CC BY
35
-□ □-
Встановлено, що основними абютичними чинниками, як мають найбшьш ^тотний вплив на смаковi якостi, е абсолютна максимальна температура та кшьтсть опадiв останнього м^яця формування плодiв сливи. У якостi регресшног моделi для прогнозу-вання смакових якостей слив вiд абютичних чиннитв слiд користуватися розробленою моделлю для прогнозування вм^ту вшьних кислот
Ключовi слова: погодш умови, цукри, оргатчт кислоти, плоди, слива, цукрово-
кислотний тдекс
□-□
Установлено, что основными абиотическими факторами, которые имеют наиболее существенное влияние на вкусовые качества, являются абсолютная максимальная температура и количество осадков последнего месяца формирования плодов сливы. В качестве модели прогнозирования вкусовых качеств слив от абиотических факторов следует использовать разработанную модель прогнозирования содержания свободных кислот
Ключевые слова: погодные условия, сахара, органические кислоты, плоды, слива,
сахарно-кислотный индекс -□ □-
УДК 664.8.03:634.11
рО!: 10.15587/1729-4061.2015.46579|
ФОРМУВАННЯ СМАКОВИХЯКОСТЕЙ ПЛОД1В СЛИВИ П1Д ВПЛИВОМ АБ1ОТИЧНИХ
ЧИННИК1В
М. £. Сердюк
Кандидат стьськогосподарських наук, доцент Кафедра технологи переробки i збер^ання продукцп альського господарства Таврiйський державний агротехнологiчний уыверситет
пр. Б. Хмельницкого, 18, м. Мелтеполь, Запорiзька обл., УкраТна, 72312 Е-таН: igorserduk@mail.ru Д. С. Степаненко Кандидат техшчних наук, старший викладач Кафедра «Еколопя та зоолопя» Мелтепольський державний педагогiчний унiверситет iм. Богдана Хмельницького вул. Ленша, 20, м. Мелтеполь, Запорiзька обл., УкраТна, 72313
1. Вступ
Слива е одшею з найбiльш поширених кiсточкових культур i цiнуеться в багатьох краТнах свiту. Свiжi плоди виступають джерелом цукрiв, кислот, бiологiчно активних речовин та мжроелеменпв. Користуються попитом i продукти 11 переробки - чорнослив, соки, джеми, цукати та iншi [1, 2].
У сучасних ринкових умовах велике значення ма-ють смаковi якостi плодовоТ сировини, якi визначають попит на неТ, цiноутворення та фшансове становище виробникiв. Саме смаковi якостi плодiв, якi обумовленi вмктом таких основних компонентiв хiмiчного складу, як цукри та оргашчш кислоти, визначають перспектив-нiсть Тх використання як сировини для переробки.
Загальновщомо, що погодш умови в перюд формування плодiв мають виршальний вплив на Тх смаковi якость Але в умовах сьогодення, коли спостер^аються глобальнi змiни клiмату, це питання набуло новоТ актуальность
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Сливу культивують бшьш, нiж в 70 краТнах на в«х п'яти континентах свiту, переважно в зош помiрних широт. Найб^ьшим виробником цих плодiв в бврот е Румунiя, яка виробляе Тх до 800 тис. т. [3, 4].
В Украшу слива потрапила з Угорщини досить давно, але суттеве оновлення асортименту з аклiматизацi-
© м. е.
ею до навколишшх умов вiдбулося протягом минулого столггтя. I вже наприкшщ XX столiття слива стала одшею з провщних украТнських культур [5].
Причиною такоТ популярностi культури е, насампе-ред, 11 вiдмiннi смаковi якостi, якi обумовленi високим вмктом сухих речовин.
В залежностi вщ сорту та умов вирощування в плодах сливи метиться вiд 10 до 30 % сухих речовин, у тому ж чи^ 10...20 % цукрiв [6, 7]. Отже, вони ста-новлять основний вщсоток сухих речовин i значною мiрою визначають смаковi, споживчi та технолопчш якостi.
У кiлькiсному вiдношеннi у плодах сливи перева-жають моноцукри - глюкоза та фруктоза. Трохи ниж-чий вмкт дисахаридiв, як представленi сахарозою [8].
Фруктоза вважаеться особливо щнним i легко за-своюваним цукром. Вона повiльнiше шж глюкоза за-своюеться в кишечнику, ^ потрапляючи в кров, швид-ко видаляеться з не1, не викликаючи перенасичення цукром, що важливо для проф^актики цукрового дiабету. У порiвняннi з глюкозою, вона легше пере-творюеться на глжоген. Фруктоза в 2 рази солодша за сахарозу i в 3 рази -_за глюкозу. Чим багатшi нею плоди, тим вони солодшь Високий вмiст фруктози дозволяе зменшити кiлькiсть цукру при приготуванш страв та напоТв, що важливо для складання харчових ращошв з обмеженою калоршшстю [9].
