CC BY
54
ЛШГВОДИДАКТИКА
УДК 373.8.016:811.161.2(07)
А. В. ГАМЗА Nyse4kaa@mail.ru асшрант,
Рiвненський державний гумаштарний унiверситет
ФОРМУВАННЯ ТЕКСТОТВОРЧО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В ЗАСОБАМИ СИНТАКСИЧНО1 РОБОТИ НА УРОКАХ
УКРА1НСЬКО1 МОВИ
Окреслено теоретичнI аспекти щодо змгсту поняття «текстотворча компетентнгсть» у методицI навчання укратськоХ мови. Проанал1зовано практичш елементи формування навички текстотворення шляхом використання синтаксичних засоб1в. Апробовано дослгдження щодо означеноI проблеми. Науково обтрунтовано важливгсть застосування синтаксичних понять як одного 1з мовних засоб1в формування текстотворчо'1 компетентностг в учнгв початкових клаЫв. З 'ясовано методику роботи над синтаксичними поняттями при роботI з короткими зв 'язними висловлюваннями. Визначено основнг синтаксичш одиницг, що сприяють розвитку навички текстотворення на уроках укратськоХ мови. Опрацьовано вправи методико-практичного характеру, як е основою формування текстотворчих умгнь I навичок в учнгв початкових клаЫв.
Ключовi слова: компетентнгсть, текстотворча компетентнгсть, навичка текстотворення, система мовних понять, синтаксична едтсть, одиниц1 мови та мовлення, слово, речення, текст.
А. В. ГАМЗА Nyse4kaa@mail.ru аспирант,
Ровенский государственна гуманитарный университет
ФОРМИРОВАНИЕ ТЕКСТОТВОРЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ СРЕДСТВАМИ СИНТАКСИЧЕСКОЙ РАБОТЫ
НА УРОКАХ УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА
Рассмотрены теоретические аспекты относительно содержания понятия «текстотворческая компетентность» в методике обучения украинскому языку. Проанализированы практические элементы формирования навыка текстотворения путем использования синтаксических средств. Апробированы исследования относительно отмеченной проблемы. Научно обоснована важность применения синтаксических понятий как одного из языковых средств формирования текстотворческой компетентности в учеников начальных классов. Выяснена методика работы над синтаксическими понятиями при работе с короткими связными высказываниями. Определены основные синтаксические единицы, которые содействуют развитию навыка текстотворення на уроках украинского языка. Проработаны упражнения методико-практического характера, которые являются основой формирования текстотворческих умений и навыков в учеников начальных классов.
Ключевые слова: компетентность, текстотворческая компетентность, навык текстотворения, система языковых понятий, синтаксическое единство, единицы языка и речи, слово, предложение, текст.
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
А. HAMZA
Nyse4kaa@mail.ru Postgraduate Student, Rivne State Humanitarian University
THE DEVELOPMENT OF WORD-TO-TEXT COMPETENCE OF JUNIOR SCHOOL CHILDREN BY MEANS OF SYNTAX-RELATED EXERCISES AT THE
LESSONS OF UKRAINIAN
The article gives an outline of theoretical aspects regarding the nature of "word-to-text competence " in methodological studies of the Ukrainian language; the practical elements of formation of skills constituting the word-to-text competence are analyzed by the use of syntactic facilities; the research by home and modern scholars is approved in relation to the given issue; the importance of application of syntactic concepts is grounded as one of linguistic means of competence development; the methods for primary school childeren to work with short coherent expressions are described; basic syntactic units that assist in development of word-to-text skills at the lessons of Ukrainian are illustrated; exercises of practical character are developed.
Keywords: competence, word-to-text competence, skills, syntactic unity, units of language and speech, word, sentence, text.
З уведенням нового Державного стандарту початково! загально! освгги (№ 462 вщ 24 кв^ня 2011 р.) у галузi «Мова та лтература» змшилися тдходи до навчання укра!нсько! мови. Вщзначено, що основна мета !! вивчення полягае у формуванш ключових компетентностей молодшого школяра, яка виявляеться у зростанш вмшня користуватися вшма видами мовленнево! дiяльностi [8, с. 56].
