Функціональний стан шлунка та імунологічна резистентність у дітей перших місяців життя Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 612.32:612.071.1-053.3-07

ДМИТРІЄВА С.М.

Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ШЛУНКА ТА ІМУНОЛОГІЧНА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ У ДІТЕЙ ПЕРШИХ МІСЯЦІВ ЖИТТЯ

Резюме. У статті подано результати дослідження функціонального стану шлунка, показників неспецифічної резистентності та мікробної колонізації кишечника в новонароджених та дітей перших місяців життя. Встановлено, що в перші місяці життя віковою особливістю є слабокислий інтрагастральний рН (4,6 ± 0,5). Цикл міжтравної моторики визначається режимом годування малюків. При повній евакуації шлункового вмісту через 2,5-3,0 години після годування дитини моторика шлункових скорочень становить (5,4 ± 0,4), внутрішньошлунковий тиск — (13,1 ± 1,3) мм рт.ст. Показано, що функціональне становлення шлунково-кишкового тракту здійснюється у взаємозв’язку з процесами формування місцевих факторів неспецифічного захисту травної системи та фізіологічної контамінації кишечника.

Ключові слова: моторика шлунка, рН, внутрішньопорожнинний тиск, неспецифічна резистентність, дис-біоз кишечника, діти.

Значна питома вага клінічно значущих уражень шлунково-кишкового тракту при інтеркурентній (переважно гнійно-запальній або алергічній патології) у малюків перших місяців життя ставить завдання комплексного дослідження вікових значень факторів, що відповідають за неспецифічний захист травної системи на цьому етапі розвитку дитини.

Відомо, що процеси формування місцевої резистентності тісно пов’язані із становленням імунної системи в цілому. Функціональна незрілість системної імунної відповіді в дітей перших місяців життя свідчить про особливе значення факторів так званої першої лінії захисту травного тракту. Серед них виділяють моторно-секреторну діяльність органів травлення, вміст гуморальних і клітинних факторів неспецифічної резистентності, імуногенний та антимікробний вплив нормальної мікрофлори травного тракгу. Дія кожного фактора набуває значущості в комплексному взаємозв’язку з процесами морфофункціональ-ного становлення травної системи, а також із зовнішніми компенсаторними впливами, основним із яких є природне вигодовування дитини.

Визначено, що в періоді новонародженості та перші місяці життя показник рН шлунка становить 4—6, а рухова функція, за даними електрогастрографії, характеризується пароксизмами гіпо- або гіпермоторики, що клінічно проявляється зригуваннями та явищами метеоризму. При оцінці показників неспецифічної резистентності особлива увага приділяється вмісту гуморальних факторів, зокрема лізоциму, оскільки навіть філогенетично найдревніший клітинний фактор неспецифічного захисту — фагоцитоз у малюків залишається незавершеним. Формування кишкового біоценозу в новонароджених проходить етапи транзиторного дисбіозу, далі — наростаючої мікробної

контамінації, й лише з другого тижня життя починається біологічна трансформація мікрофлори кишечника, що під впливом певних несприятливих факторів (штучне вигодовування, антенатальна та перинатальна патологія, запальні захворювання дитини) може бути пролонгованою й тривати протягом перших місяців життя [1, 2].

Лише частину з визначених вікових особливостей імунологічної резистентності та травної системи малюків можна вважати керованими факторами, тому доцільним є дослідження їх сукупної реалізації з метою виділення оптимальних медичних заходів, що загалом сприяють підвищенню компенсаторних можливостей травної системи дітей перших місяців життя [3—5].

Метою та завданнями роботи є комплексне вивчення функціонального стану шлунка, показників неспецифічної резистентності та мікробної колонізації кишечника в дітей перших місяців життя.

