CC BY
35
6. Хмельницький Г. О. Ветеринарна фармаколопя / Г. О. Хмельницький, В. С. Хоменко, О. I. Канюка. - Харшв, 1994. - 479 с.
7. Лгтвшова Н. В. Доклшчт до^дження лшарських засобiв: Методичш рекомендацп / Н. В. Лггвшова, М. А. Фшоненко-Патрушева, С. Б. Французова, В. В. Храпак. - К, 2001. - 527 с.
8. Беленький М. Л. Элементы количественной оценки фармакологического эффекта / М. Л. Беленький. - Л, 1963. - 152 с.
9. ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. - Введ.01.01.77. - проверен 01.10.81; Изменен №1; переиздан 01.12.81. - М.: Изд-во стандартов, 1982. - С.6.
Стаття надшшла до редакцИ 10.09.2015
УДК 636.09:577.1:616.98:636.7
Петренко О. С., к. вет. н. ©
Державный науково-досл1дний институт з лабораторног д1агностики та ветеринарно-самтарног експертизи, м. Кигв
ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ПЕЧ1НКИ I НИРОК У СОБАК, УРАЖЕНИХ Р1ЗНИМИ СЕРОВАРАМИ ЛЕПТОСП1Р
Бгохгмгчне дослгдження сироваток кровi собак, як характеризувалася наявтстю специфгчних антитт проти рiзних сероварiв лептостр у дiагностичних титрах, дозволило оцтити функцюнальний стан печтки та нирок, патологiя яких може негативно впливати на перебiг та прогноз лептострозу. Встановлено, що за ураження собак сероваром Icterohaemorragiae 1:100-1:400 +++ iстотнi змти функцюнального стану печтки i нирок вiдсутнi. У тварин, уражених сероваром Canicola 1:100-1:400 +++, дiагностовано патологт печтки, на що вказують гiперпроmегнемiя, гiпоальбумiнемiя, диспротегнемiя, гiперферментемiя АлАТ та зменшення коефiцieнта де Ртюа. За змШаног тфекцп (серовари Icterohaemorragiae 1:100-1:3200 +++, Canicola 1:100-1:800 +++ та Grippotyphosa 1:100 +++) встановлеш змти, характеры для гепато-ренального синдрому: гiпоальбумiнемiя, виражена диспротегнемiя, гiперферментемiя АлАТ та АсАТ; гiперкреаmинiнемiя та зростання концентрацИмолекул середньог маси.
Ключов'1 слова: лептостроз, серовар, собаки, реакщя мжроаглютинацп, титр, функцюнальний стан, печтка, нирки, меmаболiзм, дiагносmика.
УДК 636.09:577.1:616.98:636.7
Петренко А. С., к. вет. н.
Государственный научно-исследовательский институт лабораторной диагностики и ветеринарно-санитарной экспертизы, г. Киев
ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ПЕЧЕНИ И ПОЧЕК У СОБАК, ПОРАЖЕННЫХ РАЗЛИЧНЫМИ СЕРОВАРАМИ ЛЕПТОСПИР
Биохимическое исследование сывороток крови собак, которые характеризовались наличием специфических антител против различных сероваров лептоспир, позволило оценить функциональное состояние печени и почек, патология которых может негативно влиять на течение и прогноз лептоспироза. Установлено, что при поражении собак сероваром Icterohaemorragiae 1:1001:400 + + + существенные изменения функционального состояния печени и почек отсутствуют. У животных, пораженных сероваром Canicola 1:100-1:400 +++, диагностировано патологию печени, на что указывают гиперпротеинемия,
© Петренко О. С., 2015
177
гипоальбуминемия, диспротеинемия, гиперферментемия АлАТ и уменьшение коэффициента де Ритиса. При инфекции вызванной смешанными сероварами (Icterohaemorragiae 1:100-1:3200 + + +, Canicola 1:100-1:800 + + + и Grippotyphosa 1:100 + + +) установлены изменения характерные для гепато-ренального синдрома: гипоальбуминемия, выраженная диспротеинемия, гиперферментемия АлАТ и АсАТ, гиперкреатининемия и увеличение концентрации молекул средней массы.
Ключевые слова: лептоспироз, серовар, собаки, реакция микроагглютинации, титр, функциональное состояние, печень, почки, метаболизм, диагностика.
