CC BY
140
Ukrainian Journal of Ecology
Ukrainian Journal of Ecology, 2017, 7(4), 500-505, doi: 10.15421/2017_151
ORIGINAL ARTICLE UDC 633.174.1; 631.543.4; 631.559
Formation of sugar sorgo productivity under the influence of
sowing terms
M.B. Grabovskiy, T.O. Grabovskaya, L.A. Kozak, O.S. Gorodetskyi, L.V. Bohatyr
Bila Tserkva National Agrarian University pi. 8/1 Soborna, Bila Tserkva, Kyivska oblast, 09117 Ukraine E-mail: nikgr1977@gmail.com, grabovskatatiana@gmail.corr,, kozaki@i.uc, o.gor@ukr.ne\,
mi la. bogatyr@gmaii. com Submitted: 26.10.2017. Accepted: 06.12.2017
The scientifically based choice of sowing terms for sorghum depends on the climatic conditions, type, state and humidity of the soil, biological characteristics of varieties and hybrids, the economic purpose of sowing, rate of positive temperatures growth. The purpose of the research was to determine the effect of sowing terms on the growth, development and the yield of green mass of sugar sorghum. In the experiment, the variety of sugar sorghum Silosne 42 and the hybrid Dovista were sown in three terms when the soil temperatures at the depth of seeding were: I - 6-8 °C, II - 8-10 °C, Ill - 10-12 °C. Biometric indexes of sugar sorghum depended both on sowing terms and varietal characteristics. The plants most intensively developed and formed the above-ground mass in a variant where the soil temperature at the depth of seeding was 10-12 °C, and plants height was 151.7 and 193.7 cm in the period of flowering - respectively in the Silosne 42 variety and the Dovista hybrid. The highest indexes of the leaf area (51.87 and 57.25 thousand m2/ha), photosynthetic potential (4.26 and 4.32 million m2*days/ha) and the net productivity of photosynthesis (3.50 and 3.54 g/m2 per day) of sugar sorghum were on varieties, sown when the soil temperature at the depth of seeding was 10-12 °C, respectively in the Silosne 42 variety and the Dovista hybrid. It was noted that the increase in the surface of leaf area and the duration of vegetation result in higher photosynthetic potential and, consequently, the growth of the green mass yield. Maximum indexes of pure productivity of photosynthesis are observed in the flowering period, that is, during the period of the most intense growth of the above-ground mass and the leaf surface of sugar sorghum. From the flag leaf stage until flowering stage there is an intense growth in sugar sorghum, and increment of green mass is 57.3-78.6% compared with the growing point differentiation stage. The sorghum biomass indexes had the highest values at all stages of the third sowing term. Increment of the green mass continues to the hard dough stage, while dry matter grows throughout the growing period. The highest yield of the green and dry mass of the Silosne 42 variety and the Dovista hybrid is observed in the hard dough stage, when the soil temperature at the depth of seeding was 10-12 °C - 74.8 and 17.4 t/ha and 83.7 and 20.2 t/ha. The Dovista hybrid prevailed on the yield of the green mass on 9.8-12.7% and dry matter on 4.57.8% than the Siloshne 42 variety.
Key words: sugar sorghum; sowing terms; plant height; surface of leaf area; green mass; dry matter; yield
nikgr1977@gmail.com, grabovskatatiana@gmail.com. kozakl@i.ua. o.gor@ukr.net.
