CC BY
40лись: у поводженні дітей не було нічого людського. Вони лазили, нагадуючи звірів. Вони не мали мови. Вони нявкали, ричали, шкірилися, дряпалися, клацали зубами. Акбар дав наказ випустити дітей з «дитячого садка» і почати робити їх людьми. Усі старання були даремними, дітей, які виросли в нелюдських умовах, не вдалося зробити людьми.
Цей досвід був задуманий з метою переконати брагманів, що неволя робить людей глупими, та він дозволяє зробити більш глибокий, фундаментальний висновок фактором, що включає розвиток дитини за людським сценарієм, є слово, тобто, слово творить людину, а українську людину творить українське слово.
Цей висновок прекрасно узгоджується із сучасними науковими даними. Видатний мовознавець Олександр Потебня стверджував, що мислення дитини повинне формуватися на ґрунті рідної мови, і поки воно не дозріло, поки остаточно не сформувався мовно-розумовий апарат, двомовність є шкідливою. Давно помічено, що маленькі діти, коли вчаться розмовляти, самі створюють слова та їх форми іноді підсвідомо за принципами давньоруської мови. Це ще один доказ того, що мова передається генетично, з роду в рід, від дідів і прадідів онукам. Павло Мовчан [4] пише у своїй статті: «Мова це п’ята ефірна стихія, яка облягає національний простір, і зменшення її сфери призводить до утворень своєрідних озонних отворів, через які вривається чорна енергія, що деморалізує народ... Мова це певним чином і антропологія. Зміна мови не може не позначитись на зміні антропологічного типу. Зменшується об’єм пам’яті, відповідно зазнають змін і півкулі мозку Якщо замість 40 найменувань криги у балкарців чи 30 назв снігу у ненців вживається лише одна - просто «сніг», і просто «крига», то, зрозуміла річ, це не може не позначитись на всіх параметрах того чи іншого генотипу.»
Теза про існування двох “рідних мов” що насаджувалися всім поневоленим народам, за своєю сутністю є антилюдською і протиприродною. Двох рідних мов не існує як не існує двох рідних матерів. Отож, «не цурайся Роду свого, його Звичаю та Мови; бо рідна Мова і Звичай зберігає енергію нації» [2].
Таким чином, якщо українець іде вулицею Києва і не говорить по-українському, то він цим демонструє перед світом, що є рабом у рідній столиці. Якщо українець не говорить українською мовою, значить він не думає по-українському. А коли він не думає по-українському, то може вважати себе католиком, православним, баптистом, буддистом, але він не може себе вважати повноцінною людиною, як англієць, німець, француз чи росіянин. Він не повноцінна людина тому, що не вміє думати по-рідному. Думаючи по-чужому, він чужий сам для себе, тобто він є людиною без національної моралі. А людина без національної моралі в усі часи і у всіх народів визначалася як раб.
Щоб дія названих універсальних чинників (рідної духовності, своєї національної ідеології, рідної мови) була дійсно ефективною, цьому повинна спри-
яти держава, а точніше еліта, яка здійснює владу в державі. Тут слід звернути увагу на один суттєвий нюанс. В свій час древні греки пустили в інтелектуальний обіг одну з найбільших побрехеньок будь-коли придуманих людиною. Вони створили термін «демократія» (влада народу). Справа в тому, що народ ніколи не здійснював, не здійснює і не буде здійснювати владу в суспільстві. Це робить еліта. А вона може бути трьох видів: справжня, псевдоеліта і ксеноеліта (керівна верхівка, що складається з ворожих корінному етносу чужинців).
Велике благо для суспільства, якщо владу в ньому здійснює справжня еліта, тобто та, яка здатна власні інтереси підпорядкувати інтересам народу. Як знайти таких людей, де взяти справжню еліту? Вона з’явиться тоді, коли наші вихованці будуть свідомі тих речей, про які говорилося вище, і не тільки свідомі, а переконані в їх істинності, що, в свою чергу, вимагає і систематичного самовдосконалення вихователів. Висновки.
Підсумовуючи, зазначимо, що тільки той фахівець з фізичного виховання здатний не тільки вирішувати завдання фізичного вдосконалення людини, але й разом з цим формувати громадянина-патріота, який добре розуміє, що таке духовність, як вона пов’ язана з ідеологією, розуміє значення і глибинний зміст рідної мови і сам є людиною глибоких патріотичних почуттів.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем світоглядно-духовного підґрунтя у вирішенні виховних завдань фахівцем з фізичного виховання.
