CC BY
13
10. Чумарин И. Г. Укрепление безопасности компании через обучение сотрудников / И. Г. Чумарин // Кадры предприятия. - 2004. - № 10. - С/ 51 - 55 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.kapr.ru/articles/2004/10/3558.html
REFERENCES
Cherednychenko, N. V. "Kadrova bezpeka iak skladova chastyna ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva" [Personnel security as part of economic security]. http://essuir.sumdu.edu.ua/ handle/123456789/8570
Chumarin, I. G. "Chto takoe kadrovaya bezopasnost" [What is the safety of personnel]. http://www.kapr.ru/articles/2003/2/519. html
Chumarin, I. G. "Ukreplenie bezopasnosti kompanii cherez obuchenie sotrudnikov" [Strengthening the security of the company through staff training]. http://www.kapr.ru/ articles/2004/10/3558.html
International standard ISO/IEC27002. Switzerland, 2013.
Kravchenko, V. O. "Kadrova bezpeka - osnova ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva" [Personnel Security - the foundation of
economic security]. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka, no. 1 (7) (2014): 301-306.
Mekheda, N. H., and Marenych, A. I. "Sotsialno-motyvatsiini skladovi kadrovoi bezpeky" [Social and motivational components of personnel security]. Finansovyiprostir, no. 2 (6) (2012): 44-51.
Poskrypko, Yu. A. "Mekhanizmy vdoskonalennia intelektu-alno-kadrovoi skladovoi ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstv" [Mechanisms to improve the intellectual and human resources component of economic security]. Naukovi zapysky UNDIZ, no. 2 (22) (2012): 118-120.
Shtamburh, N. V. "Skladovi ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva" [Components of economic security]. Biuleten Mizhnarodno-ho Nobelivskoho ekonomichnoho forumu, no. 1 (4) (2011): 490-496.
Tomanevych, L. M. "Kadrova bezpeka pidpryiemstva iak ob'iekt teoretychnoho doslidzhennia" [Personnel security of enterprise as an object of theoretical research]. Naukovyi visnyk Lvivs-koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia ekonom-ichna, no. 1 (2009): 185-192.
Voloshchuk, L. O., and Nekipelova, Yu. A. "Intelektualna skladova ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva" [The intellectual component of economic security]. http://economics.opu.ua/files/ science/2014/ipredV_2014/43.pdf
УДК 65.011.1
Ф0РМУВАННЯ СТРАТЕГИ' АДАПТАЦИ ПЩПРИШСТВА ТОРГ1ВЛ1
© 2015
РАЧК0ВАН 0. Д.
УДК 65.011.1
Рачкован О. Д. Формування стратеги адаптацп тдприемства торгiвлi
Метоюстатт1£об(руитуваиияиеобх1диост1розробкистратег11адаптац11п'1дпри£мствдом1ипивогосередовищафуикц1оиуваиия'1методичиогоп'1д-ходудо'иформуваннязурахуваннямспецифкиторговельно/галуз^ Об(рунтовано необх/дн/сть пост/йних змш д'тльност'! тдприемства в'дпов'дно до умов навколишнього середовища. У цьому контекстi пропонуеться методичний тдюд до формування стратегиадаптацИтдприемства тор-гШ, де стратегчний процес розглянуто за послiдовнiстю його здiйснення на пiдприемствi з визначенням ключових етатв. Як можливi стра-тегiчнi альтернативи виокремлено: стратегт активноi адаптацИ, стратегт консервативноi адаптацИ та стратегт ситуацйноi адаптацИ тдприемств. Запропонований тдюд дозволяе своечасно реагувати на змну навколишнього середовища i враховуе зв'язок змш фактор'в навколишнього середовища зрезультуючими показниками д'тльностiторговельного тдприемства. Кпючов'1 слова: стратегя адаптацИ, мнливе середовище, стратегiчний процес, управл'шня, тдприемства торгiвлi. Б'бл.: 8.