mi la. bogatyr@gmail. com
Науково-обфунтований вибф CTpoKiB авби сорго, залежить вщ фунтово-^матичних умов, стану фунту, його вологосл, бiологiчних особливостей сорлв та гiбридiв, господарського призначення авби, TeMniB наростання позитивних температур. Метою дослщжень було встановити вплив строюв сiвби на рiст, розвиток i врожайнiсть зелено!' маси сорго цукрового. В досл^ вивчали сорт сорго цукрового Силосне 42 та пбрид Довкта якi висiвали в три строки, за температури фунту на глибин загортання наання: I - 6-8 °С, II - 8-10 °С, Ill - 10-12 °С. Бiомeтричнi показники рослин сорго цукрового залежали як вщ строюв сiвби, так i сортових особливостей. Найбтьш iнтeнсивно рослини розвивались та формували надземну масу на варiантi з авбою при тeмпeрaтурi фунту на глибин загортання насiння 10-12°С, висота 'х становила у перюд цвiтiння волотей - 151,7 i 193,7 см вщповщно у сорту Силосне 42 та пбриду Довiстa. Нaйвищi показники площi листково' повeрхнi (51,87 i 57,25 тис.м2/га), фотосинтетичного потeнцiaлу (4,26 i 4,32 млн. м2хдыв/га) та чисто' продуктивност фотосинтезу (3,50 i 3,54 г/м2 за добу) сорго цукрового були на вaрiaнтaх висiяних за температури фунту на глибин загортання наання 10-12°С, вiдповiдно у сорту Силосне 42 та пбриду Довкта. Вiдмiчeно, що пiдвищeння площi листково' повeрхнi та тривaлостi вегетацп, зумовлюе отриманню вищих покaзникiв фотосинтетичного потен^алу i вiдповiдно зростанню врожайносп зелено!' маси. Мaксимaльнi показники чисто''' продуктивност фотосинтезу спостeрiгaються в мiжфaзний пeрiод викидання волотi-цвiтiння, тобто в перюд найбтьш Ытенсивного наростання надземно' маси i листково' повeрхнi сорго цукрового. Вщ пeрiоду виходу в трубку до викидання волот у сорго цукрового спостер^аеться iнтeнсивний ркт i прирiст зелено' маси становить 57,3-78,6% порiвняно з фазою кущЫня. На всiх етапах за третього строку авби показники бюмаси сорго цукрового мали нaйвищi значення. Прирiст зелено' маси продовжуеться до восково' стиглостi зерна, а суха речовина наростае протягом всього вегетацмного перюду. Найвища врожaйнiсть зелено' та сухо' маси сорту Силосне 42 та пбриду Довкта сорго цукрового спостер^аеться, у фазу восково' стиглостi зерна, за авби при тeмпeрaтурi фунту на глибин загортання нaсiння 10-12°С - 74,8 та 17,4 т/га i 83,7 та 20,2 т/га. Пбрид Довкта переважав за урожайнктю зелено' маси сорт Силосне 42 на 9,8-12,7% а за збором сухо' речовини на 4,5-7,8%.
Ключов1 слова: сорго цукрове; строки авби; висота рослин; площа листково' поверх^; зелена маса; суха речовина; урожайнкть
Вступ
Збiльшення врожайносп e одним з найбiльш важливиx критерпв при вирощуваннi ciльcькогоcподарcькиx культур. Правильний пщбГр сортГв та пбридГв та ви6Гр строкГв сГв6и для умов конкретного господарства в поeднаннi Гз сучасними теxнологiями дозволяe пГдвищити врожайнГсть i стабГлГзувати виробництво вГдповГдно' продукцп (Rudnik-Ivashchenko, Storozhik, 2011).
Сорго (Sorghum bicolor) - одна з п'яти найважливiшиx в свт зерновиx культур, що забезпечуe xарчування людей, корми для тварин та сировину для промислового використання. Сорго, маe ряд унiкальниx особливостей: високоефективний фотосинтез типу C4, ефективне використання вологи та високу толерантнГсть до стресу (поcуxоcтiйкicть, жароспйюсть, можливГсть вирощування на фунтаx з низькою родючГстю) (Taylor et al., 2010). Завдяки цим унГкальним особливостям, сорго e однieю з перcпективниx cировинниx матерГалГв для бюенергетичного виробництва (Calviño, 2012). Цукрове сорго маe стебло з великою ктьюстю неcтруктурниx вуглеводГв (переважно цукрГв: cаxарози, глюкози та фруктози) (Xin, Wang, 2011). Завдяки високому вмГсту цукру в роcлинаx, цукрове сорго вирощують для отримання кормГв, сиропГв, патоки, цукрГв та виробництва етанолу (Bian et al., 2006). При вирощуванн на корм, сорго викориcтовуe приблизно на 30% менше води, нГж кукурудза, а також йому необxiдно менше азотниx добрив на формування xieV ж кГлькостГ врожаю (Miron et al., 2005).
