CC BY
46
УДК 616-053.31-008.64
Д.А. Шкурупій *,
В.І. Снісарь**
ФОНОВІ ЧИННИКИ ТА ФАКТОРИ ВИНИКНЕННЯ СИНДРОМУ ПОЛІОРГАННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ЗАЛЕЖНО ВІД ХАРАКТЕРУ ОСНОВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ТЯЖКОСТІ СТАНУ
ВДНЗУ «Українськамедична стоматологічна академія»*
(зав. курсу анестезіології та інтенсивної терапії - к.мед.н, доц. Д.А. Шкурупій) м. Полтава
ДЗ «Дніпропетровськамедична академіяМОЗ України»** кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів (зав. - д. мед. н, проф. О.М. Клігуненко) м. Дніпропетровськ
Ключові слова: новонароджені, синдром поліорганної недостатності, фактори ризику Key words: newborns, multiorgan failure syndrome, risk factors
Резюме. В статье приведены результаты работы, в которой на основе статистического анализа были определены факторы риска развития синдрома полиорганной недостаточности у новорожденных.
Summary. The article describes the results of the work, in which on the basis of statistical analysis, risk factors of development of newborn’s multiorgan failure syndrome are presented.
В умовах сучасних відділень інтенсивної терапії розвиток синдрому поліорганної недостатності є характерним для пацієнтів у критичних станах. У більшості випадків його розвиток пов’язують з реалізацією бактеріальної транслокації, ендотеліальної і імунологічної дисфункції [2]. На цей час не існує чітких рекомендацій щодо лікування і профілактики такого синдрому. Стосовно контингенту новонароджених цій проблемі присвячена невелика кількість робіт, але можна припустити, що патогенетичні ланки цього синдрому формуються уже на етапі внутрішньоутробного розвитку і впливають на формування основного патологічного процесу та можливостей фізіологічного опору організму новонародженого [1]. Тому метою цього дослідження стало визначення фонових чинників та фактори виникнення синдрому полі-органної недостатності у новонароджених залежно від характеру основного захворювання та тяжкості стану.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Були проаналізовані дані історій пологів (форма №096/о), історій розвитку новонародженого (форма №097/о) та медичних карт стаціонарного хворого (форма №003/о) 182 дітей віком від 0 до 28 діб життя, які перебували на лікуванні у відділеннях (блоках, палатах) інтенсивної терапії пологових стаціонарів та дитячих лікарень Полтавської області.
За даними медичної документації були виділені 2 групи пацієнтів: 1-а - група дітей з наявністю СПОН (133 особи, 73,08±9,29%), 2-а -
діти без цього синдрому (49 осіб; 26,92±9,29%). Рандомізація проводилась за критеріями [4], при цьому до групи зі СПОН були віднесені пацієнти, які мали ознаки розладів 2-х і більше органів та систем життєзабезпечення.
Був досліджений вплив на формування СПОН у новонароджених таких чинників: характер основного захворювання (наслідки асфіксії при народженні, перинатальне інфікування), стать дитини, гестаційний вік, вага при народженні, оцінка за шкалою Апгар на 1-й та 5-й хв. життя, оцінка тяжкості стану за шкалою КТК8 [5].
