CC BY
14
ОСВ1ТН1 СТРАТЕГИ I ПРАКТИКИ
ЙНатал'т БУЛГАКОВА
ФОРМУВАННЯ СВ1ТОРОЗУМ1ННЯ У МАЙБУТН1Х ВИПУСКНИК1В ТЕХН1ЧНОГО УНИВЕРСИТЕТУ
Розглянуто формуестня свппорозумтня в май-буттх випускнитв техничного фаху в сучасних нелтшних умовах, тдкреслена необх^дтстъ гхнъого психологичного та тформащ иного захисту у септ сучасних наукових досл^дженъ, показана роль синергетичного тдходу в освпптй системл
Сучасш сощально-еконо]шчш умови та перспективи розвитку суспшьства сприяють розробщ нових педагопчних щей i концепцiй. До таких щей слш вiднести 1де! гумашзаци та гумаштаризаци освiти, неперервно! освiти випускниюв пiсля закiнчення вищого закладу осв^и, ствердження особистостi студента як головного завдання, на яке повинен орieнтуватися весь процес навчання й виховання. Саме гумашстичний шдхвд до освии ставить у центр уваги особистшть студента: його розвиток, формування свиогляду, здатнiсть до самоосвiти, самовиховання в сучасному суспшьства
Якщо розглядати розвиток суспшьства в едност iз процесом розвитку Природи, Людини, бо саме це е фундаментом нашого життя, то вища мета розвитку особистост полягае не тiльки в набутт певних знань про навколишнiй свгг, а й вмiнь «побудувати» навколишне середовище так, щоб людина могла знайти в ньому свое мшце, шшу й вiдчути гармонiю iз природою, тобто побачити свiт у його цшсность
Визначальними тенденцiями розвитку укра!нсько! педагопчно! системи стають поглиблення !! фундаменталiзацil, посилення гумашстично! спрямованост^ пiдвищення ролi унiверситетiв у розвитку штелекту студентiв. Одним зi шляхiв !х реалiзацil в процесi навчання студенев у вищому технiчному закладi освiти е пiдсилення акценту на свиорозумшш як комплексi даних науки й практичного досввду людства та зосередження
Наталiя Булгакова. Формування свкорозумшня у майбутн1х випускник1в техшчного ун1верситету
уваги студентiв на тому, що в основi свiторозумiння лежить уявлення про едшсть походження всього як про елементи едино! системи, що саморозвиваеться та еволющонуе; про едшсть лопки розвитку елементiв навколишнього свiту [1]. Отже, сучасна шдготовка майбутнiх iнженерiв спрямована на подолання ^е! ситуаци, суть яко! влучно висловив А. Ейнштейн: «як багато ми знаемо i як мало розум1емо».
В умовах ринково! економ^и сучасний фахiвець — це людина зi спецiальними знаннями, здатна швидко реагувати на змiни в наущ й технiцi. Серед бiльшостi студенпв технiчного унiверситету привабливою е тенден-цiя — «розумгги все бшьше про все менше», бо в результат вшьно! форми пiдприемництва, що пов'язана iз принципом: «не заважайте грошам робити грошЪ», виникае необхщшсть у фахiвцях, якi вихованi в дус потреби i яким потрiбна вигода, користь, незалежно вiд шляху !! отримання. Навпаки, бажання «побачити бшьшшть, нехтуючи малим», вiдповiдае прагненню вiдчути цiлiснiсть свiту, у якому живеш, заглянути в майбутне. Але таких студенлв, на жаль, значно менше. Утойжечас, сучасний науково-техшчний рiвень стае все бiльш небезпечним для людства, бо iснуюча система щнностей протиставила людину Природi, порушила режим сумшного розвитку й поставила дуже складне питання: яким повинен бути подальший еволюцшний шлях людства?