Рачкован Ольга Дмитрiвна - зав'дувачка Навчально-консультацшного центру, Хармвський державний ушверситет харчування та торгiвлi (вул. Клочювська, 333, Харщ 61051, Украна) E-mail: emfil@mail.ru
УДК 65.011.1
Рачкован О. Д. Формирование стратегии адаптации предприятия торговли
Целью статьи является обоснование необходимости разработки стратегии адаптации предприятий к непостоянной среде функционирования и методического подхода к ее формированию с учетом специфики торговой отрасли. Обоснована необходимость постоянных изменений деятельности предприятия в соответствии с условиями окружающей среды. В этом контексте предлагается методический подход к формированию стратегии адаптации предприятия торговли, где стратегический процесс рассмотрен в последовательности его осуществления на предприятии с определением ключевых этапов. Как возможные стратегические альтернативы выделены: стратегия активной адаптации, стратегия консервативной адаптации и стратегия ситуационной адаптации предприятий. Предложенный подход позволяет своевременно реагировать на изменения окружающей среды и учитывает связь изменений факторов окружающей среды с результирующими показателями деятельности торгового предприятия.
Ключевые слова: стратегия адаптации, изменяющаяся среда, стратегический процесс, управление, предприятия торговли. Библ.: 8.
Рачкован ОльгаДмитриевна - заведующая Учебно-консультационного центра, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: emfil@mail.ru
UDC 65.011.1
Rachkovan O. D. Establishing an Adaptation Strategy of Trading Enterprise
The article is aimed at substantiation of the need for developing a strategy for adapting enterprises to the unstable environment of functioning and a methodical approach to its establishing in view of specificity of trade industry sector. The necessity of constant changes in the activity of enterprise in accordance with the conditions of the environment has been substantiated. In this context, a methodical approach to the formation of an adaptation strategy of trading enterprise has been proposed, where strategic process is considered in the sequence of its implementation at the enterprise together with identifying the key stages. As possible strategic alternatives has been allocated the following: active adaptation strategy, conservative adaptation strategy and situational adaptation strategy of enterprises. The proposed approach allows to opportunely respond to changes in the environment and takes into account the relationship of changes of environmental factors with the resulting indicators of performance of trading enterprise.
Key words: adaptation strategy, changing environment, strategic process, management, trading enterprises. Bibl.: 8.
Rachkovan Olga D. - Head of Training and Consulting Center, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (vul. Klochkivska, 333, Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: emfil@mail.ru
У складному свт, що динамiчно розвиваеться, будь-яке шдприемство, щоб забезпечити собi пдне мiсце в майбутньому, повинне прагнути вчасно й гнучко реагувати на змши, що вцбуваються, адаптуватися й пристосовуватися до них. Така поведш-ка вцповцае основним поточним i стратегiчним цкям уск рiвнiв оргашзацшно! iерархií сучасних пiдприемств. Глобалiзацiя в економщ, iнтеграцiя, що росте, жор-сткiсть конкуренцй на нацiональних i мiжнародних ринках занурюють шдприемства в середовище, що вимагае вц них усе бкьш глибокого прогнозування й масштабного оновлення основних сфер дiяльностi. У нових мш-ливих умовах пiдприемства постiйно й неухильно праг-нуть впровадити новггш iнформацiйнi й iншi технологи, шновацй в управлiннi i т. ш.
Висока непередбачуванiсть змiн i постшне приско-рення рiзноманiтних процесiв, що спостериаються в су-часному ринковому середовищ^ загострюють проблему пошуку шдприемствами адекватних способiв набуття та змщнення конкурентних переваг. Найпоширенiшою концепцiею, на основi яко'1 можливе вдале виконання цього завдання, е стратегiчне управлшня. Стратепч-ний пiдхiд полягае в перетворенш будь-яких змiн у по-зитивнi можливостi 1х використання, а план при цьому сприймаеться як система оргашзацй пращ, адекватно адаптивна до змш зовншнього середовища. Саме стра-тегiчне управлiння дозволяе виршувати бкьш складнi завдання вибору перспективных видiв бiзнесу в умовах невизначеност зовнiшнього середовища.