UDC 636.09:577.1:616.98:636.7
Petrenko A.S., candidate of veterinary science
State Research Institute of Laboratory Diagnostics and Veterinary Expertise, Kiev
LIVER AND KIDNEY FUNCTION IN DOGS AFFLICTED WITH VARIOUS LEPTOSPIRA SEROVAR
Biochemical study of blood serum of dogs formed on the results of serological diagnosis, which is characterized by the presence of specific antibodies against different serovars of Leptospira, allowed us to estimate the functional state of the liver and kidney pathology which may adversely affect the course and prognosis of the leptospirosis. It was found that the affected dogs serovar Icterohaemorragiae 1:100-1:400 +++ significant changes in the functional state of the liver and kidneys are not available. Animals affected serovar Canicola 1:100-1:400 +++ diagnosed with liver disease, as indicated by hyperproteinemia, hypoalbuminemia, dysproteinemia, hyperenzymemia ALT and reduction coefficient de Rytis. If the infection is caused by different serovars (Icterohaemorragiae 1:100-1:3200 +++, Canicola 1:100-1:800 +++ and Grippotyphosa 1:100 +++) set changes specific to the hepatorenal syndrome: hypoalbuminemia, expressed dysproteinemia, hyperenzymemia ALT and AST, hypercreatininemia and an increase in the concentration of molecules of average weight.
Key words: leptospirosis, serovar, dog, microagglutination reaction, titre, functional state, liver, kidney, metabolism, diagnostics.
Вступ. Лептостроз e поширеним у всьому свт зоонозом, що викликасться частково специфiчним для господаря сероваром лептостр [1-3]. Серовари лептостр володдать рiзною патогентстю для собак. Зокрема, Icterohaemorrhagiae e причиною особливо важких гемолiзiв i некрозiв печшки з жовтяницею або без не!, в той час, як Canicola швидше колошзуе нирки, викликае ниркову недостаттсть i шлунково-кишковi розлади [4, 5].
Переб^ i клшчна картина лептострозу залежать вщ вiрулентностi збудника, вшу тварини та ступеня !! резистентносп [6-9]. Тому провщне мюце у виршент цього питання належить лабораторий дiагностицi, зокрема бiохiмiчному дослщженню кров^ оскшьки завдяки йому можна ощнити функщональний стан важливих систем оргатзму, яю найчастше уражаються за лептострозу, зокрема гепато-бшарно! i ренально!. У лiтературi зустрiчаються змши бiохiмiчних показниюв кровi за лептострозу. Однак вони вивчалися за клшчного переб^у хвороби. В той же час, змши в печшщ i нирках за специфiчно! iмунно! вщповда проти збудниюв лептострозу, що характеризуе реакщя мшроаглютинацп, на сьогодт вивчет недостатньо.
Виходячи з вище сказаного, метою дано! роботи було вивчити функщональний стан печшки i нирок на основi бiохiмiчних показниюв сироватки кровi у собак, уражених рiзними сероварами лептостр.
178
Матерiали i методи. Об'ектом дослщження були собаки, яких за результатами серолопчно! дiагностики (реакцiя мшроаглютинацп) подiлили на чотири групи: клшчно здоровi тварини, що характеризувалися негативним результатом у РМА; перша дослщна група — позитивш i3 сероваром Icterohaemorragiae 1:100—1:400 +++; друга — позитивш iз сероваром Canicola 1:100—1:400 +++; третя — позитивш iз сероварами Icterohaemorragiae 1:100—1:3200 +++, Canicola 1:100—1:800 +++ та Grippotyphosa 1:100 +++.
Бiохiмiчнi дослщження кровi проведеш з використанням наборiв реагента "Global Scientific" (загальний бiлок — бiуретова реакцiя, сечовина — уреазний метод, креатинiн — модифшована реакцiя Яффе); активнiсть аспартат- i аланiнамiнотрансфераз (АсАТ i АлАТ) - методом Райтмана-Френкеля ("BIO-LACHEMA-TEST"). Бiлковi фракцп сироватки кровi визначали нефелометрично; визначення концентрацп молекул середньо! маси (МСМ) у сироватщ кровi проводити спектрофотометрieю зразка (^=210 нм) тсля осадження високомолекулярних бiлкiв перхлорною кислотою та етиловим спиртом [10,11].
Результати дослщження. У тварин першо! та друго! дослщних груп встановлено вiрогiдне пiдвищення (р<0,001 та р<0,01) вмюту загального бiлка -90,3±1,69 та 88,2±4,42 г/л вiдповiдно. У собак третьо! групи встановлена тенденцiя до збшьшення загального бiлка (р<0,2; табл. 1).
