i3 перешарувань рiзних типiв вугiлля, але в рiзних пластах або пачках визначено рiзнi !х пропорцп. Будова i структура вугiльних верст вказуе на !х колекторськ1 властивостi, i при перекриттi щiльними породами чи водами моря, можна !х розглядати як газоноснi.
Гагат (рис. 4 б) за зовшшшми виглядом також можна подшити на блискучий чорного кольору та матовий чорно-сiрого кольору. Для гагату характерний раковистий злам, щшьна майже однородна текстура i, порiвняно iз вугiллям, легший. За зовшшшм видом непрозорий, з помiрним смоляним та восковим блиском, раковистим зламом, однорiдний, твердий (2,5 - 4,0), густина 1,3 - 1,35. При розтиранш утворюеться пил темно-коричнево-бурого кольору. В окремих зразках на поверхш та в розрiзi чггко прослiдковуеться деревна будова. Вiдклади гагату (а переважно гагату та скам'яншо! деревини) у ввдкладах середньо! юри пов'язаш з глинистими, вуглистими та вуглисто-глинистими сланцями.
Газоностсть вугленосних nowudie Криму. Вплив на процес вуглеводневих перетворень пласпв вугiлля i роз^но! оргашки в юрських вiдкладах Криму в результат впливу магматичних iн'екцiй i пов'язаних з ними флю!додинамiчних потоков досить значний чи навiть визначальний [2, 5].
В Прськш частиш Криму вiдомi досить численнi, хоча i слабк1 газопрояви, пов'язанi з породами рiзного вiку(вiд юри до палеогену). Внаслшок складно! тектонiки i несприятливого складу порвд, не слад розраховувати на промисловi поклади вуглеводшв у даному регiонi.
Зближенi територiально прояви магматизму та вугленоснi поклади Криму оконтуреш покладами нафти та газу на суходол^ на сум1жних територiях, дають можливiсть розглядати наявшсть вугленосних вiдкладiв, як пошуковий критерш для в
изначення площ нафтогазоносносп на шельфi Чорного моря (рис. 5) [2, 3].
В структурах шмервд Криму, що простягаються вш гiрського масиву в сторону швденно-захшного Чорноморського шельфу та пiвнiчно-схiдного Азовського, можна прогнозувати подiбнi взаемозв'язки вугшьно--вуглеводневих i магматичних утворень i в комплексах, занурених на певш глибини i перекритих значною товщею порiд-екранiв палеогенового вiку.
Щд час польових робгт на родовищi Чуюн-1лга в штольнi пласта Ек1-Хат було вщбрано проби для визначення залишково! газово! складово!.
За результатами дослвдження у вугiллi родовища Чуюн-1лга було визначено таш вуглеводневi гази (в об. %): Не - (2,8-10-3 - 4,2-10-3), Н2 - (6,5-10-3 -1,7-10-2), СН4 - (7,8-10-4 - 5,5-10-2), С2Н6 - (1,6-10-5 -2,9-10-3), С2Н4 - (4,6-10-6 - 2,5-10-6), С3Н8 - (1,7-10-5 -2,7-10-3), С3Н6 - (6,3-10-6 - 4,3-10-5), iC4Hw - (1,7-10-6 -4,4-10-5), ПС4Н10 - (6,2-10-6 - 3,4-10-4), neoC5H12 -(1,1-10-6), iC5H12 - (1,3-10-6 - 4,0-10-5), ПС5Н12 - (8,3-106 - 1,4-10-4), С6Н14 - (1,2-10-5 - 1,04-10-4) та СО2 -(5,9-10-1 - 1,3).
Незважаючи на тривалий перiод перебування виробки у законсервованому станi, простежуеться певна закономiрнiсть змши залишково! газово! складово! вугiльного пласта: наближуючись до мiсця висипки, яшсш та кiлькiснi показники газу зб№шуються вiд аналогiчних на входi в штольню. За результатами визначення газового складу можна припустити, що висипка у штольш в1дбулася у найбшьш активнiй зонi сучасного газового тдтоку з глибинних джерел. Цi зони, швидше за все, пов'язанi з успадкованими палеозойськими розривними дислокашями, активiзованими в кiммерiйську та альпшську епоху тектоорогенезу i активними до ниш
Встановлеш змiни показнишв залишково! газово! складово! вуглепородного масиву бешуйсько! свiти родовища Чуюн-1лга та попередш дослiдження [1, 3 - 5] пвдтверджують процеси сучасного глибинного пiдтоку, що характеризуеться наявнiстю у яшсному компонентному складi газово! сумiшi Не (гел1ю), Н (водню), С5Н12 (пентану) та СбН:4 (гексану).
Карта-схема укарашського сектору Чорноморсько-Азовського регюну
Молдова \
Румутя
Умовш позначення:
-родовища нафти та газу
I - вуглепрояви та родовища
вугшля I гагату ► - прояви вулканизму
0 - зона прогнозованого поширення вщклад1в середньоГюри
Росш
Рис. 5 Поширення егдкладге середньог юры в укратсъкому сектор1 Чорного моря з допоененнями
У зв'язку iз особливостями сучасного залягання вуглепородних масивiв Криму пвд значним кутом падiння (до 45°), глибинна м^ащя проходить одночасно двома шляхами: за падшням вугiльних пластiв та через тектотчш порушеннями. Iнтенсивнiсть глибинно! мираци газiв залежить вiд ступеня розкриття розломiв в пiдстеляючiй товщi вуглепородного масиву, подрiбнення вугiльно! речовини та крутизни падшня вугiльних пластiв. За падшням пласта глибинна миращя вшбуваеться за рахунок сингенетичних i постгенетичних мiкротрiщин та шарувато! текстури вугшьного пласта. Аналогiчнi процеси мiграцi! передбачаються також в юрськ1й осадово-вулканогеннiй товщi Азово-Чорноморсько! акваторi!. Цi обставини дозволяють прогнозувати перспективи нафтогазоносностi у цш товщi.