Висока температура e основним фактором, що впливаe на продуктивнГсть багатьоx дикиx i культурниx рослин. Багато видГв ciльcькогоcподарcькиx культур тропГчного та субтропГчного поxодження чутливГ до виcокиx температура в дГапазонГ вГд 30°С до 55 °С (Kipnis, Solomon, 2005). Проте, сорго менш толерантне до висою/ix температур в порГвняннГ з кукурудзою. РГст, розвиток та продуктивнГсть сорго цукрового пГд впливом виcокиx температур залежить вГд ряду факторГв. Вони включають тривалГсть впливу як високо', так i низько' температури, фазу росту рослини пГд час температурного стресу та адаптацмы властивост конкретного сорту або гГбриду сорго цукрового. Негативний вплив низью/ix температур на проростання наання проявляeтьcя з найбГльшою силою в той перюд, коли проростки максимально подовжуються, але ще не досягли поверxнi фунту. Хоча проростання наання сорго цукрового може вГдбуватися при температурГ нижче 10 °С, поява cxодiв може затримуватися. Для оптимального проростання наання i появи cxодiв авбу слГд проводити коли середньодобова температура фунту на глибинГ 5 см досягне 15,6 °С за останнГ п'ять дГб (Wilson, Eastin, 1982). Якщо сГвбу в проxолодниx умоваx та на вологиx фунтаx не можливо вГдкласти необxiдно використовувати для заxиcту насГння вГдповГднГ фунгГциди (Wosnitza, Hartmann, 2012). При температурГ фунту 9-12 oC поява cxодiв сорго вiдбуваeтьcя через 16 днГв, 15-19 oC - через 9 днГв, 20-25 oC - 5,5 дГб, 28-26 oC - 6 дГб i 29-34 oC - через 5 дГб (Chamarthy et al., 2012).
У волоп й xолоднi весни, а також на тяжкиx за меxанiчним складом i сильно заcмiчениx фунтаx бГльш пГзнГ строки сГвби мають незаперечнГ переваги порГвняно з раннГми, якГ в циx випадкаx дають зрГдженГ cxоди та пригнГчуються бур'янами (Kadyrov S.V. et al., 2008).
Бюлопчна су^в^ть правильно вcтановлениx строкГв сГвби, як засобу отримання виcокиx урожа'в бюмаси, поля^ в
Ukrainian Journal of Ecology, 7(4), 2017
створены оптимальних умов для проходження Bcix eTaniB органогенезу. Науково-обфунтований вибГр CTpoKiB авби сорго, залежить вiд фунтово-клГматичних умов, стану фунту, його вологосп, бюлопчних особливостей сортiв та гiбридiв, господарського призначення авби, темпГв наростання позитивних температур (Kassam, Andrews, 1975). Метою наших дослГджень було встановити вплив строкiв сiвби на ркт, розвиток i врожaйнiсть зелено!' маси сорго цукрового.
Матер1ал i методи досл1джень
Польовi дослiди проводили протягом 2012-2016 рр. в умовах Навчально-виробничого центру БГлоцерювського нацюнального аграрного уыверситету, який розмiщeний в Центральному Лкостепу Укра'ни. Грунт дослiдноí дiлянки -чорнозем типовий вилугуваний, середньоглибокий, малогумусний на карбонатному лес.
ДослГд проводили за наступною схемою: Фактор А. Сорт та пбрид сорго цукрового: Силосне 42 i Довкта; Фактор В. Строки авби за температури фунту на глибин загортання наання: I - 6-8 °С, II - 8-10 °С, Ill - 10-12 °С. ДослГд закладався за методом систематичних повторювань: в кожному повторены вaрiaнти дослГду розмiщувaлися по дГлянках послiдовно. Повторювaнiсть дослiдiв - триразова. АгротехнГка в дослiдaх вщповщала зaгaльноприйнятiй для центрального Лiсостeпу Укра'ни.
Методичною основою експериментальних дослiджeнь були "Методика проведення дослав з кормовиробництва" (Babych, 1994), "Основи наукових дослГджень в агрономп" (Yeshchenko, V. O., 2005). Облiк урожaйностi з облкових дiлянок проводили шляхом зважування зелено' маси з кожно' дтянки з наступним перерахунком и на гектар. Математичну обробку одержаних результалв проводили за методикою дисперсмного аналГзу, достовГрнГсть рГзницГ мГж сeрeднiми дослГдних вaрiaнтiв i контролем оцiнювaли за критeрieм Стьюдента.
Результати та Тх обговорення
Темпи росту i розвитку рослин сорго цукрового в онтоген^ дають можливiсть своечасно впливати на процес формування високо! продуктивностi культури. Швидюсть росту i розвитку рослин мають пряму залежнiсть iз юльюстю доступно! вологи та температурним режимом, тому безпосередньо залежать вщ строюв сiвби.
