CC BY
86Формування здоров’язбережної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури
Омельяненко В.Г
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Анотації:
У статті розкривається суть поняття здоров'язбережна компетентність вчителя фізичної культури. Обґрунтовується необхідність включення в навчальний план студентів факультету фізичного вихованняінтегрованоїдисципліни «Здоров'язбережна діяльність вчителя фізичної культури». Пропонується зміст навчальної програми інтегрованого курсу. Ефективність роботи з фізичного виховання населення залежить від обґрунтованості параметрів фізичного навантаження, методик розвитку фізичних якостей і навчання рухових дій.
Ключові слова:
студент, компетентність, збереження здоров’я, інтегрована дисципліна.
Омельяненко В.Г. Формирование здоро-вьясохраняющей компетентности будущего учителя физической культуры. В
статье раскрывается суть понятия здоро-вьясохраняющая компетентность учителя физической культуры. Обосновывается необходимость включения в учебный план студентов факультета физического воспитания интегрированной дисциплины «Здоровья-сохраняющая деятельность учителя физической культуры». Предлагается содержание учебной программы интегрированного курса. Эффективность работы по физическому воспитанию населения зависит от обоснованности параметров физической нагрузки, методик развития физических качеств и обучения двигательным действиям.
студент, компетентность, сохранение здоровья, интегрированная дисциплина.
Omelyanenko V.G. Forming of health of saving competence of future teacher of physical culture. In the article essence of concept of health opens up saving competence of teacher of physical culture. The necessity of plugging in the curriculum of students of faculty of physical education of computer-integrated discipline is grounded «Health saving activity of teacher of physical culture». Maintenance of on-line tutorial of computer-integrated course is offered. Efficiency of work on physical education of population depends on validity of parameters of the physical loading, methods of development of physical qualities and teaching motive actions.
the student, competence, the health preservation, the integrated discipline.
Вступ.
В останні роки намітилася стійка тенденція до погіршення стану здоров'я школярів. Однією з причин такої ситуації стала система шкільної освіти, орієнтована на інтелектуалізацію й інтенсифікацію навчального процесу. Інформаційна перевантаженість, психоемоційна напруженість навчального процесу, його нераціональна з гігієнічної точки зору організація, недостатнє урахування вчителями індивідуальних можливостей учнів спричиняють втрати здоров'я школярів. У цих умовах підвищується роль учителя фізичної культури у вирішенні проблеми формування, збереження і зміцнення здоров'я учнів [5,12].
Соціально-оздоровча функція освіти актуалізує проблему формування здоров’язбережної компетентності вчителя. Провідне місце у цьому напрямку належить вчителю фізичної культури, від компетентності якого багато в чому залежить здоров’я і працездатність нації.
Останнім часом обґрунтоване занепокоєння викликає стан здоров’я школярів. За даними Міністерства охорони здоров’я серед дитячого населення за останнє десятиліття істотно (в 1,5-3 рази) зросла частота хронічних захворювань, які призводять до інвалідності. Це хвороби нервової, ендокринної, серцево-судинної, шлунково-кишкової, кістково-м’язової систем. Серед наших першокласників тільки 5-9% практично здорових дітей. Кількість хронічно хворих дітей збільшується за роки навчання у 2,5 рази [11].
За даними соціологічного дослідження Українського інституту соціальних досліджень імені О. Яременка 10-15% української учнівської молоді (залежно від віку і типу навчального закладу) не практикували у звичному розкладі дня будь-яких фізичних вправ, тренувань, а близько 50% присвячували руховій активності не більше півгодини або години на тиждень. Необхідну кількість фізичних навантажень, які за три© Омельяненко В.Г., 2009
валістю та інтенсивністю мають розвиваючий ефект, виконували лише 5-10% опитаних (показники дівчат у 2-4 рази нижчі, ніж у юнаків). Щодня у будні 1-4 години проводили перед телевізором близько 65-75% опитаних, 0,5-3 години за комп’ютером - 65-90%. У 90 % школярів діагностуються різні захворювання. Суттєво зросла частота порушень постави у дітей. Різко прогресують в середовищі підростаючого покоління хронічні хвороби серця, гіпертонія, неврози, остеопороз, артрити, ожиріння та ін. [4,6].