Матеріал та методи дослідження

В умовах спеціалізованих відділень дитячого стаціонару обстежено 19 новонароджених та 28 малюків віком 1—3 місяці, які проходили лікування з приводу локалізованих гнійно-запальних захворювань та ОРВІ. Малюки з діагнозом кишкової інфекції до дослідження не включалися. Розподіл дітей за групами спостереження здійснювався за клінічними ознаками щодо наявності моторних розладів шлунково-кишкового тракту, а саме: у першу групу ввійшли малюки (32), які мали часті та рясні зригування, постійне здуття живота, часті рідкі випорожнення з до-

© Дмитрієва С.М., 2014 © «Гастроентерологія», 2014 © Заславський О.Ю., 2014

20

Гастроентерологія, ISSN 2308-2097

№ 4 (54) • 2014

Патологія верхніх відділів травного каналу/ Pathology of Upper Gastrointestinal Tract

мішками слизу. Групу порівняння (другу групу) становили 15 дітей без наявних клінічно значущих порушень моторно-евакуаторної функції травної системи. Кліні-ко-анамнестичний аналіз виявив, що за віком, статтю та основним діагнозом групи спостереження були повністю порівнянними, але в малюків першої групи значно частіше відзначалися обтяжений акушерський анамнез та пологові ускладнення їх матерів (69,5 проти 23,2 % відповідно), а також супутні перинатальні ураження нервової системи (78,7 проти 12,5 % відповідно). На момент спостереження всі діти перебували на природному вигодовуванні.

Функціональний стан шлунка вивчено методом інтра-гастральної рН-метрії, кінезіо- й манометрії. Дослідження проводилося зранку, через 2,5—3,0 години після годування дитини протягом 30 хвилин за допомогою адаптованого зонду з однієї парою датчиків із реєстрації рН та одним відкритим катетером (модифікація багатоканального пристрою проф. Ю.І. Решетілова [6]); штучне стимулювання шлункового кислотоутворення в обстежених дітей не здійснювалося за етичними причинами. Імунологічна резистентність травної системи оцінювалася за показниками секреторного імуноглобуліну А (S-IgA) та лізоциму в копрофільтратах у зіставленні з показниками лізоциму сироватки крови й сироваткових імуноглобулінів основних класів (IgA, IgM, IgG). Дослідження на дисбіоз кишечника виконувалося в умовах спеціалізованої бактеріологічної лабораторії за стандартною методикою. Статистичне опрацювання отриманих результатів здійснено методами варіаційної статистики з використанням пакетів прикладних програм.

Результати дослідження

Встановлено, що протягом перших місяців життя ін-трагастральний рН характеризується слабокислою реакцією з тенденцією (0,05 < p < 0,1) до зниження — з (5,7 ± 0,4) у новонароджених до (4,6 ± 0,5) у дітей віком 1—3 місяці. Суттєвої різниці між показниками інтрагастрального рН у групах спостереження не визначено (р > 0,05). Евакуатор-на функція шлунка оцінювалася за наявністю шлункового вмісту через 2—2,5 години після годування дитини. При обстеженні малюків наявної затримки евакуації шлункового вмісту не визначено, що перш за все пов’язано з режимом годування малюків (через 3,5 години) як основним регулюючим фактором для повного циклу міжтравної моторики в даному віковому періоді.

При дослідженні рухової функції та внутрішньопо-рожнинного тиску шлунка в дітей із першої групи спостереження показник моторики шлунка (як зміни пластичного тонусу органа під час дослідження) становив (8,4 ± 1,6), а внутрішньопорожнинний тиск дорівнював (18,2 ± 2,4) мм рт.ст.; причому спостерігалася розбіжність значень гастральної моторики в інтервалі 4,4—12,5, а вну-трішньопорожнинного тиску — в межах 8,2—18,2 мм рт.ст., що оцінено як наявність шлункової дискінезії та дистонії в постпрандіальному періоді.

У другій групі обстежених малюків показники шлункової моторики становили (5,4 ± 0,4), а внутрішньопорожнинний тиск — (13,1 ± 1,3) мм рт.ст. Оскільки саме в малюків у другій групі не спостерігалося клінічно зна-

чущих ознак порушень моторно-евакуаторної функції шлунка, встановлені значення були умовно прийняті за нормогастрокінезію та нормогастротонію для дітей перших місяців життя.

