CC BY
32
УДК 632.2:591.465.3.616-056.3
Шаран М. М., д.с.-г.н. (шш [email protected]) 1нститут б1ологп тварин НААН Украгни, м. Львгв Шаловило С. Г., д.с.-г.н., професор Гримак Х. М. ©
Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт
¡мет С. З. Гжицького
ФВЮЛОГО-БЮХШ1ЧШ ЗМ1НИ В ОРГАН1ЗМ1 КОР1В ПРИ
НОРМАЛЬНОМУ I ПАТОЛОГ1ЧНОМУ СТАНАХ ЯСЧНИКШ
Наведено данг про фгзюлого-бюхгмгчш змти в оргашзм1 коргв за ргзних функщональних сташв (в норм1 I при патологи) яечнитв. Встановлено змти бюхгмгчних показникгв кровг за нормального та патолог1чного сташв яечнитв (жовте тыо, фолтул, персистентне жовте тыо, фолшулярна I лютегнова юсти, гтофункщя), ят тдтверджено ультразвуковою дгагностикою.
Ключовi слова: корова, яечник, функщональний стан, норма, патолог1я, ультразвукова д1агностика
Вступ. Вивчення функщонально! морфологи оргашв розмноження сшьськогосподарських тварин в нормi i при патологи е одшею з найбшьш складних i актуальних проблем бюлоги та ветеринарно! медицини. Великий штерес до них не вичерпуеться чисто теоретичними мiркуваннями, оскшьки досягнення в данш областi безпосередньо пов'язанi з кардинальними питаннями вiдтворення, знаходять прямий i ефективний вихiд в практику [1].
Найчастше причиною безплiддя корiв у господарствах е гiпофункцiя яечниюв, персистентне жовте тiло i юста жовтого тiла яечникiв. У механiзмi цих порушень лежать головним чином гормональш розлади регуляци статевих ци^в, пов'язанi з алiментарними, етологiчними та техногенними факторами [2]. Однак серйозною перешкодою штенсивного ведення скотарства е симптоматичне безплщдя, яке в бшьшост випадкiв зумовлено функцiональними порушеннями яечниюв [3].
1з функцiональних порушень яечниюв великий науковий i практичний штерес представляють кiсти яечникiв, оскiльки вони е причиною безплщдя 1,7— 60 % гшеколопчно хворих корiв [4-6]. Юстозне переродження яечникiв е в бшьшост випадкiв причиною безплiддя молодих, високопродуктивних корiв [7, 8] ще не реалiзували повною мiрою племшш i продуктивнi якостi.
За даними багатьох дослщниюв персистентно жовте тшо — одна з причин симптоматичного безплщдя. Iснуючi в даний час методи дiагностики, заснованi на клмчному i, насамперед, ректальному дослiдженнi, не вщображають вае! складностi патологiчних процеЫв, що вiдбуваються в оварiальних залозах i матцi при цiй патологи. Не з'ясоваш механiзми люте1шзаци i лютеолiзiсу. Практично не
© Шаран М. М., Шаловило С. Г., Гримак Х. М., 2011
346
вивчеш iншi види лютешово1 структур яечниюв, не з'ясована ïx роль в патологи оварiальниx залоз [9, 10].
Дефщит iнформацiï, що вiдноситься до морфолопчного еквiваленту функцiï цieï ендокринноï залози, не дозволяе ефективно вирiшувати цший ряд сучасних завдань, поставлених практикою, таких як трансплантащя ембрiонiв, синхрошзащя охоти, профiлактика симптоматичного безплiддя, диференщальна дiагностика хвороб органiв розмноження, ïx профiлактика i лiкування, розробка лютеолiтичниx препаратiв.
Тому метою наших дослщжень було комплексне вивчення клiнiчниx та бiоxiмiчниx показникiв при рiзниx функцюнальних станах яечникiв корiв.
Матер1ал i методи. Дослiдження проводили у ТОВ «1меш Воловжова» Рiвненськоï областi на коровах украшсько].' чорно-рябоï молочноï породи вжом 3-7 рокiв з продуктившстю 5-6 тис. кг молока за лактащю. Було вiдiбрано i сформовано 6 груп по 5 корiв у кожнш з наступними функцюнальними станами яечникiв: фолiкулярна кiста, лютеïновi кiста, персистентне жовте тiло, гшофункщя яечникiв та норма (фолiкулярна або лютеïновi фази циклу). Зiбрано анамнез захворювань, проведено клiнiчний огляд тварин з ректальною дiагностикою функцiонального стану яечниюв та ультразвукову дiагностику (УЗД) яечниюв.