При застосуванш компетентнiсного пiдходу вивчення укра!нсько! мови у початковiй школi задовольняеться потреба опанування не окремими знаннями i вмiннями, а здатшстю використовувати сформованi навички у рiзноманiтних ситуацiях, досягаючи при цьому високого рiвня особистiсного розвитку.
Спираючись на дослщження I. П. Гудзик щодо компетентнiсного пiдходу, зазначимо, що змют понять «компетентнiсть» i «компетенцiя» потребуе детальшшого аналiзу. Провiвши детальний огляд методолопчних джерел, можемо стверджувати, що компетенщя - це суспiльна норма, вимога, яка включае знання, умшня, навички, способи дiяльностi, певний досвщ. Сама по собi вона не е характеристикою особистосп, а стае нею в процес засвоення i рефлекси того, хто навчаеться, перетворюючись у компетентнiсть. Компетентнiсть - це здатшсть застосовувати набутi знання, вмшня, навички, способи дiяльностi, власний досвщ у нестандартних ситуацiях з метою виршення певних важливих проблем. Вона е особистюним утворенням, яке проявляеться в процес активних самостiйних дш людини [4, с. 16].
Основа розвитку мовленнево! дiяльностi молодшого школяра - текстотворення, тобто постiйний розвиток вмшь створювати тексти як за ч^ко окресленою тематикою, так i на вiльну тему, залежно вщ мети спiлкування та середовища виступу. У цьому процесi важливе мюце займае формування текстотворчо! компетентностi, оскшьки вона сприяе удосконаленню обох титв мовлення: усного i писемного.
Складнють проблеми щодо формування текстотворчо! компетентност молодших школярiв засобом синтаксично! роботи та багатоаспектшсть !! вивчення зумовили розгляд означеного питання: психологiчний аспект розвитку мовлення молодших школярiв (Л. С. Виготський, П. Я. Гальперш, М. I. Жинкш, О. Р. Лурiя); збагачення словникового запасу учшв на рiзних етапах мовленневого розвитку (К. Ушинський, М. Вашуленко, Л. Кулибчук, Н. ^ранчук, М. Наумчук, Г. Передрш, В. Шляхова, Н. Голуб, Н. Гац, В. Собко); культура мовлення (Н. Бабич, Б. Головш, Л. Мацько); мовний аспект (М. Вашуленко, К. Пономарьова, Н. Оранчук, М. Пентилюк, М. Рамзаева, О. Хорошковська); комушкативний аспект вивчення мови (А. Богуш, Л. Варзацька, В. Мельничайко, М. Пентилюк).
Аналiз науково-методичних джерел засвiдчив, що проблема формування текстотворчо! компетентносп засобом синтаксично! роботи на уроках укра!нсько! мови ще недостатньо
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
дослщжена. He4iTKO простежусться методологiчна основа формування навички текстотворення у молодших школярiв. Психологiчна структура не повшстю вирiшена щодо визначення змiсту навчання, методики формування навички говоршня через процес текстотворення.
Вивчаючи елементи синтаксису, молодшi школярi оволодiвають здобутими вмiннями та навичками у початкових класах. Опанування знаннями з синтаксису в початкових класах сприяе: формуванню у школярiв правильного уявлення про мову та мовлення як особливу форму дiяльностi; розвитку певних лшгвютичних знань.
Мета статт - розкрити суть процесу формування текстотворчо! компетентност засобом синтаксично! роботи на уроках укра!нсько! мови у початкових класах.
Зпдно з положеннями дiючоï програми для початкових класiв у шкшьному курсi укра!нсько! мови стосовно роздшв «Текст» i «Речення» е наведення вщомостей, що на нинiшньому еташ навчання укра!нсько! мови у початкових класах класифшащя речень здiйснюеться на комушкативному рiвнi, тобто iснуе ч^кий подiл речень за метою висловлювання на розповiднi, питальнi та спонукальш.
Учнi початкових класiв одержують знання про речення на основi змютово!, формально-граматично! та iнтонацiйноï сторш. Вважаемо, що такий пiдхiд вимагае вщповщного спрямування, насамперед лiнгвiстичного опису, що зорiентований на формування у молодших школярiв поняття про речення як функцюнальну одиницю мови та мовлення.
Важливють систематично! роботи над реченням полягае в тому, що у процес роботи над реченням, а саме вивчення його синтаксично! основи, молодшi школярi засвоюють лексичне значення, основи фонетики, орфоепп, орфографп, морфологiчнi форми слiв, !х пунктуащю.