За даними Міністерства освіти і науки України кількість учнів, які за станом здоров’я належать до спеціальної медичної групи, на початок 2008 року складає 4,2 відсотка від загальної кількості дітей. За даними медичних обстежень і спеціальних опитувань студентів 9 із 10 мають відхилення у стані здоров’я; на 100 чоловік припадає до 95 і більше захворювань різної етіології; до 50% студентів перебуває на диспансерному обліку; кожний 5 студент (а на гуманітарних факультетах навіть кожний 2-3) зарахований до підготовчої, спеціальної медичної групи або взагалі звільнений за станом здоров’я від фізичних навантажень [2].
Спеціалісти вказують на різні причини незадовільного рівня здоров’я учнівської молоді, серед яких відсутність ефективної моделі виховання свідомого і дбайливого ставлення до власного здоров’я. Сьогодні постала проблема створення нової гуманістичної моделі розвитку фізичної культури, в центрі уваги якої
- інтереси, потреби, мотиви та здоров’я конкретної людини [10].
Робота виконана за планом НДР Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Г натюка.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті - теоретично обґрунтувати необхідність включення в навчальний план студентів факультету фізичного виховання інтегрованої дисципліни
«Здоров’язбережна діяльність вчителя фізичної культури».
Відповідно до поставленої мети використовувалися такі методи дослідження: аналіз програмно-нормативних документів, офіційних документів Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, спеціальної літератури, періодичної преси, електронних публікацій.
Результати дослідження.
Формування нової моделі фізичного виховання вимагає формування здоров’язбережної' компетентності майбутнього вчителя фізичної культури. Досліджуючи цю проблему, виникла потреба її теоретичного обґрунтування. Основним напрямком теоретико-методологічного обґрунтування зазначеної проблеми є визначення дефініцій цього процесу. Очевидним є той факт, що формування здоров’язбережної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури залежатиме від загальнотеоретичних поглядів спеціалістів на суть і складові понять компетентність, компетенції і здоров’язбережна компетентність.
У перекладі з латинської мови слово «competentia» означає коло питань, з якими людина добре обізнана, має певний досвід, - компетентність у певній галузі трактується як «володіння відповідними знаннями й здібностями, які дозволяють ґрунтовно судити про цю галузь і ефективно діяти в ній» [7, 13], тобто компетентність є результатом набуття компетенції.
Поглиблює розуміння зазначених понять російських учених про так званих «дві освіти»: перша - та, що представлена в навчальних програмах та підручниках і підлягає обов’язковому засвоєнню й контролю; друга - свого роду «прихована освіта», тобто певні досягнення, результати, які «сприяють формуванню компетентності, особистісного досвіду й інших показників освіченості» [1, 14] (вони не обмежуються певним набором знань та умінь). У зв’язку з цим пропонується новий підхід до модернізації освіти
- на компетентнісній основі. Сутність його полягає у конструюванні такого змісту, який «не зводиться до знаннєво-орієнтувального компонента, а передбачає цілісний досвід розв’язання життєвих проблем, виконання ключових (тобто тих, які стосуються багатьох соціальних сфер) функцій, соціальних ролей, компе-тенцій» [1, 14].
Таким чином, якщо компетенція трактується як задана норма, вимога до підготовки фахівця, то компетентність розглядається як сформована якість, результат діяльності, «надбання» студента.
Аналіз нормативно-правових документів і спеціальної літератури виявив відсутність визначення поняття «здоров’язбережна компетентність», що пояснюється його поліфункціональним характером. Проте, дефініцію поняття «здоров’язбережна компетентність» можна визначити за аналогією, якщо компетентність - це здатність діяти на основі здобутих знань, то здоров’язбережна компетентність - це знання і уміння формувати, зберігати і зміцнювати здоров’ я здорових людей. Однак зважаючи на те, що компетентність є результатом набуття компетенції,
тому здоров’язбережна компетентність вчителя фізичної культури визначається не стільки знаннями численних здоров’язбережних технологій, скільки умінням фахівця доцільно їх включати в освітню систему.