Якщо розглядати гуманiзм як систему певних поглядiв на свiт, то Людина стае центром гумашстичного свiтогляду. Разом iз тим Людина вмiщуе не тшьки оцiнку свiту, а й ощнку свого мiсця в цьому свт, бо гуманнiсть — це якшть людини й у психолопчному словнику визначаеться як «система ставлень особистост до соцiальних об'ектiв (людини, групи, живо! штоти), яка представлена у сввдомосп переживаннями жалю, сшвчуття, допомоги» [2]. Тому у формуванш гуманiстичного свiтогляду вiдображаються численнi ввдношення Людини до природи, до суспшьства, до духовних цiнностей, до дiяльностi, тобто до всього свiту в цшому, якi визначають !! св^орозумшня.
Виходячи з того, що вища школа безпосередньо пов'язана з економшою, наукою, технологiею й культурою суспшьства, !! розвиток е важливою складовою нащонального розвитку кра!ни. У неперервнш освiтнiй системi втiленi 1де!, що пов'язаш iз традицiями гуманiзму, оскшьки в центрi всiх освiтнiх починань сто!ть Людина, яка протягом свого життя створюе умови для повного розвитку й вдосконалення. Гумашзащя сучасно! освти — це спроба лшвшувати «замикання» на собi, на сво!й власнiй самоцiнностi, вона розрахована на змшу цiннiсно-смислових i дiяльнiсно-вольових структур свшомост та припускае еднiсть загальнокультурного, сощально морального й професiйного розвитку особистост та виховання взаемоповаги, доброти, культури спшкування тощо.
У рiзних дослiдженнях про дiяльнiсть людини незмшно пiдкреслюеться необхiднiсть присутностi в нш компонента мотиваци, тобто бажання дiяти активно, долаючи складнi зовнiшнi умови та внутршнш супротив. Усе це повною мiрою стосуеться й навчально! дiяльностi у вищому технiчному
ОСВ1ТН1 СТРАТЕГИ I ПРАКТИКИ
закладi освти. Щоб сформулювати мотиви навчально! дiяльностi студенев, у педагопчнш практицi використовуеться широкий спектр методiв оргашзацп й реалiзаци ще! дiяльностi. Умовно !х можна подшити на двi великi групи: методи формування шзнавальних iнтересiв та методи формування почуття ввдповвдальност в процес навчання. У педагогiцi звертаеться увага на те, що в процес викладання дуже важливо забезпечити позитивш емоцп щодо навчально! дiяльностi, !! змшту, форм i методiв реалiзацil. Тому сьогоднi актуальними е питання: «Як процес пасивного оволодшня знаннями перевести в активний шзнавальний процес? Як шдготувати сучасного фахiвця, щоб вш почувався комфортно й у сощально-економiчних, i в складних психiчних умовах?» Пошук вiдповiдi на щ питання показав, що в багатьох кра!нах свiту виникла необхвдшсть реформування освтньо! системи та змши акцентiв у практицi навчання. Шдкреслюеться, що новi технологи розглядаються як процес штелектуального, творчого, морального розвитку майбутшх фахiвцiв, тобто саме розвиток е основою педагопчного процесу i невiд'емною частиною навчання.
У сучасних умовах будь-яка нащя, якщо вона не бажае «самознищення» або «рабсько!» залежност у свiтовiй спiльнотi, на перше мшце висувае завдання штелектуально! безпеки, що складаеться з: психолопчного та фiзичного захисту, iнформацiйного самозахисту.