В умовах мшливого середовища повиннi змшюва-тися i стратег^, якi розробляють i здшснюють шдприем-ства. Чим сильнiше вплив зовншни i внутршни фак-торiв, тим бiльшi змiни будуть потрiбнi в господарськiй дiяльностi пiдприемств. Тому стратеги адаптацИ шд-приемств до мшливих умов навколишнього середовища стають особливо актуальними в сучасних умовах.
Проблемам функцюнування, виживання та адаптаци шдприемств в умовах мшливого зовншнього середовища, забезпеченню вцповцност внутршнк характеристик пiдприемства та його оточення через вибiр стратеги з безлiчi альтернатив з урахуванням тенденцш змши зовнiшнього середовища присвячеш роботи Р. Акоффа, Ю. П. Анiсiмова, I. Ансоффа, К. О. Астапова, Г. А. Буреш-но'1, А. М. Букреева, О. С. Виханського, В. А. Винокурова, В. Р. Веснша, З. Н. Варламово'1, А. П. Градова, Дж. Пбсона, Ф. Ж. Пяра, Е. С. Гроува, Е. М. Короткова, В. Д. Марково'1, Г. Мшцберга, А. Н. Петрова, М. Портера, А. I. Хорева, А. Файоля та шших. Незважаючи на багато публжацш з означених проблем, у сучаснш економiчнiй науцi поки що не представлен дослiдження щодо особливостей адаптаци вичизняних пiдприемств до кризових умов. Недостатньо розкритими залишаються питання визна-чення особливостей та закономiрностей адаптацшних процесiв, якi носять несистемний характер, особливостей впровадження механiзмiв адаптаци на пiдприемствi та специфжи формування стратегiй в умовах постшно мiнливого навколишнього середовища з урахуванням специфжи торговельно'1 галузi.
Метою стати е обгрунтування необхiдностi розроб-ки стратегй адаптаци п1дприемств до мшливого середо-
вища функцюнування i методичного подходу до 11 формування з урахуванням специфжи торговельно'1 галуз1
Сучаснi пiдприемства змушенi функцiонувати в умовах мшливих факторiв навколишнього середовища, тому стратеги, що ними розробляються, повинш вцповь дати умовам '1х дiяльностi. Новi специфiчнi умови госпо-дарювання визначають необхiднiсть розробки стратеги адаптацИ, спрямовано'1 насамперед на вдосконалювання управлiння з метою задоволення споживчого попиту яюсною й конкурентоспроможною продукщею, що не-можливо без використання адаптивних механiзмiв.
Зростае усвiдомлення того, що в умовах швидких змш у зовншньому середовищi традицiйнi шдходи до розробки стратеги дiяльностi не е ефективними, i шд-приемства мають використовувати нов^ бкьш дина-мiчнi концепцИ, осккьки темп змш такий високий, що сформован стратеги не встигають вткюватися.
Основна принципова вцмшшсть стратеги адаптацИ в1д iнших полягае в 11 готовност до змiн внутрiшнього i зовншнього середовища у ви-глядi готового набору можливих варiантiв поведiнки. Стратет адаптацИ пiдприемства повинна поеднувати ккька варiантiв стратеги, ураховувати особливостi вп1-чизняно! макроекономiчноl ситуацИ, стан галуз^ регю-нальне оточення пiдприемства й внутршнш потенцiал.
Для того щоб виявляти змiни в навколишньому се-редовищi дiяльностi пiдприемства, необх1дно проводити постшний монiторинг 11 факторiв. Грунтуючись на даних монiторингу, п1дприемства повинш мшяти сво1 стратеги, щоб залишатися конкурентоспроможними на ринках.