Вмшт цукрiв у плодах сливи залежить вщ сорту i змiнюеться тд впливом метеорологiчних умов року та мшця вирощування. По мiрi просування культури з
пiвночi на твдень вмiст цукрiв у плодах сливи одних i тих же сорив звичайно збшьшуеться [10].
Причко Т. Г. встановила, що у роки з максимальною кшьюстю опадiв у плодах менше накопичуеться сухих речовин, у тому чи^ цукрiв. У посушливi роки загальний запас поживних речовин в плодах низький, проте вщзначено збшьшення юлькоси цукрiв за раху-нок зменшення вiльноi вологи [11].
1ншими важливими компонентами хiмiчного складу, як мають iстотний вплив на смак та яюсть плодiв, а також на iх лежкiсть i технологiчнi властивостi е орга-шчш кислоти. Але слiд зазначити, що кислий смак пло-дiв обумовлений не загальним вмктом кислот, а титро-ваною кислотнiстю, тобто вмктом вiльних кислот [12].
Накопичення тiеi чи iншоi кислоти тiсно пов'язане з уим комплексом перетворень оргашчних кислот пiд час розвитку рослини, з типом обмшу речовин взагалi i його залежнiстю вiд умов зовшшнього середовища. Рiзний вмiст окремих оргашчних кислот в данш рос-линi е наслiдком вiдмiнностей у стввщношенш швид-костей ферментативних реакцш, якi лежать в основi утворення i перетворення iх комплексу [13].
Домiнуючими кислотами в плодах сливи е яблучна i лимонна. Знайдено глюко-бурштинову i залишки са-лiциловоi кислоти у виглядi метилового ефiру. Загаль-на кислотнiсть варiюе вщ 0,4 до 2,7 % [14].
Але загальний вмкт кислот не зовам точно харак-теризуе стутнь кислого смаку продукту. Кислий смак залежить вщ ступеня дисоцiацii окремих кислот, тобто вщ концентрацii водневих ютв в '¿х розчинах [14].
Об'ективним показником, який характеризуе сма-ковi якостi плодiв, е цукрово-кислотний шдекс (ЦК1). Вiн визначаеться як вщношення вiдсоткового вмiсту цукрiв до вщсоткового вмiсту кислот.
Порiг ввдчуття кислого смаку рiзних цукрiв i кислот неоднаковий, а вмiст '¿х в плодах i ягодах мшливий, тому точно розрахувати точку компенсацп смаку важко. Фь зiологiчна компенсащя солодкого i кислого смаку при-близно може бути обчислена вщношенням мiнiмальних концентрацiй цукрiв i кислот, як вiдчуваються на смак (порк вiдчуттiв). Для рiзних кислот порк вiдчуття кислого смаку (г на 100 мл розчину) становить: лимонно' 0,0154, яблучно' 0,0107, винно' 0,0075. Сахароза починае вiдчуватися при концентрацп 0,38 % [15].
На думку багатьох авторiв найбiльш гармоншним смаком вiдрiзняються плоди з ЦК1 15-30. Якщо цей показник вище 30, то смак плодiв буде надмiрно солод-ким, нижче 15 - занадто кислим [15,16].
Отже, на основi наведених лггературних даних, можна стверджувати про кнування сильно' кореляцп мiж смаковими якостями плодiв сливи та вмiстом в них цукрiв i органiчних кислот, юльюсний склад яких, в свою чергу, сильно корелюе з погодними умовами ре-гiону вирощування. Нажаль, данш про стутнь впливу стресових погодних чинниюв на формування смако-вих якостей плодiв сливи в умовах Швденно' степово' пiдзони Укра'ни вщсутш. Це i обумовило мету наших дослвджень.
3. Цiль та задачi дослщження
Метою дослiджень було наукове обгрунтування впливу стресових погодних факторiв на процес фор-
мування смакових якостей плодiв сливи в умовах Швденно' степово' пiдзони Укра'ни та створення ма-тематичних моделей '¿х прогнозування.
Для реалiзацii поставлено' мети було необхвдним вирiшити наступнi завдання:
- визначити вмкт основних хiмiчних показникiв, якi формують смаковi якост плодiв сливи;
- проаналiзувати погодш умови вегетацiйного пе-рiоду та встановити основний стресовий абютичний чинник, який мае найбшьш iстотний вплив на процес формування смакових якостей плодiв сливи;
- розробити регресшш моделi для прогнозування основних компоненив хiмiчного складу, якi обумов-люють смаковi якостi;
- розробити регресшш моделi для прогнозування смакових якостей плодiв сливи.