Зміст здоров’язбережної компетентності вчителя фізичної культури визначають державні документи. Зокрема, в Національній доктрині розвитку освіти звертається увага фахівців на необхідність пропаганди здорового способу життя, стимулювання у молоді прагнення до здорового способу життя, забезпечення індивідуального підходу під час занять фізичними вправами, можливості набуття кожною людиною необхідних науково обґрунтованих знань про здоров’я і засоби його зміцнення, про шляхи і методи протидії хворобам, про методики досягнення високої працездатності та тривалої творчої активності [9].
В Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту поставлено конкретне завдання перед спеціалістами - зміст і обсяг занять фізичними вправами повинні визначатися на підставі науково обґрунтованих норм для окремих груп населення, наявних мотивів і цінностей, з урахуванням характеру рухової активності людини у професійній діяльності, навчанні та побуті. Першочергового значення набуває формування у громадян переконання у необхідності регулярного використання різноманітних форм фізичного виховання та масового спорту [10].
Формування здоров’язбережної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури знайшло своє відображення в кваліфікаційній характеристиці випускника факультету фізичного виховання, де зазначені типові завдання з усіх видів професійної діяльності вчителя. Опанувавши навчальний матеріал циклу медико-біологічних дисциплін, спеціаліст повинен, зокрема: розуміти закономірності взаємодії організму з навколишнім середовищем; науково вірно оцінювати вплив фізичних вправ на організм людини; визначати рівень фізичного розвитку та оцінювати стан соматичного здоров’я школярів; раціонально дозувати фізичне навантаження; проводити кваліфіковану консультацію серед населення з питань оптимального вибору найбільш доцільних для кожної людини рухових режимів і форм занять фізичними вправами та ін. [3].
Зміст здоров’язбережної компетентності вчителя фізичної культури визначає навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. Їх аналіз за останні 20 років показав, що пріоритетним матеріалом поступово стають теоретико-методичні знання, засоби і методи оздоровлення учнів, способи контролю за власним станом здоров’я. Фахівцями визначені основні завдання фізичного виховання школярів: навчання прикладному використанню одержаних знань з біології, валеології і фізичної культури для удосконалення свого організму; навчання методикам використання засобів фізичного виховання для підвищення своїх функціональних можливостей; навчання методиці складання програм самостійних занять, щоб мати можливість підтримувати свою фізичну активність в зрілому віці; навчання методиці самоконтролю за змінами, які відбуваються в організмі,
для визначення ефективності своїх занять [8].
Пріоритетність формування здоров’язбережної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури обумовила необхідність проаналізувати теми дисертаційних досліджень за даними фондів Національної бібліотеки ім. В.Вернадського. Аналіз показав, що в дослідженнях вивчаються різні аспекти професійної підготовки спеціаліста в галузі фізичної культури. Проте, при всій різноманітності підходів до підготовки педагогічних кадрів проблема формування здоров’язбережної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури не знайшла належного відображення в дисертаційних роботах.
Важливе місце у вивченні проблеми формування здоров’язбережної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури в навчальному процесі займають статті, які регулярно публікуються у науковій періодиці. З метою вивчення сучасного стану проблеми, яка нас цікавить, був проведений аналіз електронних статей, що висвітлюють актуальні проблеми підготовки вчителя фізичної культури. В результаті аналізу було визначено, що проблема формування здоров’язбережної компетентності вчителя розглядалася в загальному аспекті різними авторами. Однак суть поняття і технологія формування здоров’язбережної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури практично не розглядалися, а тому вимагають подальшої розробки.