Стратет адаптацИ шдприемства повинна перед-бачати програму дш, спрямовану на досягнення стра-тегiчних цкей i випдно1 конкурентно: позицИ шдпри-емства з урахуванням адаптивного потенщалу в умовах мшливого навколишнього середовища. При цьому змши можуть бути як и, що адаптують до сформовано1 ситуацИ, так i тi, що попереджають, створюючи новi умови дь яльностЬ Концепц1я припускае, що стратет д1яльност пiдприемства повинна бути гнучкою, тобто змшюватися вiдповiдно до змiн як зовншнього, так i внутршньо-го середовища. СтратегИ повинш вiдрiзнятися в рiзних умовах дiяльностi (при сприятливих умовах - посилен-ня позицш, а при несприятливих може бути стратет скорочення). Для цього необхцно враховувати, як змь ни факторiв навколишнього середовища впливають на показники дiяльностi пiдприемства. Ухвалення рiшень, з одного боку, не слц в1дкладати, щоб не спiзнитися й не програти конкурентну боротьбу, а з шшого, занадто рано не вживати дИ, осюльки одержуючи додаткову ш-формацiю з часом, можна розкрити невизначешсть фак-торiв навколишнього середовища. Адаптац1я заснована на комбшацй рацюнального й шту1тивного пiдходiв.
Перед шдприемствами сьогодш постае завдання не просто розроблення й формулювання стратеги адаптацИ, а передуйм - завдання створення та запуску ефективного мехашзму реалiзацil управлшських стра-тегiчних ршень. Цi питання реалiзуються за допомогою стратепчного процесу - процесу формулювання, розробки й реалiзацil стратеги шдприемства, який спрямо-
вано на створення конкурентних переваг шдпржмства або шдвищення рiвня його конкурентоспроможност на галyзевомy ринку.
Основна мета концепцИ стратегiчного процесy по-лягаe y формyваннi механiзмy безперервного та динамiчного процесy виявлення, продyкyвання, використання та оновлення джерел конкyрентних переваг i в;дпов;д,ного уточнення стратеги, яю дозволять: y ко-роткостроковому перiодi досягти пiдприeмствy заданих цкьових показникiв дiяльностi, у середньостроковiй пер-спективi - досягти стратегiчних цкей пiдприeмства, а в довгостроковш - забезпечити виживання пiдприeмства.
Формування стратег^ шдпржмства e одним iз ключових методологiчних питань стратегiчного управ-лшня. Однак пiдходи до формування стратеги неодноз-начнi. Iснye безлiч рiзних концепцiй формування стратеги шдпржмства.
Г. Miнцберг наголошував на можливост використання рiзних пiдходiв до розробки стратеги [1] i опи-сував '1х три основнi модели планову, шдпржмницького типу i навчання на досвщ.
Цi моделi зосереджуються на пiдприeмницькомy пiдходi до процесу планування, що розрiзняe процес ви-значення цкей в умовах стратепчного i довгострокового планування. У сучаснш теорИ стратегiчного yправлiння iснye деккька рiзних пiдходiв, прихильники яких рiзко критикують протилежнi погляди. 1х можна роздкити на двi групи: поведшковий i рацiоналiстичний.
Поведшковий - пропащ пiдхiд, що застосовye ме-тоди кентифжацИ системних норм поведiнки, яю дiють на пiдприeмствi; при цьому важлива швидка реакцш на виникаючi проблеми, вiдповiдно до критерИв прийнят-ним для установлення вiдношень. Представники цього напрямку - Г. Саймон, Дж. Марч i Р. Сайерт. В основу шдходу лягла теорш коалщш, тобто узгодження штер-еав рiзних груп. Об'eктом yправлiння при такому шд-ходi служить шдпржмство як соцiальна система, а кри-терieм оцiнки резyльтативностi стратеги - шдвищення ефективносп дiяльностi пiдприeмства через задоволен-ня iнтересiв працiвникiв. Недолжом такого пiдходy e те, що вш рiдко дозволяe з достатньою чiткiстю оцiнювати альтернативи та наслцки обраних стратегiй, останнi в основному бкьш задовольняють обмеженням, нiж мак-симiзацИ мети [2]. Послiдовники цього шдходу - С. Лшд-блом, а поим Д. Брайбрук - виступили з концепцieю, вiдповiдно до яко'1 формування стратеги являe собою реактивний, орieнтований на постiйний аналiз, оцiнкy i виправлення прийнятих рашше рiшень процес, у ходi якого менеджери бкьш прагнуть уникнути небажаних ситyацiй, нiж боротися за досягнення цкей [3].