Формуючи поняття про речення, вчитель з учнями класу насамперед повинен з'ясувати, що е словосполучення та окремi речення. Вщмшшсть мiж означеними синтаксичними одиницями вш може показати, продемонструвавши закiнченiсть i незакiнченiсть думки, завершенють i незавершенiсть iнтонацiйноï будови. Наприклад, аналiзуючи речення «Улiтку школярi вщпочивають» з його частиною «Ул^ку школярЬ>, учнi переконуються, що у першому випадку ми маемо речення, бо в ньому знаходимо вщповщь на запитання: про кого розповщаеться (про школярiв) i що розповщаеться (вiдпочивають), воно виражае певну думку i вимовляеться з штонащею завершення, тобто в кiнцi речення голос понижуеться.
Розглядаючи словосполучення чи окремi слова, можна зауважити, що думка висловлена частково, повщомляеться особа або дiя, але не вказана ознака. Додаючи до слова «ллеться» синтаксичш одиницi «кришталева вода», ми отримуемо частину речення, яке набувае лопчно! завершеность
Найважливiшим i найскладнiшим для засвоення пiд час опрацювання матерiалу про основу речення е його головш члени (пiдмет i присудок). На першому етапi (1-2 класи) формуемо уявлення у молодших школярiв про центр речення, застосовуючи його смисловий аналiз, який дозволяе визначити про що або про кого йдеться в реченш. На даному еташ молодшi школярi вчаться ставити граматичш питання: Хто? Що? Що робить? Що зробить? Таким чином, ознайомлення з основою речення на уроках укра!нсько! мови вщбуваеться практично, без опрацювання теорп.
На другому еташ учням початкових клашв варто усвщомити матерiал про те, що слова, до яких можна поставити питання, е членами цього речення. Слова, яю вказують на предмет, можуть вщповщати на питання «Хто?» (ютота) або «Що?» (не ютота), а також бути у реченш шдметом. Щцмет завжди доповнюеться словом, яке вказувало б на дда визначеного предмета. Зазвичай, у реченнях такi слова називаються присудком i вщповщають на запитання «Що робити?» Пiдмет i присудок - головш члени речення, що становлять його основу.
Методика навчання укра!нсько! мови подшяе вш вправи у початкових класах на аналггичш, яким властивий аналiз вже готових речень, i синтетичш, що мають характер самостшного складання речень залежно вiд мети спшкування. На перших етапах навчання по^бно використовувати перший вид вправ, оскшьки дiти мають проаналiзувати вже складеш кимось речення, визначивши !х основу (головнi та другоряднi члени). Синтетичш вправи мають виконуватись якщо не пiсля власне аналiтичних, то на аналогичному мисленнi молодшого школяра, адже за тим чи шшим прикладом дитина зможе скласти свое речення, опираючись на власний досвщ.
Такi вправи допоможуть краще усвщомити учневi ознаки речення як синтаксично! одинищ зв'язного мовлення. Спираючись на принцип поступового нарощування труднощiв,
_Л1НГВОДИДАКТИКА_
мoлoдших шкoляpiв ваpтo cпpямoвyвати на cкладання вжe кшьтох peчeнь, пoеднаних за змicтoм та штонащею. Hапpиклад:
1) дoпoвни (гош^) peчeння за запитанням: Маpiйка малюе (щo?);
2) дoбepи залeжнe cлoвo пoтpiбнoï фopми: Учeнь пишe (кoльopoвим) маpкepoм;
3) дoбepи залeжнe cлoвo, щo виpажалo б oзнакy пpeдмeта: тpoянда (яка?), coнцe (якe?), стш (який?);
4) вcтанoви зв'язки мiж peчeннями за дoпoмoгoю питань запиши cлoвocпoлyчeння: Швидкий cтpyмoчoк бiжить впepeд. - Cтpyмoчoк (щo poбить?) бiжить, cтpyмoчoк (який?) швидкий, бiжить (куди?) впepeд.
Такий мeтoдичний пiдхiд oзнайoмлюе yчнiв з пpавильним пopядкoм вcтанoвлeння зв'язкiв мiж члeнами peчeння.