Висновок
Вугленоснi родовища та вуглепрояви суходолу Криму територiально пов'язанi iз зонами зчленування тектонiчних структур та проявiв магматизму. Продовження цих структур суходолу, з вмютом вугленосних вiдкладiв, на шельфi Чорного моря дають можливiсть прогнозувати !х газоноснiсть.
Змши як1сних показники газово! сумiшi шдтверджують наявнiсть сучасного глибинного подтоку у вугшьш пласти бешуйсько! свiти. Грязьовий вулкашзм та показники газоносностi вупльних покладiв Криму е критерiями визначення умов формування нафтогазоносностi акваторi! Чорного моря, як результату глибинно! дегазаци Землт
Вугiльнi поклади Криму варто вивчати не для можливого !х використання як твердого палива, перспективи якого в сучасних умовах незначш, а для подальшого визначення впливу активних тектоно-магматичних процесiв шмервд та альпiд iз значним тдтоком глибинно! речовини та тепла з накопиченням вуглеводневих ресурсiв надр у структурах сумiжних iз Кримським твостровом, що представляють осадово-вулканогенну товщу дна Азово-Чорноморсько! акваторi!.
Список лггератури:
1. Валяев Б.М. Углеводородная дегазация Земли, геотектоника и происходжение нефти и газа (признание и развитие идей П.Н. Кропоткина) / Б.М. Валяев // В кн.: Дегазация Земли и геотектоника. М.: ГЕОС, 2012. - С. 20-42.
2. Вергельська Н.В. Використання геологи вугшьних родовищ Криму для прогнозу вуглеводневих покладiв акваторп / Н.В. Вергельська // Збiрник доповвдей Х Мiжнародно! конф. «Азово-Чорноморський полiгон вивчення геодинамiки i флю!додинамiки формування покладiв нафти та газу», м. Омферополь, 2013. - С. 15-27.
3. Вергельская Н.В. Среднеюрская угленосная формация Горного Крыма как
потенциальный источник углеводородов в Черноморском басейне / Н.В. Вергельская, А.А. Кичка // Proceedings of the IV International scientific and technical conference "Geology and hydrocarbon potential of the Balkan-Black Sea region" 11 - 15 September 2013, Varna, Bulgaria - С. 124 - 129.
4. Дмитриевский А.Н. Углеводородная дегазация через дно океана: локализованные проявления, масштабы, значимость / А.Н. Дмитриевский, Б.М. Валяев // В кн.: Дегазация Земли и геотектоника. М.: ГЕОС, 2002. - С. 7 - 36.
5. Етапи утворення вугленосних формацш в геолопчних структурах Укра!ни; 1ГН НАН Укра!ни / А.Я. Радзiвiлл, В.Ф. Шульга, А.В. 1ванова, С.О. Мачулша, Н.В. Вергельська, А.В. Александрова, Л.Б. Зайцева- К.: LAT&K, 2012. - 215 с.
6. Кропоткин П.Н. Дегазация Земли и происхождение углеводородов / П.Н. Кропоткин // Бюлл. МОИП (отд. геол.), 1985. - Т. 60., Вып. 6. - С. 3 - 18.
7. Лысенко В.И. Перспективы нефтегазоносности шельфа Юго-Западного Крыма по результатам изучения альбского вулканизма / В.И. Лысенко // Тезисы докладов на VI Международной конференции «Крым - 2005». Геодинамика, сейсмичность и нефтегазоносность Черноморско-Каспийского региона. - 2005. - С. 114 - 117.
8. Лукин А.Е. Система «Суперплюмы -глубокозалегающие сегменты нефтезагоносных бассейнов» - неисчерпающийся источник углеводородов / А.Е. Лукин // Геол. журнал, 2015. - № 2. - С. 7 - 20.
9. Радзiвiлл А.Я. Буровугшьш родовища крайових систем твденного заходу Схщно-Свропейсько! платформи / А.Я. Радзiвiлл, А.В. Александрова, Л.А. Пристинська, Н.В. Чижик // Геол. журнал, 2002. - № 3. - С. 50-55.
10. Характеристика угленосности юрских отложений на территории Украинской ССР. Отчет: ЦТЭ. - Инв. № 390987. - Киев, 1982. - 72 с.
11. Шнюков Е.Ф. Камень ночи; НАН Украины. Нац. науч.-природоведч. музей / Е.Ф. Шнюков, В.А. Кутний - К., 2000. - 45 с.
12. Шнюков Е.Ф. Корни черноморских грязевых вулканов / Е.Ф. Шнюков, Е.Я. Нетребская // Геология и полезные ископаемые мирового океана, 2013.- № 1. - С. 87 - 92.
13. Юдин В.В. Палеогеодинамика Крыма, прилегающих акваторий и территорий / В.В. Юдин // Геол. журн. - 1996.- №3-4. - С. 115-119.
14. Vergelska N. Features coal-bearing of the Mountain Crimea / N. Vergelska // XXXIV Sympozjum Naukowy Geologia Formacji W^glonosnych Polski 13 - 14 kwietnia, 2011 - р.43 -47.
