CC BY
28Формування врожаю нових сортов малини [ДиЬиэ Шаеив 1_.) у Правобережному ГПсостепу УкраТни
В. М. Остапенко,
*астрант, О. П. Луштган,
старший науковий ствробтник 1нститут садтництва (1С) НААН
УДК 634.71:631.526.32:631.165
форМу&анш врожаю нови?с со1
побережному Якостепу Украши
Наведено результате/ оцшювання семи сорт/в малини: Новокиташська (к), Феномен (к), Саня, Персея, Гусар, Крепиш та Струнка-за здатнктю формувати господарсько-цшнийурожай залежно в1д погоднихумов року вирощування. Виокремлено сорт Гусар, у якого впродовж двох роме досл1джень (2009-2010) в1дзначено найвищу врожайнкть високояккних яг1д.
Ключов1 слова:
Малина вщзначаеться уьмкапь-ними споживчими та л1кувапьни-ми властивостями, тому й мае широкий попит у населения. Незважаючи надавнезнайомство людини з ц1ею рослиною (понад 2,5 тис. роюв тому), перил повь домлення про м культивування з'явилися лише в середин 16 ст. \ належать англмському ботаыку Турнеру, а першим зображенням в лп"ератур1 вона завдячуе «1сторм рослин» Джерардав 1857 р. [1].
Залежно вщ сорту й умов вирощування у плодах малини мю-тяться, %: цукри - 7-11, серед яких переважають добре засво-юваы фруктоза \ глюкоза, бток -0,5-0,8, пектин - 0,6-0,9, ор-гаычы кислоти - 1,2-2,3 [2-4]. Серед останых особливе мюце поещае сапщилова, котра характеризуемся бактерицидними властивостями \ використову-еться як потопнний, жарознижу-вальний та знеболювапьний за-с1б. Багат1 ягоди малини на ктт-ковину (4,8-5,1%), що стимулюе роботу киишвника та сприяе ви-веденню холестерину з оргаыз-му. Цтющ1 властивост1 мають не лише плоди малини, а й листки, суцвптя, стебло, корЫь.
Сучасы сорти ц1е( культури в оптимапьних умовах вирощу-
малина, сорт, урожаи
вання характеризуються висо-кою врожайнютю (15-20 т/га). Протедля повного забезпечення населения р1вень виробництва ягщ ц1еТ культури в Украш1 недо-статнм (2010 р. - ваповий зб1р 24,7тис.т,урожайнють-4,9т/га). Основною причиною такого становища, як \ в бтьшост1 крат евь ту, вважаеться негативний вплив кшматичних умов на рослини, що спостер1гаеться останым часом [5].
Загапьы завдання для вс1х ра-йоыв вирощування малини в на-ш1й держав1 - це виведення та впровадження високоврожайних сорт1в, придатних для мехаызо-ваного виробництва \ таких, що вир1зняються високими товар-ними, смаковими й технолопч-ними характеристиками плод1в [6-10].
Серед основних причин по-пршення стану насаджень \ зниження врожайност1 малини е недосконалий промисловий сортовий склад \ певне послабления селекцмно! роботи. Ниы завданням бтьшост1 евппвих селекцмних програм з ц1е! культури е створення високоадапто-ваних сорт1в ¡нтенсивного типу, яю формували б урожай не мен-ше 20 т/га, з великими ягодами
уыверсального призначення, з високими смаковими характеристиками.
Прюритетними районами вирощування малини в Украш1 е Втницька, Ки'тська, Черкаська, Юровоградська област1 та реп-они з розвинутою переробною промисловютю. Для розширен-ня райоыв виробництва ц1еТ рослини необхщно оновлювати й пол1пшувати наявы сорти.
Методика I матер1али до-слщжень. Дослщження вико-нувалися в 2009-2010 рр. у се-лекцмно-технолопчному вщдш1 1нституту сад1вництва (1С НААН). Експериментальною базою слугували насадження малини 2007 р. садЫня (смт. Новосшки Киево-Святошинського району Ки1всько'|'област1). Об'ектамидо-слщжень були с1м сорт1в: Ново-кита'тська (к), Крепиш, Феномен (к), Струнка, Саня, Персея, Гусар, рослини яких розташоваы за схемою 3,0 х 0,5 м. На одному погонному метр1 залишали десять плодоносних стебел.