4. Матерiали та методи дослщжень впливу абiотичних чиннимв на формування смакових якостей плодiв сливи
Дослiдження проводилися в 2003-2012 рр. на базi лабораторii «Технолопя первинно! переробки i зберь гання продукив рослинництва» НД1 Агротехноло-гш та екологп Таврiйського державного агротехно-логiчного унiверситету (м. Мелiтополь, Украша) та ДП ДГ «Мелиопольське» (с. Фруктове, Украша). Для дослщжень були обраш плоди сливи трьох сорив, як внесен до Державного реестру сорив рослин, при-датних для поширення в Украiнi: Волошка, Угорка ггалшська, Стенлей. Плоди збирали з дерев, типових для сорту та одного вжу. Агрофон на дослщнш дшянщ задовольняв вимогам агротехнiки.
З метою вивчення впливу погодних чинниюв на вмшт основних компонентiв хiмiчного складу, що обумовлюють смаковi якост плодiв сливи, ви-користано щоденш метеорологiчнi данi за перiод з 2003 по 2012 рр., зiбранi на Мел^опольськш мете-останцii.
Розрахунок математичних моделей проводили за наступною схемою [17]:
1. Визначення вмшту загального цукру та титровано! кислотност [18].
2. Створення комп'ютерно! бази погодних умов у роки дослщжень. При цьому вщбиралися таю показ-ники: мжмальна, середня i максимальна температу-ри, сума опадiв (СО), кiлькiсть днiв з опадами бшьше одного мiлiметра, середня та мжмальна вiдносна во-логiсть повиря (ВВП). На основi були розраховаш гiдротермiчний коефiцiент (ГТК), перепади темпера-тури за певнi перюди, суми активних (САТ) i ефектив-них температур (СЕТ), iншi показники.
3. Визначення на основi парних кореляцшних за-лежностей погодних чинниюв, якi максимально впли-вають на процес накопичення компоненив хiмiчного складу в плодах сливи. Для розрахунюв вщбирали данi за 10 роюв, щоб забезпечити 95 - вщсотковий рь вень достовiрностi отриманих результаив.
4. Розрахунок багатофакторно! моделi залежност вмiсту загального цукру та вшьних кислот у плодах сливи в зв'язку з погодними чинниками. При форму-ваннi багатофакторно! моделi використовували функ-цiю лшшшл залежностi:
Y=ao+aiXi+a2X2+.+anXn.
При аналiзi та обробцi експериментальних даних i прогнозуванш кiнцевого результату використовували методи варiацiйноi статистики: проводили математич-ну обробку, парний i множинний кореляцiйний i регре-сивний аналiзи - за Б. А. Доспеховим [19], використо-вуючи комп'ютерш програми «MS Office Excel 2007», пакет «Statistica 6».
5. Результати дослщжень впливу абiотичних чинникiв на формування смакових якостей плодiв сливи та ¡х обговорення
5. 1. Загальна характеристика гiдротермiчних умов формування плодiв сливи
Регiон проведення дослщжень розташований в тв-денно-степовiй пщзош УкраТни. Ландшафт - рiвнин-ний. Клiмат - атлантично-континентальний з високим температурним режимом. Середньорiчна температура повиря коливаеться в межах 9,1.9,9 °С. Абсолютний рiчний максимум температури - 41,5 °С - зафiксовано 18.08.2010. Найб^ьш теплими мiсяцями е липень i серпень з середньомiсячними температурами вщ 20,5 до 23,1 °С. Абсолютний рiчний мiнiмум температури -мшус 31 °С - вщзначався 14 сiчня 1950 року. Середньо-рiчна сума активних температур вище 10 °С з квiтня по жовтень становить 3316°С. За юльюстю опадiв регiон вiдноситься до зони з недостатшм зволоженням. За рж середня кiлькiсть опадiв становить 475 мм. Се-редньорiчна вiдносна волопсть повiтря знаходиться в межах 73 %. Посушливкть клiмату обумовлена па-нуванням сухих пiвнiчно-схiдних i особливо схщних вiтрiв. Середньорiчна швидкiсть руху вiтру - 3,7 м/с. Накопичення вологи в Грунп вiдбуваеться, головним чином, восени, частково взимку i ранньою весною, гiдротермiчний коефiцiент (ГТК) змшюеться вiд 0,22 до 0,77. Недостатня юльюсть вологи в Грунп негативно вiдбиваеться на врожайностi плодових насаджень та якосп плодiв, тому дефщит вологи можна компенсува-ти пльки за рахунок зрошення, яке, на жаль, у зв'язку
з економiчними проблемами практично не застосову-еться.