Таким чином, актуальність дослідження проблеми формування здоров’язбережної компетентності вчителя визначається: сучасними тенденціями розвитку освіти; нереалізованим потенціалом вищих педагогічних закладів освіти у підготовці висококваліфікованих кадрів, спроможних ефективно реалізовувати завдання збереження і зміцнення здоров’ я школярів; підвищенням вимог до здоров’ язбережної компетентності вчителя фізичної культури.
Переорієнтація змісту фізичного виховання учнівської молоді на оздоровчу спрямованість вимагає удосконалення системи професійної освіти вчителя фізичної культури. Професійна підготовка майбутнього фахівця фізичного виховання змістовно переплітається з біологічною освітою, тому озброєння студентів факультету фізичного виховання теорією і технологією формування здоров’ я є пріоритетним завданням біологічних дисциплін. Проте зміст сучасного наукового світогляду стосовно проблеми керування здоров’ ям здорової людини складає інформація не лише з біологічних дисциплін, а комплексу психолого-педагогічних, спортивно-педагогічних та інших навчальних предметів. Тому в навчальному плані підготовки майбутніх вчителів фізичної культури на випускних курсах повинні викладатися інтегровані дисципліни, зокрема, з проблеми формування, збереження і зміцнення здоров’я людини. Одним із варіантів такого курсу на факультеті фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка є навчальна дисципліна «Здоров’ язбережна діяльність вчителя фізичної культури», мета якої - сформувати у студентів уміння керувати фізичним здоров’ям людини. Зміст
інтегрованого курсу забезпечує вивчення методологічної основи, сутності, структурних компонентів і функцій здоров’яорієнтованої дидактичної системи учителя фізичної культури.
Оволодівши матеріалом інтегрованого курсу «Здоров’язбережна діяльність вчителя фізичної культури» студент:
• набуде знань формування здоров’язбережного навчального середовища і застосування в навчальному процесі сучасних оздоровчих технологій;
• ознайомиться з організаційно-педагогічними умовами формування здоров’ язбережної компетенції вчителя фізичної культури;
• оволодіє технологієюрозробкиздоров’яорієнтованої дидактичної системи; метрологічними основами програмно-нормативного забезпечення фізичного виховання школярів.
Програма складається з трьох розділів: «Ідеологічні основи формування фізичного здоров’я людини», «Здоров’язбережна компетентність вчителя фізичної культури», «Метрологічні основи програмно-нормативного забезпечення фізичного виховання школярів».
Матеріал першого розділу програми ознайомлює студентів з методологічними і теоретичними основами проблеми формування, збереження і зміцнення здоров’я людини; матеріалами конференцій, де розглядається проблема утвердження здорового способу життя, шляхи покращення стану здоров’я сучасних школярів, інноваційні засоби збереження і зміцнення здоров’я; здоров’яформуючими освітніми концепціями і технологіями. Вивчення державних документів, спрямованих на покращення фізичного здоров’я людини, допоможе майбутньому вчителю фізичної культури сформувати систему поглядів щодо формування здоров’язбережного навчального середовища.
Предметом вивчення матеріалу другого розділу програми є здоров’язбережна компетентність вчителя фізичної культури. Студенти вивчають суть цього поняття, здоров’язбережні технології, які використовуються під час уроків фізичної культури та позауроч-ний час. Опанувавши матеріал другого розділу інтегрованого курсу, студент навчиться складати власну здоров’яорієнтовану дидактичну систему.
Ефективність роботи з фізичного виховання населення залежить від обґрунтованості параметрів фізичного навантаження, методик розвитку фізичних якостей і навчання рухових дій. На сучасному етапі ефективність вибору раціональних варіантів побудови педагогічного процесу в значній мірі залежить від застосування математичних методів формалізації реальних систем та процесів. Проблемі математичного моделювання процесу фізичного виховання різних верств населення присвячений матеріал третього розділу програми. У ньому розглядаються також математико-статистичні методи, які є інструментом розробки норм і стандартів, що є основою модельних характеристик фізичного здоров’я, підготовленості, розвитку; призначення норм у масових змаганнях, оцінки коректності проведення тренувального процесу та його елементів.