В^ави, cпpямoванi на cпocтepeжeння за peчeннями гpаматичнoï бyдoви, мають важливe мeтoдичнe значeння для poзвиткy мoвлeння мoлoдшoгo шкoляpа. Учнi читають i запиcyють зpазки peчeнь, аналiзyють ïx, вiдтвopюють за вчитeлeм iнтoнацiйнo-змicтoвy cтpyктypy кoжнoгo peчeння.
Вправа 1. Вiднoвлeння чи пoбyдoва peчeнь iз poзpiзнeниx ^в.
1. Уci cлoва дeфopмoванoгo peчeння пoдаютьcя y пoтpiбнiй фopмi: Втизну, щиpo, ми, любимo, i, дopoгy.
2. Окpeмi cлoва пoдаютьcя у тчатшвш фopмi: Ми, щиpo, дopoга, любимo, pi^^ Вiтчизнy.
3. Bci cлoва пoдаютьcя лишe в гочатшвш фopмi: Щиpo, pi^^ любити, дopoга, i, ми, Вiтчизна.
Викoнyючи в^ави на пoбyдoвy poзpiзнeниx peчeнь, у мoлoдшиx шкoляpiв фopмyютьcя
yмiння вставдвлювати пpавильний пopядoк poзташyвання cлiв у peчeнняx, пoв'язyвати cлoва з oпopoю на пpиймeнники, cпoлyчники, закiнчeння.
Вправа 2. Peдагyвання дeфopмoванoгo тeкcтy, того пoдiл на oкpeмi peчeння:
бшка швидкo знайшла йoгo вoна пoлаcyвала cмачним зepняткoм зipвавcя з гшки лicoвий гopiшoк здiйнявcя вeликий вiтep
Означeнi впpави дoпoмагають дiтям ycвiдoмити змicт пpoчитанoгo, напиcанoгo, навчитиcя ^авильвд cкладати peчeння. Така poбoта мае пpoвoдитиcь у кoжнoмy з гочаттових клаciв, вpаxoвyючи пpинцип пocлiдoвнoгo зpocтання тpyднoщiв (пpocтi peчeння замiнюемo бшьш пoшиpeними peчeннями).
Впpава З. Складання peчeнь:
1) на задану тему (npo oзepo в coнячнy тгоду; npo пpoгyлянкy в ociннiй лю; npo вiдлiт птах1в);
2) за cюжeтним малюнкoм;
3) за 2-З oпopними cлoвами (даютьcя, напpиклад, ^давте» пoчyтi учнями огова, яю щe нe yвiйшли дo ïx активтго оговника, абo фopми cлiв, ^и вживаннi яких yчнi пpипycкаютьcя пoмилoк);
4) за oпopними cлoвocпoлyчeннями (вито^ нeбo, напoлeглива пpаця, cyмлiннe навчання) абo пopiвняльними звopoтами (щeдpий, як ocim; лeтiв, як cтpiла) чи фpазeoлoгiзмами (ciмpаз вiдмipяй, а pаз вiдpiж; нe кидати cлiв на вп-ep);
5) peчeнь-запитань i peчeнь-вiдпoвiдeй;
6) на ocнoвi влаcниx cпocтepeжeнь за змiнами в пpиpoдi (ятого cтала зeмля; щo cталocя з дepeвами; якi змiни cталиcя в гол^;
7) на ocнoвi пepeглянyтoгo фiльмy чи виcтави (щo ocoбливo cпoдoбалocь; яка пoдiя дyжe вpазила; якi вчинки нe cпoдoбалиcь);
S) отладання piзниx ваpiантiв peчeнь npo oднe i тe cамe.
Нанимал, за oдним i тим жe малюнкoм мoжна cклаcти piзнi peчeння: Вiтep нагинае бepiзкy. Бepiзка нагинаетьcя вiд вiтpy. Бepiзка, яку нагинае вiтep. Бepiзка, зiгнyта вiтpoм. Мoжливий iнший ваpiант завдання: з тpьox peчeнь (Лicoва галявина. Одинoка бepiзка. Вiтep ïï нагинае) cклаcти oднe (Вiтep на лicoвiй галявинi нагинае oдинoкy бepiзкy. Одинoка бepiзка на галявиш нагинаетьcя вiд вiтpy. Бepiзка, яка oдинoкo pocтe на галявиш, нагинаетьcя вiд вiтpy). Мoжна opганiзyвати poбoтy у фopмi твopчoгo змагання, в якoмy вигpае тoй, хто cкладe peчeння швидшe i кpащe, виpазнiшe за змicтoм, бiльш пoшиpeнe дpyгopядними члeнами.