Як ознаку стану місцевої резистентності травної системи досліджено вміст S-IgA та лізоциму в копро-фільтратах. Визначено, що в дітей перших місяців життя рівень S-IgA становить (0,085 ± 0,011) г/л. Сироваткова форма IgA в копрофільтратах визначалася у вигляді слідів до 0,0001 г/л. Уміст лізоциму в копрофільтратах становив (2,74 ± 0,13) мкг/мл. Показники гуморального імунітету за вмістом сироваткових імуноглобулінів основних класів і лізоциму сироватки крови становили: IgA — (0,26 ± 0,08) г/л, IgM — (0,33 ± 0,06) г/л, IgG — (6,9 ± 1,1) г/л; лізоцим сироватки крові — (8,8 ± 1,4) мкг/мл. Статистично значущої різниці в групах порівняння не визначено (р > 0,05). При дослідженні складу кишкової мікрофлори в обох групах спостереження виявлено дисбіоз кишечника в таких варіантах: латентний (зі зниженням вмісту біфі-до- та лактобактерій при референтних значеннях вмісту умовно-патогенної флори) — у 9 дітей першої та 14 малюків другої групи; субкомпенсований (з виявленням умовно-патогенної флори — стафілокока та грам-негативних мікроорганізмів у високих діагностичних розведеннях) — у 21 дитини з першої групи.

Обговорення отриманих результатів

Результати дослідження інтрагастрального рН та ева-куаторної функції шлунка в дітей перших місяців життя відповідають таким, що були надані в джерелах, які висвітлювали попередні дослідження [2, 5]. Низька кислотність шлункового вмісту є транзиторним станом цього вікового періоду, пов’язаним зі становленням функцій травної системи на тлі вигодовування дитини грудним молоком або адаптованими сумішами, але вона також має певне значення як додатковий фактор ризику реалізації інфекційної або алергенної агресії.

У перші місяці життя моторна функція травної системи цілком залежить від режиму годування малюків як основного регулюючого фактора повного фазового циклу між-травної моторики [6, 7]. Тому фрагментарне (через 2,5—3 години після годування дитини) дослідження показників інтрагастральної моторики та внутрішньопорожнинно-го тиску не дає повного уявлення про реалізацію рухової функції шлунка. Однак саме визначення гастральної дис-кінезії та дистонії в малюків другої групи переважно із супутніми перинатальними ураженнями нервової системи дозволяє вважати за доцільні рекомендації щодо дотримання в таких дітей режиму вільного годування.

Визначені показники місцевої резистентності в цілому дозволяють зробити висновок про дефіцит захисту травної системи, хоча їх не можна визнати референтними, оскільки всі діти під час проведення досліджень знаходилися на лікуванні. Наявність кишкового дисбіозу в обстежених малюків свідчить про затримку біологічної трансформації мікрофлори кишечника як пролонгований транзиторний дисбіоз на тлі незрілості системного й місцевого імунітету [8, 9]. Сукупно це можна вважати одним із причинних

№ 4 (54) • 2014

www.gastro.org.ua

21

Патологія верхніх відділів травного каналу/ Pathology of Upper Gastrointestinal Tract

факторів розвитку локалізованих гнійно-запальних захворювань, з приводу яких малюки були госпіталізовані в дитячій стаціонар. Тому превентивна біокорекція в неонатальному періоді, а також замісна біотерапія пре- та про-біотиками або селективна деконтамінація товстої кишки мають бути складовими комплексного лікування дітей перших місяців життя.

Висновки

1. Функціональне становлення шлунково-кишкового тракту здійснюється у взаємозв’язку процесів формування місцевого й системного імунітету та факторів неспецифічного захисту травної системи, до яких можна віднести рН шлунка, оптимальні моторно-евакуаторні характеристики проксимального відділу травного тракту та внутрішньо-шлунковий тиск, нормальну мікроекологію кишечника.

2. Фізіологічними віковими особливостями функціонального стану шлунка в перші три місяці життя є слабо-кислий інтрагастральний рН й повна евакуація шлункового вмісту через 2,5—3,0 години після годування дитини при відповідних показниках моторики шлунка — (5,4 ± 0,4) та інтрагастрального тиску — (13,1 ± 1,3) мм рт.ст.

3. Дискінетичні розлади шлунка та гастральні дистонії найчастіше спостерігаються в малюків, які мали супутню перинатальну патологію нервової системи.

4. Кишковий еубіоз є одним з основних керованих факторів підтримки місцевої резистентності травної системи в новонароджених та дітей перших місяців життя.