Статистична обробка даних проводилась за допомогою методів описової статистики з обчисленням середнього арифметичного (М), помилки репрезентативності (т), медіани (Ме), квартального розмаху (50Ь, 50и) і подальшим використанням критеріїв %2 Пірсона, и Віл-кінсона-Манна-Уітні, коефіцієнту кореляції Я Спірмена. Для обчислення було використано програмне забезпечення 8ТЛТКТІСЛ 6.0. [3].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
У цілому по групі діти з наслідками асфіксії при народженні становили 112 осіб (61,54± 3,61%), з наслідками перинатального інфікування - 70 осіб (38,46±3,61%); особи чоловічої статі - 110 осіб (60,44±3,62%), жіночої - 372 особи (9,59±3,62%). Середні показники гестацій-ного віку, ваги при народженні, оцінки за шкалою Апгар на 1-й, 5-й хв. життя та тяжкості стану за шкалою КТК8 у дітей досліджуваної групи наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Показники факторів тяжкості стану досліджуваних новонароджених
Ознака n M±m Me 50L 50U
Гестаційний вік, тижні 182 36,3±0,3 37,0 33,0 45,0
Вага при народженні, г 182 2707,7±66,2 2700,0 1970,0 3400,0
Оцінка за шкалою Апгар на 1-й хв. життя, бали 178 5,2±0,1 6,0 4,0 6,0
Оцінка за шкалою Апгар на 5-й хв. життя, бали 172 6,20±0,12 6,0 6,0 7,0
Тяжкість стану за шкалою NTISS, бали 182 21,49±0,52 21,00 16,00 27,00
При аналізі частоти виникнення СПОН за- частіше розвивається у новонароджених, які
лежно від провідного патологічного процесу мають наслідки перинатального інфікування
було встановлено, що цей синдром достовірно (рис. 1).
n=38;
77,55%
n=11;
22,45%
І перинатальне інфікування □ асфіксія при народженні
а. Діти без СПОН
n=74;
55,64%*
І перинатальне інфікування □ асфіксія при народженні
б. Діти зі СПОН
Рис. 1. Структура захворюваності залежно від наявності СПОН у новонароджених: * - х2=6,37; р=0,01 відносно дітей зі СПОН
При аналізі статевого представництва суттєвої різниці у дітей зі СПОН та без нього виявлено не було (рис. 2).
Середні показники гестаційного віку, ваги при народженні, оцінки за шкалою Апгар на 1-й,
5-й хв. життя та тяжкості стану за шкалою КТК8 залежно від наявності СПОН наведені в табл. 2.
Статистичні розрахунки демонструють, що всі ознаки, вказані в таблиці 2, мають вплив на формування СПОН у новонародженого.
■ хлопчики □ дівчатка
а. Діти без СПОН
■ хлопчики □ дівчатка
б. Діти зі СПОН
Рис. 2. Структура статевого представництва залежно від наявності СПОН
у новонароджених: * - ^=0,41;
Кореляційні зв’язки характеру патологічного процесу і факторів стану тяжкості новонароджених із формуванням СПОН наведені на рис. 3.
Дані рис. 3 свідчать, що, за винятком статі пацієнта, всі наведені вище фактори мають зв’язок із формуванням СПОН. При цьому наявність перинатального інфікування і високої оцінки за шкалою КТІ88 (що свідчить про тяжкість стану
р=0,52 відносно дітей зі СПОН
дитини) мають прямий зв’язок із наявністю СПОН.
Формуванню цього синдрому також сприяють низькі показники терміну гестації, ваги при народженні, оцінки за школою Апгар на 1-й і 5-й хв. життя, про що свідчать достовірно значущі показники зворотної кореляції.
перинатальне інфікування
—•— R Ф р
Рис. 3. Значення коефіцієнта кореляції Я Спірмена і рівня статистичної значущості характеру патологічного процесу і факторів тяжкості стану новонароджених залежно від факту наявності СПОН
Проведений статичний аналіз дозволив виз- жених, окреслити напрям і рівень зв’язків цих начити фактори ризику СПОН у новонарод- факторів із формуванням СПОН.