Грунт дослщно! дтянки темно-с1рий опщзолений серед-ньосуглинковий на лесовидно-му суглинку, типовий для зони. Ктькють гумусу в орному шар1 Грунту становить 1,9%, вмют ру-
: Науковий кершник-Т. £. Кондратенко, доктор сшьськогосподарських наук, професор
еортовивчення #2' 2011
та охорона прав на сорти рослин
_СОРТОВИВЧЕННЯ ТА СОРТОЗНАВСТВО_
Формування врожаю нових сорта малини [Rubus ¡daeus L.) у Правобережному Люостепу УкраТни
багаторЫш 2009р. 2010р.
початок шт.
масове шт.
масове дост.
юнецьдост.
Рис. 1. Кмьккть опадш (мм) у перюд проходження основних фенофаз
хомих фосфатов у метровому горизонт! (0-100 см) - у середньо-му 10,6, обмтного калю - 8,8 \ лужногщрол1зованого азоту -4,7 мг/100 г Грунту. Реакщя фунтового розчину слабокисла -у шар1 0-40 см рН становить 6,1; 0-100 - 6,6. Польов1 роботи ви-конували згщно з технолопчни-ми картами [4].
Основний облк та спостере-ження проводили за «Програмою \ методикою сортовивчення пло-дових, ягщних та гор1хоплщних культур» [2].
Результати й обговорення дослщжень. Роки дослщжень характеризувалися контраст-ними погодними умовами, що дало змогу спостер1гати реакцю сорт1в на коливання темпера-тури та кшькють опад1в пщ час проходження основних фенофаз. За даними метеоролопч-ного пункту 1С НААН, протягом 2009 р. середня температура липня становила +21,4, Ычня --3,8°С. Абсолютний максимум температур досягав +34,5°С. Тривалють вегетащйного пер1-оду в рк дослщжень становила 241 день. Перюд активно! ве-гетаци росл и н з середньодобо-вою температурою +10°С \ вище становив 209 дыв. Р1чна сума опад1в дор1внювала 414,2 мм, що майже на 240 мм менше вщ середньобагатор1чних даних (рис.1). Гщротерм1чний коефщ-ент на пер1оди кв1тування та до-стигання врожаю становив вщ-повщно 0,8 та 0,6.
Зниження температури 22 кв1тня до -3,1 °С призвело до пщ-мерзання молодих пагон1в зам1-щення та верх1вковихлисточк1в, а суха погода в перюд проходження основних фенофаз малини негативно вплинула на загальний стан рослини \ в подапьшому - на величину та яюсть урожаю и до-слщжуваних сорт1в. Загапом погоды умови 2009 р. були мало-сприятливими для вирощування
Uiei культури. Особливо вплинули вони на таю фенолопчн1 фази, як початок штування та формування врожаю, в перюд проходження яких була недостатня юлькють опад1в (5,7 мм при середых бага-тор1чних - 15,0 мм) з середньою температурою понад +16°С, що позначилося на ктькост1 латера-л!в на naroHi, kbItok на плодовм гточц1, Maci та якост1 плод1в i в щпому спричинило низький вро-жай.
У 2010 р. середня температура липня становила +23,8, ачня --9,1°С. Абсолютний максимум температур досягав +35,0°С. Тривалють вегетацмного nepiofly становила 200 fli6. Сезон активно! вегетацГ! рослин ¡з середньо-добовою температурою +10°С i вище тривав 178 fli6. Р1чна сума опад1в дор1внювала 494,8 мм, що майже на 80 мм бтьше вщ попе-реднього року та на 150 мм менше вщ середньобагатор1чних да-них(рис.2). Напротивагу2009р., у 2010 р. було зафксовано менше забезпечення рослин воло-гою в перюд !хнього цвтння та достатне пщ час плодоношения
(ГТК 1,0), атакожпщвищення се-редньодобово! температури вщ +2°С до +4°С. Лише в час масо-вого достигання ягщ випала над-м1рна кшьюсть опад1в (81,4 мм, що на 54,4 мм бшьше за серед-н1 багатор1чн1 дан1), \ це сприяло збтьшенню маси та незначному попршенню смакових якостей плод1в.
У 2009 р. в перюд достигання ягщ ГТК був низьким (0,6), що на 0,4 менше, ыжу 2010 р., коли врожай звичайних сорт1в малини зрю у три рази. Отже, найбшьшу потребу у вод1 рослини малини вщчувають в пер1од формування та достигання врожаю, що в по-дальшому позначаеться на вро-жайност1.