За даними наших спостережень рослини сорго цукрового на початку вегетацп (до фази виходу в трубку) повтьно формували надземну масу, в цей перюд вiдбуваеться активний розвиток коренево! системи. Рослини третього строку авби розвивались за бтьш сприятливих умов i формували бюмасу масу швидко протягом всього вегетацмного перiоду порiвняно з першим та другим строками авби. Висота рослин на цьому варiантi знаходиться в межах: у перюд виходу в трубку 58,7 i 60,8 см; у перюд цвтння волотей - 151,7 i 193,7 см; фазу восково! стиглостi зерна -249,7 i 294,6 см, вiдповiдно у сорту Силосне 42 та пбриду Довкта (рис. 1).
Рис. 1. Динамка змГни висоти рослин сорго цукрового залежно вГд строкГв авби, см (середне за 2012-2016 рр.) Строк авби за температури фунту на глибин загортання наання: I - 6-8°С, II - 8-10°С, III - 10-12°С.
У вaрiaнтaх першого строку авби висота рослин була найменшою i становила нaприкiнцi вегетацп 221,4 i 267,8 см. В умовах меншо' суми ефективних температур, за першого строку авби, Ытенсивнкть формування коренево' системи та надземно' маси рослинами сорго цукрового знижувалась порГвняно з бтьш тзИшими строками. Фотосинтетична дГяльнГсть рослин мае важливе значення, адже сприяе пГдвищенню продуктивностГ посГвГв сорго цукрового, яка значною мГрою залежить вГд площГ листково' поверхы. Саме це забезпечуе основне збГльшення збору бiомaси i оргaнiчноí речовини.
Площа листкГв - це досить мобГльний показник фотосинтетично' дГяльностГ рослин, який дуже змЫюеться пГд дieю умов вологозaбeзпeчeностi, температурного режиму, морального живлення та Гнших aгротeхнiчних прийомГв вирощування (Rudnik-Ivashchenko, Storozhik, 2011). Нaйвищi показники площГ листково' повeрхнi (51,87 i 57,25 тис.м2/га), фотосинтетичного потенцГалу (4,26 i 4,32 млн. м2хднГв/га) та чисто' продуктивностГ фотосинтезу (3,50 i 3,54 г/м2 за добу) сорго цукрового були на варГантах висГяних за температури фунту на глибинГ загортання наання 10-12°С, вГдповГдно у сорту Силосне 42 та пбриду ДовГста (табл. 1).
Таблиця 1. Продуктивн1сть фотосинтезу nocÍBÍB сорго цукрового залежно в1д строев авби, (середне за 2012-2016 рр.)
Сорт, пбрид
Строки авби*
Силосне 42
ДовГста
Площа листковоУ поверхнi у фазу цвтння, тис.м2/га
42,34 46,76 51,87 47,62 50,90 57,25
Фотосинтетичний потенц1ал, млн. м2хдн1в /га
4,17 4,24
4.29 4,23
4.30 4,37
Чиста продуктивн1сть фотосинтезу, г/м2 за добу
3,42
3.47 3,54
3.48 3,52 3,59
*Температура фунту на глибин загортання насiння I - 6-8°С, II - 8-10°С, Ill - 10-12°С
За другого i першого строкiв сiвби спостер1гаеться зменшення на 9,9-16,8% площi листковоУ поверхнi, на 1,2-3,2% фотосинтетичного потенц1алу i на 1,9-3,4% чистоУ продуктивносп фотосинтезу. Це пояснюеться дефiцитом тепла за першого i другого строюв авби, тодi як за третього рослини сорго цукрового були краще забезпечен теплом i вологою та основними факторами життедiяльностi рослин.
Таким чином раны строки авби наання сорго цукрового призводять до зменшення площi листковоУ поверхнi рослин сорго цукрового порiвняно з третiм строком авби, коли температура фунту становить 10-12 оС. Вiдмiчено, що пГдвищення площi листковоУ поверхнi та тривалосп вегетацп, зумовлюе отриманню вищих показниюв фотосинтетичного потенцiалу i вiдповiдно зростанню врожайностi зеленоУ маси. Максимальнi показники чистоУ продуктивностГ фотосинтезу спостерiгаються в мiжфазний перiод викидання волотГ-цвГтГння, тобто в перюд найбiльш iнтенсивного наростання надземноУ маси i листковоУ поверхн сорго цукрового.