Ращоналктичний - пропащ шдхц, що базyeться на плановому прийнятт рiшень i обyмовлюe виникнен-ня альтернативних структур (однieï або бкьш) страте-гiчноï пiдсистеми шдпржмства. Представники цього пiдходy - Дж. Стейнер, К. Ендрюс, а також I. Ансофф. На вцмшу вц поведiнкового пiдходy, прихильники ра-цюналктичного напрямку у сво'к раннк роботах вка-зували на те, що розробка корпоративно'1 стратеги по-лягаe у визначеннi й оцiнцi економiчних можливостей
i погроз iз боку зовшшнього середовища, в оцiнцi силь-них i слабких сторiн оргашзацИ, а також у встановленнi цкей, на основi яких розробляються плани [4, Б]. У рамках такого шдходу до вироблення стратеги головним критерieм оцiнки резyльтативностi стратеги вистyпаe рентабельнiсть виробничо'1 дiяльностi, а стратепчний вибiр визначаeться розyмiнням максимiзацiï прибутку на капiтал, що iнвестyeться, за допомогою оптимiзацИ або структури, що випyскаe продyкцiю, або вибору на-прямкiв господарсько'1 дiяльностi фiрм.
Вiтчизняний i закордонний досвiд ro^ye, що найчастiше yправлiння на пiдприeмствi здiйснюeться iнтyïтивно, на основi емшричного досвiдy. Але для при-йняття правильних рiшень представляeться вкрай необ-хiдною систематизацiя цього процесу, виявлення його наявно'1 структури.
Рiзнi автори неоднаково шдходять до системати-зацИ процесу стратегiчного планування. Огляд дозволяe зробити висновок, що кiлькiсть i змкт етапiв розробки стратеги, а також сама И форма можуть ктотно варь юватися. Вони залежать вiд таких чинникiв, як форма власносп пiдприeмства, тип пiдприeмства (спецiалiзо-ване або диверсифiковане), галузева приналежшсть пiд-приeмства та його розмiр (велике, середнe, мале) i т. ш. При розробцi стратеги кожне конкретне шдпржмство повинно деталiзyвати або укрупнювати цей процес вц-повцно до сво'1х ц1лей i можливостей.
Розглянемо особливостi вибору стратеги розвитку
шдпржмства торгiвлi, нац1лено'1 на адаптацш до
мiнливих умов господарювання i на подолання кризових явищ. Розглядаючи стратепчний процес за по-слцовшстю його здiйснення на пiдприeмствi, необхцно визначати такi ключовi етапи: аналiз i оцiнка зовнiш-нього середовища; формування цкей i завдань; аналiз i оцшка внyтрiшньоï структури; розробка й аналiз стра-тегiчних альтернатив, вибiр стратегИ; реалiзацiя стратегИ; оцiнка й контроль стратегИ.
Побудова ефективного стратепчного процесу по-требye розробки та впровадження вiдповiдних страте-гiчних змiн на пiдприeмствi. Успшна органiзацiя та реа-лiзацiя стратепчного процесу на пiдприeмствi дозволяe отримувати таку стратегш, що забезпечye набуття шд-приeмством усталених конкурентних переваг у довго-строковiй перспективi.
