CC BY
159Функціональний стан нервової системи спортсменів ігрових видів спорту
Турчина Н.І.
Національний авіаційний університет України
Анотації:
Розглянуто функціональний стан нервової системи спортсменів. У дослідженні приймало участь 95 спортсменів у віці 21-27 років (з них 41 чоловік та 54 жінки). Використано кількісні і якісні оцінки рівня психофізіологічного стану. Виявлено рівень психофізіологічного стану спортсменів - «високий», «середній», «низький». Встановлено, що тривалість спортивного стажу обумовлює результативність показників функціональний стан нервової системи спортсменів. Зазначено, що рівень функціонального стану нервової системи обумовлює успішність діяльності спортсмена.
Ключові слова:
функціональний стан, нервова система, спортсмени, ігрові види спорту.
Турчина Н.И. Функциональное состояние нервной системы спортсменов игровых видов спорта. Рассмотрено функциональное состояние нервной системы спортсменов. В исследовании принимало участие 95 спортсменов в возрасте 21-27 лет (из них 41 мужчина и 54 женщины). Использованы количественные и качественные оценки уровня психофизиологического состояния. Выявлен уровень психофизиологического состояния спортсменов - «высокий», «средний», «низкий». Установлено, что продолжительность спортивного стажа обуславливает результативность показателей функционального состояния нервной системы спортсменов. Указано, что уровень функционального состояния нервной системы обуславливает успешность деятельности спортсмена.
функциональное состояние, нервная система, спортсмены, игровые виды спорта.
Turchina N.I. Functional state of the nervous system of sportsmen of playing types of sport. The functional state of the nervous system of sportsmen is considered. In research 95 sportsmen took part in the age of 21-27 years (from them there is a 41 men and 54 women). The quantitative and high-quality estimations of level of the psychophysiological state are used. The level of the psychophysiological state of sportsmen is educed - “high”, “middle”, “subzero”. It is set that duration of sporting experience stipulates effectiveness of indexes of the functional state of the nervous system of sportsmen. It is indicated that the level of the functional state of the nervous system stipulates success of activity of sportsman.
functional states, nervous system, sportsmen, playing sports.
Вступ.
Індивідуально - типологічні властивості вищої нервової діяльності (ВНД) є основа у формуванні сенсомоторних, вегетативних та психічних функцій організму людини в умовах навчальної, професійної та спортивної діяльності [12, 14, 16, 20, 21].
Останнім часом спостерігається підвищення інтересу до проблеми діагностики психофізіологічного стану як невід’ємної частини системи контролю за функціональним станом спортсмена [1, 2, 18].
В системі медико - біологічного контролю використовується велика кількість інформативних тестів [1, 3]. Виявлення та обґрунтування найбільш інформативних тестів, методів контролю та їх метрологічного забезпечення є актуальними і потребують удосконалення. При виборі тестів та критеріїв оцінки психофізіологічних станів спортсменів необхідно враховувати фізіологічні та психологічні особливості індивідуальних відмінностей, які знаходяться як в основі розвитку рухових якостей, так і при досягненні високих спортивних результатів [2, 7, 10].
Впровадження методик вивчення стану психофізіологічних функцій спортсменів має велике значення для оцінки психофізіологічних процесів на рівні організму як цілого. Важливість цієї проблеми підкреслюється багатьма дослідниками [1, 4, 5]. Тому метою дослідження була розробка системи контролю стану психофізіологічних функцій із використанням кількісно - якісної оцінки рівнів функціонального стану нервової системи (ФСНС) спортсменів, які спеціалізуються в спортивних іграх.
Робота виконана за планом НДР Національного авіаційного університету України.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою роботи було вивчення функціонального стану нервової системи спортсменів ігрових видів
© Турчина Н.І. , 2010
спорту, з використанням кількісної і якісної оцінки рівня психофізіологічного стану.
Методи й організація досліджень. Об’єктом дослідження було 95 спортсменів різних ігрових видів спорту високої кваліфікації, вік яких становив 21-27 років, з них 41 чоловік та 54 жінки. Всі вони займаються спортивними іграми (футбол, хокей на траві, гандбол) і за рівнем кваліфікації були розподілені на три групи: кандидати в майстри спорту (КМС) - 26 осіб, майстри спорту (МС) - 57, майстри спорту міжнародного класу (МСМК) - 12.
Визначення індивідуально - типологічних властивостей вищої нервової діяльності та сенсомоторних функцій спортсмена забезпечувалося використанням комп’ютерної системи «Діагност-1», яка є авторською розробкою М.В.Макаренка та В.С. Лизогуба [17].