Для вивчення матеріалу навчальної програми відводиться 72 навчальних години (2 кредити) з них на лекції - 12 годин, практичні заняття - 24 години і самостійну роботу 36 годин. Навчальна робота по курсу проводиться в 9 семестрі у формі лекцій, практичних занять, самостійної роботи студентів і завершується іспитом.
Висновки.
Аналіз педагогічних досліджень і практичного досвіду свідчать про зростаючий інтерес до питань, пов’язаних із здоров’язбережною компетентністю вчителя фізичної культури. Проте проблема її формування залишається не вирішеною. Основними причинами цього є:
• відсутність загальновизнаного розуміння здоров’язбережна компетентність вчителя фізичної культури як комплексного феномену, який має великий потенціал для покращення рівня здоров’я підростаючого покоління;
• недостатнярозробленістьтеоретико-методологічних основ формування здоров’язбережної компетентності вчителя фізичної культури, що характеризують її суть і можливості удосконалення;
• не розробленість змістового і методико-технологічного аспекту формування здоров’я-збережної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури.
Подальше дослідження передбачає обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування здоров’язбережної компетент-
ності майбутнього вчителя фізичної культури; розробку методико-технологічного аспекту формування здоров’язбережної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури.
Література.
1. Болотов В.А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика.
- 2003. - № 10. - С. 8-14.
2. Виступ Міністра о світи і науки України І. О. Вакарчука на спільній із Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту колегії з питань реформування фізичної культури, збереження здоров'я учнівської та студентської молоді у навчальних закладах України (11.11.2008р.) // http://www.mon.gov.ua/newstmp/2008/01_12/doc.doc
3. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика «Бакалавр» за спеціальністю 010100 - Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура. Напряму підготовки 0101 - Педагогічна освіта. Наказ МОН України №400 від 1 грудня 2004.
4. Здоров ’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді. Інформація Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка в межах міжнародного проекту «Health Behavior in School-Aged Children» (HBSC), 2007 //www.mzz.com.ua/news. php?extend.93
5. Ирхин В.Н. Здоровьеориентированная дидактическая система учителя физической культуры / В.Н. Ирхин, Ф.И. Собянин, И.В. Ирхина // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 2005. - № 4. - С. 54-56.
6. Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми «Здорова нація» на 2009-2013 рр. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.05.2008р. №731-р //www. kmu.gov.ua/sport/doccatalog/document?id=94399
7. Краевский В.В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах/ В.В. Краевский, А.В. Хуторской // Педагогика.
- 2003. - № 2. - С. 3-10.
8. Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності різних експериментальних програм фізичного виховання в школі, їх змісту та технології реалізації. - К.: Наук. світ, 2006. - 25 с.
9. Національна доктрина розвитку освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2002. -№ 2. - С 9-22.
10. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту. Указ Президента України № 1148 від 28 вересня 2004 року
11. Ніколаєнко С.М. Освіта в інноваційному поступі суспільства / С.М. Ніколаєнко // Освіта України. - 14.08.2006. - №60-61 (754).
12. Про підсумки розвитку загальної середньої та дошкільної освіти у 2007/2008 навчальному році та завдання на 2008/2009 навчальний рік //Інформаційно-аналітичні матеріали до підсумкової колегії МОН України 22 серпня 2008 року, Київ /За загальною редакцією Міністра освіти і науки України І.О. Вакарчука // www.mon.gov.ua/kolegia/analituka_2008.rar
13. Савченко О.Я. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів / О.Я. Савченко // Початкова школа.
- 2001. - № 7. - С. 1-4.
14. Соколова І. Професійна компетентність вчителя: проблема структури та змісту / І. Соколова // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. - 2004.
- Випуск 1. - С. 8-16.
Надійшла до редакції 04.11.2009р.
Омельяненко Володимир Григорович [email protected]