Щoб пepeкoнатиcя у eфeктивнocтi мeтoдики poбoти над cинтакcичними пoняттями у пpoцeci фopмyвання тeкcтoтвopчoï кoмпeтeнтнocтi мoлoдшиx шкoляpiв, нами пpoвeдeнo eкcпepимeнтальнe дocлiджeння у мicькиx штолах м. Киева № S та № З7.
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
Як показали результати експерименту, вщповщш умшня i навички, сформованi на основi використання певних вправ i завдань, краще розвинеш в учнiв експериментального класу, шж контрольного. Данi результати представленi у таблиц 1.
Таблиця 1
Формування текстотворчог компетентност1 молодших школяр1в у процеа роботи над основними синтаксичними поняттями контрольного та експериментального класгв на уроках
укратськог мови шкы м. Киева № 8 та № 37
УМ1ННЯ Контрольний клас Школа № 8 Експериментальний клас Школа № 8 Контрольний клас Школа № 37 Експериментальний клас Школа № 37
Вщновлення або побудова речень iз розрiзнених ^в. 70% 86% 75% 88%
Редагування деформованого тексту, його подш на окремi речення. 65% 77% 64% 88%
Складання речень. 77% 91% 75% 88%
Орieнтуючись на динамшу проведеного експериментального дослщження у школах м. Киева, можна стверджувати, що робота, яка проводилася нами в експериментальному клас^ яюсно впливае на формування текстотворчо! компетентност та сприяе ефективному засвоенню синтаксичних понять молодшими школярами. Учнi експериментального класу значно краще виконали запропонованi вправи, шж учнi контрольного, що свiдчить про ефективнють методики опрацювання синтаксичного матерiалу при створеннi власних зв'язних висловлювань на уроках укра!нсько! мови.
Отже, спираючись на теоретико-практичнi основи проаналiзованого матерiалу та проведене експериментальне дослщження, можемо зробити висновок, що правильно оргашзована робота на уроках укра!нсько! мови з учнями початкових клашв сприяе формуванню текстотворчо! компетентностi та розвитку цшо! плеяди мовних та мовленневих навичок, якi слугують фундаментом для розвитку мовленневого потоку молодших школярiв. Синтаксичний матерiал, що вивчаеться у початкових класах, формуе основи роботи над текстом, дае можливють ч^ко та якiсно вивчити структурш одиницi мовлення, пiдготувати дiтей до опрацювання матерiалу з дано! теми, спираючись на диференщащю навчально-виховного процесу, та сформувати вмiння будувати власш зв'язнi висловлювання залежно вщ мети спiлкування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вашуленко М. С. Методика навчання украшсько! мови в початковш школ1: навч.-метод. поабник для студент1в вищих навч. заклад1в / М. С. Вашуленко. - К.: Лггера ЛТД, 2011. - 364 с.
2. Вашуленко М. С. Орфоепя 1 орфографiя в 1-3 класах / М. С. Вашуленко. - К.: Рад. школа, 1982. - 104 с.
3. Варзацька Л. О. Навчання мови 1 мовлення на основ1 тексту / Л. О. Варзацька. - К.: Рад. школа, 1986. - 105 с.
4. Гудзик I. П. Компетенттсно ор1ентоване навчання у початковш школ1 / I. П. Гудзик. - К., 2008. - 39 с.
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
5. Заболотний О. Система урошв узагальнення та систематизацп знань учшв з роздшу «Синтаксис» в 4 клаа / О. Заболотний // Укра1нська мова i лггература в школг - 2001. - № 3. - С. 14-18.
6. Омельчук С. Формування мовленнево-комушкативних умшь у процес вивчення синтаксису / С. Омельчук // Дивослово. - 2006. - № 9. - С. 2-6.
7. Пентилюк М. Науков1 засади комушкативно! спрямованосп у навчанш рщно! мови / М. Пентилюк // Укра!нська мова в школг - 1999. - № 3. - С. 8-10.
8. Постанова Кабшету Мштстрш Укра!ни «Про затвердження Державного стандарту початково! загально! освгги». - К.: МОН, 2011.