За роки дослщжень найбшьшу кшькють латератв на одному стебл1 сформувапи сорти Гусар та Феномен (к) - вщ 22,7 до 31,0 штук. У 2009 р. в рослин сорт1в Новокита!вська (к), Персея та Саня утворилося найменше пло-дових гшочок на одному стебл1 -вщ 12,0 до 17,7 шт. На противагу цьому у 2010 р. за достатнього забезпечення вологою цей по-
Середня багаторЫна 2009р. Ш 2010 р.
поч. meim. мае. цв/'т. мае. дост. юн. дост.
Рис. 2. Середньодобова температура пов1тря в перюд проходження рослинами малини основних фенофаз, °С
еоРтовивчення#2' 20и
та охорона прав на сорта рослин
Формування врожаю нових copTÍB малини [Rubus idaeus L.) у Правобережному JlicocTeny УкраТни
Таблиця 1
Урожайшсть copTÍB малини та °м складов!, 1С НААН, 2009-2010 рр.
Назва сорту Кшьккть плодових гшочок на стебле шт. Середня маса ягоди, г. Кшьккть япд на одно-му латерал1, шт. Маса япд в 1 стебла, кг Урожайнкть, т/га
PÍK 2009 2010 2009 2010 2009 2010 2009 2010 2009 2010
Гусар 23,3 31,0 2,8 3,5 7,0 10,5 0,46 1,14 15,2 38,0
Крепиш 20,0 15,3 1,9 2,5 7,4 13,5 0,29 0,52 9,5 17,2
НовокитаТвська (к) 17,7 26,7 1,9 2,3 17,7 7,1 0,17 0,44 5,8 15,0
Феномен (к) 24,7 22,7 2,5 3,4 5,5 14,2 0,33 1,10 ИД 36,5
Струнка 22,0 17,0 2,6 3,0 7,9 10,1 0,44 0,52 14,8 17,2
Персея 10,0 26,3 2,2 3,1 15,2 8,1 0,43 0,66 14,3 22,0
Саня 12,0 27,7 2,0 3,2 14,2 8,5 0,41 0,75 13,5 25,1
HIP05 0,98 1Д0 0,11 0,28 0,90 3,6 - - 0,22 0,24
казник зрю удв1Ч1 I становив 26,3-27,7 шт. (табл. 1).
Найбтьшу кшькють ягщ на одному латерат було зафксовано у 2009 р. в контрольного сорту Новокита!вська - 17,0 шт. Дещо нижним, та все ж пор1вняно ви-соким був цей показник у сорт1в Саня та Персея (див. 4 стор. об-кладинки) - вщповщно 15,2 та 14,2 шт. на противагу 2010 р., коли вЫ знизився майже вдв1ч1 (8,1 та 8,5 шт.).
Портняно з 2009 р. у 2010 р. пом1тно (на 0,4-1,2 г) зросла ма-са ягщ уах дослщжуваних сорт1в, а саме у Струнко!, Персе!, Сан1 та Феномена (к) - вщ 3,0 до 3,40 г. Найб1пьш1 плоди впродовж двох роюв дослщжень сформувапи рослини сорту Гусар ((див. 4 стор. обкпадинки), найдр1бн1ил - сор-ти Крепиш та Новокита!вська (к). За врожайнютю у 2009 р. кра-щими виявилися сорти Струнка, Персея та Гусар (вщповщно 14,3 та 15,2 т/га), причому перший та останый - за високо! к!пькост1 латерал1в на одному пагоы (до 3,3 шт.) та велико! маси ягщ (до 2,8 г), а Персея - за раху-
нок велико! кшькост! плод1в на одному пагоы - понад 15,0 шт. Найменший урожай у тому ж рощ було вщзначено у контрольного сорту Новокита!вська. Хоча цей сорт \ сформував багато латера-л1в на стебл1 (17,7 шт.) \ плод1в на латерат (17,7 шт.), але середня маса останых не перевищувала 1,9 г, що й спричинило в цшому низьку врожайнють - 5,8 т/га.