5. 2. Вплив абютичних чинниюв на формування масово¡ частки цукрiв у плодах сливи
Середнiй вмшт загального цукру в плодах вивче-них сортiв сливи, вирощених в умовах твденно-сте-пово'1 пiдзони УкраТни, знаходився на рiвнi 11,4 % та характеризувався сильною мшливктю за роками дослщжень, про що свщчить коефiцiент варiацii (V) 21,7 % (табл. 1).
Найвищий вмiст цукрiв з перевищенням середньо-го значення майже на 4 % зафжсований у 2012 рощ. Високим (на 3 % вищим за середнш рiвень) i стабшь-ним ^=6,6 %) за сортами вiн був у плодах урожаю 2007 року.
Слщ зазначити, що уа аналiзованi сорти характе-ризувалися високою мшливктю цукристостi за роками дослщжень. Найб^ьш стiйким за вмiстом цукрiв до впливу погодних умов року, виявився сорт Угорка iталiйська, коефiцiент варiацii у якого найнижчий (18,7 %). Найвищою мшливктю даного показника вщ-
значався сорт Волошка, який мав коефiцiент варiацii 24,5 %.
Таблиця 1
Вм1ст цукр1в у плодах сливи техшчноТ стиглосп (2003-2012 рр)
Сорт Середне значення, % min max V, %
Волошка 11,627±2,845 7,253 16,725 24,5
Стенлей 11,455±2,674 8,293 15,343 23,3
Угорка ¡талшська 11,087±2,071 8,034 13,768 18,7
Середне за сортами 11,389±2,472 7,253 16,725 21,7
Н1Р 05 0,202
Дисперсшним аналiзом пiдтверджено, що на нако-пичення загального цукру у плодах сливи основний вплив мають погодш чинники (фактор А). Частка впливу погодних чинниюв (А) становить в середньому 74 %, фактора сорту (В) - близько 1 %, а взаемодп фак-торiв А i В - близько 24 % (табл. 2).
Таблиця 2
Результати двохфакторного дисперсшного анал1зу впливу погодних чинниюв на формування вмкту цукр1в у плодах сливи
Джерело вар1ацй Сума квадра-rib Стутнь свободи Диспер-ая Рфакт Ртаб.095 Вплив, %
Фактор А (рж) 667,791 9 74,199 731,841 2 74,297
Фактор В (сорт) 7,601 2 3,801 37,485 3,1 0,846
Взаемод1я АВ 211,214 18 11,734 115,736 1,7 23,499
Для створення багатофакторно'1 моделi залежностi цукристостi слив вщ погодних умов було дослщжено 24 фактори, якi можуть мати ктотний вплив. Для 8 погодних факторiв встановлений сильний кореля-цшний зв'язок з аналiзованим показником. До них вщ-носяться: САТ за рж, СЕТ вище 10°С, а також наступш умови останнього мшяця формування плодiв: абсо-лютнi максимальш температури, середнi максимальнi та мжмальш температури, середнi температури, САТ i середня ВВП.
Отже, можна зробити висновок, що найбiльший вплив на величину масово'1 частки цукрiв в плодах сливи в умовах Швденно'1 степово'1 пiдзони УкраТни мають погодш умови останнього мкяця формування плодiв.
Це може бути пояснено динамжою 1х накопичення при достиганш на материнськiй рослинi (табл. 3).
З отриманих даних видно, що за останш 60 дiб перед збиранням, в плодах сливи накопичуеться в середньому 58,5 % цукрiв з сортовими коливанням в межах вщ 61,3 % у плодах сорту Волошка до 56 % сорту Угор-ка иалшська. Слщ також вщзначити, що у 2012 рощ, який вщзначався бiльш високими температурними
показниками останнього мкяця формування плодiв, швидюсть накопичення цукрiв у цей перюд була в середньому в 1,2 рази вищою порiвняно з 2011 роком. Причому бшьш стрiмке зростання цукристост (на 45 %) було характерно для плодiв сливи сорту Волош-ка, який характеризувався самою високою мiнливiстю даного показника за роками дослщжень.