Характерна бiологiчна осо6ливГсть соргових культур - повГльний р1ст у перший перiод розвитку (до виходу в трубку-стеблування). ТГльки пГсля утворення мГцноУ кореневоУ системи рослини сорго приступають до бГльш Гнтенсивного росту i накопиченню бГльшоУ вегетативноУ маси (Anda, Pinter, 1994). Результати наших спостережень за динамГкою наростання маси у рослин сорго цукрового залежно вГд строюв авби пГдтверджують це положення. Так, в перюд кущГння - вихГд у трубку накопичення зеленоУ маси, залежно вГд строкГв сГвби, становило у сорту Силосне 42 - 18,126,4 т/га а у пбриду ДовГста - 20,2- 27,4 т/га (табл. 2).
Таблиця 2. Динамка наростання бюмаси рослин сорго цукрового залежно вГд строкГв сГвби, т/га, (середне за 2012-2016 рр.)_
Сорт, пбрид
Силосне 42
ДовГста
HIP05
Строки авби
I
II
I
II
А В
АВ
кущ|ння-вих|д в трубку 18,1
20.3
26.4 20,2
23.5 27,4 2,8 3,3 5,2
Перюд росту та розвитку рослин вих1д в трубку- стеблування-стеблування викидання волот
45,3 52,1
57.5
51.6 57,8
62.7 2,6 3,2 5,0
56.5 61,2 66,7 62,3 68,0
72.6 2,7 3,0 4,9
воскова стигл1сть зерна 67,2 71,9 74,8 75,6
79.6
83.7 2,9 3,4 5,3
II
II
Слщ вiдмiтити, в цей пeрiод, вiдсутнiсть достовiрноУ рiзницi за цим показником як мiж строками сiвби, так i мiж гiбридaми (HI Р05 для строюв сiвби 3,3, для гiбридiв 2,8).
Як зазначае в сво'х дослiджeннях (Kurilo, Gerasimenko, 2012) вщ цвiтiння до восково' стиглостi зерна прирiст бiомaси зменшуеться вiдповiдно до строюв сiвби. Це пояснюеться тим, що строки авби впливають не ттьки на генотип рослин, а й на ркт, розвиток, формування врожаю i його якiсть.
Починаючи вiд пeрiоду виходу в трубку до викидання волот у рослин сорго цукрового спостер^аеться iнтeнсивний рiст i прирiст 'х маси становить 57,3-78,6% порiвняно з першим перюдом визначення. На всiх етапах за третього строку авби показники бюмаси сорго цукрового мали нaйвищi значення. Прирiст зелено' маси продовжуеться до
восково! стиглосп зерна, а суха речовина наростае протягом всього вегетацмного перюду.
Формування бюмаси сорго цукрового залежно вщ строкiв сiвби вiдбуваеться пiд впливом факторiв зовнiшнього середовища та окремих елеменлв вирощування. Достатня кiлькiсть опадiв та тепла в сприятливi за гiдротермiчним режимом роки, сприяли отриманню велико! кiлькостi вегетативно! маси сорго цукрового, яка рiзнилась залежно вщ рiзних строкiв сiвби. В середньому за п'ять роки найбтьша врожайнкть зелено! маси сорго цукрового була у варiантi третього строку авби - 74,8 i 83,7 т/га, менша - у другому 71,9 i 79,6 т/га i м^мальна - у першому - 67,2 i 83,7 т/га, вiдповiдно у сорту Силосне 42 та пбриду Довкта (табл. 3).
Таблиця 3. Урожайнкть зелено! маси сорго цукрового у фазу восково! стиглосп зерна, залежно вщ строюв сiвби, т/га, (середне за 2012-2016 рр.)