Список літератури

1. Белоусов Ю.В. Гастроентерологія дитячого віку/ Ю.В. Белоусов. — К.: СПД Коляда О.П., 2007. — 440с.

2. Дитяча імунологія /Подред. Л.И. Чернышовой, А.П. Волохи. — К.: Медицина, 2013. — 720с.

3. Childhood junctional gastrointestinal disorders: neonate/toddler / P.E. Hyman, P.J. Milla, MA. Bennig[etal.]//Am. J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 130(5). — P. 1519-1526.

4. Корниенко Е.А. Младенческие кишечные колики: современные представления о механизмах развития и новые возможности терапии / ЕА. Корниенко, Н.В. Вагеманс, О.К Нетребенко. — СПб. : Институт питания «Нестле», 2010. — 19 с.

5. Функциональные нарушения желудочно-кишечного тракта у детей грудного возраста и их диетологическая коррекция //Лечебное питание детей первого года жизни: Клинические рекомендации для педиатров / Под общей ред. А.А. Баранова, ВА. Туте-льяна. — М.: Союз педиатров России, 2010. — С. 51-64.

6. Решетілов Ю.І. Фазова деятельность органов пищеварения /ЮІ. Решетілов. — Запорожье, 2007. — 206с.

7. Tack J. Gastroduodenal Disorders/J. Tack, N.J. Talley //Am. J. Gastroenterol. — 2010. — № 105. — P. 757-763.

8. Intestinal microjlora in colicky and non colicky infants/F. Savino, F. Cresi, S. Pautasso [et al.] //Acta Pediatrica. — 2004. — Vol. 93. — P. 825-829.

9. Altered fecal microjlora and increased jecal calprotectin in infant colic / J.M. Rhoads, N.J. Fatheree, J. Norori [et al.]// J. Pediatr. — 2009. — Vol. 155(6). — P. 823-828.

Отримано 30.10.14 ■

Дмитриева C.H.

ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины»

ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ЖЕЛУДКА И ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ РЕЗИСТЕНТНОСТЬ У ДЕТЕЙ ПЕРВЫХ

МЕСЯЦЕВ ЖИЗНИ

Резюме. В статье представлены результаты исследования функционального состояния желудка, показателей неспецифической резистентности и микробной колонизации кишечника у новорожденных и детей первых месяцев жизни. Установлено, что в первые месяцы возрастной особенностью является слабокислый интрагастральный рН (4,6 ± 0,5). Цикл межпищеварительной моторики определяется режимом кормления младенцев. При полной эвакуации желудочного содержимого через 2,5—3,0 часа после кормления ребенка моторика

желудочных сокращений составляет (5,4 ± 0,4), внутрижелудочное давление — (13,1 ± 1,3) мм рт.ст. Показано, что функциональное становление желудочно-кишечного тракта происходит во взаимосвязи с процессами формирования местных факторов неспецифической защиты пищеварительной системы и физиологической контаминации кишечника.

Ключевые слова: моторика желудка, рН, внутриполостное давление, неспецифическая резистентность, дисбиоз кишечника, дети.

Dmytriieva S.M.

State Institution «Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry of Healthcare of Ukraine», Zaporizhzhia, Ukraine

THE FUNCTIONAL STATE OF THE STOMACH AND IMMUNOLOGICAL RESISTANCE IN INFANTS

Summary. The article presents the results of a study of the functional state of the stomach, nonspecific resistance indices and microbial intestinal colonization in neonates and young infants. It is found that in the first months of life the age feature is slightly acidic intragastric pH (4.6 ± 0.5). Interdigestive motility cycle is determined by the regime of feeding babies. At complete gastric emptying in 2.5—3.0 hours after feeding a baby, gastric motility

rate is (5.4 ± 0.4), intragastric pressure — (13.1 ± 1.3) mmHg. It was shown that functional gastrointestinal tract formation takes place in conjunction with the processes of formation of nonspecific protection factors of digestive system and physiological intestinal contamination.

Key words: gastric motility, pH, intracavitary pressure, nonspecific resistance, intestinal dysbiosis, children.

22

Гастроентерологія, ISSN 2308-2097

№ 4 (54) • 2014