Таблиця 1
Показники загального бшка та амшотрансфераз у кров1 собак, (Lim, M±m)
Групи тварин Загальний бшок, г/л АсАТ, ммоль/л АлАТ, ммоль/л Коефщент де Ртса
Клшчно здором 59,5—74,8 0,40—1,00 0,46—1,27 0,9—1,2
68,7±1,73 0,6±0,18 0,8±0,26 1,1±0,09
Перша 87,3—93,2 0,87—2,01 1,09—1,48 0,68—1,36
90,3±1,69*** 1,2±0,27 1,2±0,10 0,9±0,14
Друга 73,6—101,0 0,34—3,29 1,30—2,71 0,26—1,36
88,2±4,42** 1,4±0,44 1,9±0,21** 0,7±0,15*
Третя 56,8—97,8 0,28—2,14 1,02—2,82 0,17—1,15
78,3±7,21 1,7±0,41* 2,0±0,29* 0,8±0,14
Приметка: * — р < 0,05; ** — р < 0,01; *** — р < 0,001 поршняно з контрольною групою.
О^м умюту загального бiлка, для дiагностики рiзних патологiчних процесiв важливе значення мае визначення бшкових фракцiй. Альбумiнова фракщя е негативним гострофазним бiлком i тому при запаленнi часто зменшуеться. Синтез альбумiнiв зменшуеться й у вщповщь на гiперглобулiнемiю або секрещю цитокiнiв за позапечiнкового запалення [12, 13]. Вмют альбумiнiв у сироватках кровi собак друго! та третьо! дослщних груп був вiрогiдно меншим (р<0,05) — 46,8±2,63 та 44,0±4,15% порiвняно з середньою величиною контрольно! групи (53,9±0,70%). Гiпоальбумiнемiю (< 48%) встановили у 33,3% тварин друго! та 66,7% третьо! дослщно! групи (рис. 1).
Вмют а- та у-глобулшв у собак першо! дослщно! групи в середньому становив - 16,5±1,35 та 22,1±2,65% вщповщно, що на 4,3 i 7,3% бшьше, шж у контрольнiй групi, що може свщчити як про гострий, так i хронiчний перебiг шфекцп в окремих тварин цiе! групи внаслщок зростання синтезу бiлкiв гостро! фази або активацi! iмунологiчного процесу i пiдвищеного утворення iмуноглобулiнiв.
179
60т
Кл^чю 1 група 2 група 3 група здoрoвi
□ aльбyмiни □ a-глoбyлiни □ ß-глoбyлiни □ y-глoбyлiни
Рис. 1. Показники бiлкових фракц1й у серопозитивних собак, %
Диспрoтеïнемiя, щo характеризyвалася вiрoгiдним зменшенням (р<0,001) ß-глoбyлiнiв та збiльшенням y-фрaкцiï, встaнoвленa в ycix дoслiдних тварин. Бета-фракщя глoбyлiнiв мiстить трансферин, фiбринoген, гемoпексин, кoмпoненти кoмплементy, пре-ß- i ß-лiпoпрoтеïни [12, 14]. Зменшення рiвня ß-глoбyлiнiв мoже свiдчити прo рoзвитoк гiпo-бетa-лiпoпрoтеïнемiï внaслiдoк пoрyшення oбмiнy вiльних жирних кислoт, енергетичнoгo забезпечення клiтин та зниження бaктерioстaтичнoï aктивнoстi сирoвaтки крoвi. Гiпергaммaглoбyлiнемiя зyмoвленa пiдвищеним вмiстoм iмyнoглoбyлiнiв та неспецифiчних aнтитiл i прoявляeться як за iмyнoлoгiчнoï вiдпoвiдi, так i за пaтoлoгiï печiнки [15].
Найбшьш вирaженi змiни бiлкoвих фракцш встaнoвленi y тварин третьoï дoслiднoï групи: вiрoгiдне (р<0,001) зменшення ß-глoбyлiнiв - S,6±0,S1% та збiльшення Y-глoбyлiнiв - 30,S±3,4S% пoрiвнянo з кoнтрoльнoю грyпoю - 20,1±1,07 та 13,8±0,87% вiдпoвiднo.
Для oцiнки горушення цiлiснoстi мембран гепaтoцитiв y ветеринарнш медицинi зaстoсoвyють визначення iндикaтoрних фермента, зoкремa aспaрaгiнoвoï та aлaнiнoвoï aмiнoтрaнсферaз [16].