Сорт, пбрид Строки авби 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. Середн
1 64,0 71,2 75,8 45,9 79,2 67,2
Силосне 42 II 69,9 76,8 78,7 50,3 83,7 71,9
111 73,1 78,9 81,5 52,6 87,8 74,8
I 72,8 81,3 84,0 51,4 88,3 75,6
Довкта II 77,0 85,5 86,3 58,0 91,0 79,6
111 82,6 88,1 90,6 62,4 94,6 83,7
Н!Ро5(середне за 5 роюв): А - 2,9; В - 3,1; АВ - 5,2 т/га
По роках дослщжень вищою продуктивнiсть сорго цукрового була у 2014 i 2016 рр. (ГТК вегетацмного перюду 1,54 i 1,80), млымальною у 2015 р. (ГТК=0,57). Зменшення урожайностi зелено!' маси в 2015 р. становило 35,6-44,7% порiвняно з бГльш сприятливими роками. Урожайнкть зелено! маси гiбриду Довкта була вищою на 7,7-8,9 т/га ыж у сорту Силосне 42.
У листках рослин вмГст сухо! речовини значно вищий нiж у стеблах, це пояснюеться тим, що листки рослин виконують функцГ! фотосинтезу, транстраци та газообмiну. Тобто в хлоропластах енерпя свiтла перетворюеться на енерпю хiмiчних зв'язкгв i як по6гчний продукт видiляеться кисень. А у стеблах головними фунщями е: утримання листя на свгтлг, транспорт рГдин мгж коргнням i пагонами в ксилемГ i флоемi, зберГгання поживних речовин (Wilson, Eastin, 1982). До перюду викидання волот накопичення сухо! маси вГдбуваеться повгльно, а в перюд цвгтгння та восково! стиглосп зерна - найбГльш штенсивно.
НайбГльший вмГст сухо! речовини у вегетативних органах спостерГгався у варГант третього строку сГвби. В середньому вмГст сухо! речовини у листках за першого строку сГвби був меншим на 19,1 % за другого строку - на 11,6 % порГвняно з трелм строком авби. У стеблах вмГст сухо! речовини також був вищим у перюд восково! стиглосп зерна за третього строку авби наання сорго цукрового на 17,7 i 6,8% ыж за першого та другого строюв (табл. 4.).
Таблиця 4. ВмГст сухо! речовини у окремих органах сорго цукрового за рГзних сгроюв авби у фазу восково! стиглосп зерна, %, (середне за 2012-2016 рр.)
Сорт, пбрид Строки авби Вмкт сухо! речовини, % у листках у стеблах Збiр сухо! речовини, т/га
I 25,4 18,3 14,6
Силосне 42 II 27,8 31,5 20,6 22,1 16,2 17,4
I 27,6 19,3 16,9
Довкта II 30,1 22,0 18,8
III 34,0 23,6 20,2
BMicT сухо!' речовини у фазу восково!' стиглосп зерна у листках був на 7,1 -10,4% бтьшим ыж у стеблах. Пбрид Довкта у порiвняннi i3 сортом Силосне 42 мае вищий потен^ал продуктивность Рослини пбрида здатн швидко формувати вагому листкову поверхню i високий фотосинтетичний потенцiал, звщси пiдвищуеться продуктивнiсть фотосинтезу i зростають темпи накопичення сухо!' речовини. Пбрид Довкта переважав за вмiстом сухо!' речовини сорт Силосне 42 на 1,0-2,5% а за збором сухо! речовини на 2,3-2,8 т/га.
Висновки
Бюметричы показники рослин сорго цукрового залежали як вщ строюв авби, так i сортових особливостей. Найбтьш iнтeнсивно рослини розвивались та формували надземну масу на вaрiaнтi з авбою при тeмпeрaтурi фунту на глибин загортання нaсiння 10-12°С, висота 'х становила у перюд цвiтiння волотей - 151,7 i 193,7 см вщповщно у сорту Силосне 42 та пбриду Довiстa. За рахунок сприятливих фунтово-кл1матичних умов рослини третього строку авби формували бтьшу площу листково' повeрхнi у пeрiод цвтння волотi - 51,87 i 57,25 тис.м2/га, мaксимaльнi показники фотосинтетичного потен^алу (4,26 i 4,32 млн. м2хдыв/га) та чисто' продуктивностi фотосинтезу (3,50 i 3,54 г/м2 за добу), вщповщно у сорту та пбриду. Зростання площi листково' повeрхнi, зумовлюе отриманню вищих покaзникiв фотосинтетичного потенцалу i вiдповiдно пiдвищeння врожaйностi зелено' маси. Найвища врожaйнiсть зелено' та сухо' маси сорту Силосне 42 та пбриду Довкта сорго цукрового спостер^аеться, у фазу восково' стиглост зерна, за сiвби при тeмпeрaтурi Грунту на глибинi загортання наання 10-12°С -74,8 та 17,4 т/га i 83,7 та 20,2 т/га. Пбрид Довкта переважав за урожaйнiстю зелено' маси сорт Силосне 42 на 9,8-12,7% а за збором сухо' речовини на 4,5-7,8%.
