CC BY
53
ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЯК ОДИН З ФАКТОРІВ УСПІШНОЇ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ВТНЗ
Н.В. Саєнко, доцент, к.пед.н., С.Г. Чернишова, викладач, ХНАДУ
Анотація. Розглянуто чотири групи факторів, що впливають на якість іншомовної підготовки студентів ВТНЗ - соціально-обумовлені, педагогічні, лінгводидактичні та психологічні. Окрема увага приділяється необхідності формування соціокультур-ної компетенції як обов ’язкової складової комунікативної компетенції тих, хто навчається; описані основні компоненти її змісту.
Ключові слова: соціально-обумовлені, педагогічні, лінгводидактичні, психологічні фактори; формування соціокультурної компетенції.
Вступ
Становлення науки як виробничої сили та корінна зміна на цій основі технічного базису виробництва різко посилили роль освіти у формуванні інженерів, здатних до рішення складних завдань сучасного виробництва. Це вимагає зміни змісту професійно-технічної освіти, коли на перший план виходить загальний культурно-технічний світогляд фахівця. Володіння іноземною мовою (ІМ) стає передумовою залучення спеціаліста до досягнень світової наукової думки, засобом соціалізації індивіда та його входження у світове співтовариство.
Мета та постановка задачі
У вищих технічних навчальних закладах іноземна мова входить до складу обов’язкових предметів базової підготовки майбутнього фахівця. На жаль, незважаючи на реалії сьогодення, які вимагають від сучасного випускника ВТНЗ знання ІМ, якість іншомовної підготовки в більшості вищих технічних закладів залишається надзвичайно низькою. Тому ціль цієї статті - виявити фактори, які впливають на якість іншомовної підготовки студентів технічних спеціальностей, та проаналізувати деякі з них.
Шляхом вивчення літератури, присвяченої опису різноманітних факторів, які впливають на процес навчання взагалі (Ю.К. Бабанський, В.І. Лозова, Г.І. Щукина та ін.) та аналізу власного досвіду викладання ІМ в технічному ВНЗ, нами було виділено чотири групи факторів, які насамперед треба враховувати під час навчання ІМ. Ці групи склали соціально-обумовлені, педагогічні, лінгво-дидактичні та психологічні фактори.
До першої групи факторів, які впливають головним чином на мотивацію вивчення ІМ, можна віднести світові глобалізаційні процеси, побудову відкритого демократичного суспільства в Україні, розширення міжнародних контактів та сфер комунікації, розвиток нових технологій, можливість отримання найновішої професійно спрямованої інформації через Інтернет - усе це спонукає багатьох студентів з більшою увагою ставитися до вивчення ІМ у наш час.
До другої групи - педагогічних факторів - можна віднести сучасні тенденції гуманізації та гуманітаризації освіти, необхідність формування соціоку-льтурної компетенції як однієї з головних складових загальної комунікативної компетенції тих, хто навчається; використання діяльнісно-орієнто-
ваного підходу у тому сенсі, що ті, хто вивчає мову, є насамперед “соціальними агентами”, або ж членами суспільства, які мають виконувати певні завдання у певних умовах, специфічному оточенні та в окремій сфері діяльності; особистісно-орієнтоване навчання, яке передбачає врахування потреб та інтересів кожного індивіда - учасника навчального процесу; матеріальні та організаційні умови навчально-виховного процесу, тобто обладнання аудіо- та відеоапаратурою, супутниковим телебаченням, комп’ютерами, а також тенденція до збільшення годин, виділених у програмах ВТНЗ на предмет “іноземна мова” та їх доцільний розподіл протягом усього курсу навчання.
Група лінгводидактичних факторів передбачає відбір змісту навчального матеріалу з урахуванням вимог часу та пізнавальних інтересів студентів, активізацію пізнавальної діяльності тих, хто навчається, внаслідок використання активних методів навчання, в тому числі рольових та ділових ігор, творчих та проблемних завдань та ін.; пошуки
оптимальних способів організації самостійної роботи студентів та формування їхньої автономії.
До четвертої групи - психологічних факторів -ми віднесли формування позитивної мотивації тих, хто навчається, активізацію психологічних можливостей особистості через урахування її психологічних особливостей, створення сприятливої психологічної атмосфери групового спілкування та позитивного емоційного фону заняття завдяки зусиллям викладача.
Усі ці фактори тісно пов’ язані один з одним в педагогічному процесі. Як свідчить досвід, їх урахування в одних випадках та посилення їх дії в інших призводить до підвищення ефективності іншомовної підготовки майбутнього фахівця -випускника технічного ВНЗ.