Таблиця 2
Показники факторів тяжкості стану новонароджених залежно від факту наявності СПОН
Ознака Новонароджені зі СПОН Новонароджені без СПОН и
п М±т Ме 50Ь 50и £г п М±т Ме 50Ь 50и £г Р
Гестаційний вік, тижні 133 35,68 ±0,35 35,00 32,00 39,00 11083,00 49 38,02 ±0,49 39,00 37,00 41,00 5577,00 2172,00 <0,01
Вага при народженні, г 133 2603,32 ±76,16 2410,00 1940,00 3370,00 11462,00 49 2991,02 ±125,57 3000,00 2350,00 3570,00 5191,00 2551,00 0,02
Оцінка за шкалою Апгар на 1-й хв. життя, бали 131 5,04 ±0,16 6,00 4,00 6,00 11026,50 47 5,79 ±0,23 6,00 5,00 7,00 4904,50 2380,50 0,02
Оцінка за шкалою Апгар на 5-й хв. життя, бали 125 5,93 ±0,14 6,00 6,00 7,00 9682,00 47 6,94 ±0,16 7,00 6,00 8,00 5196,00 18,07 <0,01
Тяжкість стану за шкалою №Г^, бали 133 23,38 ±0,58 24,00 18,00 28,00 14020,00 49 16,35 ±0,79 17,00 13,00 19,00 2633,00 1408,00 <0,01
ВИСНОВКИ
1. Частота формування СПОН залежить від провідного патологічного процесу і достовірно частіше розвивається у новонароджених, які мають наслідки перинатального інфікування.
2. Факторами ризику розвитку СПОН є малий гестаційний вік, низька вага при народженні,
низька оцінка за шкалою Апгар, висока тяжкість стану за шкалою КТК8.
3. Стать новонародженого не має достовірно значущих статистичних показників із формуванням СПОН.
4. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці методів профілактики і терапії СПОН у новонароджених.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Влияние фетального воспалительного овета на тяжесть течения раннего неонатального пери ода у новорожденшх с внутриутробшм инфицированием / В.А. Сергеева, Ю.С. Александрович, Н.П. Шабалов [и др.] // Курский науч.-практ. вестник "Человек и его здоровье".- 2011.- № 1.- С. 80-88.
2. Гельфанд Е.Б. Абдоминальный сепсис: интегральная оценка тяж ести состояния больных и полиорганной дисфункии / Е.Б. Гельфанд, В. А. Гологорский, Б.Р. Гельфанд // Анестезиология и реаниматология. - 2000. - № 3. - С. 29-33.
3. Реброва О.Ю. Статистический анализ меди-
цинских данных. Применение прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва - М.: Медиасфера, 2002. - 312 с.
4. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №15669 Україна. Науковий твір: «Таблиця критеріїв поліорганної недостатності у новонароджених» / Д.А. Шкурупій (Україна); зареєстровано 15.02.2006.
5. Neonatal Therapeutic Intervention Scoring System: a therapy-based severity-of-illness index / J.E. Gray, D.K. Richardson [et al.] // Pediatrics. - 1992.-Vol. 90. - P. 561-567.
♦
УДК 616.12-008.46-036.1:616.25-002:612.018
Л.И. Слобожан ОСОБЕННОСТИ ГИПОФИЗАРНО-
ТИРЕОИДНОЙ СИСТЕМЫ ПРИ ПЛЕВРАЛЬНОМ СИНДРОМЕ РАЗЛИЧНОЙ ЭТИОЛОГИИ
ГУ "Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского" кафедра нетрадиционной медицины ФПО (зав. - проф. Н.В. Мирошниченко) г. Симферополь
Ключевые слова: гипофизарные и тиреоидные гормоны, хроническая сердечная недостаточность, плевральный синдром Key words: pituitary and thyroid hormones, chronic heart failure, pleural syndrome
Резюме. У хворих з плевральним синдромом (гідроторакс, парапнев-монічний, туберкульозний і параканкрозний плеврит) вивчено вміст гормонів гіпофізарно-тиреоїдної осі, а також функціональна інтеграція тіроїдної та імунної систем. Встановлено, що у хворих з гідротораксом і параканкрозним плевритом формується синдром низького трийодти-роніну, що супроводжується формуванням системної дисрегуляції функціональної інтеграції клітинного імунітету і гормонів тіроїдної лінії і втратою тимус-залежної активації Т-клітинної ланки імунітету. Виявлено, що використання замісної терапії тироїдними гормонами для опосередкованої (через фактори тимуса) активації клітинного імунітету у хворих з хронічною серцевою недостатністю патофізіологічно обґрунтовано.
Summary. The contents of hormones of pituitary-thyroid axis and the functional integration of thyroid and immune systems were studied in patients