На початку стратепчного процесу визначаeться стратепчне положення пiдприeмства. Для цього аналь зyeться середовище фyнкцiонyвання пiдприeмства, ви-значаються сприятливi та несприятливi для розвитку шдпржмства фактори зовнiшнього середовища, а також сильш та слабю сторони його внyтрiшнього середовища.
Аналiз та оцшка зовншнього середовища. Цей процес e початковим процесом мехашзму адаптацИ, тому що вш забезпечye базу для обгрунтування стратеги поведшки, що дозволяe пiдприeмствy виконати поставлен завдання i досягти поставлених ц1лей. Аналiз зовнiшнього середовища передбачаe дослiдження се-редовища в двох напрямках: макросередовище та без-посереднe оточення.
Осккьки кризовий стан переважно! бкьшост шд-приемств 1н1ц1йовано високою швидк1стю змш фактор1в зовн1шнього середовища при значному вцставанш тем-п1в в1дпов1дних змш фактор1в внутр1шнього середовища функцюнування п1дприемств, то в цих умовах при анал1з1 зовн1шнього середовища актуальним е не тГльки визначення сприятливих 1 несприятливих для розвит-ку шдприемства фактор1в, але, насамперед, визначення «контур1в» нового середовища, специф1ки нових сощ-ально-економ1чних в1дносин, що змшюють правила по-вед1нки господарюючих суб'ектш.
1ншими словами, анал1з зовн1шнього середовища припускае усунення шформацшно! невизначеност1 в уяв-леннях менеджменту п1дприемства про це середовище.
Зняття под1бно! невизначеност дозволить виявити сутн1сн1, законом1рн1 властивосй нового середовища. У свою чергу, це дозволить визначити т1 принципи страте-г1чного розвитку, на основ1 яких п1дприемство буде функ-цюнувати в середовищ1, що змшилося, дозволить визначити той <<1деальний образ» п1дприемства, що в1дпов1дае новому середовищу 1 який послужить основою для визначення рГвня нормативно! адаптивност1 шдприемства.
Анал1з 1 оц1нка внутршнього середовища шдпри-емства, кр1м виявлення сильних 1 слабких стор1н його функцюнування в умовах, що змшилися, припускае сшввцнесення сформованого стану шдприемства з тим його «цеальним образом», що в1дпов1дае новим умовам господарювання.
1ншими словами, визначаеться р1вень фактично! адаптивност1 п1дприемства 1 проводиться пор1вняння його з р1внем нормативно! адаптивност1. Результатом такого пор1вняння е виявлення д1апазону адаптацГ! да-ного п1дприемства до нових умов господарювання.
розширюють ринки збуту, використовують су-часн1 технологи, перебудовують б1знес-процеси та орган1зац1йну структуру, ор1ентуються на ринков1 ц1ни 1 т. ш. Дана стратег1я в1дпов1дае груп1 процейв розвитку - процесам яюсних прогресивних зм1н системи; + стратегiя консервативноI адаптаци - шдпри-емство е пасивним (екстенсивний розвиток у рамках завойовано! нш1), його повед1нка за ба-гатьма аспектами е шерцшною. При цьому шд-приемство не уживае активних крок1в на ринку щодо розширення масштаб1в д1яльност1, вир1-шуе проблеми традицшно, збер1гае неефективн1 господарськ1 зв'язки, не веде пошук нових по-стачальник1в та споживач1в, застосовуе витрат-ну модель ц1ноутворення 1 т. ш. У рамках дано! стратеги процеси функц1онування п1дприемства як системи ведуть до простого в1дтворення його основних економ1чних характеристик; + стратегiя ситуацшноИ адаптаци - адаптацш-ш процеси мають виб1рковий характер залежно в1д виду та 1нтенсивност1 впливу фактор1в зо-вн1шнього середовища на д1яльшсть шдпри-емства. Сутн1сть стратеги полягае в адаптацГ! управлшня шдприемством до конкретних об-ставин, яю на певний пер1од часу мають великий вплив на його функцюнування. При цьому адаптац1я в1дбуваеться на основ1 результат1в «ситуац1йного мислення», як1 дозволяють шд-приемствам приймати ршення щодо доцГль-ност1 використання тих чи шших прийом1в та метод1в управл1ння для досягнення поставле-ний цГлей [8].