Дослідження зорово-моторних реакцій різного ступеня складності розпочиналося з визначення латентного періоду простої зорово-моторної реакції (ЛП ПЗМР). Обстежуваний повинен був при появі на екрані будь-якого подразника швидко натискати праву кнопку на пульті досліджуваного. Латентний період зорово-моторної реакції вибору двох з трьох подразників (ЛП РВ2-3) відрізнявся від попереднього тим, що обстежуваний повинен був при появі на екрані геометричної фігури “квадрат” швидко натискати на праву кнопку правою рукою. В разі появи на екрані “кола” він повинен натиснути ліву кнопку лівою рукою, інші подразники вважались гальмівними і на них не слід натискати кнопки.
Дослідження властивостей основних нервових процесів включає характеристики максимальної швидкості переробки інформації з диференціювання позитивних і гальмівних подразників - рівень ФРНП (ФРНП) і загального числа пред’явлених і перероблених сигналів за фіксований час роботи - СНП (СНП).
Показник СНП визначався за сумою помилок (у відсотках до суми пред’явлених сигналів), які були
допущені обстежуваним під час виконання всього дозованого навантаження. Вважалось, що чим менший відсоток помилок за весь період пред’явлення навантаження, тим вищій ступінь СНП (працездатності головного мозку).
Стан основних психічних функцій: сприйняття, уваги, мислення, пам’яті оцінювався за допомогою комп’ютерної методики [6]. Розумова діяльність моделювалася 2 видами комбінаторних тестів на комп’ютері. На екран дисплея подавався чотиризначний ряд випадково виникаючих однозначних цифр (від 0 до 9). В задачу досліджуваного входило підрахунок переставлень цифр, які стоять поряд для упорядкування, послідовності чисел в порядку зростання (перший алгоритм) або спадання (другий алгоритм). Після підрахунку обстежуваний натискав на клавішу, яка відповідає кількості мінімальних перестановок цифр, необхідних для упорядкування чотиризначного ряду на дисплеї в порядку зростання або в порядку спадання. Темп появи цифр при модулюванні розумової діяльності вільний, нова задача з’являлася після відповіді досліджуваного. Тривалість кожного з тестів
2 хвилини. Реєструвався час, правильність рішення кожної тестової задачі, кількість помилок.
Тести розумової діяльності, на переробку зорової інформації, складають частину системи психофізіологічної діагностики працездатності наведені в монографії [6]. За результатами експериментальних моделей розраховувалися психофізіологічні показники розумової працездатності: коефіцієнт варіації середнього часу рішення тестового завдання, обсяг довільної уваги, коефіцієнт операційного мислення.
Функція пам’яті вивчалася за допомогою тесту на визначення обсягу короткострокової пам’яті. По визначенню кількості вірно відновлених двохзначних цифр з 12, які були пред’явлені піддослідному на екрані дисплея на протязі 30 секунд, визначався обсяг короткострокової пам’яті у відсотках.
Ефективність уваги оцінювалася за кількістю помилок задач.
Вивчали сприйняття часу за допомогою модифікованого тесту Ф.Халберга «індивідуальна хвилина» ( помилка сприйняття часового інтервалу за різницею відхилення від заданого часу).
Статистичну обробку матеріалу здійснювали методом середніх величин за статистичної програми STATISTICA 6.0 та програмного забезпечення Microsoft Ехсеї 2000.
Результати досліджень та їх обговорення.
На основі математичної обробки експериментальних даних було проведено градація значень психофізіологічних показників хі на наступні функціональні класи з урахуванням величини середньоквадратично-го відхилення (5) від середнього арифметичного X .
Отримані результати вищезазначених психофізіологічних тестів дали змогу оцінити індивідуальний рівень стану нейродинамічних функцій кожного спортсмена.
Аналогами наших досліджень є дослідження латентних періодів простої і складної сенсомоторних реакцій та сили нервових процесів, які представлені у даних Макаренка М. В. [17]. Для умов спортивної діяльності даний підхід розроблено Коробейніковим Г.В. [2,6,7,8,9].
Результати розподілу за рівнем функціонально -го стану нервової системи в окремих статевих групах свідчить, що серед жінок з високим рівнем було 10%, з середнім - 60% та з низьким - 30%. В групі чоловіків -37% мали високий, 59% - середній та 7% - низький рівень функціонального стану нервової системи. Аналіз результатів досліджень показує, що приблизно рівна кількість осіб з середнім рівнем ФСНС спостерігається як у групі жінок, так і у групі чоловіків. Тоді коли кількість чоловіків з високим рівнем перевищує кількість жінок більш чим у 3,5 рази. І навпаки, осіб з низькими показниками функціонального стану нервової системи було більше серед спортсменів - жінок (рис. 1).