Пщ час дiагностики ввдбрано проби кровi для бiоxiмiчниx дослщжень. У кровi визначали: вмiст загального бiлка за бiуретовою реакцiею, фракцшний склад бiлкiв електрофорезом у полiакриламiдному гелi, активнiсть аланiн- та аспартатамшотрансферази (АЛТ i АСТ) за методом К. Г. Капетанаю (1962); стан антиоксидантно].' системи: дiеновi кон'югати за методом 1.Д. Стальноï (1977), актившсть супероксиддисмутази (СОД) методом G. £. Дубiнiна i iн. (1988), глютатюнпероксидази (ГП) В. М. Моiна (1986), вмкт гемоглобiну методом Драбкiна; концентрацш прогестерону i естрадiолу iмуноферментним методом.
Отримаш цифровi данi опрацьовували статистично за допомогою програми Microsoft Office Excel.
Результати дослщження. Аналiзуючи концентрацш стерощних гормонiв у плазмi кровi корiв з рiзним функцiональним станом яечниюв, встановлено суттевi вiдмiнностi мiж групами тварин (табл. 1).
Таблиця 1
Концентращя стерощних гормошв у nna3Mi Rpoei Ropie, M±m, n=5
Функцюнальний стан яечник1в Прогестерон, нг/мл Естрадюл, пг/мл
Персистентне жовте тшо 7,6±1,2 2,3±0,5
Лютешова шста 12,2±5,5 3,4±1,5
Фолшулярна шста 1,5±0,5 26,3±4,0
Гшофункщя яечник1в 1,2±0,05 2,2±0,05
Жовте тшо 2,6±0,14 0,9±0,12
Фолшул 1,2±0,22 8,6±0,95
Так, при персистентному жовтому тЫ спостерiгаеться високий рiвень прогестерону (7,6±1,2 нг/мл) на фонi низькоï концентраци естрадiолу — 2,3±0,5 пг/мл. Лютеïновi кiсти супроводжуються аналогiчним спiввiдношенням дослщжуваних гормонiв, однак концентрацiя прогестерону вища на 60,5 %, а естрадюлу — на 47,8 %.
Зовам протилежну картину спостер^али при фолжулярних юстах. Тут концентращя прогестерону становила 1,5±0,5 нг/мл, що у 5-8 разiв менше у порiвняннi з результатом при юстах лютешового походження. У той же час концентращя естрадюлу була найвищою (26,3±4,0 пг/мл), що у 7,7-11,4 рази вище, шж при персистентних жовтих тiлах i лютешових кiстах. Найнижчi концентраци стерощних гормонiв виявленi при ппофункци яечниюв.
Дослiджуючи вмiст бiлка та бшкових фракцiй плазми кровi теж встановлено розбiжностi мiж групами корiв (табл. 2). Зокрема, вмют y-глобулiнiв у плазмi кровi корiв з порушеннями функци яeчникiв був значно нижчий за норму (13,4-19,5 %), в той час, як при нормальному функщональному сташ яечниюв (фол^л, жовте тшо) вiн був на нижнш межi (23,4-24,9 %).
Таблиця 2
Вмкт загального бiлка та бшкових фракцш у плазмп кров1 кор1в, М±т, п=5
Функцюнальний стан Загальний А1Ь, Глобулши, %
яечниюв бшок, г/л % а 1 а 2 3 У
Персистентне жовте тшо 84,4±7,32 39,2± 4,37 8,1± 0,75 -Н оо г- г-70 26,8± 3,05 18,2± 2,03
Лютешова иста 75,9±6,55 42,3± 4,71 10,3± 1,21 6,8± 0,73 25,5± 2,67 15,1± 1,67
Фолшулярна к1ста 81,4±6,73 38,4± 4,55 12,6± 1,13 12,3± 1,21 23,3± 3,15 13,4± 1,42
Гшофункщя яечник1в 72,5±6,34 33,3± 3,14 11,3± 0,95 8,1± 0,72 27,8± 2,55 19,5± 2,03
Жовте тшо 90,3±7,51 41,5± 4,02 9,2± 0,88 6,4± 0,55 19,5± 1,92 23,4± 2,15
Фолшул 93,2±8,12 43,2± 4,25 9,5± 0,92 6,3± 0,51 16,1± 1,54 24,9± 2,32
Вмiст Р-глобулшв за наявностi функцiонально активного фолiкула чи жовтого тша був найнижчим i знаходився в межах фiзiологiчноl норми (16,1— 19,5 %). Порушення функци яечникiв (персистентне жовте тшо, фол^лярна та лютеlновi кiсти, гшофункщя) супроводжувалися пiдвищенням вмiсту Р-глобулшв. За вмютом альбумiнiв та a-глобулiнiв суттевих вiдмiнностей не встановлено, за винятком ппофункци яечникiв, яка характеризувалася найнижчим рiвнем альбумiнiв (33,3 %).