Таблиця 3
Динамка цу^в при достиганнi плодiв сливи на материнськш рослинi
Сорт Рш дослщжень Вмют цу^в за етапами дослщжень, %
60 дiб до збирання 30 дiб до збирання 10 дiб до збирання Збирання плодiв
Волошка 2011 3,979±0,191 5,824±0,109 7,211±0,282 8,914±0,102
2012 5,909±0,106 9,179±0,781 13,328±0,496 16,725±0,269
Середне за роками 4,944±0,148 7,502±0,445 10,270±0,389 12,820±0,186
Угорка ^алшська 2011 4,146±0,072 7,155±0,168 9,353±0,267 10,924±0,335
2012 6,805±0,145 8,536±1,236 10,967±0,506 13,768±0,408
Середне за роками 5,476±0,109 7,846±0,702 10,160±0,387 12,346±0,372
Н1Р 05 1,534
Пiсля проведення множинного кореляцшного та регресiйного аналiзiв отримане наступне рiвняння залежностi вмшту цукрiв у плодах сливи вщ стресових погодних чинникiв (з вiрогiднiстю 95 %):
У=0,00222Х1-0,064460Х2+0,75256Х3+ +0,81939Х4-7,20252,
Найвищий вмiст вiльних кислот з перевищенням середнього значення майже в 2 рази зафжсований у 2004 рощ, а найменша мiнливiсть даного показника (У=6,2 %) у 2011 рощ. Низькою масовою часткою вiльних кислот (бшьше нiж у 2 рази нижче за середнш рiвень) ввдзначалися плоди сливи врожаю 2008 року, а найвищою мiнливiстю за сортами - врожаю 2010 року.
Рiвень мшливост титровано! кислотностi за роками до-слiджень в межах одного сорту ощнювався як високий. Най-нижчим коефiцieнтом варiацii характеризувалися плоди сли-ви сорту Волошка (У=37,1 %), найвищим - сорту Угорка 1та-лшська, який мав коефiцieнт варiацii майже 53 %.
Результати двохфакторного дисперсшного аналiзу свщчать, що на рiвень титровано! кислот-ностi в плодах сливи основний вплив мають погоднi чинники (фактор А). Частка впливу погодних чинниюв (фактор А) становить 85,1 %, сортових особливостей (фактор В) - 7,1 %, а взаемоди факторiв А i В - 7,5 % (табл. 5).
Таблиця 4
Вмют втьних кислот у плодах сливи техшчноТ стиглосп (2003-2012 рр)
де Х! - СЕТ>10 °С, °С, ( в межах вщ 1515 до 2268 °С), Х2 - абсолютна максимальна температура останньо-го мiсяця формування плодiв, °С, ( в межах вщ 34 до 41 °С); Х3 - середня максимальна температура останнього мкяця формування плодiв, °С, ( в межах вiд 28 до 35 °С); Х4 - середня мжмальна температура останнього мкяця формування плодiв, °С, ( в межах вщ 14 до 21 °С); У - вмкт загального цукру, %.
При цьому, коефвдент множинно! кореляцii Я=0,99, коефвдент детермiнацii Я2=0,99, скорегований коефiцiент детермшацп - 0,99, критерiй F(4,5)=172,68, рiвень значимостi - 0,00002, при стандартнш помилцi оцiнки - 0,25.
Приватш коефiцiенти еластичностi факторiв Х2, Х3, Х4 бiльше 1, що свщчить про бiльш iстотний вплив на формування масово! частки цукрiв у плодах сливи. Коефвдент еластичностi фактору Х! менше 1, вщпо-вщно i вплив його е менш iстотним. Найвищiй коефь цiент еластичносп мае фактор Х2 (абсолютна максимальна температура останнього мшяця формування плодiв), а отже i вплив його е домшуючим.
Отже, можна зробити висновок, що в умовах Шв-денно! степово! пiдзони Украши найбiльш iстотний вплив на процес формування масово! частки цукрiв в плодах сливи мають температурш показники останнього мкяця достигання.
5. 3. Вмшт абiотичних чинниюв на формування масово! частки вшьних кислот плодiв сливи
Середнiй рiвень титровано! кислотностi в плодах вивчених сорив сливи, вирощених в умовах Швденно'! степово! пiдзони Украши знаходився на рiвнi 0,65 % та ктотно змiнювався за роками дослщжень, про що свiдчить коефiцiент варiацii 45 % (табл. 4).