Психолопчний захист пов'язаний iз розвитком штелекту людини. У сучасних дослiдженнях провщною е iдея, що свiдомiсть формуе менталитет, проявляе думки, а щоб перетворити думку на дш, треба мати бажання це зробити. Коли група людей об'еднана загальним вдеалом, цшшстю, натхненням тощо, то щ духовш утворення пiдсилюються, вбираючи в себе енергетику члешв групи, внаслвдок чого виникае загальна «енергетична едшсть» або «егрегор». Енергетика егрегора може стати досить значною, i вш починае передавати енергiю окремим членам групи. Груповi егрегори добре вiдомi фахiвцям. 1снують численнi методики з використання енерги егрегора (наприклад, методика «мозковий штурм»). Однак енерги егрегорiв можуть як пiдвищувати, так i принижувати людину. Якщо група охоплена «шднесеними почуттями», то в цш групi буде приваблювати творчiсть, прискорення прогресу (в цшому пiдвищуеться рiвень вiбрацiй) i, навпаки, зменшення рiвня вiбрацiй веде до роздратованостi, злость У таких умовах починае дiяти ефект натовпу, i людина, шдкоряючись цьому ефекту, дiе «як усЪ», часто проти свое! волi. Разом iз тим люди з мщним iнтелектом та високим культурним рiвнем рiдко пiдпадають пiд вплив натовпу, тобто вони здатш до шформацшного чи психологiчного самозахисту. Ось чому роль сучасно! професшно! пiдготовки у вищих навчальних закладах спрямована на реалiзацiю особистшно зорiентованого навчання та виховання штелектуально!, творчо! студентсько! молодь
На формування, зростання та вдосконалення майбутнього фахiвця вищого техшчного закладу осв^и впливае педагогiчне спiлкування, що
Наталiя Булгакова. Формування св1торозум1ння у майбутшх випускник1в техн1чного ун1верситету
проходить як психолопчна взаемодiя мiж викладачем i студентом у процесi спшьно! дiяльностi. При реалiзацil ще! дiяльностi щкавим, на наш погляд, е сучасш дослiдження вчених, якi говорять про багатошарову структуру шформацшного поля, маючи на увазi рiзну енергетичну емшсть. Носiем шформацп е торсiоннi поля, як створюють серiю спiралей або завихрень рiзних частот. З фiзичноl точки зору свiдомiсть е особливою формою торсюнно! матери. Вiдомо, що шформацшна складова, яку надае викладач, концентруеться в головному мозку людини i визначае здатшсть клiтин до розумово! дiяльностi, що дае змогу людиш сприймати навколишне середовище, його гармошю та iнформацiю. Звiдси випливае, що при формуванш пiзнавальних штерешв стимулююча дiя закладена всерединi кожного метода навчання, i треба надати iмпульсу, поштовху думцi, почуттям та дп, враховуючи при цьому, що кожне слово викладача, кожна його думка впливае на навколишнш фiзичний вакуум, де в цю мить зароджуються торсюнш поля. Цi поля створюють спiралi правого або лiвого обертання. Поля правого обертання дшть на все живе позитивно, а лiвого — навпаки дуже шюдливь Наукою доведено, що iнформацiя може передаватися й несенсорним шляхом [3]. Добрi слова, думки формують поля правого обертання, як сприяють ч^кому усввдомленню навколишнього свiту, створюють алгоритм творчо! дiяльностi, а грубi вислови, злi думки — це поля лiвого обертання. До речi, мова багатьох сучасних студенпв засмiчена, а мова вшображае взаемодiю людини зi свiтом [4]. Ось чому так важливо, працюючи в студентському колектив^ з людьми, дотримуватись олюднення навколишнього середовища, тобто робити його добрим, чуйним, оптимштичним, звертати увагу на сво! думки та керувати ними.
Педагопчне спшкування — це дуже важлива складова процесу навчання.
A. С. Макаренко шдкреслював, що вш ввдчув себе справжшм майстром тiльки тодi, коли навчився говорити «йди сюди» з 1520 в^тшками та надавати 20 нюаншв своему обличчю, фiгурi, голосу, i все це сприяло шдвищенню пiзнавального iнтересу тих, хто навчався. Адже виховують не тшьки знання, а й люди, як !х несуть. У сучасних умовах, коли укра!нська освiта взяла курс на евроштеграцш, дуже важливою стае потреба формування особистост майбутнього iнженера з високим рiвнем розвитку духовно! культури, складниками яко! е: культура спшкування, культура мови, штелектуальна культура, еколопчна, правова культура.