Для детального аналізу змін рівня функціонального стану нервової системи, які пов’язані з зростом спортивної майстерності провели розподіл того ж
КМС
МС
14%
31%
28%
69%
58%
МСМК
25%
25%
50%
_| Високий рівень ФСНС _| Середній рівень ФСНС Ш Низький рівень ФСНС
Рис. 2. Результати розподілу спортсменів за рівнем функціонального стану нервової системи в залежності від спортивної майстерності.
контингенту обстежуваних за показниками індексу функціонального стану нервової системи на високий, середній та низький рівні.
Дослідження функціонального стану нервової системи у гравців різної кваліфікації показали, що серед кандидатів в майстри спорту з середнім рівнем функціонального стану нервової системи було 69%, з низьким - 31%. Жоден спортсмен цієї спортивної кваліфікації не був віднесений до групи з високим рівнем функціонального стану нервової системи (рис. 2).
Серед майстрів спорту з високим рівнем 28% осіб, з середнім - 58%, з низьким - 14%.
Серед майстрів спорту міжнародного класу 25% обстежуваних віднесені до групи з високим рівнем функціонального стану нервової системи, з середнім
- 50%, з низьким - 25%. Отримані дані збігаються з результатами Родіонова А. В. та Кашина А.П., які також за допомогою оціночних шкал визначили “середні” межі результатів психофізіологічного тестування у 50 % спортсменів[19].
Отримані нами дані підтверджують результати авторів, які досліджували взаємозв’язок індивідуально
- типологічних властивостей ВНД з рівнем спортивної майстерності і прийшли до висновку, що високий рівень спортивної кваліфікації характеризується і
високим рівнем розвитку типологічних властивостей нервової системи [5, 10, 11, 15].
Проведення досліджень показало, що наявність у високо кваліфікованих спортсменів високого рівня ФСНС має важливе значення для досягнення максимальних результатів у обраному виді спорту. Особи
з високими характеристиками ФСНС краще володіють технічними навичками, якісно вирішують тактичні ігрові завдання, досягають кращих спортивних результатів. Залежність, яка існує між спортивною кваліфікацією та стажем занять спортом підтверджує можливості засобів фізичної культури та спорту для підвищення рівня ФСНС. Тому у групах МС та МСМК було значно більше осіб з високим рівнем ФСНС, ніж у групі КМС.
Такі результати та подібну їх, інтерпретацію можна зустріти у роботах авторів, які працювали з спортсменами інших видів спорту [10, 11].
Отже, індивідуально - типологічні властивості ВНД, нейродинамічні та психічні функції, які обумовлюють функціональний стан нервової системи складають психофізіологічну основу спортивної діяльності. Кваліфікація спортсмена знаходиться в залежності від рівня ФСНС. Отримані дані можуть бути використані для оптимізації тренувального процесу,
спортивного відбору, а також оцінки функціонального стану спортсмена при проведенні оперативного та етапного контролю.
Висновки.
Застосування диференційних шкал для оцінки психофізіологічних особливостей вищої нервової діяльності спортсменів, дозволить виявити рівні функціонального стану нервової системи спортсменів ігрових видів спорту.
Тривалість спортивного стажу обумовлює результативність показників ФСНС.
Рівень функціонального стану нервової системи обумовлює успішність діяльності спортсмена. Високому рівню ФСНС відповідає високий рівень спортивної майстерності. Спортсмени з низьким рівнем ФСНС мають нижчу спортивну кваліфікацію.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку передбачають провести аналіз динаміки структури функціонального стану спортсменів у різних умовах тренувального процесу.
Література:
1. Бундзен П.В., Психофизиологическое состояние спортсменов - тенденции методологии оценки и коррекции / П.В.Бундзен, Я.В.Голуб // Тр. Юбилейн. конф.”Физическая культура и спорт в условиях современных соціально - экономических преобразований в России”.- М.:ВНИИФК.- 2003.-С. 308-310.
2. Дрюков В.О. Психофізіологічна діагностика у спорті вищих досягнень / В.О.Дрюков, ГВ.Коробейніков, Ю.О.Павленко // Метод. рек. для тренерів, спортсменів, співробітників комплексних наук. груп. - К.: Наук. Світ.- 2004. - 29 с.