У 2010 р. найвищим цей показник був у сорт1в Гусар та Феномен (к) - вщ36,5 до 38,От/га за рахунок велико! маси ягоди (до 3,5 г), к1пькост1 плодових п-лочок на стебл1 (вщ 22,7 до 31,0 шт.) \ значно! к1пькост1 плод1в на одному латерат (вщ 10,5 до 14,2 шт.). Високий урожай сформува-ли також рослини сорт1в Саня та Персея - вщповщно 25,1 та 22,0 т/га. Найменш урожайними того рокубули сорти Крепиш, Струнка та Новокита!вська (к) (вщ 15,0 до 17,2 т/га), яю сформувапи др1б-ы ягоди (до 2,5 г) \ малу кшькють латератв на одному стебл1 (17,0 шт.). Цей спричинило таку низьку врожайнють. Пор1вняно з 2009 р. у 2010 р. цей показник в уЫх до-
сл!джуваних сортт пщвищився у три рази. Основною причиною таких змт е достатня кшькють опад1в у перюд формування та достигання врожаю.
Висновки. За роки досл'\-джень, проведенихузош Правобережному /Псостепу Украши, найвищу врожайнють неза-лежно вщ погодних умов фор-мували рослини малини сорту Гусар - 15,2 т/га (2009) та 38,0 т/га (2010). Урожай цього сорту формувався за рахунок велико/ к\лькост'\ плодових гшочок на одному стебл/ (до 31,0 шт.) / збшь-шення середньо/ маси ягщ (до 3,5 г). Високою врожайнютю в'щ-значилися також сорти Саня та Персея - вщ 13,5 (2009) до 25,1 т/га (2010).
Рослини дослщжуваних сорпв малини виявили р'\зку реакц1ю на кшькють опад\в у перюд про-ходження основних фенофаз, особливо в перюд штування та формування врожаю. За збшь-шення /7 в ц\ фенофази рослини цвши удв\ч\ довше / ¡хня урожай-нють зростала у три рази.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1.
2.
3.
Витковский, Л. В. Плодовые растения мира. / Л. В. Вит- 4. ковский. - СПб.: Изд-во "Лань", 2003. - С. 364-368. Программа и методика сортоизучения плодовых, 5.
ягодных и орехоплодных культур (Под общей редакцией академика РАСХН E.H. Седова и доктора с-г н. Т. П. Огольцовой). - Орел: Изд-во Всероссийского научно-исследовательского института селекции плодовых культур, 1999. - С. 608. 6.
Малина / Под. ред. Трушечкина Г. В., Ярославцева И. Е., Кичины В. В. - Москва, 1970. - С. 57.
Жуковский, П. М. Культурные растения и их сородичи. / П. М. Жуковский, 3-е изд. - Л., 1971. - 752 с. Казаков, В. И. Перспективы создания ремонтантных сортов малины для машинной уборки урожая. / Н. С. Евдокименко. // Плодоводство и ягодоводство России: Сб. науч. работ. ВСТ1СР. - М.: Вымпел, 2004. - Т.
Казаков, В. И. Возможности совмещения оптимального уровня хозяйственно ценных признаков в потомстве ремонтантных форм малины. / В. И. Казаков,
еортовивчення #2' 20и
та охорона прав на сорта рослин
_СОРТОВИВЧЕННЯ ТА СОРТОЗНАВСТВО_
Формування врожаю нових copTÍB малини [Rubus idaeus L.) у Правобережному Люостепу УкраУни
Н. С. Евдокименко. // Плодоводство и ягодоводство России: Сб. науч. работ / - М.: ВСТ1СР, 1998. - Т. 5. - С. 170-173.
7. Кичина, В. В. Генетика и селекция ягодных культур./ В. В. Кичина. - М.: Колос, 1984. - С. 278.
8. Пантеев, А. В. Перспективные сорта земляники, малины и облипихи. / А. В. Пантеев. // Земляробства и садах
9. Раинчикова, Г. П. Оценка гибридного фонда малины по некоторым хозяйственным признакам. / Плодоводство:
Науч. тр. /. - Минск: БелНИИ плодоводства, 1986. - Вып
10. Типов1 технолопчш карти на створення насаджень гор1хопл1дних та япдних культур. / За ред. О. М. Шесто-
11. Ярославцев, Е. И. Малина. / Е. И. Ярославцев. - М.: Агропромиздат, 1987. - 2-е изд., перераб. и доп. - С. 3.
12. Hedri, U. P. The Small Fruits of New York // Rep. N. Y. St. Agrie. Exp. Stn. for 1925.
еоРтовивчення#2' 20n
та охорона прав на сорти рослин