Активнiсть АсАТ була шдвищетою y тварин друго1' i третьoï дoслiднoï груп (табл. 1). Гшерферментемда встaнoвили y 50 i 66,7% тобак вiдпoвiднo.
Гiперферментемiю АлАТ (>1,3 ммoль/л) виявили y 83,3% отбак друш1' та третьoï дoслiдних груп. Середш пoкaзники aктивнoстi ензиму були вiрoгiднo вищими пoрiвнянo з кличто здoрoвими тваринами i стaнoвили 1,9±0,21 та 2,0±0,29 ммoль/л вiдпoвiднo.
При дiaгнoстицi зaхвoрювaнь серцевo-сyдиннoï системи i печшки зaпрoпoнoвaнo визначати кoефiцieнт де Ртса, щo пoкaзye спiввiднoшення активист АсАТ дo АлАТ [10, 14]. За хвoрoб серця вiн збшьшуеться, за пaтoлoгiï печiнки, навпаки, зменшуеться. У сoбaк друго1' дoслiднoï групи вст^вле^ зниження (р<0,05) цьoгo тефодента - 0,7±0,15, щo свiдчить ^o нaявнiсть гепaтoпaтiï.
Оснoвним мехaнiзмoм знештодження aмiaкy в oргaнiзмi е бюсинтез сечoвини. Визначення цьoгo кoмпoнентy зaлишкoвoгo aзoтy е важливим дiaгнoстичним тестом, який характеризуе сечoвинoyтвoрювaльнy фyнкцiю печшки
180
та екскреторну функщю нирок [16, 17]. Умют сечовини у тварин друго! та третьо! груп в середньому становив 7,2±0,33 та 7,6±1,48 ммоль/л. Щцвищення сечовини виявили у 33,3 i 66,7% тварин вщповщно, що свiдчить про порушення екскреторно! функцп нирок (табл. 2).
Таблиця 2
Показники сечовини, креатишну i МСМ у кров1 собак, ^т, М±т)
Групи тварин Сечовина, ммоль/л Креатинш, мкмоль/л МСМ, г/л
Клшчно здоров1 2,9-8,4 62,7-121,3 0,5-0,7
5,7±0,55 86,6±6,83 0,6±0,05
Перша 3,4-4,7 81,6-165,2 0,6-1,1
3,9±0,28* 109,6±18,94 0,9±0,09*
Друга 3,5-11,8 53,3-290,8 0,8-1,0
7,2±0,33* 134,9±35,39 0,9±0,05**
Третя 2,5-11,7 58,5-195,1 0,8-1,2
7,6±1,48 142,1±21,40* 1,0±0,07***
Прим1тка: * - р < 0,05; ** - р < 0,01; *** - р < 0,001 поршняно з контрольною групою.
Стан ренально! системи, особливо швидкосп клубочково! фшьтрацп, характеризуе iнший продукт залишкового азоту - креатинш. Збiльшення його вмiсту у сироватщ кровi свiдчить про порушення фшьтрацшно! функци нефронiв. Найвищий вмют креатинiну був встановлений у собак третьо! дослщно! групи -142,1±21,40 мкмоль/л. Гiперкреатинiнемiю встановили у 66,7% тварин.
1нтоксикащю органiзму розглядають як один iз найбiльш важливих критерив оцiнки перебiгу патологiчного процесу. Загибель лептостр пiд дieю специфiчних i неспецифiчних чинникiв захисту супроводжуеться надходженням у кров велико! кшькосп факторiв агресi! збудника. Дифузне пошкодження ендотелда капiлярiв -найважливiший патогенетичний фактор, що служить мехатзмом формування дегенеративних та некротичних змш у багатьох органах [8, 9, 13]. Оскшьки в нормальних умовах 95% молекул середньо! маси видаляються, головним чином, шляхом гломерулярно! фiльтрацi!, !х вмют залежить вщ функцiонально! повноцiнностi нирок та швидкосп утворення токсинiв [18]. Рiвень вмiсту молекул середньо! маси був вiрогiдно пiдвищеним в ушх дослiдних групах порiвняно з контролем. Одночасне тдвищення вмiсту креатинiну - 142,1±21,40 мкмоль/л i молекул середньо! маси - 1,0±0,07 г/л у собак третьо! дослщно! групи вказуе на порушення гломерулярно! фшьтрацп та найбшьшу ендогенну iнтоксикацiю органiзму, ураженого рiзними сероварами лептоспiр.