3. Иванов В.В. Комплексный контроль в подготовке спортсменов /
В.В.Иванов.-М.:Физкультура и спорт,1987.- С.228 - 233.
4. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология / Е.П.Ильин.-СПб.: Питер.- 2001.-464 с.
5. Коган А.Б.Функциональное состояние человека - оператора Оценка и прогноз. / А.Б.Коган, Б.М.Владимирский //Проблемы космической биологии. - 1988. -Т. 58, - 212с.
6. Коробейников ГВ. Психофизиологические механизмы умственной деятельности человека / Г.В. Коробейников.- К.:Український фітосоціологічний центр- 2002.-123 с.
7. Коробейніков ГВ. Психофізіологічне забезпечення діагностики функціонального стану висококваліфікованих спортсменів / Г.В.Коробейніков, С.М.Бітко, Л.Д.Сакаль, І.В. Кулініч // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту: Зб. наук. праць, №1. - К.: Наук. світ, 2003.- С. 53 - 60.
8. Коробейніков Г.В. Особливості формування психофізіологічної організації у спортсменів високого класу/ Г.В.Коробейніков, Л.Д.Коняєва, Г.В.Россоха, К.А.Вернідуб, В.Ю. Дрожжин //
Актуальні проблеми фізичної культури і спорту: Зб. наук. праць, №3. - К.: Наук. світ, 2003.- С. 53 - 60.
9. Коробейніков Г.В. Особливості функціональних станів нервової системи у спортсменок - гандболісток високої кваліфікації / ГВ.Коробейніков, Л.Д. Коняева, Г.В.Россоха // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ(ХХПІ), 2004. - № 24. - С. 22 - 31.
10. Лизогуб В.С. Формування сили нервових процесів у онтогенезі людини / В.С. Лизогуб // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. - 1999. - №5. - С. 65-68.
11. Лизогуб В.С. Зв’язок спортивної кваліфікації з індивідуально -типологічними властивостями нервової системи / В.С.Лизогуб, О.П.Безкопильний // Матер. всеукр. наук- практ. конф. присвячена 55- річчю факультету фізичної культури ЧНУ ім.. Б. Хмельницького ’’Фізичне виховання і спорт у сучасних умовах”. - Черкаси, Черкаський НУ, 2004. - С.168 -173.
12. Лоскутова ТД. Оценка функционального состояния ЦНС человека по параметрам простой двигательной реакции / Т.Д. Лоскутова // Физиол. журнал СССР - 1975. - Т 61, №1. - С. 3-12.
13. Макаренко Н.В. Основы профессионального психофизиологического отбора / Н.В.Макаренко, Б.А. Пухов, Н.В. Кольченко. -К.: Наук. Думка.- 1987. - 244 с.
14. Макаренко Н.В. Психофизиологические функции человека и операторский труд / Н.В. Макаренко.- Киев.: Наук. Думка.-1991.- 216 с.
15. Макаренко Н.В. Психофизиологические функции человека и операторский труд / Н.В.Макаренко. - Киев: Наукова думка.-1991. - 216 с.
16. Макаренко М.В. Стан психофізіологічних функцій у курсантів із різною успішністю льотного навчання / М.В. Макаренко // Фізіологічний журнал.-1995.- Т 41, №5 - 6.-С. 3 - 11.
17. Макаренко Н.В. Методика проведення обстежень та оцінки індивідуальних нейродинамічних властивостей вищої нервової діяльності людини / Н.В. Макаренко //Фізіологічний журнал. -1999.-Т.45,№4.- С.125 - 131.
18. Николаева Н.П. Контроль функционального состояния спортсмена психофизиологическими методами / Н.П. Николаева, М.М. Полевщиков, В.В. Роженцов // Тр. Юбилейн. конф.”Физическая культура и спорт в условиях современных соціально - экономических преобразований в России”.- М.:ВНИИФК.- 2003.-
С.265-266.
19. Родионов А.В. Психодиагностика спортивных спосібностей / А.В. Родионов.- М.: Физкультура и спорт.- 1973.- 214 с.
20. Токарева Л.А. Зависимость уровня «спортивной успеваемости» от уровня психофизиологических функций и их коррекция / Л.А. Токарева // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХХПІ.- 1998. - № 6. - С. 18 - 22.
21. Yoshimura I. An experimental consideration of the fatigue estimation on working posture / I. Yoshimura, H. Yoshifuji, K. Mori // Japanese Jornal of Physilogical Anthropology.: 1997.- V. 2(3).- Р 23-30.
Надійшла до редакції 27.10.2010р.
Турчина Наталья Игоревна [email protected]