Сорт Середне значення, % min max V, %
Волошка 0,722±0,268 0,478 1,323 37,1
Стенлей 0,681±0,319 0,234 1,234 46,9
Угорка ^алшська 0,543±0,285 0,221 1,051 52,5
Середне за сортами 0,649±0,292 0,311 1,202 45,0
Н1Р 05 0,024 - -
Таблиця 5
Результати двохфакторного дисперсшного аналiзу впливу погодних чиннимв на формування вмкту вiльних кислот у плодах сливи
Джерело вар1ацй Сума квадра- riB Стутнь свободи Дис-персiя Рфакт Ртаб.095 Вплив, %
Фактор А (рж) 10,553 9 1,173 3230,521 2 85,083
Фактор В (сорт) 0,875 2 0,438 1205,926 3,1 7,058
Взаемод1я АВ 0,932 18 0,0518 142,602 1,7 7,512
Результатами кореляцшного аналiзу було встанов-лено, що титрована кислотшсть плодiв сливи корелюе з багатьма погодними факторами. Для 8 встановлений сильний кореляцшний зв'язок. До них вщносяться: сума ефективних температур бшьше 15 °С, вщнос-на волопсть повiтря за вегетацiйний перiод, рiзниця
м1ж максимальними та мшшальними температурами, юлькють опад1в, ГТК, а також середня, середня мшь мальна та абсолютна м1шмальна вщносна вологють повиря останнього мюяця формування плод1в.
Б1льш висок коефщенти кореляцп встановлеш м1ж вмгстом вшьних кислот та погодними умовами останнього мюяця формування плод1в. А це означав, що !х вплив в вагомшим.
Це тдтверджуеться динамжою накопичення в1ль-них кислот при достиганш плод1в сливи на материн-ськш рослиш (табл. 6).
Таблиця 6
Динамка втьних кислот при достиганш плодiв сливи на материнськш рослинi
Сорт PiK дослiджень Вмют вшьних кислот за етапами дослщжень, %
60 дiб до збирання 30 дiб до збирання 10 дiб до збирання Збирання плодiв
Волошка 2011 2,106±0,020 1,458±0,012 0,958±0,007 0,889±0,016
2012 2,029±0,008 1,237±0,007 0,823±0,021 0,534±0,013
середне за два роки 2,068±0,054 1,348±0,156 0,891±0,095 0,712±0,251
Угорка ^алш-ська 2011 1,627±0,012 1,111±0,009 0,941±0,015 0,888±0,015
2012 1,474±0,046 0,795±0,087 0,386±0,017 0,299±0,019
середне за два роки 1,551±0,108 0,953±0,223 0,664±0,392 0,594±0,417
Н1Р05 0,229
Так, результатами наших дослвджень встановлено, що протягом останшх 60 д1б достигання титрована кислотшсть плод1в сливи знижувться, незалежно вщ сорту та погодних умов року дослщжень. Але швид-кють розпаду в1льних кислот не однакова: у 2011 рощ, який характеризувався б1льшою юлькютю опад1в в останнш перюд формування плод1в, вона була у 2 рази меншою, шж у б1льш посушливому 2012 рощ.
Шдсумкове р1вняння для прогнозування титровано! кислотност плод1в сливи залежно вщ погодних фактор1в (з в!ропдшстю 95 %) мае вигляд:
У=0,425513+0,005985 Х1,
де Х1 - юлькють опад1в останнього мюяця формування плод1в, мм ( в межах вщ 2 до 142 мм), У - титрована кислотшсть, %.
При цьому, коеф1щент множинно! кореляцп Я=0,93, коефвдент детермшацп Я2=0,86, скорегований кое-фвдент детермшацп - 0,85, критерш F(1,8)=50,685, р1вень значимост1 - 0,00010, при стандартнш помилщ ощнки - 0,109.
Таким чином, можна зробити висновок, що на ти-тровану кислотшсть плод1в сливи найб1льший вплив мають погодш умови останнього м1сяця формування плод1в, а саме юлькють опад1в за цей перюд.
5. 4. Вплив абютичних чинниюв на формування цукрово-кислотного шдексу плодiв сливи
Середнш цукрово-кислотний шдекс (ЦК1) в плодах сливи знаходився на р1вш 23 в. о. (табл. 7), та вар1ював за роками дослщжень у межах вщ 8,3 в. о. у 2004 рощ до майже 43 в. о. у 2008. Високою стаб1ль-шстю ЦК1 м1ж сортами вщзначалися плоди сливи врожа!в 2004 та 2011 роюв, середньою - 2006 року, низькою - ус1х шших роюв дослщжень.
При сортовому ощнюванш смакових якостей було встановлено, що плоди ус1х дослщжених сорив сливи
мали приемний гармон1йний солодко-кислий смак з ЦК1 вщ 18,2 в. о. у плод1в сорту Волошка, до майже 28 в. о. - у слив сорту Угорка 1талшська. Найб1льшою мшливштю характеризувався ЦК1 у плодах сливи сорту Стенлей. При цьому коеф1щент вар1ацп ста-новив 70 %, а ЦК1 варжвав вщ 7,9 в. о. у 2004 рощ до 53 в. о. - у 2008.
Найменша мшлившть анал1зованого показника за-фжсована у плодах сливи сорту Волошка ^=42,5 %), але 1 вона знаходилась на високому р1вш.