На формування iнформацiйного самозахисту студенев у проце^ викладання рiзних навчальних дисциплiн впливають знання про те, що глобальна цившзацшна криза, яка загострилася наприкшщ XX столитя, була зумовлена, по-перше, «епохою бiфуркацiй», породжена екстенсивним розвитком техногенно! цившзаци, а по-друге, зростаючим темпом процесiв самоорганiзацil нового iнформацiйного суспшьства. «Нинi, — як зазначае
B. Буданов, — потрiбен цiлiсний трансдисциплшарний погляд на свiт, причому на рiвнi свiдомостi бiльшостi громадян» [5, 11]. До реч^ термiн «трансдисциплшаршсть» характеризуе такi дослiдження, що проходять
ОСВ1ТН1 СТРАТЕГИ I ПРАКТИКИ
крiзь рiзнi навчальнi дисциплiни й виходять за межi конкретних дисциплiн на бшьш високий рiвень, певний метарiвень, що не залежить вiд пе! чи шшо! конкретно! дисциплiни. Далi автор шдкреслюе: «Сьогодш необхiдно ввести превентивне навчання принцишв життя в нестшкому нелiнiйному свiтi з iлюзорним масштабом часу, де людина мае навчитися жити в динамiчному хаосi, осягаючи закони його самооргашзацп» [5, 11].
Самооргашзащя — це одне iз ключових понять синергетики. У науко-вому розумiннi синергетика — це теорiя й методологiя, що дослщжуе про-цеси самооргашзацп, стiйкостi та вщродження найрiзноманiтнiших структур живо! й неживо! природи. Разом iз тим, говорячи про самооргашза-цiю, слш зазначити, що це процеси, позбавлеш цiлепвкладання, оскiльки життя з рiзкою змiною умов постiйно ставить перед конкретною особис-тiстю новi складш завдання для самовизначення й конструювання власного життевого шляху. Парадигма самооргашзацп формуе новий дiалог людини iз природою, iз собою, з шшими людьми. В умовах хаосу особливштю стратеги розвитку особистостi стае постшне вироблення визначено! системи цiлей. Водночас формування цшей розвитку — найбшьш складний процес, з яким стикаеться людина у сво!й активнiй дiяльностi, бо вибiр цiлеспрямованого шляху залежить ввд багатьох факторiв, як зовшшшх, так i внутрiшнiх. Здiйснюючи вибiр iз великого спектру шляхiв, людина обирае для себе найбшьш сприятливий, ось чому синергетику можна розглядати як оптимальний зааб оволодшня нелшшною ситуащею.
1з погляду синергетики, у процес навчання посилюеться шформацш-ний самозахист особистост^ бо синергетичний шдхш спрямований на стимулюючу, тобто пробуджуючу освиу, коли людина вiдчувае необхшшсть спiвпрацi: iз собою (самонавчання, самовиховання, самоосв^а), з iншими людьми, з уважним вивченням поведшки природних об'ек^в, якi також перебувають в умовах хаосу.
При розглядi поведiнки природних об'ек^в у нелiнiйних умовах, у вчених виникае питання: чи може шнувати цшеспрямовашсть у неживiй природi? Вiдповiсти на це складно, але вони звертають увагу на те, що будь-яка матерiальна система з багатьох можливих варiантiв подальшо! поведшки «обирае» оптимальний. Наприклад, свиловий промшь, проходячи через рiзнi середовища, завжди поширюеться так, щоб загальний час його проходження був мшмальним. Зростання кристалiчного об'екта — явний процес переходу розрiзнених структурних одиниць (атомiв, молекул, iонiв) у стан упорядко-ваних елементiв цiлiсноl системи, яю узгоджено функцiонують. У природi на рiвнi еволюцiйних глухих кутiв вирiзняеться один магiстральний напрям, за яким розвиваеться прогресивна гшка органiзацil системи, i такий принцип самоорганiзацil простежуеться на рiвнi молекул i атомiв [6].