Література
1. Братко-Кутинський О. Феномен України. К., 1996. -С. 102-108.
2. Воловник Н.К., 1994. - С. 13.
3. Лозко Галина. Українське народознавство. К.: Зодіак-ЕКО, 1995. - С. 214.
4. Мовчан П. Мова явище космічне. Літературна Україна. 1989. - № 43, 48.
5. Силенко Л.Т. Мага Віра. Видання ОСІДУ РУН Віри, 1979. - С. 1309.
6. Шри Ауробиндо Гхош. Синтез йоги (перевод с английского). Санкт-Петербург: Алетейя, 1992. - 120 с.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗМУ СПОРТСМЕНОК ПІД ВПЛИВОМ ТРЕНУВАНЬ, НАПРАВЛЕНИХ НА РОЗВИТОК ВИТРИВАЛОСТІ
Караулова С.І.
Запорізький національний університет
Анотація. У статті приведені експериментальні дані щодо особливостей функціонального стану і адаптивних можливостей організму спортсменок у віці від 12 до 23 років. Показано, що в цьому віці спостерігається поступова оптимізація функціонального стану апарату кровообігу і вища адаптованість їх організму до великого об’єму тренувальних і змагань навантажень.
Ключові слова: адаптивні можливості, серцево-судинна система, функціональна напруга, рівень ефективності функціонування системи кровообігу Аннотация. Караулова С. И. Формирование функци-
ональных возможностей организма спортсменок под влиянием тренировок, направленных на развитие выносливости. В статье приведены экспериментальные данные относительно особенностей функционального состояния и адаптивных возможностей организма спортсменок в возрасте от 12 до 23 лет. Показано, что в этом возрасте наблюдается постепенная оптимизация функционального состояния аппарата кровообращения и более высокая адапти-рованность их организма к большому объему тренировочных и соревновательных нагрузок. Ключевые слова: адаптивные возможности, сердечно-сосудистая система, функциональное напряжение, уровень эффективности функционирования системы кровообращения.
Annotation. Karaulova S.I. Forming of functional possibilities of organism of sportswomen under influencing of trainings directed on development of endurance. Forming of functional possibilities organism of sportswomen under influencing of trainings directed on development of endurance. In the article experimental information is resulted in relation to the features of the functional state and adaptive possibilities of organism of sportsmen in age from 12 to 23 years. It is rotined that in this age there is gradual optimization of the functional state of vehicle of circulation of blood and more high adaptation of their organism to the large volume of the training and competitions loadings. Keywords: adaptive possibilities, cardio-vascular system, functional tension level of efficiency of functioning of the system of circulation of blood.
Вступ.
Досягнення високих спортивних результатів на сучасному рівні розвитку спорту неможливе без учбово-тренувального процесу, що раціонально спланований. Тільки в цьому випадку досягається той необхідний рівень фізичної підготовленості спортсменів, який сприяє максимальному прояву їх функціональних, техніко-тактичних можливостей і, як наслідок, досягнення максимально можливих результатів [1,2,3].
Як відомо, рівень функціонального стану серцево-судинної системи організму спортсменок, що спеціалізуються в бігу на середні дистанції, є характеристикою його резервних і адаптаційних можливостей організму.
Тому, на наш погляд вивчення формування особливостей функціонального стану апарату кровообігу і адаптаційних можливостей організму спорт-сменок-легкоатлеток різного віку має важливе значення для з’ясування основних закономірностей їх становлення в онтогенезі. У свою чергу, знання цих закономірностей дозволить виділити основні періоди істотного погіршення адаптивних можливостей організму спортсменок і етапи найбільш низької резистентності організму до дії великого об ’ єму тренувального і змагання навантаження.
Актуальність і безперечна практична значущість даної проблеми послужили передумовами для проведення справжнього дослідження. Робота виконана в рамках держбюджетної теми «Вивчення адаптивних можливостей організму спортсменів на різних етапах учбово-тренувального процесу».
Робота виконана за планом НДР Запорізь-
кого національного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи - дослідження особливостей формування функціональних можливостей серцево-судинної системи спортсменок, що спеціалізуються в бігу на середні дистанції за допомогою нового науково-методичного підходу.
Результати досліджень.