Отже, вс анал1зоваш сорти сливи характеризувалися високою мшли-вютю цукрово-кислотного шдексу 1, ввдповвдно, смакових якостей, по ввдношенню до погодних чинниюв ^=42...70 %).
Для встановлення взаемозв'яз-ку м1ж х1м1чними показниками, як характеризують смаков1 якост пло-д1в, нами був проведений кореля-цшний анал1з (табл. 8).
Анал1з матрищ коефвденпв парно'! кореляцп констатував наявшсть колшеарних факторних показниюв, а саме показник Х2 (титрована кислотшсть) мае сильний функщональ-ний зв'язок з факторним показником Х3 (ЦК1). Сильний зв'язок, м1ж анал1зованими показниками плод1в лопчно легко пояснюеться: при збшьшенш титровано'! кислотност зменшуеться ЦК1.
Таблиця 7
Цукрово-кислотний шдекс плодiв сливи техшчно! стиглосп (2003-2012 рр)
Сорт Середне значення, % min max V, %
Волошка 18,183 8,197 31,320 42,5
Стенлей 22,962 7,852 52,457 69,9
Угорка ¡талшська 27,763 8,926 56,086 64,3
Середне за сортами 22,969 8,325 42,816 63,6
Н1Р 05 1,452 - -
Таблиця 8
Матриця коефщieнтiв парно! кореляцi! мiж хiмiчними показниками плодiв
Показник Х1* Х2 Х3
Х1 1 -0,52 0,67
Х2 -0,52 1 -0,9
Хэ 0,67 -0,9 1
Примтка: Х1 - загальний вмкт цукрiв, Х2 - титрована кис-лоттсть, Х— ЦК1
М1ж показником вмюту цукр1в (Х^ та ЦК1 також встановлений сильний зв'язок (г=0,67), але колшеар-ним вш не вважаються тому, що парний коефвдент кореляцп менше 0,7.
З погляду на це, розробляти окрему математичну модель для прогнозування ЦК1 е недощльним, а у якост! модел! прогнозування смакових якостей плод1в сливи вщ абютичних чинниюв слщ користуватися
розробленою рашше моделлю прогнозування BMicTy
вшьних кислот.
7. Висновки
1. Середнш bmîct загального цукру в плодах ви-вчених сортiв сливи, вирощених в умовах Пiвденноï степово! пщзони Украши, знаходився на рiвнi 11,4 %, вiльних кислот - 0,65 % та характеризувався сильною мшливютю за роками дослщжень, про що свщчать ви-сокi коефiцieнти варiацiï.
2. Основним стресовим абiотичним чинником, який мае найбшьш iстотний вплив на формування масовоï частки цyкрiв i органiчних кислот у плодах сливи, е погодш умови останнього мкяця формуван-
ня плодiв, а саме, вщповщно абсолютна максимальна температура та юльюсть опадiв за цей перюд.
3. За допомогою методiв варiацiйноi статистики були розробленi регресшш моделi для прогнозування вмiсту цукрiв та вiльних кислот залежно вщ абютич-них чинникiв, якi мають вигляд:
У=0,00222Х!-0,064460Х2+0,75256Х3+0,81939Х4 -
-7,20252 - для цукрiв i
У= 0,425513 + 0,005985 Х1 - для кислот.
4. У якостi регресшно! моделi прогнозування сма-кових якостей плодiв сливи вiд абiотичних чинниюв слiд користуватися моделлю для прогнозування вмк> ту вiльних кислот У=0,425513+0,005985 Х1.
Лиература
1. Заремчук, Р. Ш. Качество плодов перспективных сортов сливы домашней для Краснодарского края [Текст] / Р. Ш. Заремчук, С. В. Богатырева, Т. Л. Смелик. - Плодоводство и виноградарство Юга России. - 2014. - № 28 (04). - C. 9. - Режим доступа: http://www.journal.kubansad.ru/pdf/14/04/03.pdf
2. Guerra, M. Effect of harvest date on cold storage and postharvest quality of plum cv. Green Gage [Text] / M. Guerra, P. A. Casquero // Postharvest Biology and Technology. - 2008. - Vol. 47, Issue 3. - P. 325-332. doi: 10.1016/j.postharvbio.2007.07.009
3. Витковский, В. Л. Плодовые растения мира [Текст] / В. Л. Витковский. - С.-Пб.: Лань, 2003. - 592 с.
4. Oric, W. R. Plums [Text] / W. R. Oric, J. H. Hancock. - Temperate Fruit Crop Breeding, 2008. - P. 337-358. doi: 10.1007/978-1-4020-6907-9_11
5. Сало, И. А. Ринок кюточкових плодiв в Укра!ш та свт [Текст] / И. А. Сало // Екош^чний часопис ХХ1. - 2012. -№ 11-12 (2). - С. 24-27.