Аругий етап - це розробка стратегiчних щлей адаптаци та вiдповiдних стратегiчних норма-тивiв на основi визначеного рiвня адаптацшно-гнщалу. Формування цкей 1 завдань, яю повинш в1дображати р1вень, на який необх1дно вивести д1яль-н1сть по задоволенню споживач1в. Цш та в1дпов1дн1 до них завдання повинш створювати мотивац1ю персоналу, що працюе на п1дприемств1, та включати чотири типи ц!лей (к1льк1сн1, яюсш, стратег1чн1, тактичн1).
Розробка й аналiз стратегiчних альтернатив, вибiр стратегИ. Даний процес - серцевина мехашзму адаптацГ!, тому що в ньому приймаються ршення про те, яким чином шдприемство буде досягати сво! мети й реал1зовувати корпоративну м1с1ю. Досл1дження л1-тературних джерел з ще! тематики дае п1дстави для виокремлення таких можливих стратег1й адаптацГ! шд-приемств [6, 7 та ш.]:
^ стратегiя активноI адаптаци - п1дприемство готове до адаптацГ! й темп адаптацшних зм1н е досить високим. Наявш розроблен1 принципи адаптацГ!, модел1, що враховують як характер змш, так 1 масштаб д1яльност1 шдприемства. Процес адаптацГ! носить системний характер, що охоплюе вс1 сфери д1яльност1 шдприемства та шдпорядковаш шдроздки. При цьому п1д-приемства шукають нов1 господарськ1 зв'язки,
Pеалiзацiя стратеги - е критичним процесом, осюльки реал1зац1я стратег1чного плану приводить шдприемство до успГху, тобто дозволяе адаптува-тися до умов зовншнього середовища. Для ефективно! реал1зацГ! стратеги необх1дно виконання таких вимог: стратепчш цГл1 повинн1 бути добре структуроваш, доведен! та прийнят! персоналом; мае бути розроблений чггкий план дш з реал1зацГ! стратегГ!, який обгрунтовано необх1дними ресурсами.
Ощнка й контроль стратеги. Завдання полягае в тому, щоб з'ясувати, чи приводить реалГзац1я стратегГ! до досягнення мети шдприемства. Шд час оцшки стратегГ! адаптацГ! важливо контролювати '!! внутршню сумюшсть !з можливостями шдприемства, володшням необх1дними ресурсами для регшзаци стратегГ! най-бГльш ефективним способом.
Також необх1дно перев1ряти в стратегГ! припус-тимий ступ1нь ризику, урахування зовншнГх небезпек ! можливостей.
Система показниюв оц1нки стратегГ! адаптацГ! повинна мютити показники зовн1шньо! та внутршньо! ефективност1. Зовн1шня ефективн1сть стратегГ!, в1до-бражаючи ступ1нь в1дпов1дност! д1яльност! вимогам ринку може вим1рюватися такими показниками, як частка ринку шдприемства та '!! динамка, обсяг про-даж1в ! його динам1ка, чистий прибуток, рентабельшсть
продажiв i т. iн. Внутрiшня ефектившсть стратегй визна-чаеться в основному рiвнем витрат виробництва й збу-ту продукцГ1 та може вимiрюватися такими показника-ми, як продуктившсть працi, рентабельнiсть продукцГ1, плиннiсть кадрiв i т. iн.
Важливо, щоб оцшка i контроль стратеги адапта-цГ1 проводилися системно й безупинно. Якщо контроль реалГзацГ1 стратеги свГдчить про недосяжнiсть цкей, то це повинне служити сигналом для коригування процесу реалГзаци стратегИ або само1 стратеги адаптацй.