Відповідно до основної мети експерименту нами було проведене обстеження 36 спортсменок у віці від 12 до 23 років, що спеціалізуються в бігу на середні дистанції.
Всі обстежувані були розділені, у свою чергу, на три вікові групи: до першої групи увійшли дівчатка 12-14 років, в другу групу - дівчата 15-18 років, в третю групу - дорослі спортсменки від 19 до 23 років.
В ході експерименту у всіх осіб, що взяли участь в обстеженні, традиційними методами визначали величини частоти серцевих скорочень (ЧСС, уд/ хв), систолічного (АДс, мм рт.ст.) діастоличного (АДд, мм рт.ст.), пульсового (АДп, мм рт.ст) і середнього (АДср мм рт.ст) артеріального тиску. Реєстрацію значень, хвилинного (МОК, л/хв) та систолічного (СОК, мл) об’ємів крові проводили за допомогою комп’ютерної програми «ШВСМ-інтеграл» [4]. Окрім цього, записувалася електрокардіограма (ЕКГ) в II стандартному відведенні з подальшим її аналізом по методах варіаційної і амплітудної пульсометрії і розрахунком: індексу напруги серцево-судинної системи (ІНссс, умовні одиниці), показника ефективності роботи серця (ПЗРС, у о.), величин адаптаційних потенціалів системи кровообігу по методу Р.М. Баєвського (АПб, у.о.) [5] і запропонованій методиці М.В. Малікова АПм (у. о.)[6].
Порівняльний аналіз експериментальних даних, одержаних при обстеженні спортсменок-легко-атлеток, дозволив зареєструвати ряд особливостей відносно функціонального стану і адаптивних можливостей серцево-судинної системи представниць вивчаючих групи.
Експериментальні дані, одержані в ході обстеження, представлені в таблиці 1. Як видно з таблиці 1 змінилися з віком показники, що характеризують функціональний стан серцево-судинної системи спортсменок. У спортсменок у віці 19-23 років було зареєстровано достовірне зниження ЧСС - до 63,70±1,24уд/хв.
Слід зазначити тенденцію до незначного підвищення систолічного та діастоличного артеріального тиску, в групі дівчат 15-18 років (відповідно до 121,3±2,95мм рт. ст. і 76,3±2,63мм рт.ст.), АДср (до 91,10±2,59мм рт.ст.) і пониження цих показників в групі спортсменок 19-23 років відповідно (АДс - до 107,68±1,27мм рт.ст., Адд - до 64,42±1,33мм рт.ст., АДср - до 78,81±0,91мм рт.ст.).
Аналіз вікової динаміки параметрів, що характеризують ефективність серцевого викиду, дозволили встановити наступне: СОК з віком достовірно підвищився до 69,76±1,77мл в групі 19-23 років, тоді як величина МОК була достовірно вищою в групі
Величини вивчених показників у спортсменок різного віку (М±т)
№ п / п П оказники 12-14 років 15-18 років 19-23 років
1 Ч С С (уд/хв) 82,2±3,0 1** 72,8±2,7 0* 6 3,70±1 ,24***
2 А Д с (мм рт.ст.) 120±4,4 7** 121,3±2,9 5 1 07,68± 1 ,27 ***
3 Адд (мм рт.ст.) 71±3,3 2** 7 6,3±2,63 64,42±1,3 3***
4 АДп (мм рт.ст.) 4 9± 4,00 4 5,0±1 ,89 43,26±1,99
5 А Дср(мм рт.ст.) 87,17±3,2 3** 91,10±2,59 78,8 1±0,9 1 ***
6 С ОК (мл) 6 7,02± 3,20 63,94±2,2 0 6 9,76±1 ,77***
7 МОК (л /хв) 5,52±0,38** 4,63±0,1 8* 4,45±0,16
8 М о (с) 0,9 1 ±0 ,0 4 1 ,0 1 ±0,07 0,86±0,0 23 ***
9 АМ о (% ) 1 6,98±2,38** 1 8,6±4,60 23,63±0,7 1
1 0 ? х (с) 0,30±0,05 0,50±0,0 9* 0,3 5±0,0 1 4
1 1 И В Р (у .о .) 68,89±20,89 1 04,6±74,53 69,55±3,5 0
1 2 ІНссс (у.о.) 3 9,95± 14,09 58,28±42,49 41 ,03±2,5 8
1 3 М о Ь (м В ) 1 ,54±0,1 8** 1 ,64±0,2 1 1 ,02±0,032***
1 4 АМ о Ь (% ) 17,6±2,32** 18,21± 3,00 59,1 0±1 ,30***
1 5 ? хЬ (м В) 0,44±0,08** 0,75±0,17 0,1 9±0,005***
1 6 ПЗРС (у .о.) 3 6,74± 10,22** 43,8 1±23,7 5 1 5 9,45±7,9 1***
1 7 АПб (у .о .) 2,03±0,1 1 ** 2,08±0,08 1 ,84±0,03 ***
1 8 АПм (у .о .) 1,51±0,6 5** 4,75±2,68 4,23±0,36
Примітка: *- р < 0,05 між групами 12-14років і 15-18років; **- р < 0,05 між групами 12-14років
і 19-23 роки; ***- р < 0,05 між групами 15-18 років і 19-23 роки.