6. Еремин, Г. В. Ускорение и повышение эффективности селекции плодовых культур [Текст] / Г. В. Еремин, Р. Ш. Заремук, И. И. Супрун. - Краснодар: Просвещение-Юг, 2010. - 55 с.
7. Заремук, Р. Ш. Сорта сливы селекции СКЗНИИСиВ [Текст] / Р. Ш. Заремук, С. В. Богатырева // Плодоводство и вино-и градарство Юга России. - 2013. - № 21 (3). - С. 46-53. - Режим доступа: http://www.journal.kubansad.ru/pdf/13/03/05.pdf
8. Stacewicz-Sapuntzakisa, M. Chemical Composition and Potential Health Effects of Prunes: A Functional Food? [Text] / M. Stacewicz-Sapuntzakisa, P. E. Bowenb, E. A. Hussaina, B. I. Damayanti-Woodb, N. R. Farnsworthb // Critical Reviews in Food Science and Nutrition. - 2001. - Vol. 41, Issue 4. - P. 251-286. doi: 10.1080/20014091091814
9. Nergiz, C. Research on Chemical Composition of Some Varieties of European Plums (Prunus domestica) Adapted to the Aegean District of Turkey [Text] / C. Nergiz, H. Yildiz // Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 1997. - Vol. 45, Issue 8. -P. 2820-2823. doi: 10.1021/jf970032e
10. Lombardi-Boccia, G. Nutrients and Antioxidant Molecules in Yellow Plums (Prunus domestica L.) from Conventional and Organic Productions: A Comparative Study [Text] / G. Lombardi-Boccia, M. Lucarini, S. Lanzi, A.Aguzzi, M. Cappelloni // Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 2004. - Vol. 52, Issue 1. - P. 90-94. doi: 10.1021/jf0344690
11. Причко, Т. Г. Биохимическая оценка плодово-ягодного сырья Кубани [Текст] / Т. Г. Причко, Л. Д. Чалая, И. А. Мачнева, М. В. Карпушина // Садоводство и виноградарство. - 2006. - № 4. - С. 15-17.
12. Wills, R. B. H. Nutrient composition of stone fruit (Prunus spp.) cultivars: Apricot, cherry, nectarine, peach and plum [Text] / R. B. H. Wills, F. M. Scriven, H. Greenfield // Journal of the Science of Food and Agriculture. - 1983. - Vol. 34, Issue 12. -P. 1383-1389. doi: 10.1002/jsfa.2740341211
13. Crisosto, C. H. Increasing "Blackamber" plum (Prunus salisina Lindell) consumer acceptance [Text] / C. H. Crisosto, D. Garner, G. M. Grisosto, E. Bowerrman // Postharvest Biology and Technology. - 2004. - Vol. 34, Issue 3. - P. 237-244. doi: 10.1016/ j.postharvbio.2004.06.003
14. Usenika, V. Quality changes during ripening of plums (Prunus domestica L.) [Text] / V. Usenika, D. Kastelecb, R. Veberica,
F. Stampara // Food Chemistry. - 2008. - Vol. 111, Issue 4. - P. 830-836. doi: 10.1016/j.foodchem.2008.04.057
15. Garcla-Marino, N. Organic Acids and Soluble Sugars in Edible and Nonedible Parts of Damson Plum (Prunus domestica L. subsp. insititia cv. Syriaca) Fruits During Development and Ripening [Text] / N. Garcla-Marino, F. de la Torre, A. J. Matilla // Food Science and Technology International. - 2008. - Vol. 14, Issue 2. - P. 187-193. doi: 10.1177/1082013208092150
16. Crisostoa, C. H. Segregation of plum and pluot cultivars according to their organoleptic characteristics [Text] / C. H. Crisostoa,
G. M. Crisostoa, G. Echeverriab, J. Puy // Postharvest Biology and Technology. - 2007. - Vol. 44, Issue 3. - P. 271-276. doi: 10.1016/j.postharvbio.2006.12.005
17. Бублик, М. О. Методолопчт та технолопчт основи пщвищення продуктивност сучасного садiвництва [Текст] / М. О. Бублик. - К.: Нора-пршт, 2005. - 286 с.
18. Найченко, В. М. Технолопя збертання i переробки плодiв та овочiв [Текст] / В. М. Найченко, I. Л. Заморська. - Умань.: видавець «Сочшський», 2010. - 328 с.
19. Доспехов, Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) [Текст] / Б. А. Доспехов. - М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с.