Рiвень у кровi холестеролу та триглiцеридiв е найбшьш важливими показниками лiпiдного обмшу. Ендогеннi триглiцериди синтезуються у печшщ i е головною формою накопичення жирних кислот в оргашзмг Основна частина неетерифшованих (вiльних) жирних кислот утворюеться в результат гiдролiзу триглiцеридiв i е транспортною формою жирних кислот в органiзмi [10, 14].
Рiвень триглiцеридiв у собак за лептострозу мав тенденцiю до тдвищення (р < 0,2). У частини тварин першо! i друго! груп встановлет високi значення цього показника лшщного обмiну (2,13-4,27 ммоль/л), що вказуе на запальний процес паренхiми печшки (табл. 3).
Умiст шшого лiпiдного компонента - холестеролу в тварин друго! i третьо! груп мав тенденщю до пiдвищення. Вим, у 33,3% тварин встановленi висою
181
значення лшщного компоненту (8,36-10,71 ммоль/л), що може свщчити про розвиток гепато-ренального синдрому.
Таблиця 3
Показники лшщного обмшу у собак, (Lim, M±m)
Групи тварин Холестерол, ммоль/л Триглщериди, ммоль/л
Клшчно 4,3-6,4 0,4-1,1
здоров1 5,3±0,31 0,70±0,38
Перша 4,1-8,1 0,6-4,3
5,7±0,91 1,7±0,85
Друга 3,0-10,7 1,0-3,1
6,9±1,17 1,6±0,34
Третя 4,8-8,9 0,7-2,7
6,6±0,67 1,2±0,31
Лептостри як джерело вуглецю та енерги використовують лише жирш кислоти i жирнi спирти з 15 i бiльше атомами вуглецю [19]. Тому можливим мехашзмом патогенно! ди лептоспiр е використання енерги жирних кислот, що може спричинити пщвищення вмюту компонентiв лiпiдного обмшу в сироватщ кровi, зокрема триглiцеридiв i холестеролу.
Висновки. На основi проведених дослiджень встановлено, що за ураження собак сероваром Icterohaemorragiae 1:100-1:400 + + + iстотних змiн функцiонального стану печшки i нирок не вщбуваеться.
У тварин уражених сероваром Canicola 1:100-1:400 + ++, виявили гепатопатiю, на що вказуе гшерпроте!немiя, гiпоальбумiнемiя у 33,3% собак, диспроте!немiя, гiперферментемiя АлАТ та зменшення коефiцiента де Ртса.
За змшано! шфекци (серовари Icterohaemorragiae 1:100-1:3200 +++, Canicola 1:100-1:800 + + + та Grippotyphosa 1:100 + + +) у собак встановлеш змiни, характернi для гепато-ренального синдрому: гiпоальбумiнемiя у 66,7% тварин, виражена диспроте!немiя, гiперферментемiя амшотрансфераз, гiперкреатинiнемiя у 66,7% тварин та зростання концентраци молекул середньо! маси до 1,0±0,07 г/л. Пiдвищення вмюту холестеролу та триглiцеридiв у 33,3% собак може бути наслщком патогенно! ди збудникiв, якi окислюють жирш кислоти оргашзму тварини для забезпечення сво!х енергетичних потреб.
Перспективи подальших дослiджень. Вивчення функцiонального стану печiнки i нирок у сiльськогосподарських тварин за лептострозу.
Лiтература
1. Соболева Г. Л. Лептоспироз собак / Г. Л. Соболева, И. В. Непоклонова, Т. И. Алипер // Российский ветеринарный журнал. Мелкие домашние и дикие животные. - Москва, 2013. - Вып. 3. - С. 6-10.
2. Ellis W. A. Control of canine leptospirosis in Europe / W. A. Ellis // Veterinary Record. - 2010. - Vol. 167. - P. 602-605.
3. Алексеева Г. Б. Сучасш тдходи до дiагностики лептострозу у собак / Г. Б. Алексеева // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2015. - № 9. - С. 21-25.
4. Ниманд Х. Г. Болезни собак. Практическое руководство для ветеринарных врачей (организация ветеринарной клиники, обследование, диагностика заболеваний, лечение) / Х. Г. Ниманд, П. Ф. Сутер ; перев. с нем. - 8-е изд. - Москва: Аквариум, 1998. - С. 244-245.