спортсменок 12-14 років (5,52±0,38 л/мін). Достовірної відмінності в значеннях МОК у вікових групах 1518 і 19-23 років зафіксувати не вдалося. Слід зазначити, що вивчені показники системи кровообігу відповідали значенням фізіологічної норми для даних вікових груп.
Разом з тим, аналіз даних варіаційної пульсо-метрії не дозволив зареєструвати достовірної відмінності в ступені напруги регуляторних механізмів серцево-судинної системи організму спортсменок у вікових групах, що вивчаються.
На відміну від приведених даних результати амплітудної пульсометрії дозволили говорити про підвищення ефективності функціонування системи кровообігу Так, у віковій групі 19-23 роки спостерігалося достовірне підвищення стабільності процесів збудження в серці (збільшення АМоЬ з 17,60±2,32% в групі 12-14 років до 59,10±1,30% в групі 19-23 роки) і, як наслідок, достовірне зростання величини ПЭРС з 36,74±10,22 уо. до 159,45±7,91 уо.
Слід вказати на те, що в результаті підвищен-
ня рівня функціонування серцево-судинної системи реєструвалися і вищі адаптивні можливості організму спортсменок у вікових групах 15-18 років і 19-23 років (підвищення АПм відповідно до 4,75±2,68 у о. і до 4,23±0,36 уо.).
Одним з важливих моментів експериментального обстеження спортсменок є аналіз вікової динаміки інтегральних параметрів серцево-судинної системи (ІНссс, ПЭРС, АПб, АПм) в даних вікових групах.
Як видно з результатів, представлених в таблиці 2, для жінок-спортсменок у віковому діапазоні 19-23 роки, було характерне підвищення ефективності функціонування серцево-судинної системи і виражене поліпшення адаптаційних можливостей їх організму. На користь цього свідчило істотне підвищення ГОРС до 159,45±7,91 у.о. і АПм до 4,23±0,36 уо. Слід зазначити, що найбільш низькі значення ПЭРС (36,74±10,22 у.о.) і, відповідно, найменші величини АПм (1,51±0,65у.о.) були зареєстровані у дівчаток у віці від 12 до 14 років, у зв’язку з чим даний вік можна
Вікова динаміка інтегральних показників серцево-судинної системи організму спортсменок (М±т)
№ п / п П оказники 12-14, n= 5 15-18, n= 8 19-23, n= 2 3
1 ІНссс (у .о .) 39,95і 14,09 58,2 8і42,4 9 4 1 ,0 3 і 2 ,5 8
2 П Э Р С (у .о .) 3 б ,7 4 і 10,22** 43,81і23,7 5 159,4 5і7,91***
3 АПб (у .о .) 2 ,0 3 і 0 ,1 1 * * 2 ,0 8 і 0 ,0 8 1,8 4і0,0 3***
4 А П м (у .о .) 1 ,5 1 і 0 ,б 5 * * 4 ,7 5 і 2 ,б 8 4 ,2 3 і 0 ,3 б
Примітка: *- р < 0,05 між групами 12-14років і 15-18років; **- р < 0,05 між групами 12-14років і 19-23 роки; ***- р < 0,05 між групами 15-18 років і 19-23 роки.
охарактеризувати як «критичний період» процесу адаптації організму спортсменок до фізичних навантажень з переважним проявом витривалості.
Дуже важливо відзначити, що величина АПб залишалася практично на одному і тому ж рівні у всіх вікових групах.
Висновки.