Аналiзуючи стан антиоксидантно! системи корiв встановлено певш змiни при рiзних функщональних станах яечникiв (табл. 3). Зокрема, при ппофункци яечниюв спостер^али найнижчий рiвень показникiв антиоксидантного захисту. У той же час наявшсть функщонально активного жовтого тiла чи фолжула характеризувався високим вмiстом показникiв антиоксидантно1 системи кровi. Так, вмiст дiенових кон'югатiв у кровi корiв з жовтим тшом i фолiкулом яечника був удвiчi вищим, нiж при ппофункци оварiальних залоз.
Аналогiчно, актившсть СОД i ГП була вищою при нормальному станi яечникiв, вщповщно на 36,0 i 32,0 % та 24,6 i 25,2 %, порiвняно з наявнiстю ппофункци яечниюв корiв.
Таблиця 3
Показники антноксндантно'1 системи кров1 ко|мв, М±т, п=5_
Функцюнальний стан яечнишв Дденов1 кон'югати, мкмоль/л СОД, %блок. реак./ 1г. НЬ ГП, мкмоль/ хв./ 1гНЬ Гемо-глобш, г/л АЛТ, нкат/л АСТ, нкат/л
Персистентне жовте тшо 4,22± 0,44 0,31± 0,02 401,2± 10,64 117,6± 8,03 294,7± 23,45 383,6± 33,45
Люте!нова к1ста 3,84± 0,35 0,28± 0,02 387,3± 11,87 112,3± 8,67 255,8± 26,32 378,1± 29,33
Фол1кулярна шста 3,91± 0,41 0,27± 0,03 352,9± 7,65 114,9± 300,2± 28,94 461,5± 32,18
Ппофункц1я яечнишв 2,37± 0,32 0,25± 0,02 323,9± 9,12 97,2± 3,47 161,2± 16,23 322,5± 26,61
Жовте тшо 5,24± 0,37 0,34± 0,03 403,5± 15,44 125,6± 9,77 287,9± 22,45 467,0± 38,27
Фол1кул 5,36± 0,46 0,33± 0,03 405,1± 12,23 124,6± 10,33 283,6± 19,75 411,4± 35,67
Наявнiсть таких патологш як персиситентне жовте тшо, фолiкулярна i лютеlновi кiсти супроводжувалися дещо нижчим рiвнем показникiв антиоксидантно! системи, нiж при нормальному фiзiологiчному станi оварiальних залоз. Проте вони були значно вищими, порiвняно з наявшстю ппофункцп яeчникiв корiв.
Рядом дослщниюв визначена висока iнформативнiсть ультразвукових дослiджень для вiзуально! оцiнки юстозного переродження, диференщально! дiагностики фолiкулярних i люте!нових кiст яeчникiв, кiстозних жовтих тш, монiторингу клiнiчного перебiгу хвороби та ранньо! оцiнки ефективностi проведено! терапи [11, 12]. Для пщтвердження клiнiчних та бiохiмiчних дослiджень нами проведено ультразвукову дiагностику функцiонального стану яечниюв корiв, яка дозволила ч^ко диференцiювати нормальнi i патологiчнi процеси (рис.).
Проведенi дослiдження свiдчать, що ультразвукова ехографiя е ефективним методом дiагностики та монiторингу клiнiчного переб^у юстозно! хвороби яечникiв i дозволяе не тшьки чiтко диференцiювати юсти яечникiв вiд iнших об'емних оварiальних структур, але й отримати щнну дiагностичну iнформацiю про !х кшьюсть, розмiри i морфотип.