Слiд також звернути увагу на дослшження вчених останнiх десятирiч, де показано, що в природi будь-яке формотворення мае чiткий порядок, який грунтуеться на принципах цшсност^ пропорцil, ритму, симетрil, розвитку за сшраллю. Так, встановлено, що просторовi вiдношення багатьох природних
Наталiя Булгакова. Формування свкорозумшня у майбутшх випускник1в техн1чного ун1верситету
об'ектiв можна описати математично за допомогою золото! пропорцп, на яку звертав увагу ще Шфагор, а шзшше !! дослвдження було пов'язане з iм'ям Фiбоначчi (модуль Ф), що дорiвнюе 0,618/1,618, та числом вурф (Ш), що дорiвнюе 1,309. Наприклад, чим просторовi закономiрностi, описанi за допомогою цих чисел, демонструють бюлопчш об'екти, кристали, рослини, тварини, людина [7, 8]. Присутш даш числа на рiвнi атомiв i молекул [9].
Звщси випливае, що розгляд теоретичних положень самооргашзацп рiзних систем, як природних, так i соцiальних, з урахуванням едност !х математичного опису, е необхвдною складовою й педагопчно! системи, бо дае змогу внести в рiзнi навчальнi дисциплiни необхвдш корективи у свiтогляднi уявлення студенев у процесi навчання у вищому техшчному закладi освiти. Найважливiшi поняття синергетики, таи як флуктуащя, бiфуркацiя, нелiнiйнi умови, дисипативна структура в багатьох випадках незнайомi студентам. У той же час синергетика показуе, що випадковшть е одшею з ланок самооргашзацп, що джерелом виниклих iз хаосу структур е енерпя хаосу. Основною вщмшшстю синергетики е те, що вона демонструе аналоги мiж поведшкою зовсiм рiзних систем. Даш синергетики лопчно пiдводять до висновку про необхвдшсть формування у студенев нового нетрадицiйного свiторозумiння, шдкреслюють, що за реалiзацil власних цшей, необхiдно орiентуватись на природнi тенденци розвитку й умiння бути в резонанс з ними, формувати власну витримку, волю, вщчуття часу.
Новий синергетичний шдхщ до реальностi дае змогу стверджувати, що «ефективне спшьне використання механiзмiв альтруштично! та творчо! поведшки (для яко! пошук допомоги й надання !! в нетрадицшних творчих формах е базовою щншстю самооргашзацп продуктивного сощального життя особистост^ необхiдне для досягнення найвищого рiвня адаптаци — творчого залучення особистост до процесу змiни свiту й себе» [10, 11]. Ефектившсть прийняття ртень людиною залежить вiд змшту базових знань, духовно! культури й цшностей у !х спiввiдношеннi з мотивами, шдивщуальною «картиною свiту», структурою штелектуально! самооцiнки, психологiчними рисами. Навчитися мислити синергетично означае мислити нелшшно, мислити альтернативно, передбачаючи можлив^ть змши подiй, переходiв у складних системах.
У постшно змiнюваних умовах i педагогiчна система повинна взаемодiяти iз зовнiшнiм середовищем. Щоб адаптуватися до мшливих потреб i запитiв суспшьства, вона мае бути варiативною, впорядкованою, гармоншною, а мiж !! окремими компонентами мають вщбуватися змiни в чась Таким вимогам вiдповiдае вщкрита система освiти, а для !! створення при формуванш структури змшту будь-яко! навчально! дисциплiни можна застосувати метод аналогш, де як аналог використати математичний опис природних систем.
Уа навчальш дисциплiни у вищому технiчному закладi освiти об'еднанi в рiзнi види навчальних шдготовок — загальнонаукову, гумаштарну, освiтньо-технiчну, спецiальну. Через цi види на будь-якому осв^ньо-
ОСВ1ТН1 СТРАТЕГИ I ПРАКТИКИ
квалiфiкацiйному рiвнi здiйснюеться акумуляцiя, розвиток i розширення знань, виховання, iнтелектуальний розвиток особистость Тому змiст будь-яко! навчально! дисциплши можна уявити у виглядi трискладово! системи, у якiй взаемопов'язаш: фундаментальнiсть (загальне), ступ ен евшть характеру пiзнання (особливе) i професшна практична спрямованiсть (часткове). Оскiльки пропорцшшсть, упорядкованiсть природних об'ектiв описуеться числом вурф або модулем Ф, то лопчно, щоб i в педагопчнш системi спiввiдношення мiж перелiченими складовими описувалося цими числами.