Таким чином, нами одержані експериментальні дані щодо вікової динаміки функціонального стану серцево-судинної системи спортсменок у віці 12-23 років. Виявилось, що для спортсменок в цьому віковому діапазоні характерна поступова оптиміза-ція функціонального стану апарату кровообіги і підвищення його загальних адаптаційних можливостей до різних екзогенних чинників, зокрема до значного об’ єму тренувальних і змагальних навантажень. Разом з тим, наявність у віковій групі спортсменок 12-14 років ознак зниження функціональних можливостей апарату кровообігу дозволяє охарактеризувати даний вік як «критичний період» процесу адаптації організму спортсменок до дії систематичних фізичних навантажень. Очевидно, що знання вікових особливостей формування загального адаптаційного потенціалу у спортсменок, що спеціалізуються в бігу на середні дистанції, дозволить ефективніше будувати учбово-тренувальний процес у вибраному виді легкої атлетики.
Окрім цього, одержані дані дозволили констатувати вищу інформативність методики розрахуй -ку адаптаційних можливостей серцево-судинної системи за Н.В.Маліковим порівняно з традиційним методом Р.М. Баєвського.
Подальші дослідження передбачається проводити в напрямку удосконалення методики оцінки функціонального стану і адаптивних можливостей організму спортсменок у віці від 12 до 23 років.
Література
1. Айдарлієв А. А., Баєвській Р.М., Барсенева А.П., Максимов А.А., Палєєва Н.Р. Комплексна оцінка функціональних резервів організму. - Фрунзе: Ілім, 1988. - 196 с.
2. Міщенко В .С. Функціональні можливості спортсменів.
- К.: Здоров’я, 1990. - 200с.
3. Платонов В.Н. Система підготовки спортсменів в олімпійському спорті. - К.: Олімпійська література, 2004. -С.132-301.
4. Маліков В.Н., Сватьев А.В. Комплексна програма експ-рес-оцінки функціональної підготовленості організму
- «ШВСМ». - Запоріжжя, 2003. - 75 с.
5. Баєвській Р.М., Барсенева А.П. Донозоологичеськая діагностика в оцінці стану здоров’я // Валеологія: діагноста, засобу і практика забезпечення здоров’я. - СПб.: Наука. 1993. С. 33-48.
6. Маліков Н.В. Про деякі методичні підходи до оцінки адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму // Вісник Запорізького державного університету. - 2001. - №1. - С. 187-191.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
КОРЕКЦІЯ РУХОВОЇ СФЕРИ ДОРОСЛИХ СЛІПИХ ЗАСОБАМИ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Кемкина В.К.
Запорізький національний університет
Анотація. У статті досліджується залежність ефективності ігрової діяльності осіб із втратою зору від суб’єктивного сприйняття ними свого стану. Визначення моторно-психічних реакцій людей із вродженими або набутими порушеннями у руховій і психічній сферах життєдіяльності дозволяє виявити могутні адаптаційні механізми забезпечення рухової діяльності даної категорії людей і створити реальні передумови для формування нових напрямів фізичного впливу в реабілітаційному процесі, в системі оздоровчої діяльності, для їх професіональної підготовки і розширення сфери соціального спілкування.
Ключові слова: корекція, рухова сфера, ігрова діяльність, втрата зору, захворювання.
Аннотация. Кемкина В.К. Коррекция двигательной сферы взрослых слепых средствами игровой деятельности. В статье исследуется зависимость эффективности игровой деятельности лиц с потерей зрения от субъективного восприятия ими своего состояния. Определение моторно-психических реакций людей с врожденными или приобретенными нарушениями в двигательной и психической сферах жизнедеятельности позволяет проявить сильные адаптационные механизмы обеспечения двигательной деятельности данной категории людей и создать реальные предпосылки для формирования новых направлений физического влияния в реабилитационном процессе, в системе оздоровительной деятельности, для их профессиональной подготовки и расширения сферы социального общения.
Ключевые слова: коррекция, двигательная сфера, игровая деятельность, потеря зрения, заболевание. Annotation. Kemkina V.K. Correction of motive sphere of adult blinds by the tools of playing activity. In the article the dependence of efficiency playing activity of persons is explored with the loss of eyesight from subjective perception by them being. Definition of motor mental reactions of people with breaking in motorial and mental orbs of life activity allows to exhibit the strong adaptable mechanisms of maintenance of