References
Anda, A., Pinter, L. (1994). Sorghum germination and development as influenced by soil temperature water content. Agron J, 86(4), 621-624.
Babych, A. O. (Ed.). (1994). The method of conducting experiments on fodder production. Vinnytsia. (in Ukrainian)
Bian, Y., Yazaki, Y., Inoue, M., Cai, H. (2006). QTLs for Sugar Content of Stalk in Sweet Sorghum (Sorghum bicolor L. Moench).
Agricultural Sciences of China, 5(10), 736-744. http://doi:10.1016/S1671 -2927(06)60118-1
Calvino, M., Messing, J. (2012). Sweet Sorghum as a Model System for Bioenergy Crops. Current Opinion Biotechnology, 23(3), 323-329. http://doi:10.1016/j.copbio.2011.12.002
Chamarthy, V., Ratnavathi, S.R.K., Bathula, S., Vijay, K., Dasari, G.K. and Jagannath, V.P. (2012) Effect of Time of Planting on Cane Yield and Quality Characters in Sweet Sorghum. Journal of Sustainable Bioenergy Systems, 2, 1-9. http://dx.doi.org/10.4236/jsbs.2012.21001
Kadyrov, S.V., Fedorov, V.A., Bolshakov, A.Z. (2008). Sorgo. Rostov on the Don: Rostisdat (in Russian)
Kassam, A., Andrews, D. (1975). Effects of Sowing Date on growth, development and yield of spotosensitive sorghum at Samaru, Northern Nigeria. Exp. Agr, 11(3), 227-240
Kurilo, V.L., Gerasimenko, L.A. (2012). Productivity of sugar sorghum for the production of biofuels depending on the timing of seed and the depth of seeding. Sugar beets, 1, 14-15.
Miron, J., Zuckerman, E., Sadeh, D., Adin, G., Nikbachat, M., Yosef, E., Ben-Ghedalia, D., Carmi, A., Kipnis, T., Solomon, R. (2005) Yield, Composition and in Vitro Digestibility of New Forage Sorghum Varieties and Their Ensilage Characteristics. Animal Feed Science and Technology, 120, 17-32. http://dx.doi.org/10.1016/j.anifeedsci.2005.01.008
Rudnik-Ivashchenko, O.I., Storozhik, L.I. (2011) Status and prospects of sorghum crops in Ukraine. Bulletin of Agroindustrial Production of Kharkiv Region, 10, 198-206. (in Ukrainian)
Taylor, S.H., Hulme, S.P., Rees, M., Ripley,B., Wooward, F.I., Osborne, C.P. (2010). Ecophysiological Traits in C3 and C4 Grasses: A Phylogenetically Controlled Screening Experiment. New Phytologist, 185(3), 780-791. http://doi:10.1111 /j.1469-8137.2009.03102.x
Wilson, G.L., Eastin, J.D. (1982) The Plant and Its Environment. Sorghum in the Eighties: Proceedings of the International Symposium on Sorghum, Patancheru.
Wosnitza, A., Hartmann, S. (2012) Determination of Region-Specific Data of Yield and Quality of Alternatives to Silage Maize in Fodder Crops: Field Trails with Forage Gras and Clover Grass Mixtures, Sorghum as well as Whole Plant Silage of Grain. Proceedings International Conference on the German Diabrotica Research Program, Berlin.
Xin, Z., Wang, M.L. (2011). Sorghum as a Versatile Feedstock for Bioenergy Production. Biofuels, 2(5), 577-588. http://doi:10.4155/bfs.11.125
Yeshchenko, V.O., Kopytko, P.H., Opryshko, V.P., Kostohryz, P.V. (2005). Basic research in agronomy. Kyiv: Diia. (in Ukrainian)
Citation:
Grabovskiy, M.B., Grabovskaya, T.O., Kozak, L.A., Gorodetskyi, O.S., Bohatyr, L.V. (2017). Formation of sugar sorgo productivity under the influence of sowing terms. Ukrainian Journal of Ecology, 7{4), 500-505. I Thk work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