Безумовно, це сшввщношення буде змшюватися залежно ввд видiв навчальних пiдготовок. Якщо загальне вщображае результати фунда-ментальних дослвджень, то для всiх навчальних дисциплш загальнонауково! пiдготовки воно буде прюритетним i в 1,6 раза бшьшим, нiж особливе чи часткове. Вщповщно, для навчальних дисциплiн освiтньо-технiчного рiвня провiдною складовою буде особливе, а для спещальних — часткове. У середин дисциплiни в процесi викладання окремих тем або роздшв провщна роль може перейти вiд одше! складово! до шшо! залежно вщ мети, що реалiзуеться на занят [11].
Хоча розвиток природи й людства мае власну специфшу, врахування закономiрностей функцюнування природних систем, використання !х як аналогових моделей, синергетичний шдхщ до освиньо! системи дають змогу наблизитися до виртення проблеми спшьного розвитку природних i штучних систем, проблеми коеволюци, розумiння можливих катаклiзмiв, якi народжуються внаслiдок дiяльностi людей.
Таким чином, у сучасних умовах, коли одним iз головних завдань освии в нашiй кра!ш, згiдно з Болонською декларацiею, уважаеться виховання незалежних, критично мислячих молодих громадян кра!ни, як вiдчувають впевнешсть у сво!х силах i були б здатш змiнити навколишнiй сви на кращий, формування свiторозумiння в майбутшх випускникiв технiчного фаху з позици сучасних наукових дослiджень е необхщною умовою розвитку особистостi.
Л^ература:
1. МоисеевН.Н. Универсум. Информация. Общество. — М.: Устойчивый мир. — 2001.
- 199 с.
2. Психология: словарь / под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. — М.: 1990. — С. 21.
3. Телемедицина. Новые информационные технологии на пороге XXI века. — С.-Пб.
- 1998. - С. 121.
4. ТихоплавВ.Ю., Тихоплав Т.С. Физика веры. — С.-Пб.: ИД «ВЕСЬ», 2004. — 246 с.
5. Буданов В. Епоха бiфуркацiй i синергетика в освт // Завуч. — 2004. — №36. — С. 11.
6. Щербаков АС. Самоорганизация материи в неживой природе. — М.: МГУ, 1990. — 107 с.
7. Сонин АС. Постижение совершенства. — М.: Знание, 1987. — 208 с.
Наталiя Булгакова. Формування свкорозумшня у майбутн1х випускник1в техшчного ун1верситету
8. Ковалев Ф.В. Золотое сечение в живописи. — К.: Вища шк., 1989. — 142 с.
9. Булгакова Н.Б. Порядок в CTpyKTypi природних систем // Фiзика та астрономiя в школ!. - 2000. - №3. - С. 43-46.
10. Бережанська Н. Альтрупм, допомога i творчють у ситуацп прийняття рiшень в екстремальних життевих ситуацiях // Завуч. — 2004. — №36. — С. 11.
11. Булгакова Н.Б. Використання в педагопщ принцишв розвитку природних систем // Педагопка i психолопя. — 2000. — №3. — С 72-78.
Наталия Булгакова. Формирование миропонимания у будущих выпускников технического университета
Рассмотрено формирование миропонимания у будущих инженеров в современных нелинейных условиях, подчеркнута необходимость их психологической и информационной защиты в свете современных научных достижений, показана роль синергетического подхода в образовательной системе.
Nataliya Bulgakova. Formation of World View of Future School Leavers from Engineering University
The formation of the future engineers? world view in modern nonlinear conditions is considered, the necessity of their mental and information protection for light of modern scientific achievement is underlined, the role of the synergetics approach in educational system are shown.