Лютеlновi кюти на ехограмах вiзуалiзуються як поодиною рiдиннi (анехогеннi) утворення округло! або овально! форми з зоною посилення ехосигналу на заднiй поверхнi. дiаметром 20-40 мм. При полiпозицiйному скануванш на внутрiшнiй поверхнi стiнки юст (повнiстю або лише на И частиш) чiтко вiзуалiзуеться обiдок ехопозитивноl люте!ново! тканини.
Фол^л
Жовте тшо
Фол^лярна юста Юстозне переродження
Рис. Зшмкн ультразвуковоУ дiагностики яечннкт Kopie
Фолiкулярнi кiсти при ехографiчному скануваннi визначаються як поодинокi або множинш тонкостiннi рiдиннi (анехогеннi) утворення округло^ овально1 або неправильно! форми i3 зоною посилення ехосигналу по заднш поверхнi дiаметром 20-50 мм. На вiдмiну вiд лютешових юст яeчникiв вони не мiстять пристшково1 ехопозитивно1 люте1ново1 тканини, часто визначаються як множинш утворення i в середньому мають меншi розмiри.
Внсновкн.
1. Встановлено змши бiохiмiчних показниюв кровi корiв за нормального та патолопчного станiв яeчникiв (жовте тшо, фол^л, персистентне жовте тiло, фол^лярна i лютешова кiсти, гiпофункцiя), яю пiдтверджено ультразвуковою дiагностикою.
2. Для проведення чiткоï дiагностики функцiонального стану яечниюв слщ проводити комплекснi дослщження, якi включали б ректальне та ультразвукове обстеження корiв з визначенням стероïдних гормонiв та окремих бiохiмiчних показникiв.
Л1тература
1. Шарипов А. Р. Функциональная морфология желтых тел яичников коров в норме и при патологии //Дис. канд. вет. наук — Уфа, 2004.
2. Никулин А. В. Коррекция обменно-трофических процессов у коров при дисфункциях яичников бионормализатором из плаценты /Дис. канд. биол. наук. — Белгород, 2005
3. Зверева Г. В., Хомин С. П. Гинекологические болезни коров. -Киев: Урожай, 1976. 152 с.
4. Глаз А. В. Особенности течения функциональных нарушений яичников у коров // Учен, зап / Гродн., СХИ. 1994. - Вып. 4. - С. 106.
5. Чомаев А. М. Диагностика и лечение фолликулярных кист у коров // Докл. РАСХН. 1997. - № 4. - С. 36 - 37.
6. Zoldag L., Vetesi F., Solti L. A ciclicus sargatest es a folliculuslutein cysta osszehasonlito endocrinologiai es morfologiai tanulnanyozosa szarvasmarhaban // Magyer allatorv. Lapja. 1986. - Erf. 41. - № 46. - P. 343-347.
7. Махоткин А. Г. Применение гормональных препаратов при некоторых функциональных нарушениях яичников у коров // Повышение племенных и продуктивных качеств животных: Межвуз. сб. науч. трудов. -Казань, 1995.-С. 95 -99.
8. Землянкин В. В. Коррекция репродуктивной функции у коров с фолликулярными кистами яичников. //Дис. канд. вет. наук. — Саратов, 2004.
9. Bove S. Macrophage migration inhibitory factor in the bovine corpus lut-eym / S. Bove, M. Petroff, M. Nishibori, J. Pate // Biology of reproduction. 2000. 62. P. 879885.
10. Murphy B. D. Models of luteinization / B. Murphy // Biology of reproduction. 2000. 63. P. 2-11.
11. Дюльгер Г. П. Кистозная патология яичников у коров и совершенствование методов ее дифференциальной диагностики и терапии //Дис. док. вет. наук — Москва, 2008.
12. Полянцев Н. И. Ветеринарное акушерство и биотехника репродукции животных /Полянцев Н.И., Подберезный В.В. // Ростов н/Д: Феникс, 2001. — С.445-447.
Summary M. Sharan, S. Shalowylo, H. Grymak PHYSIOLOGICAL AND BIOCHEMICAL CHANGES IN THE COWS AT THE
NORMAL AND PATHOLOGICAL CONDITIONS OF OVARIAN
The data on physiological and biochemical changes in the body for the cows of different functional states (in norm and in pathology) ovaries. Found changes in blood biochemical parameters of normal and pathological states of the ovaries (corpus luteum, follicle, persistent corpus luteum, follicular and luteal cysts, hypo-functions), which is confirmed by ultrasound.
Рецензент - д.вет.н., проф. Стефаник В.Ю.