9. Програми для середньо! загальноосвггньо! школи 1-4 клаав. - К.: Початкова школа, 2013. - 432 с.
10. Хорошковська О. Текст як основа розвитку уах вид1в мовленнево! д1яльност1 на уроках украшсько! мови / О. Хорошковська, О. Петрук // Початкова школа. - 2010. - № 12. - С. 11-14.
REFERENCES
1. Vashulenko M. S. Metoducka navchnia ukrainskoi movu u pochtkoviy shkoli: navchalno-metoduchnuy posibnuk dlia studentiv vushchuh navchlnuh zakladiv [Methodology of studies of Ukrainian in the primary school] / M. S. Vashulenko. - K.: Litera LTD, 2011. - 364 s.
2. Vashulenko M. S. Orfoepiya i orfografiya v 1-3 clasax [Orthoepy and Orthography in the 1-3 Forms] / M. S. Vashulenko. - K.: Rad. Shkola, 1982. - 104 s.
3. Varzatska L. A. Navchannya movu I movlennya na osnovi texty. [Learning language broadcasting based of the text] / L. A. Varzatska. - K.: Rad. Shkola, 1986. - 105 s.
4. Gudzuk I. P. Kompetentnisno orientovane navchannya u pochtkoviy shkoli [Competence oriented learning in elementary school] / I. P. Gudzuk. - К., 2008. - 39 s.
5. Zabolotnuy O. Sustema urokiv uzahalnennia I sustematuzacii uchniv z rozdily «Suntaksus» v 4 classi. [System of lessons of generalization and systematization of knowledge of students from a division «Syntax» in 4 class] / О. Zabolotnuy // Ukrainska mova I literatyra v shkoli. - 2001. - № 3. - S. 14-18.
6. Omelchuk S. Formyvannya komynikatuvno-movlennyevuh umin u procesi vuvchennya suntaxsusy. [Formations speech and communicative skills in the study of syntax] / S. Omelchuk // Dialogist. - 2006. -№ 9. - S. 2-6.
7. Pentylyuk M. Naukovi zasadu komynikatuvnoi spryamovanosti u navchanni ridnoi movu. [Scientific basis communicative orientation in teaching their native language] / M. Pentylyuk // Ukrainska mova v shkoli. - 1999. - № 3. - S. 8-10.
8. Postanova Kabinetu ministriv Ukrainu «Pro zatverdzhennia Derzhavnoho standartu pochatkovoi zagal'noi osvitu» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «About Claim of State Standart of Primary General Education»]. - K: MON, 2011.
9. Programu dlya serednix zahalnoosvitnih shkil 1-4 clasiv [Applications for secondary school 1-4 classes]. - K.: Primary school, 2013. - 432 s.
10. Horoshkovska A. Text yak osnova rozvutky usih vudiv movlenyevoi diyalnosti na yrokah ukrainskoi movu [Text as the basis of all kinds of speech activity at the Ukrainian lessons] / Horoshkovska A., O. Petruk // School. - 2010. - № 12. - S. 11-14.
УДК 378.147:8Г243:388.6
Н. М. ЛЕНЮК
lenyuk101@gmail.com
кандидат педагопчних наук, викладач ,
Херсонський державний ушверситет
УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМ1СТУ НАВЧАННЯ ПРОФЕС1ЙНО ОРШНТОВАНО! Н1МЕЦЬКО1 МОВИ СТУДЕНТ1В-НЕЛ1НГВ1СТ1В
Актуалгзовано проблему аналгзу i вгдбору оптимальних компонент1в, що входять до складу змгсту навчання професшно орieнтованоi тоземно1 мови в немовному вищому навчальному закладi (ВНЗ). Розглянуто компоненти системи навчання тоземно1 мови професшного спрямування через змiст профе^йно'1 дiяльностi, а саме: визначено мету навчання iноземноi мови у немовному ВНЗ, а також вмiння, формування яких забезпечуе досягнення ^ei мети. Розкрито теоретичнi основи змiстовного компонента навчання, виокремленi тi, з них, що мають прюритетну значимiсть пiд час навчання нiмецькоi мови студентiв-нелiнгвiстов. Визначено тематику навчання нiмецькоi мови для студентiв-нелiнгвiстiв.