ВИСНОВКИ
Формування г реалiзацiя стратеги адаптацй як комплексу техшчних, оргашзацшних, ГнформацГйних Г управлГнських структурних заходГв управлГння дозволить утримувати шдприемство на шляху сталого роз-витку, адекватно й швидко реагуючи на стан й змши зовнГшнього середовища, забезпечити оперативну пе-ребудову дшльностГ всГх структурних одиниць, а також внести вГдповГдш змГни у функцюнальш стратегГ1 шд-приемства. Основна принципова вГдмшшсть адаптив-но'1 стратегГ1 вГд Гнших полягае в Г1 готовностГ до змГн внутрГшнього Г зовнГшнього середовища у виглядГ готового набору можливих варГантГв поведГнки. ■
Л1ТЕРАТУРА
Biloshkurska, N. V. "Modeli adaptyvnoi povedinky ta ikh rol u formuvanni ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva" [Models of adaptive behavior and their role in shaping economic security]. Ak-tualniproblemy ekonomiky, no. 12 (114) (2010): 101-104.
Lepa, R. N. Situatsionnyy mekhanizm priniatiia uprav-lencheskikh resheniy: metodologiia, modeli i metody [Situational management decision-making mechanism: methodology, models and methods]. Donetsk: Yugo-Vostok LTD, 2006.
Minzberg, H. "The Strategy Concept II: Another Look at Why Organizations Need Strategies". California Management Rev. (1987).
Stlines, G. A., and Mines., J. B. Management policy and strategy. New York: Macmillan, 1977.
Steiner, G. A. Top Management Plaining. New York: Macmillan, 1969.
Taranova, E. V. "Strategii adaptatsii predpriiatiy legkoy pro-myshlennosti k innovatsionnym izmeneniiam" [Adaptation strategies of light industry enterprises to innovative changes]. http:// www.isras.ru/socis_2008_9.html
1. Minzberg H. The Strategy Concept II: Another Look at Why Organizations Need Strategies / H. Minzberg // California Management Rev, 1987. - 367 p.
2. Stlines G. A. Mines Management policy and strategy / Georg A. Stlines, John B. Cook. - N. Y. Macmillan, 1977. - P. 41 - 42.
3. Braybrook P. A strategy of Decision: Policy Evaluation as a Social Process / P. Braybrook, C. E. Lindbloom. - N.Y., 1963. - 197 p.
4. Andrews K. R. The Concept of Corporate Strategy. Home Wood / K. R. Andrews. - Izwin, 1971 (Revised ed. 1980). - 378 p.
5. Steiner G. A. Top Management Plaining / G. A. Steiner. -N.Y., Macmillan, 1969. - 193 p.
6. Таранова E. В. Стратегии адаптации предприятий легкой промышленности к инновационным изменениям / Е. В. Таранова // Социологические исследования. - 2008. - W 9. -C. 47 - 52 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www. isras.ru/socis_2008_9.html
7. Бтошкурська Н. В. Mоделi адаптивно!' поведшки та ïx роль у формуванн економiчноï безпеки тдпривмства / H. В. Бн лошкурська // Актуальн проблеми економки. - 2010. - W 12 (114). - С. 101 - 104.
S. Лепа Р. Н. Ситуационный меxанизм принятия управ-ленческиx решений: методология, модели и методы : монография / P. H. Лепа ; HAH Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Д. : ООО «Юго-Восток, ЛТД», 2006. - 308 с.
Науковий керiвник - Гросул В. А., доктор економiчниx наук, професор, завщувач кафедри прикладноТ економ1ки та ^форма^йн^ систем Харгавського державного ушверситету
xарчyвання та торпвл1
REFERENCES
Andrews, K. R. The Concept of Corporate Strategy. Illinois: Izwin, 1971.
Braybrook, P., and Lindbloom, C. E. A strategy of Decision: Policy Evaluation as a Social Process. New York, 1963.