5. Yang C-W. Leptospirosis renal disease: Understanding the initiation by Toll-like receptors / C-W. Yang // Kidney International. - 2007. - Vol. 72. - P. 918-925.
182
6. Современный курс ветеринарной медицины Кирка ; пер. с англ. - Москва : Аквариум-Принт, 2005. - С. 371-373.
7. Головаха В. I. Змши гепатобшарно! системи у коней при шфекцшнш ринопневмонп, лептоспiрозi та стахiботрiотоксикозi / В. I. Головаха // Вюник Бшоцершв. держ. аграр. ун-ту. - Бша Церква, 2000. - Вип. 13, ч.2. - С. 49-54.
8. Бiохiмiчний спектр кровi корiв за лептострозу / В. I. Головаха,
0. С. Петренко, Г. Б. Алексеева, О. В. Шддубняк, О. В. Паценко // Науковi пращ ПФ НУБШ Украши «Кримський агротехнологiчний ушверситет». - Серiя «Ветеринарш науки». Випуск 151. - Омферополь: ВД «АРЬАЛ», 2013. - С. 176-182.
9. Титов В. Н. Липополисахариды грамотрицательных бактерий как экзогенные патогены. Транслокации бактерий in vivo, воспаление и патология сердечно-сосудистой системы / В. Н. Титов, С. Ф. Дугин, К. Л. Коткин // Клиническая лабораторная диагностика. - 2005. - № 8. - С. 23-38.
10. Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / В. С. Камышников. - Москва : МЕДпресс-информ, 2004. -С.152-223.
11. Лабораторш методи до^джень у бюлогп, твариннищи та ветеринарнш медицина доввдник / В. В. Влiзло [та ш.]; за ред. В. В. Влiзла. - Львiв: СПОЛОМ, 2012.
- 764 с.
12. Мейер Д. Ветеринарная лабораторная медицина. Интерпретация и диагностика / Д. Мейер, Дж. Харви ; пер. с англ. - Москва: Софион, 2007. - С. 295-300.
13. Leptospira and Inflammation / C. F. Gon?alves-de-Albuquerque [et al.] // Mediators of Inflammation. - 2012. - P. 1-11.
14. Назаренко Г. И. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований / Г. И. Назаренко, А. А. Кишкун. - Москва: Медицина, 2006. - 544 с.
15. Функщональний стан печшки i И патолопя у коней (етюлопя, патогенез i дiагностика) : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня д-ра вет. наук: спец. 16.00.01 «^агностика i тератя тварин» / В. I. Головаха. - Бшоцершвський держ. аграрний ун-т.
- Бша Церква, 2004. - 43 с.
16. Левченко В. I. Ветеринарна клшчна бiохiмiя / В. I. Левченко, В. В. Влiзло,
1. П. Кондрахш ; за ред. В. I. Левченка i В. Л. Галяса. - Бша Церква, 2002. - 400 с.
17. Байнбридж Д. Нефрология и урология собак / Д. Байнбридж, Д. Эллиот. -Москва : Аквариум-Принт, 2008. - С. 60-78.
18. Карякина Е. В. Молекулы средней массы как интегральный показатель метаболических нарушений (обзор литературы) / Е. В. Карякина, С. В. Белова // Клиническая лабораторная диагностика. - 2004. - № 3. - С. 3-8.
19. Определитель бактерий Берджи: справочник : в 2 т. / [Дж. Хоулт и др.] ; под. ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита, Дж. Стейли, С. Уилльямса. - Москва : Мир, 1997.
- Т. 1. - 432 с.
Стаття надшшла до редакцИ 17.09.2015
УДК 636.2.456.22 - 056.24: 577.
Петрух I. М., к.вет.н., старший науковий сшвробггник, Címohob М. Р., к.вет.н., старший науковий сшвробггник, Влiзло В. В., д.вет.н., професор, академш НААН © 1нститут б1ологИ' тварин НААН, м. Льв1в
МШЕРАЛЬНИЙ ГОМЕОСТАЗ У КОР1В, ХВОРИХ НА КЕТОЗ, ЗА Л1КУВАНН1 ПРЕПАРАТОМ «РЕМ1В1ТАЛ»
У cmammi дослгджено показники мтерального обмту за лжування коргв, хворих на кетоз, традицшним методом та з застосуванням розробленого препарату «Ремiвтал». Вивчено вмкт загального кальцт, неоргатчного фосфору, активтсть
© Петрух I. М., Омонов М. Р., Влпло В. В., 2015
183