На думку багатьох методистів, серед педагогічних факторів, які впливають на якість іншомовної підготовки студентів, останнім часом заслуговує уваги необхідність формування соціокультурної компетенції (СКК) тих, хто вивчає іншу мову. Досліджуючи суть та зміст цього процесу, ми дотримуємось насамперед Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти.
Ці Рекомендації передбачають, зокрема, підготовку всіх європейців до зростаючих потреб міжнародної мобільності та тіснішої співпраці не лише в галузі освіти, культури та науки, але також у галузі торгівлі та промисловості; врахування потреб мультилінгвальної та мультикультурної Європи, наполегливий розвиток здатності європейців спілкуватися один з одним понад мовні та культурні кордони; попередження небезпеки, що може бути результатом маргіналізації тих, у кого недостатньо розвинені вміння, необхідні для спілкування в інтерактивній Європі.
Зараз визнано усіма дослідниками в галузі навчання ІМ, що знання суспільства і культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, є одним з аспектів знань світу. В Рекомендаціях характерні риси СКК пов’ язані з такими чинниками, як повсякденне життя, а саме: їжа та напої, поведінка за столом, громадські свята, робочий час та заняття; умови життя; міжособистісні стосунки, пов’язані з класовою та сімейною структурою, відносинами між поколіннями [2, 102-103].
Таким чином, коло тем, які необхідно охопити під час формування СКК тих, хто вивчає ІМ, у тому числі й студентів ВТНЗ, надзвичайно широке. Більш того, перелічені теми ми поширюємо за рахунок компонентів СКК, запропонованих В.В. Сафоновою, які обумовлені тенденціями загаль-нопланетарного глобалізму і гуманізацією мовної освіти. Це можуть бути глобальні проблеми війни, голоду, бідності, руйнування навколишнього середовища як тематика навчального іншомовного спілкування з метою сприяння росту поінфор-
мованості тих, хто навчається, стосовно глобальних проблем, створення інформаційного фону для розвитку почуття соціальної відповідальності та загально-планетарного громадянства. Молодь також слід навчати етиці загальнопланетарного мислення під час пошуку рішення глобальних проблем та шляхів виходу з політико-економічних, міжетнічних та міжособистісних конфліктів [3, 29-30].
Висновки
Повністю визнаючи необхідність формування СКК студентів технічних ВНЗ, а втім, і будь-яких категорій тих, хто вивчає ІМ, ми бачимо головну проблему сьогодення в ретельному відборі та оптимальному розподілі матеріалів соціо-
культурного характеру в навчальних програмах з іншомовної підготовки студентів ВТНЗ. Та ж сама проблема стосується й укладачів підручників та посібників з ІМ для технічних ВНЗ, які й досі часто наголошують на вузькопрофесійному навчанні, забуваючи при цьому, що метою викладання ІМ в технічному ВНЗ є підготовка компетентного спеціаліста з широким світоглядом, який впевнено почуває себе в сучасному поліку-льтурному суспільстві та здатний до постійної самоосвіти протягом усього життя.
Але, на нашу думку, починати треба з культурологічної підготовки самого викладача ІМ. Спеціалізовані ВНЗ, які готують майбутніх викладачів мов та культур, повинні ставити нові цілі. Від ступеня їх реалізації в навчальних закладах даного профілю багато в чому залежить успіх викладання ІМ та культур в інших типах навчальних закладів, у тому числі ВТНЗ, тому що саме педагогічні ВНЗ формують так званого “транслятора культури” [1], який буде здатним ознайомити учнів з основними відомостями про інші країни в цілому, про їх соціальний устрій, реалії побуту, мистецтво і літературу, що може забезпечити тим, хто навчається, можливість участі у діалозі культур.
Література
1. Барышников Н.В. Параметры обучения меж-
культурной коммуникации в средней школе // Иностр. языки в школе. - №2. - 2002. -С. 28-32.
2. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної
освіти: вивчення, викладання, оцінювання/ Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С.Ю.Ніколаєва. - К.: Ленвіт, 2003. - 273с.
3. Сафонова В.В. Культурно-языковая экспансия
и ее проявления в языковой политике и образовании // Иностр. языки в школе. - №3. -2002. - С. 22-32.
Рецензент: В.І. Лозова, професор, д.пед.н., ХНПУ.
Стаття надійшла до редакції 12 січня 2005 р.
